Постанова від 29.10.2025 по справі 810/2319/16

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 810/2319/16 Головуючий у 1-й інстанції: Кушнова А.О.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючогоВасиленка Я.М.,

суддівГанечко О.М., Кузьменка В.В.,

за участю секретаряШляги А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26.03.2025 у справі за адміністративним позовом акціонерного товариства "Укргазвидобування" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Дочірнє підприємство "Науково-дослідний інститут нафтогазової промисловості" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило:

- визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.12.2015 №0003862200, винесене ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області, повністю;

- визнати нечинним та частково скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.12.2015 №0003872200, винесене ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області, в сумі 2 233 375,00 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.10.2021 замінено сторін Дочірнє підприємство "Науково-дослідний інститут нафтогазової промисловості" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та Києво-Святошинську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Київської області їх правонаступниками - Товариством з обмеженою відповідальністю "Науканафтогаз" та Головним управлінням ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ ВП 44096797).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.08.2024 замінено позивача на правонаступника - Акціонерне товариство "Укргазвидобування" (код ЄДРПОУ 30019775; місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 26/28).

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26.03.2025 позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Головне управління ДПС у Київській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі направлень від 14.09.2015 №945, №946, №947, №948, №949, №950, №951, виданих ДПІ у Києво-Святошинському районі ДФС у Київській області, згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пунктом 82.1 статті 82 Податкового кодексу України (далі - ПК України), відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб`єктів господарювання та наказу ДПІ у Києво-Святошинському районі ДФС у Київській області від 03.09.2015 №802, проведена документальна планова виїзна перевірка дочірнього підприємства "Науково-дослідний інститут нафтогазової промисловості" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі також - ДП "Науканафтогаз") з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2014, за результатами якої складено акт від 09.11.2015 №364/10-13-22-2-20/32710871 (далі - акт №364/10-13-22-2-20/32710871).

Перевіркою встановлено порушення ДП "Науканафтогаз" вимог:

- п.п. 14.1.36, п. 14.1 ст. 14, п.п. 14.1.27, п. 14.1 ст. 14, п.п. 135.5.4. ст. 135, п. 138.2, ст. 138 ПК України, що призвело до завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 2 306 517,00 грн.;

- п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198 та п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 446 675,00 гривень.

03.12.2015 ДП "Науканафтогаз" подало заперечення на акт планової виїзної перевірки №364/10-13-22-2-20/32710871.

ДПІ у Києво-Святошинському районі ДФС у Київській області листом від 10.12.2015 №13810/10/10-10-13-22-02-16 заперечення ДП "Науканафтогаз" залишено без задоволення, а висновки акта №364/10-13-22-2-20/32710871 - без змін.

На підставі вказаного акта перевірки №364/10-13-22-2-20/32710871 винесені податкові повідомлення-рішення:

- від 15.12.2015 №0003872200, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2 306 517,00 грн;

- від 15.12.2015 №0003862200, яким збільшено суму грошового зобов`язання податку на додану вартість в сумі 446 675,00 грн. та застосовано штрафні санкції на суму 222 338,00 грн.

ДП "Науканафтогаз", не погоджуючись з вищезазначеними податковими повідомленнями - рішеннями, звернулось до Головного управління ДФС у Київській області зі скаргою від 28.12.2015 №57-11-1023.

Рішенням ГУ ДФС у Київській області від 06.01.2016 № 21/10/10-36-10-01-04 продовжило термін розгляду скарги до 26.02.2016 у зв`язку з необхідністю отримання додаткових документів.

Рішенням ГУ ДФС у Київській області від 17.02.2016 №379/10/10-36-10-01-04 скаргу ДП "Науканафтогаз" залишено без розгляду з підстав порушення вимог пункту 56.7 статті 56 ПК України, пункту 8.4 розділу VIII, пункту 9.2 розділу ІХ Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду органами доходів і зборів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 21.10.2015 №916, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.12.2015 за 1617/28062.

Не погоджуючись з висновками ГУ ДФС у Київській області, прийнятими за результатами розгляду скарги, ДП "Науканафтогаз" звернулось до Державної фіскальної служби України зі скаргою від 03.03.2016 № 57-11-170.

Рішенням ДФС України від 11.04.16 №7969-16/99-99-10-01-01-25 скаргу ДП "Науканафтогаз" залишено без задоволення.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням від 15.12.2015 №0003862200 від 15.12.2015 №0003862200 та з податковим повідомленням-рішенням від 15.12.2015 №0003872200 в частині зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2 233 375,00 грн., позивач звернувся до суду першої інстанції з даним адміністративним позовом.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що висновок контролюючого органу про порушення ДП "Науканафтогаз" вимог пп. 14.1.27, пп. 14.1.36, пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14, п. 138.1, п. 138.2 ст. 138 ПК України, в результаті чого завищено витрати на електроенергію на суму 420 042 грн. не знайшов свого підтвердження. Також суд першої інстанції зазначив, що при отриманні податкових накладних від ТОВ "Ю.Бі.Сейсмік Юкрейн", ТОВ "НВП "Нафтогазгеосервіс" та ПАТ "Облагротехсервіс", які засвідчують отримання послуг, у ДП "Науканафтогаз" виникло право на податковий кредит.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим та таким, що прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Додатково зазначив, що судом першої інстанції не було належним чином досліджено усі аспекти господарських операцій між позивачем та ТОВ "Ю.Бі.Сейсмік Юкрейн", ТОВ "НВП "Нафтогазгеосервіс", водночас у ПАТ "Облагротехсервіс" був відсутній дозвіл (ліцензія) який передбачений ст. 13 Закону України "Про електроенергетику". Звернув увагу на те, що документальною плановою виїзною перевіркою проведеною у 2015 році повторно було встановлено заниження податку на додану вартість, а тому контролюючим органом правомірно застосовано штрафну санкцію у розмірі 50% від суми нарахованого податкового зобов`язання.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України витрати це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Стаття 134 ПК України передбачає, що прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Пунктом 138.1 статті 138 ПК України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10 - 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Пункт 138.2 статті 138 ПК України встановлює, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов`язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг (пункт 138.4 статті 138 ПК України).

Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон №996-XIV) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином, право платника податку на прибуток на формування витрат, що враховуються під час визначення об`єкта оподаткування податком, знаходиться у прямій залежності від підтвердження таких витрат розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, а також з фактом їх використання у власній господарській діяльності.

Разом з тим, документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. За відсутності факту придбання товарів (послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу витрат навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Визначальною має бути подія, підтверджена документально. При цьому, документи мають бути складені особою, яку можливо ідентифікувати, відповідальною за здійснення господарської операції.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону №996-XIV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Так, підтвердженням фактичного отримання послуг є зокрема, акти приймання-передачі послуг або інші документи, що підтверджують фактичне надання таких послуг, звіти про проведення послуг, у яких мають бути викладені результати наданих послуг та інші дані, які дозволяють ідентифікувати виконавця послуг, кількість затрачених годин та зміст послуги.

У свою чергу, акт приймання-передачі послуг повинен мати всі обов`язкові реквізити первинних документів, передбачені частиною другою статті 9 Закону №996-XIV, а саме: назву документа (форми), дату і місце складання, найменування підприємства, від імені якого складено документ, зміст і обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у господарській операції.

Розділ акта приймання-передачі послуг, у якому викладено суть господарської операції, має за змістом відповідати даним договору і даним звіту. Крім того, в актах виконаних робіт мають бути конкретний перелік наданих послуг, місце і дата їх надання, а також зазначено, в чому виражено їх результат.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладену у постановах від 19.04.2019 (справа №826/1392/17), від 12.02.2020 (справа №813/3577/13-а), від 20.03.2020 (справа №560/3956/18), від 02.07.2020 (справа №560/711/19), від 02.04.2020 (справа №160/93/19) не заповнення у первинних облікових документах окремих позицій, які не впливають на зміст господарської операції, відсутність максимальної деталізації виду виконаних послуг, а так само відтворення в актах виконаних робіт (наданих послуг) такого ж самого переліку послуг, що й зазначені в специфікаціях, не перешкоджає прийняттю цих документів до обліку та не є свідченням відсутності виконаних господарських операцій. Умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені.

Висновок контролюючого органу про завищення позивачем від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 2 306 517,00 грн. та заниження податку на додану вартість на загальну суму 446 675,00 грн. обґрунтовано наступним:

- ДП "Науканафтогаз" не віднесено до складу інших доходів безнадійну кредиторську заборгованість НАК "Нафтогаз України" на суму 73 142, 40 грн.;

- документально не підтверджено зв`язок з господарською діяльністю ДП "Науканафтогаз" витрат на послуги надані ТОВ "Ю.Бі.Сейсмік Юкрейн" в сумі 630 833 грн. та ТОВ "НВП "Нафтогазгеосервіс" в сумі 1 182 500 грн;

- первинними документами не підтверджено витрати ДП "Науканафтогаз" на комунальні послуги на електроенергію, що надавались ПАТ "Облагротехсервіс" у розмірі 402 042 грн.

Відповідно до пункту 44.6 статті 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Пунктом 44.7 статті 44 ПК України передбачено, що у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

Протягом п`яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу.

У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.

Згідно з пунктами 85.2, 85.4, 85.6, 85.7 статті 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Отримання копій документів оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами контролюючого органу, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику. Якщо платник податків або його законний представник відмовляється від засвідчення опису або від підпису про отримання копії опису, то посадові (службові) особи контролюючого органу, які отримують копії, роблять відмітку про відмову від підпису.

Отже надання платником податків фінансово-господарських документів під час проведення перевірки є необхідною умовою підтвердження правомірності задекларованих платником показників податкового обліку.

Разом з тим, обов`язок контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі первинних документів кореспондується з обов`язком платника податків зберігати такі первинні документи та надавати їх при перевірці. Не надання таких документів нормами пункту 44.6 статті 44 ПК України прирівнюється до їх відсутності. Винятком є випадки виїмки документів або іншого їх вилучення правоохоронними органами та іншими компетентними органами.

Тобто, у разі ненадання платником податків документів для проведення перевірки, у контролюючого органу є законні підстави провести перевірку з використанням наявної у нього податкової інформації щодо задекларованих позивачем сум податкових зобов`язань та визнати ці суми непідтвердженими документально.

Водночас, якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Аналогічного висновку щодо тлумачення наведених законодавчих норм дійшов і Верховний Суд, зокрема, в постановах від 06.08.2019 у справі № 160/8441/18 та від 29.05.2020 у справі № 826/27811/15.

У постанові від 08.09.2019 у справі № 802/1069/13-а Верховний Суд зазначив, що обставина порушення платником податків обов`язку, встановленого пунктом 85.2 статті 85 ПК України, щодо надання після початку перевірки всіх документів, які належать або пов`язані з предметом перевірки, не означає, що такий платник не має права додатково їх надати до прийняття відповідного рішення й, при цьому, не звільняє контролюючий орган від обов`язку врахувати додатково надані платником документи у строк, встановлений абзацом другим пункту 44.7 статті 44 ПК України, при прийнятті рішення, що прямо передбачено нормами пункту 44.6 статті 44 ПК України.

У постановах від 08.08.2019 у справі №802/1069/13-а, від 01.04.2020 у справі №640/637/19 Верховний Суд висловив позицію про те, що законодавцем передбачено право платника податків надати контролюючому органу документи, які були відсутні під час перевірки. При цьому, якщо платник податків у запереченнях на акт перевірки посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, до прийняття рішення за результатами такої перевірки це зумовлює обов`язок податкового органу щодо призначення та проведення позапланової перевірки.

Верховний Суд у постановах від 24.02.2020 у справі № 440/4443/18, від 27.04.2022 у справі № 420/13197/20 виходив з того, що, суд не може обмежити право платника податків довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. Разом з тим, з огляду на передбачену ПК України мету й повноваження контролюючого органу під час проведення податкової перевірки, у разі, якщо рішення контролюючого органу мотивоване саме ненаданням платником податків на вимогу контролюючого органу первинних документів, адміністративний суд, виходячи з окреслених процесуальним законом меж судового доказування, повинен перевіряти і враховувати такі обставини й винятки з них при вирішенні спору.

Щодо доводів апелянта про те, що судом першої інстанції не було належним чином досліджено усі аспекти господарських операцій між позивачем та ТОВ "Ю.Бі.Сейсмік Юкрейн", ТОВ "НВП "Нафтогазгеосервіс", а у ПАТ "Облагротехсервіс" був відсутній дозвіл (ліцензія) який передбачений ст. 13 Закону України "Про електроенергетику", колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено судом першої інстанції 06.10.2010 між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (замовник) та ДП "Науканафтогаз" (виконавець) було укладено Договір №14/982/10 про закупівлю послуг (далі - договір №14/982/10).

Відповідно до пункту 1.1 договору №14/982/10 виконавець зобов`язаний за завданням замовника надати послуги з виконання науково-дослідної роботи за темою "Прогноз пасток вуглеводнів різного типу у палеозойських відкладах Волино-Поділля на основі комплексних геолого-геофізичних досліджень" (далі - послуги) (код предмета закупівлі відповідно до ДК 015-97 - І.1 04 "Дослідження та розробка в галузі геологічних наук"), а замовник зобов`язаний прийняти результати наданих послуг і оплатити їх вартість на умовах та у порядку, визначених договором.

Пунктом 1.3 договору №14/982/10 передбачено, що найменування, зміст, основні вимоги до конкретної послуги, строк їх надання та вартість, а також вимоги до оформлення результатів наданих послуг визначаються сторонами у Технічному завданні та Календарному плані, що є невід`ємними частинами договору (Додатки №1, №2).

Так, відповідно до Додатку №1 до договору №14/982/10 "Технічне (геологічне) завдання" (далі - Технічне завдання) завданням науково-дослідної роботи є:

- систематизувати і узагальнити в єдиному геоінформаційному проекті матеріали по геологічній будові і нафтогазоносності Волино-Поділля, зокрема за результатами: геологічного картування, буріння, геофізичних досліджень, дистанційного зондування Землі з космосу і структурно-геоморфологічних досліджень з метою їхнього комплексного аналізу у зв`язку з пошуками пасток вуглеводнів;

- обґрунтувати ефективність застосування даних граві-, магніто- і електророзвідувальних робіт з метою пошуку покладів вуглеводнів в умовах Волино-Поділля;

- створити для території Волино-Поділля зведені електронні карти геофізичних полів, обґрунтувати ознаки виявлення в потенційних полях об`єктів, перспективних на нафту і газ та виокремити за ними перспективні площі для подальших пошуків пасток вуглеводнів;

- уточнити геологічну будову перспективних на вуглеводні зон і об`єктів в межах Волино-Поділля за результатами комплексного аналізу даних геологічного картування, буріння, геолого - геофізичних досліджень, дистанційного зондування Землі з космосу та структурно- геоморфологічних досліджень;

- визначити особливості геологічної будови та закономірності поширення прогнозних пасток різного типу в межах Волино-Поділля;

- розробити рекомендації щодо проведення деталізаційних сейсморозвідувальних робіт з метою підготовки об`єктів під пошукове буріння на нафту і газ в межах Волино-Поділля.

Пунктом 7 Технічного завдання визначено, що результати наданих послуг здаються Замовнику у вигляді звітів по етапах за актами здачі-приймання виконаних робіт.

15.10.2012 між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (замовник) та ДП "Науканафтогаз" (виконавець) було укладено договір №17-207 про закупівлю послуг (далі - договір №17-207).

Відповідно до пункту 1.1 договору №17-207 виконавець зобов`язується у 2012 році надати замовнику послуги, зазначені в пункті 1.2 договору, а замовник - прийняти і оплатити такі послуги.

Пунктом 1.2 договору №17-207 передбачено найменування послуг: проведення перехідних геолого-тематичних досліджень на нафту і газ (далі - послуги). Детальний перелік та обсяг послуг зазначені у відповідному Геологічному завданні на надання послуг (далі - Геологічне завдання) та відповідному Календарному плані на надання послуг (далі - Календарний план) - Додаток №1 до договору.

Геологічним завданням на надання послуг "Розробка методичних рекомендацій з прогнозування покладів нафти і газу за комплексом прямих методів пошуку вуглеводів" встановлено наступні геологічні задачі, послідовність і головні методи їх вирішення:

- аналіз вивченості нафтогазоносних регіонів України прямими методами пошуку покладів вуглеводнів;

- обґрунтування раціонального комплексу методів прямих пошуків родовищ вуглеводнів у різних структурно-тектонічних та ландшафтних умовах в межах нафтогазоносних регіонів України;

- обґрунтування засобів інтегрального аналізу даних комплексних досліджень нафтогазоперспективних територій за методами прямих пошуків вуглеводнів із застосуванням сучасних геоінформаційних технологій з метою оцінки перспектив нафтогазоносності пошукових об`єктів та виявлення аномалій "типу поклад";

- обґрунтування методичних рекомендацій з прогнозування покладів нафти і газу за комплексом прямих методів пошуку вуглеводнів в різних структурно-тектонічних зонах.

Геологічним завданням на надання послуг "Комплексна програма освоєння вуглеводневих ресурсів пермських і кам`яновугільних карбонатних комплексів Східного нафтогазоносного регіону" встановлено наступні геологічні задачі, послідовність і головні методи їх вирішення:

- визначення оптимального комплексу геолого-геофізичних досліджень при проведенні геологорозвідувальних робіт на різних за морфогенетичними ознаками нафтогазоперспективних об`єктах в карбонатних відкладах пермських і кам`яновугільних карбонатних комплексів Східного нафтогазоносного регіону;

- обґрунтування обсягів та етапів проведення геофізичних робіт та пошуково-розвідувального буріння;

- обґрунтування обсягів приросту запасів вуглеводнів;

- геолого-економічна оцінка найбільш перспективних об`єктів.

Геологічним завданням на надання послуг "Інформаційне обслуговування та технологічний супровід бази геолого-геофізичних даних Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" встановлено наступні геологічні задачі, послідовність і головні методи їх вирішення:

- адміністрування бази;

- виконання поточних інформаційних запитів;

- візуалізація даних та картопобудови;

- ведення архіву бази даних;

- супровід автоматизованих робочих місць (АРМ) в геологічних підрозділах ДП "Науканафтогаз" для зв`язку із базою даних та аналізу інформації;

- введення та корегування поточної первинної геолого-геофізичної інформації;

- тестування бази даних з метою виявлення недостовірної інформації;

- інвентаризація архіву бази.

Очікуваним результатом надання послуг є, зокрема, звіт про результати надання послуг (пункт 2 Геологічних завдань).

Як встановлено судом першої інстанції, для виконання частини робіт за вищевказаними договорами від 06.10.1020 № 14/982/10 та від 15.10.2012 №17-207 ДП "Науканафтогаз" було укладено ряд договорів:

1) Договір від 07.10.2010 №14/982/10.С-574/15-6н/10-12 укладений із ТОВ "НВП "Нафтогазгеосервіс" на закупівлю послуг з виконання науково-дослідної роботи для Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" за договором від 06.10.2010 №14/982/10 (далі - договір №14/982/10.С-574/15-6н/10-12);

2) Договір від 23.10.2012 №С-607/15 укладений із ТОВ "НВП "Нафтогазгеосервіс" на закупівлю послуг з виконання геолого-тематичних робіт для Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" за договором від 15.10.2012 №17-207 (далі - договір №С-607/15);

3) Договір від 23.10.2012 №С-608/17 укладений із ТОВ "Ю.Бі.Сейсмік Юкрейн" на закупівлю послуг з виконання геолого-тематичних робіт для Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" за договором від 15.10.2012 №17-207 (далі - договір №С-608/17).

Згідно з договором №14/982/10.С-574/15-6н/10-12 ДП "Науканафтогаз" замовило у ТОВ "НВП "Нафтогазгеосервіс" послугу з виконання науково-дослідної роботи за темою "Комплексний аналіз даних геолого-геофізичних досліджень з метою виявлення пасток вуглеводнів різного типу в межах Львівського палеозойського прогину».

Пунктом 2.2. договору №14/982/10.С-574/15-6н/10-12 передбачено, що за надані послуги замовник (ДП "Науканафтогаз") перераховує виконавцю (ТОВ "НВП "Нафтогазгеосервіс") кошти, без ПДВ, у сумі 2 996 666,67 грн. ПДВ - 599 333,33 грн. Загальна ціна Договору становить 3 596 000,00 грн.

Відповідно до Додатку №1 до договору №14/982/10.С-574/15-6н/10-12 "Технологічне (геологічне) завдання" завданням науково-дослідної роботи є:

- зібрати і систематизувати матеріали по геологічній будові і нафтогазоносності Львівського палеозойського прогину (ЛПП) зокрема за результатами: геологічного картування, буріння і геофізичних досліджень з метою їхнього комплексного аналізу у зв`язку з пошуками пасток вуглеводнів;

- створити для території ЛПП зведені структурно-тектонічні карти на основі узагальнення даних геологічних зйомок, геофізичних робіт та глибокого буріння;

- уточнити геологічну будову перспективних на вуглеводні зон і об`єктів в межах ЛПП за результатами комплексного аналізу даних геологічного картування, буріння, геолого- геофізичних досліджень;

- визначити особливості геологічної будови та закономірності поширення прогнозних пасток різного типу в межах ЛПП;

- розробити рекомендації щодо проведення деталізаційних сейсморозвідувальних робіт з метою підготовки об`єктів під пошукове буріння на нафту і газ в межах ЛПП.

Вихідні дані для проведення робіт геолого-геофізичні матеріали, отримані за результатами проведення геологозйомочних і геофізичних робіт, тематичних досліджень та глибокого буріння по території Волино-Поділля.

Результати наданих послуг здаються замовнику у вигляді звітів по етапах за актами здачі-приймання виконаних робіт (пункт 7 Технологічного (геологічного) завдання).

Факт надання послуг за Договором №14/982/10.С-574/15-6н/10-12 підтверджувався актом здавання-приймання послуг від 29.12.2012 №51-с.

Так, відповідно до акта здавання-приймання послуг від 29.12.2012 №51-с вартість послуг за етапом 5 становила 744 000 грн, в тому числі ПДВ - 124 000 грн.

Результати наданих послуг оформлено відповідним звітом, копію якого позивачем долучено до матеріалів справи.

На підставі договору №14/982/10.С-574/15-6н/10-12 ТОВ "НВП "Нафтогазгеосервіс" складено податкову накладу від 29.12.2012 №3 на суму 744 000 грн., в тому числі ПДВ - 124 000 грн.

За умовами Договору №С-607/15 ТОВ "НВП "Нафтогазгеосервіс" (виконавець) зобов`язується у 2012 році надати ДП "Науканафтогаз" (замовник) послуги зазначені в пункті 1.2. Договору, а замовник - прийняти і оплатити такі послуги.

Відповідно до пункту 1.2. договору №С-607/15 найменування послуг: виконання геолого-тематичної роботи за темою: "Визначення оптимального комплексу і обсягів геофізичних досліджень при проведенні геологорозвідувальних робіт на різні типи нафтогазоперспективних об`єктів в карбонатних відкладах Східного нафтогазоносного регіону України" (код 1.2.14 відповідно до ДК 015-97 - Дослідження та розробки в галузі геодезії і розробки корисних копалин) (далі - послуги).

Конкретні завдання на надання послуг та строки їх надання визначаються Сторонами у Геологічному завданні на надання послуг з виконання геолого-тематичної роботи (Додаток №1) (далі - Геологічне завдання) та Календарному плані надання послуг з виконання геолого-тематичної роботи (Додаток №2) (далі - Календарний план), що є невід`ємними частинами цього Договору (пункт 1.3 договору №С-607/15).

Відповідно до пункту 3.2. договору №С-607/15 ціна цього договору становить 562 500,00 грн., крім того ПДВ - 112 500,00 грн, всього 675 000,00 грн.

Пунктом 2 Геологічного завдання до договору №С-607/15 визначені наступні геологічні задачі, послідовність та основні методи їх вирішення:

- визначення оптимального комплексу геофізичних досліджень при проведенні геологорозвідувальних робіт на різних за морфогенетичними ознаками нафтогазоперспективних об`єктах карбонатних відкладах перських і кам`яновугільних карбонатних комплексів Східного нафтогазоносного регіону;

- обґрунтування обсягів та етапів проведення геофізичних робіт.

Очікуваним результатом надання послуг є, зокрема, звіт про надання послуг (пункт 3 Геологічного завдання).

Факт надання послуг за договором №С-607/15 підтверджувався актами здавання-приймання послуг від 29.12.2012 №52-с та №55-с.

Так, відповідно до вищевказаних актів здавання-приймання послуг, вартість послуг за етапом 1 становила 315 000,00 грн., в тому числі ПДВ - 52 500,00 грн., а вартість послуг за етапом 2 становила 360 000,00 грн., в тому числі ПДВ - 60 000,00 грн.

Результати наданих послуг оформлено відповідними звітами, копії яких позивачем долучено до матеріалів справи.

На підставі договору №С-607/15 ТОВ "НВП "Нафтогазгеосервіс" складено податкову накладу від 29.12.2012 №1 на суму 315 000 грн., в тому числі ПДВ - 52 500 грн. та податкову накладну від 29.12.2012 №2 на суму 360 000 грн., в тому числі ПДВ - 60 000 грн.

За умовами договору №С-608/17 ТОВ "Ю.Бі.Сейсмік Юкрейн" (виконавець) зобов`язується у 2012 році надати ДП "Науканафтогаз" (замовник) послуги зазначені в пункті 1.2. Договору, а замовник - прийняти і оплатити такі послуги.

Відповідно до пункту 1.2. договору №С-608/17 найменування послуг: "Розробка технології та комплексу програм візуалізації даних і автоматизованих картопобудов для технологічного супроводу бази даних геолого-геофізичної інформації Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (код 1.2.14 відповідно до ДК 015-97 - Дослідження та розробки в галузі геодезії і розробки корисних копалин) (далі - послуги).

Конкретні завдання на надання послуг та строки їх надання визначаються Сторонами у Геологічному завданні на надання послуг з виконання геолого-тематичної роботи (Додаток №1) (далі - Геологічне завдання) та Календарному плані надання послуг з виконання геолого-тематичної роботи (Додаток №2) (далі - Календарний план), що є невід`ємними частинами цього Договору (пункт 1.3 Договору №С-608/17).

Відповідно до пункту 3.2. договору №С-608/17 ціна цього договору становить 630 833,33 грн., крім того ПДВ - 126 166,67 грн., всього 757 000,00 грн .

Пунктом 2 Геологічного завдання до договору №С-608/17 визначені наступні геологічні задачі, послідовність та основні методи їх вирішення:

Програмування актуальних задач візуалізації даних і автоматизованих картопобудов в середовищі ArcView 3.3. При цьому, повинен бути розв`язаний такий комплекс задач.

Задачі візуалізації даних:

- розробка програми побудови геологічного розрізу на довільно заданій лінії на карті по комплексу геологічних границь, представлених числовими моделями;

- розробка програми побудови структурного кубу, довільно заданого на карті, по комплексу геологічних границь, представлених числовими моделями;

- розробка програми побудови геологічних карт на горизонтальних зрізах по комплексу геологічних границь, представлених числовими моделями.

Задачі автоматизації картопобудов:

- розробка програми генерації штампу карти;

- розробка програми генерації рамки карти;

- розробка програми генерації переліку об`єктів карти;

- розробка програм актуалізації та редагування полігональних об`єктів карти.

Очікуваним результатом надання послуг є, зокрема, звіт про надання послуг (пункт 3 Геологічного завдання).

Факт надання послуг за договором №С-608/17 підтверджувався актом здавання-приймання послуг від 29.12.2012 №57-с, відповідно до якого вартість послуг становила 757 000,00 грн., в тому числі ПДВ - 126 166,67 грн.

Результат наданих послуг оформлено відповідним звітом, копію якого позивачем долучено до матеріалів справи.

На підставі договору №С-608/17 ТОВ "Ю.Бі.Сейсмік Юкрейн" було складено податкову накладу від 29.12.2012 №11 на суму 757 000 грн., в тому числі ПДВ - 126 166,67 грн.

Як вбачається з акту перевірки №364/10-13-22-2-20/32710871 щодо господарських відносин ДП "Науканафтогаз" із ТОВ "Ю.Бі.Сейсмік Юкрейн та ТОВ "НВП "Нафтогазгеосервіс" за договорами №14/982/10.С-574/15-6н/10-12, №С-607/15 та №С-608/17 контролюючий орган встановив, що позивач зазнав витрат, які не підтверджені первинними документами та не пов`язані із його господарською діяльністю, оскільки за даними перевірки документально не підтверджено зв`язок з господарською діяльністю ДП "Науканафтогаз" витрат на послуги надані ТОВ "Ю.Бі.Сейсмік Юкрейн" в сумі 630 833 грн. та ТОВ "НВП "Нафтогазгеосервіс" в сумі 1 182 500 грн.

Зазначені висновки контролюючого органу обґрунтовані наявністю у позивача основних засобів, програмного забезпечення та відповідного кваліфікованого персоналу для виконання отриманих ним послуг власними силами без залучення сторонній організацій.

Також, контролюючий орган наголосив на відсутності оплати за надані послуги та наявності у позивача заборгованості за договорами №14/982/10.С-574/15-6н/10-12, №С-607/15 та №С-608/17.

Надаючи оцінку доводам апелянта колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з частинами першою та другою статті 3 Господарського кодексу України (далі - ГК України) під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватися і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

У свою чергу підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (стаття 42 ГК України).

Відповідно до частини першої статті 43 ГК України, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Згідно з частиною п`ятою статті 19 ГК України незаконне втручання та перешкоджання господарській діяльності суб`єктів господарювання з боку органів державної влади, їх посадових осіб при здійсненні ними державного контролю та нагляду забороняються.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладених у постанові від 21.05.2019 в адміністративній справі № 826/11026/15, здійснення господарської компетенції здійснюється позивачем, як суб`єктом господарювання на власний ризик, що означає його відповідальність за ефективність та доцільність прийнятих рішень, він самостійно вирішує, які саме витрати йому необхідно здійснити для забезпечення своєї діяльності, та вправі самостійно обирати виконавців послуг. Здійснення господарської компетенції знаходиться за межами контролю податкового органу.

Таким чином, позивач, як суб`єкт господарювання, наділений правом самостійного визначення напрямків власної господарської діяльності, її доцільності, прибутковості та можливих комерційних ризиків. Водночас, припущення відповідача про наявність у позивача достатньої кількості трудових ресурсів, основних засобів та програмного забезпечення не свідчить про відсутність у нього права на укладання договорів на виконання робіт або надання послуг.

Щодо тверджень апелянта про відсутність факту оплати ДП "Науканафтогаз" отриманих послуг від ТОВ "Ю.Бі.Сейсмік Юкрейн" та ТОВ "НВП "Нафтогазгеосервіс" колегія суддів зазначає наступне.

Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України встановлює, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Наведені правові норми вказують, що визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку, та підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

При цьому, виходячи із самої суті витрат згідно з визначення ПК України, фактична оплата за отримані товари/послуги не є визначальною умовою для формування валових витрат (витрат), достатнім є лише нарахування сум таких витрат та збільшення зобов`язань, як про це зазначає ПК України.

Водночас, як встановлено судом першої інстанції за спірними правовідносинами між ДП "Науканафтогаз" із ТОВ "Ю.Бі.Сейсмік Юкрейн та ТОВ "НВП "Нафтогазгеосервіс", вказані правовідносини відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача. Крім того, колегією суддів не встановлено, а відповідачем не доведено, що первинні документи щодо спірних правовідносин складено з порушенням вимог законодавства, у тому числі Закону №996-XIV.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що у провадженні Господарського суду Київської області перебувала справа №911/1945/13 за позовом ТОВ "НВП "Нафтогазгеосервіс" до ДП "Науканафтогаз" про стягнення заборгованості у розмірі 1 867 354,83 грн. у зв`язку з неналежним виконанням останнім зобов`язань з оплати наданих послуг за договорами №14/982/10.С-574/15-6н/10-12 про закупівлю послуг з виконання науково-дослідної роботи від 07.10.2010 року, № С-607/15 про закупівлю послуг від 23.10.2012 року.

Рішенням Господарського суду Київської області від 18.07.2013 у справі №911/1945/13 (набрало законної сили 30.07.2013) позовні вимоги ТОВ "НВП "Нафтогазгеосервіс" задоволено повністю: стягнено з дочірнього підприємства "Науково-дослідний інститут нафтогазової промисловості" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Нафтогазгеосервіс"1 782 000,00 грн. основного боргу, 63 960,00 грн. пені, 28 571,65 грн. 3% річних, 37 490,63 грн. судового збору.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, реальність господарських між ДП "Науканафтогаз" та ТОВ "НВП "Нафтогазгеосервіс" за договорами №14/982/10.С-574/15-6н/10-12 та №С-607/15 не потребує повторного доказування.

Досліджуючи питання пов`язаності придбаних позивачем послуг з його господарською діяльністю, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців основним видом економічної діяльності ДП "Науканафтогаз" було 72.19 Дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук.

Судом першої інстанції встановлено, що придбані у ТОВ "Ю.Бі.Сейсмік Юкрейн" та ТОВ "НВП "Нафтогазгеосервіс" послуги та роботи замовлялись з метою виконання ДП "Науканафтогаз" обов`язків за договорами №14/982/10 від 06.10.1020 та №17-207 від 15.10.2012 укладеними із Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України".

На підтвердження реальності господарських операцій та мети використання придбаних послуг у господарській діяльності позивач надав суду наступні докази: копії договорів від 23.10.2012 №С-608/17 з ТОВ "Ю.БІ.СЕЙСМІК ЮКРЕЙН" та від 07.10.2010 №14/982/10.С-574/15-6н/10-12, від 23.10.2012 №607/15 з ТОВ "НВП "Нафтогазгеосервіс", копії звітів за договорами: від 23.10.2012 №-608/17, від 07.10.2010 №14/982/10.C-574/15-6н/10-12, від 23.10.2012 №607/15, копії актів здавання-приймання послуг: №51-С від 29.12.2012 за договором від 07.10.2010№14/982/10.C-574/15-6н/10-12, №52-С від 29.12.2012 за договором від 23.10.2012 №607/15, №55-С від 29.12.2012 за договором від 23.10.2012 №607/15, №57-С від 29.12.2012 за договором від 23.10.2012 №608/17.

З наведеного слідує, що ДП "Науканафтогаз" здійснювало витрати на придбання послуг і робіт у ТОВ "Ю.Бі.Сейсмік Юкрейн" та ТОВ "НВП "Нафтогазгеосервіс" для провадження своєї господарської діяльності, спірні господарські операції є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій. Доказів на підтвердження зворотного відповідачем до суду не надано.

Посилання апелянта на відсутність окремих документів, зокрема дозволу Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на укладання договорів з ТОВ "Ю.Бі.Сейсмік Юкрейн" та ТОВ "НВП "Нафтогазгеосервіс" не спростовує висновків суду першої інстанції. Крім того, первинні документи повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції, зокрема, змісту робіт, послуг, що надаються, тощо. При цьому, сама собою наявність, або відсутність окремих документів, а також помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків, у зв`язку з його господарською діяльністю, мали місце.

Отже, враховуючи встановлені обставини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наявні в матеріалах справи докази відповідають вимогам, встановленим правовими нормами, зокрема нормами статті 9 Закону №996-XIV щодо первинних документі, та в сукупності з іншими доказами підтверджують здійснення господарських операцій позивачем з придбання послуг.

Щодо господарських взаємовідносин ДП "Науканафтогаз" з ПАТ "Облагротехсервіс", колегія суддів зазначає наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що між ДП "Науканафтогаз" (орендар) та ПАТ "Облагротехсервіс" (орендодавець) було укладено ряд договорів про закупівлю послуг оренди, а саме:

- договір від 02.08.2012 №37/21-2012 відповідно до якого орендодавець зобов`язується у 2012-2013 роках надати орендарю послуги з оренди приміщень для розміщення офісу загальною площею 2 300 кв. м. з комунальним та іншим обслуговуванням приміщень відповідно до технічних вимог (Додаток №1), що є невід`ємною частиною цього договору, а орендар - прийняти і оплатити такі послуги;

- договір від 05.08.2013 №31/11-2013 відповідно до якого орендодавець зобов`язується у 2013-2014 роках надати орендарю послуги з оренди приміщень для розміщення офісу загальною площею 2 000 кв. м. з комунальним та іншим обслуговуванням приміщень відповідно до технічних вимог (Додаток №1), що є невід`ємною частиною цього договору, а орендар - прийняти і оплатити такі послуги;

- договір від 05.08.2014 №15/21/1-2014 відповідно до якого орендодавець зобов`язується у 2014-2015 роках надати орендарю послуги з оренди приміщень для розміщення офісу загальною площею 1 644 кв. м. з комунальним та іншим обслуговуванням приміщень відповідно до технічних вимог (Додаток №1), що є невід`ємною частиною цього договору, а орендар - прийняти і оплатити такі послуги (далі - договори оренди).

За умовами вищеперлічених договорів оренди орендна плата включає вартість комунальних послуг: водопостачання та водовідведення. Електропостачання, опалення та надання додаткових послуг оплачується орендарем окремо, протягом 3-х банківських днів з моменту виставлення до оплати рахунків (пункт 3.3 договорів оренди).

Відповідно до положень договорів оренди орендодавець надає орендарю наступні послуги: опалення (теплопостачання) об`єкта оренди; забезпечення подачі електроенергії в об`єкт оренди; водопостачання; водовідведення; в`їзд автотранспорту на територію (парковка); зв`язку.

Для надання названих послуг орендодавець має право, за власним розсудом, залучати третіх осіб (спеціалізовані підприємства), які здійснюють надання таких послуг.

У випадку порушення орендарем своїх зобов`язань щодо оплати послуг з електропостачання та опалення об`єкта оренди, більш ніж на один місяць, орендодавець має право призупинити надання цих послуг.

Відшкодування витрат орендодавця на надання послуг з опалення об`єкта оренди, здійснюється пропорційно фактично орендованій площі об`єкту оренди. B рахунку вартість витрат з теплопостачання визначається Орендодавцем: Площа (кв.м) * Ціна опалення 1 кв.м.

Відшкодування витрат Орендодавця на надання послуг з електропостачання об`єкта оренди, здійснюється згідно з показниками лічильників.

У випадку порушення Орендарем своїх зобов`язань щодо оплати послуг з електропостачання та опалення об`єкта оренди, що передбачені в цьому пункті більш ніж на один місяць, орендодавець має право призупинити надання цих послуг (пункт 3.4 договорів оренди).

На підтвердження реальності понесення позивачем витрат на комунальні послуги з електропостачання останнім долучено до матеріалів справи наступні документи:

- акт від 31.10.2012 №3087 здачі-прийняття робіт, відповідно до якого вартість електроенергії за жовтень 2012 становила 18263,70 грн., крім того 3652,74 грн. ПДВ та податкова накладна від 31.10.2012 №271;

- акт від 30.11.2012 №3352 здачі-прийняття робіт, відповідно до якого вартість електроенергії за листопад 2012 становила 19092,40 грн., крім того 3818,48 грн. ПДВ та податкова накладна від 30.11.2012 №284;

- акт від 31.12.2012 №3510 здачі-прийняття робіт, відповідно до якого вартість електроенергії за грудень 2012 становила 19599,80 грн., крім того 3919,96 грн. ПДВ та податкова накладна від 31.12.2012 №280;

- акт від 31.01.2013 №325 здачі-прийняття робіт, відповідно до якого вартість електроенергії за січень 2013 становила 21241,50 грн., крім того 4248,30 грн. ПДВ та податкова накладна від 31.01.2013 №274;

- акт від 28.02.2013 №603 здачі-прийняття робіт, відповідно до якого вартість електроенергії за лютий 2013 становила 15291,50 грн., крім того 3058,30 грн. ПДВ та податкова накладна від 28.02.2013 №266;

- акт від 29.03.2013 №883 здачі-прийняття робіт, відповідно до якого вартість електроенергії за березень 2013 становила 12993,00 грн., крім того 2598,60 грн. ПДВ та податкова накладна від 29.03.2013 №280;

- акт від 30.04.2013 №1155 здачі-прийняття робіт, відповідно до якого вартість електроенергії за квітень 2013 становила 11931,00 грн., крім того 2386,20 грн. ПДВ та податкова накладна від 30.04.2013 №283;

- акт від 31.05.2013 №1468 здачі-прийняття робіт, відповідно до якого вартість електроенергії за травень 2013 становила 8444,40 грн., крім того 1688,88 грн. ПДВ та податкова накладна від 31.05.2013 №275;

- акт від 27.06.2013 №1792 здачі-прийняття робіт, відповідно до якого вартість електроенергії за червень 2013 становила 16750,00 грн., крім того 3350,00 грн. ПДВ та податкова накладна від 27.06.2013 №280;

- акт від 31.07.2013 №2165 здачі-прийняття робіт, відповідно до якого вартість електроенергії за липень 2013 становила 15087,50 грн., крім того 3017,50 грн. ПДВ та податкова накладна від 31.07.2013 №356;

- акт від 30.08.2013 №2486 здачі-прийняття робіт, відповідно до якого вартість електроенергії за серпень 2013 становила 15283,80 грн., крім того 3056,76 грн. ПДВ та податкова накладна від 30.08.2013 №332;

- акт від 30.09.2013 №2813 здачі-прийняття робіт, відповідно до якого вартість електроенергії за вересень 2013 становила 15087,60 грн., крім того 3017,52 грн. ПДВ та податкова накладна від 30.09.2013 №286;

- акт від 31.10.2013 №3102 здачі-прийняття робіт, відповідно до якого вартість електроенергії за жовтень 2013 становила 20129,50 грн., крім того 4025,90 грн. ПДВ та податкова накладна від 31.10.2013 №296;

- акт від 29.11.2013 №3386 здачі-прийняття робіт, відповідно до якого вартість електроенергії за листопад 2013 становила 16954,50 грн., крім того 3390,90 грн. ПДВ та податкова накладна від 29.11.2013 №286;

- акт від 31.12.2013 №3550 здачі-прийняття робіт, відповідно до якого вартість електроенергії за грудень 2013 становила 19278,60 грн., крім того 3855,72 грн. ПДВ та податкова накладна від 31.12.2013 №306;

- акт від 31.01.2014 №343 здачі-прийняття робіт, відповідно до якого вартість електроенергії за січень 2014 становила 14300,20 грн., крім того 2860,04 грн. ПДВ та податкова накладна від 31.01.2014 №269;

- акт від 28.02.2014 №490 здачі-прийняття робіт, відповідно до якого вартість електроенергії за лютий 2014 становила 16243,30 грн., крім того 3248,66 грн. ПДВ та податкова накладна від 28.02.2014 №268;

- акт від 31.03.2014 №904 здачі-прийняття робіт, відповідно до якого вартість електроенергії за березень 2014 становила 15709,90 грн., крім того 3141,98 грн. ПДВ та податкова накладна від 31.03.2014 №407;

- акт від 30.04.2014 №1187 за квітень 2014 - 17259,30 грн крім того 3451,86 ПДВ та податкова накладна від 30.04.2014 №247;

- акт від 31.05.2014 №1446 здачі-прийняття робіт, відповідно до якого вартість електроенергії за травень 2014 становила 17881,50 грн., крім того 3576,30 грн., ПДВ та податкова накладна від 31.05.2014 №360;

- акт від 30.06.2014 №1771 здачі-прийняття робіт, відповідно до якого вартість електроенергії за червень 2014 становила 21311,20 грн., крім того 4262,24 грн. ПДВ та податкова накладна від 30.06.2014 №415;

- акт від 31.07.2014 №2149 здачі-прийняття робіт, відповідно до якого вартість електроенергії за липень 2014 становила 18048,00 грн., крім того 3609,60 грн. ПДВ та податкова накладна від 31.07.2014 №456;

- акт від 31.08.2014 №2405 здачі-прийняття робіт, відповідно до якого вартість електроенергії за серпень 2014 становила 19226,80 грн., крім того 3845,36 грн. ПДВ та податкова накладна від 31.08.2014 №367;

- акт від 09.03.2014 №2593 здачі-прийняття робіт, відповідно до якого вартість електроенергії за вересень 2014 становила 18419,10 грн., крім того 3683,82 грн. ПДВ та податкова накладна від 30.09.2014 №261;

- акт від 31.10.2014 №2733 здачі-прийняття робіт, відповідно до якого вартість електроенергії за жовтень 2014 становила 16214,10 грн., крім того 3242,82 грн. ПДВ та податкова накладна від 31.10.2014 №276.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що вартість наданих позивачу комунальних послуг з електропостачання за період з жовтня 2012 по жовтень 2014 становила 420 042 грн. в тому числі: за IV квартал 2012 року на суму 56 956 грн., за 2013 рік на суму 188 473 грн. за 2014 рік 174 613 грн.

Згідно з актом перевірки №364/10-13-22-2-20/32710871 контролюючий орган встановив, що надані позивачем до перевірки первинні документи щодо господарських відносин ДП "Науканафтогаз" із ПАТ "Облагротехсервіс" суперечать законодавчим та нормативним актам, оскільки у ПАТ "Облагротехсервіс" відсутній спеціальний дозвіл (ліценція) на здійснення діяльності з виробництва, передачі та постачання електричної енергії.

Згідно з Законом України "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг" від 09.07.2010 №2479-VI (далі - Закон №2479-VI) певні види господарської діяльності у сфері житлово-комунальних послуг підлягають ліцензуванню відповідно до закону.

Закон України "Про електроенергетику" від 16.10.1997 №575/97-ВР (далі - Закон №575/97-ВР) визначає правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці і регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі.

Відповідно до абзацу 19 статті 1 Закону №575/97-ВР постачання електричної енергії - господарська діяльність, пов`язана з наданням електричної енергії споживачеві за допомогою технічних засобів передачі та розподілу електричної енергії на підставі договору.

Суб`єкти електроенергетики - суб`єкти господарської діяльності незалежно від їх відомчої належності та форм власності, що займаються виробництвом, передачею, розподілом, постачанням електричної енергії та теплової енергії при централізованому теплопостачанні, а також суб`єкт господарської діяльності, що здійснює централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління (абзац 21 статті 1 Закону №575/97-ВР).

Відповідно частини першої статті 11 Закону №575/97-ВР державне регулювання діяльності в електроенергетиці провадиться шляхом формування тарифної політики відповідно до законодавства, надання ліцензій на здійснення окремих видів діяльності в електроенергетиці, здійснення контролю за діяльністю суб`єктів електроенергетики та інших учасників ринку електричної енергії та встановлення відповідальності за порушення умов і правил здійснення ними діяльності в електроенергетиці та на ринку електричної енергії.

Відповідно до частин першої - третьої статті 13 Закону №575/97-ВР діяльність з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії, здійснення функцій гарантованого покупця, здійснення функцій системного оператора, здійснення функцій оператора ринку здійснюється за умови отримання відповідної ліцензії, яка видається національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

Ліцензія на здійснення діяльності з виробництва, передачі та постачання електричної енергії видається національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

Ліцензія видається окремо на кожний вид діяльності відповідно до інструкції, умов і правил здійснення окремих видів діяльності, що затверджуються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 затверджені Правила користування електричною енергією (далі - Правила), які регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії).

Так, відповідно до пункту 1.2 Правил, для цілей цих Правил наведені нижче терміни та визначення вживаються в такому значенні:

- постачальник електричної енергії - суб`єкт господарювання, який отримав ліцензію НКРЕ на право здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії;

- постачання електричної енергії - надання електричної енергії споживачу за допомогою технічних засобів передачі та розподілу електричної енергії на підставі договору;

- основний споживач - споживач електричної енергії або власник електричних мереж, який передає частину електроенергії своїми технологічними електричними мережами субспоживачам та/або електропередавальній організації;

- субспоживач - споживач, електроустановки якого приєднані до технологічних електричних мереж основного споживача.

Відповідно до підпунктів 8) та 10) пункту 10.1 Розділу 10 Правил споживачі електричної енергії мають право на: приєднання до власних мереж субспоживачів у межах величини потужності, дозволеної до використання відповідно до договору з постачальником електричної енергії; приєднання нових субспоживачів до власних технологічних електричних мереж у межах дозволеної потужності.

Таким чином, з аналізу вищенаведених положень Правил вбачається, що продавати електричну енергію споживачам (або субспоживачам) має право тільки постачальник (суб`єкт господарювання), який отримав ліцензію Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України на здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії.

Водночас, основний споживач має право лише передавати електричну енергію субспоживачам своїми технологічними електричними мережами за умови дотримання правил та враховуючи певні обмеження.

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 762 Цивільного кодексу України визначено, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Водночас, орендодавець виступає у ролі основного споживача комунальник послуг, зокрема електроенергії, а орендар виступає у ролі субспоживача.

Якщо орендодавцем (балансоутримувачем) не надано орендарю повноважень щодо укладення останнім відповідних договорів з постачальником електричної енергії, то за передану та поставлену орендарю електричну енергію має розраховуватись орендодавець (балансоутримувач) як безпосередній власник електроустановок, які здаються в оренду.

Оскільки орендар самостійно не укладає договори на споживання комунальних послуг, а здійснює відшкодовування орендодавцю (балансоутримувачу) у частині понесених ним витрат на оплату комунальних послуг, то в договорі оренди обов`язково має бути визначено порядок розрахунку вартості спожитих орендарем комунальних послуг та їх оплати (компенсації)

Як встановлено судом першої інстанції, умовами договорів оренди, укладених між ДП "Науканафтогаз" та ПАТ "Облагротехсервіс" у період з 2012 по 2014 роки, передбачено порядок розрахунку вартості спожитої орендарем електроенергії та їх оплати.

Відшкодування орендодавцю понесених ним витрат на комунальні послуги з електропостачання не вважається господарською діяльністю з постачання електричної енергії в розумінні Закону №575/97-ВР та, відповідно, не потребує отримання з боку орендодавця спеціального дозволу (ліцензії) на ведення такої діяльності, оскільки таке відшкодування прямо передбачено умовами договорів оренди.

Разом з тим, обсяги та вартість фактично спожитих позивачем комунальних послуг з електропостачання підтверджуються наявними в матеріалах доказами, які відповідачем не спростовані.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про помилковість висновків контролюючого органу про порушення ДП "Науканафтогаз" вимог пп. 14.1.27, пп. 14.1.36, пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14, п. 138.1, п. 138.2 ст. 138 ПК України, в результаті чого завищено витрати на електроенергію на суму 420 042 грн. та наявності підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.12.2015 №0003872200.

Щодо збільшення суми грошового зобов`язання підприємства за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 446 675,00 грн. та застосування штрафних санкцій суд апеляційної інстанції наступне.

Як вбачається з акту перевірки №364/10-13-22-2-20/32710871 ДП "Науканафтогаз" завищено податковий кредит на суму 446 675 грн. в тому числі за: жовтень 2012 року на суму 3653 грн.; листопад 2012 року на суму 3819 грн.; грудень 2012 року на суму 366587 грн.; січень 2013 року на суму 4248 грн.; лютий 2013 року на суму 3058 грн.; березень 2013 року на суму 2599 грн.; квітень 2013 року на суму 2386 грн.; травень 2013 року на суму 1689 грн.; червень 2013 року на суму 3350 грн.; липень 2013 року на суму 3017 грн.; грудень 2013 року на суму 17347 грн.; січень 2014 року на суму 2860 грн.; лютий 2014 року на суму 3249 грн.; березень 2014 року на суму 3142 грн.; травень 2014 року на суму 7028 грн.; червень 2014 року на суму 4262 грн.; липень 2014 року на суму 3609 грн.; серпень 2014 року на суму 3845 грн.; вересень 2014 року на суму 3684 грн.; жовтень 2014 року на суму 3243 грн.

Вказаний висновок обґрунтовано тим, що позивачем, в порушення п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198 та п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 ПК України, до складу валових витрат віднесено витрати з отримання товарів/послуг від ТОВ "Ю.Бі.Сейсмік Юкрейн", ТОВ "НВП "Нафтогазгеосервіс" та ПАТ "Облагротехсервіс", які не підтвердженні первинними документами.

Податковим повідомленням-рішенням від 15.12.2015 №0003862200, винесеним ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області, збільшено ДП "Науканафтогаз" суми грошового зобов`язання підприємства за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 446 675,00 грн. та, керуючись пунктом 123.1 ст. 123 ПК України, нараховано штрафні санкції у розмірі 50% суми нарахованого податкового зобов`язання у розмірі 223 338.00 грн.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив про те, що документальною плановою виїзною перевіркою проведеною у 2015 році повторно було встановлено заниження податку на додану вартість, а тому контролюючим органом правомірно застосовано штрафну санкцію у розмірі 50% від суми нарахованого податкового зобов`язання.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 10.01.2013 по 20.02.2013 Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС було проведено планову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності ДП "Науканафтогаз" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 по 30.09.2012, за результатами якої складено Акт перевірки від 21.02.2013 №102/22-01/32710871.

Як вбачається з акта перевірки від 21.02.2013 №102/22-01/32710871, перевіркою було встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, зокрема:

- п.п. 14.1.27, п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 526666,67 грн., у тому числі за 3 квартал 2012 року на суму 526666,67 грн.

- п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 №168/97-ВР, п. 3 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 № 165, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті у бюджет (р.25, р.27 Декларації з ПДВ), на загальну суму 501928,58 грн., у тому числі за серпень 2010 року в сумі 49492,75 грн., за травень 2011 року в сумі 333333,33 грн., за жовтень 2011 року в сумі 13769,17 грн., за липень 2012 року в сумі 105333,33 грн.

На підставі висновків акта перевірки від 21.02.2013 №102/22-01/32710871 Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС прийняті податкові повідомлення-рішення, а саме:

- від 26.02.2013 №0000832300, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах)" у розмірі 544079,00 грн., з яких: 501929,00 грн. - за основним платежем; 42150,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- від 26.02.2013 № 0000842300, згідно з яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми об`єкта оподаткування податком на прибуток за 3 квартал 2012 року у розмірі 526667,00 грн.

Вищевказані податкові повідомлення-рішення були предметом судового оскарження у адміністративній справі №810/1066/13-а.

Так, постановою Київського окружного адміністративного суду від 18.03.2013 у справі №810/1066/13-а адміністративний позов ДП "Науканафтогаз" задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби від 26.02.2013 №0000832300 та №0000842300.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2013 апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби задоволено: постанову Київського окружного адміністративного суду від 18.03.2013 скасовано та постановлено нову, якою у задоволенні позову ДП "Науканафтогаз" до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.04.2016 касаційну скаргу ДП "Науканафтогаз" залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2013 - без змін.

Вирішуючи питання правомірності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення від 15.12.2015 №0003862200 суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.6 статті 201 ПК України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Судом першої інстанції встановлено, що: на підставі договору №14/982/10.С-574/15-6н/10-12 ТОВ "НВП "Нафтогазгеосервіс" було складено податкову накладу №3 від 29.12.2012 на суму 744 000 грн., в тому числі ПДВ - 124 000 грн.; на підставі договору №С-607/15 ТОВ "НВП "Нафтогазгеосервіс" було складено податкову накладу №1 від 29.12.2012 на суму 315 000 грн., в тому числі ПДВ - 52 500 грн. та податкову накладну №2 від 29.12.2012 на суму 360 000 грн., в тому числі ПДВ - 60 000 грн.; на підставі Договору №С-608/17 ТОВ "Ю.Бі.Сейсмік Юкрейн" було складено податкову накладу №11 від 29.12.2012 на суму 757 000 грн., в тому числі ПДВ - 126 166,67 грн.; на підставі договорів про закупівлю послуг оренди №37/21-2012 від 02.08.2012, №31/11-2013 від 05.08.2013, №15/21/1-2014 від 05.08.2014 ПАТ "Облагротехсервіс" було складено податкові накладні №271 від 31.10.2012, №284 від 30.11.2012, №280 від 31.12.2012, №274 від 31.01.2013, №266 від 28.02.2013, №280 від 29.03.2013, №283 від 30.04.2013, №275 від 31.05.2013, №280 від 27.06.2013, №356 від 31.07.2013, №332 від 30.08.2013, №286 від 30.09.2013, №296 від 31.10.2013, №286 від 29.11.2013, №306 від 31.12.2013, №269 від 31.01.2014, №268 від 28.02.2014, №407 від 31.03.2014, №247 від 30.04.2014, №360 від 31.05.2014, №415 від 30.06.2014, №456 від 31.07.2014, №367 від 31.08.2014, №261 від 30.09.2014, №276 від 31.10.2014 на загальну суму 504 050 грн. в тому числі ПДВ - 84 008 грн.

Таким чином, при отриманні податкових накладних від ТОВ "Ю.Бі.Сейсмік Юкрейн", ТОВ "НВП "Нафтогазгеосервіс" та ПАТ "Облагротехсервіс", які засвідчують отримання послуг, у ДП "Науканафтогаз" виникло право на податковий кредит.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо помилковості тверджень суб`єкта владних повноважень про порушення позивачем вимог податкового законодавства, а отже податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, а позовні вимоги задоволенню.

Проаналізувавши доводи та аргументи апеляційної скарги відповідача, колегія суддів вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позову та вважає, що судом першої інстанції повно встановлено фактичні обставини справи, правильно визначено норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню.

Також, апелянтом не зазначено посилання щодо неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права при винесенні рішення. Також, апелянтом не вказано що саме не було досліджено чи не встановлено судом.

Крім того, як зазначено у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №127/3429/16-ц, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, §58, рішення від 10.02.2010).

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт незаконності та необґрунтованості рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 26.03.2025 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:Василенко Я.М.

Судді:Ганечко О.М.

Кузьменко В.В.

Повний текст постанови виготовлений 30.10.2025.