Постанова від 28.10.2025 по справі 924/1261/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2025 року Справа № 924/1261/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Розізнана І.В. , суддя Юрчук М.І.

секретар судового засідання Соколовська О.В.

за участю представників:

скаржника Національної академії аграрних наук України Василик В.В.

арбітражного керуючого Луценко Р.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національної академії аграрних наук України на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 17.09.2025 у справі №924/1261/23

за заявою Головного управління ДПС у Хмельницькій області

до Державного підприємства "Дослідне господарство "Проскурівка" Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.09.2025 клопотання ОСОБА_1 (вх. №05-06/1757/25) від 16.09.2025 задоволено.

Заборонено суб`єктам державної реєстрації, визначеним Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в тому числі, але не виключно: державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам, які здійснюють діяльність на території України та іншим суб`єктам, що вчиняють реєстраційні дії з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, будь-яким іншим особам, наділеним функціями державного реєстратора, проводити (вчиняти, здійснювати) реєстраційні дії (у т.ч. державну реєстрацію змін до відомостей), передбачені Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", щодо Державного підприємства "Дослідне господарство "Проскурівка" Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України" (код ЄДРПОУ 00846429), а саме: заборонити вносити будь-які зміни до відомостей про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо.

Місцевий господарський суд, з огляду на виконання ухвали Господарського суду Хмельницької області від 11.06.2025 у справі №924/1261/23, виснував про наявність підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про вжиття заходів до забезпечення вимог кредиторів.

Не погоджуючись із постановленою ухвалою, Національна академія аграрних наук України звернулася до суду через систему Електронний суд, в якій просить поновити скаржнику пропущений з поважних причин строк на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Хмельницької області від 17.09.2025 у справі № 924/1261/23 (про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів), оскільки повний текст оскаржуваної ухвали було отримано скаржником 19.09.2025, а крім того останні дні строку на оскарження припали на вихідний день. Ухвалу господарського суду Хмельницької області від 17.09.2025 у справі № 924/1261/23 про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів - скасувати. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про вжиття заходів до забезпечення вимог кредиторів відмовити

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає наступне:

- стаття 40 КУзПБ не передбачає таких заходів забезпечення вимог кредиторів як заборона суб`єктам державної реєстрації вносити будь-які зміни до відомостей про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи;

- з аналізу змісту ухвали господарського суду Хмельницької області від 11.06.2025, якою було припинено повноваження в.о. директора Державного підприємства "Дослідне господарство "Проскурівка" Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України" Добрянського Євгенія Миколайовича, вбачається, що вона є персоніфікованою, тобто припинення повноважень відбулось щодо конкретної особи ОСОБА_2 , а не необмеженого кола осіб. Адже судом в ухвалі від 11.06.2025 було установлено порушення, які вчинені саме цією конкретною винною особою, ОСОБА_2 . Жодною ухвалою у справі не обмежувалися повноваження органу управління боржника - НААН щодо здійснення призначень нового керівника боржника;

- суд втрутився в дискреційні статутні повноваження органу управління боржника та без постанови суду про визнання боржника банкрута фактично позбавив НААН правом здійснювати свої статутні повноваження, які ніде і ніким не припинялися;

- частина 2 статті 40 КУзПБ передбачає виключно можливість припинення повноважень виконавчого органу боржника та покладення виконання його обов`язків тимчасово на розпорядника майна. Тобто ч. 2 ст. 40 КУзПБ не передбачає можливості припинення органів управління боржника, в тому числі шляхом фактичної заборони останньому подавати державному реєстратору документи на призначення нового керівника боржника, оскільки така можливість заблокована оскаржуваною ухвалою, яка таким чином впливає на права та інтереси НААН, повноваження якого ніким і ніде не припинялися;

- орган управління боржника, яким є Національна академія аграрних наук України, не позбавлений права щодо призначення нового керівника боржника, однак така можливість фактично заблокована через незаконну протиправну оскаржувану ухвалу суду від 17.09.2025

- посилання заявника та суду на норми ст. ст. 136, 137 ГПК України, які передбачають вжиття заходів забезпечення позову взагалі недоречні поза позовним провадженням, якого у даному випадку немає. Тобто суд вільно та свавільно маніпулює нормами ст. ст. 136, 137 ГПК України, які взагалі призначені для позовних проваджень та не мають ніякого відношення до стадії розпорядження майном у справі про банкрутство;

- у даному випадку, рішення (ухвала суду від 11.06.2025) вже виконано, тобто вказана ухвала вичерпується виконанням;

- судом не встановлено жодних обставин, які б давали підстави обмежувати допуск нового керівника боржника до виконання ним повноважень, суд фактично обмежив повноваження нової особи без доведення судом її вини;

- судом не встановлено вчинення жодних порушень особою Побережною ОСОБА_3 на посаді заступника директора боржника, а сам лише наказ НААН не є достатньою та адекватною підставою для прийняття судом ухвали про вжиття не передбачених ст. 40 КУзПБ заходів забезпечення вимог кредиторів

10.10.2025 на адресу суду надійшли матеріали оскарження ухвали у справі №924/1261/23.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.10.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Національної академії аграрних наук України на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 17.09.2025 у справі №924/1261/23. Розгляд апеляційної скарги призначено на "28" жовтня 2025 р. об 11:30год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59, у залі судових засідань №3. Запропоновано учасникам справи у строк до 24.10.2025 надіслати до Північно-західного апеляційного господарського суду письмові відзиви на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому ст. 263 ГПК України, та докази надсилання копії відзивів та доданих до них документів іншим учасникам справи.

На адресу суду від арбітражного керуючого Луценка Р.О. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому арбітражний керуючий просить апеляційну скаргу Національної академії аграрних наук України на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 17.09.2025 у справі № 924/1261/23 залишити без задоволення. Ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 17.09.2025 у справі № 924/1261/23 залишити без змін.

В судовому засіданні у режимі відеоконференції представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги.

В судовому засіданні у режимі відеоконференції арбітражний керуючий заперечив доводи апеляційної скарги.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про місце, час і дату судового засідання повідомлялися належним чином.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийняття оскаржуваної ухвали суду, зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.12.2023 до Господарського суду Хмельницької області надійшла заява Головного управління ДПС у Хмельницькій області до Державного підприємства "Дослідне господарство "Проскурівка" Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України" про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Ухвалою суду від 11.12.2023 прийнято заяву Головного управління ДПС у Хмельницькій області до Державного підприємства "Дослідне господарство "Проскурівка" Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України" про відкриття провадження у справі про банкрутство до розгляду та призначено підготовче засідання по справі.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 13.05.2024 відкрито провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Дослідне господарство "Проскурівка" Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України", введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Луценка Р.О.

13.05.2024, з метою виявлення кредиторів боржника, на офіційному веб-сайті Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду було оприлюднено повідомлення про відкриття провадження про банкрутство Державного підприємства "Дослідне господарство "Проскурівка" Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України" Хмельницька область, Ярмолинецький район, с. Проскурівка, за №73181.

Ухвалою суду від 29.10.2024 залучено Національну академію аграрних наук України в якості учасника у справі №924/1261/23.

Ухвалою від 11.06.2025 припинено повноваження в.о. директора Державного підприємства "Дослідне господарство "Проскурівка" Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України" (код ЄДРПОУ 00846429) Добрянського Євгенія Миколайовича. Виконання обов`язків директора Державного підприємства "Дослідне господарство "Проскурівка" Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України" покладено на розпорядника майна арбітражного керуючого Луценка Романа Олександровича.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.09.2025 апеляційні скарги Національної академії аграрних наук України та Добрянського Є. М. на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 11.06.2025 у справі №924/1261/23 залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 11.06.2025 у справі №924/1261/23 - без змін.

16.09.2025 до суду першошї інстанції надійшло клопотання Луценка Р.О. про вжиття заходів до забезпечення вимог кредиторів, у якому заявник просить суд заборонити суб`єктам державної реєстрації, визначеним Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в тому числі, але не виключно: державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам, які здійснюють діяльність на території України та іншим суб`єктам, що вчиняють реєстраційні дії з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, будь-яким іншим особам, наділеним функціями державного реєстратора, проводити (вчиняти, здійснювати) реєстраційні дії (у т.ч. державну реєстрацію змін до відомостей), передбачені Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", щодо Державного підприємства "Дослідне господарство "Проскурівка" Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України" (код ЄДРПОУ 00846429), а саме: заборонити вносити будь-які зміни до відомостей про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо.

В обґрунтування клопотання, посилаючись на ст. 40 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 136, 137 ГПК України зазначив, що розпоряднику майна стало відомо про наказ Національної академії аграрних наук України №310-к від 08.09.2025 "Про покладення виконання обов`язків директора". Вказаним наказом покладено обов`язки директора Державного підприємства "Дослідне господарство "Проскурівка" Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України" на заступника директора Побережну-Лоборчук Олену Володимирівну.

Також заявник зауважив, що винесення вказаного наказу суперечить нормам Кодексу України з процедур банкрутства, зокрема ст. 40, згідно якої заходи щодо забезпечення вимог кредиторів діють відповідно до дня введення процедури санації і призначення керуючого санацією або до прийняття постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора, або до закриття провадження у справі. Вказаним наказом не припинено (і не могли бути припиненні через відсутність у НААН України відповідних повноважень) повноваження розпорядника майна Луценка Р.О., як виконуючого обов`язків керівника боржника, які було покладено на нього ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 11.06.2025 у справі № 924/1261/23, яка залишена без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.09.2025р.

Заявник зазначив, що наказ Національної академії аграрних наук України №310-к від 08.09.2025 суперечить ухвалі Господарського суду Хмельницької області від 11.06.2025 року у справі №924/1261/23 і спрямований на створення умов для її не виконання, оскільки може бути підставою для внесення змін до відомостей про боржника (його уповноважених осіб), які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Суд першої інстанції задоволив вищевикладене клопотання про вжиття заходів до забезпечення вимог кредиторів.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Статтею 2 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно до вимог ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, норми якої кореспондують з приписами ч. 6 ст. 12 ГПК України, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що Кодекс України з процедур банкрутства охоплює не всі процесуальні особливості та порядок вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Наведений висновок підтверджується тим, що у статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства законодавцем закріплено положення про те, що при розгляді справ про банкрутство суди, крім іншого, керуються положеннями ГПК України.

Приписами ст. 136 ГПК України визначено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому, положення ГПК України про забезпечення позову застосовуються у справі про банкрутство з урахуванням вимог ГПК України, що визначає особливості провадження у справі про банкрутство як окремої форми судового процесу.

Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 16.09.2020 у справі №910/13208/19.

Загальні принципи застосування забезпечувальних заходів (на будь-якій стадії розгляду справи, якщо їх незастосування може істотно ускладнити ефективний захист порушених прав кредитора як учасника провадження), дотримання доцільності, адекватності та співмірності вжитих заходів мають застосовуватися як загальні забезпечувальні норми відповідно до статті 136 ГПК України.

Подібні за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 13.02.2020 у справі № 50/790-43/173.

В силу ст.ст. 136, 137 Господарського процесуального кодексу України пов`язують вжиття господарським судом заходів забезпечення позову з обґрунтуванням обставин необхідності такого забезпечення в контексті положень статті 73 Господарського процесуального кодексу України, як гарантії ефективності задоволення вимог позивача (заявника) за результатами розгляду спору по суті.

Системний аналіз зазначених норм ГПК України та Кодексу України з процедур банкрутства дозволяє зробити висновок про те, що Кодексом, як спеціальним законом, визначено особливі різновиди заходів на забезпечення вимог кредиторів боржника, які є учасниками провадження у справі та надано право їх застосування як за клопотанням кредитора, так за ініціативою суду. Разом з тим, загальні принципи застосування забезпечувальних заходів (на будь-якій стадії розгляду справи, якщо їх незастосування може істотно ускладнити ефективний захист порушених прав кредитора як учасника провадження), дотримання доцільності, адекватності та співмірності застосованих заходів мають застосовуватися як загальні забезпечувальні норми відповідно до статті 136 ГПК України.

Близькі за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 13.02.2020 у справі № 50/790-43/173.

Необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 10.02.2021 у справі № 911/1159/14.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 16.09.2020 у справі № 910/13208/19 зазначає, що обрання належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти: збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Відтак, з метою захисту прав та інтересів кредиторів, а також збереження майнових активів боржника, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вправі вжити заходів щодо забезпечення вимог кредиторів, передбачені загальними положеннями ст. 137 ГПК України, а також інших заходів, застосування яких, за переконанням суду, є необхідним у конкретному випадку, з урахуванням спеціальних норм Кодексу України з процедур банкрутства.

Подібна за змістом правова позиція є сталою та викладена у постановах Верховного Суду, зокрема, від 08.04.2019 у справі №925/100/15, від 13.02.2020 у справі №50/790-43/173 від 16.09.2020 у справі №910/13208/19.

Поняття "заходи забезпечення вимог кредиторів" та поняття "заходи забезпечення позову" є спорідненими поняттями та направлені на досягнення однієї мети: забезпечення виконання судового рішення - в позовному провадженні та забезпечення можливості кредиторів реалізувати своє право отримати задоволення визнаних судом вимог - в процедурі банкрутства.

Враховуючи вищевикладене, є безпідставними доводи скаржника щодо неможливості застосування ст. ст. 136, 137 ГПК України у справі про банкрутство.

У відповідності до статті 40 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників справи чи за своєю ініціативою вжити заходів до забезпечення вимог кредиторів.

Ухвала про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів є виконавчим документом та підлягає примусовому виконанню.

Господарський суд за клопотанням розпорядника майна, кредиторів або з власної ініціативи може заборонити боржнику вчиняти без згоди розпорядника майна правочини, а також зобов`язати боржника передати цінні папери, майно, інші цінності на зберігання третім особам, вчинити чи утриматися від вчинення певних дій або вжити інших заходів для збереження майна боржника та забезпечення вимог кредиторів (у тому числі шляхом позбавлення боржника права розпорядження його майном або цінними паперами без згоди розпорядника майна або суду, який розглядає справу про банкрутство; накладення арешту на конкретне рухоме чи нерухоме майно боржника), про що виноситься ухвала.

У процедурі розпорядження майном за клопотанням розпорядника майна, сторін або інших учасників справи про банкрутство, що містить підтверджені відомості про перешкоджання виконавчим органом боржника виконанню повноважень розпорядника майна, невжиття заходів щодо забезпечення збереження майна боржника, а також про вчинення ними дій, що порушують права та законні інтереси боржника або кредиторів, господарський суд має право припинити повноваження виконавчого органу боржника та покласти виконання його обов`язків на розпорядника майна.

Про припинення повноважень виконавчого органу боржника та покладання його обов`язків на розпорядника майна господарський суд виносить ухвалу, яка є виконавчим документом та підлягає примусовому виконанню.

З дня постановлення господарським судом ухвали про припинення повноважень виконавчого органу боржника відповідні посадові особи боржника, повноваження яких припинені ухвалою господарського суду, зобов`язані протягом трьох днів передати розпоряднику майна, а розпорядник майна - прийняти бухгалтерську та іншу документацію боржника, його печатки і штампи, матеріальні та інші цінності.

У разі ухилення від виконання зазначених обов`язків відповідні посадові особи боржника несуть відповідальність за збитки, завдані боржнику або кредиторам таким ухиленням (ч. 1, 2, 3 ст. 40 Кодексу України з процедур банкрутства).

Заходи щодо забезпечення вимог кредиторів діють відповідно до дня введення процедури санації і призначення керуючого санацією або до прийняття постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора, або до закриття провадження у справі. Господарський суд має право скасувати або змінити заходи щодо забезпечення вимог кредиторів до настання зазначених обставин, про що постановляє ухвалу (ч. 4 ст. 40 Кодексу України з процедур банкрутства).

Таким чином, заходи щодо забезпечення вимог кредиторів відповідно ст. 40 Кодексу України з процедур банкрутства можуть бути введені на стадії розпорядження майном та діють відповідно до дня введення процедури санації і призначення керуючого санацією або до прийняття постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора, або до закриття провадження у справі.

Як вже зазначалося, ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 11.06.2025 припинено повноваження в.о. директора Державного підприємства "Дослідне господарство "Проскурівка" Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України" Добрянського Євгенія Миколайовича. Виконання обов`язків директора Державного підприємства "Дослідне господарство "Проскурівка" Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України" покладено на розпорядника майна арбітражного керуючого Луценка Романа Олександровича.

Вказана ухвала набрала законної сили з дня її прийняття, тобто з 11.06.2025, та в подальшому залишена без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.09.2025 у справі № 924/1261/23.

З наведеного можна зробити висновок, що з моменту введення процедури санації і призначення керуючого санацією або з моменту прийняття постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора, або з моменту закриття провадження у справі, заходи щодо забезпечення вимог кредиторів мають бути скасовані, оскільки перехід до вказаних судових процедур або закриття провадження у справі є підставою для припинення заходів щодо забезпечення вимог кредиторів.

Близькі за змістом висновки викладені в ухвалі Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 25.08.2021 у справі № 904/2104/19.

Норма КУзПБ щодо скасування заходів забезпечення вимог кредиторів, а саме ч. 4 ст. 40 є імперативною та не підлягає розширеному тлумаченню.

До того ж, заходи забезпечення вимог кредиторів можуть бути вжиті у різних формах, зокрема, як і у накладенні арешту на майно боржника, так і у формі заборони вчинення певних дій іншими особами.

Заходи забезпечення вимог кредиторів можуть бути вжиті за клопотанням сторін або учасників справи чи навіть за ініціативою суду.

При цьому, вжиті заходи щодо забезпечення вимог кредиторів діють відповідно до дня введення процедури санації і призначення керуючого санацією або до прийняття постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора, або до закриття провадження у справі. Тобто, завершення процедури розпорядження майном імперативно завершує дію заходів забезпечення вимог кредиторів, в якій би формі вони не були вжиті (чи у формі арешту, чи у формі заборони вчинення певних дій іншими особами).

Судом встановлено, що на підставі ухвали Господарського суду Хмельницької області від 11.06.2025 у справі №924/1261/23, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено відомості про розпорядника майна Луценка Р.О., як в.о. директора боржника.

Сторонами у справі не заперечується, що у справі № 924/1261/23 про банкрутство ДП "ДГ "Проскурівка" Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла НААН України" триває процедура розпорядження майном. Заходи щодо забезпечення вимог кредиторів вжиті ухвалою від 11.06.2025 судом не скасовані та не змінені.

Поряд з цим, президентом Національної академії аграрних наук України Гадзало Ярославом Михайловичем винесено наказ від 08.09.2025 № 310-к "Про покладення виконання обов`язків директора", яким покладено виконання обов`язків директора ДП "ДГ "Проскурівка" Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла НААН України" на заступника директора Побережну-Лоборчук Олену Володимирівну.

Таким чином, винесення наказу президентом Національної академії аграрних наук України від 08.09.2025 № 310-к суперечить нормам Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки кодексом не передбачено право органу управління боржника скасовувати або змінювати заходи щодо забезпечення вимог кредиторів вжиті господарським судом

Крім того, відповідно до ч. 2 п. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, крім змін до відомостей, передбачених частиною п`ятою цієї статті, подаються, зокрема, такі документи: примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи, іншого визначеного законом суб`єкта (особи) про зміни, що вносяться до Єдиного державного реєстру, крім внесення змін до інформації про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) юридичної особи, у тому числі кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) її засновника, якщо засновник - юридична особа, про місцезнаходження та про здійснення зв`язку з юридичною особою;

Отже, на підставі оригіналу наказу від 08.09.2025 № 310 к, існує можливість внесення змін до відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які суперечитимуть ухвалі Господарського суду Хмельницької області від 11.06.2025 у справі №924/1261/23.

Враховуючи наведене, судом першої інстанції обґрунтовано задоволено клопотання ОСОБА_1 (вх. №05-06/1757/25) від 16.09.2025 та заборонено суб`єктам державної реєстрації вносити будь-які зміни до відомостей про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо.

Також є безпідставними доводи скаржника про недотримання судом першої інстанції порядку розгляду заяви про забезпечення.

Статтею 40 Кодексу України з процедур банкрутства не встановлено спеціальний порядок розгляду заяви про забезпечення вимог кредиторів. Вказаною статтею передбачено, що суд має право за клопотанням сторін або учасників справи чи за своєю ініціативою вжити заходів до забезпечення вимог кредиторів.

Таким чином, нормами Кодексу України з процедур банкрутства не встановлено обов`язку суду призначати судове засідання для розгляду заяви про забезпечення вимог кредиторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

16.09.2025 до суду першошї інстанції надійшло клопотання ОСОБА_1 про вжиття заходів до забезпечення вимог кредиторів, а ухвалою суду першої інстанції від 17.09.2025 вказане клопотання задоволено.

Таким чином, судом першої інстанції розглянуто клопотання про забезпечення вимог кредиторів у відповідності до норм ГПК України.

Також є необґрунтованими доводи скаржника про неналежність обраного заходу забезпечення вимог кредиторів.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі або заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій, а також надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Пунктом 2 частини 1 статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" підставою для відмови у державній реєстрації є, серед іншого, у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії, крім випадків, встановлених законом.

Отже, заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений, зокрема, Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

Зокрема така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 09.11.2018 у справі №915/508/18, від 12.03.2020 у справі №916/3479/19, від 15.04.2021 у справі №911/2780/20, від 24.06.2020 у справі №902/1051/19.

Суд звертає увагу, що у частині 2 статті 40 КУзПБ не йдеться про припинення повноважень виконавчого органу боржника та покладення виконання його обов`язків тимчасово на розпорядника майна

Варто зазначити, що у редакції КУзПБ до 01.01.2025 ч. 12, 13 ст. 44 КУзПБ передбачали, що повноваження керівника боржника та виконавчих органів його управління, покладені на них відповідно до законодавства чи установчих документів, можуть бути припинені в разі, якщо ними не вживаються заходи щодо забезпечення збереження майна боржника, створюються перешкоди діям розпорядника майна чи допускаються інші порушення законодавства. У разі виявлення обставин, передбачених абзацом першим цієї частини, за клопотанням кредиторів або інших учасників справи ухвалою господарського суду повноваження керівника та виконавчих органів управління боржника припиняються, а виконання відповідних обов`язків тимчасово покладається на розпорядника майна до призначення в порядку, визначеному законодавством та установчими документами, нового керівника боржника та виконавчих органів управління боржника.

З дня постановлення господарським судом ухвали про припинення повноважень керівника боржника або органів управління боржника керівник, повноваження якого припинені ухвалою господарського суду, зобов`язаний протягом трьох днів передати розпоряднику майна, а розпорядник майна - прийняти бухгалтерську та іншу документацію боржника, його печатки і штампи, матеріальні та інші цінності. У разі ухилення від виконання зазначених обов`язків керівник боржника несе зобов`язання з відшкодування збитків, завданих таким ухиленням.

При цьому, 01.01.2025 набрала чинності нова редакція КУПБ згідно з Законом України "Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства та деяких інших законодавчих актів України щодо імплементації Директиви Європейського парламенту та Ради Європейського Союзу 2019/1023 та запровадження процедур превентивної реструктуризації" від 19.09.2024 № 3985-IX (Закон № 3985-IX).

У вказаній редакції Кодексу України з процедур банкрутства частини 12 та 13 статті 44 щодо припинення повноважень керівника та виконавчих органів його управління виключено на підставі Закону № 3985-IX від 19.09.2024.

А абзац 2 частини 2 статті 40 викладено із змінами, внесеними згідно із Законом № 3985-IX від 19.09.2024, зокрема, про припинення повноважень виконавчого органу боржника та покладання його обов`язків на розпорядника майна господарський суд виносить ухвалу, яка є виконавчим документом та підлягає примусовому виконанню.

На підставі викладеного, твердження скаржника про те, що виконання відповідних обов`язків покладається на розпорядника майна тимчасово, є безпідставними і такими, що суперечать нормам КУзПБ.

Відповідно до частини 14 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство корпоративні права засновників (учасників, акціонерів) боржника реалізуються з урахуванням обмежень, встановлених цим Кодексом.

Отже, відкриття провадження у справі про банкрутство має наслідком певне коло обмежень корпоративних прав засновників (учасників, акціонерів) боржника.

Як вже зазначалося, ч. 4 ст. 40 Кодексу України з процедур банкрутства передбаченою що заходи щодо забезпечення вимог кредиторів діють відповідно до дня введення процедури санації і призначення керуючого санацією або до прийняття постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора, або до закриття провадження у справі. Господарський суд має право скасувати або змінити заходи щодо забезпечення вимог кредиторів до настання зазначених обставин, про що постановляє ухвалу (ч. 4 ст. 40 Кодексу України з процедур банкрутства).

Враховуючи, що боржник перебуває у процедурі розпорядження майном, заходи забезпечення відповідно до ухвали суду від 11.06.2025 судом не змінені та не скасовані, є необґрунтованими доводи скаржника про вичерпання ухвали суду від 11.06.2025 її виконанням.

Інші доводи скаржника не спростовують вищевикладених висновків суду.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Натомість, скаржником не надано достатніх належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст. 75, 76 ГПК України на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі.

Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За наведених обставин, ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 17.09.2025 у справі №924/1261/23 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Національної академії аграрних наук України - без задоволення.

Судові витрати апеляційний суд розподіляє з урахуванням положень ст.ст. 123, 129 ГПК України та покладає на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Національної академії аграрних наук України на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 17.09.2025 у справі №924/1261/23 залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 17.09.2025 у справі №924/1261/23 - без змін.

2. Матеріали оскарження ухвали у справі № 924/1261/23 повернути до Господарського суду Хмельницької області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку встановленому ст.ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "31" жовтня 2025 р.

Головуючий суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Юрчук М.І.