Постанова від 03.11.2025 по справі 909/471/24

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2025 року

м. Київ

cправа № 909/471/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О. А. - головуючий, Баранець О. М., Студенець В. І.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиль"

про ухвалення додаткового рішення

у справі № 909/471/24

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиль"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) Громадська організація "Братство демократичної української молоді", 2) ОСОБА_2

про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників та скасування реєстраційних дій

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиль" про:

- визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Стиль" про виключення померлого учасника (засновника) ТОВ "Стиль" ОСОБА_3 та про призначення виконавчого органу (директора) ТОВ "Стиль", оформленого нотаріальним протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Стиль" № 1-24, від 20.12.2023, посвідченого нотаріально 26.02.2024, зареєстрованого в реєстрі за № 283;

- скасування реєстраційних дій щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 02.04.2024; про зміну керівника юридичної особи, зміну розміру статутного капіталу юридичної особи, зміну складу засновників щодо ТОВ "Стиль", проведеними державним реєстратором Загвіздянської сільської ради Івано-Франківської області - Цалин Ю. В.

Хід розгляду справи

2. Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 10.10.2024 позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

3. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 17.03.2025 рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 10.10.2024 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

4. Постановою Верховного Суду від 09.10.2025 касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.03.2025 з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрито, касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.03.2025 у справі №909/471/24 з підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктами 3 і 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, залишено без задоволення, постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.03.2025 у справі №909/471/24 залишено без змін.

Стислий виклад вимог заяви та аргументи учасників справи

5. 14.10.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Стиль" звернулось до Верховного Суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі №909/471/24 у якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Стиль" судові витрати, а саме витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 42 000,00 грн.

6. Заперечень щодо поданої відповідачем заяви від учасників справи до Верховного Суду не надходило.

Щодо суті поданої заяви про ухвалення додаткового рішення

7. Згідно із пунктом 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

8. Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

9. Згідно із частиною першою статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

10. Визначення договору про надання правової допомоги міститься в пункті 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з яким договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

11. Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

12. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

13. Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

14. Згідно із статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

15. Чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати суду при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

16. Зокрема, згідно із положеннями частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

17. Отже, в силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

18. Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

19. Відповідно до положень частин п`ятої, шостої статті 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

20. Виходячи зі змісту наведених положень статті 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що узгоджується з принципом змагальності сторін.

21. Тобто у розумінні цих норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу з власної ініціативи.

Такий висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

22. Разом з тим у частині п`ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу, та не покладати такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

23. Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

24. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

25. Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат, понесених нею на правову допомогу повністю або частково - керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами.

26. Сукупний аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання критеріїв визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу (статті 126, 129 ГПК України), дає підстави дійти висновку, що вирішення питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу по суті (розміру суми витрат, які підлягають відшкодуванню) є обов`язком суду, зокрема, шляхом надання оцінки доказам поданим стороною із застосуванням критеріїв визначених у статті 126 та частинах п`ятій-сьомій, дев`ятій статті 129 ГПК України.

27. Такий обов`язок у кожному конкретному випадку реалізовується на засадах змагальності та рівності сторін, шляхом надання сторонам можливості надати свої міркування/заперечення. За наслідками оцінки обставин справи і наведених учасниками справи щодо цього питання обґрунтувань та дослідження поданих стороною доказів за правилами статті 86 ГПК України, суд і ухвалює рішення в цій частині.

28. В пунктах 33- 34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19 зазначено, що нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову з урахуванням складності та значення справи для сторін.

29. Також відповідно до усталеної практики Верховного Суду суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, повинен враховувати, що:

- не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 та від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21);

- при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 775/9215/15ц);

- суд зобов`язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 775/9215/15ц).

30. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

31. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

32. У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі № 914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

33. Таким чином у вирішенні заяви сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суд керуючись принципами пропорційності та справедливості, закріпленими у статтях 2 та 15 ГПК України має обов`язок дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

34. Подані стороною докази на підтвердження її витрат підлягають оцінці як з точки зору відповідності цих дій вимогам законодавства (вимогам статей 123, 124, 126, 129 ГПК України), так і їх спрямованості на забезпечення права сторони (на користь якої ухвалене судове рішення) на відшкодування судових витрат.

35. Із урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо.

36. Частиною восьмою статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

37. Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (частина перша статті 221 ГПК України).

38. Заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, що містить докази понесення витрат на професійну правничу допомогу подано відповідачем 14.10.2025, тобто в межах встановлених процесуальним законом строків.

39. Так, з матеріалів справи вбачається, що згідно витягу з Договору про надання правової допомоги № 307-25 від 07.07.2025 укладеного мж ТОВ "Стиль" (клієнт) та АО "Перша колегія адвокатів України" (виконавець) сторони погодили надання правничої допомоги.

40. Відповідно до пункту 3.1 Договору, за результатами надання правничої допомоги складається Акт виконаних робіт / наданих послуг, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої юридичної допомоги, її вартість, а також перелік та вартість усіх інших витрат виконавця, пов`язаних з виконанням даного договору, що підлягають відшкодуванню.

41. Згідно з пунктом 3.4 Договору, за послуги з надання правничої допомоги, передбачені даним договором клієнт сплачує виконавцю гонорар, розмір якого узгоджується сторонами згідно актів виконаних робіт (наданих послуг).

42. За умовами пункту 3.4 Договору, при визначенні розміру гонорару враховується:

- обсяг і час роботи, що потрібен адвокату для належного виконання доручення;

- ступінь складності правових питань, що стосуються доручення;

- вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання;

- необхідність виїзду адвоката у відрядження;

- важливість доручення з точки зору інтересів клієнта;

- особливі або додаткові вимоги клієнта стосовно строків виконання доручення;

- характер і тривалість професійних відносин адвоката з клієнтом;

- кваліфікація, професійний досвід, науково-теоретична підготовка та репутація адвоката.

43. Пунктом 3.6 Договору визначено, що вартість послуг помічника адвоката за згодою сторін становить 20% від загальної вартості наданих послуг.

44. Остаточний розрахунок за виконані роботи відбувається в наступному порядку: протягом 30 днів від дня підписання акта наданих послуг клієнт сплачує виконавцю гонорар, а також оплачує інші витрати згідно актів наданих послуг / виконаних робіт.

45. Додатком № 1 до Договору про надання правової допомоги № 307-25 від 07.07.2025 сторони погодили, що предмет справи, за якою надається правнича допомога: справа № 909/471/24 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиль", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) Громадська організація "Братство демократичної української молоді", 2) ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників та скасування реєстраційних дій.

46. Цим же додатком сторони погодили зміст наданих послуг, орієнтовний час та вартість послуг, а саме:

- Спілкування, надання консультації, узгодження предмету та змісту відзиву на касаційну скаргу, орієнтовний час - 2 год.; вивчення матеріалів справи (касаційної скарги та долучених документів), орієнтовний час - 4 год.; загальна вартість - 3000 грн.

- Аналіз релевантних норм матеріального права, судової практики, правових позицій Верховного Суду у подібних справах, орієнтовний час - 4 год; загальна вартість - 2000 грн.

- Складання та подання заяв по суті та процесуальних документів: заперечення щодо відкриття касаційного провадження (6 стор.), орієнтовний час - 6 год; відзив на касаційну скаргу (18 стор.), орієнтовний час - 18 год.; загальна вартість - 24000 грн.

- Судові засідання, орієнтовний час - 3 судових засідання; загальна вартість 6000 грн.

- Вартість послуг помічника адвоката - 7000 грн.

Всього - 42000 грн.

При розрахунку вартості послуг адвоката сторони погодили:

1) Вартість послуг усного характеру - 500 грн за 1 год.

2) Вартість послуг, пов`язаних із складанням письмових документів - 1000 грн за 1 годину (1 сторінку).

3) Вартість послуг, пов`язаних із представництвом в судах - 2000 грн за 1 судове засідання.

4) Вартість послуг помічника адвоката становить 20% від загальної вартості наданих послуг.

47. 14.10.2025 між адвокатським об`єднанням та відповідачем складено Акт № 1 виконаних робіт / наданих послуг за Договором про надання правової допомоги № 307-25 від 07.07.2025 за змістом якого сторони погодили зміст наданих послуг, орієнтовний час та вартість послуг, а саме:

- Спілкування, надання консультації, узгодження предмету та змісту відзиву на касаційну скаргу, орієнтовний час - 2 год.; вивчення матеріалів справи (касаційної скарги та долучених документів), орієнтовний час - 4 год.; загальна вартість - 3000 грн.

- Аналіз релевантних норм матеріального права, судової практики, правових позицій Верховного Суду у подібних справах, орієнтовний час - 4 год; загальна вартість - 2000 грн.

- Складання та подання заяв по суті та процесуальних документів: заперечення щодо відкриття касаційного провадження (6 стор.), орієнтовний час - 6 год; відзив на касаційну скаргу (18 стор.), орієнтовний час - 18 год.; загальна вартість - 24000 грн.

- Судові засідання, орієнтовний час - 3 судових засідання; загальна вартість 6000 грн.

- Вартість послуг помічника адвоката - 7000 грн.

Всього - 42000 грн.

48. Також заявником додано до матеріалів заяви копію рахунку на оплату № 00951 від 14.10.2025, повідомлення про прийняття працівника на роботу / укладення гіг-контракту від 07.02.2024 щодо прийняття Шинкарук А. Я. та копію посвідчення помічника адвоката на ім`я ОСОБА_4 .

49. Дослідивши надані заявником докази, якими підтверджуються витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку з касаційним переглядом справи, у вирішенні питання щодо витрат відповідача у розмірі 42000 грн, за відсутності клопотання позивача щодо зменшення суми судових витрат Суд, керуючись правилами, встановленими у частині п`ятій статті 129 ГПК України дійшов висновку не покладати на позивача всі витрати відповідача в сумі 42000 грн.

50. Так у контексті зазначеного колегія суддів керується тим, що справа не є особливо складною, ураховуючи, що спори про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства та скасування реєстраційних дій неодноразово розглядались Верховним Судом, а судова практика з вирішення подібних спорів наразі є послідовною та сталою.

51. При цьому Суд враховує те, що правова позиція відповідача у справі, і виклад відповідних аргументів як у суді першої і апеляційної інстанції, так і у суді касаційної інстанції є подібними, інтереси позивача в судах усіх інстанцій представлялись тим самим Адвокатським об`єднанням "Перша колегія адвокатів України" і тим більше одним адвокатом - Манченко О. В., а тому, на переконання Суду, час витрачений представником відповідача на спілкування і надання консультацій, вивчення матеріалів справи (касаційної скарги), аналіз релевантних норм матеріального права та судової практики, складання заперечень щодо відкриття касаційного провадженні і відзиву на касаційну скаргу позивача не повною мірою відповідає обсягу наданих адвокатом послуг і є надмірним. Суд вважає справедливим, за даних обставин, що витрачений адвокатом час на вчинення зазначених в акті підготовчих дій та написання відповідних процесуальних документів не може перевищувати 5 годин, стосовно присутності адвоката в трьох судових засіданнях Верховний Суд погоджується із зазначеним адвокатом часом та вартістю в 6000 грн. Окрім цього, Верховний Суд не погоджується з зазначеною сторонами вартістю послуг помічника адвоката в розмірі 7000 грн, оскільки такі послуги взагалі не підтверджуються жодними доказами.

52. На підставі наведеного вище, Верховний Суд дійшов висновку, що витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиль" на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції, визначені як надані послуги з спілкування і надання консультацій, вивчення матеріалів справи (касаційної скарги), аналіз релевантних норм матеріального права та судової практики, складання заперечень щодо відкриття касаційного провадженні і відзиву на касаційну скаргу позивача, підлягають лише частковому покладенню на позивача. А витрати, що визначені як вартість послуг помічника адвоката взагалі не підлягають покладенню на позивача.

53. Звідси, керуючись критеріями доведеності, обґрунтованості, пропорційності та розумності, Верховний Суд вважає, що розмір таких витрат має становити 10 000 грн.

54. Таким чином, дослідивши надані ТОВ "Стиль" докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з позивача на користь відповідача 10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з касаційним розглядом справи №909/471/24. В іншій частині у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиль" слід відмовити.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиль" про ухвалення додаткового рішення у справі № 909/471/24 задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиль" (77111, Івано-Франківська область, м. Бурштин, вул. Міцкевича, 49А; ідентифікаційний код - 22187660) 10 000 (десять тисяч) грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду Івано-Франківської області.

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. А. Кролевець

Судді О. М. Баранець

В. І. Студенець