Рішення

від 20.12.2010 по справі 20/027-10/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/027-10/21

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                      тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"20" грудня 2010 р.                                                                          Справа № 20/027-10/21          

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Державної екологічної інспекції в Київській області, м. Київ

до Комунального підприємства Калинівської селищної ради, Київська обл., смт. Калинівка  

за участю Міжрайонного природоохоронного прокурора Київської області, м. Київ

про стягнення 71 988,38 гривень

за участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Дудник В.М. (довіреність від 01.12.2010р.);

                           Макаревич С.П. (Довіреність від 01.12.2010р.)

від прокуратури: Івашин О.Є. (посвідчення №60)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна екологічна інспекція в Київській області (далі-позивач) звернулась до господарського суду Київської області з позовом до Комунального підприємства Калинівської селищної ради (далі-відповідач) про стягнення 426 883,57 грн. збитків, завданих внаслідок порушення природоохоронного законодавства України.

Рішенням господарського суду Київської області від 14.05.2010р. у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

17.05.2010р. через загальний відділ господарського суду Київської області від позивача надійшла заява, відповідно до якої позивач зменшує позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача 71 988,38 грн. збитків, завданих внаслідок порушення природоохоронного законодавства України. Зазначені уточнення судом апеляційної інстанції прийняті.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 18.08.2010р. рішення господарського суду Київської області від 14.05.2010р. скасовано та прийнято нове рішення, яким уточненні позовні вимоги про стягнення  71 988,38 грн. збитків, задоволені частково та присуджено до стягнення з відповідача 71 988,38 грн. збитків, 719,88 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.11.2010р. рішення господарського суду Київської області від 14.05.2010р. та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 18.08.2010р. скасовано, а справу №20/027-10 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.11.2010р. справу №20/027-10 прийнято до свого провадження суддею Яремою В.А., справі присвоєно №20/027-10/21 та призначено її до розгляду на 06.12.2010р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.12.2010р. розгляд даної справи відкладався на 20.12.2010р.

В судові засідання 06.12.2010р. та 20.12.2010р. представник позивача не з'явився, витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

16.07.2009р. Державною екологічною інспекцією в Київській області було проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Комунальним підприємством Калинівської селищної ради.

За результатами перевірки було складено акт від 16.07.2009р., відповідно до якого було встановлено, що в порушення вимог статей 44, 49, 50 Водного кодексу України та статті 38 Закону України “Про охорону навколишнього середовища” КП Калинівської селищної ради в період з 15.07.2006р. до 15.07.2009р. здійснювалося видобування підземних водних ресурсів без спеціального дозволу.

Відповідно до довідки №363 від 16.07.2009р., наданої КП Калинівської селищної ради, за період самовільного користування (15.07.2006р.-15.07.2009р.) відповідачем використано 484 760 м3 підземних вод.

22.07.2009р. Державною екологічною інспекцією в Київській області було надіслано відповідачу претензію №91 від 22.07.2009р. з пропозицією добровільно відшкодувати державі збитки, завдані порушенням природоохоронного законодавства, у сумі 105 256,00 грн.

На зазначену претензію КП Калинівської селищної ради відповіло 20.08.2009р. листом №422, яким було відмовлено у задоволенні вимог позивача у зв'язку з тим, що міжрайонною природоохоронною прокуратурою в Київській області проводиться слідство щодо фактів порушення вимог природоохоронного законодавства останнім. Копії зазначених документів містяться в матеріалах справи.

Посилаючись на те, що відповідачем порушено законодавство про охорону навколишнього природного середовища, позивач просить суд стягнути з відповідача 71 988,38 грн. збитків з підстав ст. ст. 49, 110, 111 Водного кодексу України, розрахованих на підставі Методики розрахунку збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Мінприроди України №37 від 18.05.1995р.

Водночас відповідач, у відповідності до наданого суду розрахунку, позов визнає частково в розмірі 19 295,52 грн.

Крім того, Вищий господарський суд України у постанові від 04.11.2010р. зазначив, що суд апеляційної інстанції, задовольняючи позов, не перевірив правильності здійснення позивачем розрахунку, і, як наслідок, не спростував доводів відповідача про застосування до 17.12.2006р. нормативу збору за спеціальне водокористування в частині використання підземних вод для Васильківського району Київської області –14,06, встановленого Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування»від 30.11.2006р. №398-V, тоді як в цей час діяв норматив збору 1,209, який встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 18.05.1999р. №836 «Про затвердження нормативів збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту».

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників відповідача, суд дійшов висновку, що заявлена позовна вимога підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 п. 9 ст. 44 Водного кодексу України, водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Згідно із ч. 1 та ч. 2 ст. 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Відповідно до ст. 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів.

Приписами ст. 44 Водного кодексу України передбачено, що водокористувач зобов'язаний здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Вимогами ст. 49 Водного кодексу України встановлено, що спеціальне водокористування здійснюється  на підставі дозволу, а видача дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за клопотанням водокористувача з обґрунтуванням потреби у воді, погодженим з державними органами водного господарства, - в разі використання поверхневих вод, державними органами геології - в разі використання підземних вод та державними органами охорони здоров'я - в разі використання водних об'єктів, віднесених до категорії лікувальних. Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування затверджується Кабінетом Міністрів України. У дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин. У разі настання маловоддя ці ліміти можуть бути зменшені спеціально уповноваженими державними органами без коригування дозволу на спеціальне водокористування. Спеціальне водокористування є платним.

Правовий аналіз наведених норм свідчить про те, що право на спеціальне водокористування виникає з моменту отримання такого дозволу.

За результатами перевірки, проведеної 16.07.2009р. Державною екологічною інспекцією в Київській області встановлено порушення відповідачем природоохоронного законодавства, а саме –відсутня проектно-технічна документація, паспорти на артсвердловини, очисні споруди, відсутні дозволи: на спеціальне водокористування, спеціальний дозвіл на користування надрами, на утворення, розміщення та передачу відходів, на викиди забруднюючих речовин в атмосферу.

Зазначені документи у відповідача на час складення Акта перевірки та винесення припису були відсутні. Зазначений факт відповідачем не спростовано.

Приписами ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»встановлено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до статті 69 Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Згідно статей 110, 111 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.

Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.

Підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. 

За таких обставин, здійснення спеціального водокористування без отримання відповідного дозволу є підставою для покладання на винну особу відповідальності за заподіяну шкоду.

Приписами пунктів 1.3, 1.6 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 27.06.2001 N 02-5/744 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" (далі-Роз'яснення) визначено, що розглядаючи справи про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення природноресурсового, природоохоронного законодавства про забезпечення екологічної безпеки, господарські суди повинні обов'язково враховувати наявність таких умов відповідальності, як безпосередній причинний зв'язок між відповідними діями (бездіяльністю) і шкодою та вина відповідача.

Вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника (статті 440 та 442 Цивільного кодексу). Отже позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Втім, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів відсутності його вини у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу у вигляді видобування підземних водних ресурсів без спеціального дозволу.

Збитки, завдані внаслідок порушення природоохоронного законодавства, повинні відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку методик обрахування розмірів збитків, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, - на час його виявлення.

Розрахунок збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів здійснюється у відповідності до Методики розрахунку збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Мінприроди України №37 від 18.05.1995р. (далі-Методика), яка діяла на час здійснення порушення (15.07.2006р.-15.07.2009р.).

Пунктом 6.1 Методики визначено, що при самовільному водокористуванні збитки розраховуються за формулою: Зс.б. = W х Тар., де

W - об'єми води при самовільному водокористуванні, куб. м;

Тар. - діючі на час порушення тарифи на воду в одиницях національної валюти за 1 м3

Так, відповідно до довідки №363 від 16.07.2009р., яка підписана заступником директора КП КСР та скріплена відбитком печатки Підприємства, відповідачем за період з 15.07.2006р. по 15.07.2009р. використано води у наступних об'ємах:

-          2006р. –79,7 тис. м3;

-          2007р. –125,4 тис м3;

-          2008р. –180 тис м3;

-          2009р. –99,66 тис м3. Всього 484 760 тис м3.

Відповідно до додатку №9 до постанови Кабінету Міністрів України від 18.05.1999р. №836 «Про затвердження нормативів збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту»із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2005р. №44, норматив збору за спеціальне водокористування в частині використання підземних вод підприємствами житлово-комунального господарства у Васильківському районі Київській області, яким є відповідач, становить 1,209 коп. за куб. метр.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування»від 30.11.2006р. №398-V, норматив збору за спеціальне водокористування в частині використання підземних вод підприємствами житлово-комунального господарства у Київській області, становить 14,06 коп. за куб. метр. До нормативів збору за спеціальне водокористування в частині використання підземних вод підприємствами житлово-комунального господарства застосовується коефіцієнт 0,3.

На виконання вказівок суду касаційної інстанції щодо визначення нормативу збору за спеціальне водокористування в частині використання підземних вод підприємствами житлово-комунального господарства у Васильківському районі Київській області, які були встановлені протягом грудня 2006 року судом встановлено, що у відповідності до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування»від 30.11.2006р. №398-V, нормативи збору за спеціальне водокористування в частині використання підземних вод у розмірі 14,06 коп. за куб. метр установлюються у 2007 році.

За таких обставин, для визначення «діючого тарифу на воду»у розумінні Методики, у грудні 2006 року слід застосовувати норматив збору за спеціальне водокористування в частині використання підземних вод підприємствами житлово-комунального господарства у Васильківському районі Київській області, який встановлено у додатку №9 до постанови Кабінету Міністрів України від 18.05.1999р. №836 «Про затвердження нормативів збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту»із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2005р. №44 - 1,209 коп. за куб. метр.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 03.06.2008р. № 309-VI, норматив збору за спеціальне водокористування в частині використання підземних вод підприємствами житлово-комунального господарства у Васильківському районі Київській області становить 16,08 коп. за куб. метр. Зазначені нормативи збору застосовуються з 04.06.2008р. До нормативів збору за спеціальне водокористування в частині використання підземних вод підприємствами житлово-комунального господарства застосовується коефіцієнт 0,3.

Оскільки арифметично вірний розмір збитків, завданих відповідачем за спірний період внаслідок порушення природоохоронного законодавства з урахуванням Методики, а також відповідних нормативів збору за спеціальне водокористування в частині використання підземних вод які існували на момент вчинення порушення, становить 19 295,52 грн., вимога позивача про стягнення з відповідача 71 998,38 грн. збитків підлягає частковому задоволенню в розмірі 19 295,52 грн.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 33, 340 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 44, 48, 49, 50, 110, 111 Водного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства Калинівської селищної ради (08600, Київська обл., Василькійвський р-н, смт. Калинівка, вул. Леніна, 57, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 33370489) на користь місцевого бюджету Калинівської селищної ради (08623, Київська обл., Василькійвський р-н, смт. Калинівка, вул. Леніна, 57, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 04359873) 19 295 (дев'ятнадцять тисяч двісті дев'яносто п'ять) грн. 52 коп. збитків.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Комунального підприємства Калинівської селищної ради (08600, Київська обл., Василькійвський р-н, смт. Калинівка, вул. Леніна, 57, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 33370489) на користь Державного бюджету України 192 (сто дев'яносто дві) грн. 96 коп. державного мита та 10 (десять) грн. 67 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                                    В.А. Ярема

Повне рішення складено 27.12.2010р.