Постанова від 29.10.2025 по справі 916/384/25

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2025 рокум. ОдесаСправа № 916/384/25м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань Південно-західного апеляційного господарського суду №1

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів: Принцевської Н.М.,

Ярош А.І.,

секретар судового засідання Полінецька В.С.,

за участю представників учасників судового процесу:

від прокуратури: Уліцька А.В., за посвідченням;

від позивача: не з`явився;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Дружба народів"

на рішення Господарського суду Одеської області

від 02 червня 2025 року (повний текст складено 02.06.2025)

у справі № 916/384/25

за позовом Березівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Знам`янської сільської ради Березівського району Одеської області

до відповідачів:

1. Знам`янського ліцею Знам`янської сільської ради

2. Приватного сільськогосподарського підприємства "Дружба народів"

про визнання недійсним договору та зобов`язання вчинити певні дії,-

суддя суду першої інстанції: Щавинська Ю.М.

місце винесення рішення: м. Одеса, проспект Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 29.10.2025, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2025 Березівська окружна прокуратура (прокурор) звернулась в інтересах держави в особі Знам`янської сільської ради Березівського району Одеської області (позивач, Знам`янська сільська рада, Сільська рада) до Господарського суду Одеської області з позовними вимогами до Знам`янського ліцею Знам`янської сільської ради (відповідач-1, Ліцей) та Приватного сільськогосподарського підприємства (ПСП) "Дружба народів" (відповідач-2, Підприємство) про (з урахуванням заяви від 28.03.2025 про зміну предмету позову):

- визнання недійсним договору від 02.01.2023 №б/н про надання послуг, укладеного між ПСП "Дружба народів" (код ЄДРПОУ 03769215) та Знам`янським ліцеєм Знам`янської сільської ради Березівського району Одеської області (код ЄДРПОУ 22501814) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5121884200:01:001:0748 загальною площею 31,08 га, що розташована на території Знам`янської сільської ради Березівського району Одеської області (за межами населеного пункту) з цільовим призначенням для дослідницьких і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства";

- зобов`язання ПСП "Дружба народів" (код ЄДРПОУ 03769215) звільнити земельну ділянку площею 31,08 га з кадастровим номером 5121884200:01:001:0748, з цільовим призначення для дослідницьких та навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства, що розташована на території Знам`янської сільської ради Березівського району Одеської області (за межами населеного пункту), яку Приватне сільськогосподарське підприємство "Дружба народів" займає на підставі договору про надання послуг від 02.01.2023 №б/н.

Також, прокурор просив стягнути з відповідачів судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог прокурор послався на те, що оспорюваний договір не є договором про надання послуг, а є фактично прихованим договором оренди землі, зміст якого суперечить вимогам, передбаченим Цивільним кодексом України, Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 25.12.2015 за №1127 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", оскільки у договорі, зокрема, відсутні умови щодо використання земельної ділянки за цільовим призначенням - для дослідницьких та навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства, як це передбачено технічною документацією на земельну ділянку, що є порушенням ст. 20 Земельного кодексу України, а відтак, договір не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Водночас, спірним договором визначено істотні умови договору оренди - об`єкт оренди, строк дії договору оренди; орендну плату із зазначенням її розміру, способу та умов розрахунків, що вказує на фактичну передачу земельної ділянки площею 31,081 га у платне користування ПСП "Дружба народів", яка використовується останнім для комерційної діяльності, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (вирощування, оброблення, збирання та реалізації сільськогосподарської продукції з метою отримання прибутку).

При цьому, на переконання прокурора, оскільки акт приймання-передачі спірної земельної ділянки між сторонами оспорюваного договору не складався, то саме по собі звільнення земельної ділянки буде достатнім способом захисту для відновлення порушених прав та інтересів в силу ст. 216 Цивільного кодексу України.

Також, прокурором були обґрунтовані підстави для його представництва інтересів держави, враховуючи те, що спірна земельна ділянка знаходиться у комунальній власності Знам`янської сільскої ради Березівського району Одеської області, яка в свою чергу, як орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, протягом тривалого часу не здійснює захист інтересів держави та реалізацію наданих законом повноважень щодо визнання недійсним договору про надання послуг, який укладено з порушеннями вимог чинного законодавства, що призводить до порушення майнових інтересів держави щодо володіння, розпорядження та користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 02.06.2025 у справі №916/384/25 (суддя Щавинська Ю.М.) позовні вимоги задоволені повністю. Визнано недійсним договір про надання послуг від 02.01.2023, укладений між Приватним сільськогосподарським підприємством "Дружба народів" та Знам`янським ліцеєм Знам`янської сільської ради Березівського району Одеської області щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5121884200:01:001:0748 загальною площею 31,08 га, що розташована на території Знам`янської сільської ради Березівського району Одеської області (за межами населеного пункту) з цільовим призначенням для дослідницьких і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства. Зобов`язано Приватне сільськогосподарське підприємство "Дружба народів" звільнити земельну ділянку площею 31,08 га з кадастровим номером 5121884200:01:001:0748, з цільовим призначення для дослідницьких та навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства, що розташована на території Знам`янської сільської ради Березівського району Одеської області (за межами населеного пункту), яку Приватне сільськогосподарське підприємство "Дружба народів" займає на підставі договору про надання послуг від 02.01.2023, без номеру. Стягнуто зі Знам`янського ліцею Знам`янської сільської ради на користь Одеської обласної прокуратури судовий збір у сумі 2 422,40 грн. Стягнуто з Приватного сільськогосподарського підприємства "Дружба народів" на користь Одеської обласної прокуратури судовий збір у сумі 2 422,40 грн.

Ухвалюючи вказане рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що виходячи зі змісту укладеного між сторонами спірного договору, предметом якого фактично є передача ПСП "Дружба народів" земельної ділянки, яка знаходиться у власності територіальної громади в особі Знам`янської сільської ради, для використання її у власної господарської діяльності (обробіток земельної ділянки та отримання врожаю, і, як наслідок, прибутку від його реалізації) відповідача-2 та яка на законних підставах останньому в оренду не передавалась, сторонами фактично вчинено удаваний правочин, що свідчить про обґрунтованість, доведеність та наявність правових підстав для задоволення позовних вимог стосовно визнання спірного договору недійсним.

Враховуючи, що вимога прокурора про зобов`язання звільнити земельну ділянку є похідною від вимоги про визнання недійсним договору, місцевий господарський суд також задовольнив вказану позовну вимогу.

Разом з цим, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність звернення до суду із відповідним позовом саме прокурора.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Приватне сільськогосподарське підприємство "Дружба народів" звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 02.06.2025 у справі №916/384/25 повністю та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Доводи апеляційної скарги є аналогічними доводам, викладеним ПСП «Дружба Народів» у відзиві на позовну заяву, та узагальнено полягають у наступному:

- апелянт вважає, що всі документи, які Березівська окружна прокуратура отримала на підставі поданих прокурорських запитів до будь-якого суб`єкта, є такими, що отримані з порушенням встановленого законом порядку, а отже є недопустими у розумінні ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, що не враховано судом першої інстанції.

Так, апелянт наполягає на тому, що законодавча норма ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» не наділяє прокурора подавати запит до будь якого іншого суб`єкта владних повноважень, крім того, який не здійснює або неналежним чином здійснює захист законних інтересів держави, а тим паче - до будь-яких інших юридичних осіб з метою отримання необхідної для представництва інтересів держави в суді. Відповідач наголошує на тому, що абз. 5 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» не є альтернативною і взаємозамінною нормою по відношенню до абз. 4 ч. 4 ст. 23 цього ж Закону. Водночас, посилаючись на положення абз. 1 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про прокуратуру» та п. 4 Наказу Офісу Генерального прокурора «Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді» від 21.08.2020 №389 (далі - Наказ №389) (у редакції чинній на момент подання запиту прокурора), апелянт наголошує, що нормативне формулювання «відомості щодо наявності підстав для застосування представницьких повноважень», яке використане у Наказі №389, свідчить, що прокурор не може відшукувати приводи для можливого представництва, шляхом запитів на інформацію, він повинен мати цей привід вже на час скерування запиту. Однак, всупереч вказаній нормі, Березівською окружною прокуратурою 20.04.2023 за вих №54-1114вих-23, відповідно ст 23 ЗУ «Про прокуратуру», «з метою встановлення наявності підстав для представництва» витребувано від Знам`янської сільської ради інформацію про перелік навчальних закладів та копії документів. Апелянт наголошує на тому, що незважаючи на законодавчі приписи абз. 4 та абз. 5 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», Березівська окружна прокуратура, послуговуючись однією і тією ж нормою Закону України «Про прокуратуру» направила запити до абсолютно різних суб`єктів, які у даній справі набули різні процесуальні статуси, а окремі навіть не приймають у ній участь взагалі, що є грубим порушенням Закону України «Про прокуратуру». На переконання ПСП «Дружба Народів», при відомому суб`єкті владних повноважень, який не здійснює, або неналежним чином здійснює захист інтересів держави, Березівська окружна прокуратура не мала права направляти запити до інших суб`єктів владних повноважень, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій.

- щодо суті спору, то посилаючись на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 17.01.2019 у справі № 923/241/18, апелянт вказує, що на відміну від договору про надання послуг, договір оренди землі укладається з метою отримання можливості користуватися земельною ділянкою та вилучення внаслідок такого користування корисних властивостей землі, а правовими наслідками договору оренди землі для однієї сторони (орендодавця) є отримання плати за надане у користування майно (земельну ділянку), а для іншої (орендаря) - використання майна (земельної ділянки). При цьому, з моменту укладення договору оренди землі орендар набуває право володіти та користуватися земельною ділянкою на умовах такого договору та з дотриманням вимог земельного законодавства, в той час як в орендодавця такі права припиняються на погоджений сторонами строк. Проте, у даному випадку ПСП «Дружба Народів» вказує, що Відповідач-1 не передав Відповідачу-2 земельну ділянку у користування, а лише надав доступ до неї для її сільськогосподарської обробки, жодних документів про передачу земельної ділянки в користування сторони не оформляли, юридичного факту передачі земельної ділянки не відбулось, що на думку апелянта, свідчить про те, що відносини оренди землі між відповідачами відсутні. Однак, незважаючи на те, що апелянт зазначав про це у відзиві на позовну заяву, суд першої інстанції не взяв до уваги вказані обставини.

Крім того, на переконання ПСП «Дружба Народів», з огляду на позовні вимоги прокурора щодо зобов`язання Відповідача-2 звільнити земельну ділянку площею 31,08 га, яка перебуває в постійному користуванні Знам`янського ліцею Знам`янської сільської ради (тобто фактично передати її законному користувачу), останній повинен перебувати в статусі позивача у даній справі. Проте, прокурор визначив процесуальний статус Знам`янського ліцею Знам`янської сільської ради як Відповідача, що має наслідок відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог в цій частині в разі визнання спірного договору недійсним. При цьому, у контексті наведеного апелянт звертається до правового висновку Верховного Суду, викладеного у п. 33 постанови від 11.04.2023 у справі №916/508/22.

Також, апелянт вважає, що прокурором не наведено належного обґрунтування того, яким чином буде відновлено порушене право комунальної власності позивача внаслідок повернення спірної земельної ділянки Знам`янському ліцею Знам`янської сільської ради як стороні оспорюваного правочину та не доведено, що такий спосіб захисту є ефективним у спірних правовідносинах. Але, судом першої інстанції вказані обставини до уваги не взято.

Більш детально доводи ПСП «Дружба Народів» викладені в апеляційній скарзі.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.07.2025, у складі: головуючого судді Савицького Я.Ф., суддів: Принцевської Н.М., Ярош А.І., відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного сільськогосподарського підприємства "Дружба народів" на рішення Господарського суду Одеської області від 02.06.2025 у справі № 916/384/25 продовжено розгляд вказаної апеляційної скарги на розумний строк та призначено справу №916/384/25 до розгляду на 15.10.2025 року о 12:30 год. Крім того, даною ухвалою позивачу та відповідачу-1 встановлено строк для подання відзивів на апеляційну скаргу.

17.07.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду від прокурора надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній не погоджується з її доводами, вважає оскаржуване рішення Господарського суду Одеської області у справі №916/384/25 цілком обґрунтованим та законним, у зв`язку з чим просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а вказане рішення без змін. При цьому, відзив прокурора відтворює доводи позовної заяви останнього.

Знам`янська сільська рада Березівського району Одеської області та Знам`янський ліцей Знам`янської сільської ради не скористались своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, але, згідно з ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.10.2025 у судовому засіданні оголошено перерву до 29.10.2025 о 12:00 год.

У судове засідання 29.10.2025 з`явився лише представник прокуратури, який заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив відмовити у задоволенні її вимог.

Представники інших учасників справи №916/384/25 у судове засідання не з`явились. Про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

У судовому засіданні 29.10.2025 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Згідно зі ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, заслухавши представників учасників справи, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.

З огляду на матеріали справи вбачається, що відповідно до розпорядження Іванівської районної державної адміністрації від 13.12.2005 № 617/А-2005 Загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів с. Червонознам`янка видано державний акт серії ЯЯ №205080 на право постійного користування земельною ділянкою площею 31,08 га, з кадастровим номером 5121884200:01:001:0748, розташованою на території Знам`янської сільської ради Березівського (колишнього Іванівського) району Одеської області, з цільовим призначенням для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства (т. 1 а.с. 15).

Наказом виконувача обов`язків начальника відділу освіти та молодіжної політики Іванівської районної державної адміністрації від 26.10.2016 №211-ОД змінено найменування Червонознам`янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Іванівської районної ради Одеської області на Знам`янську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів Іванівської районної ради Одеської області (т. 1 а.с. 36).

Рішенням Знам`янської сільської ради Іванівського району Одеської області від 10.10.2018 року №11/268-VІІ "Про зміну найменування та затвердження нової редакцій статутів закладів освіти Знам`янської сільської ради ОТГ" змінено найменування Знам`янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Іванівського району Одеської області на Знам`янський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Знам`янської сільської ради Іванівського району Одеської області (т. 1 а.с. 36 зі звороту, а.с. 37).

Рішенням Знам`янської сільської ради Іванівського району Одеської області 12.06.2020 №34/864-VІІ "Про створення опорних закладів освіти Знам`янської сільської ради та їх філій" створено опорний заклад освіти "Знам`янський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів" Знам`янської сільської ради Іванівського району Одеської області (скорочене найменування ОЗО Знам`янський ЗЗСО І-ІІІІ ст.) шляхом реорганізації Знам`янського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Знам`янської сільської ради Іванівського району Одеської області (т. 1 а.с. 37 зі звороту, а.с. 38).

У подальшому, рішенням Знам`янської сільської ради Березівського району Одеської області від 14.02.2021 №16/568-VІІІ "Про перейменування та зміну типу закладів освіти Знам`янської сільської ради і мистецької школи" перейменовано заклад загальної середньої освіти: повне найменування - опорний заклад освіти "Знам`янський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів" Знам`янської сільської ради Іванівського району Одеської області, скорочене найменування ОЗО Знам`янський ЗЗСО І-ІІІІ ст." на повне найменування Знам`янський ліцей Знам`янської сільської ради, скорочене найменування Знам`янський ліцей (т. 1 а.с. 39-40).

02.01.2023 між Приватним сільськогосподарським підприємством "Дружба народів" (Виконавець) та Знам`янським ліцеєм Знам`янської сільської ради (Замовник) укладено договір про надання послуг (далі Договір) (т. 1 а.с.18).

Відповідно до п. 1.1. Договору Замовник доручає, а Виконавець приймає до виконання комплекс агротехнічних робіт на земельній ділянці площею 31,08 га, яка розташована на території Знам`янської сільської ради Березівського району Одеської області в терміни, обумовлені технологією вирощування сільськогосподарських культур.

Перелік агротехнічних робіт, відповідно до технології вирощування с\г культур, виконується в повному обсязі силами і засобами Виконавця, а взаєморозрахунки за виконані роботи здійснюється сторонами по закінченню господарського (календарного року) (п. 1.2. Договору).

Згідно з п. 2.1. Договору обсяг агротехнічних робіт виконується протягом 2023-2033 року, тобто всього виробничого періоду, обумовлених технологією вирощування с.г. культур та відповідними вимогами до їх якості.

Пунктом 2.2. Договору визначено, що по закінченню виконання робіт та на підставі облікових даних, щодо збору урожаю і розмірів виробничих витрат, сторони проводять відповідні розрахунки, які стосуються оплати за обсяг виконаних робіт та нарахувань, пов`язаних з оподаткуванням одержаного доходу.

За умовами п. 2.3. Договору, оплата за обсяг виконаних робіт здійснюється безпосередньо одержаною сільськогосподарською продукцією. Замовник отримує 20% від валового збору вирощеної сільськогосподарської продукції в заліковій вазі щорічно. Оплата може здійснюватися як в натуральній, так і в грошовій формах на підставі рахунків.

Розділом 3 Договору передбачені зобов`язання сторін, відповідно до яких:

- Замовник зобов`язується надати Виконавцю в обумовлений Договором термін земельну ділянку для своєчасного виконання комплексу агротехнічних робіт; приймати участь у проведенні розрахунків, які стосуються збору врожаю та оплати за обсяг виконаних робіт (п. 3.1. Договору).

- Виконавець зобов`язується провести на необхідному якісному рівні комплекс агротехнічних робіт, обумовлених технологією вирощування сільськогосподарських культур; виконувати весь комплекс робіт на переданій земельній ділянці власними силами і засобами (п. 3.2. Договору).

Судом першої інстанції встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 5121884200:01:001:0748 перебуває у державній власності, відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення, з цільовим призначенням для пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства та повинна використовуватись для ведення дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду, для ведення сільського господарства, що підтверджується інформацією з Публічної кадастрової карти України (т. 1 а.с. 16 + зворотн. стор).

Відповідно до Витягу №НВ-9920225282023 із технічної документації з НГО земельних ділянок від 15.05.2023, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 5121884200:01:001:0748 становить 677 274,34 грн. (т. 1 а.с. 17).

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, відомості про реєстрацію права на вказану земельну ділянку відсутні.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб КВЕДом ПСП "Дружба народів" є: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

У матеріалах справи міститься Акт від 18.09.2023 прийому-передачі виконаних робіт за Договором про надання послуг від 02.01.2023, підписаний Замовником та Виконавцем (т. 1 а.с.19).

Відповідно до цього Акту Виконавець виконав комплекс агротехнічних робіт на земельній ділянці площею 31,08 га в терміни, обумовлені технологією вирощування сільськогосподарських робіт, згідно Договору від 02.01.2023 року. У вказаному Акті зазначено: ділянка площею - 31,08 га; валовий збір оз.ячменя - 108 640 кг; відходи 3% - 3 260 кг; залікова вага - 105 380 кг. Згідно Договору - 20% валового збору в заліковій вазі - 21 076 кг складає орендну плату за використання земельної ділянки. В грошовому еквіваленті орендна плата складає 21 076 кг * 3,9 = 82 196 грн 40 коп.

Також матеріали справи містять виписки з рахунку за 12.06.2023 та за 19.02.2024, за якими отримувачем зазначений Відділ освіти, культури, молоді та спорту Знам`янської сільської ради, платником - ПСП "Дружба народів", код класифікації доходів - 25010300 Плата за оренду майна бюджетних установ, відповідно до яких за 2022 рік ПСП "Дружба народів" сплатило на користь Відділу (код та назва бюджету: 1552300000 Бюджет Знам`янської сільської територіальної громади) за призначенням "за оренду землі за 2022 рік" кошти у сумі 54 182 грн, а також за призначенням "за використання земельної ділянки згідно з рахунком №б/н від 18.09.2023" сплатило кошти у сумі 82 196,40 грн (т. 1 а.с.19 зі звороту, а.с. 20).

У матеріалах справи наявний Статут Знам`янського ліцею Знам`янської сільської ради (т. 1 а.с. 24-35), затверджений рішенням Знам`янської сільської ради Березівського району Одеської області №15/556-VІІІ від 03.02.2022 (далі Статут), згідно з п.1.2., 1.3. якого Знам`янський ліцей Знам`янської сільської ради є юридичною особою, основним видом діяльності якої є освітня діяльність, що проводиться на першому, другому та третьому рівнях повної загальної середньої освіти. Є опорним закладом освіти. Засновником закладу є Знам`янська сільська рада Березівського району Одеської області. Уповноваженим органом засновника з питань освіти є відділ освіти, культури, молоді та спорту Знам`янської сільської ради.

Заклад освіти, відповідно до п.1.10. Статуту, забезпечує здобуття початкової, базової та повної загальної середньої освіти.

Пунктом 1.7. Статуту передбачено, що навчальний заклад має статус комунального закладу, утримується за рахунок коштів місцевого та державного бюджетів і є неприбутковим.

Згідно пункту 1.11. Статуту головною метою закладу є, зокрема: забезпечення права громадянина на здобуття повної повної загальної середньої освіти, цілісного розвитку дитини, її фізичних, інтелектуальних і творчих здібностей шляхом виховання, навчання, соціалізації особистості…

Положеннями п. 8.5. Статуту визначено, що фінансово-господарська діяльність навчального закладу здійснюється на основі кошторису.

Джерелами формування кошторису закладу освіти є: кошти засновника, кошти державного бюджету, кошти місцевого бюджету, кошти фізичних та юридичних осіб; кошти, отримані від надання закладом додаткових освітніх послуг; прибутки від здавання в оренду приміщень, споруд, обладнання; кредити та інвестиції банків; добровільні внески та інші джерела, не заборонені законодавством.

Матеріали справи свідчать, що 20.04.2023 Березівська окружна прокуратура на адресу Знам`янської сільської ради та Червонознам`янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів надіслала Лист №54-1114вих23, в якому просила надати перелік навчальних закладів Знам`янської сільської ради, у користуванні яких перебувають земельні ділянки, із зазначенням площі останніх по кожному закладу, їх місцезнаходження та стан використання на теперішний час. Крім того, прокуратура вимагала надати документи відносно земельної ділянки, яка надана у користування загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів с. Червонознам`янка, та спірного Договору про надання послуг (т. 1 а.с.20 зі звороту, а.с. 21).

У відповідь на вказаний Лист Відділ освіти, культури, молоді та спорту Знам`янської сільської ради надав відповідні документи та зазначив, що у ПСП "Дружба народів" наявна заборгованість у сумі 54 182 грн за 2022 рік, відомості про сплату останнім земельного податку за спірну земельну ділянку відсутні (Лист від 03.05.2023 №125/01-04) (т. 1 а.с.21 зі звороту, а.с. 22).

09.05.2023 прокуратура надіслала до ГУ Держгеокадастру в Одеській області Лист-повідомлення в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", в якому, посилаючись на укладений між відповідачами у даній справі Договір про надання послуг від 02.01.2023, зазначив, що вказаний Договір є удаваним вчиненим сторонами для приховування іншого правочину, оскільки фактично земельна ділянка за цім Договором передана в оренду. Також прокурор вказав, що предмет Договору про надання послуг не відповідає цільовому призначенню земельної ділянки. Зазначаючи про укладення спірного Договору з порушенням вимог діючого земельного законодавства (зокрема, без передачі землі в оренду через земельні торги та передачею землі в оренду особою, яка не мала повноважень на це), прокурор, з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, керуючись ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», просив ГУ Держгеокадастру в Одеській області повідомити прокуратуру про те, чи вживалися останнім заходи щодо захисту порушених інтересів держави, та вимагав надати прокурору копії документів відносно земельної ділянки, зокрема: державний акт на право постійного користування останньою, викопіювання та план-схему земельної ділянки, довідку про нормативну грошову оцінку та право власності земельної ділянки, інформацію про кадастровий номер (т. 1 а.с. 44-45)

Листом 28…2023 ГУ Держгеокадастру в Одеській області надало інформацію щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки та копіювання з картографічної основи ДЗК, кадастрової карти земельної ділянки (т. 1 а.с. 46).

05.09.2024 Березівською окружною прокуратурою на адресу Відділу освіти, культури, молоді та спорту Знам`янської сільської ради та Знам`янської сільської ради Березівського району Одеської області направлено лист №54-2856ВИХ-24, якім отримувачів повідомлено про виявлені порушення вимог земельного законодавства щодо укладення спірного Договору послуг та використання земельної ділянки, що належить на праві постійного користування Знам`янському ліцею, а також прокурор просив повідомити його щодо вжиття заходів щодо усунення виявлених порушень закону (т. 1 а.с.22 зі звороту, а.с.23).

Аналогічний Лист №54-4041ВИХ-24 прокурором був направлений 20.12.2024 Голові Знам`янської сільської ради. У цьому Листі, крім іншого, прокурор, керуючись п. 4 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", просив надати інформацію про вжиття заходів цивільно-правового характеру у вказаних правовідносинах, у тому числі шляхом звернення до суду з позовом про визнання недійсним Договору та повернення земельної ділянки, а також про намір сільської ради звернутись до суду з таким позовом (т. 1 а.с. 41-42).

Крім того, 17.10.2024 прокуратура звернулася до ГУ Держгеокадастру в Одеській області з проханням надати інформацію про вжиті заходи цивільно-правового характеру у вказаних правовідносинах, у тому числі шляхом звернення до суду з позовом про визнання недійсним договору (т. 1 а.с. 47-49), у відповідь на який ГУ Держгеокадастру в Одеській області листом від 27.11.2024 повідомило, що ним не вживалися заходи претензійно-позовної роботи (т. 1 а.с.49 зі звороту, а.с. 50).

Листом від 08.01.2025 № 39/03 Знам`янська сільська рада повідомила прокуратуру, що нею буде надіслано звернення до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (який, на думку сільської ради, є розпорядником даної земельної ділянки) з питань проведення перевірки щодо цільового використання земельної ділянки з кадастровим номером 5121884200:01:001:0748 загальною площею 31 га, яка перебуває у постійному користуванні ЗОШ І-ІІІ ст. с.Червонознам`янка (Знам`янського ліцею), додатком до якого є Інформація ДЗК про право власності та речові права на земельну ділянку з кадастровим номером 5121884200:01:001:0748 державної форми власності (т. 1 а.с. 42 зі звороту - 43).

27.01.2025 прокуратура звернулася до Знам`янської сільської ради з повідомленням в порядку ч.4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" (т. 1 а.с. 52).

Згідно з листом Знам`янської сільської ради №198/03 від 30.01.2025 сільська рада не зверталася та не має наміру звертатися до суду з позовом до ПСП "Дружба" про визнання недійсним договору та не оскаржує наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави у суді у вказаних правовідносинах (т. 1 а.с. 52 зі звороту).

Посилаючись на описані обставини, прокурор звернувся до суду з відповідним позовом в інтересах держави в особі Знам`янської сільської ради Березівського району Одеської області.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.

За положеннями ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про прокуратуру", прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.

У випадках, визначених Законом, на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів громадянина або держави в суді (п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону).

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. До таких осіб процесуальний закон відносить прокурора та визначає підстави участі цієї особи у господарській справі.

Так, за змістом ч. 3 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 цього Кодексу (ч. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України).

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у ст. 23 Закону України Про прокуратуру.

Частиною 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому ч. 4 цієї статті, за якою прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абз. 1-3 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").

У розумінні наведених положень прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Таким чином, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п. 3 ч.2 ст. 129 Конституції України).

Згідно з рішенням Конституційного Суду України №3-рн/99 від 08.04.1999 року під поняттям орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник, у кожному конкретному випадку, самостійно визначає, з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

При цьому, «нездійснення захисту» має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. «Здійснення захисту неналежним чином» має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, яка проте є неналежною. «Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, охоплює досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію наведено в постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 23.10.2018 у справі №906/240/18, від 01.11.2018 у справі №910/18770/17, від 05.11.2018 у справі №910/4345/18).

Статтею 324 Цивільного кодексу України передбачено, що від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.

До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України, належить, зокрема: розпорядження землями територіальних громад; вирішення земельних спорів; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом у справі №916/384/25, визнав належним суб`єктом, який уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Знам`янську сільську раду Березівського району Одеської області, оскільки остання є розпорядником земельної ділянки площею 31,081 га, з кадастровим номером 5121884200:01:001:0748, яка є предметом спірного Договору, а відтак є органом, уповноваженим у даних правовідносинах на захист інтересів держави у розумінні положень ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Як вказує прокурор, Знам`янська сільська рада Березівського району Одеської області була проінформованою прокуратурою про порушення інтересів держави, яке полягає у порушенні законності набуття відповідачем-2 права користування на спірну земельну ділянку.

Так, Березівською окружною прокуратурою в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» скеровано листи від 05.09.2024 №54-2856ВИХ-24, від 20.12.2024 №54-4041ВИХ-24 та від 27.01.2025 №54-233ВИХ25 до Знам`янської сільської ради Березівського району Одеської області, в якому останню поінформовано про виявлені порушення при використанні земельної ділянки, а також запропоновано самостійно відреагувати на факти порушення вимог земельного законодавства.

Зазначені листи окружної прокуратури, розглянуто Знам`янською сільською радою та 30.01.2025 надано відповідь, з якої вбачається, що сільська рада не зверталася та не має наміру звертатися до суду з позовом до ПСП "Дружба" про визнання недійсним Договору.

Тобто, про виявлені порушення вимог земельного законодавства прокурором заздалегідь проінформовано позивача та надано достатньо часу для реагування на стверджувальні прокурором порушення інтересів держави, зокрема, шляхом подання позову.

Однак, Знам`янська сільська рада заходи щодо усунення порушень законодавства та інтересів держави після отримання повідомлення, не здійснює захист інтересів держави і не вбачає необхідності у його здійснені; звернення з позовною заявою до суду не вживала.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, Верховний Суд зазначив, що, звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Отже, підставою реалізації прокурором представницьких функцій у даному випадку стала усвідомлена поведінка уповноваженого суб`єкта на захист порушених інтересів у даній справі Одеської обласної ради, яка виразилась у фактичної відмові здійснити будь-які заходи щодо вирішення суспільно значимого питання законності набуття права користування на земельну ділянку, що перебуває у власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, в особі Одеської обласної ради.

У цьому контексті судова колегія звертається до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 26.02.2019 у справі №905/803/18, відповідно до якого відсутність позовної роботи з відповідачем у справі свідчить про не здійснення захисту законних інтересів уповноваженим державним органом покладеного на нього законом обов`язку із захисту державних інтересів.

Сам факт не звернення до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави у цій сфері та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18.

З огляду на викладене, апеляційна колегія зазначає, що Березівською окружною прокуратурою дотримано вимоги Закону України «Про прокуратуру» як до звернення з позовної заявою до господарського суду, так і при доведенні підстав для представництва інтересів держави в суді.

Апеляційні аргументи ПСП "Дружба народів" стосовно недопустимості доказів, наданих суду прокурором, через порушення останнім ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» оцінюються апеляційним судом критично з огляду на вищенаведені мотиви даної постанови, а також, враховуючи те, що з огляду на обставини даної справи, мова йде про звернення прокурора до ГУ Держгеокадастру в Одеській області та отримання від нього інформації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки та копіювання з картографічної основи ДЗК, кадастрової карти земельної ділянки. Але, вказані докази не впливають на вирішення спору по суті.

Щодо суті спору.

Як зазначалось вище, прокурор наголошує, що укладений між відповідачами у даній справі Договір послуг фактично є прихованим Договором оренди земельної ділянки, про що свідчить те, що кошти, які сплачує ПСП «Дружба народів», відповідно до умов укладеної угоди є орендною платою; Виконавцю (ПСП «Дружба народів») надано право самостійно господарювати на земельній ділянці та вирощувати сільськогосподарську продукцію, що свідчить про вилучення, внаслідок відповідного користування землею, корисних властивостей землі.

Відповідно до положень ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішньої волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (ч.1 ст.236 Цивільного кодексу України).

У свою чергу, частиною 1 ст. 235 Цивільного кодексу України встановлено, що удаваний правочин - це правочин, вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

За удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини, за удаваним правочином права та обов`язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину.

Тобто, може існувати ситуація, коли є два правочини: один - удаваний, а інший - той, який сторони дійсно мали на увазі. Таким чином, удаваний правочин своєю формою приховує реальний правочин.

Правова природа договору не залежить від його назви, а визначається з огляду на його зміст, тому при оцінці відповідності волі сторін та укладеного договору фактичним правовідносинам суд повинен надати правову оцінку його умовам, правам та обов`язкам сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і певних правових наслідків.

Подібна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 02.02.2022 у справі № 927/1099/22, від 23.01.2019 у справі №522/14890/16-ц, від 15.06.2018 у справі №916/933/17, від 15.05.2018 у справі № 906/854/17, постанові Верховного Суду України від 07.09.2016 у справі № 6-1026цс16.

Установивши під час розгляду справи, що правочин вчинено для приховання іншого правочину, суд на підставі ст. 235 Цивільного кодексу України має визнати, що сторони вчинили саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемним або про визнання його недійсним.

Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.01.2019 у справі №522/14890/16-ц, в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.06.2018 у справі №916/933/17, від 26.06.2019 у справі №910/12454/17, від 08.09.2021 у справі №915/857/20, та в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05.12.2018 у справі №466/6298/16-ц.

Правова конструкція ст. 235 Цивільного кодексу України передбачає, що сторона, звертаючись до суду із відповідним позовом, має довести, для приховання якого саме правочину вчинено спірний правочин; спрямованість волі сторін в удаваному правочині на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж тих, що передбачені насправді вчиненим правочином; настання між сторонами інших прав та обов`язків, ніж тих, що передбачені удаваним правочином. Наведена норма прямо не передбачає недійсності удаваного правочину, однак визначає необхідність застосування до правовідносин, які виникли з цього правочину, норм, що регулюють правочин, який насправді вчинено сторонами.

Оскільки згідно із ч. 1 ст. 202, ч. 3 ст. 203 Цивільного кодексу України головною вимогою для правочину є вільне волевиявлення та його відповідність внутрішній волі сторін, які спрямовані на настання певних наслідків, то основним юридичним фактом, що суд повинен установити, є дійсна спрямованість волі сторін при укладенні договору надання послуг, а також з`ясування питання про те, чи не укладено цей правочин з метою приховати інший, зокрема оренди землі.

При цьому, судам належить врахувати, що досліджуючи загальну мету договору, слід з`ясувати чи було досягнуто сторонами згоди щодо всіх істотних умов такого договору, який прикриває юридично оформлений договір.

У даному випадку між ПСП "Дружба народів" та Знам`янським ліцеєм Знам`янської сільської ради 02.01.2023 було укладено Договір, який названо сторонами як Договір про надання послуг.

За вказаним Договором Замовник доручає, а Виконавець приймає до виконання комплекс агротехнічних робіт на земельній ділянці площею 31,08 га, яка розташована на території Знам`янської сільської ради Березівського району Одеської області в терміни обумовлені технологією вирощування сільськогосподарських культур. Перелік агротехнічних робіт, відповідно до технології вирощування с\г культур, виконується в повному обсязі силами і засобами Виконавця, а взаєморозрахунки за виконані роботи здійснюється сторонами по закінченню господарського (календарного року) шляхом отримання Замовником 20% від валового збору вирощеної сільськогосподарської продукції в заліковій вазі щорічно. Оплата може здійснюватися як в натуральній (безпосередньо одержаною сільськогосподарською продукцією), так і в грошовій формах на підставі рахунків.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 903 Цивільного кодексу України).

Отже, для кваліфікації послуги головним є предметний критерій: предметом договору про надання послуг є процес надання послуги, що не передбачає досягнення матеріалізованого результату, але не виключає можливість його наявності.

Відтак, суд першої інстанції правильно зазначив, що за своєю суттю такий правочин укладається з метою отримання послуги, яка споживається в процесі вчинення певної дії/здійснення певної діяльності, за яку саме Замовник, а не Виконавець сплачує кошти.

Проте, з умов спірного Договору від 02.01.2023 вбачається протилежне, оскільки Замовник отримує від Виконавця 20% від валового збору вирощеної сільськогосподарської продукції або в натуральній, або в грошовій формах.

Водночас, за змістом ст. 13 Закону України "Про оренду землі" (тут і далі в редакції, чинній на момент укладення спірного правочину) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Тобто, при оренді землі здійснюється обробіток ґрунту, що становить собою користування земельною ділянкою, внаслідок якого вирощується натуральна сільськогосподарська продукція.

З огляду на вказане, правовими наслідками договору оренди землі є для однієї сторони (орендодавця) отримання плати за надане в користування майно (земельну ділянку), а для іншої (орендаря) - використання майна (земельної ділянки).

Істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови (частини 1, 2 ст. 15 Закону України "Про оренду землі").

Таким чином, договір оренди землі укладається саме на платній основі і для отримання можливості користуватися земельною ділянкою з використанням її корисних властивостей. Орендар за договором оренди набуває право користуватися земельною ділянкою на умовах такого договору та з дотриманням вимог земельного законодавства.

Користування земельною ділянкою - це право фізичної або юридичної особи використовувати земельну ділянку для певних цілей відповідно до її цільового призначення та законодавства.

Тобто, на відміну від Договору про надання послуг, згідно за яким Виконавець зобов`язується за завданням Замовника надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а Замовник зобов`язується оплатити Виконавцеві зазначену послугу, договір оренди землі укладається саме для отримання можливості користування земельною ділянкою, з використанням її властивостей та, як наслідок такого користування, має на меті отримання продукції / доходів від такої діяльності.

При цьому правовими наслідками договору оренди землі є для однієї сторони (орендодавця) отримання плати за надане у користування майно (земельну ділянку), а для іншої (орендаря) - використання майна (земельної ділянки). Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 17.06.2020 у справі № 913/420/19, від 15.11.2024 у справі №905/20/23, від 08.07.2025 у справі №909/554/24.

Відповідно до умов спірного Договору, Замовник зобов`язується надати Виконавцю в обумовлений Договором термін земельну ділянку для своєчасного виконання комплексу агротехнічних робіт; приймати участь у проведені розрахунків, які стосуються збору врожаю та оплати за обсяг виконаних робіт. В свою чергу, Виконавець здійснює на цієї земельній ділянці агротехнічні роботи по вирощуванню сільськогосподарських культур; виконує весь комплекс робіт на переданій земельній ділянці власними силами і засобами (розділ 3 Договору). За таке використання земельної ділянки загальною площею 31,08 га з кадастровим номером 5121884200:01:001:0748, Замовник отримує від Виконавця 20% від валового збору вирощеної Виконавцем сільськогосподарської продукції або в натуральній, або в грошовій формах.

Таким чином, з аналізу умов спірного Договору вбачається, що ПСП «Дружба народів» надано право самостійно господарювати на землі та використовувати останню для вирощування сільськогосподарської продукції, за що ПСП «Дружба народів» здійснює розрахунок зі Знам`янським ліцеєм. Тобто, за спірним Договором фактично встановлено плату за користування земельною ділянкою, порядок і строки оплати за таке користування.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, 18.09.2023 сторонами було підписано акт прийому-передачі виконаних робіт за Договором від 02.01.2023, у якому зазначено, що згідно Договору - 20% валового збору в заліковій вазі - 21 076 кг складає орендну плату за використання земельної ділянки. В грошовому еквіваленті орендна плата складає 21 076 кг * 3,9 = 82 196 грн 40 коп.

Матеріали справи також містять виписки з рахунку за 12.06.2023 та за 19.02.2024, за якими отримувачем зазначений Відділ освіти, культури, молоді та спорту Знам`янської сільської ради, платником - ПСП "Дружба народів", код класифікації доходів - 25010300 Плата за оренду майна бюджетних установ, відповідно до яких за 2022 рік ПСП "Дружба народів" сплатило на користь Відділу (код та назва бюджету: 1552300000 Бюджет Знам`янської сільської територіальної громади) за призначенням "за оренду землі за 2022 рік" кошти у сумі 54 182 грн, а також за призначенням "за використання земельної ділянки згідно з рахунком №б/н від 18.09.2023" сплатило кошти у сумі 82 196,40 грн (а.с.19 зі звороту, а.с.20).

Тобто матеріали справи свідчать, що ПСП «Дружба народів» отримала на платній основі право користування земельною ділянкою для вирощування сільськогосподарської продукції, а Знам`янський ліцей» фактично отримує плату за користування Виконавцем земельною ділянкою, яку сторони самостійно визначають як «орендна плата».

Доводи апелянта про те, що відповідач-1 не передавав йому земельну ділянку у користування, а лише надав доступ до неї та те, що жодних документів про передачу земельної ділянки в користування сторони не оформляли, а відтак, юридичного факту передачі земельної ділянки не відбувалося, судовою колегією оцінюються критично, оскільки відсутність оформлених документів передачі земельної ділянки не свідчить про невикористання її відповідачем-2 як орендарем, а свідчить про те, що, у даному випадку, землекористування здійснюється безпідставно - за відсутністю законодавчо визначеної правової підстави.

Апеляційна колегія вважає, що вищезазначені обставини свідчать про те, що незважаючи на відсутність укладеного між відповідачами Акту приймання-передачі земельної ділянки у користування, у даному випадку за Договором від 02.01.2023 відбулась фактична передача Знам`янським ліцеєм за плату на певний строк земельної ділянки і користування ПСП «Дружба народів», враховуючи те, що у даному випадку доказами, наявними у матеріалах цієї справи, підтверджено дійсне волевиявлення сторін, яке спрямоване на реальне виконання умов оспорюваного договору і досягнення мети, задля якої він укладався - обробіток земельної ділянки та отримання врожаю, і, як наслідок, прибутку від його реалізації - для ПСП «Дружба народів», а для Ліцею - отримання плати за використання належної йому на праві постійного користування земельної ділянки.

Таким чином, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що спірний Договір є прихованим договором оренди землі (оскільки містить істотні умови такого договору: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки), дату укладення та строк дії Договору; а також обумовлено орендну плату з зазначенням її розміру, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення), а тому наявні правові підстави для застосування законодавчих положень, передбачених для регулювання орендних договірних відносин.

При цьому, судова колегія звертає увагу на те, що відповідно до ч. 1 ст. 80 Закону України "Про освіту" до майна закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належать, зокрема, нерухоме та рухоме майно, включаючи будівлі, споруди, земельні ділянки. Майно закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених законодавством.

Частиною 4 ст. 80 Закону України "Про освіту" передбачено, що об`єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню для провадження видів діяльності, не передбачених спеціальними законами, крім надання в оренду з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу, з урахуванням визначення уповноваженим органом управління можливості користування державним або комунальним нерухомим майном відповідно до законодавства.

Майно закладів освіти, яке не використовується для провадження видів діяльності, передбачених спеціальними законами, може бути вкладом у спільну діяльність або використане відповідно до ст. 81 цього Закону (ч. 6 ст. 80 Закону України «Про освіту»).

Водночас, ст. 81 Закону України «Про освіту» регулює питання Державно-приватного партнерства у сфері освіти і науки.

Отже, судова колегія зазначає, що, враховуючи наведені норми Закону України «Про освіту», використання майна державних та комунальних закладів освіти не за освітнім призначенням заборонено. Надання в оренду майна закладів освіти, як виняток, можливе лише з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 05.10.2022 у справі №908/2757/21, від 08.11.2022 у справі №917/1090/21, від 13.11.2024 у справі №927/1424/23, від 17.09.2024 у справі №927/55/23, від 23.07.2024 у справі №912/673/23, від 14.02.2024 у справі №910/14998/22.

Водночас, судова колегія вважає, що виходячи з положень Закону України "Про освіту", послуги, пов`язані з використанням майна державних та комунальних закладів освіти, повинні мати пов`язаність з навчально-виховним процесом чи його учасниками.

Крім того, відповідно до п. 29 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483 не можуть бути використані за будь-яким цільовим призначенням такі об`єкти оренди, як майно закладів освіти. Такі об`єкти оренди можуть використовуватися лише для розміщення відповідних закладів або лише із збереженням профілю діяльності за конкретним цільовим призначенням, встановленим рішенням відповідного представницького органу місцевого самоврядування, крім випадків, що передбачають використання частини такого майна з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо такими закладами, пов`язаних із забезпеченням чи обслуговуванням діяльності таких закладів, їх працівників та відвідувачів. Зазначені об`єкти можуть також використовуватися для проведення науково-практичних, культурних, мистецьких, громадських, суспільних та політичних заходів.

Отже використання майна закладів освіти має обмеження - цільове призначення, про що має бути зазначено у відповідному договорі. Схожа позиція застосована Верховним Судом у постановах від 13.11.2024 у справі №927/1424/23, від 17.09.2024 у справі №927/55/23, від 23.07.2024 у справі №912/673/23.

Стаття 52 Закону України «Про освіту» встановлює, що учасниками освітнього процесу с: здобувачі освіти; педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники; батьки здобувачів освіти; фізичні особи, які провадять освітню діяльність; інші особи, передбачені спеціальними законами та залучені до освітнього процесу у порядку, що встановлюється закладом освіти.

Враховуючи специфічний режим майна Замовника, характер діяльності Виконавця у даному випадку має або бути передбаченим спеціальним законодавством, або бути пов`язаними із наданням послуг, пов`язаних із освітнім процесом або обслуговуванням учасників освітнього процесу.

З огляду на вказане та враховуючи положення Статуту Знам`янського ліцеєю, головною метою якого є забезпечення права громадянина на здобуття повної загальної середньої освіти, цілісного розвитку дитини, її фізичних, інтелектуальних і творчих здібностей шляхом виховання, навчання, соціалізації особистості, судова колегія наголошує на тому, що умовами спірного Договору жодним чином не визначено зв`язку із основною діяльністю Замовника. Жодного посилання на можливість забезпечення здобуття учнями Замовника будь-яких практичних знань, навичок та вмінь спірний Договір не має.

Разом з тим, цільове призначення земельної ділянки за кадастровим номером 5121884200:01:001:0748 - для дослідницьких та навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства. Проте, в оспорюваному Договорі відсутні умови щодо використання земельної ділянки за цільовим призначенням.

Проте, як вбачається з положень спірного Договору, майно Замовника використовується Виконавцем з метою здійснення господарської діяльності останнього, з урахуванням інформації з єдиного державного реєстру юридичних осіб відносно ПСП «Дружба народів», згідно з якою одним з видів діяльності Підприємства є КВЗД 01.11 вирощування сільськогосподарських культур. Зазначені у Реєстрі види діяльності ПСП «Дружба народів» не пов`язані з освітньою діяльністю.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що укладений між відповідачами Договір не містить ознак, передбачених для договору про надання послуг, оскільки ні за структурою, ні за змістом не відповідає положенням Глави 63 Цивільного кодексу України, а фактично він містить всі ознаки договору оренди, оскільки в даному випадку весь цикл вирощування сільськогосподарських культур здійснюється ПСП "Дружба народів" одноособово, а Ліцей лише надає земельну ділянку і не приймає участі в її обробітку та реалізації продукції.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі" та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 124 Земельного кодексу України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 цього Кодексу.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених ч.ч. 2, 3 ст. 134 Земельного кодексу України.

У даному випадку судом встановлено, що Знам`янський ліцей є постійним користувачем спірної земельної ділянки, відповідно до Державного акту серії ЯЯ № 205080 на право постійного користування земельною ділянкою площею 31,08 га, з кадастровим номером 5121884200:01:001:0748, розташованою на території Знам`янської сільської ради Березівського (колишнього Іванівського) району Одеської області.

У відповідності до ч. 1 ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

За змістом ч. 1 ст. 95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: а) самостійно господарювати на землі; б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об`єкти, а також інші корисні властивості землі; г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; ґ) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди; д) користуватися іншими правами, передбаченими законом або договором.

Отже, з урахуванням вищенаведеного, Знам`янський ліцей як землекористувач на титулі права постійного користування наділений лише передбаченими ст. 95 Земельного кодексу України правами щодо земельної ділянки, належної йому на праві постійного користування.

При цьому, слід зазначити, що у постійного користувача - Знам`янського ліцею відсутні повноваження щодо розпорядження земельною ділянкою, у тому числі щодо вчинення правочинів, які спрямовані на передачу права користування нею іншим особам чи іншим способом вирішувати подальшу долю землі.

Право розпорядження майном в силу ст. 317 Цивільного кодексу України є виключно у власника, а не постійного користувача. Водночас, правовий статус постійних землекористувачів, який визначається статтями 92, 95, 96 Земельного кодексу України, не передбачає права постійного землекористувача передавати земельну ділянку у вторинне користування (подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.06.2019 у справі №910/22880/17).

У постанови Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.11.2024 у справі №905/20/23 визначено, що наявна у постійного землекористувача правомочність користування земельною ділянкою є обмеженою порівняно з правомочністю власника цієї земельної ділянки, який наділений не лише правом володіння та користування, а й правом на розпорядження землею, у тому числі шляхом її передачі в користування як з оформленням відповідного речового права (права оренди або права постійного користування), так і шляхом надання земельної ділянки у користування на підставі зобов`язального правочину, за яким право тимчасового користування земельною ділянкою не підлягає державній реєстрації. Водночас постійний землекористувач такими правами не наділений, оскільки право постійного землекористування передбачає використання земельної ділянки за її цільовим призначенням безпосередньо та виключно землекористувачем без можливості передання такого права третім особам, у тому числі на підставі правочинів, за якими речові права на земельну ділянку іншій особі не передаються.

Таким чином, суд першої інстанції правильно визначив, що Ліцей як постійний землекористувач, вчинив правочин, не маючи повноважень на таке вчинення.

Отже, враховуючи вищеописані норми та встановлені у цій справі обставини, колегія суддів приходить до висновку, що спірний договір укладений з порушенням вимог ст. 203 Цивільного кодексу України, а саме частин 1, 3 та 5 вказаної статті, що з огляду на приписи ст. 215 Цивільного кодексу України є підставою для визнання спірного договору недійсним, про що абсолютно правильно зазначив суд першої інстанції в своєму рішенні.

Водночас, тлумачення змісту статті 216 Цивільного кодексу України свідчить, що недійсний правочин не створює для сторін тих прав і обов`язків, які він мав створювати, а породжує лише передбачені законом наслідки, пов`язані з його недійсністю.

Такі юридичні наслідки під час виконання сторонами недійсного правочину поєднуються з реституційними, які полягають у поверненні в натурі кожною стороною одна одній, одержаного ними на виконання цього правочину (постанови Верховного Суду від 03.08.2022 у справі №906/1422/20, від 17.04.2025 у справі №904/186/23).

Двостороння реституція є обов`язковим наслідком визнаного судом недійсним правочину та не може бути проігнорована сторонами. Тобто, при недійсності правочину повернення отриманого сторонами за своєю правовою природою становить юридичний обов`язок, що виникає із закону та юридичного факту недійсності правочину (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 23.09.2021 у справі №904/1907/15).

З огляду на викладене та враховуючи задоволення позовних вимог в частині визнання укладеного між відповідачами Договору недійсним, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог в частині зобов`язання ПСП "Дружба народів" звільнити земельну ділянку, враховуючи те, що така вимога є похідною від вимоги про визнання недійсним Договору, яка судом задоволена.

Судова колегія зазначає, що апелянт є фактичним користувачем земельної ділянки, належної на праві постійного землекористування учбовому закладу, здійснює на цій ділянці діяльність для вирощування сільськогосподарської продукції, не маючи на це відповідного права, а відтак зобов`язаний звільнити означену земельну ділянку.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що учасникам спору було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Тому відносно інших аргументів апелянта, які викладені ним в апеляційній скарзі, судова колегія зазначає, що вони були досліджені, однак, не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються судом в його основу, висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.

З огляду на встановлені обставини судова колегія зазначає, що наведені апелянтом доводи не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного судового рішення і ухвалення нового рішення, оскільки вони спростовуються встановленими у справі обставинами, ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди ПСП «Дружба народів» з висновками суду першої інстанції про задоволення позову.

Статтею 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга Приватного сільськогосподарського підприємства "Дружба народів" задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Одеської області від 02.06.2025 у справі №916/384/25 залишається без змін.

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

Рішення Господарського суду Одеської області від 02.06.2025 у справі №916/384/25 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у 20-денний строк.

Повний текст постанови складений та підписаний 03.11.2025.

Головуючий суддяСавицький Я.Ф.

СуддяПринцевська Н.М.

СуддяЯрош А.І.