Ухвала від 03.11.2025 по справі 921/21/22

УХВАЛА

03 листопада 2025 року

м. Київ

cправа № 921/21/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т.Д., Багай Н.О.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Фонду державного майна України

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 23.04.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.06.2025 у справі

за позовом Національного заповідника "Замки Тернопілля"

до Вишнівецького державного виробничо-торговельного підприємства "Шкіргалантерея",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Міністерство культури та стратегічних комунікацій України,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1. Фонд державного майна України,

2. Державний реєстратор Вишнівецької селищної ради Тернопільської області Найко Віталій Олегович,

про скасування державної реєстрації права власності, припинення права власності та витребування з незаконного володіння нерухомого майна

ВСТАНОВИВ:

15.09.2025 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Фонду державного майна України на рішення Господарського суду Тернопільської області від 23.04.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.06.2025 у справі № 921/21/22, подана 12.09.2025 через систему «Електронний суд» разом із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.10.2025 касаційну скаргу Фонду державного майна України залишено без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із недоплатою судового збору та частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки доводи, наведені в клопотанні про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження визнані неповажними. Надано скаржнику строк для усунення недоліків.

Від Фонду державного майна України, на виконання вимог ухвали Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.10.2025, надійшла заява про усунення недоліків, у якій викладено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, у якому скаржник навів ті ж самі підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, які колегія суддів раніше визнала неповажними.

Так, розглянувши клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, Суд дійшов висновку, що останнє не містить нових доводів щодо поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, крім тих, які вже були визнані неповажними ухвалою суду про залишення касаційної скарги без руху.

Відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судового рішення, що оскаржується, або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Оскаржувана постанова Західного апеляційного господарського суду ухвалена17.06.2025, отже з цього моменту почався перебіг двадцятиденного строку, встановленого для її оскарження в касаційному порядку. Таким чином, останнім днем для подання касаційної скарги на постанову було 07.07.2025, після цього процесуальний строк вважається таким, що пропущений.

Вперше подану касаційну скаргу на постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.06.2025 скаржник надіслав до Верховного Суду 11.07.2025. Верховний Суд ухвалою від 01.09.2025 повернув касаційну скаргу Фонду державного майна України на рішення Господарського суду Тернопільської області від 23.04.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.06.2025 у справі № 921/21/22 на підставі частини четвертої статті 174 та частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаржник не усунув недоліки, зазначені в ухвалі від 28.07.2025.

Фонд державного майна України вдруге звернувся з касаційною скаргою 12.09.2025 через систему "Електронний суд", тобто з пропуском встановленого процесуального строку.

Право на звернення до суду не є абсолютним, оскільки воно реалізується тільки в порядку і спосіб, встановлених законом, у цьому разі Господарським процесуальним кодексом України.

Права господарського суду при вирішенні питання, що виникають у зв`язку із поновленням пропущеного процесуального строку, унормовуються процесуальним законодавством, зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки, в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Статтею 129 Конституції України визначено як одну із засад судочинства рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Клопотання про поновлення процесуального строку має містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Натомість подане скаржником клопотання про поновлення строку свідчить про те, що останнім не наведено жодного нового аргументу щодо поновлення строку на касаційне оскарження, а викладені повторно доводи вже були визнані Судом неповажними в ухвалі про залишення касаційної скарги без руху від 06.10.2025.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

За таких обставин Суд дійшов висновку, що причини подання касаційної скарги після закінчення строку на касаційне оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 17.06.2025 залежали лише від суб`єктивної волі скаржника, а не від об`єктивно непереборних обставин та зводяться до порушення скаржником вимог процесуального законодавства. Доводів на підтвердження протилежного скаржником не наведено та не обґрунтовано.

За приписами абз. 2 ч. 3 ст. 292 Господарського процесуального кодексу України якщо заяву (про поновлення пропущеного строку) не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 293 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржник у строк, визначений судом, не подав заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

Керуючись статтями 119, 234, 235, 292, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фонду державного майна України на рішення Господарського суду Тернопільської області від 23.04.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.06.2025 у справі № 921/21/22.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

Н. О. Багай