Постанова від 23.10.2025 по справі 920/214/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2025 р. Справа№ 920/214/23(920/350/25)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Отрюха Б.В.

Сотнікова С.В.

за участю секретаря судового засідання Карпової М.О.

у присутності представників сторін:

позивач: арбітражний керуючий Бандола О.О. (особисто)

від відповідача: Савченко В.І. згідно ордера

від ТОВ "Бест Лізинг": Картавенко О.В. згідно ордера

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Сумської області від 16.05.2025 року

у справі №920/214/23(920/350/25) (суддя Соп`яненко О.Ю.)

за позовом ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Агротехніки" арбітражного керуючого Бандоли Олександра Олексійовича

до ОСОБА_2

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Альбіон"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛ лізинг"

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест лізинг"

4. Публічного акціонерного товариства "МТБ банк"

5. Акціонерного товариства "Кредобанк"

6. Підприємства "Дойче агротехнік"

7. ОСОБА_3

про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Сумської області від 16.05.2025 року у справі №920/214/23(920/350/25) позов задоволено частково; визнано недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу 8046/2023/3591873 від 06.01.2023 року, що укладений між ТОВ "Світ Агротехніки" та ОСОБА_2 , відповідно до якого відчужено GOLDHOFER STZ-VL 2-22/80 А, спеціалізований напівпричіп - спеціалізований Н/ПР-платформа-Е, 1994 року випуску, колір синій, номер шасі (рами) НОМЕР_1 , ціна продажу 5000,00 грн.; зобов`язано ОСОБА_2 повернути ТОВ "Світ Агротехніки" GOLDHOFER STZ-VL 2-22/80 А, спеціалізований напівпричіп - спеціалізований Н/ПР-платформа-Е, 1994 року випуску, колір синій, номер шасі (рами) НОМЕР_1 ; в іншій частині позову відмовлено; присуджено до стягнення з Риженкова О.Ф. на користь ліквідатора ТОВ "Світ Агротехніки" арбітражного керуючого Бандоли О.О. 4844,80 грн. витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, ОСОБА_2 звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 16.05.2025 року у справі №920/214/23(920/350/25) та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Витягом з протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 22.07.2025 року вказану апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Коробенко Г.П., Сітайло Л.Г.

Ухвалою суду від 24.07.2025 року відкладено вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Сумської області від 16.05.2025 у справі №920/214/23(920/350/25), повернення даної апеляційної скарги або залишення її без руху до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду та витребувано у Господарського суду Сумської області матеріали справи №920/214/23(920/350/25).

31.07.2025 супровідним листом Господарського суду Сумської області №920/214/23(920/350/25)/219 від 29.07.2025 витребувані матеріали даної справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Слід зазначити, що головуючий суддя Остапенко О.М. з 28.07.2025 року по 29.08.2025 року перебував у відпустці, а тому фактично справу передано головуючому судді 01.09.2025 року.

Ухвалою суду від 15.09.2025 року поновлено скаржнику строк для подання апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Риженкова О.Ф. на рішення Господарського суду Сумської області від 16.05.2025 у справі №920/214/23(920/350/25), встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду на 09.10.2025 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі.

У поданому відзиві на апеляційну скаргу ліквідатор ТОВ "Світ Агротехніки" арбітражний керуючий Бандола О.О. просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

06.10.2025 через систему "Електронний суд" від представника ТОВ "Бест лізинг" Прусова В.М. надійшло клопотання про участь представників ТОВ "Бест лізинг" адвокатів Картавенка О.В. та Прусова В.М. у розгляді справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів.

У зв`язку з перебуванням суддів Коробенко Г.П та Сітайло Л.Г. у відпустках, витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.10.2025 для розгляду справи №920/214/23 (920/350/25) сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Cотніков С.В., Отрюх Б.В.

Ухвалою суду від 07.10.2025 вищевказаною колегією суддів прийнято до провадження справу №920/214/23(920/350/25) за апеляційною скаргою Риженкова О.Ф. на рішення Господарського суду Сумської області від 16.05.2025 року та відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ "Бест лізинг" про участь його представників у розгляді справи в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 09.10.2025 за клопотанням представника відповідача розгляд справи відкладено на 23.10.2025 на підставі положень ст. 216 ГПК України та зобов`язано представника ОСОБА_2 адвоката Савченка В.І. до наступного судового засідання надати суду докази на підтвердження викладених у клопотанні про відкладення обставин відвідування лікаря-стоматолога.

На виконання вимог вищевказаної ухвали суду представником скаржника адвокатом Савченко В.І. в судовому засіданні 23.10.2025 року було надано копію довідки ПП "Шепіль", на підтвердження обставин відвідування лікаря-стоматолога, яка судом була долучена до матеріалів справи.

Представник скаржника в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 16.05.2025 року у справі №920/214/23(920/350/25) та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ліквідатор ТОВ "Світ Агротехніки" арбітражний керуючий Бандола О.О. та представник ТОВ "Бест Лізинг" в судовому засіданні проти доводів скаржника, викладених в апеляційній скарзі, заперечували, просили залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

Представники інших учасників провадження у справі в судове засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи не направляли.

У відповідності до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

23.10.2025 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Північного апеляційного господарського суду у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення присутніх представників учасників провадження у справі, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення Господарського суду Сумської області від 16.05.2025 року у даній справі - залишити без змін, виходячи з такого.

Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

У відповідності до вимог ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, у провадженні Господарського суду Сумської області перебуває справа №920/214/23 про банкрутство ТОВ "Світ Агротехніки", провадження в якій відкрито ухвалою суду від 18.07.2023 року за заявою Підприємства "Дойче агротехнік".

Постановою Господарського суду Сумської області від 20.05.2024 року визнано юридичну особу ТОВ "Світ Агротехніки" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Бандолу О.О.

У березні 2025 року ліквідатор ТОВ "Світ Агротехніки" арбітражний керуючий Бандола О.О. звернувся до Господарського суду Сумської області із заявою про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу, в якому просив суд:

- визнати недійсним укладений між ТОВ "Світ Агротехніки" (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) договір купівлі-продажу транспортного засобу від 06.01.2023 року №8046/2023/3591873, за яким відчужено GOLDHOFER STZ-VL 2-22/80 А, спеціалізований напівпричіп - спеціалізований Н/ПР-платформа-Е, 1994 року випуску, колір синій, номер шасі (рами) НОМЕР_1 , ціна продажу 5000,00 грн.;

- скасувати державну реєстрацію GOLDHOFER STZ-VL 2-22/80 А, спеціалізований напівпричіп - спеціалізований Н/ПР-платформа-Е, 1994 року випуску, колір синій, номер шасі (рами) НОМЕР_1 за ОСОБА_2 ;

- зобов`язати Риженкова О.Ф. повернути ТОВ "Світ Агротехніки" GOLDHOFER STZ-VL 2-22/80 А, спеціалізований напівпричіп - спеціалізований Н/ПР-платформа-Е, 1994 року випуску, колір синій, номер шасі (рами) НОМЕР_1 ;

В обґрунтування поданої заяви ліквідатор зазначив, що в ході проведення ліквідаційної процедури у справі №920/214/23 ним встановлено, що відповідно до укладеного у територіальному сервісному центрі МВС 8046 РСЦ МВС в м.Київ договору купівлі-продажу транспортного засобу №8046/2023/3591873 від 06.01.2023 ТОВ "Світ Агротехніки" здійснило відчуження GOLDHOFER STZ-VL 2-22/80 А, спеціалізований напівпричіп - спеціалізований Н/ПР-платформа-Е, 1994 року випуску, колір синій, номер шасі (рами) НОМЕР_1 на користь ОСОБА_2 по заниженій ціні, а саме: 5000,00 грн., яка не відповідає ринковій вартості транспортного засобу.

Згідно проведеної оцінки на підставі договору №17-Д/25 від 24.02.2025 на надання послуг з професійної оціночної діяльності та звіту про оцінку №17-Д/25/12, ринкова вартість рухомого майна GOLDHOFER STZ-VL 2-22/80 А, спеціалізований напівпричіп - спеціалізований Н/ПР-платформа-Е, 1994 року випуску, колір синій, номер шасі (рами) НОМЕР_1 становить 664 991,00 грн.

У свою чергу позивач вказує на те, що відповідно до матеріалів справи №920/214/23 загальний розмір кредиторської заборгованості ТОВ "Світ Агротехніки" складає 596 691 008,75 грн.

Таким чином, у момент існування боргу перед кредиторами у справі №920/214/23 та в межах сумнівного періоду, встановленого ст. 42 КУзПБ, товариство-боржник здійснив відчуження наявних у його власності транспортних засобів за цінами, які є нижчі за ринкові.

Враховуючи викладене, позивач вказує на те, що відчуження майна боржника відбулось у період існування прострочених грошових зобов`язань та наявності відкритих судових проваджень про стягнення заборгованості з ТОВ "Світ Агротехніки", що в свою чергу приводить до висновку про протиправну поведінку останнього, що спрямована на ухилення від виконання зобов`язань перед кредиторами шляхом їх унеможливлення у зв`язку із відчуженням майна за заниженою ціною на користь третіх осіб.

За наслідками розгляду заявлених позовних вимог рішенням Господарського суду Сумської області від 16.05.2025 року у справі №920/214/23 (920/350/25) позов задоволено частково; визнано недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу 8046/2023/3591873 від 06.01.2023 року, що укладений між ТОВ "Світ Агротехніки" та ОСОБА_2 , відповідно до якого відчужено GOLDHOFER STZ-VL 2-22/80 А, спеціалізований напівпричіп - спеціалізований Н/ПР-платформа-Е, 1994 року випуску, колір синій, номер шасі (рами) НОМЕР_1 , ціна продажу 5000,00 грн.; зобов`язано ОСОБА_2 повернути ТОВ "Світ Агротехніки" GOLDHOFER STZ-VL 2-22/80 А, спеціалізований напівпричіп - спеціалізований Н/ПР-платформа-Е, 1994 року випуску, колір синій, номер шасі (рами) НОМЕР_1 ; в іншій частині позову відмовлено; присуджено до стягнення з ОСОБА_2 на користь ліквідатора ТОВ "Світ Агротехніки" арбітражного керуючого Бандоли О.О. 4844,80 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду мотивовано доведеністю позивачем факту фраудаторності спірного правочину, оскільки боржник за наявності у нього прострочених грошових зобов`язань у підозрілий період відчужив належний йому на праві приватної власності транспортний засіб на користь відповідача за ціною, яка нижче ринкової, задля уникнення виконання зобов`язань перед кредиторами.

ОСОБА_2 з даним рішенням суду першої інстанції не погоджується та в поданій апеляційній скарзі посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції фактичних обставин справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права.

За твердженням скаржника: наданий позивачем звіт про оцінку не є належним доказом по справі; висновки суду про недобросовісність відповідача є безпідставними; матеріали справи не містять доказів, що в момент вчинення оскаржуваного правочину майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; судом не вирішено питання двосторонньої реституції.

Переглядаючи в апеляційному порядку законність винесення оскаржуваного судового рішення, колегія суддів погоджується з висновками суду і не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни такого рішення з огляду на наступне.

Банкрутство за своєю природою є особливим правовим механізмом врегулювання відносин між неплатоспроможним боржником та його кредиторами, правове регулювання якого регламентовано Кодексом України з процедур банкрутства, який визначає особливості провадження у справах про банкрутство, тобто є спеціальним у застосуванні при розгляді цих справ.

У відповідності до наведених у ч. 2 ст. 10 КУзПБ приписів арбітражний керуючий з моменту постановлення ухвали (постанови) про призначення його керуючим санацією або ліквідатором до моменту припинення здійснення ним повноважень прирівнюється до службової особи підприємства-боржника.

Згідно ч. 1 ст. 59 КУзПБ з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, члени виконавчого органу (керівник) банкрута звільняються з роботи у зв`язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута.

Частиною 2 ст. 59 КУзПБ передбачено, що протягом 15 днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов`язані передати бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов`язків відповідні посадові особи банкрута несуть зобов`язання щодо відшкодування збитків, завданих таким ухиленням.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 КУзПБ, ліквідатор з дня свого призначення здійснює, крім іншого, такі повноваження:

- приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження;

- виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута;

- проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута;

- аналізує фінансовий стан банкрута;

- виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута;

- формує ліквідаційну масу;

- заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості;

- подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника;

- вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб;

- продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ст. 42 КУзПБ, господарський суд у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, поданою в порядку, визначеному статтею 7 цього Кодексу, може визнати недійсними правочини або спростувати майнові дії, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, якщо вони порушили права боржника або кредиторів, з таких підстав:

- боржник виконав майнові зобов`язання раніше встановленого строку;

- боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим;

- боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів;

- боржник оплатив іншій особі або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна;

- боржник узяв на себе заставні зобов`язання для забезпечення виконання грошових вимог.

Правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також з таких підстав:

- боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог;

- боржник уклав договір із заінтересованою особою;

- боржник уклав договір дарування.

У разі визнання недійсними правочинів боржника з підстав, передбачених частиною першою або другою цієї статті, сторона за таким правочином зобов`язана повернути боржнику майно, яке вона отримала від боржника, а в разі неможливості повернути майно в натурі - від момент вчинення правочину.

Особливістю реалізації повноважень арбітражного керуючого у ліквідаційній процедурі є обов`язок ліквідатора здійснити повноту дій, спрямовану на виявлення та повернення активів боржника (ч. 1 ст. 65 КУзПБ).

Отже, арбітражний керуючий Бандола О.О. з моменту призначення його ліквідатором у справі №920/214/23 про банкрутство ТОВ "Світ Агротехніки" виконує повноваження керівника товариства-банкрута з правом на відчуження майнових активів боржника.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 06.01.2023 року між ТОВ "Світ Агротехніки" та ОСОБА_2 укладений договір купівлі-продажу транспортного засобу №8046/2023/3591873, за яким ОСОБА_2 отримав у власність транспортний засіб GOLDHOFER STZ-VL 2-22/80 А, спеціалізований напівпричіп - спеціалізований Н/ПР-платформа-Е, 1994 року випуску, колір синій, номер шасі (рами) НОМЕР_1 . Ціна транспортного засобу складає 5000,00 грн (п.3.1. договору).

Укладення договору купівлі-продажу транспортного засобу (06.01.2023 року) відбулося у так званий "сумнівний період" за півроку до відкриття провадження у справі про банкрутство (18.07.2023 року).

У справі №920/214/23 про банкрутство ТОВ "Світ Агротехніки" судом першої інстанції визнано вимоги кредиторів, а саме: ТОВ "Віді-Край Моторз", АТ "Кредобанк", АТ "Комінбанк", ТОВ "КСГ "Дніпро", ПАТ "МТБ Банк", ТОВ "Компанія "Альбіон", ОСОБА_2 , ФГ "Успенське 1", ТОВ "Плант Агро", ТОВ "НФМ Агро", ФОП Мохначової Н.Б., ТОВ "Агротек-Інвест", ГУ ДПС у Сумській області, ТОВ "БЛ Лізинг", ТОВ "ОТП Лізинг", ТОВ "Полетехніка", ТОВ "Агролендлізинг", ПП "МАІЗ", ТОВ "Аграрні Системні Технології", ТОВ "Акріс Агро", ТОВ "Серсіагротех", ТОВ "Юг-Резерв", Київської Митниці та Інституту механіки та автоматики агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України, та включені до реєстру вимог кредиторів боржника згідно з ухвалою суду від 28.02.2024 року. Також ухвалою суду від 12.03.2025 року суд першої інстанції визнав вимоги ТОВ "Бест Лізинг".

Розпорядником майна боржника складено реєстр вимог кредиторів, відповідно до якого загальна заборгованість боржника перед кредиторами складає 596 645 216,02 грн.

З метою визначення ринкової вартості спеціалізованого напівпричіпу, ліквідатор відповідно до ст. 12 КУзПБ (арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право: залучати для забезпечення виконання своїх повноважень на договірних засадах інших осіб та спеціалізовані організації з оплатою їхньої діяльності за рахунок боржника, якщо інше не встановлено цим Кодексом чи угодою з кредиторами) залучив суб`єкта оціночної діяльності ТОВ "ЕКСПЕРТ +" (Договір №17-Д/25 від 24.02.2025).

Відповідно до проведеної ліквідатором оцінки, ринкова вартість рухомого майна GOLDHOFER STZ-VL 2-22/80 А, спеціалізований напівпричіп - спеціалізований Н/ПР-платформа-Е, 1994 року випуску, колір синій, номер шасі (рами) НОМЕР_1 становить 664 991,00 грн, яка є більшою на 95% за ціну (5000,00 грн), вказану у договорі купівлі-продажу транспортного засобу.

При цьому, посилання скаржника про неналежність поданої ліквідатором оцінки апеляційним судом відхиляється, оскільки оцінювачем за допомогою порівняльного підходу було визначено ринкову вартість спеціалізованого напівпричіпу безпосередньо на дату його продажу, а саме: 06.01.2023 року.

Твердження апелянта про наявність сумнівів у кваліфікації оцінювача Мурахтанової А.Л. з огляду на сертифікат оцінювача від 21.07.2001 року, як наслідок відсутність у оцінювача необхідних професійних повноважень, є безпідставними та спростовуються доданим до вказаного вище звіту про оцінку (долучено до відзиву на апеляційну скаргу) чинним посвідченням про підвищення кваліфікації МФ №8824-ПК від 14.08.2024 року.

До того ж судом встановлено, що при оцінці вартості спеціалізованого напівпричепа суб`єктом оціночної діяльності були використані технічні прийоми і процедури, які відповідають вимогам, зокрема, Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"; національний стандарт №1 "Загальні засади оцінки і майнових прав", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440.

Судова колегія також бере до уваги, що оспорюючи достовірність та допустимість наданого ліквідатором звіту про оцінку, скаржник не скористався своїм процесуальним правом подати альтернативний звіт або інші докази, які б підтверджували невідповідність зазначеної оцінки дійсній ринковій вартості такого майна.

Щодо доводів про те, що таку оцінку було проведено без фактичного огляду транспортного засобу, то ліквідатором в судовому засіданні суду апеляційної інстанції надано пояснення, згідно яких останній звертався до відповідача щодо безпосереднього огляду транспортного засобу та проведення відповідної оцінки, однак такий запит відповідачем залишено без реагування.

Отже, за висновками суду, доданий до позовної заяви звіт по оцінку є належним та допустимим доказом по справі, який підтверджує ринкову вартість відчуженого 06.01.2023 року за спірним правочином транспортного засобу.

Статтею 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Банкрутство (неплатоспроможність) за своєю природою є особливим правовим механізмом врегулювання відносин між неплатоспроможним боржником та його кредиторами, правове регулювання якого регламентовано КУзПБ, який визначає особливості провадження у справах про банкрутство, тобто є спеціальними та мають пріоритет у застосуванні при розгляді цих справ порівняно з іншими нормами законодавства.

КУзПБ є частиною цивільного законодавства, тому до правовідносин, які регулює цей Кодекс як спеціальний нормативно-правовий акт, можуть застосовуватися також норми ЦК України, зокрема щодо загальних підстав для визнання недійсними правочинів за участі боржника.

Визнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів за статтею 16 ЦК України. Загальні вимоги щодо недійсності правочину встановлені статтею 215 цього Кодексу.

Провадження у справі про банкрутство, на відміну від позовного провадження, призначенням якого є визначення та задоволення індивідуальних вимог кредиторів, має на меті задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника. Досягнення цієї мети є можливим за умови гарантування: 1) охорони інтересів кредиторів від протизаконних дій інших кредиторів; 2) охорони інтересів кредиторів від недобросовісних дій боржника, інших осіб; 3) охорони боржника від протизаконних дій кредиторів, інших осіб.

Це зумовлено специфікою провадження у справах про банкрутство, яка полягає у застосуванні спеціальних способів захисту її суб`єктів, особливостях процедури, учасників стадій та інших елементів, які відрізняють це провадження від позовного.

Визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) спрямоване на досягнення однієї з основних цілей процедури неплатоспроможності - максимально можливе справедливе задоволення вимог кредиторів.

Договори, що вчиняються з метою завдати шкоди кредитору в юридичній науці та в українській судовій практиці називають фраудаторними правочинами.

Велика Палата Верховного Суду кваліфікує правочини, що вчинені боржником на шкоду кредиторам, як фраудаторні правочини, зробивши такий правовий висновок: "Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Згідно із частинами другою та третьою статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Цивільно-правовий договір не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення (в тому числі вироку) про стягнення коштів, що набрало законної сили.

Як наслідок, не виключається визнання договору недійсним, направленого на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України)" (постанова ВП ВС від 03.07.2019 року у справі №369/11268/16-ц).

Отже, договір, який укладений з метою уникнути зобов`язання зі сплати боргу (боргів) перед іншими кредиторами, є зловживанням правом на укладання договору та розпорядження власністю, оскільки унеможливлює виконання зобов`язання (зобов`язань) і завдає шкоди кредиторам. Такий договір може вважатися фраудаторним та може бути визнаний судом недійсним за позовом особи, право якої порушено, тобто арбітражного керуючого/кредитора.

Фраудаторні угоди - це угоди, що завдали шкоди боржнику (як приклад, угода з метою виведення майна). Мета такого правочину в момент його укладання є прихованою, але проявляється через дії або бездіяльність, що вчиняються боржником як до, так і після настання строку виконання зобов`язання цілеспрямовано на ухилення від виконання обов`язку. Слід звернути увагу, що фраудаторним правочином може бути як оплатний (договір купівлі-продажу), так і безоплатний договір (договір дарування), а також може бути як односторонній, так і двосторонній чи багатосторонній правочин.

Формулювання критеріїв фраудаторності правочину залежить від того, який правочин на шкоду кредитору використовує боржник для уникнення задоволення їх вимог.

Зокрема, але не виключно, такими критеріями можуть бути:

- момент вчинення оплатного відчуження майна або дарування (вчинення правочину в підозрілий період, упродовж трьох років до порушення провадження у справі про банкрутство, після відкриття провадження судової справи, відмови в забезпеченні позову і до першого судового засіданні у справі);

- контрагент, з яким боржник вчинив оспорювані договори (родичі боржника, пов`язані або афілійовані юридичні особи);

- щодо оплатних цивільно-правових договорів важливе значення має ціна (ринкова, неринкова ціна), і цей критерій має враховуватися.

У період протягом трьох років, що передував відкриттю процедури банкрутства або після порушення справи про банкрутство, дії щодо будь-якого вилучення (відчуження) боржником своїх майнових активів є підозрілими і можуть становити втручання у право власності кредиторів, відтак відчуження майна боржником повинно здійснюватися з огляду на права кредиторів щодо забезпечення їх вимог активами боржника, а неврахування інтересів кредиторів у такому випадку є зловживанням з боку боржника своїми правами щодо розпорядження майном як власника, за умови, що відчуження майна призводить завідомо до зменшення обсягу платоспроможності боржника і наносить шкоду кредиторам.

Боржник, який відчужує майно (вчиняє інші дії, пов`язані, із зменшенням його платоспроможності) після виникнення у нього зобов`язання діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора.

Дії боржника, зокрема але не виключно, щодо безоплатного відчуження майна, відчуження майна за ціною значно нижче ринкової, для цілей не спрямованих на досягнення розумної ділової мети або про прийняття на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, або відмова від власних майнових вимог, якщо вони вчинені у підозрілий період, можуть свідчити про намір ухилення від розрахунків із контрагентами та спрямовані на завдання шкоди кредиторам.

Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом, спрямованим на недопущення (уникнення) задоволення вимог такого кредитора.

Отже будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання з погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину - правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам (висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2020 у справі №904/7905/16, від 03.03.2020 у справі №916/3600/15, від 26.05.2020 у справі №922/3796/16, від 04.08.2020 у справі №04/14-10/5026/2337/2011, від 17.09.2020 у справі №904/4262/17, від 22.04.2021 у справі №908/794/19(905/1646/17), від 02.06.2021 у справі №904/7905/16).

При цьому, встановлення фраудаторності договору є достатньою та самостійною підставою визнання його недійсним та застосування наслідків його недійсності (постанова Верховного Суду від 05.04.2023 року в справі №523/17429/20). Належним способом захисту права / інтересу кредитора за вимогою про повернення сторін у первісний стан, тобто відновлення становища, яке існувало до порушення (пункт 4 частини другої статті 16 ЦК України), є повернення відповідного майна боржнику, і для такого повернення оспорювання наступних правочинів (реєстраційних дій) щодо цього майна не вимагається (постанова КЦС ВС від 18.05.2022 року у справі №643/15604/17, постанова Верховного Суду від 12.04.2023 року в справі №161/12564/21).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що боржник (ТОВ "Світ Агротехніки"), укладаючи спірний договір, діяв поза межами принципу добросовісності, що підтверджується, зокрема, тим, що спірний договір було укладено протягом підозрілого (півроку до відкриття провадження у справі про банкрутство) періоду, відповідно до якого боржник (юридична особа) відчужує майно (транспортний засіб) за ціною, нижчою за ринкову. Боржник відчужив належний йому на праві приватної власності транспортний засіб на користь відповідача за ціною, яка нижче ринкової, задля уникнення виконання зобов`язань перед кредиторами. В даному випадку боржник та відповідач діяли очевидно недобросовісно та зловживали правами, оскільки вчинили оспорювані договори, які порушують майнові інтереси кредиторів і спрямовані на зменшення ліквідаційної маси боржника.

Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується з місцевим господарським судом, що позовна вимога про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу 8046/2023/3591873 від 06.01.2023 року, укладеного між ТОВ "Світ Агротехніки" та ОСОБА_2 , підлягає задоволенню, а вказаний договір - визнанню недійсним, як фраудаторний.

Відповідно до ч. ч. 1- 4 ст. 34 Закону України "Про дорожній рух" державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов`язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків. Державний облік зареєстрованих транспортних засобів включає в себе процес реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про зареєстровані транспортні засоби та їх власників. Державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення. Державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем до матеріалів справи надано наказ №27/12/22 щодо продажу та переоформлення транспортних засобів, в тому числі GOLDHOFER STZ-VL 2-22/80 А, спеціалізований напівпричіп - спеціалізований Н/ПР-платформа-Е, 1994 року випуску, колір синій, номер шасі (рами) НОМЕР_1 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу за ТОВ "Світ Агротехніки" - GOLDHOFER STZ-VL 2-22/80 А, спеціалізований напівпричіп - спеціалізований Н/ПР-платформа-Е, 1994 року випуску, колір синій, із датою реєстрації 10.10.2019 року.

Проте, будь-яких доказів на підтвердження вчинення реєстраційних дій на користь ОСОБА_2 суду не надано, отже місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про недоведеність вимоги позивача про скасування державної реєстрації транспортного засобу.

Колегія суддів зауважує, що визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу є фактично поновленням права власності на такий транспортний засіб його первісного власника (ТОВ "Світ Агротехніки"). Власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів (ч.11 ст. 34 Закону України "Про дорожній рух").

З огляду на сферу регулювання законодавства про банкрутство норми ст.42 КУзПБ є спеціальними щодо загальних, установлених ЦК України, підстав для визнання правочинів недійсними, передбачає додаткові, специфічні підстави для визнання правочинів недійсними, які характерні виключно для правовідносин, що виникають між боржником і кредитором у процесі відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом. Вказаною статтею передбачені спеціальні підстави заявлення вимог про визнання правочинів недійсними і спростування майнових дій та особливі наслідки задоволення вимог, заявлених в порядку норм законодавства про банкрутство.

У разі визнання недійсними правочинів (договорів) або спростування майнових дій боржника, кредитор (інші особи) зобов`язаний повернути в ліквідаційну масу майно, отримане від боржника, а у разі неможливості повернути майно в натурі відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент здійснення правочину або вчинення майнової дії (ч. 3 ст. 42 КУзПБ).

Вказана процедура спрямована на повернення до складу конкурсної маси відчужених за такими правочинами активів. Можливість оспорення та спростування майнових дій боржника насамперед необхідна для забезпечення зберігання майна боржника в інтересах конкурсних кредиторів.

Аналогічна норма передбачена Цивільним законодавством України, а саме частина перша статті 216 ЦК України передбачає, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Враховуючи вищенаведене, місцевий господарський суд вірно встановив, що боржник відчужив майно у період існування прострочених грошових зобов`язань та наявності відкритих судових проваджень про стягнення з ТОВ "Світ Агротехніки" заборгованості, що свідчить про протиправну поведінку останнього, яка спрямована на ухилення від виконання зобов`язань перед кредиторами, шляхом його унеможливлення у зв`язку із відчуженням майна за заниженою ціною на користь третіх осіб.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовна вимога про зобов`язання Риженкова О.Ф. повернути ТОВ "Світ Агротехніки" придбаний транспортний засіб є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Посилання скаржника на те, що судом не було вирішено питання двосторонньої реституції, а саме, не повернуто відповідачу сплачені за спірним договором кошти у розмірі 5 000,00 грн., апеляційним судом відхиляються, оскільки суду не надано та матеріали справи не містять жодних доказів оплати (факту передачу коштів) за договором купівлі-продажу транспортного засобу від 06.01.2023 №8046/2023/3591873, у зв`язку із чим в даному випадку у суду відсутні підстави для здійснення двосторонньої реституції.

В силу положень процесуального законодавства та численної практики Верховного Суду судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Крім того, відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права. За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хаджинастасиу проти Греції", національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що, серед іншого дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію; у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти російської федерації" зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України").

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Трофимчук проти України" зазначив, що, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Таким чином, судом апеляційної інстанції в повній мірі досліджено та надано оцінку всім наявним у справі доказам та обставинам справи, а доводи скаржника щодо неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.

Інші доводи скаржника судом апеляційної інстанції відхиляються як такі, що не впливають на суть прийнятого судового рішення і не потребують детальної відповіді з огляду на прийняте судом рішення у справі.

За наведених обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду прийнято відповідно до норм чинного законодавства, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, безпідставними, недоведеними, спростовуються матеріалами справи та правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак правових підстав для її задоволення та скасування оскаржуваного судового рішення не вбачається.

Згідно ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки апеляційним судом не встановлено підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2 та скасування рішення Господарського суду Сумської області від 16.05.2025 року у даній справі, така апеляційна скарга залишається без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін. Судові витрати, пов`язані із розглядом справи в суді апеляційної інстанції, згідно ст.129 ГПК України, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України та Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Сумської області від 16.05.2025 року у справі №920/214/23 (920/350/25) залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Сумської області від 16.05.2025 року у справі №920/214/23(920/350/25) залишити без змін.

3.Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі.

4.Матеріали справи повернути до Господарського суду Сумської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повний текст постанови підписано 04.11.2025 року.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді Б.В. Отрюх

С.В. Сотніков