Рішення від 04.11.2025 по справі 914/1112/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.11.2025 Справа № 914/1112/25

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., за участю секретаря Федак В.В., розглянувши матеріали справи за позовом: Акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат», м. Марганець, Дніпропетровська область;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Тасана», м. Львів;

про стягнення заборгованості та розірвання договору

Ціна позову 5 000 858,14грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Вінниченко Олександр Олександрович - представник;

від відповідача: не з`явився.

Відводів складу суду та секретарю судового засідання сторонами не заявлено.

Розгляд справи судом.

На розгляд Господарського суду Львівської області поступив позов Акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тасана» про розірвання договору №2004-23 від 20.04.2023 та стягнення 5 000 858,14грн. попередньої оплати за товар та розірвання договору.

Процесуальний хід розгляду справи відображено в попередніх ухвалах суду та протоколах судових засідань. Ухвалою суду від 28.10.2025р. закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 04.11.25р.

Представник позивача взяв участь в підготовчому засіданні в режимі відеоконференції, надав суду усні пояснення щодо предмета спору. Відповідач явки повноважного представника в підготовче засідання не забезпечив.

В судові засідання відповідач явки повноважного представника не забезпечив, письмового відзиву не подано. Причини неявки, не подання відзиву чи доказів не повідомлено, хоча судом належно виконано обов`язок, щодо повідомлення усіх учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, зокрема відповідача, за адресою зазначеною у позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та оприлюднено в електронній формі в Державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до частин третьої та сьомої ст.120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17 отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення особи і на неї, як на суб`єкта господарської діяльності покладається обов`язок належної організації отримання поштової кореспонденції пов`язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

За змістом статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. (Постанова Верховного Суду від 11.12.18р. у справі № 921/6/18.).

Як вбачається із матеріалів справи, ухвали суду від 14.04.25р., від 06.05.25р. повернулись на адресу суду за закінченням терміну зберігання. Відповідно до інформації АТ «Укрпошта» вх.15831 рекомендовані листи надійшли до відділення №24 Львів 21.04.25 та 12.05.25р., договір про доставку поштових відправлень ТОВ «Тасана» з Укрпоштою відсутній, уповноважені на одержання пошти не визначені, вивіска та поштова скринька з назвою товариства відсутні, оскільки за їх одержанням до відділення №24 м. Львів ніхто не звернувся їх повернуто на адресу відправника. Також зазначено, зважаючи що вищезазначені листи мали відправлятися адресату з позначкою «Судова повістка» причиною їх невручення необхідно вважати «адресат відсутній за зазначеною адресою». Ухвали суду від 10.07.25р. та від 17.07.25р. згідно трекінгу відстеження АТ «Укрпошта» були вручені відповідачу 25.07.25р. . Ухвали суду від 03.09.25р. та від 23.09.25р. повернулись на адресу суду із відміткою на довідці Укрпошти «адресат відсутній».

Також ухвали суду у справі № 914/1112/25 було оприлюднено в електронній формі в Єдиному державному реєстрі судових рішень, також скеровано на едектронну адресу відповідача. Отже, судом виконані всі необхідні та можливі заходи, щодо сповіщення усіх учасників справи про час та місце судового засідання.

Відповідно до ч. 9 ст.165, ч. 1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Відповідно до п.1 ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. З врахуванням належного виконання обов`язку суду, щодо повідомлення про час та місце проведення судового розгляду усіх учасників судового процесу, судом забезпечено учасникам судового процесу рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, та те, що неявка представників сторін не перешкоджає розгляду спору по суті, а також враховуючи вимоги ст. 202 ГПК України, та строки розгляду спору, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відзиву та представників відповідача та за наявними у справі матеріалами.

Позиції учасників справи.

Позиція позивача.

20 квітня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Тасана» (постачальник) та Акціонерним товариством «Марганецький гірничо- збагачувальний комбінат» (покупець) був укладений Договір № 2004-23. До договору сторонами також було укладено Додаткові угоди № 1 від 31.05.2023р. та № 2 від 26.10.2023р. За укладеним Договором, ТОВ «Тасана» зобов`язувалося передати у власність АТ «Марганецький ГЗК» нафтопродукти ( далі - Товар), а Покупець зобов`язався прийняти Товар від Постачальника та оплатити його ціну на умовах цього Договору на загальну суму 5 000 858,14 грн. (з ПДВ).

На виконання умов Договору АТ «Марганецький ГЗК» здійснило оплату вартості товару по договору на вказані реквізити ТОВ «Тасана» на загальну суму 5 000 858,14 грн. (з ПДВ) згідно /платіжної інструкції № 96 від 02.05.2023 р. (копія додається).

В жовтні 2023р. АТ «Марганецький ГЗК» отримало від ТОВ «Тасана» листа від 19.10.2023р. № 1910-001 згідно якого ТОВ «Тасана» зазначало, що мало здійснити на користь покупця поставку нафтопродуктів протягом 180 днів після 100% оплати товару (на умовах Договору в первинній 1 редакції) та повідомляло, що зобов`язується здійснити поставку товару у максимально короткий термін, який становить до 4-місяців після закінчення воєнного стану. В свою чергу, АТ «Марганецький ГЗК» направило в адресу ТОВ «Тасана» листа від 26.10.2023р. № 3068/1 разом з Додатковою угодою №2 від 26.10.2023р. до Договору в якій було викладено, погоджений строк поставки товару по Договору. Так, пунктом 5.3. Договору (з урахуванням додаткової угоди 2) визначено, що поставка товару здійснюється після оплати покупцем 100% вартості товару протягом 30 календарних днів після закінчення (скасування) воєнного стану на території України.

Позивач зазначає, що враховуючи специфіку виробничо-технологічних умов АТ « Марганецький ГЗК» та ситуацію на території Марганецької міської територіальної громади, Нікопольський р-н, Дніпропетровська обл. (про ворожі обстріли неодноразово сповіщалося в засобах масової інформації розташованої, АТ «Марганецький ГЗК», з метою прискорення-виконання поставки товару по Договору, або повернення раніше сплаченої за товар передоплати в розмірі 5 000 858, 14 грн., АТ «Марганецький ГЗК» неодноразово зверталося до ТОВ «Тасана» письмово, що підтверджується наступними листами: № 1459/1 від 17.10.2024р., № 1735/1 від 12.12.2024р., № 51/1 від 16.01.2025р. - із зазначенням строку поставки товару-до 03.02.2025р., № 287/1 від 20.02.2025р. - з пропозицією розірвати Договір про що укласти відповідну додаткову угоду та повернути суму отриманої передплати 5 000 858,14 грн..

На вищезазначені листи, АТ «Марганецький ГЗК» не отримало від ТОВ «Тасана» жодної відповіді. Станом на 31.03.2025 року ТОВ «Тасана» не виконало своє договірне зобов`язання із постачання товару по Договору № 2004-23 від 20.04.2023р., отримана передоплата в сумі 5 000 858,14 грн. в адресу АТ «Марганецький ГЗК» не повернута.

Позивач зазначає, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок, завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Крім того, відповідно до п. 6.2.1. Договору № 2004-23 від 20.04.2023р., покупець має право - достроково розірвати цей договір у разі невиконання зобов`язань постачальником своїх зобов`язань за договором, повідомивши про це його за 5 календарних днів до його розірвання. Таким чином, виходячи з вищенаведених обставин, умов Договору та приймаючи до уваги факт завчасного письмового повідомлення ТОВ «Тасана» про розірвання Договору (лист від 20.02.2025р. № 287/1), АТ «Марганецький ГЗК» вважає, що Договір № 2004-23 від 20.04.2023р., укладений ТОВ «Тасана», є таким, що підлягає розірванню.

У зв`язку з ускладненням ситуації, з 01.12.2024р. відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» від 28.02.2025 №376 Марганецька міська територіальна громада віднесена до Переліку -«території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси» (відображено в підрозділі 3.1. Розділу 3 вказаного Переліку).

Позивач стверджує, що за існуючою на сьогодні схемою, навантаження АТ «Марганецький ГЗК» не може складати зазначений показник через руйнування обладнання та мереж в результаті бойових дій. Таким чином, внаслідок масованих обстрілів з боку РФ енергетичних об`єктів, в тому числі тих, що розташовані на території Марганецької міської територіальної громади та забезпечують електропостачання АТ «Марганецький ГЗК», підприємство не має реальної можливості відновити свою виробничу діяльність та забезпечувати себе обіговими коштами. При цьому зобов`язання щодо сплати податків і зборів до державного та місцевого бюджетів залишаються і підприємство зобов`язане їх виконувати відповідно до вимог чинного законодавства України.

Враховуючи значний розмір невиконаного відповідачем зобов`язання, фактичну відмову відповідача виконати взяті на себе за договором зобов`язання щодо поставки товару (нафтопродуктів), що виразилися у його повній бездіяльності, так як на вищезазначені письмові листи не надійшло жодної відповіді, АТ «Марганецький ГЗК» вимушене звернутись до господарського суду за захистом своїх прав.

Враховуючи зазначені вище обставини позивач просить розірвати договір №2004-23 від 20.04.2023 та стягнути 5 000 858,14грн. попередньої оплати за товар.

Письмового відзиву чи заперечень від відповідача не подано.

Обставини, встановлені судом.

20 квітня 2023 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Тасана» (постачальник) та Акціонерним товариством «Марганецький гірничо- збагачувальний комбінат» (покупець) укладено договір № 2004-23, згідно із п.1.1 якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця нафтопродукти (далі -- Товар), а покупець зобов`язується прийняти товар від постачальника та оплатити його ціну на умовах цього договору. Найменування товару-Бензин автомобільний А-95-Євро5-Е0 -3,6т, код УКТЗЕД 2710124512 за ціною без ПДВ 49494,78грн/т на загальну суму 17881,20грн.; паливо дизельне ДП-Євро5-ВО код УКТЗЕД 2710194300 100т.,за ціною 44955,18грн на загальну суму 4 495518грн, всього на загальну суму 5 000 858,14 грн. (з ПДВ).(надалі Договір).

Згідно з п. 4.1. Договору оплата Товару здійснюється Покупцем шляхом перерахування коштів на вказані в договорі реквізити Постачальника. Постачальник звільняється від своїх обов`язків стосовно партії товару, оплата якої здійснена на інші реквізити.

Відповідно до п. п. 5.2- 5.6 Договору факт приймання-передачі Товару підтверджується належним чином оформленими, і підписаними сторонами видатковими накладними або актами приймання-передачі. Поставка Товару здійснюється протягом 180-ти календарних днів після оплати Покупцем 100% вартості Товару. Відпуск товару здійснюється на умовах DDР (склад АТ "Марганецький ГЗК", м. Марганець). Відвантаження Товару здійснюється в автотранспорт Постачальника самостійно / або із залученням стороннього перевізника на розсуд Постачальника. Разом з Товаром Постачальник зобов`язаний надати Покупцю оригінали документів, оформлених на державній мові та відповідно до вимог п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995.

За умовами п. 6.2.1. Договору Покупець має право достроково розірвати цей Договір у разі невиконання Постачальником своїх зобов`язань за договором, повідомивши про це його за 5 календарних днів до його розірвання.

Згідно із п.10.1 договору, договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін.

Сторонами укладено додаткову угоду №1 від 31.05.23р. до договору № 2004-23, якою внесли зміни до п.1.1 договору № 2004-23 та визначили, що продавець зобов`язується передати у власність покупця Паливо дизельне ДП-Євро5-В0 код УКЕЗУД 27101943300 в кількості 104т. за ціною 44939,42грн на загальну суму 500858,66грн.

На виконання умов договору №2004-23 позивачем перераховано відповідачу 5 000 858,14грн, що підтверджується долученою копією платіжної інструкції №96 від 02.05.23р., оригінал якої представлено для огляду.

ТзОВ «Тасана» листом №1910-001 від 19.10.23р. звернувся до позивача про відтермінування строку поставки та зазначив що зобов`язується здійснити поставку нафтопродуктів згідно договору « 2004-23 від 20.04.23р. у максимально короткий термін, який становить до 4 місяців після закінчення воєнного стану.

26.10.23р листом №3068/1 позивач зазначив що вимушений погодитися із пропозицією , але на термін, який становить до 30 календарних днів після закінчення воєнного стану на території України та надіслав пропозицію підписати відповідну додаткову угоду № 2 до договору №2004 -23 від 20.04.23р.

26.10.23р. сторонами укладено додаткову угоду №2 до договору №2004-23, в якій п.10.2 договору виклали у такій редакції : Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 10.1. цього договору та діє до 31 грудня 2024 року. Якщо на момент закінчення дії договору у Сторін залишаться невиконаними зобов`язання. Договір продовжує свою дію до їх остаточного виконання (п. 10.2. Договору в редакції Додаткової угоди №2 від 28.10.2023).

Пунктом 5.3. Договору в редакції Додаткової угоди №2 від 28.11.2023 передбачено, що поставка Товару здійснюється після оплати Покупцем 100% вартості Товару протягом 30 календарних днів після закінчення (скасування) воєнного стану на території України.

Позивач листами №1459/1 від 17.10.24р.; №1735/1 від 12.12.24р.; №51/1 від 16.01.25р. просив достроково виконати поставку палива дизельного на суму 5 000858,56грн, або повернути отриману за визначеним договором переплату в сумі 5000858,66грн.

20.02.25р. позивач звернувся до відповідача із листом №287/1 в якому зокрема зазначив: що укладаючи договір №2004-23 з ТзОВ «Тасана» витрачаючи значні грошові кошти та необхідність забезпечення виробничої діяльності підприємства паливом «Марганецький ГЗК» розраховувало на належне виконання ТОВ «Тасана» своїх договірних зобов`язань та поставку палива в строк визначений договором, а саме до 29.10.23р. «Марганецький ГЗК», укладаючи договір, не міг передбачити виникнення надзвичайних обставин про що йдеться у листі вих.№1910-001 від 20.04.23. На підставі викладеного, позивач пропонує розірвати договір №2004-23 з 28.02.25р, про що укласти додаткову угоду. У зв`язку із припиненням зобов`язань визначених договором №2204 внаслідок його розірвання, просив протягом 3 банківських днів повернути отриману за договором №2004-23 передоплату в сумі 5 000 858,66грн. В підтвердження скерування вказаних листів до матеріалів справи долучено списки згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів та службових чеків.

Оцінка суду.

За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги Договір як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У частині 2 статті 712 ЦК України зазначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтею 663 Цивільного Кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що позивач платіжною інструкцією №96 від 02.05.2023 перерахував відповідачу 5000858,14грн в якості попередньої оплати за договором №2004-23 від 20.04.23р.

Позивачем надано до матеріалів справи листування між сторонами, з якого вбачається направлення позивачем листів про поставку товару чи повернення попередньої оплати, та відповіді відповідача про неможливість виконання ним зобов`язань з поставки товару та повернення коштів до закінчення воєнного стану в Україні.

Статтею 693 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначає, що відповідачем не виконано обов`язку з поставки товару за Договором та не повернуто сплачену суму попередньої оплати, у зв`язку з чим просить суд розірвати Договір на підставі ст. 651 ЦК України та стягнути з відповідача грошові кошти в розмірі 5000858,14грн.

Суд зазначає, що умови п. 5.3. Договору в редакції Додаткової угоди №2 від 26.10.2023, які передбачають здійснення поставки Товару після оплати Покупцем 100% вартості Товару протягом 30 календарних днів після закінчення (скасування) воєнного стану на території України, є невизначеними та не встановлюють конкретний строк виконання відповідачем зобов`язань, а тому для визначення строку виконання останнім обв`язку з поставки товару підлягають застосуванню положення ст. ст. 530, 693 ЦК України.

З матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово звертався до відповідача з листами про поставку товару чи повернення коштів, проте доказів поставки товару чи повернення попередньої оплати суду не надано.

За умовами п. 6.2.1. Договору Покупець має право достроково розірвати цей Договір у разі невиконання Постачальником своїх зобов`язань за договором, повідомивши про це його за 5 календарних днів до його розірвання.

Як вбачається із матеріалів справи позивач скерував 21.02.25р. відповідачу лист №287/1, яким повідомив про необхідність розірвання договору з 28.02.25р. про що укласти додаткову угоду . Доказів укладення такої угоди суду не представлено.

За статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Тобто, йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного, поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. Вказана правова позиція закріплена у постанові Верховного Суду України від 11.10.2017 № 6-1449цс17, постанові Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 908/109/17.

Судом встановлено, що відповідач, не виконавши вимоги позивача про поставку товару та не повернувши суму попередньої оплати, в разі неможливості поставки, допустив істотне порушення умов договору, внаслідок чого позивач позбавлений того, на що він розраховував при укладенні цього правочину.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовної вимоги про розірвання Договору на підставі ст. 651 ЦК України.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч. 2 ст. 693 ЦК України).

Доказів поставки позивачу товару за Договором або повернення сум попередньої оплати матеріали справи не містять.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 5000858,14 грн є обґрунтованими, доведеними та не спростованими належним чином у встановленому законом порядку відповідачем, та підлягають задоволенню.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, доводів і тверджень позивача в установленому законом порядку не спростував.

Частиною 3 ст. 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно з ч. 2 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. (ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 76, 77 ГПК України).

Положеннями ст. 86 ГПК України унормовано наступне. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що обставини які є предметом доказування у справі визнаються встановленими та позовні вимоги є обгрунтованими не спростованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України понесені позивачем витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити .

Розірвати договір №2004-23 від 20.04.2023, укладений між Акціонерним товариством "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" (53407, Дніпропетровська обл., Нікопольський р-н, м. Марганець, вул. Єдності, 62; ідентифікаційний код 00190911) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тасана" (79067 м.Львіввул Бескидська, буд 33 офіс 66 код ЄДРПОУ 44957864 ).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тасана" (79067 м.Львіввул Бескидська, буд 33 офіс 66 код ЄДРПОУ 44957864 ) на користь Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" (53400, Дніпропетровська обл., Нікопольський р-н, м. Марганець, вул. Єдності, 62; ідентифікаційний код 00190911) 5000858,14 попередньої оплати та 78040,87грн судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Повне рішення складено 04.11.2025.

Суддя Іванчук С.В.