Постанова

від 21.12.2010 по справі 34-23-15-20/170-08-3276

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

34-23-15-20/170-08-3276

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"21" грудня 2010 р. Справа № 34-23-15-20/170-08-3276

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Т.А Величко,

суддів:  Бойко Л. І., Мишкіної М.А.

при секретарі Павлюк О. М.

за участю представників сторін:

від позивачів –Іноземцев О. В.;

від відповідачів –Рязанов О. С.; Дущак Д. С.; Мігель В. Б.;

від 3-ої особи  –не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Одеської обласної спілки споживчих товариств „Облспоживспілка”

на рішення господарського суду Одеської області від 07.10.2010р.

у справі № 34-23-15-20/170-08-3276

за позовом: 1) Споживчого товариства “Ізмаїльське міське товариство “Злагода”,  2) Брощанського сільського споживчого товариства

до: 1) Ізмаїльської районної спілки споживчих товариств,

      2) Одеської обласної спілки споживчих товариств „Облспоживспілка”,

    3) Підприємства „Ізмаїльський центральний ринок” Ізмаїльської районної спілки споживчих товариств

за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача –Державного реєстратора Виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Одеської області

про визнання недійсними: постанови, протоколу та статуту

                                                        ВСТАНОВИВ:

В серпні 2008р. Споживче товариство “Ізмаїльське міське товариство “Злагода” та Брощанське сільське споживче товариство звернулися до господарського суду Одеської області із позовом до Ізмаїльської районної спілки споживчих товариств, Одеської обласної спілки споживчих товариств „Облспоживспілка” та підприємства „Ізмаїльський центральний ринок” Ізмаїльської районної спілки споживчих товариств про визнання недійсними:

- постанови правління Ізмаїльської РСС від 06.03.2007р. № пр. 3 п. 1;

- протоколу № 1 Зборів засновників підприємства „Ізмаїльський центральний ринок” Ізмаїльської районної спілки споживчих товариств від 06.03.2007р.;

- статуту підприємства „Ізмаїльський центральний Ринок” в редакції від 12.03.2007р. та скасування державної реєстрації цього Статуту.

Одночасно, в порядку ст. 66 ГПК України, позивачами було подано клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони державному реєстратору Ізмаїльської міської Ради вносити записи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців зміни щодо складу засновників (учасників) підприємства „Ізмаїльський центральний ринок” Ізмаїльської районної спілки споживчих товариств до розгляду спору по суті.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.08.2008р., залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.09.2008р. дане клопотання було задоволено.

Постановою ВГСУ від 10.11.2008р. вказані судові акти були скасовані, справа передана на розгляд до суду першої інстанції.

При цьому касаційною інстанцією було вказано, що ухвала господарського суду в порядку ст. 67 ГПК не містить мотивів та посилань на докази, на підставі яких суд дійшов висновку щодо розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника стосовно забезпечення позову та імовірності  утруднення виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів. Заявлені заходи забезпечення  позову не співвідносяться із позовними вимогами, оскільки в позові ставиться питання про законність прийнятих засновником рішень щодо включення нового  учасника, а заходи забезпечення позову стосуються заборони державному реєстратору виносити будь-які зміни щодо всіх засновників (учасників) підприємства.

При новому розгляді позивачі неодноразово уточнювали позовні вимоги і відповідно до заяв від 24.04.2009р., 18.05.2009р., 18.12.2009р. просили визнати недійсними:

-          постанову Правління Ізмаїльської РСС „Про внесення змін до статуту підприємства „Ізмаїльський центральний ринок” Ізмаїльської РСС № пр. 3 п. 1 від 06.03.2007р.;

-          постанову Правління Одеської облспоживспілки „Про Ізмаїльський центральний ринок” Ізмаїльської РСС від 06.03.2007р.;

-          рішення зборів засновників підприємства  „Ізмаїльський центральний ринок” Ізмаїльської РСС „Про затвердження в новій редакції статуту підприємства „Ізмаїльський центральний ринок” (п. 1 протоколів № 1 та 1/1 зборів засновників підприємства  „Ізмаїльський центральний ринок” Ізмаїльської РСС від 06.03.2007р.);

-          Статут підприємства  „Ізмаїльський центральний ринок” Ізмаїльської РСС в редакції від 12.03.2007р. (реєстраційна дія № 15531050002000413 від 12.03.2007р. державна реєстрація змін до установчих документів юридичних осіб).

Рішенням господарського суду Одеської області від 21.12.2009р., залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.03.2010р. позовні вимоги задоволено частково, визнано недійсними:

- Постанову   правління   Ізмаїльської   районної   спілки   споживчих товариств №пр.З п.1  "Про внесення змін до статуту Підприємства "Ізмаїльський центральний ринок" Ізмаїльської райспоживспілки" від 06.03.2007р.

 - рішення зборів засновників Підприємства "Ізмаїльський центральний ринок" Ізмаїльської районної спілки споживчих товариства "про затвердження в новій редакції статуту Підприємства "Ізмаїльський центральний ринок", оформлені Протоколами №1 та №1/1 зборів      засновників      Підприємства      "Ізмаїльський      центральний      ринок"      Ізмаїльської райспоживспілки від 06.03.2007р.

- статут Підприємства "Ізмаїльський центральний ринок" Ізмаїльської районної   спілки   споживчих   товариств   в   новій   редакції   від   12.03.2007р.   (зареєстрований реєстраційною   дією   №15531050002000413   від   12.03.2007р.,   Державна   реєстрація   змін   до установчих документів юридичної особи).

-  Стягнуто з Ізмаїльської районної спілки споживчих товариств (68600, Одеська область, м. Ізмаїл,   вул.   Белградське  шосе,   25;   код  01761358)   на  користь   Брощанського   сільського споживчого товариства (68663, Одеська область, Ізмаїльський район, с. Броска, вул. Жовтнева. 115) витрати по сплаті державного мита в сумі 28(двадцять вісім) грн. 30коп. та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 39 (тридцять дев'ять) грн. 33коп.

-   Стягнуто   з   Одеської   обласної   спілки   споживчих   товариств   (65009,   м.   Одеса. вул. Фонтанська дорога,   11;  код 01763391)  на користь Брощанського сільського споживчого товариства (68663, Одеська область, Ізмаїльський район, с. Броска, вул. Жовтнева, 115) витрати по сплаті  державного  мита в сумі  28 (двадцять вісім) грн. 30коп. та  витрати  на  ІТЗ судового процесу в сумі 39 (тридцять дев'ять) грн. 33 коп.

 - Стягнуто з Підприємства "Ізмаїльський центральний ринок" Ізмаїльської районної спілки споживчих товариств (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. 28 Червня, 70-А; код 25418539) на користь Брощанського сільського споживчого товариства (68663, Одеська область, Ізмаїльський район, с. Броска, вул. Жовтнева, 115) витрати по сплаті державного мита в сумі 28 (двадцять вісім) грн. 30 коп. та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 39(тридцять дев'ять) грн. 33коп.

- Стягнуто з Ізмаїльської районної спілки споживчих товариств. (68600, Одеська область, м. Ізмаїл,   вул.   Болградське   шосе,   25;   код   01761358)   на   користь   Споживчого   товариства "Ізмаїльське міське товариство "Злагода" (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. 28 Червня, 70-А; код 34697989) витрати по сплаті державного мита в сумі 56 (п'ятдесят шість) грн. 66 коп.

- Стягнуто  з  Одеської  обласної  спілки   споживчих  товариств  (65009,   м.   Одеса,   вул. Фонтанська дорога, 11; код 01763391) на користь Споживчого товариства "Ізмаїльське міське товариство "Злагода" (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. 28 Червня, 70-А; код 34697989) витрати по сплаті державного мита в сумі 56 (п'ятдесят шість) грн. 66 коп.

Стягнуто з Підприємства "Ізмаїльський центральний ринок" Ізмаїльської районної спілки споживчих товариств (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. 28 Червня, 70-А; код 25418539) на користь   Споживчого   товариства   "Ізмаїльське   міське   товариство   "Злагода"   (68600,   Одеська область, м. Ізмаїл, вул. 28 Червня, 70-А; код 34697989) витрати по сплаті державного мита в сумі 56(п'ятдесят шість)грн. 66 коп.

Судові рішення мотивовані тим, що при передачі 50% корпоративних прав Одеській облспоживспілці та включенні її до складу засновників підприємства „Ізмаїльський центральний ринок” Ізмаїльської РСС Правління Ізмаїлської РСС перевищило  свої повноваження та станом на 06.03.2007р. Одеська облспоживспілка ще не була включена як учасник до статуту ринка, а тому не мала права участі у зборах засновників підприємства „Ізмаїльський центральний ринок” від 06.03.2007р., якими було прийнято рішення „Про затвердження в новій редакції статуту підприємства „Ізмаїльський центральний ринок” Ізмаїльської РСС, що призвело до недійсності статуту в цій редакції.

Постановою ВГСУ від 19.07.2010р. постанова ОАГС від 11.03.2010р. та рішення господарського суду Одеської області від 21.12.2009р. –скасовані, справа передана на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

За висновками касаційної інстанції судами не визначено в повній мірі правову природу спірних відносин і право, яке порушено. Суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання. Не можна задовольнити позовні вимоги щодо захисту права, яке може бути порушене в майбутньому, і щодо якого невідомо, чи буде воно взагалі порушено. Суди не з'ясували, чи призведе обраний позивача спосіб захисту порушеного права до захисту цього права, в разі задоволення позову та чи було взагалі порушення прав позивачів. Суди повинні встановити, що внаслідок прийняття оскаржуваних актів у позивачів змінилася частка в майні Райспоживспілки та/або дивідендів від прибутків.

При новому розгляді позивачами були 14.09.2010р. надані уточнення до позову, в яких вони просили визнати недійсною:

-          постанову Правління Ізмаїльської РСС № пр. 3 п. 1 „Про внесення змін до статуту підприємства „Ізмаїльський центральний ринок” Ізмаїльської РСС від 06.03.2007р.;

-          рішення зборів засновників підприємства  „Ізмаїльський центральний ринок” Ізмаїльської РСС „Про затвердження в новій редакції статуту підприємства „Ізмаїльський центральний ринок” (п. 1 протоколів № 1 та 1/1 зборів засновників підприємства  „Ізмаїльський центральний ринок” Ізмаїльської РСС від 06.03.2007р.);

-          Статут підприємства  „Ізмаїльський центральний ринок” Ізмаїльської РСС в новій  редакції від 12.03.2007р. (зареєстрований реєстраційною дією № 15531050002000413 від 12.03.2007р. Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи).

Рішенням господарського суду Одеської області від 07.10.2010р. (суддя Фаєр Ю. Г.) позовні вимоги задоволено повністю.

Судове рішення мотивоване таким:

- Облспоживспілка станом на 06.03.2007р. не була співзасновником Підприємства  „Ізмаїльський центральний ринок” Ізмаїльської РСС, не мала права підписувати протокол зборів засновників Підприємства, та не могла набути корпоративних прав на підприємство підписанням   нею  протоколу як співзасновник Підприємства;

- постанова Правління Ізмаїльської РСС „Про внесення змін до статуту Підприємства  „Ізмаїльський центральний ринок” Ізмаїльської РСС № пр. 3 п. 1 від 06 03 2007р. про передачу 50% корпоративних прав Одеській ОСС та включення її до складу засновників Підприємства  „Ізмаїльський центральний ринок” Ізмаїльської РСС прийнята неповноважним органом –правлінням Ізмаїльської РСС, тоді як згідно п.п. „е”, п. п. 22 Статуту Ізмаїльської РСС –Рада РСС розглядає питання та приймає рішення про продаж підприємств, та/або корпоративного права на підприємства райспоживспілки у разі делегування їй цього права конференцією райспоживспілки;

- рішення зборів засновників Підприємства  „Ізмаїльський центральний ринок” Ізмаїльської РСС про затвердження в новій редакції статуту Підприємства, оформлене протоколом № 1, № 1/1 від 06.03.2007р., прийняте з порушенням вимог ст. 4.1 Статуту Підприємства (в ред. 2001р.); оскільки правління Ізмаїльської РСС на зборах участі не приймало, питання, що розглядалися на зборах, не вирішувало, та протокол не підписувало;

- все майно Ізмаїльської РСС в     частинах  належить її членам, які через рішення Ради чи Конференції мають право брати участь через своїх представників (делегатів конференції, членів Ради) в управлінні справами райспоживспілки, обговоренні і прийнятті рішень з усіх питань її діяльності;

- членами (засновниками) Ізмаїльської РСС є Брощанське  сільське СТО та СТО „Ізмаїльське міське товариство “Злагода”, які мають право на частину цієї спілки та на дивіденди від прибутків спілки. До винесення оспорюваних позивачами рішень ця частка визначалася із урахуванням того, що 100% корпоративних прав на Підприємство і на 100% прибутку від діяльності підприємства належать Ізмаїльський РСС. Внаслідок прийняття оспорюваних рішень, ці частини зменшилися на 50%, що є порушенням їх корпоративних прав в розумінні ст. 167 ГК України (втрата позивачами прав на частку в розмірі 50% корпоративних правах підприємства і на отримання дивідендів з 50% прибутків підприємства).

- ухвала ВАСУ по справі к-60262/09 від 18.05.2010р. в обґрунтування відсутності підстав для задоволення позовних вимог до уваги не приймається, оскільки не стосується предмету спору в даній справі.

Облспоживспілка звернулася з апеляційною скаргою на вказане рішення господарського суду, просить його скасувати, в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на невідповідність висновків господарського суду обставинам справи та допущені порушення норм матеріального права, а саме:

-          господарським судом помилково  кваліфіковано  спірні правовідносини такими, за яких Одеська ОСС набула корпоративні права Підприємства внаслідок їх відчуження Ізмаїльською РСС, тоді як Одеська ОСС набула  корпоративні права Підприємства шляхом підписання нею, як співзасновником, відповідного протоколу зборів засновників, затвердження нею, як співзасновником, нової редакції Статуту та внесення коштів до статутного фонду цього підприємства(а не в результаті придбання корпоративних прав у Ізмаїльської  РСС за відповідним договором);

-          безпосереднє формування статутного капіталу Підприємства  „Ізмаїльський центральний ринок” відбулося 06.03.2007р. внаслідок прийняття Ізмаїльською РСС постанови правління № пр. 3 п. 1 „Про внесення змін до Статуту Підприємства  „Ізмаїльський центральний ринок” Ізмаїльської РСС, а тому застосування до спірних правовідносин положень ст. 167 ГК України є передчасним;

-          господарський суд в порушення ст. 35 ГК України не взяв до уваги рішення господарського суду по справі № 6/287-07-7385, залишене без змін постановою ВГСУ від 24.07.2008р., яким підтверджено правомірність створення підприємства „Ізмаїльський центральний ринок” та участь в ньому в якості засновника –Одеської ОСС в той час, як взяв до уваги рішення арбітражного суду Одеської області від 15.08.1997р. у справі № 9/127 (склад сторін якої відрізняється від складу сторін у даній справі);

-          судом не було встановлено на підставі належних засобів доказування, яким саме чином оскаржувані акти порушують права позивачів, в матеріалах справи відсутні докази того, що внаслідок прийняття оскаржуваних актів, у позивачів зменшилася частка у майні та/або дивіденди від прибутків.

Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали справи (фактичні обставини справи) на предмет правильності їх юридичної оцінки господарським судом та заслухавши пояснення присутніх у засіданні представників сторін, дослідивши додатково надані документальні обґрунтування своїх позицій сторонами по справі, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.

Як свідчать матеріали справи, і це неодноразово встановлювалося господарськими судами, на підставі рішення виконавчого комітету Одеської обласної Ради н/д від 07.05.1987р. № 226 наказом Управління торгівлі виконавчого комітету Одеської обласної Ради н/д від 21.05.1987р. № 157 обласне управління  ринками, разом з ринками, що входять до його складу і іншими підприємствами, безоплатно передано Одеській облспоживспілці з 01.06.1989р.

Постановою правління Одеської облспоживспілки від 14.12.1990р. № 257 „Про ліквідацію обласного об'єднання ринками” зобов'язано Обласну ОСС передати ринок в м. Ізмаїлі – правлінню Їзмаїльської РСС.

Актом приймання-передачі від 01.02.1991р. проведено безоплатну передачу ринку зі складу об'єднання ринків облспоживспілки на баланс Ізмаїльської РСС згідно балансу станом на 01.01.1991р.

Ізмаїльська РСС, відповідно до Статуту в ред. від 01.04.2005р. створена на добровільних засадах: Брощанським, Суворовським, Богатлиським, Каланчанським, Каминівським, Утконосівським, Першотравневим, Музавлівським, Сафьянськими Сільськими споживчими товариствами. Також до складу РСС входять власні господарства (підприємства): центральний ринок РСС, ДП „Ферум”, ДП „Заготсбутбаза”, ДП „Вітязь”.

Відповідно до ст. 11 Статуту Ізмаїльської РСС її члени мають право брати участь через своїх представників (делегатів конференції, членів Ради) в управлінні справами РСС, обговоренні і прийнятті рішень у усіх питань її діяльності.

Ст. 43 цього Статуту визначає, що Ізмаїльська РСС володіє, користується і розпоряджається належним їй майном. Вона реалізує права власника через свої органи управління (конференцію, Раду, правління) відповідно до їх компетенції, визначеної цим Статутом.

Конференція, як вищий орган управління споживчих товариств району, приймає відповідно майна райспоживспілки будь-які рішення, що не суперечать чинному законодавству України та нормативним актам Укоопспілки.

У разі надання цього права правлінню РСС, рішення щодо продажу підприємств  (єдиних майнових комплексів) та (або) корпоративного права на підприємства РСС, об'єктів основних засобів РСС і її підприємств, передачі, надання  позики, безоплатного тимчасового користування, здачі в оперативну оренду, передачі в заставу основних засобів РСС і її підприємств, членам споживчих товариств, підприємствам, організаціям, установам, іншим фізичним і юридичним особам попередньо погоджується з правлінням  облспоживспілки стосовно основних засобів РСС, включаючи основні засоби, які обліковуються на балансах її підприємств, інших суб'єктів господарювання, та підлягають затвердженню Радою райспоживспілки.  

Відповідно до п.п. „е” абз. 2 п. 22 Статуту, Рада РСС розглядає питання та приймає рішення щодо майна РСС та її підприємств в разі делегування їй цього права конференцією РСС.

Конференція (ст. 17 Статуту) –вищий орган управління райспоживспілки, яка, в т. ч., приймає рішення про передачу Раді або правлінню РСС права володіння, користування та розпорядження майном Райспоживспілки.

Підприємство „Ізмаїльський центральний ринок” Ізмаїльської РСС було створено в 2001р. Ізмаїльською РСС шляхом реорганізації госпрозрахункового структурного підрозділу Ізмаїльської РСС в самостійне підприємство.

Єдиним засновником та власником 100% нормативних прав цього підприємства була Ізмаїльської РСС, яка мала право власності на все майно підприємства.

06.03.2007р. правлінням Одеської облспоживспілки приймається постанова „Про Ізмаїльський центральний ринок Ізмаїльської РСС”, за якою вирішено Одеській ОСС увійти в засновники підприємства з частиною у статутному фонді в розмірі 50% та доручити в. о. голови правління Одеської ОСС Паровенко О. О. підписати статут підприємства.

06.03.2007р. приймається рішення зборів Засновників підприємства „Ізмаїльський центральний ринок” Ізмаїльської РСС (протокол №1), яким:

- затверджено статут Підприємства в новій редакції; уповноважено в. о. голови Одеської ОСС Паровенко О. О. здійснити всі необхідні дії по реєстрації нової редакції Статуту Підприємства. Даний протокол підписано головою правління Ізмаїльської РСС Пальченко Г. І. та в. о. голови правління Одеської ОСС –Паровенко О. О.

06.03.2007р. правлінням Ізмаїльської РСС прийнята постанова № пр. 3 п. 1 „Про внесення змін до статуту підприємства „Ізмаїльський центральний ринок” Ізмаїльської РСС, якого вирішено: внести зміни до Статуту Підприємства „Ізмаїльський центральний ринок” Ізмаїльської РСС, а саме:

- включити до складу засновників підприємства Одеську ОСС;

- за рахунок грошових внесків засновників сформувати статутний фонд в сумі 15 000 грн.;

затвердити наступний розподіл часток засновників у статутному фонді підприємства: Ізмаїльська РСС –50%, Одеська облспоживспілка –50%.

Відповідно до Статуту Підприємства „Ізмаїльський центральний ринок” Ізмаїльської РСС в ред. від 25.01.2001р., чинній на момент прийняття оскаржуваних постанов, ринок є підприємством Ізмаїльської РСС, створеним на підставі реорганізації госпрозрахункового структурного підрозділу в самостійне підприємство, керується в своїй діяльності ЗУ „Про споживчу кооперацію”, „Про підприємства в Україні”, іншими законодавчими актами, рішеннями з'їздів, конференції, зборів Рад, Статутом, має відокремлене майно.

Майно ринку (ст. 3 п. 3.1) становлять основні фонди, інвентар, передачі в користування РСС згідно рішення арбітражного суду від 15.08.1997р.; основні фонди, оборотні кошти, інвентар, передбачені в результаті господарської діяльності, за рахунок внесення інвестицій, внесків трудового колективу та інше.

Статутний фонд Ринку (п. 3.3 Статуту) утворюються за рахунок переданих РСС фондів, відрахувань від розподілу  прибутків, коштів, спеціальних фондів, різних безготівкових внесків, незаборонених чинним законодавством України.

П. 3.5 Статуту передбачено, що статутний фонд Ринку може збільшуватися за рахунок внесків юридичних і фізичних осіб, а також шляхом прийому до складу учасників з внесенням  ними нового вкладу в статутний фонд.  

Відповідно до ст. 5 Закону України „Про підприємства в Україні в ред. від 29.05.2001р., підприємство створюється згідно з рішенням власника (власників) майна чи уповноваженою ним (ними органи), підприємства –засновника, організації або за рішенням трудового комплексу у випадках і порядку, передбачених цим Законом та іншими Законами України.

Ст. 1 цього Закону визначає, що підприємство-самостійний господарюючий статутний суб'єкт, який має права юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідницьку і комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку (доходу).

Підприємство не має у своєму складі інших юридичних осіб.

Відповідно до ст. 63 ГК України залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного фонду в Україні діють підприємства унітарні та корпоративні.

Унітарне підприємство створюється одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний фонд, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доходи, тощо.

Корпоративне підприємство утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об'єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства.

Відповідно до ст. 93 ГК України, підприємством колективної власності визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників).

       Підприємствами колективної власності є виробничі кооперативи, підприємства споживчої кооперації, тощо.

Відповідно до ст. 111 ГК України, споживчі товариства, їх спілки (об'єднання) можуть утворювати для здійснення своїх статутних цілей підприємства, установи та інші суб'єкти господарювання відповідно до вимог цього Кодексу та інших законів.

Підприємствами споживчої кооперації визнаються унітарні або корпоративні підприємства, утворені споживчим товариством (товариствами) або спілкою (об'єднанням) споживчих товариств відповідно до вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів з метою здійснення статутних цілей цих товариств, спілок (об'єднань).

Відповідно до ЗУ „Про споживчу кооперацію” від 10.04.1992р. споживчі товариства та їх спілки виходячи із статутних вимог мають право: створювати (реорганізовувати, ліквідувати) для здійснення своїх статутних завдань будь-які підприємства, установи, організації, біржі, комерційні банки, фінансово- розрахункові центри, страхові товариства та інші об'єкти, діяльність яких не суперечить законом України; вступати в якості засновників або учасників у господарського товариства, спільні підприємства, асоціації та інші об'єднання для вирішення господарських соціальних завдань та інше.

В 2001р. Ізмаїльської РСС було створено підприємство „Ізмаїльський центральний ринок” Ізмаїльської РСС, який діяв на підставі затвердженого Статуту і станом на 06.03.2007р. І Ізмаїльська РСС була єдиним засновником цього підприємства та власником 100% корпоративних прав на нього.

Вирішення в 2007 р. питання про включення до складу засновників створеного з 2001 р. підприємства здійснено з порушенням норм чинного законодавства, положень Статутів як членів споживчих товариств, їх спілок, так і створеного підприємства.

Господарським судом зроблено підставний і обґрунтований висновок про те, що Одеська ОСС не могла в 2007р. бути засновником  підприємства „Ізмаїльський центральний ринок” Ізмаїльської РСС, створеного в 2001р. Ізмаїльською РСС.

Також підставно господарським судом зроблено висновок про те, що оскаржувана постанова правління Ізмаїльської РСС, по № пр. 3 п. 1 „Про внесення змін до Статуту підприємства „Ізмаїльський центральний ринок” Ізмаїльської РСС від 06.03.2007р., прийнята неуповноваженим органом –правління Ізмаїльської РСС, що суперечить положенням Статуту Ізмаїльської РСС, статуту підприємства.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що Одеська ОСС станом на 06.03.2007р. не була співзасновником діючого з 2001р. підприємства і не могла в 2007р. стати співзасновником, підписувати протокол зборів засновників підприємства, не могла набути корпоративних прав на підприємство через підписання нею протоколу, як співзасновник підприємства.

При прийнятті рішення про включення нових членів до складу підприємства та затвердженні нової редакції Статуту підприємства, що оформлено протоколом № 1 та 1/1 від 06.03.2207р., порушено порядок прийняття такого рішення, оскільки воно прийнято двома засновниками, а згідно ст. 4 діючого на той час Статуту Підприємства, повинно прийматись одноособово рішенням Ізмаїльської РСС.

Правління Ізмаїльської РСС у вказаних зборах участі не приймало, питання, що розглядалося на зборах, не вирішувало, протокол зборів підписано одноособово головою правління Ізмаїльської РСС  Пальченка Г. І.

Таким чином, Статут Підприємства „Ізмаїльський центральний ринок” в ред. від 12.03.2007р. затверджено з порушенням порядку, передбаченого діючим Статутом Підприємства.

Стосовно порушення прав позивачів  прийняттям  оспорюваних по справі постанов і рішень, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ст. 11 Статуту Ізмаїльської РСС члени РСС мають право брати участь через своїх представників (делегатів конференції, членів Ради) в управлінні справами райспоживспілки, обговорені і прийнятті рішень у усіх питань її діяльності.

Відповідно до ст. 1 ГПК підприємства, установи, організації, інші юридичні особи )у т. ч. іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність, без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статус суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звернутися до господарського суду згідно із встановленого підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За захистом ч. 1 ст. 167  ГК вбачає, що корпоративні права –це права особи, частина якої визначена у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частини прибутку (дивідендів) цієї організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав (ч. 3 цієї статті).

Ст. 116 ЦК України передбачено, що учасниками господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом та законом:

1)          брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, установлених законом;

2)          брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди);

3)          вийти у встановленому порядку з товариства;

4)          здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом;

5)          одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом.

Аналогічні положення передбачені Законом України „Про споживчу кооперацію”.

 Так, відповідно до п. 2 ст. 5 вказаного Закону, основним документом, що регулює діяльність споживчого товариства, є статут. У ньому визначається порядок вступу до товариства і виходу з нього, права та обов'язки членів товариства, його органи управління, контролю та їх компетенція, порядок утворення майна товариства і розподілу прибутку, умови реорганізації і ліквідації товариства та інші положення, що не суперечать законодавчим актам України.

Відповідно до п. 4 ст. 6 цього Закону, член споживчого товариства має право, в т. ч., одержувати частку прибутку, що розподіляється за результатами господарської діяльності між членами споживчого товариства відповідно до їх пайового внеску.

Ст. 8 вказаного Закону встановлює, що Споживчі товариства можуть на добровільних засадах об'єднуватися в місцеві спілки, Центральну спілку споживчих товариств України, і мають право вільного виходу з них.

Взаємовідносини між споживчими товариствами та їх спілками будуються на договірних засадах. Товариства можуть делегувати спілкам частину своїх повноважень та виконання окремих функцій.

Власність споживчої кооперації є однією з форм з форм колективної власності. Вона складається з власності споживчих товариств, спілок, підпорядкованих їм підприємств і організацій та їх спільної власності. Кожний член споживчого товариства має свою частку в його майні, яка визначається розмірами обов'язкового пайового та інших внесків, а також нарахованих на них дивідендів (п. 1 ст. 9).

Рішенням Ради Ізмаїльської РСС від 03.09.1992р. за Брощанським сільським споживчим товариством закріплено 23, 5% майна усіх госпрозрахункових підприємств, організацій і установ власного господарства Ізмаїльської РСС. (свідоцтво № 1 від 11.03.1993р.).

Відповідно до ст. 57 ГК України, створення та діяльність юридичних осіб –суб'єктів господарювання будь-якої організаційно - правової форми неможлива без установчих документів.

Згідно з п. 3 Положення про держреєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, затвердженого ПКМ України від 25.05.1998р. № 740 і діючого станом на 2001рік, одним із необхідних документів для реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності –юридичної особи є рішення власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органа про створення юридичної особи. Якщо власників або уповноважених ними органів два і більше, таким рішенням є установчий договір, а також протокол установчих зборів (конференції) у випадках, передбачених Законом.

Відповідно до ст. 87 ЦК України,  для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження.

Товариство, створене однією особою, діє на підставі статуту, затвердженого цією особою.

Оскільки на момент прийняття оскаржуваних актів Підприємство „Ізмаїльський центральний ринок” Ізмаїльської РСС вже було створено (з 2001р.), діяло на підставі Статуту, правові підстави для включення до складу підприємства нового засновника  без врахувань положень Статуту Підприємства і Статуту його засновника –були відсутні.

Оскільки при створенні Підприємства „Ізмаїльський центральний ринок” в 2001 році, шляхом реорганізації підрозділу в самостійне підприємство, було прийняте рішення про створення підприємства з єдиним засновником, це питання, відповідно до п. 11 Статуту Ізмаїльської РСС, є компетенцією її членів, то перетворення  Підприємства „Ізмаїльський центральний ринок” у 2007р. з унітарного в корпоративне підприємство здійснено з порушенням ст.ст. 63, 111 ГК України.

Положення ст. 63 ГК України встановлюють можливість утворення корпоративного підприємства двома або більше засновниками за їх спільним рішенням, а не включенням до складу співзасновників вже створеного унітарного підприємства нового засновника.

Споживчі товариства, що входять до складу Ізмаїльської РСС, у тому числі позивачі, не приймали рішення про створення корпоративного підприємства „Ізмаїльський центральний ринок” всупереч положенням п. 11 Статуту Ізмаїльської РСС, тобто з питання, яке належить до компетенції органів управління Ізмаїльської РСС.

Згідно ст. 21 ГПК України позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права, або охоронюваного законом інтересу. Юридична заінтересованість позивача в судовому процесі зобов'язує його довести як наявність спірних матеріальних правовідносин, так і ту обставину, що саме на цього відповідача (відповідачів) має бути покладена відповідальність за порушення норм матеріального права.

Позовні вимоги споживчих товариств –членів Ізмаїльської РСС пред'явлено до Ізмаїльської РСС, Одеської ОСС, Підприємства „Ізмаїльський центральний ринок” Ізмаїльської РСС, так як саме  за рішеннм вказаних осіб стало можливим прийняття з порушенням вимог чинного законодавства і статутних документів оспорюваних актів.

Відповідачі по справі при прийнятті оскаржуваних актів діяли з порушенням вимог чинного Законодавства і Статутів, що і призвело до порушення прав позивачів, як членів Ізмаїльської РСС.

Щодо наголошеної скаржником недоведеності фактів порушення прав позивачів оспореними актами, колегія суддів вважає, що в межах даної справи згідно з предметом спору не досліджується питання порушення майнових прав позивачів. Право членів Ізмаїльської РСС, згідно з ЗУ „Про споживчу кооперацію” та п. 11 Статуту Ізмаїльської РСС, на участь в прийнятті рішень з усіх питань діяльності Ізмаїльської РСС –право на управління –є порушеним оспореними актами і ця обставина не потребує ані посилань, ані встановлення фактів порушення майнових прав.

Твердження скаржника про нерівну юридичну оцінку встановлених фактичних обставин справи та неправильне застосування норм матеріального права при прийнятті оскаржуваного рішення зводяться до тлумачення норм на свою користь та не спростовують викладених в судовому рішенні мотивованих висновків господарського суду про задоволення позовних вимог.

Отже, висновок суду І інстанції про необхідність задоволення позовних вимог є обґрунтованим, відповідає законодавству та встановленим судом обставинам справи, а тому  підстави для скасування рішення суду –відсутні.

                         Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-106   ГПК України,

колегія суддів постановила:

Рішення господарського суду Одеської області від 07.10.2010р. у справі № 34-23-15-20/170-08-3276 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                                    Т.А. Величко

          судді :                                                                                              

                                                                           Л. І. Бойко  

                                                                                                     М.А. Мишкіна