Постанова від 30.09.2025 по справі 910/1539/21

Північний апеляційний господарський суд

Новинка

ШІ-аналіз судового документа

Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.

Реєстрація

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" вересня 2025 р. Справа№ 910/1539/21 (910/8758/21)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Станіка С.Р.

Сітайло Л.Г.

при секретарі Вага В.В.

та за участю представників:

від позивача: Джас І.В.;

від відповідача 1: Лупол І.В.;

від відповідача 2: Козмінська М.В.;

від відповідача 3: Поліщук П.П. ;

від відповідача 4: Логвіненко О.С.

від третьої особи 1: не з`явився;

від третьої особи 2: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційні скарги приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Бережного Ярослава Вікторовича та Державного підприємства "Сетам"

на рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2024,

у справі № 910/1539/21(910/8758/21) (суддя Омельченко Л.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтакт"

до: 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Перфом стандарт"

2.Державного підприємства "Сетам"

3.приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Бережного Ярослава Вікторовича

4.Товариства з обмеженою відповідальністю "3В Ріелті"

за участю третіх осіб:

1. ОСОБА_1

2.Приватне акціонерне товариство "Росава"

про визнання недійсними торгів та зобов`язання вчинити дії

у межах справи №910/1539/21

за заявою Приватного акціонерного товариства "Росава"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "3В Ріелті"

про банкрутство,

УСТАНОВИВ:

У червні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтакт" (далі - позивач, ТОВ "ФК "Фінтакт") звернулось у Господарський суд міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перфом стандарт" (далі - відповідач 1, ТОВ "Перформ стандарт"), Державного підприємства "Сетам" (далі - відповідач 2, ДП "Сетам", організатор торгів), приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Бережного Ярослава Вікторовича (далі - відповідач 3, приватний виконавець) та просив суд:

- визнати недійсними електронні торги, які оформлено протоколом №536717 проведення електронних торгів, що сформований 30.04.2021 22:00:17 організатором торгів ДП "Сетам";

- зобов`язати ДП "Сетам" організувати проведення електронних торгів щодо майнового комплексу (літ. А, Б, В), загальною площею 6715,8 кв.м. (будинок готелю Військово-Микільського монастиря (пам`ятка архітектури і містобудування місцевого значення), місцезнаходження: м. Київ, вул. Мазепи Івана, будинок 11.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірні електронні торги були проведені організатором торгів - ДП "Сетам" з грубим порушенням чинного законодавства України, завдали збитків позивачу, порушують права та інтереси позивача, як учасника цих торгів, та підлягають визнанню недійсними; після проведення торгів позивач виявив цілий ряд обставин, які свідчать про недобросовісність дій продавця (приватного виконавця) та організатора торгів (ДП "Сетам") та зловживання ними своїми правами, що унеможливлює проведення таких торгів та придбання спірного майна у власність позивачем у відповідності до вимог законодавства України та у законний спосіб; продавець та організатор торгів, зловживаючи своїми правами, діяли недобросовісно, ввели позивача в оману, завдали йому збитків в розмірі 12 100 450,00 грн (сплачений позивачем гарантійний внесок) та провели торги з порушенням норм чинного законодавства, а саме: визначення приватним виконавцем вартості спірного майна в розмірі 242 009 000 грн здійснено необґрунтовано, з порушенням процедури та всупереч норм законодавства, що унеможливило реалізацію спірного майна на оспорюваних торгах за ринковою вартістю; на торги був виставлений майновий комплекс, тому його оцінку мав проводити лише суб`єкт оціночної діяльності, який отримав сертифікат суб`єкта оціночної діяльності у межах напряму 2 "Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів …" та спеціалізацію 2.1 "Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів …", однак оцінку проданого з торгів майна проводив суб`єкт оціночної діяльності без відповідного сертифіката; приватний виконавець не укладав договір на проведення оцінки спірного майна з суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання; звіт про оцінку майна у даному виконавчому провадженні, який би відповідав нормам законодавства, не складався; приватний виконавець замовчував, що строк дії звіту про оцінку спірного майна не почався, але незважаючи на це подав заявку на продаж спірного майнового комплексу, а встановлена приватним виконавцем вартість спірного майна в сумі 242 009 000,00 грн не була ринковою; приватний виконавець та організатор торгів ввели позивача в оману та замовчували істотну обставину про те, що вони не були ознайомлені з об`єктом оцінки шляхом доступу до нього, а звіт про оцінку складений без доступу до майна; заявка на реалізацію арештованого майна не відповідала встановленим вимогам; передача на реалізацію спірного арештованого майна за ціною без врахування податку на додану вартість (далі - ПДВ) є безпідставним заниженням ринкової вартості об`єкта нерухомого майна; стартова ціна, гарантійний внесок і крок аукціону повинні були визначатися з урахуванням ПДВ; під час участі в аукціоні система електронних торгів ставала не активною, що перешкодило позивачу підвищити ставку, суттєво вплинуло на перебіг аукціону та на його результати; позивач має законний інтерес та бажає придбати спірний майновий комплекс на торгах, які би проводилися у відповідності до законодавства, але внаслідок проведення торгів з порушенням переможцем торгів незаконно стало ТОВ "Перформ Стандарт", а у разі відмови останнього від сплати ціни, позивач буде зобов`язаний сплатити особливу ставку продажу лоту на торгах, які проведені з порушенням чинного законодавства.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2021 матеріали справи №910/1539/21 (910/8758/21) направлено до господарського суду міста Києва для розгляду в межах справи №910/1539/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "3В Ріелті", якому належав майновий комплекс, проданий на спірних торгах.

Рішенням господарського суду м.Києва від 13.06.2023, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2023, відмовлено в задоволенні позову повністю.

Підставою для відмови у позові стало те, що рішенням господарського суду м.Києва від 13.06.2023р. у справі №910/1539/21(910/4002/23), яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2023, було визнано недійсними електронні торги згідно протоколу проведення електронного аукціону (торгів) №559938 (реєстраційний номер лота: 464865), які відбулися 30.04.2021, тобто, даний спір було вирішено в іншій справі.

27.02.2024 від представника ТОВ "ФК "Фінтакт" до Господарського суду міста Києва надійшла заява про перегляд рішення Господарського суду м.Києва від 13.06.2023 за нововиявленими обставинами, у якій він просить скасувати вказане рішення та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі - визнати недійсними спірні електронні торги та зобов`язати організатора торгів організувати проведення нових електронних торгів майнового комплексу.

Заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставини мотивовано тим, що підставою для відмови у позові стала виключно наявність рішення господарського суду міста Києва від 13.06.2023р. у справі №910/1539/21(910/4002/23), однак постановою Верховного Суду від 06.02.2024 у справі №910/1539/21 (910/4002/23) касаційні скарги ДП "Сетам" та приватного виконавця задоволено, рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2023 у справі № 910/1539/21 (910/4002/23) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2023 скасовано, ухвалено нове рішення суду, яким відмовлено у задоволенні позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2024 відкрито провадження за нововиявленими обставинами та призначено вказану заяву до розгляду.

02.04.2025 позивач подав клопотання про залучення до участі у справі в якості співвідповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗВ Ріелті", як власника майна, яке продавалось на спірних торгах.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2024 задоволено вказану заяву та залучено до участі у справі в якості співвідповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗВ Ріелті" (далі - відповідач 4, ТОВ "ЗВ Ріелті"), а також відкладено розгляд заяви.

01.05.2025 позивачем подана заява, в порядку п.2 ч.2 ст. 46 ГПК України, у якій він заявив про збільшення предмету позову та виклав додаткову позовну вимогу: визнати недійсним результати аукціону - електронних торгів, організованих ДП "Сетам" за заявкою від 28.01.2021 приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Бережного Я.В., з продажу майнового комплексу (літ. А, Б, В) загальною площею 6715,8 кв. м (будинок готелю військово-Микільського монастиря (пам`ятка архітектури і містобудування місцевого значення), місцезнаходження: м. Київ, вул. Мазепи Івана, будинок 11, номер лоту 464865, дата проведення аукціону: 30 квітня 2021 09:00 год, дата закінчення торгів: 30 квітня 2021 о 18:16 год, стартова ціна 242 009 000,00 грн, гарантійний внесок 12 100 450,00 грн, крок аукціону 2 420 090,00 грн, місцезнаходження майна: м. Київ, вул. Мазепи Івана, будинок 11, проведених в рамках виконавчого провадження №63951504, відкритого приватним виконавцем Бережним Я.В., переможцем яких стало Товариство з обмеженою відповідальністю "Перформ Стандарт".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.05.2024 у справі №910/1539/21 (910/8758/21) задоволено заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2023 у справі № 910/1539/21 (910/8758/21).

Позов задоволеною.

Визнано недійсними електронні торги, які оформлено протоколом №536717 проведення електронних торгів, що сформований 30.04.2021 22:00:17 організатором торгів Державним підприємством "СЕТАМ".

Зобов`язано Державне підприємство "СЕТАМ" організувати проведення електронних торгів щодо майнового комплексу (літ. А, Б, В) загальною площею 6715,8 кв. м, (будинок готелю Військово-Микільського монастиря (пам`ятка архітектури і містобудування місцевого значення)), місцезнаходження: м. Київ, вулиця Мазепи Івана, будинок 11.

Визнано недійсними результати аукціону - електронних торгів, організованих ДП "Сетам" за заявкою від 28.01.2021 приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Бережного Я.В. з продажу майнового комплексу (літ. А, Б, В) загальною площею 6715,8 кв. м (будинок готелю військово-Микільського монастиря (пам`ятка архітектури і містобудування місцевого значення), місцезнаходження: м. Київ, вул. Мазепи Івана, будинок 11, номер лоту 464865, дата проведення аукціону: 30.04.2021 09:00 год., дата закінчення торгів: 30.04.2021 о 18:16 год., стартова ціна 242 009 000,00 грн, гарантійний внесок 12 100 450,00 грн, крок аукціону 2 420 090,00 грн, місцезнаходження майна: м. Київ, вул. Мазепи Івана, будинок 11, переможцем яких стало Товариство з обмеженою відповідальністю "Перфом стандарт".

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перфом стандарт", Державного підприємства "Сетам", приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Бережного Ярослава Вікторовича, Товариства з обмеженою відповідальністю "3В Ріелті" судові витрати в сумі 4540 грн в рівних частинах, а саме, по 1135 грн з кожного.

Не погоджуючись із рішенням суду, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Бережний Ярослав Вікторович подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення від 28.05.2025 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "ФК "Фінтакт" у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушені норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки спірний об`єкт не є цілісним майновим комплексом, так як включає в себе лише нерухоме майно, тому суб`єкт оціночної діяльності, який отримав сертифікат суб`єкта оціночної діяльності у межах напряму 1 "Оцінка об`єктів у матеріальній формі" та спеціалізацією 1.1 "Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі земельних ділянок, та майнових прав на них", мав право проводити оцінку даного об`єкту як об`єкту нерухомого майна; передача на реалізацію майнового комплексу (літ. А, Б, В) загальною площею: 6 715,8 кв.м. за стартовою ціною 242 009 000 грн (без урахування ПДВ) є законною, обґрунтованою та такою, що повністю відповідає положенням Податкового кодексу України; судом першої інстанції взагалі не досліджувалося питання наявності порушеного права позивача, адже він звернувся до суду як учасник торгів, а не переможець торгів, при цьому позивачем не було належним чином виконано свого обов`язку з надання суду доказів на підтвердження свого порушеного права; визнання недійсним прилюдних торгів не призведе до поновлення порушеного права, адже ТОВ "ФК "Фінтакт" в будь-який момент може відмовитись від купівлі об`єкта нерухомого майна та може повернути в подальшому гарантійний внесок; з метою доведення неправомірності дій приватного виконавця позивач повинен був звернутись зі скаргою на його дії до суду як зацікавлена особа в рамках виконавчого провадження, однак дії приватного виконавця не визнавались протиправними, а тому відповідач приходить до висновку, що останнім були здійсненні всі дії, які є предметом даного спору, з дотриманням вимог чинного законодавства; в порушення приписів ст. 320 ГПК України суд у оскаржуваному рішенні розглянув нову позовну вимогу, яка не була предметом первісного розгляду справи.

Також не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Державне підприємство "Сетам" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення від 28.05.2025 та прийняти нове рішення у справі №910/1539/21 (910/8758/21), яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "ФК "Фінтакт" у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушені норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки об`єкт у вигляді нерухомості, який проданий на спірних торгах не є цілісним майновим комплексом, оскільки він не є об`єктом, сукупність активів якого дає змогу провадити певну господарську діяльність, і не включає корпоративні права на підприємство, тому оцінку спірного майнового комплексу здійснено оцінювачем, який мав права проводити відповідну оцінку; на дату підготовки виконавцем заявки на реалізацію спірного майна та передачі останнього на реалізацію була відсутня нормативна вимога про зазначення в заявці на реалізацію арештованого майна вартості майна, що передається на реалізацію, з урахуванням податку на додану вартість у разі, якщо боржник є платником податку на додану вартість, однак суд першої інстанції не врахував зазначену обставину та застосував норму Порядку, яка не існувала на дату виникнення спірних правовідносин; операції з реалізації виконавцем арештованого майна через спеціалізовані організації не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість; крім того, на переможця в аукціоні жодним чином не впливає передача на реалізацію спірного майна за ціною без врахування ПДВ чи з урахуванням ПДВ, якщо він не є платником ПДВ; Верховним Судом неодноразово було зроблено висновок про те, що до предмету доказування у справах про визнання недійсними електронних торгів не входить визначення вартості майна, а результати оцінки майна мають окремий, передбачений законом спосіб оскарження; суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні посилається на дії виконавця у виконавчому провадженні щодо визначення вартості майна боржника, які не стосуються правил проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними; ДП "Сетам" проводить електронні торги з реалізації арештованого майна у передбаченому законом порядку виключно за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця; суд не є органом, який може зобов`язувати ДП "Сетам" організовувати проведення електронних торгів, до того ж, суд не може підміняти орган, до повноважень якого належить прийняття рішення щодо проведення електронних торгів, приймати замість нього своє рішення та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб`єкта; жодного порушення правил проведення електронних торгів, впливу таких порушень на результат торгів, а також порушення законних прав позивача внаслідок проведення спірних торгів судом не встановлено; взявши участь у спірних торгах, позивач погодився з умовами їх проведення, а незгода учасника торгів із умовами їх проведення не може бути підставою для визнання їх недійсними та зобов`язання організатора торгів проводити нові торги.

Позивач у відзиві на апеляційні скарги заперечив проти їх задоволення та просить залишити оскаржуване рішення без змін, посилаючись на те, що майновим комплексом є "будинок готелю Військово-Микільського монастиря" як самостійний об`єкт господарської діяльності, отже оцінка мала проводитись як цілісного майнового комплексу; також вказаний будинок є пам`яткою архітектури і містобудування місцевого значення, тому мала застосовуватись Методика грошової оцінки пам`яток, затверджена постановою КМУ № 1447 від 26.09.2002; в своїх поясненнях при розгляді справи відповідачі підтверджують, що не здійснювали огляд об`єкту оцінки, його дослідження тощо; передаючи на реалізацію майновий комплекс, приватний виконавець зобов`язаний був зазначити у заявці вартість майна з урахуванням податку на додану вартість; внесення організатором до Системи інформації про майно та формування лоту торгів (інформаційне повідомлення про електронні торги (торги за фіксованою ціною)) та проведення електронних торгів було здійснене з порушенням пункту 2 розділу ІІ Порядку, абзацу першого п.3 розділу ІІ Порядку, абзацу четвертого пункту 3 розділу II Порядку, абзацу п`ятого пункту 4 розділу ІІ Порядку та інших норм законодавства України; передача на реалізацію спірного арештованого майна за ціною без врахування ПДВ є безпідставним заниженням ринкової вартості об`єкта нерухомого майна, яка призводить до несплати покупцем (переможцем торгів) ПДВ у складі вартості майна, та обов`язку нарахувати ПДВ на остаточну вартість об`єкта нерухомого майна; операція з продажу арештованого майна є об`єктом оподаткування ПДВ та оподатковується ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20%; в матеріалах справи відсутня постанова приватного виконавця про вилучення спірного майна, тому посилання на висновки ВС у постанові від 20.09.2018р. у справі № 904/12471/16 щодо вилученого майна є необґрунтованими; внаслідок проведення торгів з порушенням Порядку реалізації арештованого майна та чинного законодавства України переможцем торгів незаконно стало ТОВ "Перфом Стандарт", внаслідок чого у позивача виникають судові спори з власником майна та іншими переможцями торгів у зв`язку з неодноразовим виставленням спірного майна на торги в порушення порядку, крім того, оспорювані торги завдали позивачу прямі збитки (делікт) в розмірі 12500000,00грн (розмір сплаченого гарантійного внеску) та порушують права позивача на мирне володіння своїм майном.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2025 апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Бережного Ярослава Вікторовича залишено без задоволення; апеляційну скаргу Державного підприємства "Сетам" залишено без задоволення; рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2024 у справі №910/1539/21 (910/8758/21) залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 21.05.2025 касаційні скарги Приватного акціонерного товариства "Росава", Державного підприємства "Сетам", приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Бережного Ярослава Вікторовича задоволено частково.

Постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2025 скасовано. Справу в скасованій частині передано на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду. Поновлено дію рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2024 у справі.

Підставою для скасування постанови апеляційного господарського суду стало те, що наведені приватним виконавцем та ДП "Сетам" в апеляційних скаргах доводи щодо відсутності порушеного права позивача, неналежності та неефективності обраного ним способу захисту своїх прав шляхом визнання спірних електронних торгів недійсними; про порушення судом першої інстанції норм процесуального права при задоволенні заяви про зміну предмета позову, суд апеляційної інстанції не розглядав та не надав їм відповідної правової оцінки, що є порушенням приписів ГПК України.

17.09.2025 ДП "Сетам" подало додаткові пояснення про те, що об`єкт, який був проданий на спірних торгах, не є цілісним майновим комплексом, а також, що передача на реалізацію спірного арештованого майна за ціною без врахування ПДВ не порушує та не звужує права позивача.

17.09.2025 приватний виконавець подав письмові пояснення щодо об`єкту, який було реалізовано на спірних торгах; щодо визначення поняття "цілісний майновий комплекс" та його співвідношення з поняттям "майновий комплекс"; щодо аргументів представника ТОВ "ФК "Фінтакт" з приводу недостовірності оцінки майна, що продавалося на спірних торгах, у зв`язку з неврахуванням оцінювачем статусу такого майна як пам`ятки архітектури місцевого значення.

18.09.2025 ТОВ "ФК "Фінтакт" подало пояснення щодо визначення об`єкта "майновим комплексом" чи "цілісним майновим комплексом"; як називався спірний об`єкт в документах; що виставлено на торги; щодо законності оцінки; щодо різниці в методах оцінки; щодо неналежності оцінщика; щодо ПДВ у ринковій вартості майна.

18.09.2025 ТОВ "Перформ Стандарт" подало пояснення щодо правового статусу об`єкта продажу як "майнового комплексу" чи "цілісного майнового комплексу"; яку назву мав об`єкт в документах та проданий на торгах; який об`єкт виставлено на торги; щодо законності оцінки майна, що виставлялося на торги.

18.09.2025 приватний виконавець подав додаткові пояснення із запереченнями на пояснення ТОВ "ФК "Фінтакт"

18.09.2025 ТОВ "ФК "Фінтакт" подало заперечення на пояснення приватного виконавця та заперечення на пояснення ДП "Сетам".

22.09.2025 ТОВ "ФК "Фінтакт" подало заперечення на додаткові пояснення приватного виконавця від 18.09.2025.

Учасники процесу належним чином повідомлялись про розгляд апеляційних скарг в порядку, визначеному статтями 6, 120, 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), шляхом направлення ухвал суду за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Оскільки явка сторін у судове засідання не була визнана обов`язковою, суд, на підставі ч.12 ст. 270 ГПК України, ухвалив здійснювати розгляд апеляційних скарг за відсутності представників третіх осіб.

Представник ДП "Сетам" у судовому засіданні підтримала доводи, викладені у апеляційній скарзі, та просила її задовольнити.

Представник приватного виконавця у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі, та просив її задовольнити.

Представник ТОВ "ФК "Фінтакт" заперечила проти задоволення апеляційних скарг з підстав, викладених у відзиві та поясненнях.

Представник ТОВ "Перформ Стандарт" у судовому засіданні заперечила проти задоволення апеляційних скарг.

Представник ТОВ "ЗВ Ріелті" у судовому засіданні заперечила проти задоволення апеляційних скарг.

Відповідно до ст. 216 ГПК України у судовому засіданні, після судових дебатів, оголошувалась перерва з 22 по 30.09.2025 для прийняття судом рішення.

30.09.2025 представником ТОВ "ФК "Фінтакт" подано пояснення за наслідками попереднього судового засідання, а також клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із тим, що вона терміново поїхала у Польщу для догляду за онуком, оскільки її діти захворіли на ковід.

Клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи відхилене судом, оскільки її неявка не перешкоджає проголошенню вступної та резолютивної частини постанови.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційні скарги, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Київської області від 08.12.2020 у справі №911/2498/18 (911/2583/20), яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2021, заяву ПрАТ "Росава" до ТОВ "3В Ріелті" та ТОВ "Преміорі" про визнання недійсним правочинів боржника та стягнення коштів задоволено частково. Визнано недійсним договір №835 від 01.04.2020 про відступлення права вимоги, укладений між ПрАТ "Росава", ТОВ "Преміорі" та ТОВ "3В Ріелті"; договір про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги №33 від 23.01.2018, укладений між ПрАТ "Росава" та ТОВ "3В Ріелті"; визнано недійсним договір про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги №355 від 20.04.2018, укладений між ПрАТ "Росава" та ТОВ "3В Ріелті"; визнано недійсним Договір про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги №571 від 05.09.2018, укладений між ПрАТ "Росава" та ТОВ "3В Ріелті". Стягнуто з ТОВ "3В Ріелті" на користь ПрАТ "Росава" 348727940,17грн; вирішено питання про розподіл судових витрат.

На примусове виконання вказаної ухвали Господарського суду Київської області від 08.12.2020 у справі №911/2498/18 (911/2583/20) видано відповідний наказ.

ПрАТ "Росава" пред`явило приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Бережному Я.В. наказ Господарського суду Київської області від 16.12.2020 у справі №911/2498/18 (911/2583/20) до примусового виконання.

Постановами приватного виконавця Бережного Я.В. від 17.12.2020 відкрито виконавче провадження №63951504 та розпочато примусове виконання судового рішення у справі №911/2498/18 (911/2583/20), а також накладено арешт на все майно, що належить боржнику.

Постановою приватного виконавця Бережного Я.В. від 13.01.2021 описано та накладено арешт на майновий комплекс (літ. А, Б, В) загальною площею 6715,8 кв. м, адреса: м. Київ, вул. І. Мазепи, буд. 11, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 356839180000 (далі - майновий комплекс).

В описі вказаного майна, зокрема, зазначено, що 24.12.2020 приватним виконавцем здійснено вихід за адресою вказаного майна та встановлено, що боржником проігноровано вимогу про надання доступу до приміщення, про що 24.12.2020 складено відповідний акт, а інформація щодо технічного оздоблення приміщень, фізичного зносу оздоблення приміщень та року побудови будинку, висновки з технічного стану об`єкта, функціонального призначення, наявності інженерних комунікацій та матеріалів основних конструктивних елементів будинку отримано з Інформаційного порталу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Також вказано, що технічний стан оздоблення приміщень - аварійний, фізичний знос оздоблення приміщень - 67% (адміністративний будинок літ.А), 80% (майстерні літ. Б, В), об`єкти потребують реконструкції.

21.01.2021 суб`єктом оціночної діяльності - фізичною особою-підприємцем Плитій П.Г. складено Звіт про оцінку майна, об`єкт оцінки - "Нерухоме майно - майновий комплес, до складу якого входять: адміністративний будинок (літ. А), майстерня (літ. Б), майстерня (літ. В), адреса: м.Київ, вул. Мазепи Івана, буд. 11", мета проведення оцінки: визначення ринкової вартості з метою примусової реалізації у процесі виконавчого провадження.

Згідно вказаного Звіту про оцінку ринкова вартість об`єкту оцінки станом на 21.01.2021 становить 242 009 000,00 грн (без урахування податку на додану вартість).

Оцінка проводилась на підставі постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності у виконавчому провадженні від 21.01.2021 ВП №63951504 та договору №2101-21 від 21.01.2021.

Згідно Сертифікату №576/18 суб`єкта оціночної діяльності, виданого 20.07.2018, Плитію Петру Григоровичу дозволена практична оціночна діяльність за напрямком "1.Оцінка об`єктів у матеріальній формі", Спеціалізація в межах напрямів оцінки: "1.1. Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі земельних ділянок та майнових прав на них. 1.2 Оцінка машин і обладнання. 1.3 Оцінка колісних транспортних засобів. 1.7. Оцінка рухомих речей, крім таких, що віднесені до машин, обладнання, колісних транспортних засобів, літальних апаратів, судоплавних засобів, та тих, що становлять культурну цінність." Строк дії з 20.07.2018 по 20.07.2021.

Також Плитію Петру Григоровичу видано Свідоцтво про реєстрацію у Державному реєстрі оцінювачів від 13.05.2011№8702, згідно якого він має право здійснювати оцінку майна та майнових прав за напрямками - 1.1, 1.2, 1.3, 1.7.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2021 у справі №911/2498/18(911/2583/20) було поновлено ТОВ "3В Ріелті" строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Київської області від 08.12.2020 у справі №911/2498/18(911/2583/20); відкрито апеляційне провадження у справі №911/2498/18(911/2583/20) за апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Київської області від 08.12.2020.

Приватний виконавець Бережний Я.В. 28.01.2021 оформив заявку по виконавчому провадженню №63951504 на реалізацію арештованого майна шляхом проведення електронного аукціону з продажу Майнового комплексу за ціною 242 009 000 грн.

ДП "СЕТАМ" 29.01.2021 здійснило оприлюднення оголошення про реалізацію Майнового комплексу за лотом №464865 із датою проведення аукціону 01.03.2021.

Постановою приватного виконавця Бережного Я.В. від 29.01.2021 виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 16.12.2020 №911/2498/18 (911/2583/20) зупинено. Крім того, тією ж постановою зупинено електронні торги щодо реалізації наступних лотів: №464865 та №4633050.

01.02.2021 ДП "СЕТАМ" зупинило торги з реалізації лоту №464865, які призначені на 01.03.2021 о 08:00, на підставі постанови приватного виконавця від 29.01.2021 про зупинення виконавчих дій, про що складено акт про зупинення електронних торгів від 01.02.2021.

У лютому 2021 ПрАТ "Росава" звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про банкрутство ТОВ "3В Ріелті", яку обґрунтовувало тим, що ТОВ "3В Ріелті" не погасило заборгованість, яка підтверджена судовим рішенням у справі № 911/2498/18 (911/2583/20).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2021 у справі №910/1539/21 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "3В Ріелті"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника; визнано ПрАТ "Росава" кредитором ТОВ "3В Ріелті" на загальну суму 348 740 552,17 грн; введено процедуру розпорядження майном та призначено розпорядника майна ТОВ "3В Ріелті".

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2021 залишено без змін ухвалу Господарського суду Київської області від 08.12.2020 у справі № 911/2498/18 (911/2583/20).

Постановою приватного виконавця Бережного Я.В. від 02.04.2021 поновлено вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №63951504 та поновлено електронні торги з реалізації лотів №464865 та 4633050, визначено датою проведення торгів - 30.04.2021.

Поновлюючи вчинення виконавчих дій, приватний виконавець послався на абз. 2 п. 3 розділу ХІ Порядку реалізації арештованого майна, згідно з яким у разі усунення підстав для зупинення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною), визначених у п.2 цього розділу (в тому числі набрання судовим рішенням законної сили про відмову в задоволенні позову, про закриття провадження у справі або залишення позовної заяви без розгляду), Організатор з дотриманням вимог цього Порядку засобами Системи здійснює заходи щодо відновлення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) у цілому або за окремим лотом зі збереженням попередніх умов їх проведення та без уцінки майна. Інформація про відновлення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) не пізніше наступного робочого дня з дня їх відновлення засобами Системи розміщується на Веб-сайті та надсилається усім учасникам в їх особисті кабінети. Інформація про відновлення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) та дату і час їх початку.

ТОВ "ФК "Фінтакт" (позивач), з метою участі у торгах за лотом №464865 "Майновий комплекс (літ. А, Б, В), загальною площею 6715,8 кв.м. (будинок готелю Військово-Микільського монастиря (пам`ятка архітектури і містобудування місцевого значення), місцезнаходження: м. Київ, вул. Мазепи Івана, будинок 11" 29.04.2021 о 14:06 подало заявку №1571356.

Платіжним дорученням №184 від 29.04.2021 ТОВ "ФК "Фінтакт" перерахувало на рахунок ДП "Сетам" 12 100 450,00 грн гарантійного внеску за участь у торгах.

Електронним листом від 29.04.2021 ДП "Сетам" підтвердило отримання платежу від ТОВ "ФК "Фінтакт" у розмірі 12 100 450,00 грн.

30.04.2021 у межах виконавчого провадження №63951504 у порядку примусового виконання ухвали Господарського суду Київської області від 08.12.2020 у справі №911/2498/18(911/2583/20) ДП "Сетам" організовано проведення електронних торгів з продажу належного ТОВ "3В Ріелті" Майнового комплексу, номер лоту 464865, дата проведення аукціону 30.04.2021 о 08:00, стартова ціна: 242009000 грн, гарантійний внесок 12100450 грн, крок аукціону 2420090 грн, область: м. Київ, вул. І. Мазепи, буд. 11, дата публікації: 29.01.2021.

Результати електронних торгів оформлено протоколом №536717 проведення електронних торгів, що сформований 30.04.2021 о 22:00:17 організатором торгів ДП "СЕТАМ", відповідно до якого переможцем торгів є ТОВ "Перформ Стандарт" з особливою ставкою 307 351 450 грн.

Позивач вказує, що під час участі у торгах в системі виникали помилки під час подачі окремих ставок, зокрема: 30.04.2021 о 17:56 та о 18:00, коли він намагався зробити ставку після ставки іншого учасника, що підтверджує роздруківками екрану системи торгів.

Однак, згідно протоколу №536717 проведення електронних торгів, системою зафіксовані ставки позивача (учасник №15 у торгах) 30.04.2021 о 17:56:13 (244 429 090,00 грн) та о 18:01:51 (249 269 270,00 грн), а також у подальшому і остання ставка позивача була о 18:07:16 (307 351 440,00 грн).

Листом від 30.04.2021 вих. №56 позивач повідомив ДП "Сетам" про те, що під час аукціонів 16.04.2021, 22.04.2021, 30.04.2021 відбулось несанкціоноване втручання у інформаційну систему шляхом блокування та спотворення порядку оброблення інформації, зокрема 30.04.2021 ТОВ "ФК "Фінтакт" (учасник №15) намагалось взяти участь в аукціоні (номер лоту 464865), однак в ході аукціону о 17:45 та 18:01 система видавала інформаційні помилки.

Листом №64 від 26.05.2021позивач просив ДП "Сетам" надати копії всіх документів, які надавались приватним виконавцем Бережним Я.В. до ДП "Сетам", на підставі яких останнє проводило ці торги.

Листом №65 від 26.05.2021позивач просив приватного виконавця Бережного Я.В надати копії всіх документів, які надавались приватним виконавцем до ДП "Сетам", на підставі яких останнє проводило ці торги.

У зв`язку із викладеними обставинами позивач, посилаючись на порушення при підготовці та проведенні вказаних торгів, звернувся до суду із даним позовом та просив суд:

ДП "Сетам", заперечуючи проти позову, у відзиві на позовну заяву посилалось на те, що дії виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення електронних торгів, зокрема щодо оцінки майна, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсності; приватним виконавцем та ДП "Сетам" були дотримані норми Порядку при проведенні спірних торгів; операції з реалізації виконавцем арештованого майна через спеціалізовані організації не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість; під час проведення спірних торгів не було виявлено жодних технічних несправностей, що могли би унеможливити роботу Системи електронних торів та/або унеможливити учасникам торгів роботи цінові пропозиції, а у вказаний позивачем час (17:56 та 18:01) Системою були зафіксовані відповідні ставки позивача, що підтверджує коректність її роботи; позивачем обрано неефективний спосіб захисту, оскільки суд не може зобов`язувати ДП "Сетам" організовувати проведення електронних торгів; позивачем не доведено жодного порушення проведення електронних торгів, впливу таких порушень на результат торгів, а також порушення законних прав позивача внаслідок проведення спірних торгів.

Приватний виконавець, заперечуючи проти позову, у відзиві на позовну заяву посилався на те, що предметом спірних торгів був не "цілісний майновий комплекс", як вважає позивач, а майновий комплекс (три об`єкти нерухомого майна), тому суб`єкт оціночної діяльності за напрямком "1.Оцінка об`єктів у матеріальній формі" та спеціалізацією "1.1. Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі земельних ділянок та майнових прав на них" мав право проводити оцінку даного об`єкту; щодо об`єкта оцінки приватним виконавцем своєю постановою було призначено суб`єкта оціночної діяльності, з яким було укладено договір на проведення оцінки; оцінювач виїжджав до об`єкту оцінки та провів огляд зовнішньо, без доступу до внутрішніх приміщень, що не є порушенням Національного стандарту №1, отже суб`єктом оціночної діяльності не допущено жодних порушень та вжито заходи щодо визначення вартості згідно вимог законодавства; дії ДП "Сетам" та виконавця, а також надані останнім документи, повністю відповідають вимогам Закону та Порядку реалізації арештованого майна; передача майна не реалізацію за стартовою ціною 242 009 000 грн (без урахування ПДВ) є законною та відповідає положенням Податкового кодексу; позивач наразі визнаний переможцем торгів, а тому у позивача відсутнє порушене право; позивач мав право звернутися зі скаргою до суду на дії приватного виконавця, однак скарги ним не подавались і дії приватного виконавця не були визнані протиправними.

У процесі розгляду справи судом першої інстанції, у зв`язку із несплатою коштів переможцем торгів, яким є ТОВ "Перформ Стандарт", приватним виконавцем 09.02.2023 сформовано протокол №559938, згідно з яким переможцем аукціону (торгів) визнано ТОВ "ФК "Фінтакт", з ціною продажу майна 307 351 440 грн, однак позивач не скористався правом змінити підстави чи предмет позову.

Підставою для відмови у позові стало те, що рішенням господарського суду м.Києва від 13.06.2023р. у справі №910/1539/21(910/4002/23) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "3В Ріелті" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтакт", Державного підприємства "Сетам", приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бережного Ярослава Вікторовича, про визнання недійсними електронних торгів з продажу майна боржника, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2023, було визнано недійсними електронні торги згідно протоколу проведення електронного аукціону (торгів) №559938 (реєстраційний номер лота: 464865), які відбулися 30.04.2021.

27.02.2024 ТОВ "ФК "Фінтакт" подало заяву про перегляд рішення Господарського суду м. Києва від 13.06.2023 за нововиявленими обставинами, у якій він просить скасувати вказане рішення та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі - визнати недійсними спірні електронні торги та зобов`язати організатора торгів організувати проведення нових електронних торгів майнового комплексу.

01.05.2025 позивачем подана заява, в порядку п.2 ч.2 ст. 46 ГПК України, у якій він заявив про збільшення предмету позову та виклав додаткову позовну вимогу: визнати недійсними результати аукціону - електронних торгів, організованих ДП "Сетам" за заявкою від 28.01.2021 приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Бережного Я.В. з продажу майнового комплексу (літ. А, Б, В) загальною площею 6715,8 кв. м (будинок готелю військово-Микільського монастиря (пам`ятка архітектури і містобудування місцевого значення), місцезнаходження: м. Київ, вул. Мазепи Івана, будинок 11, номер лоту 464865, дата проведення аукціону: 30 квітня 2021 09:00 год, дата закінчення торгів: 30 квітня 2021 о 18:16 год, стартова ціна 242 009 000,00 грн, гарантійний внесок 12 100 450,00 грн, крок аукціону 2 420 090,00 грн, місцезнаходження майна: м. Київ, вул. Мазепи Івана, будинок 11, проведених в рамках виконавчого провадження №63951504, відкритого приватним виконавцем Бережним Я.В., переможцем яких стало Товариство з обмеженою відповідальністю "Перформ Стандарт".

Оскаржуваним рішенням Господарського суду міста Києва від 28.05.2024 у справі №910/1539/21 (910/8758/21) задоволено заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2023 у справі № 910/1539/21 (910/8758/21).

Позов задоволено.

Ухвалюючи вказане рішення, місцевий господарський суд виходив із того, що скасування рішення господарського суду міста Києва від 13.06.2023р. у справі №910/1539/21(910/4002/23) є підставою для перегляду за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2023 у даній справі, а також позивачем доведено обґрунтованість позовних вимог, оскільки оцінку майнового комплексу здійснено оцінювачем, який не мав права проводити відповідну оцінку, тому наявний у матеріалах справи звіт про оцінку майна не може вважатися таким, оскільки складений не у відповідності до законодавства України; ТОВ "3В Ріелті" (власник майна) є платником податку на додану вартість, тому вартість майна, що підлягає продажу, повинна визначатись з урахуванням цього податку, отже передаючи на реалізацію майновий комплекс, приватний виконавець зобов`язаний був зазначити у заявці вартість майна з урахуванням податку на додану вартість; вказані порушення є підставою для визнання недійсними торгів, зобов`язання ДП "Сетам" провести повторні торги та для визнання недійсними результатів аукціону.

У апеляційних скаргах приватний виконавець та ДП "Сетам" наводять наступні аргументи:

- оцінку спірного майнового комплексу здійснено оцінювачем, який отримав сертифікат у межах напрямку 1 "Оцінка об`єктів в матеріальній формі" та "спеціалізацією 1.1. "Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі земельних ділянок, та майнових прав на них";

- суд застосував норму Порядку реалізації арештованого майна, яка не існувала на дату виникнення спірних правовідносин, оскільки на дату підготовки виконавцем заявки на реалізацію спірного майна та передачі останнього на реалізацію була відсутня вимога про зазначення в заявці вартості майна, що передається на реалізацію, з урахуванням податку на додану вартість, у разі, якщо боржник є платником податку;

- описані в оскаржуваному рішенні можливі порушення виконавцем (щодо оцінку майнового комплексу здійснено оцінювачем, який не мав право проводити відповідну оцінку; визначення початкової вартості майна без урахуванням податку на додану вартість) не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними і мають самостійний спосіб оскарження;

- судом взагалі не досліджувалось питання щодо порушеного права позивача, належності та ефективності обраного позивачем способу захисту своїх прав шляхом визнання спірних електронних торгів недійсними,

- судами не досліджено ефективність чи неефективність такого способу захисту, як зобов`язання ДП "Сетам" провести нові торги з реалізації спірного майна з врахуванням статті 61 Закону України "Про виконавче провадження" та Порядку проведення електронних торгів,

- переглядаючи справу за нововиявленими обставинами, судом першої інстанції було задоволено заяву позивача про зміну предмету позову та ухвалення рішення з урахування вказаної заяви, що є порушенням частини 5 статті 320 ГПК України.

Верховний Суд у постанові від 21.05.2025, направляючи справу на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду, вказав наступне:

- апеляційний господарський суд, підтримавши висновки суду першої інстанції, не виклав у постанові всіх доводів апеляційних скарги приватного виконавця Бережного Я.В. та ДП "Сетам".

- натомість в описовій частині постанови суд зазначив лише, що "в основу доводів апеляційної скарги покладені доводи про те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, оскільки оцінку майнового комплексу здійснено оцінювачем, який мав право проводити відповідну оцінку. Також скаржник заперечує висновок суду про необхідність визначення початкової вартості майна з урахуванням податку на додану вартість", визнав вказані доводи необґрунтованими, такими, що ґрунтуються на неправильному тлумаченні законодавства;

- в контексті наведеного колегія суддів зауважує, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів;

- всебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення;

- аналіз оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду свідчить про те, що наведені приватним виконавцем та ДП "Сетам" в апеляційних скаргах доводи щодо відсутності порушеного права позивача, неналежності та неефективності обраного ним способу захисту своїх прав шляхом визнання спірних електронних торгів недійсними; про порушення судом першої інстанції норм процесуального права при задоволенні заяви про зміну предмета позову, суд апеляційної інстанції не розглядав та не надав їм відповідної правової оцінки, що є порушенням наведених вище приписів ГПК України;

- за змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хаджинастасиу проти Греції", національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що, серед іншого, дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію; у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції;

- у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003);

- постанова суду апеляційної інстанції наведеному регулюванню не відповідає, оскільки суд не розглянув апеляційні скарги в частині всіх аргументів сторін, на які вони посилалась на підтвердження доводів та заперечень щодо наявності/відсутності підстави для задоволення позову;

- під час нового розгляду суду апеляційної інстанції слід звернути увагу на викладене в цій постанові, перевірити зазначені в цій постанові доводи, а також вагомі (визначальні) аргументи сторін у справі, дати їм належну правову оцінку, і на підставі повного та всебічного дослідження доказів та аргументів сторін за правилами статті 86 ГПК України, враховуючи принципи господарського судочинства в залежності від встановленого та відповідно до чинного законодавства вирішити спір з належним обґрунтуванням мотивів та підстав такого вирішення у судовому рішенні, ухваленому за результатами судового розгляду.

Згідно частини 1 статті 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Виконавши вказівки, що містяться у постанові Верховного Суду, дослідивши обставини справи та наявні у матеріалах справи докази, зміст доводів та аргументів позовної заяви, відзивів і пояснень щодо неї, аргументи заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, доводи і аргументи апеляційних скарг, відзиву позивача на апеляційні скарги, а також додаткових пояснень, поданих при новому апеляційному розгляді справи, Північний апеляційний господарський суд не погоджується із висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з частиною 2 статті 320 ГПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

У даній справі підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами позивачем визначено пункт 3 частини 2 статті 320 ГПК України, тобто скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

За змістом наведеної правової норми необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом 3 частини 2 статті 320 ГПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи, але підстави виникли після ухвалення рішення у справі (зокрема, шляхом скасування судового рішення, яке стало підставою для його ухвалення), спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення.

Вирішуючи питання про скасування судового рішення із зазначених підстав, суди мають виходити з преюдиційного зв`язку судових рішень, зокрема з того, що між рішеннями має існувати матеріально-правовий зв`язок, факти, встановлені в одній із справ, мають значення для іншої справи.

Разом з тим слід мати на увазі, що скасування судового рішення може бути визнано нововиявленою обставиною лише в тому випадку, коли суд обґрунтував судове рішення, що переглядається, скасованим судовим рішенням (актом) чи виходив із вказаного акта, не посилаючись прямо на нього, і якщо вже прийнято новий акт, протилежний за змістом скасованому, або коли саме скасування акта означає протилежне вирішення питання.

Аналогічні висновки наведені у постановах Верховного Суду від 01.08.2024 у справі № 522/26062/21, від 25.01.2023 у справі № 378/962/19.

Так, зі змісту рішення господарського суду міста Києва від 13.06.2023 у даній справі №910/1539/21 (910/8758/21), яким відмовлено у задоволенні позову, вбачається, що підставою для його ухвалення стало те, що рішенням господарського суду міста Києва від 13.06.2023 у справі №910/1539/21 (910/4002/23), яке набрало законної сили, було визнано недійсними електронні торги, які є предметом оскарження також й у даній справі.

Однак, у подальшому постановою Верховного Суду від 06.02.2024 у справі №910/1539/21 (910/4002/23) було скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2023, та ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову.

Отже, скасування судових рішень у справі №910/1539/21 (910/4002/23) може бути підставою для перегляду рішення господарського суду міста Києва від 13.06.2023 у даній справі №910/1539/21 (910/8758/21) за нововиявленими обставинами.

Проте, з системного аналізу приписів статей 320-325 ГПК України вбачається, що суд має право скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Відповідно до частини 5 статті 320 ГПК України при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

З матеріалів справи вбачається, що у позовній заяві позивачем було заявлено дві позовні вимоги (визнати недійсними електронні торги, які оформлено протоколом від 30.04.2021 та зобов`язати ДП "Сетам" організувати проведення електронних торгів), а при перегляді рішення за нововиявленими обставинами позивач заявив нову, додаткову, позовну вимогу (визнати недійсними результати аукціону - електронних торгів, організованих ДП "Сетам" за заявкою від 28.01.2021).

Однак, в порушення наведених приписів частини 5 статті 320 ГПК України, суд першої інстанції у оскаржуваному рішенні вийшов за межі вимог, що були предметом розгляду при ухваленні рішення від 13.06.2023, прийняв та розглянув нову позовну вимогу позивача.

Щодо позовних вимог та підстав позову, які були зазначені у позовній заяві позивача, апеляційний господарський суд виходить з наступного.

Так, у позовній заяві містяться наступні позовні вимоги позивача до відповідачів:

Підставами позову позивач визначив порушення, які були допущені відповідачами при підготовці та проведенні вказаних електронних торгів, а саме:

- визначення приватним виконавцем вартості спірного майна в розмірі 242 009 000 грн здійснено необґрунтовано, з порушенням процедури та всупереч норм законодавства, що унеможливило реалізацію спірного майна на оспорюваних торгах за ринковою вартістю, оскільки на торги був виставлений майновий комплекс, тому його оцінку мав проводити лише суб`єкт оціночної діяльності, який отримав сертифікат суб`єкта оціночної діяльності у межах напряму 2 "Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів …" та спеціалізацію 2.1 "Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів …", однак проданого з торгів майна проводив суб`єкт оціночної діяльності без відповідного сертифіката;

- приватний виконавець не укладав договір на проведення оцінки спірного майна з суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання;

- звіт про оцінку майна у даному виконавчому провадженні, який би відповідав нормам законодавства, не складався;

- приватний виконавець замовчував, що строк дії звіту про оцінку спірного майна не почався, але незважаючи на це подав заявку на продаж спірного майнового комплексу, а встановлена приватним виконавцем вартість спірного майна в сумі 242 009 000,00 грн не була ринковою;

- приватний виконавець та організатор торгів ввели позивача в оману та замовчували істотну обставину про те, що вони не були ознайомлені з об`єктом оцінки шляхом доступу до нього, а звіт про оцінку складений без доступу до майна;

- заявка на реалізацію арештованого майна не відповідала встановленим вимогам;

- передача на реалізацію спірного арештованого майна за ціною без врахування ПДВ є безпідставним заниженням ринкової вартості об`єкта нерухомого майна, а стартова ціна, гарантійний внесок і крок аукціону повинні були визначатися з урахуванням ПДВ;

- під час участі в аукціоні система електронних торгів ставала не активною, що перешкодило позивачу підвищити ставку, суттєво вплинуло на перебіг аукціону та на його результати;

- позивач має законний інтерес та бажає придбати спірний майновий комплекс на торгах, які би проводилися у відповідності до законодавства, але внаслідок проведення торгів з порушенням переможцем торгів незаконно стало ТОВ "Перформ Стандарт", а у разі відмови останнього від сплати ціни, позивач буде зобов`язаний сплатити особливу ставку продажу лоту на торгах, які проведені з порушенням чинного законодавства;

- продавець та організатор торгів, зловживаючи своїми правами, діяли недобросовісно, ввели позивача в оману, завдали йому збитків в розмірі 12100450,00 грн (сплачений позивачем гарантійний внесок) та провели торги з порушенням норм чинного законодавства.

Враховуючи приписи частини 5 статті 320 ГПК України, даний спір має розглядатись саме в межах вказаних підстав та предмету позову.

Так, відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом статей 3, 15, 16 ЦК України правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно з ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Вирішуючи господарський спір, суд повинен дотримуватися певного алгоритму дій, а саме, з`ясувати, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18.

Таким чином, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб`єктивного права або інтересу, порушення такого суб`єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

Правовідносини сторін у даній справі врегульовані, у тому числі, положеннями Закону України "Про виконавче провадження", Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", Податкового кодексу України, Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 29.09.2016 №2831/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 вересня 2016 р. за № 1301/29431 (далі - Порядок реалізації арештованого майна), Національним стандартом №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 р. №1440 (далі - Національний стандарт №1) тощо.

Оскільки підготовка та проведення електронних торгів здійснювались у період січня-квітня 2021 року вказані нормативно-правові акти підлягають застосуванню в редакціях, що були чинні у відповідні періоди, тому їх зміст наводиться судом апеляційної інстанції у редакціях, чинних на час підготовки та проведення спірних електронних торгів.

Щодо тверджень позивача про порушення порядку оцінки майна, яке передавалось на спірні електронні торги, апеляційний господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до частин 1-4 статті 61 Закону України "Про виконавче провадження" реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Реалізація за фіксованою ціною застосовується щодо майна, оціночна вартість якого не перевищує 50 мінімальних розмірів заробітної плати. Реалізація за фіксованою ціною не застосовується до нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден незалежно від вартості такого майна. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України. Початкова ціна продажу нерухомого майна визначається в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону. Порядок реалізації майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону, крім цінних паперів, визначається Міністерством фінансів України за погодженням з Національним банком України. Порядок реалізації цінних паперів визначається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Міністерством юстиції України, а іншого майна - Міністерством юстиції України.

Відповідно до частин 1-5 статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна. Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідно до наведених приписів статті 57 Закону України "Про виконавче провадження", з метою визначення ринкової вартості для примусової реалізації у процесі виконавчого провадження, приватний виконавець прийняв постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності у виконавчому провадженні від 21.01.2021 ВП №63951504 та уклав із суб`єктом оціночної діяльності - фізичною особою-підприємцем Плитій П.Г. договір №2101-21 від 21.01.2021, що спростовує твердження позивача про відсутність договору між приватним виконавцем та оцінювачем - суб`єктом господарювання.

Доводи позивача про те, що приватний виконавець не був ознайомлений з об`єктом оцінки шляхом доступу до нього, відхиляються судом, оскільки із постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 13.01.2021 вбачається, що приватним виконавцем 24.12.2020 було здійснено вихід за адресою будівель, однак у зв`язку із не допуском до приміщень інформація щодо технічного оздоблення приміщень, фізичного зносу оздоблення приміщень та року побудови будинку, висновки з технічного стану об`єкта, функціонального призначення, наявності інженерних комунікацій та матеріалів основних конструктивних елементів будинку отримана з Інформаційного порталу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Статтею 19 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" визначено, що сертифікат суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання (далі - сертифікат) є документом, що засвідчує внесення інформації про суб`єкта оціночної діяльності до Державного реєстру оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності та надає право здійснювати оціночну діяльність у формі практичної діяльності з оцінки майна за напрямами оцінки майна, що в ньому зазначені. Сертифікат видається в порядку, встановленому цим Законом, Фондом державного майна України за встановленою ним формою. У сертифікаті зазначаються найменування органу державної влади, що його видав, найменування суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання, його юридичні реквізити, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (для фізичної особи - підприємця - реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності) або реквізити паспорта громадянина України), дата видачі та строк дії, напрями оцінки майна, щодо яких дозволена практична діяльність. Сертифікат підписується керівником Фонду державного майна України або уповноваженою ним особою та засвідчується печаткою. Сертифікат видається строком на три роки та може бути відкликаний або визнаний недійсним з підстав, визначених статтею 21 цього Закону.

Згідно Сертифікату №576/18 суб`єкта оціночної діяльності, виданого 20.07.2018, Плитію Петру Григоровичу дозволена практична оціночна діяльність за напрямком "1.Оцінка об`єктів у матеріальній форм", Спеціалізація в межах напрямів оцінки: "1.1. Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі земельних ділянок та майнових прав на них. 1.2 Оцінка машин і обладнання. 1.3 Оцінка колісних транспортних засобів. 1.7. Оцінка рухомих речей, крім таких, що віднесені до машин, обладнання, колісних транспортних засобів, літальних апаратів, судоплавних засобів, та тих, що становлять культурну цінність." Строк дії з 20.07.2018 по 20.07.2021.

Позивач вважає, що вказаний суб`єкт оціночної діяльності не мав права проводити оцінку майна, яке було продано на спірних електронних торгах, оскільки йому не дозволена оціночна діяльність у межах напряму 2 "Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів, у тому числі прав на об`єкти інтелектуальної власності" та спеціалізацію 2.1. "оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів (крім прав на об`єкти інтелектуальної власності).

Як встановлено судом апеляційної інстанції, відповідно до положень законодавства, використовуються поняття "єдиний майновий комплекс" та "цілісний майновий комплекс".

Так, згідно визначень у статті 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 №2269-XII (втратив чинність 01.02.2020) цілісним майновим комплексом є господарський об`єкт з завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг) з наданою йому земельною ділянкою, на якій він розміщений, автономними інженерними комунікаціями, системою енергопостачання. У разі виділення цілісного майнового комплексу структурного підрозділу підприємства складається розподільчий баланс.

Відповідно до визначень у статті 1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 №157-IX (введений в дію з 1 лютого 2020 року) єдиний майновий комплекс державного або комунального підприємства, його структурного підрозділу (єдиний майновий комплекс) - усі види майна, призначені для діяльності підприємства, його структурного підрозділу, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировина, продукція, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інші позначення та права, включаючи права на земельні ділянки.

Згідно статті 191 ЦК України підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності. До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п.3 Положення про порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, затвердженого наказом Фонду державного майна України 29.12.2010 №1954, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.01.2011 за №109/18847, цілісний майновий комплекс - об`єкт, сукупність активів якого забезпечує провадження окремої діяльності, що визначає загальнодержавне значення підприємства, на постійній і регулярній основі. Цілісними майновими комплексами можуть бути структурні підрозділи, які в установленому порядку виділяються в самостійні об`єкти.

Згідно пункту 2 Національного стандарту №1 поняття, що вживаються у цьому Стандарті, використовуються в інших національних стандартах у значенні, встановленому цим Стандартом, зокрема:

- об`єкти оцінки - майно та майнові права, які підлягають оцінці. Об`єкти оцінки класифікують за різними ознаками, зокрема, об`єкти оцінки в матеріальній та нематеріальній формі, у формі цілісного майнового комплексу;

-об`єкти оцінки у матеріальній формі - нерухоме майно (нерухомість) та рухоме майно;

- нерухоме майно (нерухомість) - земельна ділянка без поліпшень або земельна ділянка з поліпшеннями, які з нею нерозривно пов`язані, будівлі, споруди, їх частини, а також інше майно, що згідно із законодавством належить до нерухомого майна;

- об`єкти оцінки у нематеріальній формі - об`єкти оцінки, які не існують у матеріальній формі, але дають змогу отримувати певну економічну вигоду. До об`єктів у нематеріальній формі належать фінансові інтереси (частки (паї, акції), опціони, інші цінні папери та їх похідні, векселі, дебіторська і кредиторська заборгованість тощо), а також інші майнові права;

- об`єкти оцінки у формі цілісного майнового комплексу (цілісний майновий комплекс) - об`єкти, сукупність активів яких дає змогу провадити певну господарську діяльність. Цілісними майновими комплексами є підприємства, а також їх структурні підрозділи (цехи, виробництва, дільниці тощо), які можуть бути виділені в установленому порядку в самостійні об`єкти з подальшим складанням відповідного балансу і можуть бути зареєстровані як самостійні суб`єкти господарської діяльності.

Відповідно до п. 20 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 р. №1127 (в редакції постанови від 23.08.2016 №553), у разі коли державна реєстрація права власності проводиться на підставі документів, відповідно до яких тип об`єкта нерухомого майна зазначено як "цілісний майновий комплекс", "єдиний майновий комплекс", "комплекс будівель та споруд" чи інший тип, що вказує на наявність сукупності будівель та/або споруд, та відповідно до відомостей, отриманих з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, такий тип об`єкта містить відомості про два і більше закінчені будівництвом об`єкти чи об`єкти будівництва, що мають окремі ідентифікатори в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва, державний реєстратор за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав відкриває розділи у зазначеному Реєстрі з присвоєнням відповідного реєстраційного номера кожному з таких об`єктів. При цьому присвоєння кожному із зазначених у цьому абзаці закінчених будівництвом об`єктів окремої адреси не вимагається.

Аналізуючи наведені норми права, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що вживані законодавцем в різних нормативних актах поняття «цілісний майновий комплекс» та «єдиний майновий комплекс» мають однакове визначення і являють собою об`єкти, сукупність активів яких забезпечує провадження окремої діяльності, що визначає загальнодержавне значення підприємства, на постійній і регулярній основі.

Таким чином, «цілісний майновий комплекс» і «єдиний майновий комплекс» - це синоніми, які мають тотожне значення.

Згідно із пунктом 3 розділу ІІ Порядку ведення Державного реєстру оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 10.06.2013 №796, Розділ "Оцінювачі" ведеться за такими напрямами оцінки майна та спеціалізаціями у межах кожного напряму:

1) напрям 1 "Оцінка об`єктів у матеріальній формі":

спеціалізація 1.1 "Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі земельних ділянок, та майнових прав на них";

спеціалізація 1.2 "Оцінка машин і обладнання";

спеціалізація 1.3 "Оцінка колісних транспортних засобів";

спеціалізація 1.4 "Оцінка літальних апаратів";

спеціалізація 1.5 "Оцінка судноплавних засобів";

спеціалізація 1.6 "Оцінка рухомих речей, що становлять культурну цінність";

спеціалізація 1.7 "Оцінка рухомих речей, крім таких, що віднесені до машин, обладнання, колісних транспортних засобів, літальних апаратів, судноплавних засобів, та тих, що становлять культурну цінність";

2) напрям 2 "Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів, у тому числі прав на об`єкти інтелектуальної власності":

спеціалізація 2.1 "Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів (крім прав на об`єкти інтелектуальної власності)";

спеціалізація 2.2 "Оцінка прав на об`єкти інтелектуальної власності".

Отже, напрям 1 "Оцінка об`єктів у матеріальній формі" стосується об`єктів у матеріальній формі, якими, згідно вищенаведених положень Національного стандарту №1 є нерухоме майно (нерухомість) та рухоме майно, а напрям 2 "Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів, у тому числі прав на об`єкти інтелектуальної власності" стосується об`єктів оцінки у нематеріальній формі і також нерухомості, але, на відміну від напряму 1, у формі цілісних (єдиних) майнових комплексів.

Предметом продажу на спірних електронних торгах був "майновий комплекс (літ. А, Б, В), загальною площею 6715,8 кв.м. (будинок готелю Військово-Микільського монастиря (пам`ятка архітектури і містобудування місцевого значення), місцезнаходження: м. Київ, вул. Мазепи Івана, будинок 11."

В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна вказаний об`єкт зареєстровано як майновий комплекс (літ. А, Б, В) і у цьому ж реєстрі в відомостях про складові частини об`єкта нерухомого майна подається перелік майна, що входить до майнового комплексу: адміністративний будинок літ. А, майстерня літ. Б, майстерня літ. В, тобто спірний майновий комплекс являє собою виключно декілька об`єктів нерухомості, що складають в цілому їх сукупність.

З матеріалів справи також вбачається, що на офіційному веб-сайті ДП "СЕТАМ" у лоті №464865 виставлено на реалізацію лише майно у вигляді нерухомості, а не об`єкт, сукупність активів якого дає змогу провадити певну господарську діяльність, і не корпоративні права на підприємство.

За таких обставин суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що визначення «майновий комплекс» і «цілісний (єдиний) майновий комплекс» в контексті наведених норм права не є синонімами і не означають одне й те саме.

Отже, на думку Північного апеляційного господарського суду, є слушними доводи відповідачів про те, що спірний об`єкт не може бути прирівняний в контексті вимог до оцінки до цілісного(єдиного) майнового комплексу, оскільки включає в себе лише нерухоме майно, і вказаний об`єкт зареєстровано не як цілісний майновий комплекс, а як об`єкт нерухомого майна - майновий комплекс, тобто як об`єкт, у матеріальній формі.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що здійснювати оцінку спірного майнового комплексу мав право суб`єкт оціночної діяльності, який отримав сертифікат у межах напряму 1 "Оцінка об`єктів у матеріальній формі" та спеціалізацію 1.1. "Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі земельних ділянок, та майнових прав на них".

Таким чином, оцінку спірного майнового комплексу здійснено суб`єктом оціночної діяльності - фізичною особою-підприємцем Плитій П.Г., який мав право проводити відповідну оцінку, тому доводи позивача в цій частині повністю спростовані матеріалами справи.

Щодо тверджень позивача про необхідність визначення вартості майна, що передається на реалізацію, з урахуванням податку на додану вартість, апеляційний господарський суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Податкового кодексу, розділом V та підрозділом 2 розділу XX якого встановлено правові основи оподаткування ПДВ.

Так, згідно з підпунктами "а" та "б" пукну 185.1 статті185 розділу V Податкового кодексу об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст.186 цього Кодексу розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів слід розуміти будь-яку передачу права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. Постачанням товарів також вважається, зокрема, передача товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю (пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу). При цьому продаж (реалізація) товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (пп. 14.1.203 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Під постачанням послуг слід розуміти будь-яку операцію, що не є постачанням товарів, чи іншу операцію з передачі права на об`єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи, чи надання інших майнових прав стосовно таких об`єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (пп. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).

Відповідно до пп. 194.1.1 п. 194.1 ст. 194 Податкового кодексу ПДВ становить 20, 7 % бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг.

У разі примусового продажу арештованого майна органами юстиції застосовується порядок визнання податкових зобов`язань та податкового кредиту, встановлений пунктом 189.4 ст. 189 Податкового кодексу.

Зазначеним пунктом передбачено, що базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів, визначена у порядку, встановленому ст. 188 Податкового кодексу.

Пунктом 188.1 цієї статті встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).

Операція з продажу арештованого майна на електронних торгах з метою оподаткування прирівнюється до операції постачання товарів.

Датою відчуження боржником арештованого майна буде дата отримання таким боржником документа, що підтверджує факт реалізації такого майна через спеціалізоване підприємство.

На зазначену дату у боржника збільшуються податкові зобов`язання та складається та реєструється в ЄРПН податкова накладна на суму коштів, зазначену в протоколі електронних торгів, яка дорівнює різниці між ціною продажу придбаного майна і сумою винагороди, фактично залишеної спеціалізованому підприємству на покриття власних видатків з урахуванням ПДВ.

При цьому оскільки власник арештованого майна, що реалізується на електронних торгах у формі аукціону, є платником податку та перехід права власності на таке майно відбувається безпосередньо від платника податку до Учасника (переможця електронних торгів), то при здійсненні операції з постачання такого майна податкова накладна складається на учасника (переможця електронних торгів).

Згідно з роз`ясненням Міністерства юстиції України від 29.06.2005 № 25-32/998 "Щодо порядку сплати ПДВ при реалізації арештованого майна" серед іншого, роз`яснено, що операція з вилучення державним виконавцем арештованого майна з володіння боржника не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість, оскільки цю операцію не можливо кваліфікувати продажем або поставкою товарів з наступних причин:

1) вилучення державним виконавцем арештованого майна від боржника здійснюється не на підставі цивільно-правового договору, а виключно в силу закону на підставі виконавчого документа;

2) при вилученні арештованого майна не відбувається перехід права власності на таке майно від боржника до відповідного органу державної виконавчої служби;

3) при вилученні арештованого майна боржник не отримує від органу державної виконавчої служби компенсацію його вартості.

Водночас, операція з вилучення державним виконавцем арештованого майна з володіння боржника також не може розглядатися як безоплатна передача товарів, оскільки не являє собою добровільну передачу права власності на відповідне майно. У даному випадку мова йдеться про заходи примусового виконання, що вживаються державним виконавцем з метою погашення грошових зобов`язань боржника перед стягувачем.

Також відповідно до згідно вказаного роз`яснення при здійсненні примусових заходів по зверненню стягнення на майно боржників безпосередній власник арештованого майна не бере участі при укладанні угод на примусову реалізацію такого майна, а відповідний орган державної виконавчої служби не є власником цього майна.

П.1 розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29.09.2016 в редакції, чинній на момент проведення спірних торгів, не передбачалося зазначення податку на додану вартість у вартості майна в заявці на реалізацію арештованого майна.

Отже, виходячи із системного аналізу Закону України "Про виконавче провадження", Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 №2832/5), Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29.09.2016, встановлено, що чинним на час проведення спірних електронних торгів законодавством не було передбачено обов`язок виконавця здійснювати нарахування ПДВ і зазначати його суму в заявці на реалізацію арештованого майна.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 904/12471/16. Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що передача на реалізацію майнового комплексу за стартовою ціною 242 009 000 грн. (без урахування ПДВ) є законною та такою, що повністю відповідає положенням Податкового кодексу України. Твердження позивача щодо визначення гарантійного внеску без врахування ПДВ, то вказані твердження не відповідають дійсності, оскільки, як вбачається із протоколу №559938 проведення електронних торгів, загальний розмір винагороди організатору торів включає ПДВ 20 %, і після формування вказаного протоколу №559938 та визначення переможцем торгів учасника 15 - ТОВ "Фінансова компанія "Фінтакт" на нього була зареєстрована податкова накладна, що підтверджується квитанцією.

Щодо доводів позивача про те, що звіт про оцінку майна у даному виконавчому провадженні, який би відповідав нормам законодавства, не складався, а оцінювачем звіт про оцінку складений без доступу до майна, апеляційний господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 56 Національного стандарту №1 звіт про оцінку майна складається в електронній та паперовій формі, якщо складання звіту про оцінку майна в паперовій формі передбачено нормативно-правовими актами з оцінки майна або договором на проведення оцінки майна, та може складатися в повній або стислій формі.

Звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити:

- опис об`єкта оцінки, який дає змогу його ідентифікувати;

- дату оцінки та дату завершення складення звіту, а у разі потреби - строк дії звіту та висновку про вартість майна відповідно до вимог законодавства;

- мету проведення оцінки та обґрунтування вибору відповідної бази оцінки;

- перелік нормативно-правових актів, відповідно до яких проводиться оцінка;

- перелік обмежень щодо застосування результатів оцінки;

- виклад усіх припущень, у межах яких проводилася оцінка;

- опис та аналіз зібраних і використаних вихідних даних та іншої інформації під час проведення оцінки;

- висновки щодо аналізу існуючого використання та найбільш ефективного використання об`єкта оцінки;

- виклад змісту застосованих методичних підходів, методів та оціночних процедур, а також відповідних розрахунків, за допомогою яких підготовлено висновок про вартість майна;

- письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об`єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об`єктивності оцінки майна і висновку про його вартість;

- висновок про вартість майна;

- додатки з копіями всіх вихідних даних, а також у разі потреби - інші інформаційні джерела, які роз`яснюють і підтверджують припущення та розрахунки.

Звіт про оцінку майна від 21.01.2021, складений суб`єктом оціночної діяльності - фізичною особою-підприємцем Плитій П.Г., відповідає наведеним вимогам Національного стандарту №1, а також у ньому зазначено, що строк дії звіту не більш як шість місяців від дати оцінки (за умови, що політична та економічна ситуації в країні не зміняться та/або надання доступу до огляду об`єкта оцінки).

Крім цього, у матеріалах справи відсутні докази того, що звіт про оцінку майна був окремо оскаржений у встановленому чинним законодавством порядку, що було би належним та ефективним способом захисту в контексті предмету позову у даній справі.

Щодо тверджень позивача про те, що заявка на реалізацію арештованого майна не відповідала встановленим вимогам, то вони також не знайшли свого підтвердження, оскільки наявна у матеріалах справи Заявка по виконавчому провадженню №63951504 на реалізацію арештованого майна від 28.01.2021, якою приватний виконавець передав ДП "Сетам" нерухоме майно на реалізацію, повністю відповідає приписам пункту 2 розділу II Порядку реалізації арештованого майна, якою встановлені вимоги щодо змісту Заявки на реалізацію арештованого майна.

Апеляційним господарським судом також враховано, що порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні підготовчих дій з метою проведення електронних торгів, передбачених Законом України "Про виконавче провадження" та Порядком підлягають оскарженню в спосіб, передбачений Законом України "Про виконавче провадження".

Зазначене узгоджується з правовими висновками, викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі №821/197/18/4440/16, від 12.06.2019 року у справі № 308/12150/16, визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.

Отже, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними.

Доводи позивача про те, що під час участі в аукціоні система електронних торгів ставала не активною, що перешкодило позивачу підвищити ставку о 17:56 та о 18:00 і це суттєво вплинуло на перебіг аукціону та на його результати, відхиляються апеляційним господарським судом, оскільки згідно протоколу №536717 проведення електронних торгів, системою зафіксовані ставки позивача (учасник №15 у торгах) 30.04.2021 в 17:56:13 (244 429 090,00 грн) та в 18:01:51 (249 269 270,00 грн), а також в подальшому і остання ставка позивача була в 18:07:16 (307 351 440,00 грн).

Обґрунтовуючи наявність порушеного права, позивач вказує, що він має законний інтерес та бажає придбати спірний майновий комплекс на торгах, які би проводилися у відповідності до законодавства, але внаслідок проведення торгів з порушенням переможцем торгів незаконно стало ТОВ "Перформ Стандарт", а у разі відмови останнього від сплати ціни, позивач буде зобов`язаний сплатити особливу ставку продажу лоту на торгах, які проведені з порушенням чинного законодавства, крім того, приватний виконавець та організатор торгів, зловживаючи своїми правами, діяли недобросовісно, ввели позивача в оману, завдали йому збитків в розмірі 12 100 450,00 грн (сплачений позивачем гарантійний внесок).

Однак, визнання недійсними прилюдних торгів не призведе до поновлення права, яке позивач вважає порушеним, оскільки позивач в будь-який момент може відмовитись від купівлі об`єкта нерухомого майна та може повернути в подальшому гарантійний внесок.

Крім цього, позивач другою вимогою просить зобов`язати ДП "Сетам" організувати проведення електронних торгів щодо майнового комплексу (літ. А, Б, В) загальною площею 6715,8 кв. м, (будинок готелю Військово-Микільського монастиря (пам`ятка архітектури і містобудування місцевого значення), місцезнаходження: м. Київ, вулиця Мазепи Івана, будинок 11, однак згідно приписів чинного законодавства ДП "Сетам" проводить електронні торги з реалізації арештованого майна у передбаченому законом порядку виключно за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця.

Отже, суд не є органом, який може зобов`язувати ДП "Сетам" організовувати проведення електронних торгів, оскільки суд не може підміняти орган, до повноважень якого належить прийняття рішення щодо проведення електронних торгів, приймати замість нього своє рішення та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта, укладати угоди на проведення торгів, купівлі-продажу майна тощо.

З огляду на викладене, жоден з доводів позивача, наведених у позовній заяві та заяві про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, не знайшов свого підтвердження у суді апеляційної інстанції.

Доводи, які не заявлялись суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції залишає поза увагою як такі, що наведені з порушенням процесуального законодавства.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, враховуючи наведені норми законодавства, чинного на час проведення спірних торгів, встановлені фактичні обставини справи, та виконавши вказівки, що містяться у постанові Верховного Суду, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є недоведеними, необґрунтованими і не підлягають задоволенню.

Суд має право скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Оскільки апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню і у позові слід відмовити, а рішенням Господарського суду міста Києва від 13 червня 2023 року, яке позивач просить переглянути за нововиявленими обставинами, також відмовлено у позові, вказане рішення підлягає залишенню в силі з мотивів, наведених у цій постанові.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 28 травня 2025 року підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні заяви позивача про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та залишенням в силі рішення Господарського суду міста Києва від 13 червня 2023 року.

У зв`язку із задоволенням апеляційних скарг та відмовою у задоволенні заяви позивача, понесені апелянтами судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Бережного Ярослава Вікторовича та Державного підприємства "Сетам" задовольнити.

2. Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 28 травня 2025 року у справі №910/1539/21 (910/8758/21).

3. Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтакт" про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2023 у справі №910/1539/21 (910/8758/21) за нововиявленими обставинами.

4. Залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 13 червня 2023 року у справі № 910/1539/21 (910/8758/21).

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтакт" (ідентифікаційний код: 41171897, 01042, Україна, місто Київ, вулиця Іоанна Павла ІІ, будинок 4/6) на користь приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Бережного Ярослава Вікторовича (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , 01024, місто Київ, провулок Козловського Івана, 4, офіс 1) - 8 172,00 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Стягнути з Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтакт" (ідентифікаційний код: 41171897, 01042, Україна, місто Київ, вулиця Іоанна Павла ІІ, будинок 4/6 ) на користь Державного підприємства "Сетам" (ідентифікаційний код: 39958500, 01001, Україна, місто Київ, вулиця Стрілецька, будинок 4-6) - 8 172,00 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

7. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

8. Справу повернути до Господарського суду міста Києва.

9. Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтею 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 03.11.2025.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді С.Р. Станік

Л.Г. Сітайло


Суд	Північний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення	30.09.2025
Оприлюднено	05.11.2025
Номер документу	131491886
Судочинство	Господарське
Категорія	Інші справи

Станік С.Р.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні