Ухвала від 31.10.2025 по справі 240/24997/23

УХВАЛА

31 жовтня 2025 року

м. Київ

справа №240/24997/23

адміністративне провадження № К/990/42104/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Юрченко В.П.,

суддів: Хохуляка В.В., Бившевої Л.І.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11.07.2025 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2025 у справі № 240/24997/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СП САН ДЕКОР" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

15.10.2025 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Житомирській області (далі - ГУ ДПС) на судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження.

Звертаючись до суду першої інстанції з позовною заявою, Товариство з обмеженою відповідальністю "СП САН ДЕКОР" просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС № 000127210407 від 06.07.2023 відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «СП САН ДЕКОР» щодо сплати штрафу у сумі 177 336,66 грн.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 11.07.2025, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2025, позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС від 06.07.2023 № 000127210407 в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «СП САН ДЕКОР» штрафних санкцій у сумі 55 272,77 грн, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою, суд виходить з такого.

Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 КАС України (в редакції, чинній до 19.07.2024) для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 6 частини шостої статті 12 КАС України (в редакції, чинній з 19.07.2024) для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо: оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує: для юридичних осіб - ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, зміни до КАС України, які набрали чинності 19.07.2024, не змінили правового регулювання віднесення справ до категорії справ незначної складності, позивачами у яких є юридичні особи.

Суд першої інстанції розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників свідчать про те, що ця справа дійсно є незначної складності, а ознаки необхідності розгляду цієї справи виключно за правилами загального позовного провадження, визначені частиною четвертою статті 12 КАС України, відсутні.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що вищезгадану касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, визначених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

У касаційній скарзі міститься посилання на наявність винятків, передбачених підпунктами «а» і «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Оцінивши доводи касаційної скарги та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, колегія суддів вважає, що посилання скаржника на положення підпункту "а" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України є необґрунтованими, оскільки на поточний день ухвалені у цій справі судові рішення не впливають на кінцеве формування судової практики та не змінюють її.

Посилання позивача на наявність обставин, передбачених підпунктом "в" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, мають загальний характер та притаманні кожній аналогічній справі, а отже, не можуть сприйматись судом як виключний випадок.

Інші обґрунтовані посилання на існування обставин передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 12, 257, 328, 333, 359 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11.07.2025 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2025 у справі

№ 240/24997/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СП САН ДЕКОР" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Копію цієї ухвали суду надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіВ.П. Юрченко В.В. Хохуляк Л.І. Бившева