Рішення від 21.10.2025 по справі 924/729/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" жовтня 2025 р. Справа № 924/729/25

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Яроцького А.М., при секретарі судового засідання Гусько О.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави

в особі Кам`янець-Подільської міської ради

до Житлово-будівельного кооперативу "Гагаріна 1"

про стягнення 2 921 042,59 грн.

Представники сторін:

від прокуратури: Лісовий О.І.

від позивача: не з`явився

від відповідача: Мєлєкєсцев О. І.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 21.10.2025 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії по справі, заяви, клопотання.

18.07.2025 через підсистему "Електронний суд" до Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Кам`янець-Подільської міської ради до Житлово-будівельного кооперативу "Гагаріна 1" про стягнення 2 921 042,59 грн., з яких 1 963 458,25 грн. безпідставно збережені грошові кошти пайової участі у розвиток інфраструктури населеного пункту, 771 190,29 грн. інфляційні втрати та 186 394,05 грн. 3% річних.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.07.2025 року вказану позовну заяву передано для розгляду судді Яроцькому А.М.

Ухвалою суду від 21.07.2025 вищевказану позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк у 10 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків.

Після усунення недоліків позовної заяви, ухвалою суду від 28.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої визначено проводити за правилами загального позовного провадження. Вказаною ухвалою встановлено строки для подачі відзиву на позовну заяву та відповіді на відзив, визначено дату проведення підготовчого засідання у справі.

21.08.2025 через підсистему "Електронний суд" надійшов відзив з додатками та клопотанням про поновлення строку для подання останнього.

Судом у підготовчому засіданні 26.08.2025 постановлено ухвали, з занесенням до протоколу судового засідання, про поновлення відповідачу строку для подачі відзиву, встановлення нового строку прокурору для подачі відповіді на відзив до 04.09.2025 року, встановлення відповідачу строку для подачі заперечень на відповідь на відзив до 11.09.2025 року, продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 10:00 год. 11.09.2025 року. Ухвалою суду від 26.08.2025 викликано уповноваженого представника Кам`янець-Подільської міської ради у судове засідання у справі №924/729/25, призначене на 11.09.2025 о 10:00 год.

03.09.2025 через підсистему "Електронний суд" отримано відповідь на відзив.

04.09.2025 через підсистему "Електронний суд" надійшло клопотання Кам`янець-Подільської міської ради про відкладення судового засідання на іншу дату у зв`язку з перебуванням представника ради у відпустці. До клопотання додано копію розпорядження від 08.08.2025 №612-в.

11.09.2025 через підсистему "Електронний суд" надійшла заява представника відповідача про ознайомлення з матеріалами справи у електронному вигляді.

Судом у підготовчому засіданні 11.09.2025 постановлено ухвали, з занесенням до протоколу судового засідання, про встановлення відповідачу нового строку для подачі заперечень на відповідь на відзив до 15.09.2025 року та відкладення підготовчого засідання на 11:30 год. 16.09.2025 року. Ухвалою суду від 11.09.2025 повторно викликано уповноваженого представника Кам`янець-Подільської міської ради у судове засідання у справі №924/729/25, призначене на 16.09.2025 об 11:30 год.

У підготовчому засіданні 16.09.2025 судом постановлено ухвали, з занесенням до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 11:00 год. 21.10.2025.

10.10.2025 через підсистему "Електронний суд" отримано заяву Кам`янець-Подільської міської ради про розгляд справи без участі її представника.

Виклад позицій учасників судового процесу.

Заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури звернувся з позовом в інтересах держави в особі Кам`янець-Подільської міської ради до Житлово-будівельного кооперативу "Гагаріна-1" про стягнення 2 921 042,59 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Хмельницькою обласною прокуратурою під час виконання повноважень, визначених ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», встановлено наявність підстав для представництва інтересів держави у бюджетній сфері. Зокрема, аналізом відомостей наявних у відкритому доступі в мережі Інтернет «Портал Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва» виявлено, що у період із 06.06.2016 по 25.01.2022 Житлово-будівельним кооперативом «ГАГАРІНА-1», згідно дозволу на виконання будівельних робіт від 06.06.2016 №ХМ103161581798, було здійснено будівництво об`єкта: «Будівництво багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового призначення за адресою: Хмельницька обл. м. Кам`янець-Подільський, вул. Гагаріна, 1», код об`єкта, відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000: 1122.1 «Будинки багатоквартирні масової забудови». Будівництво проводилось на земельній ділянці з кадастровим номером 6810400000:14:002:0069, площею 0,2416 га, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку. При цьому, відповідно до інформації розміщеної на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, датою початку будівництва є 04.06.2016 року, датою завершення будівництва 25.01.2022. Так, відповідно до акту готовності об`єкта до експлуатації загальна площа приміщень у будинку 8056,6 кв.м., площа квартир у будинку 5339,6 кв.м., площа вбудованих нежитлових приміщень 1774,6 кв.м. У подальшому, відділом Державного архітектурно-будівельного контролю Кам`янець-Подільської міської ради видано відповідачу сертифікат від 16.05.2022 №ХМ122220504401, яким засвідчено відповідність вказаного закінченого будівництвом об`єкта проектній документації та підтверджено його готовність до експлуатації. Як вбачається із акта готовності об`єкта до експлуатації, пайова участь відповідачем до місцевого бюджету не сплачувалася (підстава для звільнення від сплати пайової участі пункт 13 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20.09.2019 №132-IX). Водночас, листами Кам`янець-Подільської міської ради підтверджено несплату коштів пайової участі відповідачем.

Вищевказаним порушено вимоги ч. 2 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" в редакції, яка діяла станом на дату отримання відповідачем дозволу на виконання будівельних робіт. Водночас, на думку прокурора, відсутність укладеного договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту не усуває зобов`язання забудовника сплатити визначені суми. Однак, на момент прийняття в експлуатацію об`єкта будівництва статтю 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" було виключено на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019, у пункті 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" якого врегульовано відповідні правовідносини. Відповідно до внесених Законом №132-ІХ змін дійсними та такими, що продовжують свою дію до моменту їх повного виконання, є лише договори про сплату пайової участі, укладені до 01.01.2020. З посиланням на практику Верховного Суду у позові зазначено, що належним та ефективним способом захисту, у разі неукладення договору про пайову участь, є звернення органів місцевого самоврядування з позовом до замовників будівництва про стягнення безпідставно збережених грошових коштів пайової участі на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.

В обґрунтування розміру безпідставно збережених коштів пайової участі, прокурором зазначено, що на дату прийняття об`єкта в експлуатацію (згідно із сертифікатом №ХМ122220504401 від 16.05.2022) діяли показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України (розраховані станом на 01 січня 2022 року), затверджені наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 17.02.2022 №53. Зокрема, вартість одного квадратного метра загальної площі квартир будинку (з урахуванням податку на додану вартість) на території Хмельницької області становила 15401 гривні. Враховуючи наведене та зважаючи на норми абзацу 2 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №132-IX, розмір пайової участі, який на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України, який підлягає стягненню із відповідача до бюджету на користь позивача прокурор визначає у розмірі 1 963 458,25 грн. (5339,6 кв.м. загальна площа квартир х 15401 грн = 82 235 179,60 грн; 82 235 179,60 грн х 2% = 1 644 703,59 грн.) (по нежитловим приміщенням: 1 774,6 кв.м. х 36 178276 : 8056,6 кв.м. = 7 968 866,34 грн. х 4% = 318 754,65 грн). Оскільки дія статті 625 ЦК України поширюється на всі види грошових зобов`язань незалежно від підстав їх виникнення (договір чи делікт), у тому числі й на позадоговірне грошове зобов`язання, що виникло на підставі статті 1212 ЦК України, прокурор нарахував до стягнення 771 190,29 грн. інфляційних втрат та 186 394,05 грн. 3 % річних за період з 17.05.2022 по 09.07.2025.

У відзиві відповідач проти позову заперечує, зазначає, що 29 січня 2013 року між ТОВ «Ведмідь» та Кам`янець-Подільською міською радою було укладено договір про пайову участь стосовно будівництва спірного об`єкта №4, який є чинним. Зокрема, у відзиві відзначено про отримання 20.12.2024 листа-вимоги №1354/01-11 департаменту містобудування та архітектури Кам`янець-Подільської міської ради про необхідність звернення з заявою про виконання розрахунку розміру коштів пайової участі. В подальшому, 24.12.2024 року відповідач звернувся до позивача із листом про внесення змін до договору №4 від 29.01.2013 про сплату пайової участі в частині зміни замовника будівництва з ТОВ «Ведмідь» на відповідача, як правонаступника за договором про передачу прав замовника будівництва. У відповідь на вказаний лист 30.12.2024 департамент містобудування та архітектури Кам`янець-Подільської міської ради направив відповідачу лист №1381/01-11 з доданою додатковою угодою до договору від 29.01.2013 №4 про сплату пайової участі, яка не була підписана позивачем. 05 січня 2025 року відповідач направив до департаменту містобудування та архітектури Кам`янець-Подільської міської ради два примірники підписаної та скріпленої печаткою додаткової угоди, а також зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва, які позивач отримав 05 січня 2025 року, однак примірника підписаної та скріпленої печаткою додаткової угоди та розрахунку розміру пайової участі в розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста відповідач не отримав. На думку ЖБК "Гагаріна-1", несплата пайової участі пов`язана саме з бездіяльністю та ухиленням позивача, який всупереч нормам п. 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» не виготовив та не направив відповідачу розрахунку пайової участі. Вказане підтверджується двома відповідями позивача на адвокатський запит представника відповідача. Відповідач вважає позов передчасним, оскільки право вимоги у позивача виникло б у випадку укладення відповідної додаткової угоди та ухилення або відмови ЖБК "Гагаріна-1" сплатити пайову участь.

За змістом відповіді на відзив прокурор вказує, що відповідач не заперечує того, що договір про сплату коштів пайової участі між Кам`янець-Подільською міською радою та ЖБК «Гагаріна 1» не укладався. Однак, відсутність укладеного договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту не усуває зобов`язання замовника будівництва сплатити визначені суми, при цьому таке зобов`язання повинно бути виконане до прийняття новозбудованого об`єкта в експлуатацію і спір у правовідносинах щодо сплати таких сум може виникнути лише щодо їх розміру. На думку прокурора, наявність укладеного договору про пайову участь між Кам`янець-Подільською міською радою та ТОВ «Ведмідь», не породжує жодних наслідків у правовідносинах з відповідачем, оскільки ТОВ «Ведмідь» не був замовником будівництва вказаного об`єкту.

Представник позивача в судове засідання 21.10.2025 не з`явився, при цьому, судом враховується подану 10.10.2025 останнім заяву про розгляд справи без участі Кам`янець-Подільської міської ради.

Прокурор в судовому засіданні 21.10.2025 позовні вимоги підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 21.10.2025 проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві, у позові просив відмовити.

Будь-які не розглянуті судом клопотання, подані учасниками процесу в межах розгляду справи, в матеріалах справи №924/729/25 відсутні.

Беручи до уваги приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, норми ч. ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника, враховуючи той факт, що позивача належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи та те, що у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір належить вирішити у відсутності представника позивача за матеріалами справи.

Обставини, які є предметом доказування у справі, та докази, якими сторони підтверджують або спростовують їх наявність.

Відповідно до витягу з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, зареєстрованого Відділом Державної архітектурно-будівельного контролю Кам`янець-Подільської міської ради 06.06.2016, Житлово-будівельний кооператив "Гагаріна 1" згідно наданого дозволу на виконання будівельних робіт від 06.06.2016 №ХМ103161581798, здійснив будівництво об`єкта: "Нове будівництво багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового призначення за адресою: Хмельницька область, м. Кам`янець-Подільський, вул. Гагаріна, 1 на земельній ділянці з кадастровим номером 6810400000:14:002:0069, площею 0,2416 га, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

В подальшому, на Єдиному порталі Державної електронної системи у сфері будівництва реєстратором 02.05.2022 внесено акт готовності об`єктів до експлуатації, що знаходиться за адресою: Хмельницька область, м. Кам`янець-Подільський, вул. Гагаріна, 1, замовником якого визначено Житлово-будівельний кооператив "Гагаріна 1". Початок робіт - червень 2016, закінчення робіт - січень 2022. За результатом технічної інвентаризації загальну площу приміщень визначено 8056,6 м.кв., загальну площу квартир - 5339,6 м.кв., площу вбудованих нежитлових приміщень - 1774,6 м.кв. За змістом п. 10 кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією на будівництво становить 36178,276 тис. грн. У п. 12 акту підставою для звільнення від сплати пайової участі визначено пункт 13 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 №132-ІХ. До матеріалів справи додано відомості, згідно з якими визначено вважати закінченим будівництвом об`єкт готовим до експлуатації, замовником якого є ЖБК "Гагаріна 1".

Згідно з відомостями з Єдиного порталу Державної електронної системи у сфері будівництва, на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації від 02.05.2022, Відділ Державної архітектурно-будівельного контролю Кам`янець-Подільської міської ради видав 16.05.2022 сертифікат №ХМ122220504401, який засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта (за адресою: м. Кам`янець-Подільський, вул. Гагаріна, буд. 1) проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації.

Згідно з наказом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України "Про затвердження показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України (розрахованих станом на 01 січня 2022 року) вартість 1 кв.м. загальної площі квартир будинку (з урахуванням ПДВ) для Хмельницького регіону становить 15401 грн.

До матеріалів справи додано підписаний між ТзОВ "Ведмідь" та Кам`янець-Подільською міською радою договір про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Кам`янця-Подільського від 29.01.2013 №4, предметом якої є визначення для ТзОВ "Ведмідь", який є Замовником будівництва багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового призначення, що знаходиться за адресою: 32300, Хмельницька область, м. Кам`янець-Подільський, вул. Гагаріна, 1 розміру пайової участі замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Кам`янця-Подільського, у відсотковому значенні - 4% від загальної кошторисної вартості будівництва житла і 6% від загальної кошторисної вартості вбудовано-прибудованих приміщень соціально-побутового призначення.

У розділі 2 договору передбачено обов`язок Кам`янець-Подільської міської ради провести та надати ТзОВ "Ведмідь" відповідний розрахунок коштів пайової участі, належних до сплати, якому кореспондує обов`язок ТзОВ "Ведмідь" перерахувати на узгоджений рахунок міського бюджету кошти пайової участі.

Згідно з договором про передачу прав замовника будівництва від 25.05.2016, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ведмідь" (сторона 1) в особі директора Семененка Ігоря Миколайовича та Житлово-будівельним кооперативом "Гагаріна 1" (сторона 2) в особі голови правління Семененка Ігоря Миколайовича, сторона 1 передала стороні 2 частину прав Замовника будівництва для будівництва, експлуатації та обслуговування багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового призначення на земельній ділянці площею 0,2416 га, яка розташована за адресою: вул. Гагаріна, 1 у м. Кам`янець-Подільський, Хмельницької області, а сторона 2 приймає частину прав замовника будівництва, що передаються стороною 1, і зобов`язується за власні та/або залучені кошти на земельній ділянці, яку надає під забудову сторона 1, збудувати обумовлений об`єкт і ввести його в експлуатацію.

У п. 1.4 договору визначено, що за стороною 1 залишаються функції замовника будівництва в частині забезпечення надання стороною 1 стороні 2 під забудову належним чином оформленої земельної ділянки площею, забезпечення виконання функцій землекористувача відповідної земельної ділянки і контролю за будівництвом об`єкта.

Сторона 2 забезпечує: здійснення (хід процесу) будівництва об`єкта та його фінансування: на період будівництва об`єкта компенсує стороні 1 витрати за користування земельною ділянкою на умовах договору суперфіція; забезпечує отримання дозволу на виконання будівельних робіт: забезпечення виконання обов`язків замовника будівництва та функцій Генерального підрядника (самостійно, отримавши відповідну ліцензію або шляхом залученням третьої особи з ліцензією); постачання будівництва об`єкта матеріалами та обладнанням, засобами, інструментами та будівельною технікою, транспортом, машинами і механізмами та пальним; забезпечує здійснення авторського та технічного нагляді (п. 2.2 договору).

Згідно з п. 3.2.1 договору сторона 2 здійснює всі обов`язкові відрахування (передання) та платежів, передбачених законодавством України, що пов`язані з будівництвом об`єкта, які здійснюються в грошовій формі та у вигляді передання площ.

У п.п. 4.3.3 та 4.3.4 договору передбачено, що сторона 2 згідно з договором зобов`язана забезпечити фінансування будівництва об`єкта в повному обсязі до його введення в експлуатацію. Як суб`єкт будівництва, якому делеговано частину прав замовника будівництва, сторона 2 зобов`язується нести і інші витрати, хоч і не пов`язані з будівництвом об`єкта, але передбачені законодавством України для замовника будівництва.

20.12.2024 Департамент містобудування та архітектури Кам`янець-Подільської міської ради звернувся до ЖБК "Гагаріна 1" з листом - вимогою, в якому вказав, що у травні 2022 року введено в експлуатацію завершений будівництвом 102-квартирний житловий будинок з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового призначення за адресою: вул. Гагаріна, буд. 1, м. Кам`янець-Подільський, Хмельницька область, однак станом на 19.12.2024 не сплачено пайову участь для створення і розвитку інфраструктури міста. Відтак, запропоновано погасити заборгованість у добровільному порядку та звернутись до Кам`янець-Подільської міської ради з заявою про виконання розрахунку розміру коштів пайової участі.

За змістом листа ЖБК "Гагаріна 1", з відміткою позивача про отримання 24.12.2024, позивача повідомлено про зміну замовника будівництва багатоповерхового житловою будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового призначення за адресою: Кам`янець-Подільський, вул. Степана Бандери, 1 (вул. Гагаріна, 1) на підставі договору б/н від 25.05.2016 про передачу прав замовника будівництва між ТОВ «Ведмідь» та ЖБК «Гагаріна 1», Декларації про початок виконання будівельних робіт від 19.09.2013 № ХМ083132610221, повідомлення про зміну даних у зареєстрованій Декларації про початок виконання будівельних робіт від 06.06.2016р № ХМ 103161581798, договору про право користування чужою земельною ділянкою для забудови (Суперфіцій) від 26.05.2016. У листі відповідач просить внести зміни шляхом укладення Додаткової угоди до Договору №4 від 29.01.2013 про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Кам`янця-Подільського згідно розділу №6 даного Договору, а саме щодо зміни Замовника (Сторона 2) як правонаступника об`єкту будівництва, а також розглянути можливість відтермінування першого внеску пайової участі.

У відповідь на вищевказаний лист, Департамент містобудування та архітектури Кам`янець-Подільської міської ради надіслав 30.12.2024 відповідачу для узгодження і підписання Додаткову угоду до договору №4 від 29.01.2013 та зведений кошторисний розрахунок вартості об`єкта будівництва від 23.04.2014. Додана Додаткова угода №1 до вказаного договору позивачем не підписана.

У листах Департаменту містобудування та архітектури Кам`янець-Подільської міської ради від 15.08.2025, надісланих адвокату відповідача Мєлєкєсцеву О., повідомлено, що ЖБК «Гагаріна 1» звертався з заявою про укладення договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури до Кам`янець-Подільської міської ради та останньому направлявся кошторис вартості будівництва багатоквартирного житлового будинку на вул. Гагаріна, 1 в м. Кам`янець-Подільський для розрахунку розміру пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста до Кам`янець-Подільської міської ради. При цьому, відповідачу розрахунок розміру пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Кам`янця-Подільського у зв`язку з будівництвом житлового будинку на вул. Гагаріна, 1 в м. Кам`янець-Подільському не направлявся.

17.12.2024 Хмельницька обласна прокуратура зверталась до Кам`янець-Подільської міської ради з листом, в якому зазначено про виявлення порушення ЖБК «Гагаріна 1» прав ради на отримання коштів пайової участі до бюджету міської територіальної громади. У листі міститься прохання щодо надання інформації про надходження до бюджету територіальної громади коштів пайової участі від замовника будівництва об`єкта за адресою: Хмельницька область, м. Кам`янець-Подільський, вул. Гагаріна, буд. 1. Прокуратура просила повідомити про вжиті та заплановані заходи ради щодо примусового стягнення коштів до місцевого бюджету з наданням оновленого розрахунку пайової участі щодо відповідача.

У відповідь на вказаний лист, прокуратура отримала повідомлення від 26.12.2024, за змістом якого Виконавчий комітет Кам`янець-Подільської міської ради вказав, що ЖБК «Гагаріна 1» набув права замовника будівництва, відповідно до Договору б/н від 25.05.2016 про передачу прав замовника, укладеного з ТзОВ «Ведмідь». При цьому, між ТзОВ «Ведмідь» та Кам`янець-Подільською міською радою 29.01.2013 укладено Договір №4 про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Кам`янця-Подільського у зв`язку з будівництвом багатоповерхових житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціального-побутового призначення, що знаходяться за адресою: 32300, Хмельницька обл., м. Кам`янець-Подільський, вул. Гагаріна, 1. На даний час Департаментом містобудування та архітектури до ЖБК «Гагаріна 1», як правонаступника, направлено Додаткову угоду до Договору №4 від 29.01.2013 про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Кам`янця-Подільського для підписання її сторонами.

21.01.2024, 04.03.2025 та 28.04.2025 Хмельницька обласна прокуратура повторно зверталась до позивача з вимогою надати інформацію про надходження до бюджету Кам`янець-Подільської територіальної громади від ЖБК "Гагаріна 1" коштів пайової участі замовника будівництва, оскільки опрацюванням містобудівних умов та обмежень №MU01:8278-7744-3168-0466 виданих 04.03.2013 та дозволу на виконання будівельних робіт № ХМ103161581798 виданого 06.06.2016, замовником будівництва вказаного об`єкту виступає саме ЖБК «Гагаріна 1». Окремо прокуратура просила надати докази правонаступництва відповідача та ТОВ "Ведмідь", а також договору, додаткової угоди та листування між радою та відповідачем.

01.07.2025 у листі Виконавчий комітет Кам`янець-Подільської міської ради повідомив, що ЖБК «Гагаріна 1» не сплачував кошти пайової участі до бюджету Кам`янець-Подільської територіальної громади, а додаткова угода до договору №4 від 29.01.2013 не підписана сторонами.

15.07.2025 Хмельницька обласна прокуратура надіслала Кам`янець-Подільській міській раді лист, в якому повідомила про намір звернутись до суду з позовом до ЖБК «Гагаріна 1» про стягнення коштів пайової участі у відповідності до Закону України "Про прокуратуру".

Враховуючи порушення інтересів держави у сфері бюджетних правовідносин, недоотримання місцевим бюджетом коштів, прокурор звернувся з позовом до суду.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду:

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з ч.3 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч.4 ст. 53 ГПК України).

Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (позиція узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду викладеними у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18).

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Також Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

У Рішенні від 05 червня 2019 року №4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Частиною 1 ст. 12 ЗК України визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема розпорядження землями територіальних громад.

Згідно зі статтею 172 ЦК України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Відповідно до ст. 7 Конституції України в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

За приписами ч. 1 ст. 10 вищевказаного Закону сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно з ст. 18-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Саме Кам`янець-Подільська міська рада розробляє, затверджує місцевий бюджет і наділена повноваженнями контролю за виконанням бюджету на території відповідної територіальної громади. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців міста.

Відтак, зважаючи на викладене, суд вважає, що Кам`янець-Подільська міська рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, а тому є належним позивачем у цій справі.

З матеріалів справи судом встановлено, що 17.12.2024, 21.01.2024, 04.03.2025 та 28.04.2025 Хмельницька обласна прокуратура зверталась до Кам`янець-Подільської міської ради з листами, в яких зазначено про виявлення порушення ЖБК «Гагаріна 1» прав ради на отримання коштів пайової участі до бюджету міської територіальної громади. У листах містилось прохання щодо надання інформації про надходження до бюджету територіальної громади коштів пайової участі від замовника будівництва об`єкта за адресою: Хмельницька область, м. Кам`янець-Подільський, вул. Гагаріна, буд. 1. Прокуратура просила повідомити про вжиті та заплановані заходи ради щодо примусового стягнення коштів до місцевого бюджету з наданням оновленого розрахунку пайової участі щодо відповідача.

У відповідь на вказані листи, прокуратура отримала повідомлення від 01.07.2025, у якому Виконавчий комітет Кам`янець-Подільської міської ради повідомив, що ЖБК «Гагаріна 1» не сплачував кошти пайової участі до бюджету Кам`янець-Подільської територіальної громади.

Враховуючи викладене, 15.07.2025 Хмельницька обласна прокуратура надіслала Кам`янець-Подільській міській раді лист, в якому повідомила про намір звернутись до суду з позовом до ЖБК «Гагаріна 1» про стягнення коштів пайової участі у відповідності до Закону України "Про прокуратуру".

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №912/2385/18 від 26.05.2020.

У даній справі Заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Кам`янець-Подільської міської ради з вимогою до ЖБК "Гагаріна-1" про стягнення 1 963 458,25 грн. безпідставно збережених коштів пайової участі, 771 190,29 грн. інфляційних втрат та 186 394,05 грн. 3% річних у розвиток інфраструктури населеного пункту, оскільки Кам`янець-Подільська міська рада не вжила належних та достатніх заходів щодо усунення порушень чинного законодавства України.

У спірних правовідносинах порушення інтересів держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних відносинах Кам`янець-Подільської міської ради полягає у недоотриманні бюджетом територіальної громади значної суми коштів, оскільки кошти, які надходять від забудовників (замовників) на розвиток інфраструктури та благоустрій міста є одним із основних джерел формування останнього.

За таких обставин, оскільки прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, та визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, враховуючи, що міська рада самостійно не звернулася до суду, про що повідомила прокуратуру, суд доходить висновку щодо дотримання прокурором порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", для звернення до суду з відповідним позовом та наявності законних підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі органу, уповноваженого державою на здійснення функцій у спірних правовідносинах Кам`янець-Подільської міської ради.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності в Україні визначені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Згідно зі статтею 1 вказаного Закону замовником будівництва визначається фізична чи юридична особа, яка має у власності чи користуванні одну чи декілька земельних ділянок або у власності чи управлінні будівлю/споруду і має намір щодо виконання підготовчих та/або будівельних робіт.

Частиною першою статті 2 цього Закону вказано, що плануванням і забудовою територій є діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об`єктів; реконструкцію існуючої забудови та територій; створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури.

Зі змісту поданого прокурором витягу з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, зареєстрованого Відділом Державного архітектурно-будівельного контролю Кам`янець-Подільської міської ради 06.06.2016, Житлово-будівельний кооператив "Гагаріна 1" згідно наданого дозволу на виконання будівельних робіт від 06.06.2016 №ХМ103161581798, здійснив будівництво об`єкта: "Нове будівництво багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового призначення за адресою: Хмельницька область, м. Кам`янець-Подільський, вул. Гагаріна, 1 на земельній ділянці з кадастровим номером 6810400000:14:002:0069, площею 0,2416 га, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

В подальшому, на Єдиному порталі Державної електронної системи у сфері будівництва реєстратором 02.05.2022 внесено акт готовності об`єктів до експлуатації, що знаходиться за адресою: Хмельницька область, м. Кам`янець-Подільський, вул. Гагаріна, 1, замовником якого визначено Житлово-будівельний кооператив "Гагаріна 1". Початок робіт - червень 2016, закінчення робіт - січень 2022. За результатом технічної інвентаризації загальну площу приміщень визначено 8056,6 м.кв., загальну площу квартир - 5339,6 м.кв., площу вбудованих нежитлових приміщень - 1774,6 м.кв. За змістом п. 10 кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією на будівництво становить 36178,276 тис. грн. У п. 12 акту підставою для звільнення від сплати пайової участі визначено пункт 13 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 №132-ІХ. До матеріалів справи додано відомості, згідно з якими визначено вважати закінченим будівництвом об`єкт готовим до експлуатації, замовником якого є ЖБК "Гагаріна 1".

Згідно з відомостями з Єдиного порталу Державної електронної системи у сфері будівництва, на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації від 02.05.2022, Відділ Державної архітектурно-будівельного контролю Кам`янець-Подільської міської ради видав 16.05.2022 сертифікат №ХМ122220504401, який засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта (за адресою: м. Кам`янець-Подільський, вул. Гагаріна, буд. 1) проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації.

До 01.01.2020 відносини щодо участі замовника будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту врегульовувалися приписами статті 40 вказаного Закону.

Відповідно до частини другої статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції чинній до 01.01.2020) замовник будівництва, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту відповідно до частини третьої статті 40 цього Закону полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію (ч. 9 ст. 40 Закону в редакції чинній до 01.01.2020).

Відсутність укладеного договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту не усуває зобов`язання забудовника сплатити визначені суми, таке зобов`язання повинне бути виконане до прийняття новозбудованого об`єкта в експлуатацію і спір у правовідносинах щодо сплати таких сум може виникнути лише щодо їх розміру.

Стаття 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначала зобов`язання замовника будівництва, який має намір забудови земельної ділянки, шляхом перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту, де здійснюється будівництво, у строк до прийняття об`єкта в експлуатацію. Прийняття об`єкта в експлуатацію є строком, з якого вважається, що забудовник порушує зазначені зобов`язання. Позиція узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду викладеними у постанові від 14.12.2021 у справі №643/21744/19 та Верховного Суду у постанові від 03.12.2024 у справі №910/6226/23.

Разом з тим, 01.01.2020 набули чинності норми Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 року №132-IX, якими статтю 40 Закону № 3038-VI виключено.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" договори про сплату пайової участі, укладені до 01 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання.

За змістом цього Закону та Прикінцевих та перехідних положень до нього, з 01 січня 2020 року у замовників будівництва відсутній обов`язок укладати з органом місцевого самоврядування відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту. Дійсними та такими, що продовжують свою дію до моменту їх виконання, є лише договори про пайову участь, укладені до 01 січня 2020 року.

У постанові від 14.12.2021 у справі №643/21744/19 Велика Палата Верховного Суду та у постанові від 03.12.2024 у справі №910/6226/23 Верховний Суд зазначили, що при набранні чинності новою нормою права передбачається розповсюдження дії цієї норми на майбутні права і обов`язки, а також на правові наслідки, які хоча й випливають із юридичних фактів, що виникли під час чинності попередньої норми права, проте настають після набрання чинності новою нормою права.

Водночас зміна правових норм і врегульованих ними суспільних відносин не завжди збігаються. У певних випадках після скасування нормативного акта має місце його застосування компетентними органами до тих відносин, які виникли до втрати ним чинності та продовжують існувати у подальшому. Такі правовідносини є триваючими. При цьому триваючі правовідносини повинні виникнути під час дії норми права, що їх регулює, та існувати після втрати нею чинності.

Аналізуючи правову природу цих правовідносин, можна зробити висновок, що з моменту завершення будівництва та прийняття новозбудованого об`єкта в експлуатацію правовідносини забудови припиняються, а тому не можна вважати, що на них поширюються положення статті 40 Закону № 3038-VI після втрати нею чинності.

Крім того, пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" визначено, що ця норма права застосовується лише до договорів, які підписані до 1 січня 2020 року. Саме у цьому випадку правовідносини з оплати участі в інфраструктурі населеного пункту є триваючими та до них можуть застосовуватись положення норми права, що втратила чинність. Якщо ж договори під час дії цієї норми укладено не було, то немає підстав вважати, що такі правовідносини виникли та тривають.

Передбачений Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №132-IX порядок пайової участі замовника будівництва було впроваджено законодавцем для: 1) об`єктів будівництва, зведення яких розпочато у попередні роки, однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію, а договори про сплату пайової участі між замовниками та органами місцевого самоврядування до 01.01.2020 не були укладені; 2) об`єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році.

З огляду на врегулювання у вищевказаному Законі випадків розповсюдження дії його норм на майбутні права і обов`язки, а також на правові наслідки, які хоча й випливають із юридичних фактів, що виникли під час чинності попередньої норми права, проте настають після набрання чинності новою нормою права, заперечення відповідача щодо неможливості зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, а також з приводу застосування нормативно-правових актів у часі спростовуються нормами Закону №132-IX.

Отже, враховуючи вимоги підпунктів 3, 4 абзацу другого пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №132-IX, замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, а також сплатити пайову участь грошовими коштами до прийняття цього об`єкта будівництва в експлуатацію.

Відтак, з метою вирішення спору щодо участі замовника будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту необхідним є визначення моменту виникнення зобов`язання.

З матеріалів справи вбачається, що 06.06.2016 (замовнику) видано документ, що дає право на виконання будівельних робіт. Початок будівництва об`єкта - червень 2016.

Відтак, у ТОВ "Ведмідь" виник обов`язок протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутись до позивача із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва та сплатити пайову участь на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Кам`янця-Подільського.

Суд критично оцінює доданий до матеріалів справи підписаний між ТзОВ "Ведмідь" та Кам`янець-Подільською міською радою договір про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Кам`янця-Подільського від 29.01.2013 №4, оскільки останній не містить істотних умов, зокрема щодо розміру пайової участі, строку сплати пайової участі, відповідальності сторін, які відповідно до закону підлягали врегулюванню у таких договорах. Окрім того, невід`ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, докази укладення якого до договору відсутні.

В подальшому, за договором про передачу прав замовника будівництва від 25.05.2016, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ведмідь" (сторона 1) та Житлово-будівельним кооперативом "Гагаріна 1" (сторона 2), сторона 1 передала стороні 2 частину прав Замовника будівництва для будівництва, експлуатації та обслуговування багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового призначення на земельній ділянці площею 0,2416 га, яка розташована за адресою: вул. Гагаріна, 1 у м. Кам`янець-Подільський, Хмельницької області, а сторона 2 приймає частину прав замовника будівництва, що передаються стороною 1, і зобов`язується за власні та/або залучені кошти на земельній ділянці, яку надає під забудову сторона 1, збудувати обумовлений об`єкт і ввести його в експлуатацію.

Так, у п.п. 2.2, 3.2.1, 4.3.4 договору узгоджено, що ЖБК "Гагаріна 1" забезпечує здійснення (хід процесу) будівництва Об`єкта та його фінансування; забезпечує отримання дозволу на виконання будівельних робіт; забезпечує виконання обов`язків замовника будівництва та функцій Генерального підрядника. Сторона 2 здійснює всі обов`язкові відрахування (передання) та платежів, передбачених законодавством України, що пов`язані з будівництвом об`єкта, які здійснюються в грошовій формі та у вигляді передання площ. Як суб`єкт будівництва, якому делеговано частину прав замовника будівництва, сторона 2 зобов`язується нести і інші витрати, хоч і не пов`язані з будівництвом об`єкта, але передбачені законодавством України для замовника будівництва.

Розрізняють універсальне та сингулярне правонаступництво. Сингулярне правонаступництво, на відміну від універсального, не охоплює переходу всієї сукупності прав та обов`язків до правонаступника, а тому іменується частковим правонаступництвом, і відбувається заміною осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін або вказівку закону.

Відтак, зі змісту договору про передачу прав замовника будівництва від 25.05.2016 вбачається, що у матеріально-правових відносинах між ТОВ "Ведмідь" та ЖБК "Гагаріна 1" щодо обсягу прав та обов`язків замовника будівництва об`єкту - житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового призначення за адресою: вул. Гагаріна, буд. 1, м. Кам`янець-Подільський, Хмельницька область відбулось часткове правонаступництво. Зокрема, обов`язки замовника будівництва об`єкта, в тому числі щодо понесення витрат не пов`язаних з будівництвом об`єкта, однак передбачених законодавством України для замовника будівництва, з 25.05.2016 набув ЖБК "Гагаріна 1", що також відображено у витягу з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, щодо зареєстрованого саме за відповідачем дозволу на виконання будівельних робіт від 06.06.2016 №ХМ103161581798, та внесеного реєстратором 02.05.2022 акту готовності об`єкта до експлуатації, замовник якого визначено ЖБК "Гагаріна 1".

Згідно з ст.ст. 520, 521 ЦК України боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом. Форма правочину щодо заміни боржника у зобов`язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу.

У ч.1 ст. 513 ЦК України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Судом враховується, що докази погодження позивача та внесення змін у договір про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Кам`янця-Подільського від 29.01.2013 №4, який укладений між ТзОВ "Ведмідь" та Кам`янець-Подільською міською радою, щодо заміни (переведення боргу) боржника (замовника будівництва) з ТзОВ "Ведмідь" на ЖБК "Гагаріна 1" сторони не подали. Відтак, умови вищевказаного договору та зобов`язальні правовідносини, що з нього могли виникнути, не поширюються на відповідача, оскільки останній не є стороною договору від 29.01.2013 №4.

З огляду на викладене, обов`язок ЖБК "Гагаріна 1" звернутись до позивача із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва та сплатити пайову участь на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Кам`янця-Подільського тривав до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію згідно з ч. 9 ст. 40 Закону (в редакцій чинній до 01.01.2020) - 02.05.2022.

Обов`язок замовника будівництва укладати з органом місцевого самоврядування відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту не є тотожним обов`язку щодо сплати пайової участі.

Таким чином, починаючи з 01.01.2020 визначений до цього статтею 40 Закону №3038-VI обов`язок замовників забудови земельної ділянки у населеному пункті щодо необхідності укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту перестав існувати. Водночас укладення між ТзОВ "Ведмідь" та Кам`янець-Подільською міською радою доданої до справи угоди не впливає на існуючий обов`язок замовника будівництва сплатити кошти пайової участі Кам`янець-Подільській міській раді.

У відповідності до ч. 3 ст. 40 Закону (в редакції чинній до 01.01.2020) кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

Разом з тим, законодавцем під час внесення змін до Закону № 3038-VI (шляхом виключення статті 40 вказаного Закону на підставі Закону № 132-IX) було чітко встановлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (абзац другий пункт 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX у такому розмірі та порядку: для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта; для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

Передбачений Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №132-IX порядок пайової участі замовника будівництва було впроваджено законодавцем для об`єктів будівництва, зведення яких розпочато у попередні роки, однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію, а договори про сплату пайової участі між замовниками та органами місцевого самоврядування до 01.01.2020 не були укладені (позиція узгоджується з висновками Верховного Суду викладеними у постанові від 03.12.2024 у справі №910/6226/23).

Враховуючи готовність об`єкта будівництва до експлуатації згідно акту 02.05.2022, наступного дня відбулось прострочення сплати відповідачем коштів пайової участі.

Судом прийнято до уваги те, що ЖБК "Гагаріна 1" у 2024 році вчиняло дії спрямовані на внесення змін до договору №4 від 29.01.2013. При цьому, матеріали справи не містять укладеного договору про сплату пайової участі між ЖБК "Гагаріна 1" та Кам`янець-Подільською міською радою, а після 01.01.2020 законодавцем наявність останнього не вимагається. Водночас, судом встановлено, що у період з 02.05.2022 по дату прийняття рішення у справі докази виконання відповідачем обов`язку з перерахування позивачу коштів пайової участі у розвиток інфраструктури населеного пункту в сумі 1 963 458,25 грн. в матеріалах справи відсутні.

У випадку, якщо замовниками вищевказаних об`єктів будівництва не буде дотримано передбаченого прикінцевими та перехідними положеннями Закону №132-IX обов`язку щодо перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (пайової участі) саме до дати прийняття таких об`єктів в експлуатацію, то, враховуючи викладені у постанові від 14.12.2021 у справі №643/21744/19 висновки Великої Палати Верховного Суду, належним та ефективним способом захисту є звернення в подальшому органів місцевого самоврядування з позовом до замовників будівництва про стягнення безпідставно збережених грошових коштів пайової участі на підставі статті 1212 ЦК України.

Така позиція підтримана Верховним Судом у постановах від 20.07.2022 у справі № 910/9548/21, від 13.12.2022 у справі №910/21307/21, від 23.05.2024 у справі №915/149/23, від 07.09.2023 у справі №916/2709/22, від 20.02.2024 у справі №910/20216/21, від 03.12.2024 у справі №910/6226/23.

У відповідності із частиною першою статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (частина друга статті 1212 ЦК України).

Відносини щодо повернення безпідставно збережених грошових коштів є кондикційними, в яких вина не має значення, важливим є лише факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Тобто зобов`язання з повернення безпідставно набутого або збереженого майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна.

Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовiдносин i їх юридичному змісту. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Аналогічні правові висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постановах від 13.02.2019 року у справі №320/5877/17, від 23.05.2018 року у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 року у справі №922/3412/17.

Таким чином, замовник будівництва, який без достатньої правової підстави за рахунок власника земельної ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити у вигляді пайового внеску у розвиток інфраструктури населеного пункту, зобов`язаний повернути ці кошти органу місцевого самоврядування на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Стосовно зазначення у сертифікаті №ХМ122220504401, який засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта (за адресою: м. Кам`янець-Подільський, вул. Гагаріна, буд. 1) проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації, виданому 16.05.2022 у якості підстави для звільнення від сплати пайової участі пункту 13 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 №132-ІХ, суд зазначає наступне.

Згідно зі змістом вищезазначеного пункту Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено: 1) статтю 7 доповнити частиною шостою такого змісту: "6. Органам, що здійснюють управління у сфері містобудівної діяльності, архітектурно-будівельного контролю та нагляду, забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, матеріальних або нематеріальних активів, у тому числі здійснення будівництва об`єктів"; 2) частину п`яту статті 30 виключити; 3) статтю 40 виключити.

Як встановлено вище, виключення ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", обов`язок щодо перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (пайової участі) саме до дати прийняття таких об`єктів в експлуатацію не припинився.

Верховний Суд у постанові від 07.09.2023 у справі №916/2709/22 виснував про те, що відсутність звернення замовника будівництва з відповідною заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва на виконання вимог підпункту 3 абзацу 2 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №132-ІХ та ненадання ним передбачених цією нормою документів, не є перешкодою для самостійного визначення органом місцевого самоврядування розміру пайової участі на підставі наявних у нього документів із доведенням під час розгляду справи їх обґрунтованості.

При цьому, суд виходить з того, що наведені висновки щодо застосування абз. 2 п. 2 р. ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 132-ІХ у спірних правовідносинах відповідають загальним принципам рівності та справедливості, є спрямованими на те, щоб замовник будівництва, який розпочав його до 01.01.2020 та/або після 01.01.2020 та добросовісно виконав встановлений законом обов`язок щодо пайової участі, був у однакових ринкових умовах із забудовником, який аналогічно розпочав будівництво, але до введення об`єкта в експлуатацію такого обов`язку не виконав, можливо навіть свідомо уникаючи сплати пайової участі (правова позиція Верховного Суду викладена у постанові 15.08.2024 у справі № 914/2145/23).

Пайовий внесок замовника у створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту має розраховуватися саме на підставі нормативно-правових актів, чинних на момент виникнення у замовника будівництва обов`язку щодо сплати пайового внеску, оскільки одночасно з прийняттям об`єкта в експлуатацію у відповідності із частиною другою статті 331 ЦК України забудовник стає власником забудованого об`єкта, а відтак і правовідносини забудови земельної ділянки припиняються.

Суд зауважує, що розрахунок прокурором здійснюється з врахуванням показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, які були чинні станом на момент введення спірного об`єкту будівництва у експлуатацію. Вказана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду викладеними у постанові від 03.12.2024 у справі №910/6226/23.

Оскільки відповідач без достатньої правової підстави за рахунок органу місцевого самоврядування зберіг у себе кошти, які мав заплатити як пайовий внесок у розвиток інфраструктури населеного пункту, до 02.05.2022, що є триваючим порушенням, прокурор вірно провів розрахунок розміру пайової участі у розмірі 2% від вартості будівництва житла на підставі затверджених показників опосередкованої вартості спорудження житла у Хмельницькій області, які діяли станом на 01.01.2022, та у розмірі 4% від загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта будівництва щодо вбудованих нежитлових приміщень.

Беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлений судом факт порушення відповідачем зобов`язань щодо участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту у правовідносинах, які виникли до внесення змін у законодавство щодо скасування обов`язку замовника будівництва укласти відповідний договір, набуття відповідачем майна (коштів) та зберігання його у себе без достатньої правової підстави, існування обов`язку у останнього з повернення коштів в сумі 1 963 458,25 грн. позивачу на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України, суд вважає позовну вимогу про стягнення 1 963 458,25 грн. правомірною та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

З приводу позовних вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати (аналогічні правові висновки викладено Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 11.04.2018 року у справі №758/1303/15-ц, та від 16.05.2018 року у справі №686/21962/15-ц).

Отже, дія ст. 625 ЦК України поширюється на всі види грошових зобов`язань незалежно від підстав їх виникнення (договір чи делікт), у тому числі й на позадоговірне грошове зобов`язання, що виникло на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України. Тому, в разі прострочення виконання зобов`язання, зокрема, щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються 3% річних та інфляційні нарахування від простроченої суми відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, оскільки, боржником порушено позадоговірне (деліктне) грошове зобов`язання, що виникло на підставі статті 1212 ЦК України. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/10156/17.

Аналогічної позиції щодо недобросовісної поведінки суб`єкта господарювання у зв`язку із неповерненням безпідставно одержаних (збережених) коштів та необхідності стягнення 3% річних та інфляційних втрат дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 02.06.2022 у справі №916/3626/20.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних на суму боргу відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 року у справах №703/2718/16-ц, №646/14523/15-ц, від 13.11.2019 року у справі №922/3095/18, від 18.03.2020 року у справі № 902/417/18.

Вимога сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (постанови Верховного Суду від 18.06.2024 у справі №905/1791/21 та від 05.07.2019 у справі №905/600/18).

При перерахунку заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання судом встановлено, що останні обраховано правомірно та обґрунтовано, в межах максимальної можливої суми до стягнення за визначений період, а тому вимога про стягнення 771 190,29 грн. інфляційних втрат та 186 394,05 грн. 3 % річних за заявлені періоди підлягає задоволенню в повному обсязі.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, враховуючи задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 14, 20, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Гагаріна-1" (32300, м. Кам`янець-Подільський, вул. Гагаріна (Степана Бандери), буд. 1, код ЄДРПОУ 38880731) на користь Кам`янець-Подільської міської ради (32300, м. Кам`янець-Подільський, майдан Відродження, 1, код ЄДРПОУ 26571846) 1 963 458,25 грн. безпідставно збережених коштів пайової участі, 771 190,29 грн. інфляційних втрат та 186 394,05 грн. 3 % річних.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Гагаріна-1" (32300, м. Кам`янець-Подільський, вул. Гагаріна (Степана Бандери), буд. 1, код ЄДРПОУ 38880731) на користь Хмельницької обласної прокуратури (29000, Хмельницька обл., місто Хмельницький, пров. Військоматський, буд. 3, код ЄДРПОУ 02911102, р/р UA 188201720343120002000002814, МФО 820172, банк: ДКСУ, м. Київ) 35 052,51 грн. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили, видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

Рішення надіслати сторонам за допомогою підсистем ЄСІТС в електронні кабінети.

Повне рішення складено та підписано 30.10.2025.

СуддяА.М. Яроцький