Постанова

від 21.12.2010 по справі 2/43-10

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

2/43-10

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"21" грудня 2010 р. Справа № 2/43-10

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гладишевої Т.Я.

суддів Лавренюк О.Т., Савицького Я.Ф.

при секретарі судового засідання Бахчеван Х.М.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 21.12.2010р.:

від позивача: Бобровська І.В., довіреність від 26.01.2010р.;

від відповідачів : ДП „Херсонський морський торговельний порт” - Анікєєва І.В., довіреність №30-17/124 від 06.09.2010р.;

ТОВ „Стіомі-Холдінг” –Комарінський Ю.П., довіреність від 01.11.2010р..

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Стіомі-Холдінг”

на рішення господарського суду Херсонської області

від 24 вересня 2010 року

по справі №2/43-10

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Реал-Транс”

до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю „Стіомі-Холдінг”

  2) Державного підприємства „Херсонський морський торговельний порт”

про стягнення 675818,14 грн.

          Згідно зі ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась повна фіксація судового процесу.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні, яке відбулося 16.11.2010р., оголошено перерву до 30.11.2010р., розгляд апеляційної скарги відкладався на 21.12.2010р..

          У судовому засіданні 21.12.2010р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

                                        В С Т А Н О В И В :

15.02.2010р. до господарського суду Херсонської області від ТОВ „Реал-Транс” надійшла позовна заява до ТОВ „Стіомі-Холдінг” та ДП „Херсонський морський торговельний порт” про стягнення 675818,14 грн..

Позовні вимоги ТОВ „Реал-Транс” обґрунтувало тим, що внаслідок виконання у квітні 2009 року позивачем як експедитором вимог договору на транспортно-експедиторське обслуговування зовнішньоекономічних вантажів №2601-СТ від 26.01.2009р. у ТОВ „Стіомі-Холдінг” утворилася заборгованість у розмірі 564049,80 грн. по оплаті додаткових витрат, які виникли внаслідок простою вантажу у вагонах з вини відповідача –ТОВ „Стіомі-Холдінг”, що доведено при розгляді справ №2/202-09 та №2/203-09, які розглядалися господарським судом Херсонської області. Внаслідок неналежного виконання умов вищевказаного договору з боку ТОВ „Стіомі-Холдінг” щодо здійснення своєчасної оплати, ТОВ „Реал-Транс” нарахувало на підставі п. 4.2.1 договору пеню у розмірі 70761,80 грн., відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційні втрати у сумі 15645,01 грн. та 3% річних –у сумі 9966,45 грн..

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 13.04.2010р. по справі №2/43-10 провадження у справі було зупинено.

13.04.2010р. до господарського суду Херсонської області від ТОВ „Стіомі-Холдінг” надійшла заява про відвід судді.

Того ж дня, ТОВ „Стіомі-Холдінг” подало до господарського суду клопотання про колегіальний розгляд справи.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 13.09.2010р. поновлено провадження у справі №2/43-10.

Ухвалою голови господарського суду Херсонської області від 13.09.2010р. клопотання про призначення колегіального розгляду справи №2/43-10 відхилено.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 23.09.2010р. по справі №2/43-10 заяву ТОВ „Стіомі-Холдінг” про відвід судді залишено без задоволення.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 24.09.2010р. по справі №2/43-10 (суддя –Скобєлкін С.В.) частково задоволено позов ТОВ „Реал-Транс” до ТОВ „Стіомі-Холдінг” та ДП „Херсонський морський торговельний порт” про стягнення 675818,14 грн.: стягнуто з ТОВ „Стіомі-Холдінг” на користь позивача 579444,88 грн. основного боргу, 60053,66 грн. - пені, 15645,01 грн. - збитків від інфляції, 9966,45 грн. - 3% річних, 6651,10 грн. державного мита, 232,27 грн. витрат на ІТЗ судового процесу, в іншій частині позову до ТОВ „Стіомі-Холдінг” відмовлено, у задоволенні позову до ДП „Херсонський морський торговельний порт” відмовлено з посиланням на те, що в порушення вимог чинного законодавства та п. 5.2. генерального договору № 42 від 02.02.2009р., укладеного ТОВ „Реал-Транс” та ДП „Херсонський морський торговельний порт”, ТОВ „Реал-Транс” не провело розрахунків з портом за послуги Одеської залізниці, підставою такої несплати стало невиконання договірних зобов'язань ТОВ „Стіомі-Холдінг” за договором № 2601-СТ від 26.01.2009р., укладеним між ТОВ „Стіомі-Холдінг” та ТОВ „Реал-Транс” на транспортно-експедиторське обслуговування вантажів в частині сплати коштів за послуги порту, що позбавило ТОВ „Реал-Транс” можливості розрахуватися з портом. Рішенням господарського суду Херсонської області по справі №4/242-09 від 28.01.2010р. стягнуто з ТОВ „Реал-Транс” на користь ДП „Херсонський морський торговельний порт” борг у сумі 579444,88 грн. (збитки за простій вагонів). Як свідчать матеріали справи, позивачем не доведено підстав, які свідчать про порушення ДП „Херсонський морський торговельний порт” прав і законних інтересів ТОВ „Реал-Транс”, натомість з матеріалів справи вбачається, що ДП „Херсонський морський торговельний порт” виконано зобов'язання перед ТОВ „Реал-Транс” у повному обсязі, в строк та належним чином, що відповідає положенням чинного законодавства України та умовам договору № 42 Д від 02.02.2009р., а отже вимоги ТОВ „Реал-Транс” до ДП „Херсонський морський торговельний порт” про стягнення 579444,80 грн. є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Під час розгляду справи судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ „Стіомі-Холдінг” належним чином не виконувало умов договору на транспортно-експедиторське обслуговування зовнішньоторговельних вантажів № 2601-СТ від 26.01.2009р. та додатків до договору, укладеного між ТОВ „Реал Транс” та ТОВ „Стіомі-Холдінг”, в частині оплати за надання послуг та витрат ТОВ „Реал-Транс”, пов'язаних з простоєм вантажу у вагонах. В очікуванні відвантаження вищевказаних об'ємів кукурудзи на т\х „STARLE II” та т\х „CREOLA” залізницею був зафіксований факт простою вагонів з вантажем на ст. Херсон-порт Одеської залізниці, про даний факт ТОВ „Стіомі-Холдінг” проінформоване по факсу шляхом направлення листа начальником ст. Херсон-Порт Одеської залізниці від 31.03.2009р., та ТОВ „Реал-Транс” 15-16.04.2009р. кур'єрською поштою направило на адресу ТОВ „Стіомі-Холдінг” перелік документів, що обґрунтовують суму штрафу у розмірі 579444, 88 гривень, у т.ч. ПДВ. З наявним фактом простою вагонів ТОВ „Стіомі-Холдінг” погодилося, надало гарантійні листи № 9 та № 10 від 10.04.2009р., а також № 14 від 17.04.2009р., в яких зобов'язалося здійснити повну оплату за простої вагонів залізниці по т\х „STARLE II” та т\х „CREOLA”. Станом на 16.06.2009р. в порушення вимог чинного законодавства та договору на транспортно-експедиторське обслуговування зовнішньоторговельних вантажів № 2601-СТ від 26.01.2009р. ТОВ „Стіомі-Холдінг” не перерахувало на розрахунковий рахунок ТОВ „Реал-Транс” 579444,88 грн. за послуги, пов'язані з простоями вагонів при відвантаженні вантажу кукурудзи. Рішеннями господарського суду Херсонської області від 14.01.2009р. по справах №2/202-09, №2/203-09 задоволено позовні заяви Одеської залізниці до ДП „Херсонський морський торговельний порт” про стягнення 197996,40 грн. за користування вагонами в березні-квітні 2009 року та 366053,40 грн. за зберігання вантажу у вагонах. Вказаними рішеннями встановлено, що простій вагонів з вантажем кукурудзи виник у зв'язку з тим, що ТОВ „Стіомі-Холдінг” вчасно не подало судно для відвантаження вантажу кукурудзи, у зв'язку з чим і виник простій вагонів, що в подальшому призвело до нарахування Одеською залізницею плати за користування вагонами та плати за зберігання вантажу у вагонах. Внаслідок неналежного виконання ТОВ „Стіомі-Холдінг” умов договору № 2601-СТ від 26.01.2009р. позивачем нараховано пеню відповідно до п. 4.2.1 договору у розмірі 70761,00 грн., між тим, з наданим позивачем розрахунком пені суд не погодився, оскільки її нарахування здійснено з порушенням положень ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 232 Господарського кодексу України: пеня нарахована за 215 днів, що перевищує обмежений законом строк у півроку, у зв'язку з чим судом здійснено власний розрахунок пені на суму 60053,66 грн.. З посиланням на положення ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано до стягнення з відповідача 15645,01 грн. збитків від інфляції та 9966,45 грн. 3% річних, з вказаними розрахунками суд погодився та стягнув з відповідача 15645,01 грн. інфляційних збитків та 9966,45 грн. - 3% річних.

Не погоджуючись з рішенням суду, 13.10.2010р. до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся відповідач –ТОВ „Стіомі-Холдінг”, в якій просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 24.09.2010р. та визнати недійсним договір №2601-СТ від 26.01.2009р. на транспортно-експедиційне обслуговування зовнішньоторгових вантажів, який було укладено між ТОВ „Стіомі-Холдінг” та ТОВ „Реал-Транс”, мотивуючи це тим, що господарським судом першої інстанції при прийнятті рішення було порушено норми процесуального права, зокрема ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, оскільки судом не було розглянуто належним чином заяву про відвід, не досліджено усіх обставин справи. Скаржник також вказує, що судом першої інстанції не було надано належної оцінки договору від 26.01.2009р., який було укладено між ТОВ „Реал-Транс” та ТОВ „Стіомі-Холдінг” на транспортно-експедиційне обслуговування вантажів, так як вказаний договір (на думку скаржника) не відповідає вимогам ст. 203 Цивільного кодексу України, що відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України є підставою для визнання його недійсним, до того ж сторонами не було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору, як то ціна та строк дії договору.

08.11.2010р. до Одеського апеляційного господарського суд від ДП „Херсонський морський торговельний порт” надійшов відзив на апеляційну скаргу ТОВ „Стіомі-Холдінг”, в якому відповідач просив рішення господарського суду залишити без змін, оскільки воно відповідає вимогам чинного законодавства та обставинам справи, а апеляційну скаргу - без задоволення.

24.11.2010р. до Одеського апеляційного господарського суд від ТОВ „Реал-Транс” також надійшов відзив на апеляційну скаргу ТОВ „Стіомі-Холдінг”, в якому позивач теж просив рішення господарського суду залишити без змін, оскільки воно відповідає вимогам чинного законодавства та обставинам справи, а апеляційну скаргу - без задоволення.

30.11.2010р. ТОВ „Реал-Транс” подало до Одеського апеляційного господарського суду додаткові пояснення на апеляційну скаргу ТОВ „Стіомі-Холдінг”.

20.12.2010р. ТОВ „Стіомі-Холдінг” надало до Одеського апеляційного господарського суду клопотання про залучення до матеріалів справи додаткового доказу.

Апеляційний господарський суд, розглянувши заявлене ТОВ „Стіомі-Холдінг” клопотання, дійшов висновку про його задоволення та залучення додаткового доказу до справи.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги ТОВ „Стіомі-Холдінг”, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення з огляду на таке.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, 26.01.2009р. між ТОВ „Стіомі-Холдінг” (замовник) та ТОВ „Реал-Транс” (підприємство) укладено договір №2601-СТ на транспортно-експедиційне обслуговування зовнішньоторгових вантажів, який регулював взаємовідносини сторін при виконанні підприємством доручень замовника на транспортно-експедиційне обслуговування зовнішньоторгових вантажів, які надавалися замовником та направлялися на експорт та транзит через Херсонський морський та річковий порти.

Відповідно до п. 2.1. договору підприємство зобов'язалося забезпечити замовнику наступні послуги : 1) за дорученням замовника та за його рахунок, від свого імені укласти договір з Херсонським морським торговим портом на перевалку зовнішньоторгових вантажів, які надаються замовником, та проводити взаєморозрахунки за усі послуги з Херсонським морським торговельним портом, пов'язані з перевалкою вантажів; 2) вести баланс та облік руху вантажу в Херсонському морському та річковому портах; 3) по отриманій від замовника інструкції видавати портам доручення, складати вантажні переліки, необхідні для відвантаження зовнішньоторгових вантажів, приймати участь у складанні усіх необхідних документів;... 7) інформувати замовника про вимоги та тарифи залізниці, морського та річкового портів, які вимагають від замовника додаткових витрат. та надавати замовнику відповідні інструкції, накази, вказівки тощо; ... 12) за дорученням замовника надсилати транспортні, товаросупровідні та розрахункові документи банкам, іноземним фірмам та інформувати їх про відвантаження зовнішньоторгових вантажів у строки, вказані в дорученнях, тощо.

При цьому, розділом 3 договору встановлений порядок розрахунків за надані підприємством послуги: замовник проводить передоплату у розмірі не менше ніж 90 % за перевалку портом кожної судової партії та за послуги залізниці, пов'язані з перевалкою вантажів на розрахунковий рахунок підприємства, кінцевий розрахунок за послугами підприємства проводиться по закінченню відвантаження кожної судової партії по тарифу, вказаному у відповідному додатку до даного договору, тариф указаний у доларах США, оплата проводиться на розрахунковий рахунок підприємства у гривнях по курсу НБУ на момент виставлення рахунку, але не пізніше 3-х банківських днів після виставлення рахунку підприємством (по факсу, телексу тощо), тариф указано без врахування ПДВ; додаткові витрати, пов'язані із завантаженням та оформленням судових документів сплачуються підприємством із коштів замовника, які надійшли на рахунок підприємства, датою надання послуг по транспортно-експедиційному обслуговуванню слід вважати дату підписання акту виконаних робіт (наданих послуг), який одночасно є документом, що підтверджує факт надання послуг підприємством. В разі ненадходження суми оплати підприємство залишає за собою право затримати вантажні документи на наступне судно до моменту зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підприємства. або не приступати до обслуговування замовника.

Пунктами 4.2.1 та 4.2.2. договору встановлено, що замовник несе матеріальну відповідальність за збитки, завдані підприємству: неналежним виконанням умов даного договору, необґрунтованою відмовою у сплаті або несвоєчасній сплаті у розмірі заборгованості та пені - 0,5% вартості послуг за кожний день прострочення платежу, починаючи з 31-го дня після виставлення рахунку, замовник несе відповідальність за всі простої та затримки, пов'язані з ненаданням необхідних документів або документів з невірними даними.

Пунктом 7.1 договору строк дії договору встановлювався з моменту його підписання та до 31.12.2009р..  

В період з 26.01.2009р. до 07.04.2009р. між ТОВ „Стіомі-Холдінг” та ТОВ „Реал-Транс” укладено додатки до договору, в яких (додатки №№ 2, 4, 5) встановлено тариф на транспортно-експедиторське обслуговування експортного вантажу. При цьому, у вказаних додатках замовником вказувалося, що при виникненні витрат, пов'язаних з простоєм вантажу у вагонах, замовник оплачує їх додатково.

На виконання договору №2601-СТ на транспортно-експедиційне обслуговування зовнішньоторгових вантажів від 26.01.2009р. ТОВ „Реал-Транс” (клієнт) 02.02.2009р. уклав з ДП „Херсонський морський торговельний порт” (порт) договір № 42 Д на перевантаження зовнішньоторговельних та транзитних вантажів, предметом якого є організація та здійснення перевалки зовнішньоторговельних та транзитних вантажів клієнта, що слідують через порт.

Відповідно до п. 3.4. договору № 42 Д від 02.02.2009р. порт прийняв на себе зобов'язання здійснювати на своїх причалах, своєю технікою і на своїх під'їзних коліях перевалку вантажів, які прибули для клієнта, організовувати своєчасне розвантаження вантажів з суден та вагонів, інших видів транспорту і навантаження на судна, у вагони і інші види транспорту своїми силами і засобами згідно з діючими правилами і нормами, а також договором між портом і Одеською залізницею по обробці вагонів з вантажами, узгодженими в додатку № 3, 4 до даного договору.

Згідно з п. 5.2. договору між портом та клієнтом розрахунки за послуги порту та залізниці, що відшкодовуються портом, проводяться шляхом попередньої оплати.

Пунктом 7.2 вказаного договору сторони встановили, що клієнт несе відповідальність за введення з його вини та вини залучених ним третіх осіб заборон та обмежень на перевезення вантажів, а також виконує повне відшкодування пов'язаного з цим матеріального збитку, оплату затримки вагонів на станції призначення, в порту і на підходах до нього, а також за несвоєчасний вивіз вантажів з порту, порушення технічних умов навантаження вантажів у вагони, надпланову подачу вагонів.

В березні та квітні місяці 2009 року в очікуванні вивантаження простоювали вагони з вантажем кукурудзи, які прибули на адресу ДП „Херсонський морський торговельний порт” для ТОВ „Реал-Транс”, яке було експедитором ТОВ „Стіомі-Холдінг”, у зв'язку з чим станцією Херсон-Порт нараховані наступні платежі: плата за користування вагонами, збір за зберігання вантажу у вагонах, збір за зберігання вантажу у вагонах у двократному розмірі, штраф за невиконання плану вивантаження, плата за виконання маневрової роботи на загальну суму 579444,88 грн..

10.04.2009р. ТОВ „Стіомі-Холдінг” надіслало ТОВ „Реал-Транс” гарантійні листи №9 та №10, в яких гарантувало здійснити повну оплату за залізничний простій по теплоходам „STARLE II” та „CREOLA”, 17.04.2009р. ТОВ „Стіомі-Холдінг” в гарантійному листі №14 на адресу ТОВ „Реал-Транс” також гарантувало повну оплату за залізничний простій по вагонам №95374807, №95345906, №95389151.  

В порушення вимог п. 5.2. генерального договору № 42 від 02.02.2009р. ТОВ „Реал-Транс” не провело розрахунків з портом за послуги Одеської залізниці, підставою такої несплати стало невиконання договірних зобов'язань ТОВ „Стіомі-Холдінг” за договором № 2601-СТ від 26.01.2009р. на транспортно-експедиторське обслуговування вантажів в частині сплати коштів за послуги порту, що позбавило ТОВ „Реал-Транс” можливості розрахуватися з портом.

22.04.2009р. ТОВ „Реал-Транс” надіслало на адресу ТОВ „Стіомі-Холдінг” лист №220409/1, в якому просило останнього сплатити заборгованість у розмірі 623306,10 грн..

25.05.2009р. ТОВ „Реал-Транс” також надіслало на адресу ТОВ „Стіомі-Холдінг” лист №250509/2, в якому просило останнього сплатити заборгованість у розмірі 627142,98 грн..

16.06.2009р. ТОВ „Реал-Транс” надіслало на адресу ТОВ „Стіомі-Холдінг” претензію №160609/1, в якому просило останнього сплатити заборгованість у розмірі 627142,98 грн., вказану претензію ТОВ „Стіомі-Холдінг” отримало 24.06.2009р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 24.06.2009р..

Рішенням господарського суду від 14.01.2010р. по справі №2/202-09 задоволено позов Одеської залізниці до ДП „Херсонський морський торговельний порт” про стягнення 197996,40 грн., стягнуто з ДП „Херсонський морський торговельний порт” на користь залізниці 197996,40 грн. заборгованості за користування вагонами в березні - квітні 2009 року, яка виникла внаслідок очікування вивантаження вагонів з вантажем кукурудзи більше терміну безоплатного зберігання, які прибули на адресу ДП „Херсонський морський торговельний порт” для ТОВ „Реал-Транс”, яке було експедитором ТОВ „Стіомі-Холдінг”.

Також, рішенням господарського суду від 14.01.2010р. по справі №2/203-09 задоволено позов Одеської залізниці до ДП „Херсонський морський торговельний порт” про стягнення 366053,40 грн., стягнуто з ДП „Херсонський морський торговельний порт” на користь залізниці 366053,40 грн. заборгованості за зберігання вантажу у вагонах в березні - квітні 2009 року, яка також виникла внаслідок очікування вивантаження вагонів з вантажем кукурудзи більше терміну безоплатного зберігання, які прибули на адресу ДП „Херсонський морський торговельний порт” для ТОВ „Реал-Транс”, яке було експедитором ТОВ „Стіомі-Холдінг”.

Рішенням господарського суду Херсонської області по справі № 4/242-09 від 28.01.2010р. стягнуто з ТОВ „Реал-Транс” на користь ДП „Херсонський морський торговельний порт” борг у сумі 579444,88 грн., який виник внаслідок простою вагонів з вантажем кукурудзи.

Внаслідок вищенаведеного, ТОВ „Реал-Транс” звернулося до господарського суду Херсонської області з позовною заявою до ТОВ „Стіомі-Холдінг” та ДП „Херсонський морський торговельний порт” про стягнення 675818,14 грн. (боргу, пені, інфляційних збитків та 3% річних) з посиланням на ст. ст. 193, 230 Господарського кодексу України та ст. 526, 530, 611, 625, 901 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Такі ж самі положення містяться й у ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, за якими зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що господарським судом першої інстанції вірно встановлено недоведеність ТОВ „Реал-Транс” підстав, які б свідчили про порушення ДП „Херсонський морський торговельний порт” прав і законних інтересів позивача, оскільки ДП „Херсонський морський торговельний порт” виконано зобов'язання за генеральним договором №42 Д від 02.02.2009р. перед ТОВ „Реал-Транс” у повному обсязі, в строк та належним чином, за таких обставин, вимоги ТОВ „Реал-Транс” до ДП „Херсонський морський торговельний порт” про стягнення 579444,80 грн. є безпідставними, а тому такими, що не підлягають задоволенню.

Що стосується вимог ТОВ „Реал-Транс” до ТОВ „Стіомі-Холдінг”, то господарським судом першої інстанції вірно зроблено висновок про їх часткове задоволення з огляду на таке.

Як встановлено господарським судом апеляційної інстанції, між ТОВ „Реал-Транс” та ТОВ „Стіомі-Холдінг” укладено договір на транспортно-експедиційне обслуговування зовнішньоторгових вантажів від 26.01.2009р. № 2601-СТ, згідно з яким ТОВ „Реал-Транс” зобов'язалося за дорученням та за рахунок ТОВ „Стіомі-Холдінг” виконати транспортно-експедиторське обслуговування вантажів, від свого імені укласти договір з Херсонським морським торговельним портом на перевалку зовнішньоторговельних вантажів, пред'явлених ТОВ „Стіомі-Холдінг” та проводити усі розрахунки з Херсонським морським торговельним портом, пов'язані з перевалкою вантажів.

Відповідно до підписаного сторонами договору додатку № 2 від 26.01.2009р. до договору, ТОВ „Стіомі-Холдінг” доручило ТОВ „Реал-Транс” здійснити транспортно-експедиторське обслуговування з відвантаженням за межі митної території України кукурудзи фуражної врожаю 2008 року у кількості 20000 тонн по тарифу 9,40 доларів США за тону. Даним додатком сторони передбачили обов'язок замовника додатково сплатити витрати, пов'язані з простоєм вантажу у вагонах.   

Відповідно до умов договору та додатків № 2, 4, 5 від 26.01.2009р. у березні - квітні 2009 року ТОВ „Реал-Транс” надано ТОВ „Стіомі-Холдінг” транспортно-експедиторські послуги по відвантаженню кукурудзи на т\х „STARLE II” через Херсонський морський торговельний порт у кількості 5293,340 тн., про що сторони підписали акт про надання робіт (послуг) № 40 від 08.04.2009р., по факту підписання вказаного акту ТОВ „Реал-Транс” виставлений рахунок № 40 від 08.04.2009р., який сплачений ТОВ „Стіомі-Холдінг” у повному обсязі.

За додатком № 5 від 07.04.2009р. у квітні 2009 року ТОВ „Реал-Транс” надало ТОВ „Стіомі-Холдінг” транспортно-експедиторські послуги по відвантаженню кукурудзи на т\х „CREOLA” через Херсонський морський торговельний порт у кількості 7007,121 тн., про що сторони підписали акт про надання робіт (послуг) № 42 від 13.04.2009р., по факту підписання вказаного акту ТОВ „Реал-Транс” виставило замовнику рахунок № 42 від 13.04.2009р., який сплачений ТОВ „Стіомі-Холдінг” в повному обсязі.

Між тим, в очікуванні відвантаження вищевказаних об'ємів кукурудзи на т\х „STARLE II” та т\х „CREOLA” залізницею зафіксовано факт простою вагонів з вантажем на ст. Херсон-порт Одеської залізниці, про даний факт ТОВ „Стіомі-Холдінг” проінформовано факсом шляхом направлення листа начальника ст. Херсон-Порт Одеської залізниці від 31.03.2009р., крім цього, з метою виконання умов договору від 26.01.2009р. щодо інформування замовника про вимоги залізниці, які містять додаткові витрати, ТОВ „Реал-Транс” 15-16.04.2009р. кур'єрською поштою направило на адресу ТОВ „Стіомі-Холдінг” перелік документів, що обґрунтовували суму додаткових витрат у розмірі 579444,88 грн., у т.ч. ПДВ, пов'язаних з простоєм вантажу у вагонах, зокрема, накопичувальні картки ф.ФДУ-92, облікові картки, відомості плати за користування вагонами ф.ГУ-46 з доданими актами загальної форми ф. ГУ-23, в яких вказувався час простою вагонів.

Як свідчать гарантійні листи №№9, 10 від 10.04.2009р. та №14 від 17.04.2009р., ТОВ „Стіомі-Холдінг” гарантувало здійснити повну оплату за залізничний простій вагонів №№95374807, 95345906, 95389151 по т\х „STARLE II” та т\х „CREOLA”.

ТОВ „Реал-Транс” виставило ТОВ „Стіомі-Холдінг” рахунки, а саме: рахунок № 44 від 20.04.2009р. на суму 213744,72 грн., рахунок № 45 від 20.04.2009р. на суму 352061,28 грн., рахунок № 46 від 20.04.2009р. на суму 9802,00 грн. та рахунок № 47 від 12.05.2009р. на суму 3836,88 грн., всього на загальну суму 57944,88 гривень, у т. ч. ПДВ., щодо оплати послуг, пов'язаних з простоями вагонів при відвантажені кукурудзи на т\х „STARLE II” та т\х „CREOLA”.

Відповідно до п. 7.12.3 генерального договору на перевантаження зовнішньоторговельних і транзитних вантажів № 42 Д від 02.02.2009р. при невиконанні клієнтом умов попередньої оплати порт має право не приймати вагони з вантажем, не підтверджувати й не здійснювати прийом судна, або не розпочинати вантажні операції.

          Між тим, портом були прийняті вагони з вантажем кукурудзи, незважаючи на те, що ТОВ „Реал-Транс” не мало можливості вчасно здійснити попередню оплату за послуги залізниці, як це передбачено умовами договору, що в подальшому призвело до виникнення простою вагонів та нарахування залізницею плати за користування вагонами, плати за зберігання вантажу у вагонах, штрафу за невиконання плану вивантаження, плати за виконання маневрової роботи.

Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За ст. 193 Господарського процесуального кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До того ж кожна сторона зобов'язана вжити усіх заходів необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу, що також передбачено і положеннями ст.526 Цивільного кодексу України.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовами договору на транспортно-експедиторське обслуговування зовнішньоторговельних вантажів № 2601-СТ від 26.01.2009р. передбачалося здійснення замовником передплати у розмірі не менше ніж 90% вартості перевалки портом кожної судової партії та за послуги залізниці, проте ТОВ „Стіомі-Холдінг” не виконало належним чином п. 3.1 та п. 3.2 вказаного договору.  

          Як вбачається з матеріалів справи, станом на 16.06.2009р. в порушення вимог чинного законодавства та розділу 3 договору на транспортно-експедиторське обслуговування зовнішньоторговельних вантажів № 2601-СТ від 26.01.2009р. ТОВ „Стіомі-Холдінг” не перерахувало на розрахунковий рахунок ТОВ „Реал-Транс” 579444,88 грн. за послуги, пов'язані з простоями вагонів при відвантаженні вантажу кукурудзи на теплоходи „STARLE II” та т\х „CREOLA”, які проводилися у квітні 2009 року.

Таким чином, господарським судом першої інстанції цілком правомірно задоволено позовну вимогу ТОВ „Реал-Транс” про стягнення з ТОВ „Стіомі-Холдінг” заборгованості у розмірі 579444,88 грн., оскільки наявність заборгованості доведена матеріалами справи та не спростована відповідачем.

Також, позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення з ТОВ „Стіомі-Холдінг” пені в сумі 70761,80 грн. за період з 01.07.2009р. по 01.02.2010р., при цьому ТОВ „Реал-Транс” посилалося на ст. 230 Господарського кодексу України та п. 4.2.1 договору.

Згідно з ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються наступні господарські санкції: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно господарські санкції (ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України).

Статтею 218 Господарського кодексу України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з п. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлена неустойка (пеня, штраф), то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

За ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором, при цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

За ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання.

Згідно з ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 1 ст. 547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Так, п.п. 4.2.1 та 4.2.2. договору встановлено, що замовник несе матеріальну відповідальність за збитки завдані підприємству: неналежним виконанням умов даного договору, необґрунтованою відмовою у сплаті або несвоєчасній сплаті у розмірі заборгованості та пені - 0,5% вартості послуг за кожний день прострочення платежу, починаючи з 31-го дня після виставлення рахунку, замовник несе відповідальність за всі простої та затримки, пов'язані з ненаданням необхідних документів або документів з невірними даними.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Розрахунок пені, наведений позивачем, здійснений ТОВ „Реал-Транс” без врахування ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, у зв'язку з чим господарським судом першої інстанції здійснено власний розрахунок пені з врахуванням вказаної статті.

Апеляційний господарський суд, дослідивши розрахунок пені господарського суду першої інстанції, вважає його вірним та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства та обставинам справи, а отже господарським судом першої інстанції цілком вірно стягнуто з ТОВ „Стіомі-Холдінг” на користь ТОВ „Реал-Транс” пеню у розмірі 60053,66 грн.

Також у позовній заяві ТОВ „Реал-Транс” просило стягнути з ТОВ „Стіомі-Холдінг” 15645,01 грн. збитків від інфляції та 9966,45 грн. 3% річних, посилаючись на ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з і урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три відсотки і річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши надані позивачем розрахунки збитків від інфляції та 3% річних, апеляційний господарський суд вважає їх цілком обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства та обставинам справи.

За таких обставин, господарським судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги ТОВ „Реал-Транс” про стягнення з ТОВ „Стіомі-Холдінг” 15645,01 грн. інфляційних збитків та 9966,45 грн. - 3% річних за період з 01.07.2009р. по 01.02 2010р..

Не приймаються до уваги апеляційного господарського суду доводи ТОВ „Стіомі-Холдінг” про те, що господарським судом першої інстанції були порушені норми процесуального права, зокрема ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, оскільки, на думку скаржника, судом не було належним чином розглянуто заяви про відвід судді, з огляду на таке.

Як свідчать матеріали справи, ухвалою господарського суду Херсонської області від 13.04.2010р. по справі №2/43-10 провадження у справі було зупинено.

13.04.2010р. до господарського суду Херсонської області від ТОВ „Стіомі-Холдінг” надійшла заява про відвід судді.

Частиною 5 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, дійсній на момент подачі заяви) встановлювалося, що питання про відвід судді вирішується головою господарського суду або заступником голови господарського суду, а про відвід заступника голови - головою господарського суду, який виносить з цього приводу ухвалу в триденний строк з дня надходження заяви.

Проте, на момент подачі заяви про відвід провадження у справі було зупинено, внаслідок чого заяви та клопотання сторін не могли бути розглянуті до поновлення провадження у справі.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 13.09.2010р. поновлено провадження у справі №2/43-10.

Частиною 5 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, дійсній на момент поновлення провадження у справі) встановлено, що питання про відвід судді вирішується в нарадчій кімнаті судом у тому складі, який розглядає справу, про що виноситься ухвала.

Таким чином, заява про відвід судді повинна розглядатися у судовому засіданні.

Як свідчать матеріали справи, в судовому засіданні господарського суду Херсонської області, яке відбулося 23.09.2010р., розглянуто суддею заяву ТОВ „Стіомі-Холдінг” про відвід судді як того вимагає чинне процесуальне законодавство, внаслідок чого судом було винесено ухвалу від 23.09.2010р. по справі №2/43-10 про залишення без задоволення заяви ТОВ „Стіомі-Холдінг” про відвід судді.

Наведене свідчить про відсутність порушень чинного процесуального законодавства під час розгляду справи.

Також не приймаються до уваги апеляційного господарського суду доводи ТОВ „Стіомі-Холдінг” про те, що постановою Вищого господарського суду України від 11.11.2009р. по справі №2/202-09 скасовано рішення господарського суду Херсонської області у справі №2/202-09 та справу направлено на новий розгляд до господарського суду Херсонської області, оскільки на момент розгляду справи в господарському суді першої інстанції вказане рішення господарського суду Херсонської області по справі №2/202-09 було чинним.

В апеляційній скарзі ТОВ „Стіомі-Холдінг” вказує також на те, що судом першої інстанції не було надано належної оцінки договору від 26.01.2009р., який було укладено між ТОВ „Реал-Транс” та ТОВ „Стіомі-Холдінг” на транспортно-експедиційне обслуговування вантажів, так як вказаний договір (на думку скаржника) не відповідає вимогам ст. 203 Цивільного кодексу України, що відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України є підставою для визнання його недійсним, до того ж сторонами не було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору, як то ціна та строк дії договору.

Проте, вказані твердження не приймаються апеляційним господарським судом з тих підстав, що під час розгляду справи в господарському суді першої інстанції зустрічні позовні вимоги ТОВ „Стіомі-Холдінг” щодо визнання договору недійсним не висувалися, недійсність договору встановлена не була, а отже вказані твердження відповідача є безпідставними.

Оскільки матеріали справи відповідають вищенаведеним висновкам суду, колегія суддів вважає, що оскаржене судове рішення прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а підстави, передбачені ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, для його зміни чи скасування відсутні.

За таких обставин, рішення господарського суду Херсонської області від 24.09.2010р. по справі №2/43-10 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

          Керуючись ст. ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И ЛА:

          Рішення господарського суду Херсонської області від 24.09.2010р. по справі №2/43-10 залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

          Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя:                                                                               Т.Я. Гладишева

Суддя:                                                                                    О. Т. Лавренюк

Суддя:                                                                                          Я.Ф. Савицький