Постанова від 16.10.2025 по справі 910/10357/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2025 р. Справа №910/10357/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Коробенка Г.П.

Шапрана В.В.

секретар судового засідання - Ярітенко О.В.

представники учасників справи:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Заверюха К.О.

від третьої особи: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства "Київський річковий порт"

на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2025

та Товариства з обмеженою відповідальністю "Таллі Лоджистікс"

на рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2025 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2025

у справі №910/10357/24 (суддя Демидов В.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Таллі Лоджистікс"

до Приватного акціонерного товариства "Київський річковий порт"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "АДМ Юкрейн"

про стягнення 3 745 197,07 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рух справи в суді першої інстанції

Товариство з обмеженою відповідальністю "Таллі Лоджистікс" (далі - ТОВ "Таллі Лоджистікс") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Київський річковий порт" (далі - ПрАТ "Київський річковий порт") 3 745 197,07 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що пошкодження вантажу та, відповідно, завдання збитків відбулося з вини ПрАТ "Київський річковий порт" як орендодавця, внаслідок неналежного виконання останнім своїх зобов`язань, у зв`язку з чим ТОВ "Таллі Лоджистікс" вважає, що ним набуто право зворотної вимоги до відповідача про відшкодування збитків. З огляду на викладене позивач просить стягнути з відповідача збитки (вартість втраченого вантажу) в порядку регресу у розмірі 2 474 467,05 грн, а також залишок невикористаної, в рахунок оренди, частини авансу в розмірі 1 270 730,02 грн, з яких: 905 957,58 грн - залишок невикористаної в рахунок оренди частини авансу, 29 115,00 грн - три проценти річних, 22 742,18 грн - інфляційні втрати, 312 915,26 грн - пеня, нараховані за період з 25.07.2023 до 19.08.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2024 відкрито провадження у справі №910/10357/24 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження. Крім того, цією ухвалою залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "АДМ Юкрейн" як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

Короткий зміст рішення та додаткового рішення місцевого господарського суду та мотиви їх ухвалення

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.05.2025 у справі №910/10357/24 у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд виходив з того, що позивачем не доведено протиправність поведінки заподіювача збитків, причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками та вини відповідача у завданні позивачу збитків, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення позову, в частині стягнення збитків (вартість втраченого вантажу) у розмірі 2 474 467,05 грн. Також, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав і для задоволення позову, в частині стягнення з відповідача на рахунок позивача залишку невикористаної, в рахунок оренди, частини авансу у розмірі 1 270 730,02 грн, з яких: 905 957,58 грн - залишок невикористаного в рахунок оренди частини авансу; 29 115,00 грн - три проценти річних, 22 742,18 грн - інфляційні втрати, 312 915,26 грн - пеня.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 12.06.2025 у справі №910/10357/24 заяву ПрАТ "Київський річковий порт" про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ "Таллі Лоджистікс" на користь ПрАТ "Київський річковий порт" 45 000,00 грн судових витрат на правничу допомогу, 2 422,40 грн судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.01.2025 про призначення судової експертизи, а також витрати за виготовлення оцінки сюрвеєрського висновку у розмірі 16 510,64 грн. В іншій частині заяви відмовлено.

Ухвалюючи додаткове рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що сума, яка підлягає до стягнення з ПрАТ "Київський річковий порт" складає 63 933,04 грн з яких: 45 000,00 грн - витрати на правничу допомогу, 2 422,40 грн - судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.01.2025 про призначення судової експертизи, а також витрати за виготовлення оцінки сюрвеєрського висновку у розмірі 16 510,64 грн.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнення їх доводів

Не погоджуючись з додатковим рішенням місцевого господарського суду, ПрАТ "Київський річковий порт" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2025, в частині стягнення з ТОВ "Таллі Лоджистікс" судових витрат на правничу допомогу у розмірі 45 000,00 грн скасувати та ухвалити нове судове рішення про стягнення з ТОВ "Таллі Лоджистікс" 91 000,00 грн судових витрат на правничу допомогу.

Так, на переконання відповідача, витрати на правничу допомогу в сумі 91 000,00 грн є обґрунтованими, необхідними та неминучими, відповідають критерію реальності та розумності щодо їхнього розміру. Крім того, відповідач не міг передбачити невиконання учасниками судового розгляду своїх процесуальних обов`язків про своєчасне виконання ухвал суду щодо витребування доказів, зміну позивачем підстав позову, оскарження в апеляційному порядку ухвали про призначення експертизи.

Не погоджуючись з рішенням та додатковим рішенням місцевого господарського суду, ТОВ "Таллі Лоджистікс" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2025 і додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2025 у справі №910/10357/24 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ "Таллі Лоджистікс" задовольнити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі позивач зазначає, що відповідачем не було належним чином приведено орендоване судно у відповідність до мети договору оренди, а саме для зберігання та перевантаження олії харчової, навіть при проведенні ремонтних робіт. Однак, судом першої інстанції не взято дані доводи позивача до уваги. Недоліки переданого в оренду майна виявлені лише під час його використання за призначенням, тобто не були явними, тому їх не можна віднести до таких, що можуть виникнути внаслідок порушення орендарем правил експлуатації майна або його зберігання. В оренду було передано майно, яке не відповідає істотним умовам договору оренди. При цьому орендодавцем не попереджено орендаря про особливі властивості та наявні недоліки майна, переданого в оренду.

Також, позивач вважає, що адвокатом відповідача не доведено співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи та фактичним обсягом виконаних ним робіт (наданих послуг). Наголошує, що витрати на замовлення у ТОВ "Свертілов Марін Консалтинг" Оцінки сюрвеєрського висновку загальною вартістю 16 510,64 грн не мали ознак необхідності, обґрунтованості та впливу на розгляд справи №910/10357/24, тому не мали бути враховані під час стягнення судових витрат.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційних скарг по суті

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.06.2025 апеляційну скаргу ПрАТ "Київський річковий порт" у справі №910/10357/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Кропивна Л.В., Євсіков О.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПрАТ "Київський річковий порт" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2025 у справі №910/10357/24. Розгляд апеляційної скарги призначено на 31.07.2025. Учасникам справи встановлено строк на подання відзиву, заяв, пояснень, клопотань, заперечень до 15.07.2025.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 01.07.2025 апеляційну скаргу ТОВ "Таллі Лоджистікс" у справі №910/10357/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Кропивна Л.В., Євсіков О.О.

Листом Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2025 витребувано матеріали справи №910/10357/24 з Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2025 апеляційну скаргу ТОВ "Таллі Лоджистікс" залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.

10.07.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/10357/24.

17.07.2025, через систему "Електронний суд", ТОВ "Таллі Лоджистікс" подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2025, у зв`язку з перебуванням судді Євсікова О.О., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.07.2025 для розгляду апеляційної скарги ТОВ "Таллі Лоджистікс" на у справі №910/10357/24 визначено новий склад колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Коробенко Г.П., Кропивна Л.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Таллі Лоджистікс" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2025 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2025 у справі №910/10357/24. Розгляд апеляційної скарги призначено на 04.09.2025. Учасникам справи надано строк на подання відзиву, заяв, пояснень, клопотань, заперечень до 11.08.2025.

У зв`язку з перебуванням судді Кропивної Л.В. у відпустці з 28.07.2025 до 29.08.2025 включно, розгляд апеляційної скарги ПрАТ "Київський річковий порт" 31.07.2025 не відбувся.

При цьому, у зв`язку зі зміною складу колегії суддів 23.07.2025 у справі №910/10357/24 протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 13.08.2025 апеляційна скарга ПрАТ "Київський річковий порт" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2025 у справі №910/10357/24 передана на розгляд визначеному складу суду: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Коробенко Г.П., Кропивна Л.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.09.2025 об`єднано апеляційні скаргу ПрАТ "Київський річковий порт" та ТОВ "Таллі Лоджистікс" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2025 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2025 у справі №910/15903/23. Розгляд апеляційної скарги призначено на 04.09.2025.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2025 розгляд справи №910/10357/24 відкладено до 16.10.2025.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2025, у зв`язку з рішенням Вищої ради правосуддя про відсторонення від здійснення правосуддя судді Кропивної Л.В., призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.10.2025 для розгляду справи №910/10357/24 визначено новий склад колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Коробенко Г.П., Шапран В.В.

Головуюча суддя Сітайло Л.Г. перебувала у відпустці з 07.10.2025 до 14.10.2025.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2025 прийнято до свого провадження апеляційні скарги ПрАТ "Київський річковий порт" та ТОВ "Таллі Лоджистікс" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2025 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2025 у справі №910/10357/24 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Коробенко Г.П., Шапран В.В.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

05.08.2025, через систему "Електронний суд", ПрАТ "Київський річковий порт" подано відзив на апеляційну скаргу ТОВ "Таллі Лоджистікс", в якому просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги позивача в повному обсязі.

Так, відповідач зазначає, що жодних доказів на підтвердження наявності прихованих недоліків орендованого позивачем майна станом на дату підписання акта прийому-передачі, про які відповідач, як стверджує позивач, не попередив орендаря, до суду не надано. На дату завершення перевантаження вантажу (24.07.2023) з орендованого судна, позивачем жодних претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт (наданих послуг оренди) не заявлялось.

Також, на переконання відповідача, доводи позивача про те, що відповідні суми судових витрат не відповідають критеріям, встановленим статтею 126 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а саме критеріям реальності (дійсності та необхідності) та розумності, є безпідставними та необґрунтованими.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

У судове засідання 16.10.2025 з`явився представник відповідача.

Слід зазначити, що 15.10.2025, через систему "Електронний суд", позивачем подано клопотання про відкладення розгляду справи.

В обґрунтування вищенаведеного клопотання позивач посилається на те, що 10.10.2025 між ним та адвокатом Мазенком Русланом Анатолійовичем укладено договір про надання правничої допомоги №10/10/25-Ц, з огляду на що адвокат ще не має повного доступу до матеріалів справи №910/10357/24, а також не отримав документи, що перебували у володінні попереднього представника позивача, що унеможливлює повне та об`єктивне ознайомлення з наявними доказами та позицією сторін у справі.

Розглянувши клопотання позивача про відкладення розгляду справи, колегія суддів зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач повідомлений судом про час та місце проведення судового засідання завчасно.

Відповідно до статті 202 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 273 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Таким чином, враховуючи те, що явка представників сторін у судове засідання не визнавалась обов`язковою, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника позивача.

У зв`язку з наведеним, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи.

Третя особа свого представника в судове засідання не направила, про причини неявки суд не повідомила, про час та місце розгляду справи повідомлена у встановленому чинним законодавством порядку.

Згідно з частинами 3, 8 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи.

Таким чином, третя особа повідомлена судом апеляційної інстанції про дату, час та місце проведення судового засідання апеляційним господарським судом. При цьому, явка обов`язковою не визнавалась, а тому справа №910/10357/24 розглядається за її відсутності.

Представник відповідача у судовому засіданні вимоги своєї апеляційної скарги підтримав, з викладених у ній підстав та просив її задовольнити. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2025, в частині стягнення з ТОВ "Таллі Лоджистікс" судових витрат на правничу допомогу у розмірі 45 000,00 грн скасувати та ухвалити нове судове рішення про стягнення з ТОВ "Таллі Лоджистікс" 91 000,00 грн судових витрат на правничу допомогу. У задоволенні апеляційної скарги ТОВ "Таллі Лоджистікс" відмовити.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

04.05.2023 між ПрАТ "Київський річковий порт" (орендодавець) та ТОВ "Таллі Лоджистікс" (оренда) укладено договір оренди №04052023, відповідно до пункту 1.1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в оренду судно без екіпажу (далі - судно) в строкове платне користування, згідно з даним договором на строк його дії, за орендну плату, яка повинна бути визначена сторонами в порядку та на умовах даного договору, а саме: судноплавний засіб - "NIKA SPIRIT" з ідентифікуючим номером ІМО 8895528.

Місцезнаходження: м. Ізмаїл, вул. Судноремонтників, буд. 1 (пункт 1.3 договору).

Мета оренди - зберігання та перевантаження олії харчової. У випадку зміни мети оренди або зберігання/перевантаження іншого виду продукції сторони вносять зміни в договір шляхом укладення додаткової угоди (пункт 1.4 договору).

Строк оренди судна: 6 місяців з моменту передачі судна, що підтверджується підписанням сторонами акта приймання-передачі судна, або до дня дострокового припинення договору, в порядку і на умовах, визначених умовами договору (пункт 1.6 договору).

Згідно з пунктом 2.1 договору орендодавець передає судно в технічно справному стані придатному для здійснення мети оренди, що визначена в пункті 1.4 договору, з комплектом документів, необхідних для експлуатації судна, згідно з вимогами Реєстру судноплавства України.

Конкретний опис технічного стану судна на момент передачі їх в оренду проводиться комісією з представників двох сторін у складеному ними акті (ах) (пункт 2.2 договору).

За умовами пункту 2.3 договору судно передається в м. Ізмаїл, вул. Судноремонтників, буд. 1, і повертається у тому ж місці після закінчення періоду оренди, вказаному в пункті 1.5 договору, в період терміну дії даного договору.

Передавання судна орендарю та їх прийом орендарем здійснюється на основі акта приймання-передачі і є доказом виконання орендодавцем зобов`язань з даної оренди. З моменту фактичної передачі судна орендодавцем орендарю, останній несе ризик за втрату чи істотне пошкодження судна (пункт 2.4 договору).

З моменту передачі судна орендарю, орендар несе відповідальність за безпеку судноплавства та технічну безпеку під час комерційного використання судна у своїй господарській діяльності (пункт 2.5 договору).

Відповідно до пункту 2.6 договору орендар забезпечує здійснення попереджувальних заходів безпеки судноплавства, безпеки проведення перевантажувальних операцій і збереження багажу.

Судно має бути здане в оренду не пізніше 5 робочих днів з моменту закінчення ремонтних робіт на судні, про що складається акт приймання-передавання майна (пункт 2.7 договору).

У пункті 2.8 договору сторони погодили, що орендодавець і орендар створюють комісію з метою визначення і письмового узгодження стану судна у момент їх передачі і повернення за цим договором.

Відповідальність за охорону, збереження, діяльність екіпажу з безпечної експлуатації переданого в оренду судна несе орендар (пункт 2.14 договору).

Згідно з підпунктами 2.17.1, 2.17.2 пункту 2.17 договору орендодавець зобов`язаний здійснити необхідні ремонтні роботи судна та пред`явити судно для інспекції сюрвеєром. Передати судно за актом в стані, придатному для зберігання та перевантаження олії харчової.

Судно протягом терміну дії договору знаходиться у користуванні для всіх цілей орендаря і під його повним контролем з врахуванням обмежень, передбачених цим договором (пункт 3.1 договору).

Пунктом 3.9 договору встановлено, що щомісячна орендна плата за судно за цим договором становить еквівалент 25 000,00 дол. США по офіційному курсу НБУ на день виставлення рахунку, без ПДВ та сплачується орендарем щомісячно не пізніше 5 числа кожного звітного місяця. Орендна плата нараховується та сплачується після підписання акту прийому-передачі.

Орендар сплачує авансовий платіж у розмірі двох місячних платежів протягом 5 робочих днів з дня укладення цього договору (пункт 3.9.1 договору).

За умовами пункту 4.1 договору акт приймання-передачі судна від орендаря підписується сторонами не пізніш як в день закінчення строку оренди судна. З дня складення та підписання сторонами акта приймання-передачі судна від орендаря судно є повернутим орендодавцю.

Орендар зобов`язаний повернути судно орендодавцю, попередньо повідомивши про це за 7 календарних днів до спливу строку дії цього договору. Судно має бути повернуто орендодавцю в стані, не гіршому за той, в якому воно було при передачі в оренду, з урахуванням природного зносу (пункти 4.3, 4.4 договору).

Орендар має право повернути судно орендодавцю до закінчення періоду оренди в стані, не гіршому, ніж при передачі в оренду, з врахуванням природного зносу, попередивши про це орендодавця за 21 календарний день (пункт 4.5 договору).

Орендар особисто несе відповідальність за дії контрагентів, з якими він уклав правочини, пов`язані з судном, якщо внаслідок таких контрагентів судну завдано збитки та/або економічна вартість судна зменшилась (пункт 5.3 договору).

У разі дострокового розірвання договору, на підставі пункту 8.1, орендодавець робить перерахунок та повертає орендарю надлишково сплачену орендну плату на протязі 3-х банківських днів. За несвоєчасне повернення грошових коштів орендодавець сплачує орендарю неустойку та три проценти річних за користування грошовими коштами за кожен день прострочення (пункт 5.5 договору).

Договір вважається укладеним і набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє до закінчення строку оренди, або до дня надходження у письмовій формі повідомлення від орендодавця про припинення цього договору у разі скасування арешту прийнятого в оренду судна, або його конфіскації, спеціальної конфіскації, іншого судового рішення про його стягнення в дохід держави, або до випадку та у порядку, визначеному у розділі 9 договору, а в частині зобов`язань, що лишилися невиконаними, до їх повного виконання (пункт 8.1 договору).

Відповідно до підпункту 9.1.3 пункту 9.1 договору, його дія договору припиняється у разі припинення договору, у зв`язку з закінченням строку дії договору.

Орендодавець має право достроково в односторонньому порядку відмовитися від цього договору, або розірвати договір, у разі порушення орендарем зобов`язань, визначених у пункті 2.19 договору (пункті 9.3 договору).

10.05.2023 орендарем на користь орендодавця здійснено оплату оренди судна за червень-липень 2023 року, згідно з договором від 04.05.2023 №04052023 та рахунку від 05.05.2023 №535, у розмірі 2 194 116,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 10.05.2023 №2108.

19.06.2023 між ПрАТ "Київський річковий порт" та ТОВ "Таллі Лоджистікс" підписано акт прийому-передачі судна до договору оренди від 04.05.2023 №04054023, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв в тимчасове користування (оренду) судноплавний засіб - "NIKA SPIRIT" з ідентифікуючим номером ІМО 8895528. Загальний технічний стан переданого судна, вказаного в цьому акті, задовільний. Будь-яких зауважень орендар не має.

27.06.2023 між ТОВ "АДМ Юкрейн" (замовник) та ТОВ "Таллі Лоджистікс" (експедитор) укладено договір на транспортно-експедиційне обслуговування вантажу від 27.06.2023 №001-27062023, відповідно до якого замовник доручає, а експедитор бере на себе зобов`язання по виконанню робіт з транспортно-експедиційного обслуговування (ТЕО) соняшникової олії українського походження, що включає організацію комплексу послуг з внутрішньопортового експедирування, з перевалки (приймання, формування суднової партії та відвантаження на судно) в обсязі, відповідно до затвердженої сторонами письмової заявки, поданої згідно з пунктом 2.1.1.1 цього договору (вантаж) у період з 27.06.2023 до 31.12.2023 включно.

Згідно з пунктом 2.2.2.6 цього договору кількість завантаженого вантажу на судно визначається за даними автомобільних ваг експедитора, результат зважування на яких вважається остаточним з урахуванням норми убитку маси вантажу, згідно з умовами даного договору. Норма убитку до 0,1% застосовується тільки при використанні накопичувача у разі фактичних втрат у вазі, визначаються після зачищення накопичувача. Експедитор надає замовнику довідку про списання убитку відповідно.

Відповідно до пункту 3.2.1 договору експедитор несе повну матеріальну відповідальність за схоронність вантажу під час надання послуг/виконання робіт за цим договором у розмірі його повної фактурної вартості.

Матеріали справи містять лист від 25.07.2023 №001-25072023, яким позивач повідомив відповідача про призупинку дії договору оренди від 04.05.2023 №04052023 з 25.07.2023 з причин невідповідності орендованого майна умовам предмета договору, а саме пункту 1.4 "Мета оренди - зберігання та перевантаження олії харчової".

Вказував, що невідповідність орендованого майна полягає в технічній непридатності вантажних резервуарів судна "NIKA SPIRIT" до подальшого зберігання та перевантаження олії з причин негерметичності вантажних резервуарів і "усталості" металу. Так, ТОВ "Таллі Лоджистікс" 28.06.2023 почали приймання високоолінової соняшникової олії на судно "NIKA SPIRIT". Завантаження судна "NIKA SPIRIT" завершено 03.07.2023 в об`ємі 2994,080 тон олії. 06.07.2023 при обході судна в баластних резервуарах виявлено олію, яка через тріщини в вантажних резервуарах перелилася в баластні резервуари і змішалась з залишками річкової води, іржею і сміттям. Так, при відвантаженні ВО олії з "NIKA SPIRIT" на морське судно "SCOT STUTGART" перевантажено 2922,140 тон, що на 71,940 тони менше чим було прийнято. Дана різниця олії знаходиться в баластичних резервуарах і має некондиційний і некомерційний стан. Закінчення завантаження судна "SCOT STUTGART" відбулося 24.07.2023, тому найближчим часом він чекає на претензію від вантажовласника за недостачу вантажу, яку буде перенаправлена відповідачу для урегулювання ситуації, що склалася. Також додатково інформував, що чекає на скорий ремонт судна "NIKA SPIRIT" та відновлення дії договору оренди.

У матеріалах справи також міститься претензія ТОВ "АДМ Юкрейн" від 07.08.2023 №388/1 до ТОВ "Таллі Лоджистікс" з вимогою протягом 5 банківських днів з дня отримання претензії сплатити вартість втраченого вантажу у розмірі 2 599 649,61 грн.

Листом від 09.08.2023 №323/1 позивач повідомив ТОВ "АДМ Юкрейн" про готовність компенсувати вартість втраченого вантажу. Проте через неточне калібрування ваг просив зменшити суму компенсації втраченого вантажу на суму вартості 6 640 тн.

Листом від 22.08.2023 №416/1 ТОВ "АДМ Юкрейн" повідомило позивача, що всі первинні документи, в тому числі Коносамент від 24.07.2023 містить інформацію про обсяг завантаження 2922,140 мт., проте враховуючи партнерські відносини готове піти на поступки та не виставляти 50% вартості 6640 тн, у зв`язку з чим просило сплатити вартість втраченого вантажу у розмірі 2 474 467,05 грн.

29.08.2023 ТОВ "Таллі Лоджистікс" сплатило на користь ТОВ "АДМ Юкрейн" 2 474 467,05 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 29.08.2023 №2529.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначає, що в рамках надання послуг за договором на транспортно-експедиційне обслуговування вантажу від 27.06.2023 №001-27062023, в період з 28.06.2023 до 03.07.2023 включно, ним прийнято від ТОВ "АДМ Юкрейн" вантаж - олія соняшникова нерафінована високоолеїнова в обсязі 2994,080 т для накопичення з подальшим відвантаженням на морське судно.

Наведений вантаж у період з 22.07.2023 до 24.07.2023 завантажено на судно "SCOT STUTGART" (порт завантаження Ізмаїл, Україна). Осяг відвантаженого на судно вантажу за Коносаментом від 24.07.2023 склала 2922,140 мт.

Тобто різниця між обсягом отриманого ТОВ "Таллі Лоджистікс" вантажу та обсягом завантаженого на судно склала 71,94 мт.

В матеріалах справи наявний звіт про пошкодження вантажу №8363-23/1.

Відповідно до вказаного звіту, наданого ТОВ "Контрол Юніон Україна", затвердженого FOSFA незалежним сюрвейєром. Відповідно до номінації, отриманої від ТОВ "АДМ Юкрейн" проведено інспектування завантаження даної партії вантажу в автоцистерни на території ТОВ "Іллічівський олійний термінал" та її розвантаження у баржу-накопичувач "NIKA SPIRIT" в Ізмаїльському порту у період з 28.06.2023 до 03.07.2023, а також наступне перевантаження партії з баржі-накопичувача в танкер "SCOT STUTTGART" в період з 22.07.2023 до 24.07.2023.

Вага вантажу, що був розвантажений в баржу-накопичувач, визначена шляхом зважування повних та порожніх автоцистерн - 2994,080 тн. Вага вантажу, що був перевантажений з баржі-накопичувача в танкер "SCOT STUTTGART", визначена шляхом вимірювання об`єму та температури вантажу в танках судна "SCOT STUTTGART" - 2922,140 тн.

Під час перевірки можливих причин невідповідності ваги виявлено тріщину розміром близько 5 см в боковій стінці вантажного танку №22 баржі-накопичувача, а також наявність олії у баластному танку, що межує з танком №22. Тріщина виявлена на місці ремонтного зварного шва (наварена металева латка розміром приблизно 20х20 см). Можлива причина виникнення тріщини - деформація металу під дією гідростатичного тиску олії після її завантаження в баржу-накопичувач.

Відбір зразків вантажу, що потрапив у баластний танк, виявив забруднення олії водою, різноманітним брудом та частинками іржі, що відшарувалися з поверхні баластного танку.

Імовірна загальна кількість пошкодженого, внаслідок потрапляння в баластний танк вантажу та вантажу, втраченого при перевантаженні з баржі-накопичувача в танкер (залишки у вантажних танках баржі та в трубопроводі), складає орієнтовно 71,940 тн (2994,080 тн - 2922,140 тн).

24.06.2024 позивач звернувся до відповідача з претензією на суму 3 380 424,63 грн, в якій вимагав протягом одного місяця з дня отримання цієї претензії сплатити на його користь вартість втраченого вантажу у розмірі 2 474 467,05 грн, та протягом 3-х банківських днів з дня отримання цієї претензії - залишок невикористаної, в рахунок оренди, частини авансу у розмірі 905 957,58 грн.

У відповідь на вказану претензію відповідач листом від 17.07.2024 №202407019 відмовив у компенсації вартості втраченого вантажу та у поверненні частини орендної плати за договором. Також вимагав сплатити 4 125 000,00 грн орендної плати за судно та компенсувати вартість ремонту судна.

Наведені обставини і стали підставою для звернення до суду з даним позовом.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови та оцінка аргументів учасників справи

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, відзиву на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції встановив таке.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 626 ЦК України).

Згідно зі статтею 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

За приписами частини 1 статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

За найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає (стаття 762 ЦК України).

Частиною 4 статті 284 Господарського кодексу України встановлено, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Фактом початку та відповідно припинення правовідносин є підписання акта приймання-передачі нерухомого майна як від орендаря до орендодавця, так і від орендодавця до орендаря.

Як зазначалось вище, посилаючись на вимоги статей 767, 768, 780 ЦК України, позивач вказував, що в оренду передано майно, яке не відповідає істотним умовам договору оренди. При цьому, орендодавцем не було попереджено орендаря про особливі властивості та наявні недоліки майна, переданого в оренду. Орендар не міг передбачити можливе пошкодження майна, переданого в оренду, в ході візуального обстеження, що полягає в технічній непридатності вантажних резервуарів судна "NIKA SPIRIT" до подальшого зберігання та перевантаження олії з причин негерметичності вантажних резервуарів.

За змістом частин 1, 2 статті 767 ЦК України наймодавець зобов`язаний передати наймачеві річ у комплекті і у стані, що відповідають умовам договору найму та її призначенню. Наймодавець зобов`язаний попередити наймача про особливі властивості та недоліки речі, які йому відомі і які можуть бути небезпечними для життя, здоров`я, майна наймача або інших осіб або призвести до пошкодження самої речі під час володіння та/або користування нею.

У той же час, відповідно до частини 3 статті 767 ЦК України, наймач зобов`язаний у присутності наймодавця перевірити справність речі. Якщо наймач у момент передання речі в його володіння не переконається у її справності, річ вважається такою, що передана йому в належному стані.

Наймодавець може гарантувати якість речі протягом всього строку найму. Якщо у речі, яка була передана наймачеві з гарантією якості, виявляться недоліки, що перешкоджають її використанню відповідно до договору, наймач має право за своїм вибором вимагати: 1) заміни речі, якщо це можливо; 2) відповідного зменшення розміру плати за найм речі; 3) безоплатного усунення недоліків речі або відшкодування витрат на їх усунення; 4) розірвання договору і відшкодування збитків, які були йому завдані (стаття 768 ЦК України).

Відповідно до статті 780 ЦК України шкода, завдана третім особам у зв`язку з володінням та/або користуванням річчю, переданою у найм, відшкодовується наймачем на загальних підставах. Шкода, завдана у зв`язку з володінням та/або користуванням річчю, відшкодовується наймодавцем, якщо буде встановлено, що це сталося внаслідок особливих властивостей або недоліків речі, про наявність яких наймач не був попереджений наймодавцем і про які він не знав і не міг знати. Умова договору найму про звільнення наймодавця від відповідальності за шкоду, завдану внаслідок особливих властивостей чи недоліків речі, про наявність яких наймач не був попереджений наймодавцем і про які він не знав і не міг знати, є нікчемною.

Закон допускає покладення на наймодавця відповідальності за шкоду, завдану у зв`язку з користуванням річчю, переданою у найм, за наявності таких умов:

- завдання шкоди відбулося внаслідок особливих властивостей або недоліків речі (спеціальні правила експлуатації, особливості техніки безпеки, недоліки речі тощо);

- про такі особливості та недоліки речі знав наймодавець, але він не попередив про це наймача;

- про такі особливості та недоліки речі наймач не знав та не міг знати (тобто ці особливості та недоліки не є явними, тобто такими, які наймач може виявити самостійно).

Загальними підставами для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є наявність складу правопорушення, а саме: наявність шкоди; протиправна поведінка заподіювача шкоди; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина.

Згідно зі статтею 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність лише за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено законом або договором. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

За умовами пункту 2.1 укладеного між сторонами договору оренди, орендодавець передає судно в технічно справному стані придатному для здійснення мети оренди, що визначена в пункті 1.4 даного договору, з комплектом документів, необхідних для експлуатації судна згідно з вимогами Реєстру судноплавства України.

Конкретний опис технічного стану судна, на момент передачі їх в оренду, проводиться комісією із представників двох сторін у складеному ними акті (ах) (пункт 2.2 договору).

Передавання судна орендарю та їх прийом орендарем здійснюється на основі акта приймання-передачі і є доказом виконання орендодавцем зобов`язань з даної оренди. З моменту фактичної передачі судна орендодавцем орендарю, останній несе ризик за втрату чи істотне пошкодження судна (пункт 2.4 договору).

З моменту передачі судна орендарю, орендар несе відповідальність за безпеку судноплавства та технічну безпеку під час комерційного використання судна у своїй господарській діяльності (пункт 2.5 договору).

Згідно з пунктом 2.6 договору орендар забезпечує здійснення попереджувальних заходів безпеки судноплавства, безпеки проведення перевантажувальних операцій і збереження багажу.

У пункті 2.8 договору сторони погодили, що орендодавець і орендар створюють комісію з метою визначення і письмового узгодження стану судна у момент їх передачі і повернення за цим договором.

Відповідальність за охорону, збереження, діяльність екіпажу з безпечної експлуатації переданого в оренду судна несе орендар (пункт 2.14 договору).

Відповідно до підпунктів 2.17.1, 2.17.2 пункту 2.17 договору орендодавець зобов`язаний здійснити необхідні ремонтні роботи судна та пред`явити судно для інспекції сюрвеєром. Передати судно за актом в стані, придатному для зберігання та перевантаження олії харчової.

Згідно з пунктом 3.1 договору судно протягом терміну дії договору знаходиться у користуванні для всіх цілей орендаря і під його повним контролем з врахуванням обмежень, передбачених цим договором.

01.05.2023 між ПрАТ "Київський річковий порт" (замовник) та ТОВ "БК Делюкс Девелопмент" (виконавець) укладено договір №2018, за умовами пункту 1.1 якого виконавець бере на себе зобов`язання виконати роботи в обсязі та в строк, згідно з додатком №1 до цього договору, на ремонт судноплавного засобу - "NIKA SPIRIT" з ідентифікуючим номером ІМО 8895528.

Вказані роботи виконані в повному обсязі, що підтверджено актом прийняття-передачі виконаних робіт від 16.06.2023, підписаним представниками ПрАТ "Київський річковий порт" та ТОВ "БК Делюкс Девелопмент" та скрапленим печатками товариств.

Крім того, 27.06.2023 між ТОВ "АДМ Юкрейн" (замовник) та ТОВ "Таллі Лоджистікс" (експедитор) укладено договір на транспортно-експедиційне обслуговування вантажу від 27.06.2023 №001-27062023, відповідно до якого замовник доручає, а експедитор бере на себе зобов`язання по виконанню робіт з транспортно-експедиційного обслуговування (ТЕО) соняшникової олії українського походження, що включає організацію комплексу послуг з внутрішньопортового експедирування, з перевалки (приймання, формування суднової партії та відвантаження на судно) в обсязі, відповідно до затвердженої сторонами письмової заявки, поданої згідно з пунктом 2.1.1.1 цього договору (вантаж) у період з 27.06.2023 до 31.12.2023 включно.

У пункті 3.2.1 цього договору встановлено, що експедитор несе повну матеріальну відповідальність за схоронність вантажу під час надання послуг/виконання робіт за цим договором у розмірі його повної фактурної вартості.

Відповідно до пункту 5 додатку №1 від 27.06.2023 до договору на транспортно-експедиційне обслуговування вантажу від 27.06.2023 №001-27062023, замовник за свій рахунок призначає сюрвейєра для огляду накопичувача перед початком приймання вантажу, вимірювання кількості вантажу в накопичувачі в кінці накопичення партії вантажу; вимірювання кількості вантажу після відвантаження з накопичувача на морське/річкове судно/баржу.

З роздруківки електронного листування з сюрвеєром від 17.06.2023, наданої ТОВ "АДМ Юкрейн", вбачається, що судно проінспектовано вчора (16.06.2023) з 19:00 до 21:00, у вкладенні інспекційні документи та фотографії. Танки пофарбовані, інформація про попередні вантажі відсутня. Наявний незначний запах фарби. Судно придатне для зберігання та перевантаження олії харчової за умови усунення запаху фарби шляхом відповідної вентиляції танків.

Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 21.06.2023 у справі №916/3027/21, повідомлення (з додатками), відправлені електронною поштою чи через застосунки-месенджери, є електронним доказом, який розглядається та оцінюється судом відповідно до приписів статті 86 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням у сукупності з іншими наявними у матеріалах справи доказами.

Також, 16.06.2023 позивачем і сюрвеєром підписано свідоцтво про перевірку танка судна (вантажний відсік), форма 9.62, відповідно до якого судно придатне для зберігання та доставки рослинних олій, за умови належної вентиляції в танках.

Крім того, 19.06.2023 між ПрАТ "Київський річковий порт" та ТОВ "Таллі Лоджистікс" підписано акт прийому-передачі судна до договору оренди від 04.05.2023 №04054023, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв в тимчасове користування (оренду) судноплавний засіб - "NIKA SPIRIT" з ідентифікуючим номером ІМО 8895528. Загальний технічний стан переданого судна, вказаного в цьому акті, задовільний. Будь-яких зауважень орендар не має.

В подальшому між сторонами підписано акти здачі-приймання робіт (надання послуг) від 30.06.2023 №2668 та від 24.07.2023 №2668 щодо оренди судна "NIKA SPIRIT" без екіпажу за період з 19.06.2023 до 30.06.2023 та за період з 01.07.2023 до 24.07.2023, в яких зазначено, що замовник претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт (наданих послуг) немає.

Також, з наданих ТОВ "Контрол Юніон Україна" (сюрвеєр) на виконання ухвали суду пояснень та доказів вбачається, що прийняття партії вантажу підтверджено Потехіним Дмитром Миколайовичем, експедитором ТОВ "Таллі Лоджистікс", що підтверджується актом перевірки №8324-23/2 (Inspection Repoet No.8324-23/2). Вага накопиченого вантажу визначалася лише шляхом зважування автоцистерн на автомобільних вагах до та після їх вивантаження на судно "NIKA SPIRIT". В кінці накопичення партії вантажу вимірювання кількості вантажу в судні "NIKA SPIRIT" не проводилося у зв`язку з відсутністю на судні калібрувальних таблиць на момент завершення накопичення вантажу. Обсяг вантажу на судні "NIKA SPIRIT" станом на 22.07.2023, в тому числі по кожному вантажному танку окремо, вказано в документі Ullage Report 8363-23/02 судна "NIKA SPIRIT", датованому 22.07.2023. Інформація щодо кількості вантажу, наведена в цьому документі, носить орієнтовний характер, оскільки калькуляції кількості вантажу виконувались з використанням калібрувальних таблиць, що не належать судну "NIKA SPIRIT" з ІМО8895528, та не містять корекцій на диферент судна. Максимальний обсяг вантажу, що може бути завантажений на судно "NIKA SPIRIT", а саме до вантажного танку №22, сюрвеєром ТОВ "Контрол Юніон Україна" не встановлювався.

Сюрвеєром ТОВ "Контрол Юніон Україна" перевірено чистоту вантажних танків судна "NIKA SPIRIT" 16.06.2023 та 19.06.2023. Під час цих перевірок деформація, тріщини, протікання, пошкодження або інші дефекти вантажного танку №22 та інших вантажних танків судна "NIKA SPIRIT" не були виявлені. Тріщина у вантажному танку №22 виявлена сюрвеєром ТОВ "Контрол Юніон Україна" 25.07.2023 після перевантаження накопиченого на судні "NIKA SPIRIT" вантажу в танкер "SCOT STUTTGART". Фактична кількість вантажу, що потрапила в баластний танк біля вантажного танку №22 судна сюрвеєром не перевірялася, оскільки це неможливо було зробити без вилучення вантажу з баластного танку та його відокремлення від сторонніх домішок.

Судом враховано, що в матеріалах справи наявний звіт про пошкодження вантажу №8363-23/1.

Відповідно до вказаного звіту, наданого ТОВ "Контрол Юніон Україна", затвердженого FOSFA незалежним сюрвейєром, відповідно до номінації, отриманої від ТОВ "АДМ Юкрейн" проведено інспектування завантаження даної партії вантажу в автоцистерни на території ТОВ "Іллічівський олійний термінал" та її розвантаження у баржу-накопичувач "NIKA SPIRIT" в Ізмаїльському порту у період з 28.06.2023 до 03.07.2023, а також наступне перевантаження партії з баржі-накопичувача в танкер "SCOT STUTTGART" в період з 22.07.2023 до 24.07.2023.

Вага вантажу, що був розвантажений в баржу-накопичувач, визначена шляхом зважування повних та порожніх автоцистерн - 2994,080 тн. Вага вантажу, що був перевантажений з баржі-накопичувача в танкер "SCOT STUTTGART", визначена шляхом вимірювання об`єму та температури вантажу в танках судна "SCOT STUTTGART" - 2922,140 тн.

Під час перевірки можливих причин невідповідності ваги виявлено тріщину розміром близько 5 см в боковій стінці вантажного танку №22 баржі-накопичувача, а також наявність олії у баластному танку, що межує з танком №22. Тріщина виявлена на місці ремонтного зварного шва (наварена металева латка розміром приблизно 20х20 см). Можлива причина виникнення тріщини - деформація металу під дією гідростатичного тиску олії після її завантаження в баржу-накопичувач.

Відбір зразків вантажу, що потрапив у баластний танк, виявив забруднення олії водою, різноманітним брудом та частинками іржі, що відшарувалися з поверхні баластного танку.

Імовірна загальна кількість пошкодженого внаслідок потрапляння в баластний танк вантажу та вантажу, втраченого при перевантаженні з баржі-накопичувача в танкер (залишки у вантажних танках баржі та в трубопроводі), складає орієнтовно 71,940 тн (2994,080 тн - 2922,140 тн).

Водночас, відповідно до отриманої від незалежних експертів "Свертілов Марін Консалтинг" оцінки сюрвеєрського висновку №8363-23/1 встановлено, що детальна інспекція стану танків та виявлення причин пошкодження, появи тріщини не проводилась; часовий період виникнення пошкодження не встановлений; звіт №8363-23/1 не є достатньо інформативним для встановлення факту наявності вини якоїсь зі сторін, дії чи бездіяльність яких могли призвести до інциденту (виникнення тріщини); встановити чи експлуатували судно безпечно (безпека мореплавства) та у порядку, передбаченому національним законодавством та нормами міжнародного права не можливо.

Зважаючи на вищевикладене у сукупності, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що матеріалами справи підтверджено, що на дату передачі судна в оренду (19.06.2023) загальний технічний стан переданого судна був задовільний. Будь-яких зауважень після огляду орендар (позивач) не мав. Жодних доказів, що тріщина бокової стінки вантажного танку №22 була наявна як на дату передачі судна, так і під час зберігання вантажу, матеріали справи не містять.

Крім того, жодними доказами не підтверджено, який обсяг вантажу навантажено саме до вантажного танку №22 баржі-накопичувача.

Таким чином, позивачем не доведено, що в оренду передано майно, яке не відповідало істотним умовам договору оренди і орендодавцем не було попереджено орендаря про особливі властивості та наявні недоліки майна, переданого в оренду.

Доказів, що судно перебувало в непридатному для зберігання та перевантаження олії харчової стану матеріали справи не містять.

Підписуючи акт прийому-передачі судна від 19.06.2023 без зауважень позивач підтвердив факт виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором.

Судом першої інстанції також враховано, що за загальним правилом особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина 1 статті 22, стаття 611 ЦК України).

Згідно зі статтею 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Зазначена норма кореспондується з положеннями статей 224, 225 ГК України, за змістом яких учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Отже, збитки - це об`єктивне зменшення будь яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у неодержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

Відшкодуванню підлягають тільки збитки, які є об`єктивним наслідком протиправної поведінки, тобто між протиправною поведінкою і шкодою повинен бути причинний зв`язок, який полягає в тому, що протиправна поведінка за часом передує шкоді і породжує шкоду.

Обов`язковою умовою відповідальності є також вина, яка полягає у суб`єктивному ставленні особи до наслідків своїх неправомірних дій. Вина може бути у формі умислу (прямий, похідний) або необережності (грубої або простої).

Правові висновки щодо елементів складу цивільного правопорушення; їх визначення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; наявність збитків; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника; а також підстав та умов цивільної відповідальності містяться у низці постанов Верховного Суду, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.01.2022 у справі №904/1448/20.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі №910/20261/16, постанови Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №923/1315/16, від 04.04.2018 у справі №910/2018/17, від 07.05.2020 у справі №910/5100/19, від 04.12.2018 у справі №910/21493/17, від 27.08.2019 у справі №914/1619/18, від 24.02.2021 у справі №904/982/19).

Таким чином, вирішуючи спір про відшкодування шкоди, суд повинен встановити наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, яке має містити такі складові, як:

(1) неправомірність поведінки особи, тобто її невідповідність вимогам, наведеним в актах цивільного законодавства;

(2) наявність шкоди, під якою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права, взагалі будь-яке знецінення блага, що охороняється законом, та її розмір;

(3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, який виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, тобто протиправна поведінка конкретної особи (осіб), на яку покладається відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що необхідно та невідворотно спричинила шкоду;

(4) вина заподіювача шкоди, як суб`єктивного елемента відповідальності, що полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності, за винятком випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

Отже, суди, розглядаючи спори про стягнення збитків (шкоди), мають встановлювати наявність усіх вказаних елементів складу правопорушення у їх сукупності. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільна відповідальність у вигляді відшкодування шкоди не настає.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що в даному випадку, позивачем не доведено протиправність поведінки заподіювача збитків, причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками та вини відповідача у завданні позивачу збитків.

З огляду на наведене, на переконання судової колегії, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову, в частині стягнення збитків (вартість втраченого вантажу) у розмірі 2 474 467,05 грн.

Також відсутні підстави і для задоволення позову, в частині стягнення з відповідача на рахунок позивача залишку невикористаного в рахунок оренди частини авансу у розмірі 1 270 730,02 грн, з яких: 905 957,58 грн - залишок невикористаного в рахунок оренди частини авансу, 29 115,00 грн - три проценти річних, 22 742,18 грн - інфляційні втрати, 312 915,26 грн - пеня, нараховані за період з за період з 25.07.2023 до 19.08.2024.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, укладеним між сторонами договором не передбачено порядку дострокового розірвання договору оренди за односторонньою вимогою орендаря.

Згідно з частинами 1, 2 статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Таким чином, вказаною нормою встановлено основне правило щодо можливості припинення зобов`язання лише на підставі договору або закону. При цьому, припинення зобов`язання на вимогу однією зі сторін можливе, якщо такі дії вчинені відповідно до вимог закону або передбачені умовами договору.

Згідно з частинами 1, 4 статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Отже, за загальним правилом зміна та розірвання господарських та цивільних договорів допускається лише за згодою сторін або в судовому порядку (у разі відсутності згоди іншої сторони, яка отримала вимогу/пропозицію про розірвання договору).

За приписами частин 1, 3 статті 291 ГК України одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених ЦК України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

За загальним правилом зміна та розірвання господарських договорів допускається лише за згодою сторін в порядку, встановленому статтею 188 ГК України. Зміна та розірвання господарських договорів (припинення зобов`язання) саме в односторонньому порядку допускаються виключно з підстав, прямо передбачених відповідним законом або договором (така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі №916/1684/18 та постановах Верховного Суду від 31.07.2019 у справі №922/3248/18, від 22.10.2019 у справі №922/3293/18).

У постанові Верховного Суду від 28.02.2023 у справі №909/899/21 зазначено, що у випадках, коли права на односторонню відмову у сторони немає, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а в разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору - за судовим рішенням на вимогу однієї з сторін.

Верховний Суд у постанові від 29.05.2024 у справі №910/2491/23 виснував, що: "за змістом наведених норм розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Право сторони на одностороннє розірвання договору може бути передбачено законом або безпосередньо у договорі, а може залежати від вчинення/невчинення сторонами договору певних дій, так і без будь-яких додаткових умов (безумовне право сторони на відмову від договору).

Одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. У випадках, коли права на односторонню відмову у сторони немає, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а в разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін".

Разом із тим, позивач жодних пропозицій щодо дострокового розірвання договору відповідачу не направляв, до суду з відповідним позовом не звертався, а тому договір оренди припинив свою дію виключно з підстав закінчення строку дії договору, визначеного пунктом 1.6 договору оренди.

Таким чином, відсутні правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача залишку невикористаного в рахунок оренди частини авансу, а також пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат.

Згідно з пунктом 5.5 договору оренди, у разі дострокового розірвання договору, на підставі пункту 8.1, орендодавець робить перерахунок та повертає орендарю надлишково сплачену орендну плату на протязі 3-х банківських днів. За несвоєчасне повернення грошових коштів орендодавець сплачує орендарю неустойку та три проценти річних за користування грошовими коштами за кожен день прострочення.

Договір вважається укладеним і набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє до закінчення строку оренди, або до дня надходження у письмовій формі повідомлення від орендодавця про припинення цього договору у разі скасування арешту прийнятого в оренду судна, або його конфіскації, спеціальної конфіскації, іншого судового рішення про його стягнення в дохід держави, або до випадку та у порядку, визначеному у розділі 9 договору, а в частині зобов`язань, що лишилися невиконаними, до їх повного виконання (пункт 8.1 договору).

Згідно з підпунктом 9.1.3 пункту 9.1 договору, його дія припиняється у разі припинення договору у зв`язку з закінченням строку дії договору.

Отже, пунктом 5.5 договору оренди передбачено повернення орендарю надлишково сплаченої орендної плати у разі дострокового розірвання договору на підставі пункту 8.1, яким в свою чергу визначено дію договору до дня надходження у письмовій формі повідомлення від орендодавця про припинення цього договору у разі скасування арешту прийнятого в оренду судна, або його конфіскації, спеціальної конфіскації, іншого судового рішення про його стягнення в дохід держави, чого в даному випадку не встановлено.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, з яким погоджується судова колегія, про відсутність правових підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача збитків (вартість втраченого вантажу) у розмірі 2 474 467,05 грн та залишку невикористаного в рахунок оренди частини авансу у розмірі 1 270 730,02 грн, з яких: 905 957,58 грн - залишок невикористаного в рахунок оренди частини авансу; 29 115,00 грн - три проценти річних, 22 742,18 грн - інфляційні втрати, 312 915,26 грн - пеня.

Щодо додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2024 у справі №910/17538/23 колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі статтею 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до статті 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

ПрАТ "Київський річковий порт" разом з першою заявою по суті спору (відзивом на позовну заяву) подано до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи розмір яких складає 35 000,00 грн.

Згідно частиною 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження витрат у сумі 110 538,64 грн представник відповідача надав копію: договору про надання правничої допомоги від 02.09.2024, акт приймання-передачі наданих послуг від 02.06.2025 на суму 91 000,00 грн, рахунок виданий ТОВ "Свертілов Марін Консалтинг" за складання висновку щодо сюрвеєрського звіту на суму 16 510,64 грн, платіжну інструкцію від 05.09.2024 №896 на суму 16 510,64 грн.

Так, між ПрАТ "Київський річковий порт" (клієнт) та Адвокатським об`єднанням "Правові технології" (адвокатське об`єднання), укладено договір про надання правничої допомоги від 02.09.2024, за умовами пункту 1.1 якого клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором, а саме, у господарській справі №910/10357/24.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що адвокати адвокатського об`єднання представляють інтереси клієнта та користуються всіма повноваженнями клієнта, з правом подання та підпису від імені клієнта всіх необхідних документів, в межах виконання зобов`язань за даним договором.

Згідно з пунктами 4.2, 4.5 договору, гонорар - це форма винагороди адвокатського об`єднання за надання послуг, передбачених цим договором. Розмір гонорару складається з загальної вартості наданих послуг вартість яких визначена в пункті 4.5 цього договору.

Вартість послуг складає: - консультація - 1 000,00 грн; складання адвокатського запиту - 1 000,00 грн; участь у судовому засіданні в суді першої інстанції - 3 000,00 грн; участь у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції - 5 000,00 грн; участь у судовому засіданні в суді касаційної інстанції - 7 000,00 грн; складання відзиву на позовну заяву - 5 000,00 грн; складання заперечень - 2 000,00 грн; складання заяви, клопотання, письмового пояснення - 2 000,00 грн; ознайомлення з матеріалами справи - 1 000,00 грн; складання апеляційної скарги - 8 000,00 грн; складання відзиву на апеляційну скаргу - 6 000,00 грн; складання касаційної скарги - 10 000,00 грн; складання відзиву на касаційну скаргу - 8 000,00 грн; представництво на стадії виконання рішення суду - 10 000,00 грн.

У пункті 4.6 договору передбачено, що перелік та обсяг наданих послуг підтверджується актом приймання-передачі.

02.06.2025 між сторонами підписано акт приймання-передачі наданих послуг, згідно з яким адвокатське об`єднання надало, а клієнт прийняв адвокатські послуги, відповідно до договору про надання правничої допомоги від 02.09.2024, укладеного між ними, а саме:

- складання відзиву на позовну заяву (документ сформований в системі "Електронний суд" 11.09.2024; складання відзиву на позовну заяву після зміни позивачем підстав позову (документ сформований в системі "Електронний суд" 08.01.2025) - 10 000,00 грн;

- складання адвокатського запиту: на адресу ТОВ "АДМ Юкрейн" від 20.09.2024, на адресу ТОВ "Контрол Юніон Україна" від 24.10.2024, на адресу ТОВ "Контрол Юніон Сертифікейшнс Україна" від 24.10.2024, на адресу ТОВ "Контрол Юніон Україна" від 13.01.2025 - 4 000,00 грн;

- складання заяви, клопотання, письмового пояснення: клопотання про витребування доказів у ТОВ "АДМ Юкрейн" (документ сформований в системі "Електронний суд" 02.10.2024), клопотання про застосування до ТОВ "АДМ Юкрейн" та ТОВ "Таллі Лоджистікс" заходів процесуального примусу у вигляді штрафу (документ сформований в системі "Електронний суд" 21.10.2024), клопотання про витребування доказів у ТОВ "Контрол Юніон Сертифікейшнс Україна" та у ТОВ "Контрол Юніон Україна" (документ сформований в системі "Електронний суд" 06.11.2024), письмове пояснення (документ сформований в системі "Електронний суд" 25.12.2024), клопотання про витребування доказів у ТОВ "Контрол Юніон Україна" (документ сформований в системі "Електронний суд" 20.01.2025), письмове пояснення до Північного апеляційного господарського суду (документ сформований в системі "Електронний суд" 14.03.2025) - 12 000,00 грн;

- складання заперечень: заперечення щодо клопотання ТОВ "Таллі Лоджистікс" про витребування доказів (документ сформований в системі "Електронний суд" 02.10.2024), заперечення щодо клопотання ТОВ "Таллі Лоджистікс" про призначення комплексної інженерно-транспортної та експертизи матеріалів, речовин та виробів (документ сформований в системі "Електронний суд" 21.10.2024), заперечення щодо клопотання ТОВ "Таллі Лоджистікс" про призначення комплексної інженерно-транспортної та експертизи матеріалів, речовин та виробів (документ сформований в системі "Електронний суд" 08.01.2025), заперечення на клопотання ТОВ "АДМ Юкрейн" про долучення доказу - акта перевірки №8324-23/2 (документ сформований в системі "Електронний суд" 20.01.2025), заперечення щодо клопотання ТОВ "Таллі Лоджистікс" про призначення комплексної інженерно-транспортної та експертизи матеріалів, речовин та виробів (документ сформований в системі "Електронний суд" 20.01.2025) - 10 000,00 грн;

- участь в судових засіданнях в суді першої інстанції (03.10.2024, 22.10.2024, 07.11.2024, 05.12.2024, 26.12.2024, 09.01.2025, 21.01.2025, 01.05.2025, 22.05.2025) - 27 000,00 грн;

- складання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.01.2025 про призначення експертизи - 8 000,00 грн;

- участь у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції (26.02.2025, 10.03.2025,19.03.2025, 26.03.2025) - 20 000,00 грн.

Всього надано послуг на загальну суму 91 000,00 грн.

Так, місцевий господарський суд дійшов висновку, що відповідачем доведено факт надання послуг правничої допомоги на суму 91 000,00 грн, які є документально підтвердженими.

Разом з тим, як зазначалось вище, відзив на позовну заяву містив попередній орієнтовний розрахунок у розмірі 35 000,00 грн.

02.06.2025 в системі "Електронний суд" представником відповідача сформовано заяву про ухвалення додаткового рішення, відповідно до якої розмір витрат на правову допомогу становить 91 000,00 грн.

За приписами частини 6 статті 129 ГПК України, якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Передбачене частиною 6 статті 129 ГПК України поняття "істотне перевищення суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку" є оціночним та залежить від конкретних обставин справи. Подібні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 15.04.2021 у справі №910/7540/19.

Відповідачем у поданій заяві не доведено, що останній не міг передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку, а відтак суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що заявлені відповідачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 91 000,00 грн від заявлених 35 000,00 грн істотно перевищують суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов висновку, з яким погоджується судова колегія, про розгляд витрат на правничу допомогу відповідача в межах суми заявленої у попередньому розрахунку, долученого до відзиву на позовну заяву у розмірі 35 000,00 грн. Крім того, суд першої інстанції зауважив, що за доцільне розглядати розмір витрат на правову допомогу відповідача з урахуванням витрат понесених представником в апеляційній інстанції, а відтак у розмірі 63 000,00 грн.

Виходячи з аналізу положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При цьому адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).

У постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Таким чином, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 ГПК України).

05.06.2025 представником позивача подано клопотання про зменшення розміру витрат пов`язаних з розглядом справи №910/10357/24, яке обґрунтоване тим, що адвокатом встановлено, що за участь в дев`яти судових засіданнях у суді першої інстанції необхідно сплатити 27 000,00 грн. Тобто за одне судове засідання - 3 000,00 грн. Водночас, з протоколів судових засідань вбачається, що засідання у справі тривали незначний проміжок часу:

- відповідно до протоколу судового засідання №4459696, судове засідання призначене на 01.05.2025 розпочате об 11:10 год, а завершено об 11:18 год, тобто відповідне засідання тривало 8 хвилин;

- відповідно до протоколу судового засідання №3921979, судове засідання призначене на 21.01.2025 розпочате о 13:10 год, а завершено о 13:32 год, тобто відповідне засідання тривало 22 хвилини;

- відповідно до протоколу судового засідання №3863083, судове засідання призначене на 09.01.2025 розпочате о 10:03 год, а завершено о 10:24 год, тобто відповідне засідання тривало 21 хвилину.

- відповідно до протоколу судового засідання №3838178, судове засідання призначене на 26.12.2024 розпочате об 11:09 год, а завершено об 11:21 год, тобто відповідне засідання тривало 12 хвилин;

- відповідно до протоколу судового засідання №3741645, судове засідання призначене на 05.12.2024 розпочате об 11:19 год, а завершено об 11:32 год, тобто відповідне засідання тривало 13 хвилин;

- відповідно до протоколу судового засідання №3598442, судове засідання призначене на 07.11.2024 розпочате о 10:42 год, а завершено о 10:56 год, тобто відповідне засідання тривало 14 хвилин;

- відповідно до протоколу судового засідання №3598442, судове засідання призначене на 22.10.2024 розпочате о 10:05 год, а завершено о 10:12 год, тобто відповідне засідання тривало 7 хвилин.

- відповідно до протоколу судового засідання №3431794, судове засідання призначене на 03.10.2024 розпочате о 10:35 год, а завершено об 11:03 год, тобто відповідне засідання тривало 28 хвилин.

Відтак представник зазначає, що 3 000,00 грн за одне судове засідання, яке тривало в середньому приблизно 15 хв, є надто завищеною вартістю.

Окремо представник звертає увагу суду, що відповідно до пункту акта приймання-передачі наданих послуг за договором про надання правничої допомоги від 02.09.2024 складено наступні заперечення: заперечення щодо клопотання ТОВ "Таллі Лоджистікс " про витребування доказів; заперечення щодо клопотання ТОВ "Таллі Лоджистікс" про призначення комплексної інженерно-транспортної та експертизи матеріалів, речовин та виробів; заперечення щодо клопотання ТОВ "Таллі Лоджистікс" про призначення комплексної інженерно-транспортної та експертизи матеріалів, речовин та виробів; заперечення на клопотання ТОВ "АДМ Юкрейн" про долучення доказу - акта перевірки №8324-23/2; заперечення щодо клопотання ТОВ "Таллі Лоджистікс" про призначення комплексної інженерно-транспортної та експертизи матеріалів, речовин та виробів.

Представник зазначає, що за складання п`яти заперечень встановлено суму у розмірі - 10 000,00 грн, тобто одне заперечення складає 2 000,00 грн та просив врахувати, що адвокатом тричі подані заперечення щодо клопотання ТОВ "Таллі Лоджистікс" про призначення комплексної інженерно-транспортної та експертизи матеріалів, речовин та виробів які є ідентичними за змістом, а тому при складані таких заперечень, адвокатом витрачено менше часу, ніж при викладенні у них відмінних позицій та аргументів, позиція ПрАТ "Київський річковий порт" в даних запереченнях не змінювалась.

Аналогічна ситуація стосується і складання відзиву на позовну заяву, адже адвокатом подано до суду два ідентичних документа вартість яких складає 10 000,00 грн. При цьому, зазначивши вартість за один відзив - 5 000,00 грн.

Враховуючи вказані вище критерії при визначенні розміру відшкодування відповідачу понесених ним витрат на правничу допомогу за рахунок позивача, представник вважає, що адвокатом відповідача не доведено співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та фактичним обсягом виконаних ним робіт (наданих послуг).

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №903/390/18, від 21.01.2020 у справі №916/2982/16, від 07.07.2020 у справі №914/1002/19.

У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (частина 5 статті 126 ГПК України).

За приписами частини 6 статті 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та постанові від 22.10.2020 Верховного Суду по справі №910/9187/19.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (аналогічний висновок викладений у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Верховного Суду від 22.06.2022 у справі №904/7334/21, від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19).

Крім того, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18, від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 викладено правову позицію, згідно з якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та [або] значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім [орієнтовним] розрахунком; зловживання процесуальними правами).

При цьому такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини 4 статті 126 ГПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини 5 статті 129 ГПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).

Тобто критерії, визначені частиною 4 статті 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини 4 статті 129 ГПК України. Водночас критерії, визначені частиною 5 статті 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Оскільки зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, відповідно до частин 5 та 6 статті 126 ГПК України можливе виключно на підставі клопотання заінтересованої сторони з підстав недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт, суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (аналогічна правова позиція викладена в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18, від 22.11.2019 у справі №910/906/18, від 06.12.2019 у справі №910/353/19).

Водночас суд, з урахуванням позиції викладеній у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.07.2022 у справі 910/7765/20, вважає, що заявлений відповідачем розмір витрат на професійну правову допомогу не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору у цій справі з урахуванням предмету спору, складності відповідної роботи та кількістю процесуальних документів, що містяться в матеріалах справи.

Так, частина 5 статті 129 ГПК України містить критерій обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням заяви про зменшення поданої представником позивача, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погоджується судова колегія, що сума, яка підлягає до стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу становить 45 000,00 грн.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 123 ГПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи (частина 3 статті 98 ГПК України).

На підтвердження судових витрат пов`язаних з виготовленням Звіту про пошкодження вантажу №8363-23/1 складеного ТОВ "Свертілов Марін Консалтинг" представником відповідача надано рахунок від 05.09.2024 SMC 2024-08-079, а також докази оплати у розмірі 16 510,64 грн.

Оскільки судом першої інстанції враховано Звіт про пошкодження вантажу №8363-23/1, наявні підстави для покладення на позивача витрат відповідача за виготовлення Звіту про пошкодження вантажу №8363-23/1 у розмірі 16 510,64 грн.

Також, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем подано апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.01.2025 про призначення судової експертизи. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.03.2025 у справі №910/10357/24 апеляційну скаргу ПрАТ "Київський річковий порт" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.01.2025 у справі №910/10357/24 про призначення судової експертизи задоволено. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.01.2025 про призначення судової експертизи скасовано та справу №910/10357/24 направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

За подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.01.2025 у справі №910/10357/24 сплачено судовий збір в розмірі 3 028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 28.01.2025 №13.

У вказаній постанові судом не було вирішено розподіл судових витрат.

У підпунктах б), в) пункту 4 частини 1 статті 282 ГПК України передбачено, що постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням: нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до частини 14 статті 129 ГПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З урахуванням наведеного, якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції з передачею справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, розподіл судового збору у справі, в тому числі сплаченого за подання апеляційної скарги, здійснює той суд, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи.

Колегія суддів погоджується з місцевим господарським судом, що з позивача на користь відповідача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 2 422,40 грн.

Інші доводи апеляційних скарг взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.

Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

При ухваленні даної постанови судом апеляційної інстанції надані вичерпні відповіді на доводи апелянтів, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційних скарг

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи з фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позову та часткове задоволення заяви ПрАТ "Київський річковий порт" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Частиною 1 статті 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2025 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2025 у справі №910/10357/24 ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апеляційні скарги ПрАТ "Київський річковий порт" та ТОВ "Таллі Лоджистікс" задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат

Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати пов`язані з розглядом апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2025 у справі №910/10357/24, відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на апелянта.

Розподіл судових витрат у зв`язку з розглядом апеляційної скарги на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2025 у справі №910/10357/24 судом не здійснюється, оскільки сплата судового збору за подання апеляційної скарги на додаткове рішення Законом України "Про судовий збір" не передбачена.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства "Київський річковий порт" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2025 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Таллі Лоджистікс" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2025 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2025 у справі №910/10357/24 залишити без задоволення.

2. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2025 у справі №910/10357/24 залишити без змін.

3. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2025 у справі №910/10357/24 залишити без змін.

4. Судові витрати за розгляд апеляційних скарг покласти на апелянтів.

5. Матеріали справи №910/10357/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано - 03.11.2025.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді Г.П. Коробенко

В.В. Шапран