Рішення

від 14.12.2010 по справі 10/174

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТА ВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, те л. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2010 р. Спра ва № 10/174

за позовом Фізично ї особи - підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до Споживчого това риства "Торгово-виробнича фі рма "СІА", вул. Новий базар, 2, м. По лтава, 36039

про стягнення 12 905,75 грн.

Суддя Ківшик О.В.

Представники

від позивача: ОСОБА_2, довіреність ВРД № 503344 від 22.11.2010 р. ;

від відповідача: не з'яв илися.

14.12.2010 р. у судовому засіданні в ідповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолю тивну частину рішення, залуч ено її до матеріалів справи т а повідомлено про термін виг отовлення повного тексту суд ового рішення.

Суть спору : розглядає ться позов фізичної особи - пі дприємця ОСОБА_1 про стягн ення зі споживчого товариств а "Торгово-виробнича фірма "СІ А" 12 905,75 грн. заборгованості за п оставлений позивачем товар ( печиво "Галіція") на виконання умов укладеного 29.09.2009 р. між сто ронами договору Дистрибуції № 15/09/09, в тому числі : 11 408,00 грн. сума основного боргу та 1 497,75 грн. пені за несвоє часне виконання грошових зоб ов'язань (з урахуванням частк ової сплати).

Позивач в порядку ст. 22 Госпо дарського процесуального ко дексу України надав суду зая ву про уточнення позовних ви мог № б/н від 14.12.2010 р. (вх. № 15434д від 14. 12.2010 р.), відповідно до якої проси ть суд стягнути з відповідач а 15 095,31 грн. заборгованості, з як их : 11 580,00 грн. основний борг, 562,55 гр н. інфляційні збитки та 2 952,76 грн . пеня за несвоєчасне виконан ня грошових зобов'язань.

Відповідно до статті 22 Госп одарського процесуального к одексу України позивач вправ і до прийняття рішення по спр аві збільшити розмір позовни х вимог за умови дотримання в становленого порядку досудо вого врегулювання спору у ви падках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині , відмовитись від позову або з меншити розмір позовних вимо г.

Суд дану заяву приймає як т аку, що відповідає чинним про цесуальним нормам України.

Спір розглядається в межа х предмету позову з урахуван ням вищенаведеної заяви пози вача.

Відповідач представництв о у судове засідання вдруге н е забезпечив, вимог суду не в иконав, причин щодо цього суд у не повідомив. Останній відп овідно до пп. 3.5.10 Інструкції з д іловодства в господарських с удах України був належним чи ном повідомлений про дату, ча с і місце проведення судових засідань, оскільки :

(1) ухвала суду про порушення провадження у даній справі в ід 11.11.2010 р. та ухвала суду про ві дкладення розгляду даної спр ави від 25.11.2010 р., які були направл ені за наявними в матеріалах справи поштовими реквізитам и відповідача (місце його реє страції), повернулись до суду з огляду на відсутність адре сата;

(2) реєстрація зміни місцезн аходження Споживчого товари ства "Торгово-виробнича фірм а "СІА" не здійснювалася (див. в итяг з Єдиного Державного ре єстру юридичних осіб та фізи чних осіб підприємців станом на 19.11.2010 р. № 7597133 від та довідку гол овного управління статистик и у Полтавській області № 09/2-13-172 0з від 02.12.2010 р.);

(3) до компетенції господарс ьких судів не входить устано влення фактичного місцезнах одження учасників процесу.

Крім того, відповідно до п. 3.6 роз'яснення Вищого арбітраж ного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питанн я практики застосування Госп одарського процесуального к одексу України" у разі нез'явл ення в засідання господарськ ого суду представників обох сторін або однієї з них справ а може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких пре дставників не перешкоджає ви рішенню спору.

Враховуючи достатність у м атеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, прип иси ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законо м України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо право кожного на розгляд йог о справи упродовж розумного строку, закінчення строку ви рішення спору, встановленого ч. 1 ст. 69 ГПК України, суд не оцін ює вказану обставину як підс таву для подальшого відкладе ння розгляду справи та розгл ядає справу відповідно до ст . 75 ГПК України за наявними мат еріалами.

Розглянувши матеріали с прави, заслухавши пояснення представника позивача, оціни вши надані докази,

встановив :

29.09.2009 р. між фізичною особою - п ідприємцем ОСОБА_1 (пост ачальник) та споживчим товар иством "Торгово-виробнича фі рма "СІА" (дистриб'ютор) було ук ладено договір дистрибуції № 15/09/09 (далі - договір дистрибуції ). відповідно до умов п. 1.1 якого постачальник зобов'язувався поставити дистриб'ютору здо бне печиво (далі - товар), а дист риб'ютор зобов'язувався прий няти та оплатити такий товар .

При цьому у п. 2.1 договору дис трибуції сторони узгодили, щ о асортимент та кількість то вару, що поставляється, визна чається у "Протоколі узгодже ння" (додаток № 1), що є невід'ємн ою частиною цього договору і щомісячно підписується стор онами до 25 числа попереднього місяця.

Поставка товару здійснюєт ься партіями. Замовлення кож ної партії оформляється Спец ифікацією (додаток № 2) підпису ється обома сторонами і є нев ід'ємною частиною цього дого вору. Ціна і вартість кожної п артії визначаються у специфі кації (п. 3.1 договору дистрибуц ії).

Пунктом 3.2 договору дистриб уції визначено, що товар пост авляється на умовах EXW (відпов ідно до правил Інкотермс 2000) фр анко-склад постачальника, пр аво власності переходить від постачальника до дистриб'ют ора з моменту підписання упо вноваженими представниками сторін накладної, яка засвід чує момент передачі товару.

Відповідно до залучених до справи видаткових накладних № МО-0002041 від 29.09.2009 р., № МО-0002198 від 04.11.2009 р. та № МО-02344 від 22.12.2009 р. (а.с. 21, 22 та 24) ф ізична особа - підприємець ОСОБА_1 на підставі договор у № МО-1 від 01.09.2009 р. поставила, а сп оживче товариство "Торгово-в иробнича фірма "СІА" отримало товар (печиво "Галіція" в асор тименті) на загальну суму 27 200,00 г рн..

Відповідач не повністю зді йснив розрахунки за отримани й згідно вищезазначених накл адних товар, а саме : станом на 04.06.2010 р. останнім здійснена час ткова оплата в розмірі 12 480,00 грн .. Дана обставина підтверджує ться наявними у матеріалах с прави банківськими випискам и по рахунку позивача.

З огляду на вищевикладене, п озивач 25.06.2010 р. надіслав відпові дачу претензію вих. № 136, у якій зазначає про необхідність с платити заборгованість за от риману останнім продукцію у розмірі 14 620,00 грн., у строк до 01.07.2010 р. надати г рафік погашення заборговано сті протягом липня 2010 р..

Відповідач надіслав позив ачу письмову відповідь на ви щезазначену претензію, відпо відно до якої зазначає, що заб оргованість в сумі 14 620,00 грн. зоб ов'язується оплатити у періо д з 09.07.2010 р. по 15.10.2010 р..

Відповідачем після отрима ння претензії була здійснена часткова оплата заборговано сті за отриману продукцію в р озмірі 3 140,00 грн., загальна сума часткової оплати товару скл адає 15 620,00 грн.. За даними позива ча, на момент подання позову з аборгованість останнього за лишається несплаченою та скл адає 11 580,00 грн.. Дані обставини в ідповідачем не спростовані.

Вважаючи свої права поруше ними, позивач звернувся до су ду з позовом (з урахуванням за яви про уточнення позовних в имог), щодо стягнення з відпов ідача 15 095,31 грн. заборгованості , з яких : 11 580,00 грн. основний борг, 562,55 грн. інфляці йні збитки та 2 952,76 грн. пеня за н есвоєчасне виконання грошов их зобов'язань.

При винесенні рішення суд в иходив з наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного ко дексу України підставами вин икнення прав та обов'язків, зо крема, є договори та інші прав очини.

Статтями 202, 205 Цивільного код ексу України закріплено зага льне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на наб уття, зміну або припинення ци вільних прав та обов'язків. Пр авочин може вчинятися усно а бо в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму пр авочину, якщо інше не встанов лено законом. Правочин, для як ого не встановлена обов'язко ва письмова форма, вважаєтьс я вчиненим, якщо поведінка ст орін засвідчує їхню волю до н астання відповідних правови х наслідків.

При цьому відповідно до ст. 207 Цивільного Кодексу України правочин вважається таким, щ о вчинений у письмовій формі , якщо його зміст зафіксовани й в одному або кількох докуме нтах, у листах, телеграмах, яки ми обмінялися сторони. Право чин вважається таким, що вчин ений у письмовій формі, якщо в оля сторін виражена за допом огою телетайпного, електронн ого або іншого технічного за собу зв'язку. Правочин вважає ться таким, що вчинений у пись мовій формі, якщо він підписа ний його стороною (сторонами ). Правочин, який вчиняє юридич на особа, підписується особа ми, уповноваженими на це її ус тановчими документами, довір еністю, законом або іншими ак тами цивільного законодавст ва, та скріплюється печаткою .

Положеннями ст. 627, ст. 628 Цивіл ьного кодексу України визнач ено, що відповідно до ст. 6 цьог о Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні у мов договору з урахуванням в имог цього Кодексу, інших акт ів цивільного законодавства , звичаїв ділового обороту, ви мог розумності та справедлив ості. Зміст договору становл ять умови (пункти), визначені н а розсуд сторін і погоджені н ими, та умови, які є обов'язков ими відповідно до актів циві льного законодавства.

Відповідно до ст. 655 Цивільно го Кодексу України за догово ром купівлі-продажу одна сто рона (продавець) передає або з обов'язується передати майно (товар) у власність другій сто роні (покупцеві), а покупець пр иймає або зобов'язується при йняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Факт поставки позивачем то вару на загальну суму 27 200,00 грн. та приймання відповідачем та кого підтверджується наявни ми у справі копіями видатков их накладних, які підписані с торонами та скріплені їх печ атками, а саме : видаткова накл адна № МО-0002041 від 29.09.2009 р. (на суму 10 8 80,00 грн.), № МО- 0002198 від 04.11.2009 р. (на суму 5 440,00 грн.) та № МО-02344 від 22.12.2009 р. (на суму 10 880,00 грн.).

У вказаних первинних докум ентах відсутнє посилання на договір дистрибуції № 15/09/09 від 29 вересня 2009 року, який є підст авою позову.

З аналізу змісту договору д истрибуції № 15/09/09 від 29 вересня 2009 року та фактичних взаємові дносин сторін суд дійшов вис новку про те, що поставка вище вказаного товару відбувалас ь не на підставі даного догов ору.

Враховуючи, що зазначені ви даткові накладні містять виз начення товару, його кількіс ть, ціну, підписані як предста вником позивача, так і відпов ідача, скріплені печатками с торін, між сторонами мав місц е факт укладання правочинів - договорів купівлі-продажу .

Статтею 629 Цивільного кодек су України, встановлено, що д оговір є обов'язковим для вик онання сторонами.

У відповідності до вимог ст . ст. 525, 526 Цивільного кодексу Укр аїни зобов' язання повинні в иконуватися належним чином т а в установлений строк, однос тороння відмова від виконанн я зобов' язання не допускаєт ься.

Статтею 193 Господарського к одексу України передбачено, що суб'єкти господарювання т а інші учасники господарськ их відносин повинні виконув ати господарські зобов'язан ня належним чином відповідно до закону, інших правових ак тів, договору. Не допускаютьс я одностороння відмова ві д виконання зобов'язань, крі м випадків, передбачених зак оном.

За змістом частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України , якщо строк виконання боржни ком зобов'язання не встановл ений, кредитор має право вима гати його виконання у будь-як ий час, а боржник повинен вико нати таке зобов'язання у семи денний строк від дня пред'явл ення вимоги, якщо обов'язок не гайного виконання не виплива є із договору або актів цивіл ьного законодавства.

Враховуючи загальні прави ла обчислення строків, встан овлені ст. 253-255 Цивільного Коде ксу України, строк платежу за поставлений товар закінчивс я 02.07.2010 р., та відповідно і є строк ом, з якого починається прост рочення виконання відповіда чем зобов'язань з оплати отри маного товару.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чин ом виконав зобов'язання щодо поставки товару, а відповіда ч в порушення прийнятих на се бе зобов'язань та приписів ст . 692 Цивільного кодексу Україн и заборгованість не сплатив.

Отже, позовні вимоги щодо ст ягнення з відповідача 11 580,00 грн . основного боргу підтвердже ні документально та нормами матеріального права, відпові дачем не спростовані, а тому п ідлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог що до стягнення з відповідача 2 95 2,76 грн. пені та 562,55 грн. індексу ін фляції за період з 29.09.2009 р. по 08.10.2010 р. включно, суд приходить до в исновку, що останні не підляг ають задоволенню за наступно го мотивування.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивіль ного кодексу України боржник , який прострочив виконання г рошового зобов'язання, на вим огу кредитора зобов'язаний с платити суму боргу з урахува нням встановленого індексу і нфляції за весь час простроч ення, а також три проценти річ них від простроченої суми, як що інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вже зазначалося вище, пре тензія позивача № 136 від 25.06.2010 р. є пред'явленою відповідачу ви могою в розумінні ч. 2 ст. 530 ЦК Ук раїни, а тому обов'язок по опла ті за отриману ним продукцію у відповідача настав з момен ту пред'явлення претензії та закінчився 02.07.2010 р..

Позивачем не доведено підс тав для притягнення відповід ача до відповідальності у ви гляді стягнення з останнього інфляційних нарахувань з 29.09.20 09 р.. Будь-якого іншого розраху нку інфляційних нарахувань п озивачем суду не надано. Отже , позовні вимоги щодо стягнен ня з відповідача інфляційних нарахувань в розмірі 562,55 грн. з адоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Циві льного кодексу України, пору шенням зобов'язання є його не виконання або виконання з по рушенням умов, визначених зм істом зобов'язання (неналежн е виконання), а у разі порушенн я зобов'язання настають прав ові наслідки, встановлені до говором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного к одексу України виконання зоб ов'язання (основного зобов'яз ання) забезпечується, якщо це встановлено договором або з аконом.

Одним із видів забезпеченн я виконання зобов'язань відп овідно ст. 546, 549 Цивільного коде ксу України та ст. 199 Господарс ького кодексу України, є неус тойка (штраф, пеня), розмір яко ї визначається відповідно до умов договору, що не суп еречать чинному законодавст ву України.

Як вбачається з матеріалів справи, при укладанні догово рів купівлі-продажу сторонам и не було узгоджено розмір пе ні. Крім того, як встановлено с удом вище, строк платежу за по ставлений товар для відповід ача настав з моменту пред'явл ення претензії та закінчився 02.07.2010 р..

Отже, позовні вимоги щодо ст ягнення з відповідача пені в розмірі 2 952,76 грн. за період з 29.09.20 09 р. по 08.10.2010 р. задоволенню не під лягають.

Відповідно до ст. 4-3 ГПК Украї ни судочинство у господарськ их судах здійснюється на зас адах змагальності.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституц ії України та ст. 33, ст. 34 Господа рського процесуального коде ксу України, кожна сторона по винна довести ті обставини, н а які вона посилається як на п ідставу своїх вимог і запере чень, докази подаються сторо нами та іншими учасниками су дового процесу, господарськи й суд приймає тільки ті доказ и, які мають значення для спра ви, обставини справи, які відп овідно до законодавства пови нні бути підтверджені певним и засобами доказування, не мо жуть підтверджуватись іншим и засобами доказування.

Допустимих доказів в спрос тування вищевикладеного чи б удь-яких інших заперечень по суті спору відповідач суду н е надав.

За викладеного, позовні вим оги в частині стягнення з від повідача основної заборгова ності в розмірі 11 580,00 грн. підтве рджені документально та норм ами матеріального права, від повідачем не спростовані, а т ому в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 8 Декрету К абінету Міністрів України "П ро державне мито" від 21.01.1993 року № 7-93 (зі змінами та доповненням и) та ст. 49 ГПК України понесені позивачем при поданні позов у судові витрати з оплати дер жавного мита та витрат на інф ормаційно-технічне забезпеч ення судового процесу поклад аються на сторони пропорційн о до розміру задоволених поз овних вимог.

На підставі матеріалів спр ави та керуючись ст.ст. 43, 49, 75, 82-85 Г ПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити ча стково.

2. Стягнути з Споживчого тов ариства "Торгово-виробнича ф ірма "СІА" (вул. Новий базар, 2, м. Полтава, 36039), код ЄДРПОУ 24831898, рах. № 260061906 в ВАТ "Ерст е Банк", МФО 380009 на користь Фізич ної особи - підприємця ОСОБ А_1 АДРЕСА_1), код ДРФО НО МЕР_1, р/р НОМЕР_2 в АКІБ "Ук рСиббанк", МФО 351005 : 11 580,00 грн. основ ний борг, 115,80 грн. державного ми та та 181,04 грн. витрат на інформа ційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ з набранням рі шенням законної сили.

3. В іншій частині позову від мовити.

4. Рішення надіслати сторона м за адресами зазначеними у й ого вступній частині.

СУДДЯ О.В.КІВШИК

Повне рішення складен е

Примітка : Рішення госпо дарського суду набирає закон ної сили після закінчення де сятиденного строку з дня йог о прийняття, а у разі, якщо у су довому засіданні було оголош ено лише вступну та резолюти вну частини рішення, воно наб ирає законної сили після зак інчення десятиденного строк у з дня підписання рішення, оф ормленого відповідно до стат ті 84 цього Кодексу. Рішення мо же бути оскаржено протягом д есяти днів з дня прийняття рі шення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено ли ше вступну та резолютивну ча стину рішення - з дня підписан ня рішення, оформленого відп овідно до статті 84 цього Кодек су. У разі подання апеляційн ої скарги рішення, якщо його н е скасовано, набирає законно ї сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.