Ухвала від 20.10.2025 по справі 755/11544/24

Справа №:755/11544/24

Провадження №: 1-кс/755/2579/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" жовтня 2025 р. слідча суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участі учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

представника власника майна ОСОБА_4 ,

розглянувши клопотання представника власника майна - адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах власника майна JK LTD ( Джей Кей ЛТД ), про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудового розслідування за № 42022010000000065 від 30 травня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 322-1 КК України,

в с т а н о в и л а :

представник власника майна - адвокат ОСОБА_4 , який діє в інтересах власника майна JK LTD (Джей Кей ЛТД), звернувся до слідчої судді з клопотанням про скасування арешту майна, а саме: судна «ANKA» (ІМО НОМЕР_1), яке належить на праві власності юридичній особі, зареєстрованій за законодавством Республіки Маршаллові острови, JK LTD (Джей Кей ЛТД), номер компанії 112453.

Адвокат мотивує клопотання тим, що арешт судна «ANKA» є незаконним, оскільки був накладений з численними процесуальними порушеннями, без належних підстав та всупереч нормам міжнародного й національного права. З огляду на відсутність підозрюваних, відсутність морської вимоги та наявність підтвердженого законного власника (JK LTD), адвокат обґрунтовує необхідність скасування арешту судна.

Адвокатом зазначено, що з самого початку порушено процедуру накладення арешту, оскільки власника майна не повідомлено про судове засідання, окрім того, арешт постановлено у закритому засіданні, що суперечить ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та окрім того, порушено норми міжнародного морського права, так як даний арешт суперечить Конвенції ООН з морського права 1982 року та Конвенції 1952 року.

Наступними підставами, на які посилається представник власника майна, є відсутність підозрюваного у даному кримінальному провадженні, оскільки підозра, раніше вручена капітану судна, скасована як незаконна, а на даний час у кримінальному провадженні немає підозрюваних; відсутність будь яких слідчих дій з вищевказаним судном, що на думку адвоката, свідчить про відсутність його доказового значення; неналежність доказів обвинувачення, оскільки стороною обвинувачення надано суду ксерокопії та скріншоти документів іноземними мовами без перекладу й належного засвідчення, що робить їх недопустимими доказами .

Сторона обвинувачення невірно визначила власника, оскільки у клопотанні вказана чорногорська компанія FAB PETROL DOO, однак документи підтверджують, що з 10.01.2025 єдиним власником судна є JK LTD (Джей Кей ЛТД), який до того ж є добросовісним власником. Однак, останніми не здійснювалось управління судном, яке перебувало під контролем компаній-менеджерів, адже відповідальність за маршрути покладається на судновласника та капітана.

Відтак, враховуючи вищевикладені підстави, адвокат ОСОБА_4 просить скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 18.04.2025 року.

У судовому засіданні представник власник майна - адвокат ОСОБА_4 підтримав подане клопотання, просив його задовольнити з викладених в нього підстав, зазначив, що арешт накладено необґрунтовано, тривалий час не проводиться ніяких слідчих дій, окрім того стороною обвинувачення долучено недопустимі докази, всі документи не перекладені, їх походження не відоме. Відтак, є всі підстави для скасування даного арешту.

Окрім того, доповнив, що в попередніх ухвалах більша частина мотивів і доводів не врахована. Що такий підхід до судових рішень не відповідає стандартам обґрунтованості, оскільки не є повною мірою об`єктивним та справедливим.

Прокурор ОСОБА_7 у судовому засіданні заперечувала проти клопотання про скасування арешту на майно, зазначила, що немає підстав для зняття арешту на вказане майно.

Повідомила, що у даному кримінальному провадженні повідомлено про підозру ОСОБА_8 , який, будучи капітаном судна «ANKA», в порушення всіх вимог, заплив на тимчасово окуповану територію, керуючи даним кораблем. Щодо цієї підозри винесено два рішення у суді першої інстанції, одне щодо скасування повідомлення про підозру, інше про залишення скарги адвоката ОСОБА_4 без задоволення. Окрім того, Київським апеляційним судом 22.09.2025 ухвалу суду щодо скасування повідомлення про підозру скасовано. На теперішній час змінено повідомлення про підозру та уточнено анкетні дані підозрюваного, який з липня 2025 року перебуває у розшуку, що підтверджується відомостями, які містяться на сайті МВС України.

Також прокурор зазначила, що повідомлення про підозру вручено з дотриманням всіх вимог КПК. Щодо арешту майна, накладеного на судно, прокурор повідомила, що його наклали як на знаряддя вчинення злочину, у даному кримінальному провадженні, оскільки саме це судно було під керуванням капітана ОСОБА_9 , якому вручено підозру. Окрім того, ухвалою Київського апеляційного суду від 25.09.2025 відмовлено у задоволенні апеляційної скарги адвоката ОСОБА_4 , а ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва про накладення арешту на судно «ANKA» від 18.04.2025 - залишено без змін.

Також прокурор повідомила, що власнику судна було відомо про накладення арешту, оскільки вже 28.04.2025 до органу досудового розслідування надійшов запит від посла Чорногорії щодо роз`яснення обставин такого забезпечувального заходу. Також прокурор звернула увагу на той факт, що ОСОБА_8 вручено ухвалу про обшук та всі документи, які містяться у матеріалах кримінального провадження. Окрім того, прокурор у судовому засіданні долучила копії матеріалів даного кримінального провадження у 3-х томах.

Вивчивши клопотання, додані до нього документи, якими адвокат обґрунтовує доводи клопотання, заслухавши думку учасників, слідча суддя дійшла такого висновку.

Згідно зі ст. 5 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що під час вирішення питання про скасування арешту майна суд повинен перевірити наступні обставини: по-перше, чи звернувся із клопотанням про скасування арешту майна належний суб`єкт; по-друге, чи накладався арешт на майно, по-третє, чи наявні підстави, з якими кримінальний процесуальний закон пов`язує можливість скасування арешту майна - відсутність подальшої потреби в арешті або накладення арешту необґрунтовано.

Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку (абз. 1 ч. 1 ст. 170 КПК України).

Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, а також відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Так, відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

З мотивувальної частини ухвали слідчої судді Дніпровського районного суду м. Києва від 18 квітня 2025 року вбачається, що при арешті майна слідча суддя виходила з того, що на час розгляду клопотання органу досудового розслідування були достатні підстави для висновку, що зазначене у клопотанні майно є речовими доказами у даному кримінальному провадженні в розумінні ст.98 КПК України, тобто існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що таке майно є доказом злочину, а арешт майна необхідний з метою забезпечення збереження такого майна як речового доказу.

Крім того, зі змісту ухвали вбачається, що слідча суддя виходила з того, що на час розгляду клопотання про арешт майна потреби органу досудового розслідування виправдовували таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а сукупність отриманих судом даних, відповідно до ст. 170 КПК України, була достатньою для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту на майно.

З огляду на викладене, слідча суддя вважає, що при ухваленні рішення слідчою суддею Дніпровського районного суду м. Києва належним чином враховані, як фактичні обставини кримінального провадження, так і вимоги КПК України, у зв`язку з чим слідча суддя обґрунтовано дійшла висновку, що судно «ANKA», відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України та наклала арешт на таке майно з метою забезпечення збереження речових доказів.

Щодо аргументів адвоката про незаконність проведення обшуку 22 квітня 2025 року, після накладення арешту ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 18.04.2025 року, слідча суддя зазначає, дані твердження є безпідставними та не ґрунтуються на нормах КПК України. Оскільки, арештом майна є тимчасове обмеження прав власника на користування, розпорядження або відчуження майна, яке не тягне за собою автоматичного вилучення майна.

Обшук, є самостійною слідчою дією, що проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини кримінального правопорушення, відшукання знарядь злочину, речових доказів чи майна, набутого злочинним шляхом.

Крім того, вищевказаний обшук проведено на підставі відповідної ухвали слідчого судді, з дотриманням процесуального порядку, визначеного КПК України, а відтак отримані речі та документи не можуть визнаватися незаконними чи недопустимими.

Таким чином, проведення обшуку після арешту судна є правомірним, обґрунтованим і таким, що спрямоване на забезпечення цілей кримінального провадження, а не на порушення прав власника майна.

Щодо порушень норм Конвенції ООН з морського права, слідча суддя звертає увагу, що що відповідно до п.п. 3-5 ст. 94 Конвенції ООН з морського права 1982 року кожна держава стосовно суден, що ходять під її прапором, зобов`язана вживати необхідних заходів для забезпечення безпеки на морі. Україна здійснює кримінальну юрисдикцію в межах своїх територіальних вод та щодо злочинів, вчинених проти її суверенітету, що повністю відповідає статтям 2, 27, 220, 221 Конвенції ООН з морського права 1982 року.

Судно «ANKA» заходило до закритого порту тимчасово окупованої території України - Автономної Республіки Крим в порушення порядку в`їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї з метою заподіяння шкоди інтересам держави шляхом незаконного вивезення вантажу зернових культур, захоплених країною-агресором на території Херсонської та Запорізької областей, з тимчасово окупованої Кримського півострова, зокрема зафіксовано заходження за 2024 рік.

При цьому, під час заходження судна безпосередньо до закритого порту була вимкнена система стеження AIS «Automatic Identification System», що є грубим порушенням вимог безпеки мореплавства, що підтверджується матеріалами провадження, а тому втручання з боку уповноважених органів України є законним та обґрунтованим.

Щодо розрахунку збитків, то слідча суддя, зазначає, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, і на даному етапі потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів, а відтак надмірний тягар, пов`язаний з утримуванням екіпажу судна та самого судна у належному стані, не є достатньою підставою для скасування ухвали слідчого судді.

Щодо допустимості доказів варто зазначити, що на цій стадії кримінального провадження слідча суддя не має повноважень вирішувати питання, які підлягають розгляду судом під час розгляду справи по суті.

Зокрема, слідча суддя не оцінює докази з точки зору їх допустимості, належності, достатності чи взаємозв`язку, а лише здійснює розумну оцінку наявних матеріалів для встановлення, чи є обґрунтовані підстави для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Щодо позиції адвоката про відсутність підозрюваного у даному кримінальному провадженні, то слідча суддя зважає на те, що відсутність підозрюваного не має значення для законності арешту.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Відтак, арешт майна може бути накладено незалежно від наявного статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, якщо таке майно має ознаки речового доказу.

Слідча суддя, звертає увагу на той факт, що прокурором доведено, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого припущення, що вищевказане судно є об`єктом кримінально-протиправних дій.

Поза тим, щодо неоголошення капітана судна в розшук, то слідча суддя бере до уваги пояснення прокурора з яких вбачається, що на теперішній час змінено повідомлення про підозру та уточнено анкетні дані підозрюваного, який з липня 2025 року перебуває у розшуку, що підтверджується відомостями, які містяться на сайті МВС України. Також прокурором відзначено, що повідомлення про підозру вручено з дотриманням всіх вимог КПК України.

Щодо посилань адвоката на невірне визначення власника стороною обвинувачення, слідча суддя зазначає, що наведені доводи не спростовують правомірність накладення арешту, оскільки навіть у разі можливого перебування об`єкта у власності іншої особи, за наявності у нього ознак речового доказу та значення для кримінального провадження, відповідно до ст. 170 КПК України, це є достатньою підставою для застосування арешту майна.

Щодо потреби в подальшому арешті на вищевказане судно, то як вбачається з матеріалів клопотання та долучених до нього документів, стороною захисту не наведено належного обґрунтування та доказів того, що на даній стадії розслідування вищезазначений захід забезпечення втратив свою актуальність та які б спростували висновки, викладені в ухвалі слідчої судді Дніпровського районного суду м. Києва від 18 квітня 2025 року.

Зокрема, представником власника майна та власником майна не надано переконливих доказів, щодо того, що судно «ANKA», яке було під керуванням капітана ОСОБА_9 , якому вручено підозру за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332-1, а саме: порушення порядку виїзду з тимчасово окупованої території України, з метою заподіяння шкоди інтересам держави, вчиненого повторно, службовою особою з використанням службового становища - не використовувалось у злочинній діяльності, а відтак і не має значення для даного кримінального провадження.

Це дає слідчій судді підстави дійти висновку, що необхідність арешту на зазначене в клопотанні майно на теперішній час не відпала.

За правилами ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Відповідно до вимог абзацу 2 частини 1 статті 174 КПК України обов`язок доведення, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано, законодавець покладає безпосередньо на особу, яка звернулась із клопотанням про скасування арешту майна.

Таким чином, слідча суддя, розглянувши клопотання в межах питань, які були винесені на її розгляд, та перевіривши надані в обґрунтування цих питань докази, з урахуванням вищенаведеного, прийшла до висновку про відмову у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах JK LTD (Джей Кей ЛТД), про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчої судді Дніпровського районного суду м. Києва від 18 квітня 2025 року, в рамках даного кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 170-174, 309, 372, 392 КПК України, слідча суддя,

п о с т а н о в и л а:

у задоволенні клопотання представника власника майна - адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах власника майна JK LTD ( Джей Кей ЛТД ), про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудового розслідування за № 42022010000000065 від 30 травня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 322-1 КК України - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 15 год 00 хв 24 жовтня 2025 року.

Слідча суддя ОСОБА_10