Постанова від 21.10.2025 по справі 910/3084/18

Касаційний господарський суд верховного суду

Новинка

ШІ-аналіз судового документа

Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.

Реєстрація

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2025 року

м. Київ

cправа № 910/3084/18 (910/2159/24)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. (головуючий), суддів Васьковського О.В., Огородніка К.М.,

за участі секретаря судового засідання Громак В.О.,

учасники справи:

позивач (боржник) - Товариство з обмеженою відповідальністю "Медіа Сапієнс",

ліквідатор боржника арбітражний керуючий Ткачук О.В. - не з`явився,

відповідач - ОСОБА_1 ,

представник відповідача - Нікітін О.С., адвокат (ордер АА №1631430 від 20.10.2025),

відповідач - ОСОБА_2 ,

представник відповідача - не з`явився,

відповідач - ОСОБА_3 ,

представник відповідача - не з`явився,

учасник справи - ОСОБА_4

представник учасника - Кучерявий О.В. (адвокат, в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференції здійснити за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.) касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Сапієнс"

на постанову Північного апеляційного господарського суду

від 15.05.2025

у складі колегії суддів: Пантелієнка В.О. (головуючий), Отрюха Б.В., Остапенка О.М.,

у справі за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Сапієнс"

до ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3

про визнання недійсними правочинів та витребування майна

в межах справи № 910/3084/18 за заявою

Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтел Капітал"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Сапієнс"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст руху справи

1. Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.04.2018 відкрито провадження у справі № 910/3084/18 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Сапієнс" (далі - ТОВ "Медіа Сапієнс", банкрут);

визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтел Капітал" (далі - ТОВ "Інтел Капітал", кредитор) в розмірі 1 160 145,00 грн.;

введено процедуру розпорядження майном ТОВ "Медіа Сапієнс";

призначено розпорядником майна ТОВ "Медіа Сапієнс" арбітражного керуючого Ратушного Андрія Івановича.

2. Ухвалою попереднього засідання від 30.05.2018 затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Медіа Сапієнс".

3. Постановою Господарського суду м. Києва від 10.09.2019 боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Ратушного А.І. Зобов`язано ліквідатора надати суду ліквідаційний баланс банкрута та звіт ліквідатора до 10.09.2019.

4. 22.02.2024 до Господарського суду Київської області була подана позовна заява ТОВ "Медіа Сапієнс" в особі ліквідатора Товариства арбітражного керуючого Ткачука О.В., з вимогами:

- визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу частини нежитлового будинку № 1 від 11.11.2016, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕДІА САПІЄНС" (код ЄДРПОУ 37034805) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. та зареєстрований в реєстрі за номером 1596;

- визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу частини нежитлового будинку № 2 від 11.11.2016, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕДІА САПІЄНС" (код ЄДРПОУ 37034805) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. та зареєстрований в реєстрі за номером 1597;

- визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу від 11.11.2016, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕДІА САПІЄНС" (код ЄДРПОУ 37034805) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. та зареєстрований в реєстрі за номером 1590;

- стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІА САПІЄНС" (код ЄДРПОУ 37034805) вартість майна, одержаного за Договорами купівлі-продажу нерухомого майна від 11.11.2016 року, посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. 11.11.2016 за реєстровим №№ 1590, 1591, 1592, 1593 в розмірі 18 998 800,00 грн.;

- витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІА САПІЄНС" (код ЄДРПОУ 37034805) багатоквартирний житловий будинок (літ. Е), загальною площею 465 кв.м., житлова площа: 273.6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 107282780385);

- визнати недійсним з моменту укладення договір іпотеки від 29.10.2021, укладений між ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. та зареєстрований в реєстрі за № 573;

- застосувати наслідки недійсності договору іпотеки від 29.10.2021, укладеного між ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 573 шляхом: скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 61249816 від 29.10.2021 15:53:42, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. про державну реєстрацію іпотеки на нерухоме майно - багатоквартирний житловий будинок (літ. Е), загальною площею 465 кв.м., житловою площею: 273.6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 107282780385), номер запису про іпотеку: 44743051, дата, час державної реєстрації: 29.10.2021 15:37:29; та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 61250412 від 29.10.2021 16:07:11, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. про державну реєстрацію заборони на нерухоме майно - багатоквартирний житловий будинок (літ. Е), загальною площею 465 кв.м., житловою площею: 273.6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 107282780385), номер запису про обтяження: 44743255, дата, час державної реєстрації: 29.10.2021 15:48:50.

5. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вказані правочини, на думку позивача, є фраудаторними та такими, що укладалися на шкоду кредиторам, оскільки були вчинені боржником у період настання у нього зобов`язання щодо погашення заборгованості перед кредитором.

6. Щодо витребування майна з чужого незаконного володіння, позивач зазначав, що спірне майно, яке перебувало у власності банкрута та було відчужене останнім на підставі фраудаторного правочину свідчить про відсутність волі власника на законне відчуження цього нерухомого майна, оскільки за таким правочином воля власника спрямована не на правомірну реалізацію свого права власності, а на зловживання ним для досягнення неправомірної цілі завдання шкоди кредиторам, внаслідок чого виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами стало неможливим у частині вартості відчуженого майна боржника, це майно є таким, що вибуло із володіння власника поза його волею.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

7. Рішенням Господарського суду м. Києва від 13.11.2024р. у справі №910/3084/18 (910/2159/24) позовні вимоги задоволено повністю.

7.1. Визнано недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу частини нежитлового будинку № 1 від 11.11.2016, укладений між ТОВ "Медіа Сапієнс" (код ЄДРПОУ 37034805) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. та зареєстрований в реєстрі за номером 1596.

7.2. Визнано недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу частини нежитлового будинку № 2 від 11.11.2016, укладений між ТОВ "Медіа Сапієнс" (код ЄДРПОУ 37034805) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. та зареєстрований в реєстрі за номером 1597.

7.3. Визнано недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу частини нежитлового будинку № 1 від 11.11.2016, укладений між ТОВ "Медіа Сапієнс" (код ЄДРПОУ 37034805) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. та зареєстрований в реєстрі за номером 1594.

7.4. Визнано недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу частини нежитлового будинку № 2 від 11.11.2016, укладений між ТОВ "Медіа Сапієнс" (код ЄДРПОУ 37034805) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. та зареєстрований в реєстрі за номером 1595

7.5. Визнано недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу від 11.11.2016, укладений між ТОВ "Медіа Сапієнс" (код ЄДРПОУ 37034805) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. та зареєстрований в реєстрі за номером 1590.

7.6. Визнано недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу від 11.11.2016, укладений між ТОВ "Медіа Сапієнс" (код ЄДРПОУ 37034805) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. та зареєстрований в реєстрі за номером 1591.

7.7. Визнано недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу від 11.11.2016, укладений між ТОВ "Медіа Сапієнс" (код ЄДРПОУ 37034805) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. та зареєстрований в реєстрі за номером 1592.

7.8. Визнано недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу від 11.11.2016, укладений між ТОВ "Медіа Сапієнс" (код ЄДРПОУ 37034805) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. та зареєстрований в реєстрі за номером 1593.

7.9. Стягнуто з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВ "Медіа Сапієнс" (02105, м. Київ, вул. Павла Усенка, буд. 8, код ЄДРПОУ 37034805) вартість майна, одержаного за Договорами купівлі-продажу нерухомого майна від 11.11.2016 року, посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. 11.11.2016 за реєстровим №№ 1590, 1591, 1592, 1593 у розмірі 18 998 800 (вісімнадцять мільйонів дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч вісімсот) грн. 00 коп.

7.10. Витребувано із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ТОВ "Медіа Сапієнс" (02105, м. Київ, вул. Павла Усенка, буд. 8, код ЄДРПОУ 37034805) багатоквартирний житловий будинок (літ. Е), загальною площею 465 кв.м., житловою площею: 273,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 107282780385).

7.11. Визнано недійсним з моменту укладення договір іпотеки від 29.10.2021, укладений між ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. та зареєстрований в реєстрі за № 573.

7.12. Cкасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 61249816 від 29.10.2021 15:53:42, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. про державну реєстрацію іпотеки на нерухоме майно - багатоквартирний житловий будинок (літ. Е), загальною площею 465 кв.м., житловою площею: 273,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 107282780385), номер запису про іпотеку: 44743051, дата, час державної реєстрації: 29.10.2021 15:37:29.

7.13. Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 61250412 від 29.10.2021 16:07:11, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. про державну реєстрацію заборони на нерухоме майно - багатоквартирний житловий будинок (літ. Е), загальною площею 465 кв.м., житловою площею: 273,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 107282780385), номер запису про обтяження: 44743255, дата, час державної реєстрації: 29.10.2021 15:48:50.

7.14. Стягнуто з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВ "Медіа Сапієнс" (02105, м. Київ, вул. Павла Усенка, буд. 8, код ЄДРПОУ 37034805) 127 701 (сто двадцять сім тисяч сімсот одну) грн. 33 коп. витрат по сплаті судового збору.

7.15. Стягнуто з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ТОВ "Медіа Сапієнс" (02105, м. Київ, вул. Павла Усенка, буд. 8, код ЄДРПОУ 37034805) 127 701 (сто двадцять сім тисяч сімсот одну) грн. 33 коп. витрат по сплаті судового збору.

7.16. Стягнуто з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ТОВ "Медіа Сапієнс" (02105, м. Київ, вул. Павла Усенка, буд. 8, код ЄДРПОУ 37034805) 127 701 (сто двадцять сім тисяч сімсот одну) грн. 33 коп. витрат по сплаті судового збору.

8. Суд першої інстанції дійшов висновку, що боржником здійснено відчуження спірного нерухомого майна на користь відповідача - 1 за цінами, нижчими від ринкової вартості станом 11.11.2016р. на суму 41 417 741,00 грн. без урахування ПДВ, оскільки вартість нерухомого майна зазначеного в оспорюваних договорах купівлі-продажу від 11.11.2016р., за якими Боржник продав своє майно складала на загальну суму 15 664 459,00 грн. (без урахування ПДВ) та 18 797 350,80 грн. з ПДВ.

9. При цьому, за висновком місцевого господарського суду, ринкова вартість всього відчуженого нерухомого майна Боржника станом на 11.11.2016р. складала 57 082 200,00 грн. (без урахування ПДВ), згідно з висновками оціночно-будівельної експертизи, що за висновками місцевого господарського суду свідчить про фраудаторність укладених оспорюваних правочинів щодо купівлі-продажу нерухомого майна.

10. Під час розгляду справи господарським судом першої інстанції встановлено:

10.1. 11.11.2016 між ТОВ "Медіа Сапієнс", як продавцем, та ОСОБА_1 , як покупцем, укладено договір купівлі-продажу частини нежитлового будинку № 1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. за реєстровим № 1596. За умовами вказаного договору ТОВ "Медіа Сапієнс" продало, а ОСОБА_1 купила за ціною 4 319 120 грн. 40 коп. (в т.ч. ПДВ 719 853,40 грн.) 1/2 частину нежитлового будинку - офісного центру (літ. В), загальною площею 1016,80 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

10.2. 11.11.2016 між ТОВ "Медіа Сапієнс", як продавцем, та ОСОБА_1 , як покупцем, укладено договір купівлі-продажу частини нежитлового будинку № 2, а саме: 1/2 частини нежитлового будинку - офісного центру (літ. В), загальною площею 1016,80 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за ціною 4 319 120 грн. 40 коп. (в т.ч. ПДВ 719 853,40 грн.). Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. за реєстровим №1597.

10.3. Надалі, на підставі укладеного між ОСОБА_1 , як продавцем, та ТОВ "Аррата Інвест Компанія", як покупцем, договору купівлі-продажу нежитлового будинку від 14.06.2019, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шепелюк О.Г. за реєстровим номером № 395, дане нерухоме майно відчужено на користь ТОВ "Аррата Інвест Компанія".

10.4. Відповідно до договору купівлі-продажу частини нежитлового будинку від 11.11.2016 № 1, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. за реєстровим № 1594, ТОВ «Медіа Сапієнс» продало, а ОСОБА_1 купила за ціною 1 284 274,80 грн. (в т.ч. ПДВ 214 045,80 грн.) 1/2 частину нежитлового будинку - офісного центру (літ. Е), загальною площею 303,10 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

10.5. Відповідно до договору купівлі-продажу частини нежитлового будинку від 11.11.2016 № 2, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. за реєстровим № 1595, ТОВ «Медіа Сапієнс» продало, а ОСОБА_1 купила за ціною 1 284 274,80 грн. (в т.ч. ПДВ 214 045,80 грн.) 1/2 частину нежитлового будинку - офісного центру (літ. Е), загальною площею 303,10 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

10.6. 07.12.2018 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державним реєстратором КФ КП «Реєстрація бізнесу» Поліщук В.М. (рішення № 44481598) внесені зміни стосовно вказаного вище нерухомого майна (РНОНМ 107282780385), а саме: з нежилого будинку - офісного центру (літ. Е), загальною площею 303,10 кв.м. - на багатоквартирний житловий будинок (літ. Е), загальною площею 465,0 кв.м., житловою площею 273,6 кв.м.

10.7. Згідно з Договором дарування, посвідченого 13.10.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. за реєстраційним № 549, ОСОБА_1 безоплатно передала у власність ОСОБА_2 багатоквартирний житловий будинок (літ. Е) загальною площею 465,0 кв.м., житловою площею 273,6 кв.м,, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 107282780385).

10.8. 29.10.2021 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В., за реєстровим № 573, відповідно до якого предметом іпотеки є нерухоме майно: багатоквартирний житловий будинок (літ. Е), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 107282780385).

10.9. 11.11.2016 між ТОВ "Медіа Сапієнс", як продавцем, та ОСОБА_1 , як покупцем, укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. за реєстровим №1590, предметом якого є нежиле приміщення № 34 (в літ. Г), загальною площею 13,50 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , за ціною 94 339,20 грн. (в т.ч. ПДВ 15 723,20 грн.).

10.10. 03.04.2018 між ОСОБА_1 , як продавцем, та ОСОБА_4 , як покупцем, укладено договір купівлі-продажу щодо відчуження нежилого приміщення № 34 (в літ. Г), загальною площею 13,50 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Указаний договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенко Д.О. за реєстровим номером № 2055.

10.11. 11.11.2016 між ТОВ "Медіа Сапієнс", як продавцем, та ОСОБА_1 , як покупцем, укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. за реєстровим № 1591, відповідно до умов якого ТОВ "Медіа Сапієнс" продало, а ОСОБА_1 купила за ціною 1 258 952,40 грн. (в т.ч. ПДВ 209 825,40 грн.) нежилі приміщення з № 1 по № 11 (групи приміщень № 22) (в літ. Г), загальною площею 157,00 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

10.12. На підставі укладеного 03.04.2018 між ОСОБА_1 , як продавцем, та ОСОБА_4 , як покупцем, договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенко Д.О. за реєстровим номером № 2054, нежилі приміщення з № 1 по № 11 (групи приміщень № 22) (в літ. Г), загальною площею 157,00 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , відчужено на користь ОСОБА_4 .

10.13. 11.11.2016 між ТОВ "Медіа Сапієнс", як продавцем, та ОСОБА_1 , як покупцем, укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. за реєстровим № 1592. Предметом вказаного договору є відчуження нежилих приміщень із № 1 по № 18 (групи приміщень № 33) (в літ. Г), загальною площею 303,30 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , за ціною 2 570 245,20 грн. (в т.ч. ПДВ 428 374,20 грн.).

10.14. 19.07.2018 між ОСОБА_1 , як продавцем, та ОСОБА_4 , як покупцем, укладено договір купівлі-продажу щодо вказаного нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленко С.А. за реєстровим номером № 1320.

10.15. 11.11.2016 між ТОВ "Медіа Сапієнс", як продавцем, та ОСОБА_1 , як покупцем, укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. за реєстровим № 1593. За умовами даного договору предметом відчуження є шести-кімнатна квартира загальною площею 158,20 кв.м., житловою площею 102,20 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , за ціною 3 667 023,60 грн. (в т.ч. ПДВ 611 170,60 грн.).

10.16. Дане нерухоме майно відчужено надалі на користь ОСОБА_4 на підставі укладеного 03.04.2018 між ОСОБА_1 , як продавцем, та ОСОБА_4 , як покупцем, договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенко Д.О. за реєстровим номером № 2053.

10.17. В пункті 2.1. кожного оспорюваного договору купівлі-продажу нерухомого майна вартість нерухомого майна встановлена на підставі Звіту про незалежну оцінку нежилого приміщення від 24.10.2016, виконаного суб`єктом оціночної діяльності - Товариством з обмеженою відповідальністю «ТриАлекс» (сертифікат оціночної діяльності № 16344/14, виданий ФДМУ 22.04.2014).

10.18. На замовлення позивача судовим експертом Кушніром В.В. складено Висновок експерта № 59/05-21 за результатами проведення експертного будівельно-оціночного дослідження, виконаного 21.04.2021, відповідно до якого ринкова вартість 1/2 частки нежитлової будівлі (в літ. В), загальною площею 1016,8 кв.м., без врахування права користування земельною ділянкою, без врахування вартості земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 станом на 11.11.2016 склала без урахування ПДВ: 14 910 000 грн.

10.19. Відповідно до Висновку експерта № 54/05-21 за результатами проведення експертного будівельно-оціночного дослідження, виконаного 21.04.2021 судовим експертом Кушніром В.В., ринкова вартість 1/2 частки нежитлової будівлі літера «Е», загальною площею 303,10 кв.м., без врахування права користування земельною ділянкою, без врахування вартості земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, станом на 11 листопада 2016 року склала без урахування ПДВ: 4 444 600 грн.

10.20. Згідно з Висновком експерта № 56/05-21 за результатами проведення експертного будівельно-оціночного дослідження, виконаного 21.04.2021 судовим експертом Кушніром В.В., ринкова вартість нежитлового приміщення № 34 (в літ. «Г»), загальною площею S=13,50 м2., без врахування права користування земельною ділянкою, без врахування вартості земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 станом на 11.11.2016 склала без урахування ПДВ: 395 900 грн.

10.21. Висновком експерта від 21.04.2021 № 55/05-21 за результатами проведення експертного будівельно-оціночного дослідження, виконаного судовим експертом Кушніром В.В. установлено, що ринкова вартість нежитлових приміщень № 1 по № 11 (групи приміщень № 22) (в літ. «Г») загальною площею S = 157,0 м2, без врахування права користування земельною ділянкою, без врахування вартості земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 станом на 11.11.2016 склала без урахування ПДВ: 4 604 500 грн.

10.22. У Висновку експерта № 58/05-21 за результатами проведення експертного будівельно-оціночного дослідження, виконаного 21.04.2021 судовим експертом Кушніром В.В., визначено, що ринкова вартість нежитлових приміщень № 1 по № 18 (групи приміщень № 33) (в літ. «Г») загальною площею S = 303,3 м2, без урахування права користування земельною ділянкою, без урахування вартості земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, станом на 11.11.2016 склала без урахування ПДВ: 8 895 000 грн.

10.23. Відповідно до Висновку експерта № 57/05-21 за результатами проведення експертного будівельно-оціночного дослідження, виконаного 21.04.2021 судовим експертом Кушніром В.В., Ринкова вартість квартири № 18 загальною площею S = 158,20 м2, яка знаходиться в задовільному стані за адресою: АДРЕСА_1 станом на 11 листопада 2016 року склала без урахування ПДВ: 4 477 600 грн.

10.24. 30.09.2015 на замовлення Боржника суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «РЄМ» були складені висновки про вартість майна, яке належало ТОВ «Медіа Сапієнс»: 1) нежитлового будинку- офісного центру (в літ. В) за адресою: АДРЕСА_1 - ринкова вартість визначена нарівні 11 709 305 грн. без ПДВ.; 2) нежитлового будинку- офісного центру (в літ. Е) за адресою: АДРЕСА_1 - ринкова вартість визначена нарівні 3 698 102 грн. без ПДВ.

10.25. Відповідно до балансової довідки ТОВ «МЕДІА САПІЄНС» від 01.03.2016 вартість проданого нерухомого майна становила: 1) 6 517 272,40 грн. - нежилі прим. з № 1 по № 18 (групи приміщень №33) (в літ. Г); 2) 3 582 632,48 грн. - нежилі прим. з № 1 по № 11 (групи приміщень № 22) (в літ. Г); 3) 8 203 057,68 грн. - шестикімнатна квартира №18.

10.26. Загальна ринкова вартість об`єктів нерухомого майна відповідно до висновку експерта за результатами проведення оціночно-будівельної експертизи за № 1667/10-2023 від 27.10.2023 становить: 1) нежилої будівлі (літ. «В»), загальною площею 1016,80 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , станом на дату проведення експертизи виходячи із задовільного технічного стану приміщень (мінімального рівня при якому можлива безпечна експлуатація) та виходячи із середньоринкової вартості аналогічних об`єктів становить 33 027 900,00 грн. без ПДВ; 2) нежилого приміщення № 34 (літ. «Г»), загальною площею 13,50 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , виходячи із задовільного технічного стану приміщень (мінімального рівня при якому можлива безпечна експлуатація) та виходячи із середньоринкової вартості аналогічних об`єктів, в цінах на дату проведення дослідження становить 261 700,00 грн. без ПДВ; 3) нежилих приміщень з № 1 по № 18 (групи приміщень №33) (літ. «Г»), загальною площею 303,30 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , виходячи із задовільного технічного стану приміщень (мінімального рівня при якому можлива безпечна експлуатація) та виходячи із середньоринкової вартості аналогічних об`єктів, в цінах на дату проведення дослідження становить 4 737 300,00 грн. без ПДВ; 4) нежилих приміщень з № 1 по № 11 (групи приміщень № 22) (літ. «Г»), загальною площею 157,00 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , виходячи із задовільного технічного стану приміщень (мінімального рівня при якому можлива безпечна експлуатація) та виходячи із середньоринкової вартості аналогічних об`єктів, в цінах на дату проведення дослідження становить 4 496 700 грн.; 5) квартири АДРЕСА_5 , виходячи із задовільного технічного стану квартири (мінімального рівня при якому можлива безпечна експлуатація) та виходячи із середньоринкової вартості аналогічних об`єктів, в цінах на дату проведення дослідження становить 9 503 100,00 грн.

10.27. Ліквідатором ТОВ "Медіа Сапієнс" наголошено, що станом на день подання даної позовної вимоги кредиторів згідно з реєстром кредиторів у справі про банкрутство становлять 68 482 755,37 грн.

10.28. Згідно з рішенням Господарського суду міста Києва від 24.07.2017 у справі №910/11343/17, заборгованість Боржника перед ТОВ "Інтел Капітал" на суму 1 143 000,00 грн. виникла 01.07.2016.

10.29. Невиконання зазначеного рішення суду стало підставою для відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Медіа Сапієнс" та визнання грошових вимог ТОВ "Інтел Капітал" до Боржника в розмірі 1 160 145,00 грн., що підтверджується ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2018 по справі № 910/3084/18.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

11. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2025 апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 задоволені.

11.1. Рішення Господарського суду м. Києва від 13.11.2024 у справі №910/3084/18 (910/2159/24) скасовано.

11.2. Прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ "Медіа Сапієнс" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсними правочинів та витребування майна в межах справи №910/3084/18 відмовлено.

11.3. Стягнуто з ТОВ "Медіа Сапієнс" на користь ОСОБА_1 400 116,00 грн. понесених судових витрат за подання апеляційної скарги. Стягнуто з ТОВ "Медіа Сапієнс" на користь ОСОБА_2 153 241,60 грн. понесених судових витрат за подання апеляційної скарги. Стягнуто з ТОВ "Медіа Сапієнс" на користь ОСОБА_1 225 000,00 грн. понесених витрат за проведення комісійної судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертиз.

12. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ТОВ "Медіа Сапієнс" в особі ліквідатора, арбітражного керуючого Ткачука О.В. не доведено наявність, передбачених статтями 387 і 388 Цивільного кодексу України, підстав для витребування із володіння ОСОБА_2 нежитлового будинку - офісний центр (літ. Е), загальною площею 465 кв.м., житловою площею: 273,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 107282780385), який у 2021 році було безоплатно подаровано ОСОБА_1 своєму сину ОСОБА_2 за Договором дарування від 13.10.2021р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. за реєстровим №549, водночас місцевий суд, задовольнивши вимогу позивача про витребування нерухомого майна, не встановлював обставини справи щодо змін технічного стану з моменту його придбання ОСОБА_1 у ТОВ "Медіа Сапієнс" та не з`ясовував обставини щодо утримання відповідачами-1 та -2 вказаного нерухомого майна, а також щодо наявності поліпшень його технічного стану за період його перебування у власності відповідачів-1 та -2.

13. На момент розгляду справи в апеляційному суді спір щодо визнання недійсним Договору іпотеки від 29.10.2021р., укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідченого приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Тверською І.В. за реєстровим №573, відсутній, тому апеляційний суд вважає провадження у справі у цій частині підлягає закриттю.

14. Надані позивачем до місцевого господарського суду висновки судового експерта Кушніра В.В. від 21.04.2021р. №№ 59/05-21, 54/05-21, 56/05-21, 55/05-21, 58/05-21, 57/05-21 щодо визначення ринкової вартості нерухомого майна станом на дату їх відчуження - 11.11.2016р., які на переконання позивача підтверджують фраудаторність укладених правочинів щодо купівлі-продажу нерухомого майна, а також висновок судового експерта Свістунова І.С. від 27.10.2023р. №1667/10-2023 за результатами проведення оціночно-будівельної експертизи, яким встановлювалася ринкова вартість нерухомого майна станом на 25.10.2023р., є недопустимими та неналежними доказами у справі відповідно до норм ст.ст.76, 77 ГПК України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

15. ТОВ "Медіа Сапієнс", в особі ліквідатора Товариства арбітражного керуючого Ткачука О.В., звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2025 у справі № 910/3084/18 (910/2159/24), з вимогою вказану постанову скасувати, а рішення Господарського суду м. Києва від 13.11.2024 у справі №910/3084/18 (910/2159/24) залишити в силі.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

16. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/3084/18 (910/2159/24) було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 12.06.2025.

17. Ухвалою Верховного Суду від 01.07.2025 витребувано матеріали справи №910/3084/18 (910/2159/24), відкладено вирішення питання про відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Сапієнс".

18. 09.07.2025 від ТОВ "Медіа Сапієнс" надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів сплати судового збору за подання касаційної скарги в сумі 766 208,00 грн.

19. 17.07.2025 на адресу Касаційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/3084/18 (910/2159/24).

20. Ухвалою Верховного Суду від 05.08.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Медіа Сапієнс" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2025, датою проведення судового засідання визначено 23.09.2025.

21. 26.08.2025 до Верховного Суду від ОСОБА_1 та ОСОБА_4 надійшли відзиви на касаційну скаргу з запереченнями проти вимог та доводів скаржника.

22. У зв`язку з відставкою судді ОСОБА_5 автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/3084/18 (910/2159/24) було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Огороднік К.М., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.09.2025.

23. 22.09.2025 від ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду касаційної скарги призначене на 23.09.2025.

24. Ухвалою Верховного Суду від 23.09.2025 відкладено розгляд касаційної скарги ТОВ "Медіа Сапієнс" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2025 у справі 910/3084/18(910/2159/24). Повідомлено учасників справи, що розгляд касаційної скарги відбудеться 21.10.2025.

25. 09.10.2025 засобами електронного зв`язку на адресу Касаційного господарського суду від представника ОСОБА_4 адвоката Кучерявого Олександра Володимировича надійшла заява про проведення судових засідань у справі №910/3084/18 (910/2159/24) в режимі відеоконференції.

26. Ухвалою Верховного Суду від 17.10.2025 заяву представника ОСОБА_4 адвоката Кучерявого Олександра Володимировича про проведення судового засідання дистанційно у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

Ухвалено проведення судового засідання в режимі відеоконференції здійснити за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.

27. 21.10.2025 до Верховного Суду від ліквідатора ТОВ "Медіа Сапієнс" арбітражного керуючого Ткачука О.В. надійшло клопотання про розгляд касаційної скарги без участі скаржника.

28. Представники ОСОБА_1 (в залі суду) та представник ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду) в судовому засіданні 21.10.2025 проти вимог та доводів касаційної скарги заперечили з підстав викладених у відзивах на касаційну скаргу, просили постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2025 у справі № 910/3084/18 (910/2159/24) залишити без змін.

29. Інші учасники провадження у справі, зокрема, скаржник, у судове засідання повноважених представників не направили.

Про дату, час та місце розгляду касаційної скарги учасники справи були повідомлені належним чином.

Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників судового процесу, які не з`явились.

30. Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання - 21.10.2025 та безпосередньо в цей день від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов`язаних з рухом касаційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 21.10.2025. Були відсутні і ніші обставини, що унеможливлювали розгляд справи у судовому засіданні 21.10.2025 .

31. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 14.07.2025 № 478/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 15.07.2025 №4524-IX), Верховний Суд розглядає справу № 910/3084/18 (910/2159/24) у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника

(ТОВ "Медіа Сапієнс")

32. В обґрунтування вимог касаційної скарги ТОВ "Медіа Сапієнс" заявник зазначає про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права статті 86, частини 1 статті 254 та пункту 3 частини 1 статті 264, частини 3 статті 269 ГПК України та невірного застосування статті 388 ЦК України, статей 20, 42 КУзПБ за неврахування правових висновків Верховного Суду викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі №916/1734/18, постанові Верховного Суду від 14.10.2021 у справі №910/11626/19, постанові від 24.01.2022 у справі №910/15123/20, постанові від 07.12.2018 у справі №910/7547/17.

Доводи відповідача

( ОСОБА_1 )

33. Відповідач доводить, що за результатами проведеного технічного обстеження, встановлено незадовільний та аварійний стан об`єктів спірного нерухомого майна, що підтверджується складеними ТОВ "МАЙСТЕР-ГЕО" відповідними технічними висновками стосовно вказаних об`єктів нерухомості;

34. Під час застосування порівняльного підходу для визначення ринкової ціни відчуженого Позивачем на користь Відповідача - 1 нерухомого майна за договорами купівлі- продажу від 11.11.2016 в ході проведення оціночно-будівельних експертиз у квітні 2021 року та жовтні 2023 судові експерти Кушнір В.В. (здійснював проведення оціночно-будівельного дослідження об`єктів нерухомого майна 21.04.2021) та судовий експерт Свістунов І.С. (здійснював проведення оціночно-будівельної експертизи 27.10.2023) використовували об`єкти нерухомості з більш кращим технічним станом, аніж придбане ОСОБА_1 у ТОВ "Медіа Сапієнс" нерухоме майно;

35. В матеріалах цієї судової справи відсутня балансова довідка ТОВ "Медіа Сапієнс" від 01.03.2016, якою встановлено вартість проданого нерухомого майна - нежилих приміщень з № 1 по № 18 (групи приміщень № 33) (літ «Г») та яка була безпідставно врахована судом першої інстанції під час ухвалення рішення від 13.11.2024 у справі № 910/3084/18 (910/2159/24), про що відображено у мотивувальній частині оскаржуваної постанови Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2025 у справі № 910/3084/18 (910/2159/24);

36. Загальний розмір кредиторських вимог ТОВ "ІНТЕЛ-КАПІТАЛ" у справі № 910/3084/18 складають всього 1 177 765,00 грн., що відображено в ухвалі Господарського суду м. Києва від 30.05.2018 у справі № 910/3084/18. Натомість за відчуження ТОВ "Медіа Сапієнс" на користь ОСОБА_1 нерухомого майна за спірними договорами купівлі-продажу від 11.11.2016, ТОВ "Медіа Сапієнс" (Продавець) отримано від ОСОБА_1 (Покупець) грошові кошти у загальній сумі 18 797 350,80 грн., з ПДВ, які були сплачені Покупцем на виконання умов договорів купівлі-продажу нерухомого майна від 11.11.2016. Факт перерахування грошових коштів та повного проведення розрахунків не заперечується Позивачем.

37. Позивач мав можливість погасити кредиторську заборгованість перед ТОВ "ІНТЕЛ КАПІТАЛ" у повному обсязі, яка в 16 разів є меншою від суми грошових коштів отриманих за відчуження нерухомого майна, при цьому жодних аргументів з посиланням на докази, наявні в матеріалах справи на підтвердження відсутності можливості погасити заборгованість перед ТОВ "ІНТЕЛ КАПІТАЛ" у розмірі 1 177 765,00 грн. Позивачем не наведено.

38. Факт відсутності заборгованості за Договором про надання відкличної відновлювальної кредитної лінії від 31.10.2012 № 04КЛ/143/1679/ЮР підтверджується, отриманими від компетентних органів під час розгляду справи № 910/13208/19 за позовом ПАТ "ФОРТУНА-БАНК" (в подальшому Позивача було замінено на його правонаступника - ТОВ "ФК "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА") до ТОВ "БІЗНЕС КАПІТАЛ" та ТОВ "Медіа Сапієнс", за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ОСОБА_1 та ТОВ «Аррата Інвест Компанія».

39. Здійснення Північним апеляційним господарським судом справи № 910/2159/24 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу з моменту їх укладення та витребування майна з чужого незаконного володіння, розгляд якої здійснювався в межах справи № 910/3084/18 про банкрутство ТОВ "Медіа Сапієнс" за нормами загального цивільного права, за результатами розгляду якого судом апеляційної інстанції встановлено відсутність порушеного права Позивача, відповідає завданню господарського судочинства.

40. ОСОБА_1 на законних підставах набула право власності на нерухоме майно за відплатними договорами купівлі-продажу нерухомого майна від 11.11.2016, яке було їй відчужене законним власником ТОВ "Медіа Сапієнс"; право власності на нерухоме майно на підставі договорів купівлі-продажу від 11.11.2016 ОСОБА_1 набула з моменту державної реєстрації права на нерухоме майно, а відтак Відповідач - 1 набула законних прав розпоряджання нерухомим майном на власний розсуд; стаття 387 ЦК України не підлягає застосуванню, оскільки ОСОБА_1 є добросовісним набувачем права власності на нерухоме майно за відплатними договорами купівлі-продажу від 11.11.2016, оскільки на законних (правових) підставах його придбала у ТОВ "Медіа Сапієнс" та здійснила оплату за його придбання; стаття 388 ЦК України не підлягає застосуванню, оскільки нерухоме майно було придбано ОСОБА_1 у ТОВ "Медіа Сапієнс" (законний власник) за оплату та вибуло з володіння (було відчужене) також на законних підставах за його волевиявленням, жодних доказів на підтвердження відсутності його волевиявлення на момент укладення договору та передання у власність ОСОБА_1 . Позивачем до матеріалів справи не надано.

41. положення ст. ст. 20 та 42 КУзПБ не підлягають застосуванню до спірних правовідносин у справі № 910/3084/018 (910/2159/24), відповідно твердження Позивача є безпідставними та спростовуються викладеними вище доводами Відповідача - 1 у цьому відзиві на касаційну скаргу, а відтак постанова Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2025 у справі № 910/3084/18 (910/2159/24) є законним та обґрунтованим судовим рішення згідно із ст. 236 ГПК України.

Доводи учасника справи

( ОСОБА_4 )

42. ОСОБА_4 доводить, що згідно договорів купівлі-продажу від 03.04.2018 власником нерухомого майна, яке належало відповідачці по справі ОСОБА_1 на підставі нотаріально посвідчених договорів по реєстрам 1590, 1591, 1592, 1593, є ОСОБА_4 .

43. Приписи статті 42 КУзПБ у частині підстав для визнання недійсними правочинів боржника не підлягають застосуванню до правочинів, що були вчинені боржником до дати введення в дію КУзПБ, тобто до 21.10.2019. До правовідносин, що склалися до 21.10.2019, - підлягають застосуванню приписи статті 20 Закону про банкрутство.

44. Ліквідатор позивача з часу відкриття справи про банкрутство повинен був і мав можливість дізнатися про існування спірних правочинів та в межах загального трирічного строку позовної давності заявити відповідні позовні вимоги.

45. Позивач не навів передбачених законом правових підстав своїх позовних вимог, а відтак така позовна вимога задоволенню не підлягає.

46. Позивач визнає, що ним було продано спірне власне нерухоме майно на підставі нотаріально посвідчених правочинів від 11.11.2016, у яких вартість нерухомості була встановлена на підставі Звітів про незалежну оцінку приміщень від 24.10.2016, виконаних суб`єктом оціночної діяльності - Товариством з обмеженою відповідальністю «ТриАлекс» (сертифікат оціночної діяльності № 16344/14, виданий ФДМУ 22.04.2014).

47. Позивач не оспорює правильність та законність Звітів про незалежну оцінку його власних приміщень від 24.10.2016, виконаних суб`єктом оціночної діяльності - Товариством з обмеженою відповідальністю «ТриАлекс».

49. 03.04.2018 приміщення, які перебували у власності ОСОБА_1 на підставі правочинів по реєстрам 1590, 1591, 1592, 1593, перейшли у власність апелянта ОСОБА_4 на підставі нотаріально посвідчених договорів купівлі-продажу. ОСОБА_4 за власні кошти здійснила капітальний ремонт вказаної нерухомості, в результаті чого збільшилась її вартість.

50. Вказані переобладнання, капітальний ремонт та поліпшення спірних приміщень не були враховані під час проведення експертиз експертами Кушніром В. та Свістуновим І. Вказані експертизи проведені поза межами справи, що розглядається, тобто їх висновки не відповідають вимогам ст.102 ГПК України, а тому є неналежними доказами по цій справі.

51. Отримані в листопаді 2016 року кошти від продажу нерухомості за спірними правочинами надавали позивачу можливість повністю розрахуватися як з ТОВ "Інтел Капітал", так і з іншими кредиторами, а відтак спірні правочини не були збитковими для позивача, а навпаки покращили його матеріальне становище для розрахунків з кредиторами.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

52. Відповідно до вимог частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

53. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

54. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

55. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

56. Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

57. За приписами частини першої статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

58. Згідно з положеннями статей 2, 4, 5 ГПК України, статей 15, 16 ЦК України підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення. Тому задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем з урахуванням належності обраного способу судового захисту.

59. Аналіз положень КУзПБ дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який передбачає концентрацію спорів, стороною яких є боржник, у межах справи про банкрутство задля судового контролю в межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів.

60. Так, відповідно до положень статті 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

61. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Наведена норма кореспондується з пунктом 8 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів.

62. Предметом судового розгляду, в межах справи про банкрутство ТОВ "Медіа Сапієнс", є вимоги ТОВ "Медіа Сапієнс" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Ткачука О.В. про визнання недійсними з моменту укладення договори купівлі-продажу частини нежитлового будинку від 11.11.2016, стягнення вартості майна, одержаного за Договорами купівлі-продажу, витребування із чужого незаконного володіння багатоквартирного житлового будинку; визнання недійсним з моменту укладення договору іпотеки від 29.10.2021, застосування наслідків недійсності договору іпотеки від 29.10.2021, шляхом: скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 61249816 від 29.10.2021, номер запису про іпотеку: 44743051, дата, та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 61250412 від 29.10.2021 16:07:11, номер запису про обтяження: 44743255, дата, час державної реєстрації: 29.10.2021 15:48:50.

63. Визнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів за статтею 16 ЦК України, статтею 20 Господарського кодексу України. Загальні вимоги щодо недійсності правочину встановлені статтею 215 ЦК України.

64. Відповідно до частин 1 та 2 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

65. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ст. 215 ЦК України).

66. Використання особою належного їй суб`єктивного права не для задоволення легітимних інтересів, а з метою заподіяння шкоди кредиторам, ухилення від виконання зобов`язань перед кредиторами є очевидним використанням приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню ("вживанням права на зло").

67. За цих умов недійсність договору як приватно-правова категорія є інструментом, який покликаний не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати.

68. У такому разі звернення в межах справи про банкрутство з позовом про визнання недійсним правочину боржника (у цьому випадку правочину погодженого боржником) на підставі загальних засад цивільного законодавства є належним способом захисту, який гарантує практичну й ефективну можливість захисту порушених прав кредиторів та боржника.

69. За загальним правилом, у спорі про визнання правочинів недійсними, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (висновки, сформовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №905/1227/17, від 02.10.2019 у справі №587/2331/16-ц, від 22.10.2019 у справі №911/2129/17, від 19.11.2019 у справі №918/204/18).

70. Інститут визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство є універсальним засобом захисту у відносинах неплатоспроможності та частиною єдиного механізму правового регулювання відносин неплатоспроможності, що спрямована на дотримання балансу інтересів не лише осіб які беруть участь у справі про банкрутство, а й осіб, залучених у справу про банкрутство, наприклад, контрагентів боржника. Визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство спрямоване на досягнення однієї з основних цілей процедури неплатоспроможності - максимально можливе справедливе задоволення вимог кредиторів. У цьому висновку Верховний Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постановах від 20.02.2020 у справі №922/719/16, від 28.09.2021 у справі №21/89б/2011(913/45/20), від 16.11.2022 у справі №44/38-б(910/16410/20), від 21.03.2023 у справі №910/18376/20(918/445/22).

71. Позовні вимоги, зокрема, обґрунтуванні тим, що вказані правочини, на думку позивача, є фраудаторними та такими, що укладалися на шкоду кредиторам, оскільки були вчинені боржником у період настання у нього зобов`язання щодо погашення заборгованості перед кредитором, а також Боржником здійснено відчуження спірного нерухомого майна на користь відповідача-1 за цінами, нижчими від ринкової вартості станом на момент укладення оспорених правочинів.

72. Правочинами визнаються дії фізичних та юридичних осіб, спрямовані на виникнення, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків.

73. Правочин - це дія, яка вчиняється для досягнення дозволеної законом мети (набуття майна тощо), яка характеризується такими ознаками: це завжди вольовий акт, тобто дії свідомі; це правомірні дії, тобто вчиняються відповідно до закону; спеціальна спрямованість на виникнення, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків, тобто в правочину завжди присутня правова мета.

74. Фраудаторними правочинами в юридичній науці та в останні роки в українській судовій практиці називають договори, що вчиняються з метою завдати шкоди кредитору.

75. Цей термін походить від англ. "fraud" - шахрайство, підроблення, афера. Значення цього слова розкривається внутрішнім змістом тих категорій і понять, які вони називають.

76. Стаття 13 ЦК України, у якій визначаються межі здійснення цивільних прав, встановлює, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства, зокрема при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині, а також не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

77. Межі є невід`ємною рисою будь-якого суб`єктивного права. Суб`єктивні цивільні права, будучи мірою можливої поведінки уповноваженої особи, має певні межі за змістом і за характером здійснення.

78. Зокрема, зловживання правом - це особливий тип правопорушення, яке вчиняється правомочною особою при здійсненні нею належного їй права, пов`язаний з використанням недозволених конкретних форм в рамках дозволеного йому законом загального типу поведінки.

79. За одним із сучасних визначень, під зловживанням правом розуміються випадки, коли суб`єкт цивільних правовідносин, якому належить певне суб`єктивне цивільне право, здійснює його неправомірно, коли суть здійснення права іде врозріз з його формальним змістом.

80. Тобто уповноважена особа, маючи суб`єктивне право і спираючись на нього, виходить за межі дозволеної поведінки. Слово "зловживання" за своїм буквальним змістом означає використання, вживання чого-небудь з метою заподіяння певного зла, шкоди, збитків кому б то не було.

81. Семантичне тлумачення терміну "зловживання правом" призводить до висновку про те, що його основним змістом є використання належного уповноваженій особі суб`єктивного цивільного права на шкоду іншому учаснику цивільних відносин.

82. Отже, можна стверджувати, що учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов`язані діяти добросовісно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб; не допускаються дії, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. На цих засадах мають ґрунтуватися і договірні відносини.

83. У зв`язку з цим слід дійти висновку, що межею реалізації принципу свободи договору має бути неприпустимість зловживання правом.

84. Рішенням Конституційного Суду України від 28.04.2021 року № 2-р(II)/2021 у справі № 3-95/2020 (193/20) визнано, що частина третя статті 13, частина третя статті 16 Цивільного кодексу України не суперечать частині другій статті 58 Конституції України та вказано, що "оцінюючи домірність припису частини третьої статті 13 Кодексу, Конституційний Суд України констатує, що заборону недопущення дій, що їх може вчинити учасник цивільних відносин з наміром завдати шкоди іншій особі, сформульовано в ньому на розвиток припису частини першої статті 68 Основного Закону України, згідно з яким кожен зобов`язаний не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Водночас словосполука "а також зловживання правом в інших формах", що також міститься у частині третій статті 13 Кодексу, на думку Конституційного Суду України, за своєю суттю є засобом узагальненого позначення одразу кількох явищ з метою уникнення потреби наведення їх повного або виключного переліку. Здійснюючи право власності, у тому числі шляхом укладення договору або вчинення іншого правочину, особа має враховувати, що реалізація свободи договору як однієї із засад цивільного законодавства перебуває у посутньому взаємозв`язку з установленими Кодексом та іншими законами межами здійснення цивільних прав, у тому числі права власності. Установлення Кодексом або іншим законом меж здійснення права власності та реалізації свободи договору не суперечить вимогам Конституції України, за винятком ситуацій, коли для встановлення таких меж немає правомірної (легітимної) мети або коли використано юридичні засоби, що не є домірними. У зв`язку з тим, що частина третя статті 13 та частина третя статті 16 Кодексу мають на меті стимулювати учасників цивільних відносин до добросовісного та розумного здійснення своїх цивільних прав, Конституційний Суд України дійшов висновку, що ця мета є правомірною (легітимною)".

85. Фраудаторні правочини (правочини, що вчинені боржником на шкоду кредиторам) в українському законодавстві регулюються тільки в певних сферах, зокрема у банкрутстві (стаття 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (до введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства), стаття 42 Кодексу України з процедур банкрутства), при неплатоспроможності банків (стаття 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"); у виконавчому провадженні (частина четверта статті 9 Закону України "Про виконавче провадження").

86. Велика Палата Верховного Суду кваліфікує правочини, що вчинені боржником на шкоду кредиторам, як фраудаторні правочини, зробивши такий правовий висновок: "Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Згідно із частинами другою та третьою статті 13 Цивільного кодексу України, при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Цивільно-правовий договір (в тому числі й договір дарування) не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення (в тому числі вироку) про стягнення коштів, що набрало законної сили. Боржник (дарувальник), проти якого ухвалено вирок про стягнення коштів та відкрито виконавче провадження, та його сини (обдаровувані), які укладають договір дарування, діють очевидно недобросовісно та зловживають правами стосовно кредитора, оскільки укладається договір дарування, який порушує майнові інтереси кредитора і направлений на недопущення звернення стягнення на майно боржника. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом. Як наслідок, не виключається визнання договору недійсним, направленого на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 Цивільного кодексу України)" (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 369/11268/16-ц).

87. Отже, договір, який укладений з метою уникнути виконання договору та зобов`язання зі сплати боргу, є зловживанням правом на укладання договору та розпорядження власністю, оскільки унеможливлює виконання зобов`язання і завдає шкоди кредитору.

88. Що ж до фраудаторного правочину як зловживання правом, то намір заподіяти зло є неодмінним і єдиним надійним критерієм шикани (зловживання правом).

89. Фраудаторні угоди - це угоди, що завдали шкоди боржнику (як приклад, угода з метою виведення майна). Мета такого правочину в момент його укладання є прихованою, але проявляється через дії або бездіяльність, що вчиняються боржником як до, так і після настання строку виконання зобов`язання цілеспрямовано на ухилення від виконання обов`язку.

90. Слід звернути увагу, що фраудаторним правочином може бути як оплатний (договір купівлі-продажу), так і безоплатний договір (договір дарування), а також може бути як односторонній, так і двосторонній чи багатосторонній правочин.

91. Водночас критеріями, для кваліфікації договору як фраудаторного є, зокрема: відчуження майна за наявності значної непогашеної заборгованості; відчуження майна боржником після пред`явлення до нього позову про стягнення такої заборгованості (хоча є і виключення з цього правила, головне довести, що боржник розумів, що має заборгованість і ухилявся таким чином від її сплати); майно відчужено на підставі безвідплатного правочину (з цього правила є також виключення, зокрема, якщо ціна за оплатним договором занижена тощо); майно відчужене на користь пов`язаної особи (родичу або на користь власної юридичної особи); після відчуження майна у боржника відсутнє інше майно, за рахунок якого він може відповідати за своїми зобов`язаннями перед кредитором.

92. Саме ці питання і є вирішальними та необхідними для з`ясування при доведенні фраудаторності, а отже й недійсності договору з настанням відповідних наслідків, адже це свідчитиме про укладення правочину внаслідок недобросовісної поведінки та зловживання цивільними правами на шкоду правам інших осіб, оскільки відчуження належного йому майна відбулося з метою уникнення звернення стягнення кредитором на його майно як боржника.

93. Водночас слід враховувати, що кожен окремий критерій сам по собі не спричиняє фраудаторність, і вони повинні розглядатися комплексно, а презумпція правомірності правочину може бути спростована тільки вагомими доказами, які у своїй сукупності засвідчують шкідливість вчиненого правочину, вживання права на зло.

94. В свою чергу, пункт 5 частини 3 статті 162 ГПК України покладає саме на позивача обов`язок у позовній заяві викласти обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги, зазначити докази, що підтверджують вказані обставини, а також вказати правові підстави позову. Тобто, саме на позивача покладено обов`язок у позовній заяві викласти обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги, зазначити докази, що підтверджують вказані обставини.

95. Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Втім, переоцінка доказів, згідно з положеннями статті 300 ГПК України, виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

96. Щодо наявності у Боржника заборгованості перед кредиторами на момент укладення оспорюваних правочинів, суд першої інстанції встановив, що на момент укладення оспорених договорів 11.11.2016 у Боржника була наявна заборгованість перед ТОВ "Інтел-Капітал" у розмірі 1 143 000,00 грн. та 25.11.2016 підходив кінцевий строк повернення кредиту ПАТ "Фортуна-Банк" у розмірі 43 888 600,00 грн. по тілу кредиту та 407 485,37 грн. по процентам.

97. Водночас, на підставі матеріалів справи, суд апеляційної інстанції встановив, що згідно із наявними в матеріалах справи банківськими виписками по рахунках Боржника, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб підтвердив, що станом на 01.12.2016 у ТОВ "Медіа Сапієнс" відсутня заборгованість з основної суми боргу та із сплати відсотків за Кредитним договором від 31.10.2012 №04КЛ/143/1679/ЮР.

98. Листом від 24.06.2020р. №18-0005/30179/6Т Національний банк України також підтвердив факт відсутності заборгованості ТОВ "Медіа Сапієнс" перед AT "Фортуна-Банк" за Кредитним договором від 31.10.2012р. №04КЛ/143/1679/ЮР станом на 01.12.2016, зазначивши, що: "згідно з даними форми статистичної звітності №613 "Звіт про концентрацію ризиків за активними операціями банку з контрагентами та пов`язаними з банком особами" поданою АТ "Фортуна-Банк" до Національного банку України станом на 01.11.2016р., розмір заборгованості ТОВ "Медіа Сапієнс" перед АТ "Фортуна-Банк" за договором від 31.10.2012р. №04КЛ/143/1679ЮР становить: за основною сумою боргу 75 580 000,00 грн., за нарахованими доходами - 6 502 052,56 грн. Також повідомляємо, що станом на 01.12.2016р. у формі статистичної звітності №613 "Звіт про концентрацію ризиків за активними операціями банку з контрагентами та пов`язаними з банком особами" АТ "Фортуна-банк", інформація про заборгованість ТОВ "Медіа Сапієнс" перед ПАТ "Фортуна-банк" відсутня".

99. Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд встановив наявність заборгованості Боржника (позивача) перед двома кредиторами: ТОВ "Інтел капітал" та ТОВ "Автопіцца-К", загальний розмір якої складав 6 341 589,00 грн.

100. При цьому, суд апеляційної інстанції правильно зауважив на тому, що розмір отриманих коштів від відчуження позивачем нерухомого майна ОСОБА_1 за оспорюваними правочинами від 11.11.2016 складає 18 797 350,80 грн. з ПДВ (отримання Боржником грошових коштів позивач не спростовує та не заперечує).

101. Відтак, позивачем не доведено належними доказами, що спірні правочини мають ознаки, що дозволяють кваліфікувати договори як такі, що вчинені на шкоду позивачу, оскільки, враховуючи встановлені судом апеляційної інстанції обставини, оскаржувані правочини не мали негативного впливу ні на виконання Боржником зобов`язань перед ТОВ "Автопіцца-К", ні тим більше на виконання рішення у справі №910/11343/17.

102. Крім того, оскаржуючи правочин з підстав його фраудаторності, позивач також повинен навести вагомі докази того, що майно було відчужене за явно заниженою ціною, або взагалі безвідплатно, тобто що відчужувач не набув у зв`язку з таким продажем майнових благ.

103. Разом з тим, кредитор не може вимагати від боржника, щоб останній з моменту виникнення будь-якої заборгованості чи потенційного спору щодо зобов`язання до вирішення такого спору утримувався від здійснення своєї господарської діяльності та пов`язаних з цим операцій, адже таке становитиме надмірне та непропорційне втручання в майнові права боржника (постанова Верховного Суду у постанові від 16.10.2024 у справі № 911/3706/23).

104. Як встановлено судами попередніх інстанцій, у підтвердження доводів щодо продажу спірного майна за заниженою ціною, арбітражним керуючим до суду були надані висновки судового експерта Кушніра В.В. від 21.04.2021р. №№ 59/05-21, 54/05-21, 56/05-21, 55/05-21, 58/05-21, 57/05-21 та судового експерта Свістунова І.С. від 27.10.2023р. №1667/10-2023.

105. Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

106. Згідно зі статтею 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

107. Відповідно до частини першої статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

108. Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

109. Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

110. Відповідно до статті 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

111. Висновок експерта є рівноцінним засобом доказування у справі, наряду з іншими письмовими, речовими і електронними доказами, а оцінка його, як доказу, здійснюється судом у сукупності з іншими залученими до справи доказами за загальним правилом статті 86 ГПК України. Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 910/21067/17, від 15.06.2021 у справі № 916/2479/17 та від 16.07.2024 у справі № 910/7328/23.

112. Водночас, оцінка (статті 86 та 104 ГПК України) кожного висновку, долученого до матеріалів справи, має здійснюватися як доказу в контексті належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України), вірогідності (стаття 79 ГПК України).

113. Так, здійснивши аналіз та оцінку кожного з поданих експертних висновків, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що подані арбітражним керуючим висновки експертів є недопустимими та неналежними доказами у справі відповідно до частини 7 статті 98 та статті77 ГПК України.

114. Судом апеляційної інстанції, в оскарженій постанові, наведено детальний аналіз кожного з висновку та надано належну правову оцінку як доказу у справі.

115. Щодо висновків ТОВ "РЄМ", як суб`єкта оціночної діяльності, про вартість майна, апеляційний суд встановив, що у цих висновках вказано визначену ним вартість нерухомого майна нежилого будинку - офісного центру (літ Е) загальною площею 303,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та нежилого будинку-нежилої будівлі (літ В) загальною площею 1016,80 кв.м, що також знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 станом на 30.09.2015р., тобто вартість вказаного нерухомого майна ТОВ "РЄМ" було визначено до моменту виникнення спірних правовідносин між сторонами правочинів купівлі-продажу нерухомого майна від 11.11.2016. Відтак, за висновком суду, такий доказ не стосується предмета доказування у справі №910/3084/18 (910/2159/24).

116. Поряд з тим суд касаційної інстанції в силу імперативного припису частини другої статті 300 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Наведене стосується доводів скаржника, пов`язаних з оцінкою, в тому числі висновків експертиз.

117. Поміж тим, суд апеляційної інстанції вказав на відсутність в матеріалах справи балансової довідки ТОВ "Медіа Сапієнс" від 01.03.2016 щодо вартості проданого нерухомого майна, згідно із якою вартість проданого нерухомого майна становила: 1) 6 517 272,40 грн. - нежилі приміщення з №1 по №18 (групи приміщень №33) (в літ. Г); 2) 3 582 632,48 грн. - нежилі приміщення з №1 по №11 (групи приміщень №33) (в літ Г); 3) 8 203 057,68 грн. - шести-кімнатна квартира №18 , як доказу на підставі якого, зокрема, ґрунтуються висновки суду першої інстанції.

118. Отже, суд апеляційної інстанції на підставі прийнятих доказів та встановлених на їх підставі обставин, дійшов вірного висновку, що оскаржувані правочини не мають ознак фраудаторних та укладені без мети вчинення шкоди кредиторам.

119. Щодо поданого ОСОБА_1 висновку експертів від 18.04.2025 №2504-39 за результатами проведення комісійної судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертиз в господарській справі №910/3084/18 (910/2159/24), проведеної судовими експертами Радківською Т.М. та Джаманом О.В. , поданого до суду апеляційної інстанції та прийнятого судом з поновленням пропущеного процесуального строку на подання та приєднання до матеріалів справи, слід вказати, що означений висновок не вплинув на аналіз та оцінку судом апеляційної інстанції висновків експертів поданих позивачем, а також на висновок суду про відсутність, в даному випадку, ознак фраудаторних правочинів.

120. В цьому випадку, означений висновок лише підтверджує те, що нерухоме майно - багатоквартирний житловий будинок-офісний центр (літ Е), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, зараз перебуває у кращому технічному стані з урахуванням рівня фізичного зносу лише на 19%, ніж станом на дату його придбання ОСОБА_1 у ТОВ "Медіа Сапієнс", оскільки рівень фізичного зносу нерухомого майна на той момент становив 61% та його технічний стан потребував капітального ремонту.

121. Щодо фіктивності спірних правочинів, слід вказати наступне:

122. Відповідно до змісту статті 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

123. У цьому контексті колегія суддів вважає за необхідне звернутися до висновків Великої Палати Верховного Суду щодо застосування положень статті 234 ЦК України, які викладені у постанові від 03.07.2019 у справі № 369/11268/16-ц.

124. У наведеній постанові Велика Палата Верховного Суду надавала визначення щодо ознак фіктивного правочину та наголосила на тому, що фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду і знають заздалегідь, що він не буде виконаний. Тобто укладаючи договір сторони знають, що його правова мета є іншою ніж та, що безпосередньо передбачена правочином. Такий правочин є фіктивним і може бути визнаний судом недійсним.

125. Велика Палата Верховного Суду у цій справі (№ 369/11268/16-ц) наголосила, зокрема на тому, що:

"…Для визнання правочину фіктивним суди повинні встановити наявність умислу в усіх сторін правочину. При цьому необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків.

У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто обидві сторони, вчиняючи фіктивний правочин, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, тобто мають інші цілі, ніж передбачені правочином. Такий правочин завжди укладається умисно.

Основними ознаками фіктивного правочину є: введення в оману (до або в момент укладення угоди) третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов`язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину.

Укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням частин першої та п`ятої статті 203 ЦК України, що за правилами статті 215 цього Кодексу є підставою для визнання його недійсним відповідно до статті 234 ЦК України."

126. Відтак, необхідно зазначити, що у фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто обидві сторони, вчиняючи фіктивний правочин, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, тобто мають інші цілі, ніж передбачені правочином. Такий правочин завжди укладається умисно.

127. Отже, для визнання зобов`язання таким, що вчинене фіктивно, закон вимагає наявність таких умов: вина осіб, що проявляється у формі умислу, який спрямований на вчинення фіктивного договору; такий умисел повинен виникнути у сторін до моменту укладення договору; метою укладення такого договору є відсутність правових наслідків, обумовлених договором.

128. Відсутність хоча б однієї з цих умов не дає підстав стверджувати, що зобов`язання вчинялося фіктивно. Аналогічна позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2020р. у справі № 904/3938/18 та від 19.07.2022р. у справі № 904/6251/20 (904/316/21), а також у постанові Судової палати з розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.11.2021р. у справі № 905/2030/19 (905/2445/19).

129. В цій частині апеляційним господарським судом на підставі матеріалів справи та пояснень учасників судового процесу встановлено, що за результатами вчинення 11.11.2016 між позивачем та ОСОБА_1 правочинів з купівлі-продажу нерухомого майна, останньою було сплачено ТОВ "Медіа Сапієнс" грошові кошти у сумі 18 797 350, 0 грн. з ПДВ та зареєстровано право приватної власності на придбане нерухоме майно, що підтверджує настання реальних правових наслідків, спричинених укладеними правочинами від 11.11.2016.

130. Відтак, судом апеляційної інстанції, на підставі поданих сторонами доказів та пояснень, встановлених обставин, не було встановлено всієї сукупності ознак фіктивного правочину. Навпаки, на підставі матеріалів справи, судом було встановлено реальність господарських операцій з виконання оспорених правочинів.

131. Враховуючи викладене вище, слід вказати на те, що вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Медіа Сапієнс" вартості майна, одержаного за Договорами купівлі-продажу нерухомого майна від 11.11.2016; витребування із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ТОВ "Медіа Сапієнс" багатоквартирного житлового будку (літ. Е), загальною площею 465 кв.м., житлова площа: 273.6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; визнання недійсним з моменту укладення договір іпотеки від 29.10.2021, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та застосування наслідків недійсності договору іпотеки від 29.10.2021, - є похідними вимогами від основної - визнання договорів купівлі-продажу від 11.11.2016 недійсними. Втім, судом апеляційної інстанції було надано належної правової оцінки цим вимогам за доводами позивача та запереченнями учасників провадження.

132. Враховуючи наведене вище та встановлені судом апеляційної інстанції обставини, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного господарського суду про наявність порушеного права ОСОБА_4 , яке потребує захисту у судовому порядку, та наявність підстав для задоволення її апеляційної скарги.

133. Доводи скаржника щодо порушення частини 1 статті 254 та пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК України не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження.

Щодо доводів касаційної скарги

134. Як вже зазначалось, касаційну скаргу позивач, зокрема, аргументував пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України.

135. За змістом пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

136. Для касаційного перегляду оскаржуваного судового рішення з наведеної підстави наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є подібність правовідносин у справі, в якій Верховний Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.

137. Суд звертає увагу, що правові висновки Верховного Суду не мають універсального характеру для всіх без винятку справ, а регулятивний вплив пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, якою передбачено таку підставу касаційного оскарження як застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, поширюється саме на подібні правовідносини.

138. Верховний Суд неодноразово наголошував, що підставою для касаційного оскарження судових рішень за пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України є неврахування висновку саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.

139. Відповідно, неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, як підстави для касаційного оскарження, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі, де мали місце подібні правовідносини.

140. Проаналізувавши обставини правовідносин у даній справі та у справах, на постанови в яких посилається скаржник, шляхом співставлення їх суб`єктів, об`єктів та юридичного змісту, колегія суддів дійшла висновку, що правовідносини у справах не є подібними, тому підстави для врахування позицій Верховного Суду, викладених у постановах відсутні.

141. Відтак, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції. За своїм змістом зводяться до незгоди з наданою судом оцінкою доказів та встановлених на їх підставі обставин, спрямовані на доведення необхідності переоцінки цих доказів і обставин, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

142. Порушень норм процесуального права, які б призвели до прийняття по суті невірного рішення або є підставами для обов`язкового скасування оскарженого судового рішення (частина 1 статті 310 ГПК України), колегією суддів під час касаційного провадження не встановлено.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

143. Відповідно до пункту 1) частини 1 статті 308 ГПК України, суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

144. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).

145. Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.

146. Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації"), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

147. Враховуючи наведене вище, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав задоволення касаційної скарги та необхідність залишення оскарженого судового рішення без змін.

Судові витрати

148. У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенням без змін оскарженої постанови суду апеляційної інстанції, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються на заявника.

На підставі викладеного та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Сапієнс" - залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2025 у справі № 910/3084/18 (910/2159/24) - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді О.В. Васьковський

К.М. Огороднік


Суд	Касаційний господарський суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення	21.10.2025
Оприлюднено	30.10.2025
Номер документу	131357335
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи про банкрутство, з них:

Мандичев Д.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні