Постанова

від 21.12.2010 по справі 19/95-10-2481

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

19/95-10-2481

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"21" грудня 2010 р. Справа № 19/95-10-2481

 Одеський апеляційний господарський суд у складі:

 Головуючого   Андрєєвої Е.І.

 Суддів:             Михайлова М.В.,

                           Мацюри П.Ф.,

 При секретарі  Матієнко А.В.,

(розпорядженням голови Одеського апеляційного господарського суду № 429 від 20.12.2010р. у даній справі проведено заміну судді Ліпчанської Н.В. на суддю Михайлова М.В.)

за участю представників сторін:

від позивача –Криволапова О.О.,

від відповідача –не з'явився,

від третьої особи - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Ряд”

на рішення господарського суду Одеської області від 25.10.2010р.           

по справі № 19/95-10-2481

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Ряд”

до  Товариства з обмеженою відповідальністю „Деметра-Лідер”

за участю третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Агровіта-Південь”

про стягнення 127083,76 грн.,

за позовом: третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Агровіта-Південь”

до  Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Ряд”

та  Товариства з обмеженою відповідальністю „Деметра-Лідер”

про стягнення 63541,88 грн.,

встановив:

07.06.2010р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий Ряд” (надалі –ТОВ „Торговий Ряд”) звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Деметра-Лідер” (надалі –ТОВ „Деметра-Лідер”), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю „Агровіта-Південь” (надалі –ТОВ „Агровіта-Південь”)  про стягнення з ТОВ „Деметра-Лідер” за договором № 1 про переведення боргу від 24.06.2009р. сплачених коштів у розмірі 127 083,76 грн. та розірвання даного договору.

Позивач неодноразово уточнював позовні вимоги. Клопотанням від 11.10.2010р. просив припинити провадження у справі в частині розірвання договору про переведення боргу № 1 від 24.06.2009р. і стягнути 127083,76 грн. з ТОВ „Деметра-Лідер” (т.2, а.с. 61-63).

14.07.2010р. ТОВ „Агровіта-Південь” також подало позовну заяву. Просило стягнути з ТОВ „Торговий Ряд” 63541,88 грн. заборгованості за договором про переведення боргу № 1 від 24.06.2009р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.07.2010р. ТОВ „Агровіта-Південь” залучене до участі у справі у якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

Рішенням господарського суду Одеської області від 25.10.2010р. (суддя Петренко Н.Д.) в позові ТОВ „Торговий Ряд” відмовлено. Позовні вимоги ТОВ „Агровіта-Південь” задоволено. Стягнуто з ТОВ „Торговий ряд” на користь ТОВ „Агровіта-Південь” 63541,88 грн. боргу, 635,41 грн. витрат по сплаті державного мита, 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Не погоджуючись з даним рішенням, його оскаржило ТОВ „Торговий Ряд”. В апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким позов ТОВ „Торговий Ряд” задовольнити у повному обсязі, а у задоволенні позову ТОВ „Агровіта-Південь” відмовити. В обґрунтування своїх вимог послалось на неповне з'ясування судом обставин та на невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, а також на порушення норм матеріального й процесуального права.

Представник ТОВ „Деметра-Лідер” своїм правом на участь у судових засіданнях апеляційного суду не скористався, хоча про час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не сповістив, додаткових документів не надавав. Приймаючи до уваги вимоги ст. 75 ГПК України судова колегія вирішила розглянути апеляційну скаргу без участі представника ТОВ „Деметра-Лідер”, за наявними матеріалами.

Заслухавши доповідача, пояснення представників ТОВ „Торговий Ряд” та ТОВ „Агровіта-Південь”, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно матеріалам справи, та що встановлено місцевим господарським судом, 09.06.2009р. між ТОВ „Агровіта-Південь” (покупець) та ТОВ „Деметра-Лідер” (продавець) був укладений договір купівлі-продажу № 13, згідно умов якого продавець зобов'язався продати покупцю 305 тонн кукурудзи у строк до 15.06.2009р. по ціні 1250,00 грн. з ПДВ за одну метричну тонну на суму 381251,22 грн. на умовах 100% попередньої оплати, а покупець –оплатити та прийняти обумовлений договором товар.

09.06.2009р. продавець виписав покупцю рахунок-фактуру № 48 на оплату 305 тонн кукурудзи на суму 381251,22 грн.

10.06.2009р. платіжним дорученням № 24 ТОВ „Агровіта-Південь” перерахувало на рахунок ТОВ „Деметра-Лідер” 381251,22 грн.

Оскільки свої зобов'язання за договором купівлі-продажу в обумовлений договором строк продавець не виконав, покупець звернувся до останнього з претензією № 21 від 20.06.2009р. про повернення попередньої оплати, перерахованої на виконання умов договору купівлі-продажу № 13 від 09.06.2009р.

На виконання положень ст. 520 ЦК України про згоду кредитора на заміну боржника у зобов'язанні у разі переведення боргу ТОВ „Агровіта-Південь” листом від 24.06.2009р. повідомило ТОВ „Деметра-Лідер” про згоду на переведення боргу в сумі 381251,22 грн., який виник на підставі договору купівлі-продажу № 13 від 09.06.2009р. від первісного боржника –ТОВ „Деметра-Лідер” до нового боржника –ТОВ „Торговий Ряд”.

24.06.2009р. між ТОВ „Деметра-Лідер” та ТОВ „Торговий Ряд” на підставі письмової згоди кредитора був укладений договір про переведення боргу № 1, згідно умов якого ТОВ „Деметра-Лідер” переводить свій борг у сумі 381251,22 грн. за договором купівлі-продажу № 13 від 09.06.2009р., укладеним між ним та ТОВ „Агровіта-Південь”, та зобов'язується здійснювати вантажні перевезення новому боржникові за прийняття боргу на суму 381251,22 грн., а новий боржник замінює первісного боржника у основному договорі та приймає на себе обов'язки первісного боржника у зобов'язаннях про повернення попередньо оплачених грошових коштів.

Відповідно до п. 2.1. договору про переведення боргу ТОВ „Деметра-Лідер” в рахунок сплати за прийняття боргу зобов'язалось здійснювати вантажні перевезення автотранспортом новому боржнику - ТОВ „Торговий Ряд”.

Сторони погодили графік платежів по погашенню заборгованості протягом 12-ти місяців рівними частинами - по 31770,94 грн.

Як свідчать банківські виписки, ТОВ „Торговий Ряд” частково виконало договір про переведення боргу, а саме, сплатило 03.07.2009р. та 03.08.2009р. по 31770,94 грн. відповідно.

В зв'язку з тим, що ТОВ „Деметра-Лідер” зобов'язання щодо здійснення перевезень на суму прийнятого боргу не виконувало, ТОВ „Торговий Ряд” направило на адресу ТОВ „Деметра-Лідер” та ТОВ „Агровіта-Південь” листи від 10.09.2009р. № 10/09 та  № 10/09-1 з пропозицією про розірвання договору № 1 від 24.06.2009р. про переведення боргу.

06.10.2009р. між первісним боржником, новим боржником і кредитором була підписана додаткова угода № 1 до договору про переведення боргу, згідно умов якої сторони змінили положення п. 1.1., п. 4.1. та зазначили про часткове виконання новим боржником обов'язку за основним договором у сумі 190625,64 грн. Розділ 3 договору доповнено пунктом 3.3. і визначено графік погашення заборгованості у сумі по 31770,94 грн. з оплатою 03.07.2009р. та 03.06.2009р. та по 63541,88 грн. –06.10.2009р. та 03.11.2009р.

На виконання умов додаткової угоди ТОВ „Торговий Ряд” 06.10.2009р. перерахувало кредитору 63541,88 грн.

Отже, загалом  ТОВ „Торговий Ряд” перерахувало на користь ТОВ „Агровіта-Південь” за договором про переведення боргу 127083,76 грн.

Оскільки ТОВ „Торговий Ряд” не отримало відповіді на пропозицію про розірвання договору від 10.09.2009р.,  воно припинило виконувати обумовлені додатковим погодженням вимоги і останній платіж у сумі 63541,88 грн. від 03.11.2009р. не здійснило.

У зв'язку з нездійсненням 03.11.2009р. передбаченої п. 3.3. оплати у розмірі 63541,88 грн., 18.01.2010р. ТОВ „Агровіта-Південь” звернулось до ТОВ „Торговий Ряд” з претензією про неналежне виконання ним умов додаткової угоди № 1 від 06.10.2009р. до договору про переведення боргу.

Зазначена претензія новим боржником залишилась без відповіді та задоволення.

22.04.2010р. ТОВ „Торговий Ряд” на адресу ТОВ „Деметра-Лідер” направило претензію № 22/04 про повернення перерахованих кредитору –ТОВ „Агровіта-Південь” 127083,76 грн. Дана претензія залишена без відповіді і задоволення.

Невиконання зобов'язань ТОВ „Деметра-Лідер” змусило нового боржника -  ТОВ „Торговий Ряд” звернутись до суду з позовом про розірвання укладеного з ТОВ „Деметра-Лідер” договору про переведення боргу з 10.10.2009р. і стягнення з ТОВ „Деметра-Лідер” сплачених 127083,76 грн.

В свою чергу, ТОВ „Агровіта-Південь” звернулось з вимогами про стягнення решти заборгованості у сумі 63541,88 грн. за договором про переведення боргу з нового боржника –ТОВ „Торговий Ряд”.

11.10.2010р. ТОВ „Торговий Ряд” звернувся до суду з клопотанням про припинення провадження у справі в частині розірвання договору про переведення боргу у зв'язку з добровільним вирішенням спору в цій частині, але просило стягнути з ТОВ „Деметра-Лідер” сплачених в рахунок погашення боргу 127083,76 грн.

В поясненнях від 25.10.2010р. ТОВ „Агровіта-Південь” послалось на відсутність згоди кредитора в порядку ст. 520 ЦК України на розірвання договору про переведення боргу та, як наслідок, нікчемність наданої угоди від 10.10.2009р. про розірвання договору про переведення боргу.

Вирішуючи позовні вимоги ТОВ „Торговий Ряд” про припинення провадження у справі в частині розірвання договору про переведення боргу, місцевий суд виходив з того, що підписання 10.10.2009р. угоди про розірвання договору про переведення боргу без згоди та належного повідомлення кредитора є порушенням положень ч. 3 ст. 203 ЦК України, а тому в силу ч. 2 ст. 215 ЦК України дана угода є нікчемною, в зв'язку з чим суд правомірно відмовив у цій частині вимог.

Обґрунтовані висновки суду й щодо відмови у задоволенні вимог ТОВ „Торговий Ряд” про стягнення з ТОВ „Деметра-Лідер” 127083,76 грн., оскільки як правильно зазначив суд, невиконання ТОВ „Деметра-Лідер” обов'язку щодо здійснення вантажних перевезень автотранспортом в рахунок сплати за прийняття боргу не є підставою для стягнення суми, сплаченої позивачем на виконання взятих на себе зобов'язання перед іншим суб'єктом господарювання по іншому договору.

Як правильно зазначив місцевий суд, ТОВ „Торговий Ряд” не обмежений правом звернутися до суду як з позовом про зобов'язання ТОВ „Деметра-Лідер” виконати вимоги договору про переведення боргу з урахуванням додаткової угоди № 1 від 06.10.2009р. на суму сплаченого боргу, так і з позовом до первісного боржника про стягнення збитків у розмірі здійсненого виконання кредитору у зв'язку з неналежним виконання первісним боржником свого обов'язку щодо здійснення перевезень.

Вирішуючи позов ТОВ „Агровіта-Південь” про стягнення з ТОВ „Торговий Ряд” 63541,88 грн. заборгованості за договором про переведення боргу № 1 від 24.06.2009р., місцевий господарський суд виходив з того, що заявлені вимоги обумовленої додатковою угодою від 06.10.2009р., а тому на підставі ст. 193 ГК України, ст. 525 ЦК України правомірно їх задовольнив.

В апеляційній скарзі апелянт не погодився з застосування судом положень ч. 2 ст. 215 ЦК України стосовно нікчемності угоди про розірвання договору про переведення боргу, оскільки вважає, що позивач та відповідач мали право в порядку ст. 188 ГК України достроково розірвати договір. Також скаржник вважає, що суд безпідставно не задовольнив його клопотання про припинення провадження у справі в частині вимог про розірвання договору про переведення боргу.

Судова колегія не може погодитись з доводами апелянта, оскільки лист № 10/09-1 від 10.09.2009р., у якому позивач просив третю особу вважати договір розірваним з 10.10.2009р., не може бути доказом того, що кредитор погодився з даною пропозицією, а тому місцевий суд правомірно відмовив у позові.

При таких обставинах, коли місцевий господарський суд повно, всебічно і неупереджено встановив всі фактичні обставини справи, дав належну оцінку наданим сторонами доказам у їх сукупності, правильно застосував норми як процесуального, так і матеріального права, підстави для скасування або зміни рішення суду відсутні.

Керуючись  ст.ст.101, 103-105 ГПК України,  апеляційний господарський суд, -

п о с т а н о в и в:

Рішення господарського суду Одеської області від 25.10.2010р. у справі № 19/95-10-2481 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Ряд” - без задоволення

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий                                                                                Е.І. Андрєєва

Судді:                                                                                          П.Ф.Мацюра

                                                                                                 М.В. Михайлов

          Постанова підписана 27.12.2010р.