Ухвала від 28.10.2025 по справі 554/11831/24

Дата документу 28.10.2025Справа № 554/11831/24 Провадження № 1-кс/554/12961/2025

У Х В А Л А

28 жовтня 2025 року м. Полтава

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна, у кримінальному провадженні № 42024172060000121 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, -

встановив:

27.10.2025 в провадження слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави надійшло клопотання сторони кримінального провадження старшого слідчого відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 погодженням із прокурором Полтавської обласної прокуратури про арешт майна.

У судове засідання старший слідчий відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 не з`явився, надав заяву про розгляд клопотання у його відсутність. Крім того, клопотання підтримав та прохав його задовольнити.

Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя приходить до такого висновку.

Слідчим відділом Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42024172060000121 від 10.10.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що земельні ділянки сільськогосподарського призначення, приватної форми власності з кадастровими номерами 5324080500:00:002:0005, площею 2,0000 га, 5324080500:00:002:0006, площею 2,0000 га, розташовані в межах території Ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Вільхівщинський».

Ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Вільхівщинський», площею 1030 га, оголошеного постановою Ради Міністрів УРСР№ 132 від 25.02.1980 року. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №584 від 12.10.1992 року «Про зміну деяких рішень Уряду України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про природно-заповідний фонд України», визначено як ландшафтний заказник загальнодержавного значення.

Крім того, установлено, що у приватній власності для ведення особистого селянського господарства (землі сільськогосподарського призначення) перебувають земельні ділянки з кадастровими номерами 5324080500:00:002:0005, площею 2,0000 га, власником якої є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та 5324080500:00:002:0006, площею 2,0000 га, власником якої є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які розташовані в межах території Ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Вільхівщинський». Останнє може свідчити про порушення вимог земельного законодавства та Закону України «Про природно-заповідний фонд України».

Окрім того, за результатами проведеного 25.09.2025 року огляду місця події, із залученням спеціаліста-геодезиста, установлено, що земельні ділянки з кадастровими номерами 5324080500:00:002:0005 площею 2,0000 га та 5324080500:00:002:0006 площею 2,0000 га розташовані в межах території Ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Вільхівщинський». Відповідно, площа накладення вказаних земельних ділянок становить 2,0000 га кожна.

Постановою про визнання речовим доказом від 25.09.2025 року у кримінальному провадженні № 42024172060000121 від 10.10.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, визнано речовим доказом земельну ділянку, приватної форми власності, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, з кадастровим номером 5324080500:00:002:0006 площею 2,0000 га, власник ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що розташована за межами населених пунктів на території Коломацької сільської ради Полтавського району Полтавської області.

Частиною 1 статті 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» передбачено, що землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» одним із основних засобів забезпечення територій та об`єктів природно-заповідного фонду є додержання вимог щодо охорони територій та об`єктів природно-заповідного фонду під час здійснення господарської, управлінської та іншої діяльності, розробки проектної і проектно-планувальної документації, землевпорядкування, лісовпорядкування, здійснення оцінки впливу на довкілля.

Згідно із ч. 3 ст. 26 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів, оголошених заказником, беруть на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.

Відповідно до п. «в» ч. 4 ст. 83 Земельного кодексу України до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі під об`єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом.

Таким чином, землі природно-заповідного фонду, що перебувають у державній, комунальній власності, не підлягають приватизації. Такі землі можуть перебувати у приватній власності лише у зв`язку з формуванням на цих земельних ділянках об`єктів природно-заповідного фонду чи включення земельних ділянок, що належать фізичним чи юридичним особам, до земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення.

Відповідно до ч. 2 ст. 84 Земельного кодексу України право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно із ч. 4 ст. 84 Земельного кодексу України до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі під об`єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 90 Земельного кодексу України порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Згідно із ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Враховуючи викладене, земельні ділянки природно-заповідного фонду, є власністю держави.

У відповідності до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно із ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

У ході розслідування кримінального провадження виникла необхідність у накладенні арешту на земельну ділянку приватної форми власності, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, з кадастровим номером 5324080500:00:002:0005 площею 2,0000 га, яка перебуває у приватній власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що розташована за межами населених пунктів на території Коломацької сільської ради Полтавського району Полтавської області.

Згідно із ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майнадопускається зметою забезпечення: збереженняречових доказів; спеціальноїконфіскації; конфіскаціїмайна яквиду покаранняабо заходукримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частина 10 ст. 170 КПК України передбачає, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Водночас, враховуючи те, що земельна ділянка із кадастровим номером 5324080500:00:002:0005 площею 2,0000 га була об`єктом кримінально протиправних дій та набута у власність ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з порушенням норм чинного законодавства, тому існує висока імовірність її переоформлення на іншого власника.

Таким чином, не накладення арешту із застосуванням заборони розпорядження земельною ділянкою ОСОБА_4 може призвести до втрати речового доказу земельної ділянки із кадастровим номером 5324080500:00:002:0005 площею 2,0000 га, що розташована за межами населених пунктів на території Коломацької сільської ради Полтавського району Полтавської області яка має значення для доказування кримінального правопорушення, що в подальшому перешкоджатиме розслідуванню кримінального провадження та встановленню усіх обставин даної події, зокрема може призвести до втрати можливості проведення відповідних судових експертиз з метою визначення шкоди завданої кримінальним правопорушенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Згідно із ч. 2 ст. 172 КПК України встановлено, що клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Під час досудового розслідування земельна ділянка із кадастровим номером 5324080500:00:002:0005 площею 2,0000 га не була тимчасово вилучена, а тому з метою забезпечення арешту майна існує необхідність розглядати клопотання про арешт зазначеного нерухомого майна без повідомлення власника майна ОСОБА_4 та його представника.

У відповідності до ч. 3 ст. 64-2 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи. Третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.

Під час проведення досудового розслідування повідомлення про підозру нікому не повідомлялося, ОСОБА_4 процесуального статусу підозрюваного не має.

Як свідчать матеріали даного провадження, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речового доказу, оскільки матеріали досудового розслідування переконливо свідчать про те, що майно, яке зазначене в клопотанні про накладення арешту, відповідає критеріям ч. 1 ст. 170, ст. 98 КПК України, оскільки є предметом вчинення кримінального правопорушення та обґрунтовано визнане речовим доказом, що в своїй сукупності слугує підставами для застосування обмежувальних заходів в даному кримінальному провадженні.

З огляду на викладене, виникає потреба в арешті об`єкта нерухомого майна, а саме: земельної ділянки приватної форми власності, для ведення особистого селянського господарства, з кадастровим номером 5324080500:00:002:0005, площею 2,0000 га, яка перебуває у приватній власності ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що розташована за межами населених пунктів на території Коломацької сільської ради Полтавського району Полтавської області. Не застосування арешту майна може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна та слідів злочину.

З огляду на вищевикладене, з метою належного забезпечення збереження речових доказів, клопотання необхідно задовольнити.

Керуючись ст. ст. 98, 167, 170, 171 КПК України, слідчий суддя,

п о с т а н о в и в :

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на об`єкт нерухомого майна, а саме: земельну ділянку з кадастровим номером 5324080500:00:002:0005 площею 2,0000 га, яка перебуває у приватній власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що розташована за межами населених пунктів на території Коломацької сільської ради Полтавського району Полтавської області, із застосуванням заборони розпорядження земельною ділянкою, а також шляхом встановлення заборони вчинення будь-яких нотаріальних та реєстраційних дій щодо вказаної земельної ділянки, у кримінальному провадженні № 42024172060000121 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти діб з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_6