Ухвала від 30.10.2025 по справі 363/4705/25

"30" жовтня 2025 р. Справа № 363/4705/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2025 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Свєтушкіна Д.А. розглянувши позовну заяву керівника Вишгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Вишгородської районної державної адміністрації Київської області до ОСОБА_1 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Дніпровсько-Тетерівське державне лісомисливське господарство про витребування земельної ділянки лісового фонду із чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

До Вишгородського районного суду Київської області надійшла позовна керівника Вишгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Вишгородської районної державної адміністрації Київської області до ОСОБА_1 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Дніпровсько-Тетерівське державне лісомисливське господарство про витребування земельної ділянки лісового фонду із чужого незаконного володіння.

Ознайомившись з матеріалами позовної заяви, суд вважає за необхідним залишити позовну заяву без руху з наступних підстав.

Як вбачається з позову та доданих до нього матеріалів, позовна заява не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України.

09.04.2025 набрав чинності Закон України № 4292-IX "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача"(далі - Закон № 4292-ІХ).

Так, Законом № 4292-ІХ доповнено статтю 390Цивільного кодексу України частиною п`ятою наступного змісту:

"Суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві.

Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред`явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади.

Держава чи територіальна громада, яка на підставі рішення суду компенсувала добросовісному набувачеві вартість майна, набуває право вимоги про стягнення виплачених грошових коштів як компенсації вартості майна до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника. Порядок компенсації, передбачений цією частиною, не застосовується щодо об`єктів приватизації, визначених Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду".

Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви".

Статтю 391 Цивільного кодексу України доповнено частиною 2 наступного змісту:

"Якщо органом державної влади або органом місцевого самоврядування, незалежно від того, чи мав такий орган відповідні повноваження, вчинялися будь-які дії, спрямовані на відчуження майна, в результаті яких набувачем такого майна став суб`єкт права приватної власності, спори щодо володіння та/або розпоряджання, та/або користування таким майном відповідним органом державної влади або органом місцевого самоврядування вирішуються на підставі статей 387 і 388 цього Кодексу".

Частину четвертустатті 177 Цивільного процесуального кодексу Українидоповнено абзацем другим наступного змісту: у разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеномузаконом, чинна на дату подання позовної заяви.

Частину другу статі 185 Цивільного процесуального кодексу доповнено абзацом третім наступного змісту: якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави невнесення у визначенихзакономвипадках на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеномузаконом, чинна на дату подання позовної заяви, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок позивача внести відповідну грошову суму.

При цьому, прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 4292-ІХ передбачено, що положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинним на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом, а також у частині порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування чи визнання права щодо:

нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до дня набрання чинності цим Законом;

нерухомого майна, щодо якого на момент його передачі першому набувачеві законом не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності і дата його передачі першому набувачеві передує дню набрання чинності цим Законом.

Таким чином, держава регламентувала порядок звернення органів державної влади, органів місцевого самоврядування та прокурорів до суду з позовами, направленими на вилучення майна з приватної власності інших осіб, шляхом визначення спеціального порядку звернення, що включає забезпечення прав відповідача через внесення депозиту у розмірі вартості майна, який буде спрямований на відшкодування вартості майна в разі задоволення позову.

Обов`язковість врахування положеньЗакону України від 12 березня 2025 року № 4292-IX «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача»також відображено у постановах ВС, зокрема у постановах від 30 квітня 2025 року у справі №686/14711/21, 07 травня 2025 року у справі №128/680/21, від 21 травня 2025 року у справі №678/1280/21.

Крім того, суд зауважує, що гідно ч. 5статті 12 Цивільного кодексу Українидобросовісність набувача презюмується, тобто, незаконний набувач вважається добросовісним, поки не буде доведено протилежне. Якщо судом буде встановлено, що набувач знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину, в тому числі про те, що продавець не мав права відчужувати майно, це може свідчити про недобросовісність набувача й є підставою для задоволення позову про витребування у нього майна (постанова ВП ВС від 20.11.2018 у справі №907/50/16).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21 вересня 2022 року у справі №908/976/19 виснувала, зокрема, що перевірка добросовісності набувача цього майна здійснюється саме при вирішенні питання про витребування/повернення майна.

Добросовісність чи недобросовісність особице правовий висновок, який робиться судом на підставі встановлених обставин справи, які можуть про це свідчити. Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 05.04.2023 у справі №910/20528/21.

Враховуючи те, що звернувшись до суду після набрання чинностіЗаконом № 4292-ІХ з позовом про витребування спірної земельної ділянки у відповідача,добросовісність якого, як набувача земельної ділянки презюмується, прокурор не виконав вимог, встановлених частиною 4 статті177 ЦПК України, тобто не вжив заходів щодо оцінки спірного майна щодо витребування якого заявлено вимоги, а також не вніс на депозитний рахунок суду грошові кошти у розмірі вартості спірного майна, суд вважає за необхідне залишити зазначену позовну заяву без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені в ухвалі суду, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що встановлено положеннями частини 3ст. 185 ЦПК України.

Керуючись ст. 177,185, 260 ЦПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву керівника Вишгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Вишгородської районної державної адміністрації Київської області до ОСОБА_1 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Дніпровсько-Тетерівське державне лісомисливське господарство про витребування земельної ділянки лісового фонду із чужого незаконного володіння залишити без руху, надавши позивачу строк у десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених недоліків.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачеві зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженнюне підлягає.

Суддя Д.А. Свєтушкіна