Постанова від 22.10.2025 по справі 907/628/17

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2025 р. Справа №907/628/17

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого (судді-доповідача): Бойко С.М.,

суддів: Бонк Т.Б.,

Якімець Г.Г.,

секретар судового засідання Бабій М.М.

явка учасників справи:

від позивача: Цвєтков В.М.;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився;

від органу ДВС: не з`явився,

розглянув апеляційну скаргу Національного банку України №18-0014/62686 від 14.08.2025

на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 30.07.2025, суддя Сисин С.В., м.Ужгород, повний текст ухвали складено 04.08.2025

про закриття провадження у справі

у справі № 907/628/17

за позовом Національного банку України

до відповідача приватного акціонерного товариства Берегівський м`ясокомбінат

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Фінансова ініціатива"

про звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст скарги на дії/бездіяльність державного виконавця

15.07.2025 до Господарського суду Закарпатської області через систему «Електронний суд» надійшла скарга Національного банку України від 15.07.2025 на дії та рішення державного виконавця та бездіяльність начальника відділу державної виконавчої служби (далі - скарга), у якій заявник просить: - визнати неправомірною бездіяльність начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадима І.С. щодо розгляду скарги від 26.06.2025 за № 63-0011/49584 на дії/бездіяльність державного виконавця; - визнати неправомірними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Григорян О.Г. у виконавчому провадженні №76398409 із примусового виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 21.11.2018, у справі №907/628/17 про звернення стягнення на предмет іпотеки щодо винесення постанови про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження від 30.10.2024; - скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Григорян О.Г. про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження від 30.10.2024 №76398409; - зобов`язати старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Григорян Олену Грайровну або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, усунути порушення шляхом вжиття подальших дій визначених Законом України «Про виконавче провадження» для примусового виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 21.11.2018 у справі №907/628/17 про звернення стягнення на предмет іпотеки у виконавчому провадженні № 76398409.

Національний банк України (далі НБУ) оскаржує дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Григорян О.Г., яка 30.10.2024 виніс постанову про об`єднання виконавчих проваджень № 76398409, № 76398438, № 76409818, № 76410054, № 76410118 у зведене виконавче провадження № 76425772.

НБУ стверджує, що об`єднання проведено всупереч ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки ст. 30 передбачає об`єднання виконавчих проваджень лише за рішеннями про стягнення коштів з одного боржника. Водночас виконавче провадження №76398409 стосувалося звернення стягнення на предмет іпотеки ПрАТ «Берегівський м`ясокомбінат», що не є стягненням коштів і має здійснюватися за правилами Закону України «Про іпотеку».

Таким чином, на думку НБУ, державний виконавець протиправно ототожнив борг ПАТ «Комерційний банк "Фінансова ініціатива»» перед НБУ із зобов`язанням іпотечного поручителя, що порушує ст. 11 Закону України «Про іпотеку».

НБУ зазначає, що скарга на дії/бездіяльність державного виконавця була подана 26.06.2025 начальнику відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадиму І. С., проте на момент звернення до місцевого господарського суду, вмотивованої постанови за результатами розгляду скарги Національного банку України від 26.06.2025 за № 63-0011/49584 на дії/бездіяльність державного виконавця не надходило, що свідчить про бездіяльність начальника ВДВС та ухилення від виконання своїх службових обов`язків.

Національний банк України зазначає, що скарга на дії та рішення державного виконавця та бездіяльність начальника відділу ДВС підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. Це обґрунтовується ст.?129-1 Конституції України, ст.?340 ГПК України та висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 23.11.2021 у справі №?175/1571/15, оскільки предмет оскарження стосується дій у виконавчому провадженні №?76398409, здійснених на виконання наказу суду господарської юрисдикції.

Відповідно скарга щодо постанови від 30.10.2024 про об`єднання виконавчих проваджень у зведене провадження повинна розглядатися судом, який видав виконавчий документ, у межах справи №?907/628/17 за правилами господарського судочинства.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 30.07.2025 закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України провадження з розгляду скарги Національного банку України від 15.07.2025 у справі №907/628/17 на дії та рішення старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Григорян О.Г. та бездіяльність начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадим І.С., оскільки такий спір у справі №907/628/17 не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Ухвала суду обґрунтована тим, що оскарження дій державного виконавця щодо постанови від 30.10.2024 про об`єднання виконавчих проваджень у зведене провадження №76425772 та бездіяльності начальника відділу щодо розгляду скарги від 26.06.2025 підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства, оскільки законодавство не передбачає окремого порядку оскарження дій посадових осіб органів ДВС у зведених виконавчих провадженнях, що охоплюють рішення судів різної юрисдикції.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та аргументи учасників справи

14.08.2025 до Західного апеляційного господарського суду через систему Електронний суд надійшла апеляційна скарга Національного банку України №18-0014/62686 від 14.08.2025 на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 30.07.2025 про закриття провадження у справі № 907/628/17.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що Господарський суд Закарпатської області дійшов помилкового висновку про те, що скарга Національного банку України на дії/бездіяльність державного виконавця не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. Суд першої інстанції не врахував, що постанова про об`єднання виконавчих проваджень від 30.10.2024 була винесена державним виконавцем у межах виконавчого провадження №76398409, відкритого для примусового виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 21.11.2018 у справі № 907/628/17. Таким чином, на момент винесення зазначеної постанови зведене виконавче провадження №76425772 ще не існувало, а отже дії державного виконавця були вчинені саме у виконавчому провадженні господарської юрисдикції.

Апелянт зазначає, що скарга на дії/бездіяльність державного виконавця з якою він звернувся до суду першої інстанції стосується також бездіяльності начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадима І.С., яка полягає в тому, що останній у встановлений законом строк не розглянув скаргу Національного банку України від 26.06.2025 № 63-0011/49584 на дії/бездіяльність державного виконавця у виконавчому провадженні №76398409, відкритому на виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 21.11.2018 у справі № 907/628/17. Така бездіяльність є самостійною підставою для розгляду цієї справи господарським судом.

Таким чином, оскаржувані дії державного виконавця були вчинені саме у межах виконавчого провадження, відкритого на виконання рішення господарського суду, а суд першої інстанції помилково відніс спір до юрисдикції адміністративних судів, не встановив фактичних обставин справи та неправильно застосував норми процесуального і матеріального права.

Відповідач та третя особа своїм правом, передбаченим ч.1 ст. 263 ГПК України, не скористались, відзиву на апеляційну скаргу не подали.

08.09.2025 від представника відділу ДВС надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 30.07.2025 про закриття провадження у справі № 907/628/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.08.2025 справу №907/628/17 розподілено колегії суддів у складі: головуючого судді Бойко С.М., суддів Бонк Т.Б., Якімець Г.Г.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 19.08.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Національного банку України №18-0014/62686 від 14.08.2025 на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 30.07.2025 про закриття провадження у справі у справі № 907/628/17.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 08.09.2025 розгляд справи №907/628/17 призначено на 22.10.2025.

Ухвалою від 09.09.2025 задоволено заяву представника Національного банку України - Цвєткова В.М. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

У судове засідання 22.10.2025 з`явився представник позивача (стягувач), інші учасники справи в судове засідання не з`явились, хоча належним чином були повідомлені про дату час та місце розгляду справи в порядку, визначеному ч.5 ст. 242, ст. 285 ГПК України.

Представник позивача повністю підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі, навів аргументи, що відповідають доводам, зазначеним у скарзі, та просив апеляційний суд задовольнити апеляційну скаргу і скасувати оскаржувану ухвалу.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до пункту 10 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Таким чином, суд, враховуючи обставини справи, застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.

Переглянувши ухвалу місцевого господарського суду, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на таке.

Відповідно до положень статті 129 Конституції України та статті 326 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України і виконуються в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", що також узгоджується зі змістом частини першої статті 327 ГПК України, відповідно до якої виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Статтею 18 ГПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Частиною 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

За змістом норм чинного законодавства, що регулюють питання, пов`язані з виконанням судових рішень і рішень інших органів, що підлягають примусовому виконанню, виконавчий документ, прийнятий виконавцем до виконання, є підставою для початку здійснення виконавцем примусового виконання рішення. Оригінал (дублікат) виконавчого документа подається до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця разом із заявою про примусове виконання рішення.

Відповідно до ст. 339-1 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Отже, гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.

Частиною 1 ст.340 ГПК України визначено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

За таких обставин, право на звернення зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця пов`язане з наявністю судового рішення, ухваленого за правилами ГПК України.

Отже ч. 1 ст. 340 ГПК України передбачена можливість оскарження боржником або стягувачем дій державного виконавця до того суду, який видав виконавчий документ на виконання свого рішення, зокрема ухваленого в порядку господарського судочинства. Така скарга подається з метою судового контролю за виконанням судового рішення, ухваленого у відповідній справі (такий висновок наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 911/100/18).

Апеляційним судом встановлено, що рішенням Господарського суду Закарпатської області від 21.11.2018 у справі № 907/628/17 в рахунок часткового погашення заборгованості публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» за кредитними договорами № 12/09/2 від 20.02.2009 (зі змінами та доповненнями) та № 12/09/5 від 13.05.2014 (зі змінами та доповненнями) перед Національним банком в загальній сумі заборгованості 2 355 336 712,33 грн, звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 30.03.2010, укладеним між Національним банком та приватним акціонерним товариством «Берегівський м`ясокомбінат», посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мойсеєнко Т. О. та зареєстрованим в реєстрі за номером 660 (зі змінами та доповненнями) на таке нерухоме майно: комплекс, який знаходиться за адресою: Закарпатська область, Берегівський район, м. Берегово, вул. Сільвая (Кооперативна), 3 та встановлено спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження».

На примусове виконання рішення суду 26.02.2019 видано наказ, у який ухвалою суду від 15.11.2019 внесено виправлення.

Державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 28.10.2024 відкрито виконавче провадження №76398409 з примусового виконання наказу Господарського суду Закарпатської області від 26.02.2019 у справі № 907/628/17 про звернення стягнення на зазначене в наказі суду іпотечне майно за іпотечним договором від 30.03.2010, укладеним між Національним банком України та ПАТ «Берегівський м`ясокомбінат» та встановлення способу реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження". За вказаним наказом стягувачем визначено Національний банк України, код ЄДРПОУ 00032106, боржником ПРАТ «Берегівський м`ясокомбінат», код ЄДРПОУ 00443468.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження», якою врегульовано особливості виконання кількох рішень у разі надходження на виконання кількох виконавчих документів щодо одного боржника, встановлено, що виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження. Виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється приватним виконавцем у рамках зведеного виконавчого провадження.

Згідно з абзацами 1, 2 пункту 14 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об`єднуються у зведене виконавче провадження та виконуються державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження. Про об`єднання виконавчих проваджень у зведене державний виконавець виносить постанову.

У разі відкриття виконавчого провадження щодо боржника, стосовно якого здійснюється зведене виконавче провадження, воно приєднується до зведеного виконавчого провадження, про що державним виконавцем виноситься постанова.

Згідно постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Григорян О.Г. від 30.10.2024 виконавче провадження №76398409 та інші виконавчі провадження №76410118, №76410054, №76409818, №76398438, об`єднані у зведене виконавче провадження №76425772.

Зі змісту облікової картки на зведене виконавче провадження №76425772 та згідно матеріалів означеного зведеного виконавчого провадження вбачається, що в такому об`єднані п`ять виконавчих проваджень про стягнення коштів з ПрАТ «Берегівський м`ясокомбінат», зокрема:

- виконавче провадження №76410118, відкрите 29.10.2024 з примусового виконання постанови відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 04.10.2024 у виконавчому провадженні №74145609 про стягнення з боржника 181069,00 грн витрат виконавчого провадження при примусовому виконанні наказу Господарського суду Закарпатської області № 907/628/17 від 26.02.2019;

- виконавче провадження №76410054, відкрите 29.10.2024 з примусового виконання постанови відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 04.10.2024 у виконавчому провадженні №63625530 про стягнення з боржника 175 269,00 грн витрат виконавчого провадження при примусовому виконанні наказу Господарського суду Закарпатської області № 907/308/19 від 23.09.2020;

- виконавче провадження №76409818, відкрите 28.10.2024 з примусового виконання постанови відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 06.12.2023 у виконавчому провадженні №68949816 про стягнення з боржника 61 069,00 грн витрат виконавчого провадження при примусовому виконанні наказу Господарського суду Закарпатської області № 907/628/17 від 26.02.2019;

- виконавче провадження №76398438, відкрите 28.10.2024 з примусового виконання наказу Господарського суду Закарпатської області від 23.09.2020 у справі №907/308/19 про звернення стягнення у рахунок часткового погашення заборгованості ПАТ «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» за кредитним договором № 12/09/2 від 20.02.2009 та за кредитним договором № 12/09/5 від 13.05.2014 з додатковими угодами до нього на користь Національного Банку України в загальній сумі 2355276712,33 грн. на предмет іпотеки (на визначене в наказі рухоме майно) за іпотечним договором від 30.03.2010, який укладено між ПАТ «Берегівський м`ясокомбінат» та Національним банком України, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мойсеєнко Т.О. та зареєстрованим в реєстрі за №660; встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України Про виконавче провадження, за ціною, встановленою за згодою сторін або на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна;

- виконавче провадження №76398409, відкрите 28.10.2024 з примусового виконання наказу Господарського суду Закарпатської області від 26.02.2019 у справі № 907/628/17 про звернення стягнення - у рахунок погашення заборгованості ПАТ «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» за кредитними договорами № 12/09/2 від 20.02.2009 (із змінами та доповненнями) та № 12/09/5 від 13.05.2014 (із змінами та доповненнями) перед Національним банком України в загальній сумі заборгованості 2355336712,33 грн на предмет іпотеки (на визначене в наказі нерухоме майно) за іпотечним договором від 30.03.2010, укладеним між Національним банком України та ПАТ «Берегівський м`ясокомбінат», посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мойсеєнко Т.О. та зареєстрованим в реєстрі за № 660 (із змінами та доповненнями); встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження".

У матеріалах зведеного виконавчого провадження наявні, зокрема такі документи: постанова про опис та арешт майна (коштів) боржника від 19.12.2024 про проведення опису та накладення арешту на визначене в постанові майно ПРАТ «Берегівський м`ясокомбінат»; інформаційні довідки №401094325 від 28.10.2024, №401093829 від 28.10.2024 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно майна, місцезнаходження якого Закарпатська область, Берегівський район, місто Берегове, вулиця Сільвая, будинок 3; клопотання Національного банку України на адресу відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 13.01.2025 №63-0011/2633, від 11.02.2025 №63-0011/10655, від 25.03.2025 №63-0011/22506 про вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №76398409; клопотання Національного банку України на адресу відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 03.04.2025 №63-0011/25639 про вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №76398438; лист Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на адресу Національного банку України від 29.04.2025 №60285/56681-10-25/20.1 про розгляд клопотання від 03.04.2025 №63-0011/25639, у якому, зокрема, повідомляється про знаходження на виконанні у відділі примусового виконання рішень означеного Департаменту зведеного виконавчого провадження №76425772.

Оскільки апелянт стверджує, що скарга на дії та рішення державного виконавця та бездіяльність начальника відділу державної виконавчої служби у цій справі підлягає розгляду саме господарським судом, правильне визначення юрисдикції є вирішальним для встановлення підстав законності та обґрунтованості оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово звертав увагу на те, що кожен має право на суд, встановлений законом, тобто відповідний орган повинен мати повноваження вирішувати питання, що належать до його компетенції, на основі принципу верховенства права (рішення ЄСПЛ від 29.04.1988 у справі «Белілос проти Швейцарії»).

У постанові від 26.03.2024 у справі № 910/8397/16 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив, що Законом України «Про судоустрій і статус суддів» установлено, що Велика Палата Верховного Суду у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права. Під час такого перегляду Велика Палата Верховного Суду наділена повноваженнями вирішувати, зокрема питання юрисдикційності тієї чи іншої справи.

Так, зазначені норми права у поєднанні з висловленими Великою Палатою Верховного Суду принципами визначення юрисдикції спорів, пов`язаних з виконанням виконавчих документів, дають підстави для висновку, що оскарження рішень, дій або бездіяльності державних, приватних виконавців, посадових осіб органів державної виконавчої служби в процедурі виконання рішень судів, за винятком рішень щодо виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу здійснюється до суду, який ухвалив судове рішення.

Оскарження рішень, дій або бездіяльності державних, приватних виконавців, посадових осіб органів державної виконавчої служби в процедурі виконання рішень інших органів, у тому числі щодо виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні, здійснюється до судів адміністративної юрисдикції.

Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово робила висновок про те, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані. До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.

Такий правовий висновок викладено, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 06.06.2018 у справі № 921/16/14-г/15, від 14.11.2018 у справі № 906/515/17, від 16.01.2019 у справі № 910/22695/13, від 07.02.2019 у справі № 927/769/16, від 11.09.2019 у справі № 925/138/18, від 23.11.2021 у справі № 175/1571/15, від 20.09.2018 у справі № 821/872/17, від 17.10.2018 у справі № 826/5195/17, від 16.01.2019 у справі № 279/3458/17-ц, від 09.10.2019 у справі № 758/201/17.

Законодавство не передбачає порядку розгляду скарг на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій. Велика Палата Верховного Суду наголошувала на тому, що саме в таких випадках (оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій) згідно з ч. 1 ст. 287 КАС України відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства (такий висновок наведено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 911/100/18, від 05.12.2018 у справі № 904/7326/17, від 13.02.2019 у справі № 808/2265/16, від 10.04.2019 у справі № 908/2520/16).

Згідно з ч. 1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Зазначена норма є загальною і стосується усіх випадків оскарження рішень, дій чи бездіяльності відділу державної виконавчої служби, крім тих, що передбачені прямо в окремому законі.

Як було вказано вище, із облікової картки на зведене виконавче провадження №76425772 та матеріалів цього зведеного виконавчого провадження, судами встановлено, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває зведене виконавче провадження №76425772, до якого об`єднано п`ять виконавчих проваджень про стягнення коштів з ПРАТ «Берегівський м`ясокомбінат», код ЄДРПОУ 00443468.

Отже, у зведеному виконавчому провадженні №76425772 об`єднано як виконання рішень Господарського суду Закарпатської області (виконавчі провадження №76398438 і №76398409), так і постанов відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження (виконавчі провадження №76410118, №76410054, №76409818), а отже розгляд скарги Національного банку України на дії та рішення державного виконавця щодо винесення старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Григорян О.Г. постанови про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження від 30.10.2024 та на бездіяльність начальника відділу державної виконавчої служби щодо розгляду скарги від 26.06.2025 за № 63-0011/49584 на дії/бездіяльність державного виконавця, повинен здійснюватися у порядку адміністративного судочинства.

Доводи апеляційної скарги Національного банку України не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони не спростовують правильність висновків суду першої інстанції. Твердження апелянта про те, що постанова державного виконавця від 30.10.2024 про об`єднання виконавчих проваджень була винесена в межах виконавчого провадження № 76398409, не спростовує встановленого факту, що оскаржувані дії державного виконавця та бездіяльність начальника відділу мали правові наслідки саме для зведеного виконавчого провадження № 76425772.

Після винесення постанови про об`єднання усі подальші виконавчі дії здійснювалися в межах зведеного виконавчого провадження, яке охоплює виконання рішень судів різних юрисдикцій. Отже, оскаржувані дії та бездіяльність стосуються не окремого виконавчого провадження господарської юрисдикції, а діяльності органу державної виконавчої служби щодо організації та контролю за виконанням рішень у межах зведеного виконавчого провадження.

Таким чином, апеляційна інстанція вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про віднесення цього спору до адміністративної юрисдикції.

У цій справі апеляційний суд дійшов висновку, що викладені у апеляційній скарзі доводи не спростовують правильних висновків місцевого господарського суду.

Оскільки апеляційним судом не виявлено неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права чи порушень норм процесуального права в межах апеляційного оскарження, то і підстав для зміни чи скасування оскаржуваної ухвали також не має, у зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін.

Оскільки суд відмовляє в задоволенні апеляційної скарги та залишає без змін оскаржену ухвалу суду першої інстанції, судові витрати, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 236, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

апеляційну скаргу Національного банку України №18-0014/62686 від 14.08.2025 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 30.07.2025 у справі №907/628/17 залишити без змін.

Судовий збір за розгляд справи в апеляційному порядку покласти на апелянта.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок та строки оскарження постанов апеляційного господарського суду до касаційної інстанції визначені ст.ст. 287-289 ГПК України.

Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 31.10.2025.

Головуючий суддяБойко С.М.

СуддяБонк Т.Б.

СуддяЯкімець Г.Г.