Вишгородський районний суд київської області
Новинка
Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.
Реєстрація"31" жовтня 2025 р. Справа № 363/3881/25
УХВАЛА
про залишення заяви без руху
31 жовтня 2025 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Олійник С.В., ознайомившись з матеріалами цивільної справи за позовом керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави, в особі Вишгородської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Дніпровсько-Тетерівське державне лісомисливське господарство про витребування земельних ділянок лісового фонду із чужого незаконного володіння,
встановив:
До Вишгородського районного суду Київської області із Київського апеляційного суду надійшла вказана справа, яку передано судді для продовження розгляду.
Ознайомившись із заявою, суд приходить до висновку, що заяву подано без дотримання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
10.07.2025 року керівник Вишгородської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави, в особі Вишгородської районної державної адміністрації звернувся до Вишгородського районного суду Київської області із вказаним позовом, в якому просив витребувати на користь держави в особі Вишгородської районної державної адміністрації із незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 3221880802:15:001:0150, площею 0,0737 га, ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером 3221880802:14:140:0004, площею 0,1475 га, ОСОБА_3 земельну ділянку з кадастровим номером 3221880802:14:140:0005, площею 0,1466 га та стягнути з відповідачів на користь Київської обласної прокуратури судовий збір.
Відповідно до п. п. 9, 10 ч. 1 ст. 176 ЦПК України - ціна позову визначається: у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Як убачається із позовної заяви та зі змісту позовних вимог, предметом спору є витребування на користь держави в особі Вишгородської районної державної адміністрації із незаконного володіння відповідачів трьох земельних ділянок з кадастровими номерами 3221880802:15:001:0150, площею 0,0737 га, 3221880802:14:140:0004, площею 0,1475 га та 3221880802:14:140:0005, площею 0,1466.
Витребування земельних ділянок є вимогами майнового характеру, у зв`язку з чим, ціною такого позову має бути вартість майна, щодо якого заявлено вимоги про його витребування.
З аналізу змісту ст. 176 ЦПК України можна дійти висновку, що ціна позову повинна визначатися, виходячи із дійсної вартості зазначеного майна.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України за №20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.
Статтею 3 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» - процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.
Між тим, звіту про нормативно-грошову оцінку вартості земельних ділянок до позову не додано, а це позбавляє суд можливості правильно визначити розмір судового збору, що підлягає сплаті при поданні зазначеної позовної заяви за вимогами майнового характеру.
Частина 4 ст. 177 ЦПК України зазначає, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В п. 10, п. 15 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року за №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» зазначено, що подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об`єктом справляння судового збору.
Звертаючись до суду із вказаним позовом зазначено три вимоги майнового характеру, позивачем, без належного обґрунтування, визначено ціну позову у розмірі 2 923 грн. та додано до матеріалів позовної заяви платіжну інструкцію про сплату судового збору у розмірі 3 028 грн.
Ціна позову визначається від ринкової вартості майна, на момент звернення до суду та повинна бути підтверджена відповідними відомостями (оцінкою відповідної установи).
З огляду на те, що в матеріалах справи відсутні докази, щодо оцінки майна, про витребування якого йде мова у позовних вимогах, неможливо встановити розмір судового збору, який підлягає сплаті позивачем при зверненні до суду із вимогами про витребування земельних ділянок.
Відповідно до роз`яснень, які містяться в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року за №10, розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому, суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом ЦПК України, такий обов`язок покладається на позивача. Вартість майна визначається на момент пред`явлення позову.
Отже, на підставі викладеного, позивачу необхідно здійснити оцінку вартості майна та вказану оцінку надати суду, сплативши судовий збір, з урахуванням вартості оцінки майна або сплатити максимальний розмір судового збору, який повинен відповідати сумі вимог.
Судовий збір має бути сплачено позивачем за реквізитами.
Реквізити для сплати судового збору за розгляд справи у Вишгородському районному суді Київської області:
Отримувач коштів - ГУК у Київ. обл. /Вишгород. міс/22030101;
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37955989;
Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.);
Код банку отримувача (МФО) - 899998;
Рахунок отримувача - UA318999980313131206000010788;
Код класифікації доходів бюджету 22030101;
Призначення платежу *;101;(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб або реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи);судовий збір за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вишгородський районний суд Київської області (назва суду, де розглядається справа).
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів, з дня надходження до суду позовної заяви, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Суддя звертає увагу, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
Залишення вказаної позовної заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя, після усунення зазначених в ухвалі недоліків.
На підставі вищевикладеного, зазначена позовна заява прокурора, в порядку ст. 185 ЦПК України, підлягає залишенню без руху, з наданням строку для виправлення зазначених судом недоліків.
Керуючись ст. ст. 175-176, 185 ЦПК України, суддя
постановив:
Позовну заяву керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави, в особі Вишгородської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Дніпровсько-Тетерівське державне лісомисливське господарство про витребування земельних ділянок лісового фонду із чужого незаконного володіння - залишити без руху.
Надати прокурору та/або позивачу, для усунення зазначених в цій ухвалі суду недоліків, строк, тривалістю десять днів, з дня отримання копії цієї ухвали.
Роз`яснити позивачу, що у випадку не усунення зазначених недоліків у встановлений строк, позовна заява буде йому повернута. Копію ухвали надіслати прокурору та позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя С.В. Олійник
| Суд | Вишгородський районний суд Київської області |
| Дата ухвалення рішення | 31.10.2025 |
| Оприлюднено | 03.11.2025 |
| Номер документу | 131430976 |
| Судочинство | Цивільне |
| Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: спори про припинення права власності на земельну ділянку |
Цивільне
Вишгородський районний суд Київської області
Олійник С. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні