Постанова від 30.10.2025 по справі 460/12794/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2025 рокуЛьвівСправа № 460/12794/24 пров. № А/857/4049/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді:Запотічного І.І.,

суддів: Глушка І.В., Довгої О.І.

розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2024 року (суддя- Гресько О.Р., ухвалене в м. Рівне) у справі № 460/12794/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОРЕСУРСБУД" до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

23 жовтня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Екоресурбуд" звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.07.2024 №11141/17000704.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2024 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, його оскаржило Головне управління ДПС у Рівненській області, подавши апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, та з наведених в ній підстав, покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову якою в задоволені позову відмовити.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу рішення суду першої інстанції вважає законним та просить залишити його в силі.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційноїскарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційнаскарга не підлягає дозадоволення з наступних підстав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що ТОВ "Екоресурсбуд" зареєстроване як юридична особа 07.06.2017 року; взяте на облік у контролюючих органах 08.06.2017 №265317158543, на дату перевірки перебувало на обліку в Головному управлінні ДПС у Рівненській області, ДПІ у м. Рівне (м. Рівне).

Згідно наказу Головного управління ДПС у Рівненській області від 03.06.2024 року № 1396-п та направлення на Головне управління ДПС у Рівненській області від 03.06.2024 року №2507/ЖЗ/17-00-07-04 уповноваженими особами Головного управління ДПС у Рівненській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Екоресурсбуд" з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні розрахунків по зовнішньоекономічному імпортному контракту №01/UA/2021 від 16.11.2021 року, укладеному з фірмою - нерезидентом «WTW Poland Sp. z o.o.»», Республіка Польща за період з 16.11.2021 по 31.05.2024 р.»

За результатами перевірки складено акт ГУ ДПС у Рівненській області від 18.06.2024 року № 9095/Ж5/17-00-07-04-15/41382258 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОРЕСУРСБУД» код ЄДРПОУ 41382258 з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні розрахунків по зовнішньоекономічному імпортному контракту №01/UA/2021 від 16.11.2021 року, укладеному з фірмою - нерезидентом «WTW Poland Sp. z o.o.»», Республіка Польща за період з 16.11.2021 по 31.05.2024 р».

Позивач не погодився з висновками акта перевірки та подав на них заперечення від 12 липня 2024 року №12/07, до яких долучив копію сертифікату про форс-мажорні обставини та інші докази на підтвердження своїх обґрунтувань.

Головне управління ДПС у Рівненській області направило позивачеві лист в якому надано відповідь на заперечення №5097/Ж12/17-00-07-04-15 від 25.07.2024 р., в якому повідомило що акт перевірки складений з дотриманням вимог діючого чинного законодавства, а тому висновки в акті перевірки залишаються без змін.

На підставі висновків акту перевірки від 18.06.2024 року № 9095/Ж5/17-00-07-04-15/41382258, Головним управлінням ДПС у Рівненській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.07.2024 року Форми «С» №11141/17000704 за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невик. зобов. та ШС за поруш. вимог валютного законодавства на суму 535 416,84 грн.

Позивач скористався правом адміністративного оскарження та звернулося з скаргою від 07.08.2024 р. до ДПС України. Рішення ДПС України про результати розгляду скарги № 29232/6/99-00-06-01-02-06 від 27.09.2024 р., залишено скаргу позивача залишено без задоволення, податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Рівненській області від 29.07.2024 року №11141/17000704 без змін.

Позивач вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, звернувся до суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Екоресурсбуд» та фірмою нерезидентом «WTW Poland Sp. z o.o.», Республіка Польща був укладений зовнішньоекономічний імпортний контракт №01/UA/21 від 16.11.2021 р., Додатки №№1-3, Додаткова угода №1 від 08.11.2022, Додаткова угода №2 від 10.11.2022, Додаткова угода №3 від 20.06.2023, Додаткова угода №4 від 02.01.2024 р, Додаткова угода №5 від 18.03.2024 р., Додаткова угода № 6 від 20.03.2024 р. Відповідно до розділу 1 Контракту №01/UA/21 від 16.11.2021 р., його предметом є наступне:

- Виконавець зобов`язується: - Виготовити Гідроагрегат (далі ГА) для Жураківської мікро-гідроелектростанції (далі ГЕС) у комплекті, зазначеному в Додатку №1, який є невід`ємною частиною цього Договору, (який також називається Товар) (1.1. Конракту);

- Виконавець зобов`язується Поставити товар в комплекті на умовах DAP вул. Січових Стрільців 30 б, с. Жураки, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, Україна згідно з ІНКОТЕРМС 2010, пункт митного оформлення: т/п «Прикарпаття» м. Івано-Франківськ, вул. Польова, 6. Застрахувати товар від ризику його пошкодження та/або втрати під час транспортування від місця виготовлення до пункту митного оформлення (1.2.);

- Надати документацію для Товар, зазначеному в Додатку №2 до даним Договору;

- Виконати шефмонтаж ГА;

- Виконати пуско-налагоджувальні роботи.

Згідно умов п. 1.3 Контракту, параметри поворотно-лопатевої гідротурбіни (в складі ГА), тип горизонтальний Каплан ( з регульованим напрямним апаратом та лопатями робочого колеса) з діаметром робочого колеса d = 1315 мм для напору в діапазоні Hmin = 1,5 м Hmax = 3,0 м, наступні:

- максимальна витрата води: Qmax = 8.0 м3/сек

- мінімальна витрата води: Qmin = 1.6 м3/сек

- номінальні обороти: nn = 237 об/мин

- максимальна потужність на валу турбіни: Pt = 200 кВт

Країна походження товару Р. Польща, Європейський Союз. Код ТН ЗЕД 8410110000. Цільове призначення: цивільна сфера гідроенергетики, не є товаром військового чи подвійного призначення.

Згідно умов контракту (п. 2.1) Вартість Предмету Договору на моменту його укладення, зазначеного у п. 1. 1 Договору, становить 289.900 Євро (двісті вісімдесят дев`ять тисяч дев`ятсот Євро 00 євроцентів, ПДВ 0%.

Відповідно до умов контракту (3.1) Товар у комплекті має бути поставлений на умовах DAP вул. Січових Стрільців 30 б, с. Жураки, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область , Україна згідно з ІНКОТЕРМС 2010, пункт митного оформлення (ПТО): т/п «Прикарпаття» м. Івано-Франківськ, вул. Польова, 6. З урахуванням змін та доповнень внесеними сторонами згідно додаткових угод до контракту (Додаткова угода №1 від 08.11.2022 р., Додаткова угода №2 від 10.11.2022 р., Додаткова угода №3 від 20.06.2023 р., Додаткова угода №4 від 02.01.2024 р, Додаткова угода №5 від 18.03.2024 р., Додаткова угода № 6 від 20.03.2024 р.) вбачається що, вартість предмету договору складає 273 512 Евро; товар, повинен в комплекті повинен був поставлений на умовах був DAP пункт митного оформлення UA204020 Рівненська митниця: Україна, м. Рівне, вул. Млинівська, 23., строк поставлення Товару до 20.03.2024 р.

На виконання умов вищевказаного контракту, підприємством ТОВ «ЕКОРЕСУРСБУД» в рахунок передоплати перераховано фірмі - нерезиденту «WTW Poland Sp. z o.o.», Республіка Польща валютні кошти в сумі 150 000,00 євро / / 6 002 931,00 грн. згідно п/д №1 від 26.07.2023, де граничний строк надходження товару по імпорту 21.01.2024 та п/д №2 від 29.08.2023, де граничний строк надходження товару по імпорту 24.02.2024.

Товар по імпорту, а саме складові гідроагрегата для «Жураківської» мікрогідроелектростанції (код товару 7326909890) 05.04.2024 р надійшов. від фірми нерезидента «WTW Poland Sp. z o.o.», Республіка Польща на загальну суму 157 552,00 євро / 6 672 090,87 грн. згідно CMR від 05.04.2024 р. про що свідчить відмітка Львівської митниці ДФС 05.04.2024.

Згідно підпункту 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Закон України "Про валюту та валютні операції" від 21 червня 2018 року № 2473-VIII (далі - Закон № 2473-VIII) визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства.

Згідно частини першої статті 3 Закону № 2473-VIII відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону № 2473-VIII органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.

Згідно частини п`ятої, шостої цієї статті Закону Національний банк України у визначеному ним порядку здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.

Частиною дев`ятою статті 11 Закону № 2473-VIII передбачено, що органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п`ятою і шостою цієї статті суб`єктами здійснення таких операцій. Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій, а агенти валютного нагляду та інші особи, які є об`єктом таких перевірок, зобов`язані безоплатно надавати відповідний доступ, пояснення, документи та іншу інформацію.

Згідно частини десятої статті 11 Закону № 2473-VIII у разі виявлення порушень валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок і допустили такі порушення, дотримання вимог валютного законодавства та застосовувати заходи впливу, передбачені законом.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 12 Закону № 2473-VIII Національний банк України за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи держави, має право запровадити встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Згідно частини першої, третьої, п`ятої, восьмої статті 13 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.

Правління Національного банку України постановою № 5 від 02 січня 2019 року затвердило Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі - Положення № 5).

Це Положення, відповідно до пункту 1, визначає заходи захисту, запроваджені Національним банком України, порядок їх застосування (порядок здійснення валютних операцій в умовах запроваджених цим Положенням заходів захисту), а також порядок здійснення окремих операцій в іноземній валюті.

Пунктами 21, 23 Положення № 5 передбачено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Відповідно до пункту 14-2 постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Отже, у разі імпорту товарів, їх поставка має бути здійснена у визначені договором строки, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків 180 днів з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Судом першої інстанції вірно встановлено, що попередня оплата відбулася 26 липня 2023 року в сумі 85 000, 00 євро, 29.08.2023 року в сумі 65 000, 00 євро, а фактична поставка товару у 05 квітня 2024 року, що свідчить про порушення наведених вище граничних строків розрахунків.

Зазначені обставини відповідають наведеному вище правовому регулюванню, сторонами не заперечуються та не є проблемним питанням у цій справі.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, доводи позивача стосувалися правозастосування норм законодавства, що передбачають підстави для призупинення граничних строків, а саме виникнення форс-мажорних обставин.

Згідно частини шостої статті 13 Закону № 2473-VIIІ разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

У заперечення на акт перевірки та при оскарженні спірного податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку, позивач посилався на виникнення під час виконання зовнішньоекономічних операцій форс-мажорних обставин, на підтвердження чого надав копію сертифікату Рівненської обласної (регіональної) торгово-промислової палати від 05.07.2024 № 5600-24-1291.

Так, у зазначеному сертифікаті підтверджується неможливість дотримання у період з 15 січня 2024 року по 05 квітня 2024 року строку надходження товару по імпорту при виконанні зовнішньоекономічного імпортного контракту №01/UA/2021 від 16.11.2021, укладеного з фірмою нерезидентом «WTW Poland Sp. z.o.o.», Республіка Польща через ускладнення руху та накопичення черги вантажного транспорту на митних пропускних пунктах через страйки протестувальників у напрямку пунктів пропуску як на в`їзд до Польщі так і на виїзд, порушення транспортних логістичних шляхів для доставки товарів в Україну та за кордон з країнами ЄС, виконавець не міг вчасно здійснити поставку Товару на територію України, що призвело до не можливості виконання сторонами зобов`язань у встановлені терміни за Договором та позбавило можливості покупця вчасно отримати Товар.

Проблемним питанням у цій справі є обов`язковість врахування контролюючим органом сертифікату про форс-мажорні обставини, які були долучені позивачем до заперечення на акт перевірки та визначення таких обставин форс-мажорними саме для даного конкретного зобов`язання.

Слід зазначити, що Верховний Суд в постанові від 13.07.2023 у справі № 560/9742/22 зазначив, що сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), який видано Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами, або уповноваженою організацією (органом) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту) є підставою для подовження законодавчо встановлених термінів (строків) розрахунків на період дії форс-мажорних обставин та підставою для не нарахування пені на період дії форс-мажорних обставин.

Згідно матеріалів справи дія форс-мажорних обставин охоплює увесь період нарахування податковим органом пені за порушення граничних строків за операціями з надходження товару по імпорту.

Зазначений вище сертифікат позивач надав контролюючому органу при наданні заперечення на акт перевірки, проте такий сертифікат не був врахований відповідачем при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів зазначає, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.

Аналогічна правова позиція відображена у постанові Верховного Суду від 25.01.2022 у справі №904/3886/21.

Верховний Суд у постанові від 22.05.2024 у справі № 620/14203/23 вказав, що положення Закону України "Про валюту та валютні операції" не визначають жодним чином повноважень контролюючого органу на власний розсуд надавати оцінку висновку торгово-промислової палати щодо наявності форс-мажорних обставин, як і не покладає на суб`єкта господарювання обов`язок довести контролюючому органу наявність форс-мажорних обставин, а навпаки - вказується лише про необхідність надати довідку (сертифікат) про існування форс-мажорних обставин у конкретно визначеній господарській операції.

Надання Сертифікату Торгово-промисловою палатою України, отриманого у встановленому законодавством порядку, є обов`язковою умовою, оскільки сам лише факт існування форс-мажорних обставин, не звільняє від виконання зобов`язання автоматично. При видачі сертифікату Торгово-промислова палата України засвідчує не тільки форс-мажорні обставини, але і їх безпосередній вплив на конкретне зобов`язання (договір), у якому заявник є стороною (причинно-наслідковий зв`язок між обставиною/подією і неможливістю виконання заявником своїх конкретних зобов`язань).

Згідно Сертифікату від 05.07.2024 №5600-24-1291, висновок про безпосередній вплив на конкретне зобов`язання (щодо виконання договору №01/UA/2021 від 16.11.2021, укладеного з фірмою нерезидентом «WTW Poland Sp. z.o.o.», Республіка Польща) та причинно-наслідковий зв`язок між обставиною/подією і неможливістю виконання заявником своїх конкретних зобов`язань був зроблений Рівненською обласною (регіональною) торгово-промисловою палатою на підставі наступних доказів - повідомлення Державної прикордонної служби України та Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України про блокаду на кордоні Україна та Польща, Лист Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України №11670/27/10-24 від 27.06.2024 р., Лист Poland Sp. z o.o. від 15.01.2024 року; Лист Poland Sp. z o.o. від 18.03.2024 року; а також з інформації яка є загально відомою та наведена в засобах масової інформації.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивачем надавались відповідачу сертифікат «Про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили)» при виконанні контракту №01/UA/2021 від 16.11.2021, укладеного з фірмою нерезидентом «WTW Poland Sp. z.o.o.», Республіка Польща, який виданий Рівненською торгово-промисловою палатою на підставі ст.ст.14, 14-1 Закону України «Про Торгові-промислові палати в Україні», Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 №44 (5), яким засвідчено настання форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) у період з 15 січня 2024 року по 05 квітня 2024 року із-за ускладнення руху та накопичення черги вантажного транспорту на митних пропускних пунктах через страйки протестувальників у напрямку пунктів пропуску як на в`їзд до Польщі так і на виїзд, порушення транспортних логістичних шляхів для доставки товарів в Україну та за кордон з країнами ЄС, виконавець не міг вчасно здійснити поставку Товару на територію України, що призвело до не можливості виконання сторонами зобов`язань у встановлені терміни за Договором та позбавило можливості покупця вчасно отримати Товар.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивачем одночасно з Сертифікатом Рівненської обласної (регіональної) торгово-промислової палати від 05.07.2024 № 5600-24-129 надавались інші докази що свідчать про причинно-наслідковий зв`язок між обставиною/подією і неможливістю виконання заявником своїх конкретних зобов`язань щодо виконання даного зовнішньоекономічного імпортного контракту №01/UA/2021 від 16.11.2021, укладеного з фірмою нерезидентом «WTW Poland Sp. z.o.o.», Республіка Польща в період з 15 січня 2024 року по 05 квітня 2024 року.

Судом першої інстанції вірно досліджено лист фірми нерезидента WTW Poland Sp. z o.o від 15.01.2024 року яким повідомлено ТОВ «Екоресурсбуд» про позбавлення можливості здійснити постачання Товару (Гідроагрегат для Жураківської мікро-гідроелектростанції) на умовах DAP-пункт митного оформлення (ПМО): Рівненська митниця: Україна, м. Рівне, вул. Млинівська, 23, оскільки польськими перевізниками здійснювалося страйкування та блокування міжнародних пунктів пропуску. Фактично блокування українсько-польського кордону відбулося з 06 листопада 2023 року.

Листом від 18.03.2024 року, Виконавець, фірма нерезидент, WTW Poland Sp. z o.o, повідомило ТОВ «Екоресурсбуд» що з лютого 2024 року польські аграрії розпочали блокування під`їзних шляхів пунктів пропуску через державний кордон Польщі та України. А також, зазначило, що відповідно до умов договору (п.10.2) під поняттям форс-мажорних обставин розуміються обставини, що виникли після підписання цього Договору, ці обставини унеможливлюють виконання своїх зобов`язань за Договором Сторонами, ці обставини перебувають поза контролем Сторін, а також їх не можна було передбачити та запобігти. До форс-мажорних обставин належить: війна, військові дії, землетруси, повінь та інші стихійні лиха, запровадження військового стану, страйки, ембарго та інші подібні випадки.

Також, з Листа Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури від №11670/27/10-24 від 27.06.2024 р. адресований на ТОВ «Екоресурсбуд» вбачається, що Листом Посольства України в Республіці Польща від 02 листопада 2023 року №6137/04-430-131783 було надано інформацію про намір польських перевізників розпочати блокування українсько-польського кордону з 03 листопада 2023 року, шляхом обмеження руху у пунктах пропуску «Ягодин-Дорогуськ», «Краківець-Корчова» та «Рава Руська - Хребенне». Фактично блокування польського кордону польськими перевізниками було розпочато 06 листопада 2023 року та тривало до 17 січня 2024 р. Окрім того, даним листом також підтверджується, що Посольством України в Республіці Польща листом від 08 лютого 2024 року №6137/04-200-17866 було надано інформацію щодо намірів польських аграріїв розпочати блокування під`їзних шляхів та пунктів пропуску через державний кордон з Україною. Зазначена акція протесту тривала з 09 лютого 2024 року до 22 квітня 2024 року.

Враховуючи наведене колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позивач на підтвердження дії форс-мажорних обставин, надав сертифікат Рівненської Торгово-Промислової Палати, а також підтвердив вплив таких обставин на права та обов`язки сторін, які передбачені договором, що є підставою для подовження законодавчо встановлених термінів (строків) розрахунків на період дії форс-мажорних обставин та підставою для не нарахування пені на період дії форс-мажорних обставин.

Колегія суддів критично оцінює доводи відповідача щодо, обов`язковості підтвердження форс-мажорних обставин саме нерезидентом, оскільки, відповідачем не наведено доказів ні обізнаності про такий обов`язок нерезидентом а ні підтвердження наявності самого обов`язку доведення таких обставин контролюючому органу нерезидентом.

Також слід зазначити, що згідно п. 10.4 до Контракту №01/UA/21 від 16.11.2021 р. сторони визначили, що сертифікати, видані відповідною Торговою Палатою в країні виконавця або Замовника, є достатнім підтвердженням форс-мажорних обставин та їхньої тривалості.

Стосовно можливості застосування до спірних правовідносин статті 112 ПК України в контексті можливості притягнення позивача до фінансової відповідальності, суд зазначає, що питання особливостей застосування норм Закону № 2473-VIII було предметом розгляду судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, яка у постанові від 23 липня 2024 року у справі № 240/25642/22 дійшла наступних висновків.

Правовідносини із нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності є специфічними та врегульовані спеціальним Законом України «Про валюту і валютні операції», і саме норми вказаного Закону підлягають застосуванню, зокрема і в питанні нарахування пені за порушення строків розрахунків в іноземній валюті.

З огляду на специфічність правовідносин, що стосуються строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, які врегульовано окремим спеціальним нормативно - правовим актом - Законом України «Про валюту і валютні операції», та врегульовують конкретну визначену його предметом групу правовідносин, Судова палата дійшла висновку, що пункт 129.9.7 пункту 129.9 статті 129 (стосується ненарахування / анулювання нарахованої пені внаслідок введення воєнного, надзвичайного стану), абзац 11 пункту 52-1 (стосується ненарахування / списання нарахованої пені протягом дії карантину), підпункт 69.9 пункту 69 (стосується зупинення перебігу строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи) підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України не розповсюджуються на строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, що врегульовано законодавством у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, та на пеню, нараховану за порушення вимог цього законодавства.

На правовідносини, пов`язані з нарахуванням пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності на підставі Закону України «Про валюту і валютні операції» не поширюються визначені підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 ПК України обставини звільнення особи від фінансової відповідальності. Вплив форс-мажорних обставин на особливості нарахування пені за порушення особою валютного законодавства визначено безпосередньо нормою частини шостої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції».

Зважаючи на наведене, згідно частини шостої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність правових підстав для притягнення позивача до відповідальності за порушення граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, а тому наявні підстави для визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З врахуванням наведеного колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.

Згідност.316 КАС Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

За правиламистатті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст.308,311,315,316,321,328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного судувід 18 грудня 2024 року у справі № 460/12794/24 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. І. Запотічний судді І. В. Глушко О. І. Довга