Ухвала від 07.09.2006 по справі а23/284

А23/284

 ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2006                                                                                             Справа № А23/284  

  Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кузнецової І.Л.,

суддів: Швець В.В. (доповідач), Сизько І.А.

при секретарі судового засідання: Врона С.В.

за участю представників:

від позивача: Стригунова І.І., довіреність №01  від 07.06.04,  директор;

від відповідача: Курченко О.Г., довіреність №341/к/10  від 11.01.06, гол. держподатінспектор юридичного відділу;

           від відповідача: Найдьонова І.А., довіреність №19184/н/10  від 04.09.06,  гол. держподатревізор інспектор;

          розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Північної міжрайонної державної податкової інспекції у місті Кривому Розі Дніпропетровської області;

на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 1 березня 2006 року;

у справі №А23/284;

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Аллонж Компані”, місто Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Північної міжрайонної державної податкової інспекції у місті Кривому Розі Дніпропетровської області

про визнання недійсним рішення.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю “Аллонж Ком-пані”, місто Кривий Ріг Дніпропетровської області звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення №6140002112301/0/25474 від 8 грудня 2005 року, яким визначено Позивачу податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 16717,07 гривень, в тому числі 12337 гривень основного платежу та 4380,07 гривень штрафних (фінансових) санкцій, Відповідачем по справі Північною міжрайонною державною податковою інспекцією у місті Кривому Розі Дніпропетровської області.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що Позовні вимоги обгрунтовані тим, що Відповідачем зробив помилковий висновок про заниження Позивачем податку на прибуток через віднесення до складу валових витрат  на перевезення вантажів та витрат на консультаційні послуги, які, як зазначено Відповідачем, не підтверджені належним чином оформленими документами та не пов'язані з веденням господарської діяльності Позивача.

Постановою господарського суду у справі №А23/284 від 1 березня 2006 року (суддя Добродняк І.Ю.) позовні вимоги задоволені повністю.

Приймаючи спірну постанову господарський суд виходив з наступного:

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” валові витрати виробництва та обігу  сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості

товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

У судовому засіданні встановлено, що за період II-IV квартали 2004 року перевізником надано послуг по перевезенню вантажів на загальну суму 26025 гривень, що підтверджується наявними в матеріалах справах копіями рахунків, виставлених СПД Пєтуховим І.С. на оплату наданих послуг по перевезенню вантажів, актами здачі-приймання  виконаних робіт за договором №1/16АК від 5 січня 2004 року, талонами замовника до шляхових (дорожніх) листів.

Розрахунки Позивачем за цим договором здійснені в повному обсязі, про що свідчать копії банківських виписок на оплату наданих транспортних послуг з перевезення вантажів.

Вартість цих послуг віднесена Позивачем до складу валових витрат у відповідних податкових періодах.

Щодо консультаційних послуг, наданих Позивачеві суб'єктом підприємницької діяльності Фроловим Д.І. в II, IV кварталах 2004 року, І кварталі 2005 року то факти надання консультаційних послуг підтверджені рахунками, актами виконаних робіт, додатками до актів виконаних робіт, виписками банку про оплату цих послуг.

Оплата наданих Позивачеві послуг здійснена ним в повному обсязі на підставі виставлених рахунків, в яких зазначено найменування послуги консультації щодо здійснення фінансово-господарської діяльності.

Таким чином, господарський суд вважає, що зазначені документи є достатньою підставою для відображення операції з надання послуг в бухгалтерському обліку і включення вартості цих послуг до складу валових витрат.

Відповідач не погодившись з постановою господарського суду подав апеляційну скаргу.

Вважає, що вона винесена з порушенням закону.

Господарський суд при винесенні постанови неповно з'ясовані усі обставини справи тому неправильно застосував норми матеріального права.

Відповідач просить спірну постанову скасувати та у позовних вимогах відмовити посилаючись на наступне:

Вантажовідправник повинен подати автотранспортному підприємству або організації на вантажі товарного характеру, що пред'являються до перевезення, товарно-транспортні накладні, а на вантажі нетоварного характеру, по яких не ведеться складський облік товарно-матеріальних цінностей, але організовано облік шляхом заміру, зважування, геодезичного заміру, - акти заміру (зважування).

Товарно-транспортні накладні і акти заміру (зважування) є основними транспортними документами, які визначають взаємовідносини між вантажовідправниками, вантажоодержувачами          та автотранспортними підприємствами і організаціями.

Товарно-транспортна накладна є єдиним документом для списання товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника, оприбуткування їх у вантажоодержувача, а також для складського, оперативного та бухгалтерського обліку.

Облік транспортної роботи і розрахунки за перевезення провадяться виключно на підставі путьових листів та прикладених до них товарно-транспортних накладних або актів заміру (зважування).

Відповідач вважає, що господарським судом зроблено неправильний висновок, не враховано положення підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, а саме не належать до складу валових витрат будь-які витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язко-вість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.          

Стосовно консультаційних послуг, то Відповідач вважає, що акти виконаних робіт, рахунки та договір не містять номенклатури робіт, ціни за одиницю, кількості виконаних робіт.

В поясненнях посадових осіб, наданих під час перевірки, вказано, що послуги надавались у вигляді консультацій, по телефону, Інтернету, у приватних бесідах та документально не оформлювались. В цьому випадку не можливо визначити, чи були дані витрати пов'язані з фінансово-господарською діяльністю.

Консультаційні послуги не включені Позивачем до собівартості реалізованої продукції (запасів) та не компенсуються при подальший реалізації запасів.

На апеляційну скаргу Позивач надав заперечення у якому посилається  на те, що висновки, викладені в апеляційній скарзі безпідставні і необгрунтовані, тому просить постанову залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, вважає необхідним в задоволені апеляційної скарги відмовити.

Постанову місцевого господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.

Відмовляючи в задоволені апеляційної скарги судова колегія виходила з наступного:

За період II-IV квартали 2004 року перевізником надано послуг по перевезенню вантажів на загальну суму 26025 гривень, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями рахунків, виставлених СПД Пєтуховим І.С. на оплату наданих послуг по перевезенню вантажів, актами здачі-приймання виконаних робіт за договором №1/16АК від 5 січня 2004 року, талонами замовника до шляхових (дорожніх) листів.

Розрахунки Позивачем за цим договором здійснені в повному обсязі, про що свідчать копії банківських виписок на оплату наданих транспортних послуг з перевезення вантажів.

Вартість цих послуг віднесена Позивачем до складу валових витрат у відповідних податкових періодах.

Як вбачається з зазначених документів, а також поданих Позивачем посвідчень про відрядження працівників підприємства-позивача, товарних накладних, банківських виписок податкових накладних, довіреностей, позивачем здійснювалось перевезення товару, який відпускався третім особам, а також товару, який закупався позивачем у третіх осіб в межах його господарської діяльності, передбаченої Статутом.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” валові витрати виробництва та обігу сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

З обставин справи слідує, що спірні господарські операції підтверджуються належними розрахунковими та платіжними документами ведення і зберігання яких передбачено бухгалтерським та податковим законодавством.

Жоден нормативний документ, яким визначаються правила ведення бухгалтерського чи податкового обліку, не передбачає, що при обліку витрат на послуги перевезення обов'язково має бути накладна.

Крім того відповідно пункту 5.11 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платник податку, крім тих, що зазначені в цьому Законі не дозволяються.          

Судова колегія погоджується з висновком господарського суду про те, що наявні в матеріалах справи акти виконаних робіт, рахунки, виставлені виконавцем - СПД Пєтуховим І.С., талони замовника до шляхових (дорожніх) листів є достатніми первинними документами, що підтверджують факт здійснення господарської операції з надання транспортних послуг позивачу.

Щодо консультаційних послуг, наданих позивачеві суб'єктом підприємницької діяльності Фроловим Д.І. в II, IV кварталах 2004 року, І кварталі 2005 року то такі консультаційні послуги надані СПД Фроловим Д.І. (виконавець) на підставі договорів на юридичне, інформаційно-консультаційне та довідкове обслуговування від 2 лютого 2004 року №0l/03-04р, та від 28 лютого 2005 року №01/03-04р.

Як вбачається з доданих Позивачем у судовому засіданні додатків до актів виконаних робіт про перелік та розрахунок наданих послуг згідно вказаних договорів, Позивачеві були надані послуги:

консультації з питань ведення переддоговірної, зовнішньоекономічної діяльності;

експертиза діючих господарських договорів;

підготовка та складення проектів договорів купівлі-продажу;

представницькі послуги при проведенні переговорів та укладанні договорів купівлі-продажу;

підготовка та складення документів для участі в конкурсі на придбання матеріальних цінностей з державного матеріального резерву;

представницькі послуги при проведенні огляду матеріальних цінностей для придбання їх з державного резерву;

підготовка інформації про огляд цін на ринку підшипників та стан і перспективи розвитку ринкової кон'юнктури;

консультації з правових питань обігу цінних паперів;

правового регулювання вексельного обігу та бухгалтерського обліку вексельних операцій;

консультації та підготовка документів для внесення підприємства в Єдиний державний реєстр, аналіз діючого законодавства.

Факти надання консультаційних послуг підтверджені рахунками, актами виконаних робіт, додатками до актів виконаних робіт, виписками банку про оплату цих послуг.

Оплата наданих позивачеві послуг здійснена ним в повному обсязі на підстави виставлених рахунків, в яких зазначено найменування послуги консультації щодо здійснення фінансово-господарської діяльності.

Судова колегія погоджується з висновком господарського суду про те, що подані Позивачем до суду документи за своїм змістом в повній мірі відображають здійснені операції з надання послуг за вищевказаними договорами.

У судовому засіданні встановлено, що виконавцем надані саме види послуг, обумовлені вищевказаними договорами.

Їх обсяг із зазначенням дати виконання та конкретної вартості кожної з них, також той факт, що ці послуги надавались в межах господарської діяльності Позивача та є такими, що пов'язані з веденням його фінансово-господарської діяльності.

Таким чином, господарський суд правильно визначився, що зазначені документи є достатньою підставою для відображення операції з надання послуг в бухгалтерському обліку і включення вартості цих послуг до складу валових витрат.

З врахуванням вищевикладеного судова колегія вважає апеляційну  скаргу залишити без задоволення, постанову залишити без змін.

На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 167, 200, 205, 206 КАС України суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Північної міжрайонної державної податкової інспекції у місті Кривому Розі Дніпропетровської області, залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 1 березня 2006 року у справі №А23/284, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий                                                            І.Л. Кузнецова

          Судді                                                                      В.В. Швець

                                                                                            І.А. Сизько