14/144-пд-10
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" грудня 2010 р. Справа № 14/144-пд-10
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Колоколова С.І.
суддів: Разюк Г.П., Туренко В.Б.
(Згідно із розпорядженням Заступника голови Одеського апеляційного господарського суду № 428 від 15.12.2010 року колегію суддів у складі Г.П. Разюк, С.І. Колоколова, М.С. Петрова замінено на колегію суддів у складі Г.П. Разюк, С.І.Колоколова, Туренко В.Б.)
при секретарі судового засідання: Підгурському Д.Л.
за участю представників сторін:
від позивача: Мартюшев С.С. (довіреність № б/н від 18.11.2010 року)
від відповідачів:
- від ВАТ „ЕК „ХОЕ” – Анісімов В.В. (довіреність №07/1812-10 від 07.10.2010 року)
- від КП „НУКГ” –не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства „Енергозбереження”
на рішення господарського суду Херсонської області від „13” вересня 2010 року, яке оформлено та підписано „20” вересня 2010 року
по справі № 14/144-ПД-10
за позовом Комунального підприємства „Енергозбереження”, Херсонська область, м. Нова Каховка
до:
- Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Херсонобленерго”, м. Херсон;
- Комунального підприємства „Новокаховське управління комунального господарства”, Херсонська область, м. Нова Каховка
про визнання недійсним договору
В С Т А Н О В И В :
16.07.2010 року Комунальне підприємство „Енергозбереження” (далі по тексту –позивач) звернулося до господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Херсонобленерго” (далі по тексту –відповідач-1) та Комунального підприємства „Новокаховське управління комунального господарства” (далі по тексту –відповідач-2) про визнання договору недійсним.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 18.05.2009 року Господарським судом Херсонської області по справі №6/84-Б-09 була винесена ухвала про порушення справи про банкрутство комунального підприємства „Енергозбереження”. Вищезазначеною ухвалою суду введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Ухвалою суду від 07.07.2009 року введена процедура розпорядження майна боржника та було призначено розпорядником майна боржника КП „Енергозбереження” арбітражного керуючого Кубалова Казбека Таймуразовича.
11.11.2009 року між ВАТ „ЕК Херсонобленерго”, КП „Енергозбереження” та КП „Новокаховське управління комунального господарства” укладається Договір №19/2009 про перевід боргу, згідно якого КП „Енергозбереження” (Первісний боржник) свій борг перед ВАТ „ЕК Херсонобленерго” (Кредитор) в розмірі 638 600,19 грн. перевів на КП „Новокаховське управління комунального господарства” (Новий боржник). Даний договір суперечить п.13 статті 13 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (Далі по тексту –Закон), а тому відповідно до ч.1 статті 207 Господарського Кодексу України повинен бути визнаний недійсним. Крім того, позивач просив суд стягнути на його користь судові витрати.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 13.09.2010 року по справі № 14/144-ПД-10 (суддя Гридасов Ю.В.) в задоволенні позовних вимог відмовлено. Обґрунтовуючи своє рішення, господарський суд виходив з того, що відповідно до статті 1 Закону –мораторій на задоволення вимог кредиторів –це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) термін виконання яких настав до дня введення мораторію. Сума же боргу, укладеного між сторонами Договору про перевід боргу стосується лише нарахованих позивачу штрафних санкцій –пені, інфляційних та 3% річних. Крім того, господарський суд послався на те, що спірний договір про перевід боргу було укладено без погодження з розпорядником майна Кубаловим К.Т., оскільки Законом не встановлено порядок та спосіб такого погодження.
Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, Комунальне підприємство „Енергозбереження” звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати повністю. Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми чинного законодавства, в зв'язку з чим виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону.
Так, на думку скаржника, господарський суд не вірно дав правову оцінку положення п.13 статті 13 Закону, а тому безпідставно послався щодо невстановленого порядку та способу погодження розпорядником майна договору надав тільки формальні ознаки для відмови у задоволенні позовних вимог.
Відповідач-1 відзив на апеляційну скаргу до суду не надав, але його представник в судовому засіданні просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін, вважаючи його правомірним, обґрунтованим, відповідаючим вимогам діючого законодавства та матеріалам справи.
Відповідач-2 у відзиві на апеляційну скаргу просив суд задовольнити апеляційну скаргу позивача, скасувати рішення господарського суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі. Між тим, представник відповідача-2 в судове засідання не з'явився без поважних причин, про причини неявки в судове засідання не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи про що свідчить відповідне поштове повідомлення б/н від 06.12.210 року, а тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за його відсутністю.
Перевіривши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу та відзиви на неї, заслухавши у судових засіданнях пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Херсонської області від 18.05.2009 року була порушена справа про банкрутство відносно Комунального підприємства „Енергозбереження”, яка була призначена до слухання на 09.06.2009 року (а.с.17). Ухвалою суду від 07.07.2009 року відносно КП „Енергозбереження” була введена процедура розпорядження майна та призначено арбітражного керуючого Кубалова Казбека Таймуразовича розпорядником майна боржника (а.с.18-19).
11.11.2009 року між ВАТ „ЕК „Херсонобленерго” (надалі –Кредитор), Комунальним підприємством „Енергозбереження” (надалі –Первісний боржник) та Комунальним підприємством „Новокаховське управління комунального господарства” (надалі –Новий боржник) укладено Договір №19/2009 про перевід боргу (а.с.9), згідно якого Первісний боржник на підставі ст.520 ЦК України переводить свій борг, що виник в результаті неналежного виконання грошових зобов'язань по Договору №18/2004 від 09.09.2004 року та Договору №2551 від 02.11.2004 року, укладеного між Первісним боржником і Кредитором, а Новий боржник приймає борг у сумі 638 600 грн. 19 коп. з яких : пеня –241 497 грн. 18 коп.; інфляція –306 179 грн. 28 коп.; річні –90 941 грн. 73 коп. (п.1 Договору).
Відповідно до п.6 Договору, він вступає в силу з моменту його підписання Сторонами і діє до повного виконання зобов'язань за ним. Даний Договір підписаний Сторонами без будь-яких зауважень та скріплений їхніми печатками.
При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що Договір про перевід боргу укладено позивачем та відповідачами під час судової процедури розпорядження майна боржника, застосованої щодо КП „Енергозбереження” ухвалою господарського суду Херсонської області від 07.07.2009 року у справі №6/84-Б-09 про банкрутство цього підприємства.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, господарський суд виходив з того, що договір про перевід боргу укладено відповідачами з додержанням вимог законодавства, а тому підстав для визнання цього договору недійсним за статтею 207 ГК України немає.
Про те з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитися не може, оскільки він не відповідає обставинам справи та нормам матеріального права.
За визначенням термінів, що дається у статті 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, розпорядження майном боржника –система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника, з метою забезпечення збереження та ефективного використання майнових активів боржника та проведення аналізу його фінансового становища; розпорядник майна –фізична особа, на яку у встановленому цим Законом порядку покладаються повноваження щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника на період провадження у справі про банкрутство в порядку, встановленому цим Законом (абзац десятий, одинадцятий статті 1)
За Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визначення його банкрутом” після призначення розпорядника майна і до припинення процедури розпорядження майна органи правління боржника не мають права без згоди розпорядника майна приймати рішення про: реорганізацію (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) і ліквідацію боржника; створення юридичних осіб або про участь в інших юридичних особах; створення філій та представництв; виплату дивідендів; проведення боржником емісії цінних паперів; вихід із складу учасників боржника юридичної особи, придбання в акціонерів раніше випущених акцій боржника. Керівник або орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна укладає угоди щодо: передачі нерухомого майна в оренду, заставу, внесення зазначеного майна як внеску до статутного фонду господарського товариства або розпорядження таким майном іншим чином; одержання та видачі позик (кредитів), поручительства і видачі гарантій, уступки вимоги, переведення боргу, а також передачі в довірче управління майна боржника; розпорядження іншим майном боржника, балансова вартість якого складає понад один відсоток балансової вартості активів боржника.
Таким чином, розпорядження майном боржника та здійснення розпорядником майна заходів щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника у процедурі розпорядження майном боржника чітко спрямовані законодавцем на забезпечення збереження та ефективного використання майнових активів боржника.
Отже, передача майнових активів у володіння та користування іншої особі на підставі та у порядку, не передбачених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, є порушенням зазначених вимог Закону щодо наслідків визнання боржника банкрутом та регламентованих ним повноважень розпорядника майна, фактично унеможливлює здійснення у повному обсязі тих заходів у процедурі розпорядження майном боржника, з якими цей Закон пов'язує завершення процедури розпорядження майном боржника.
Відповідно до вимог частини 1 статті 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
За викладених обставин та керуючись зазначеними нормами чинного законодавства, судова колегія приходить до висновку про правомірність, обґрунтованість та підставність позовних вимог КП „Енергозбереження” про визнання недійсним Договору № 19/2009 від 11.11.2009 року про перевід боргу, укладений між ВАТ „Херсонобленерго”, КП „Енергозбереження” та КП „Новокаховське УКГ”.
ВАТ „ЕК „Херсонобленерго” ніяких додаткових пояснень та відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надало, а тому зазначені вище факти під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті обставини, на які відповідач посилався як на підстави своїх доводів і заперечень.
За викладених обставин, рішення господарського суду Херсонської області від 13.09.2010 року по справі № 14/144-пд-10 не відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, а тому підлягає скасуванню, а позовна заява та апеляційна скарга КП „Енергозбереження” –задоволенню.
Керуючись статтями 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства „Енергозбереження” задовольнити.
2. Рішення господарського суду Херсонської області від „13” вересня 2010 року по справі № 14/144-пд-10 скасувати.
3. Позовну заяву Комунального підприємства „Енергозбереження” задовольнити.
Визнати недійсним Договір № 19/2009 від 11.11.2009 року про перевід боргу, укладений між ВАТ „Херсонобленерго” (73000, м. Херсон, вул. Пестеля,5, код ОКПО 05396638), КП „Енергозбереження” (74900, Херсонська область, м. Нова Каховка, вул. Першотравнева,39, код ЄДРПОУ 32684983) та КП „Новокаховське УКГ” (74900, Херсонська область, м. Нова Каховка, вул. Дзержинського,60а, код ЄДРПОУ 36227223).
Стягнути з ВАТ „Херсонобленерго” (73000, м. Херсон, вул. Пестеля,5, код ОКПО 05396638) та КП „Новокаховське УКГ” (74900, Херсонська область, м. Нова Каховка, вул. Дзержинського,60а, код ЄДРПОУ 36227223) на користь Комунального підприємства „Енергозбереження” (74900, Херсонська область, м. Нова Каховка, вул. Першотравнева,39, код ЄДРПОУ 32684983) 85 грн. –державного мита за розгляд позовної заяви та 236 грн. –витрат на послуги ІТЗ судового процесу.
4. Стягнути з ВАТ „Херсонобленерго” (73000, м. Херсон, вул. Пестеля,5, код ОКПО 05396638) та КП „Новокаховське УКГ” (74900, Херсонська область, м. Нова Каховка, вул. Дзержинського,60а, код ЄДРПОУ 36227223) на користь Комунального підприємства „Енергозбереження” (74900, Херсонська область, м. Нова Каховка, вул. Першотравнева,39, код ЄДРПОУ 32684983) 42,50 грн. –державного мита за розгляд апеляційної скарги.
5. Видачу наказів за постановою доручити господарському суду Херсонської області.
6. Повернути Комунальному підприємству „Енергозбереження” (74900, Херсонська область, м. Нова Каховка, вул. Першотравнева,39, код ЄДРПОУ 32684983) зайво сплачене державне мито за розгляд апеляційної скарги в сумі 42,50 грн., сплачене за платіжним дорученням № 120 від 27.09.2010 року, про що видати відповідну довідку.
Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя С.І. Колоколов
Суддя Г.П. Разюк
Суддя В.Б. Туренко
Повний текст постанови
складено „24” грудня 2010 року.
Суд | Одеський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 21.12.2010 |
Оприлюднено | 30.12.2010 |
Номер документу | 13139985 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Одеський апеляційний господарський суд
Колоколов С.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні