Рішення від 29.10.2025 по справі 720/1645/25

29.10.2025

Справа № 720/1645/25

Провадження № 2-о/720/363/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2025 року Новоселицький районний суд Чернівецької області

в складі: головуючого судді Ляху Г.О.

присяжних Негруца Е.А., Пріску В.В.

з участю секретаря Савка К.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Новоселиця цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , яка представляє також інтереси неповнолітнього сина ОСОБА_2 , про визнання фізичної особи недієздатною та встановлення над нею опіки,-

ВСТАНОВИВ:

30 червня 2025 року заявниця представляючи також інтереси неповнолітнього сина ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про визнання свої свекрові ОСОБА_3 недієздатною, посилаючись на те, що остання є психічно хворою. Через свою хворобу остання не може розуміти значення своїх дій, керувати ними та потребує постійної допомоги як в побутових, повсякденних питаннях, так і в прийнятті рішень юридичного характеру від його імені, отже потребує опіки. Просила визнати ОСОБА_3 недієздатною та призначити її опікуном сина ОСОБА_4 ..

Представник заявниці подав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутності, в якій заяву підтримав та просив задовольнити вимоги заявника в повному обсязі.

Адвокат особи, стосовно якої розглядається справа, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності та не заперечував проти задоволення заяви.

Заінтересована особа ОСОБА_4 подав до суду заяву, в якій просив призначити його опікуном над недієздатною матір`ю ОСОБА_3 та озглянути справу у його відсутності.

Представники заінтересованих осіб військової частини НОМЕР_1 та органу опіки і піклування Магальської сільської ради в судове засідання не з`явилися, подавши до суду заяви, в яких просили розглянути справу у їх відсутності та не заперечували проти задоволення заяви.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що заявниця представляючи також інтереси неповнолітнього сина ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про визнання свої свекрові ОСОБА_3 недієздатною.

У пункті 1 частини другої статті 293ЦПК України зазначено, що обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи суд розглядає в окремому провадженні.

За змістом ч. 1 ст.295ЦПК України заява про визнання фізичної особи недієздатною подається до суду за місцем проживання цієї особи, а якщо вона перебуває на лікуванні у наркологічному або психіатричному закладі, - за місцезнаходженням цього закладу.

Згідно ч. 3 ст.296ЦПКУкраїни заява про визнання фізичної особи недієздатною може бути подана членами її сім`ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, психіатричним закладом.

Близькі родичі - законодавчий термін, що позначає родичів особи, які мають особливі права та/або обов`язки через тісні стосунки з особою.

Законодавство України подає різні визначення цього та споріднених термінів.

Так, кримінально-процесуальний кодекс України визначає поняття близькі родичі та члени сім`ї: чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом і мають взаємні права та обов`язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Закон України «Про запобігання корупції» визначає, що близькі особи - члени сім`ї, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням суб`єкта.

Сімейний кодекс України (ст. 2 ч. 2) регулює сімейні особисті немайнові та майнові відносини між бабою, дідом, прабабою, прадідом та внуками, правнуками, рідними братами та сестрами, мачухою, вітчимом та падчеркою, пасинком.

Крім того, Верховний Суд зауважив, що неодноразово наголошував на тому, що в разі, коли буквальне тлумачення норми права не дає однозначної відповіді на те, чи має особа певне право, повинно бути застосовано системне тлумачення норм права. У такому тлумаченні суди повинні виходити з того, що приватна особа в разі такої неоднозначності процесуальних норм права має розраховувати саме на таке їх розуміння, яке не призводитиме до обмеження її процесуальних можливостей.

У низці рішень Європейського суду з прав людини, юрисдикцію якого в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосуванняКонвенції про захист прав людини і основоположних свободзакріплено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, лише якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права.

У справі «Bellet v. France» Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У рішенні по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права на доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Водночас, встановлення обмежень доступу до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

Верховний суд у постанові від 01 березня 2023 року по справі 761/33869/14-ц зробив такий висновок, що виконуючи завдання цивільного судочинства, окрім основних принципів: справедливості, добросовісності та розумності, суд керується аксіомою цивільного судочинства: «Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem», яка означає: «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права.

За вказаних обставин, суд вважає, що в порядку ч. 3 ст.296ЦПКУкраїни заявниця, яка одночасно представляє інтереси свого неповнолітнього сина, вправі звернутися до суду із заявою про визнання недієздатної своєї свекрові ОСОБА_3 , яка одночасно є бабусею неповнолітнього сина заявниці ОСОБА_2 .

Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи № 1258 від 07 серпня 2025 року ОСОБА_3 на даний час виявляє ознаки психічного захворювання у формі судинної деменції, яке носить стійкий, хронічний характер, а тому за своїм психічним станом не може розуміти значення своїх дій та керувати ними. ОСОБА_3 за своїм психічним станом не може бути присутньою в залі судового засідання.

Згідно ч. 1 ст. 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієз датною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це (частина перша статті 40 ЦК України).

Згідно зі статтею 55ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Тлумачення зазначених норм права дає підстави стверджувати, що недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов`язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння.

У постанові Верховного Суду від 17 травня 2021 року у справі № 636/398/19 (провадження № 61-5685св20) зазначено, що за положеннями частини першої статті 39ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Зміст цієї норми слід тлумачити таким чином, що суд має право, але не зобов`язаний визнати фізичну особу недієздатною. Частиною другою статті 39ЦК України передбачено, що порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється ЦПК України. Відповідно до статті 239ЦПК України суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров`я фізичної особи призначає для встановлення її психічного станусудово-психіатричну експертизу. Метою проведення судово-психіатричної експертизи є з`ясування наявності чи відсутності психічного розладу, здатного вплинути на усвідомлення особою своїх дій та керування ними.

Стаття 3Закону України«Про психіатричнудопомогу» визначає презумпцію психічного здоров`я.

Кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Статтею 110ЦПК України встановлено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Відповідно до статті 81ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до статті 89ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За вказаних обставин, суд вважає, що у справі достатньо доказів, які у своїй сукупності дають підстави для визнання ОСОБА_3 недієздатною.

Вирішуючи питання щодо встановлення над недієздатною ОСОБА_3 опіки та призначення опікуна суд виходить з наступного.

Згідно з частинами першою-третьоюстатті 41 ЦК Українинад недієздатною фізичною особою встановлюється опіка; недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину; правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун.

Статтею 55 ЦК Українипередбачено, що опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування (ст. 60 ЦК України).

Опіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника (ст. 62 ЦК України).

Згідно з частинами четвертою та п`ятоюстатті 63 ЦК Україниопікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.

Відповідно до частини першоїстатті 67 ЦК Україниопікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.

При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряється органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року № 34/166/131/88.

Частиною першоюстатті 300 ЦПК Українипередбачено, що суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

Виходячи з аналізу частини першоїстатті 60 ЦК Українита частини першоїстатті 300 ЦПК України, обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.

Отже, призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогамиЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має як найкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

З подання виконавчого комітету Магальської сільської ради вбачається, що орган опіки та піклування вважає за доцільне призначити над недієздатною ОСОБА_3 її опікуном сина ОСОБА_4 ..

Однак, на думку суду, вищевказане подання не відповідає вимогам закону щодо його обґрунтованості, оскільки жодних мотивів доцільності призначення саме ОСОБА_4 опікуном ОСОБА_3 подання не містить.

Слід зазначити, що при вирішенні аналогічних категорій справ суд призначає опікуна на поданням органу опіки та піклування. Проте, суд може не погодитись із даним поданням у випадку якщо подання не відповідає вимогам закону щодо його обґрунтованості.

Саме до такого висновку дійшов Верховний Суд при вирішенні тотожної справи у своїй постанові від 08 січня 2024 року, справа № 753/1905/22, провадження № 61-8758св23.

Подібні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88.

За змістом ст. 294 ЦПК України під час розгляду справ окремого провадження суд зобов`язаний роз`яснити учасникам справи їхні права та обов`язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованихКонституцієюі законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи. З метою з`ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази. Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Водночас, з довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № 3/4396 від 08 жовтня 2025 року вбачається, що 05 червня 2025 року ОСОБА_4 був призваний на військову службу під час мобілізації.

З довідки військової частини НОМЕР_1 від 30 липня 2025 року за № 2692/940 слідує, що ОСОБА_4 перебуває на військовій службі в даній частині з 07 червня 2025 року.

За змістом статті 63 ЦК України опікуном може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном лише за її письмовою заявою. Опікун призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів.

В своїх ухвалах Верховний Суд зазначив наступне:

1) реалізація права бути опікуном недієздатного можлива лише за умови звільнення з військової служби (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 лютого 2025 року у справі № 344/2344/24);

2) якщо особа проходить військову службу та безпосередньо виконує обов`язки за місцем несення служби, реалізація права бути опікуном недієздатного батька можлива лише за умови звільнення з військової служби (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 грудня 2024 року у справі № 716/662/24);

3) оскільки особапризваназа мобілізацією та проходить військову службу, вказана обставина унеможливлює фактичне виконання ним обов`язків як опікуна (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 червня 2024 року у справі № 742/887/23).

Беручи до уваги зміст поняття "опікун" та обов`язки, які має опікун по відношенню до свого підопічного, суд вважає, що подання органу опіки та піклування є необґрунтованим та не відповідає вимогам закону, в той час коли ОСОБА_4 призванийза мобілізацією та проходить військову службу, оскільки дана обставина унеможливлює фактичне виконання ним обов`язків як опікуна.

Також, причин неможливості виконання іншими близькими родичами ОСОБА_3 функцій її опікуна у висновку Магальської сільської ради № 237 від 13 червня 2025 року не наведено, в той час коли із останньою проживає її невістка ОСОБА_1 , яка є заявницею у справі та будучи особою жіночої статті змогла б здійснити догляд за недієздатною ОСОБА_3 ..

Слід зазначити, що опіка встановлюється в інтересах хворої особи, а не опікуна.

За вказаних обставин, відсутні законні підстави для призначення ОСОБА_4 опікуном недієздатної ОСОБА_3 , а тому із урахуванням дії в Україні воєнного стану та можливості уникнення опікуна мобілізації до військової служби, вважаю недоцільним призначити над ОСОБА_3 її опікуном ОСОБА_4 ..

До встановлення опіки або піклування і призначення опікуна чи піклувальника опіку або піклування над фізичною особою здійснює відповідний орган опіки та піклування (стаття 65 ЦК України).

У постанові Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 545/1691/16-ц (провадження № 61-4475св18) Верховним Судом сформульовано висновок про те, що законодавством не передбачено обов`язку суду визнання особи недієздатною і призначення опікуна в єдиному судовому процесі.

Таким чином, над недієздатною ОСОБА_3 слід встановити опіку та до вирішення питання про призначення опікуна в порядку, визначеному законодавством, покласти обов`язки опікуна на орган опіки та піклування за місцем її проживання, тобто Магальську сільської ради Чернівецького району.

На підставі ст.ст. 39, 41, 58, 60, 65 ЦК України, керуючись ст.ст. 2, 3, 4, 12, 13, 76, 81, 89, 295-300 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканку с. Остриця Магальської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, недієздатною.

Встановити опіку над недієздатною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та до вирішення питання про призначення опікуна в порядку, визначеному законодавством, покласти обов`язки опікуна на орган опіки та піклування Магальської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області.

Визначити строк дії рішення суду до 29 жовтня 2027 року.

Судові витрати по справі віднести на рахунок держави.

В частині призначення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , опікуном над недієздатною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду через Новоселицький райсуд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Ляху Г.О.

Присяжні: 1) Негруца Е.А.

2) Пріску В.В.