Рішення від 03.11.2025 по справі 917/1611/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.11.2025 Справа № 917/1611/25

Суддя Мацко О.С. , розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Полтавської обласної державної лікарні ветеринарної медицини, 36020, м. Полтава, вул. Воскресенський узвіз, 7, код ЄДРПОУ 00719725,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Татнєфть-АЗС-Україна», 36010, м. Полтава, вул. Чумацький шлях, 62, код ЄДРПОУ 38194448,

про стягнення 172 895,93 грн,

ВСТАНОВИВ:

18.08.2025 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Полтавської обласної державної лікарні ветеринарної медицини до Товариства з обмеженою відповідальністю «Татнєфть-АЗС-Україна» про стягнення 172 895,93 грн заборгованості за договорами продажу нафтогазопродуктів по одноразових відомостях.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 25.08.2025 р. залишено вказану позовну заяву Полтавської обласної державної лікарні ветеринарної медицини без руху, встановлено позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви (протягом трьох днів з дня вручення ухвали суду) шляхом надання суду відсутніх додатків до позовної заяви оригіналів чи належним чином засвідчених копій Акту звірки взаєморозрахунків № 00000000084 від 30.04.2023 р. та платіжного доручення № 14 02.02.2022 р.

27.08.2025 р. від позивача до суду надійшла заява з доказами усунення зазначених недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 01.09.2025р. прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), встановив відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвала Господарського суду Полтавської області від 01.09.2025, яка направлялась відповідачу за адресою, наявною в матеріалах справи, та яка співпадає із зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, повернулася до Господарського суду Полтавської області з відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

Повідомлення про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання відповідач суду не надав.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає (ч. 7 ст. 120 ГПК України).

За змістом ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно ст. 232 ГПК України судовим рішенням є, зокрема, ухвали.

Суд вважає, що факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення (подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17, від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, від 28.09.2020 у справі № 910/9791/18, від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19, від 14.04.2021 у справі № 876/74/20, від 26.05.2021 у справі № 916/1176/20, від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20, від 17.11.2021 у справі № 908/1724/19, від 25.11.2021 у справі № 873/41/21, від 09.12.2021 у справі № 911/3113/20, від 14.01.2022 у справі № 910/2042/21, від 23.06.2022 у справі № 914/2265/20, від 27.07.2022 у справі № 908/3468/13).

Отже, відповідно до ч. 7 ст. 120, ст. 242 ГПК України ухвала суду від 01.09.2025 вважається врученою відповідачу.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Згідно з п.2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Таким чином, відповідач на вимогу ч.6 ст.6 ГПК України з 18.10.2023 зобов`язаний був зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, чого останнім зроблено не було. Отже, судова ухвала не була вручено відповідачу в електронній формі шляхом його направлення до електронного кабінету, оскільки останній не виконав свій обов`язок щодо реєстрації електронного кабінету у строк визначений законом.

Неотримання відповідачем поштової кореспонденції за місцем офіційної реєстрації , невиконання відповідачем обов`язку щодо реєстрації електронного кабінету своєчасно, свідчать про те, що відповідачем не вживались заходи щоб дізнаватись про стан існуючих судових проваджень.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень ГПК України строк не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України). Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

Обставини, встановлені судом під час розгляду справи:

Позивач - Полтавська обласна державна лікарня ветеринарної медицини - є правонаступником Лохвицької районної державної лікарні ветеринарної медицини, Пирятинської районної державної лікарні ветеринарної медицини, Хорольської районної державної лікарні ветеринарної медицини, Чорнухинської районної державної лікарні ветеринарної медицини. На підставі Наказу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 07 жовтня 2022 року № 415 «Про організацію деяких державних установ, що належать до сфери управління Держпродспоживслужби» (арк.справи 17) Лохвицька районна державна лікарня ветеринарної медицини (код ЄДРПОУ 00703612), Пирятинська районна державна лікарня ветеринарної медицини (код ЄДРПОУ 00703478), Хорольська районна державна лікарня ветеринарної медицини (код ЄДРПОУ 00719790), Чорнухинська районна державна лікарня ветеринарної медицини (код ЄДРПОУ 00703670) реорганізовані шляхом приєднання до Полтавської обласної державної лікарні ветеринарної медицини (код ЄДРПОУ 00719725, узвіз Воскресенський,7, м. Полтава. 36020).

На виконання вищезазначеного Наказу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 07 жовтня 2022 року № 415 «Про організацію деяких державних установ, що належать до сфери управління держпродспоживслужби» 09.05.2023 року начальником Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області затверджено передавальні акти приймання-передачі дебіторської та кредиторської заборгованості з балансу вказаних районних лікарень на баланс позивача (арк.справи 42-49).

Згідно ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, правонаступництва. При цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

Так, згідно з Актом приймання-передачі дебіторської та кредиторської заборгованості з Лохвицької районної державної лікарні ветеринарної медицини до правонаступника Полтавської обласної державної лікарні ветеринарної медицини, затвердженим начальником Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області від 09.05.2023 р, сума дебіторської заборгованості ТОВ «Татнєфть-АЗС-Україна» становить 31329,60 грн.

Так, як вказує позивач, 23.09.2021 р між ТОВ «Татнєфть-АЗС-Україна», як Продавцем, та Лохвицькою районною державною лікарнею ветеринарної медицини, як Покупцем, був укладений Договір продажу нафтопродуктів по одноразових відомостях № 2309-1ЛО/Т (Далі Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору Продавець продає партію нафтогазопродуктів по одноразовим відомостям-талонам (талон спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС/АГЗП Продавця фіксованої кількості певного найменування і марки нафтопродукту, які позначені на ньому), іменовані надалі «Товар», а Покупець повинен оплатити і прийняти «Товар» на умовах, визначених цим Договором.

Пункт 4.2. Договору визначає, що загальна сума Договору складає 24242,40 грн.

На виконання Договору Лохвицькою районною державною лікарнею ветеринарної медицини відповідно до рахунку-фактури № ЛХ000000732 від 23.09.2021 р перераховано на банківський рахунок Продавця 24242 грн 40 коп, що підтверджується платіжним дорученням № 150 від 23.09.2021 р. Продавець згідно із видатковою накладною № ЛХ000000738 від 23.09.2021 р відпустив Покупцю талони на бензин А-92 на загальну суму 24242 грн 40 коп, але, яка зазначає позивач, сам товар ( бензин А-92) у повному обсязі фактично не надав, чим порушив умови Договору.

Крім того, 02.02.2022 р між ТОВ «Татнєфть-АЗС-Україна», як Продавцем, та Лохвицькою районною державною лікарнею ветеринарної медицини, як Покупцем, був укладений Договір продажу нафтопродуктів по одноразових відомостях № 0202- 3ЛО/Т. (Далі Договір), з аналогічним предметом договору, на суму 31380,00 грн. Вказана сума була відповідно до рахунку-фактури № ЛХ000000069 від 02.02.2022р. перерахована на банківський рахунок Продавця,що підтверджується платіжним дорученням № 14 від 02.02.2022 р.

Продавець згідно із видатковою накладною № ЛХ000000069 від 02.02.2022 р

відпустив Покупцю талони на бензин А-92 на загальну суму 31380 грн 00 коп, але сам

товар ( бензин А-92) у повному обсязі фактично не надав, чим порушив умови

Договору.

Враховуючи невиконання відповідачем своїх зобов`язань щодо фактичної передачі товару (бензину А-92) Лохвицькою районною лікарнею ветеринарної медицини було направлено претензію за вихідним номером 317 від 28.10.2022 р з вимогою забезпечити можливість отримати оплачений товар відповідно до придбаних талонів на бензин А-92.

У відповідь на претензію у листі за № 04-732 від 18.10.2022 р відповідач повідомив про неможливість виконання договірних зобов`язань з поставки нафтопродуктів та проведення розрахунків з контрагентами у зв`язку із дією обставин непереборної сили (форс-

мажорних обставин). Як вбачається зі змісту даного листа, причинами зупинення поставки нафтопродуктів ТОВ «Татнєфть-АЗС-Україна» зазначає,що :

- у зв`язку із запровадженням на території України воєнного стану відповідно до Указу Президента України № 64 від 24.02.2022 р «Про введення воєнного стану в Україні» ТОВ «Татнєфть-АЗС-Україна» зіткнулося з дією форс-мажорних обставин, що стало наслідком перебоїв у постачанні нафтопродуктів та неможливістю належного забезпечення пальним АЗС ТОВ «Татнєфть-АЗС-Україна» на території Полтавської та Харківської областей;

- Накладення арешту на грошові кошти ТОВ «Татнєфть-АЗС-Україна» та заборона видаткових операцій відповідно до рішення Київського районного суду м. Полтави від 10.03.2022 р по справі № 552/991/22 та рішення Печерського районного суду м. Києва від 17.05.2022 р по справі № 757/11179/22-к, і ін.

Як вабчається з матеріалів справи, відповідно до накладної повернення № ТН000000255 від 01.12.2022 р, № ТН000000256 від 01.12.2022 р., підписаної представником відповідача, Лохвицькою районною державною лікарнею ветеринарної медицини було повернуто відповідачеві оригінали нереалізованих одноразових відомостей (талонів) на суму на суму30752,40 грн. та 577,20 грн. відповідно, що підтверджено також Актом звірки взаєморозрахунків № 00000000923 за період з 01.01.2022 р.по 01.12.2022 р. (заборгованість - 31329,60 грн.).

Крім того, відповідно до пункту 5.2. зазначених вище договорів продажу нафтогазопродуктів по одноразових відомостях у випадку порушення строків виконання зобов`язань Продавцем стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт,послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф згідно абз.3 п.2 статті 231 Господарського Кодексу України ( штраф у розмірі 7% від суми заборгованості).

На цій підставі за період з 01.12.2022 р по 10.08.2025 р. нараховано та заявлено до стягнення 30828,33 грн. пені та 2193,07 грн. штрафу.

Крім того, 02.02.2022 р між ТОВ «Татнєфть-АЗС-Україна», як Продавцем, та Пирятинською районною державною лікарнею ветеринарної медицини, як Покупцем, був укладений Договір продажу нафтопродуктів по одноразових відомостях № 0202- 1пр/Т. (Далі Договір), з аналогічним предметом договору, на суму 47790,00 грн. Вказана сума була відповідно до рахунку-фактури № ТН000000308 від 02.02.2022р. перерахована на банківський рахунок Продавця,що підтверджується платіжним дорученням № 35 від 10.02.2022 р.

Продавець згідно із видатковою накладною № ТН000000368 від 02.02.2022 р. відпустив Покупцю талони на бензин А-92 на загальну суму 47790 грн 00 коп, але сам товар ( бензин А-92) у повному обсязі фактично не надав, чим порушив умови Договору.

Враховуючи невиконання відповідачем своїх зобов`язань щодо фактичної передачі товару (бензину А-92) районною лікарнею ветеринарної медицини було направлено претензію за вихідним номером 115 від 25.10.2022 р з вимогою забезпечити можливість отримати оплачений товар відповідно до придбаних талонів на бензин А-92.

У відповідь на претензію у листі за № 04-753 від 04.11.2022 р відповідач повідомив про неможливість виконання договірних зобов`язань з поставки нафтопродуктів та проведення розрахунків з контрагентами у зв`язку із дією обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин (лист аналогічного змісту з вищенаведеним листом за № 04-732 від 18.10.2022 р .).

Відповідно до накладної повернення № ТН000000241 від 17.11.2022 р, № ТН000000256 від 01.12.2022 р., підписаної представником відповідача, Пирятинською районною державною лікарнею ветеринарної медицини було повернуто відповідачеві оригінали нереалізованих одноразових відомостей (талонів) на суму на суму 37 594,80 грн, що підтверджено також Актом звірки взаєморозрахунків № 00000000084 за період з січня 2022р.-квітень 2023р. (37 594,80 грн).

Крім того, відповідно до пункту 5.2. зазначених вище договорів продажу нафтогазопродуктів по одноразових відомостях у випадку порушення строків виконання зобов`язань Продавцем стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт,послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф згідно абз.3 п.2 статті 231 Господарського Кодексу України ( штраф у розмірі 7% від суми заборгованості).

На цій підставі за період з 30.04..2023 р по 10.08.2025 р. нараховано та заявлено до стягнення 31 354,06 грн пені та 2631,64 грн штрафу.

Крім того, 15.12.2021р. та 07.02.2022р. р між ТОВ «Татнєфть-АЗС-Україна», як Продавцем, та Хорольською районною державною лікарнею ветеринарної медицини, як Покупцем, були укладені Договори продажу нафтопродуктів по одноразових відомостях №1512- 2хо/т (Далі Договір), з аналогічним предметом договору, на суму 21 456,00 грн. та Договір №0702-2хо/т на суму 13 188,00 грн. Вказані суми були відповідно до рахунку-фактури № ТН000004103 від 15.12.2021р. та ТН000000366 від 07.02.2022р. перераховані на банківський рахунок Продавця,що підтверджується платіжним дорученням № 207 від

15.12.2021 р. та №19 від 07.02.2022р. (по рахунку фактурі №ТН 000000366 від 07.02.2022р.).

Продавець згідно із видатковою накладною № ТН000005504 від 15.12.2021р., № ТН000000431 від 07.02.2022р.відпустив Покупцю талони на пальне на загальну суму 21456,00 коп та скраплений газ на суму 13188,00 грн , але сам товар (пальне та скраплений газ) у повному обсязі фактично не надав, чим порушив умови Договору.

Враховуючи невиконання відповідачем своїх зобов`язань щодо фактичної передачі товару Хорольською районною лікарнею ветеринарної медицини було направлено претензію за вихідним номером 332 від 10.11.2022 р з вимогою забезпечити можливість отримати оплачений товар відповідно до придбаних талонів на паливо та газ; у відповідь на претензію відповідач направив лист, аналогічний за змістом вищенаведеним листам.

Відповідно до накладних повернення № ТН000000260 та ТН000000261 від 07.12.2022 р, підписаних представником відповідача, Хорольською районною державною лікарнею ветеринарної медицини було повернуто відповідачеві оригінали нереалізованих одноразових відомостей (талонів) на суму на загальну суму 11 683,20 грн, що підтверджено також Актом звірки взаєморозрахунків № 00000000932 за період з січня 2022р. по грудень 2022р. .Крім того, відповідно до пункту 5.2. зазначених вище договорів продажу нафтогазопродуктів по одноразових відомостях у випадку порушення строків виконання зобов`язань Продавцем стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт,послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф згідно абз.3 п.2 статті 231 Господарського Кодексу України ( штраф у розмірі 7% від суми заборгованості).

На цій підставі за період з 12.12.2022р. по 10.08.2025р. . нараховано та заявлено до стягнення 11 367,,75 грн пені та 817,82 грн штрафу.

Крім того, 16.12.2021 р. та 10.02.2022р. між ТОВ «Татнєфть-АЗС-Україна», як Продавцем, та Чорнухинською районною державною лікарнею ветеринарної медицини, як Покупцем, був укладений Договір продажу нафтопродуктів по одноразових відомостях № 0612-5чорн/т (Далі Договір), з аналогічним предметом договору, на суму 14 970,00 грн., та Договір продажу нафтопродуктів по одноразових відомостях № 0802-3чорн/т на суму 32 460,00 грн. Вказана сума була відповідно до рахунку-фактури № ЧЕ000000049 від 16.12.2021р. перерахована на банківський рахунок Продавця,що підтверджується платіжним дорученням № 162 від 16.12.2021р.; відповідно до рахунку-фактури № ЧЕ000000005 від 10.02.2022р. перерахована на банківський рахунок Продавця,що підтверджується платіжним дорученням № 15 від 10.02.2022р.

Продавець згідно із видатковою накладною № ЧЕ000000071 від 16.12.2021р. , ЧЕ000000007 від 10.02.2022 відпустив Покупцю талони на бензин А-92 на загальну суму 14 970,00 грн та 6492,00 грн відповідно, але сам товар у повному обсязі фактично не надав, чим порушив умови Договору.

Враховуючи невиконання відповідачем своїх зобов`язань щодо фактичної передачі товару районною лікарнею ветеринарної медицини було направлено претензію за вихідним номером 251 від 13.12.2022р. з вимогою забезпечити можливість отримати оплачений товар відповідно до придбаних талонів на бензин А-92.

У відповідь на претензію у листі за № 04-753 від 04.11.2022 р відповідач повідомив про неможливість виконання договірних зобов`язань з поставки нафтопродуктів та проведення розрахунків з контрагентами у зв`язку із дією обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин (лист аналогічного змісту з вищенаведеним листом за № 04-732 від 18.10.2022 р .).

Відповідно до накладних повернення № ТН000000274 від 29.12..2022 р, № ТН000000273 від 29.12.2022 р., підписаної представником відповідача, Пирятинською районною державною лікарнею ветеринарної медицини було повернуто відповідачеві оригінали нереалізованих одноразових відомостей (талонів) на суму на суму 2272,20 грн та 4191,60 грн., що підтверджено також Актом звірки взаєморозрахунків № 00000000931 за період з січня 2022р.-грудень 2022р. (6463,80 грн).

Крім того, відповідно до пункту 5.2. зазначених вище договорів продажу нафтогазопродуктів по одноразових відомостях у випадку порушення строків виконання зобов`язань Продавцем стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт,послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф згідно абз.3 п.2 статті 231 Господарського Кодексу України ( штраф у розмірі 7% від суми заборгованості).

На цій підставі за період з 29.12.2022р. р по 10.08.2025 р. нараховано та заявлено до стягнення 6179,39 грн пені та 452,47 грн штрафу.

Враховуючи все вищевикладене, позивач наполягає на тому, що у відповідача наявна заборгованість у сумі 172 895,93 грн, яку він має сплатити на користь позивача, про що він звертався до відповідача з вимогою та повідомленням про заміну кредитора (в матер.справи , а.с.57-59, 110), яка залишена без задоволення.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочин за приписами ст. 204 ЦК України є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Положеннями статей 627, 628 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Приписами частини 1 статті 67 Господарського кодексу України (далі - ГК України) унормовано, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов`язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки.

Частиною 1 статті 265 ГК України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у обумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. За приписами ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона-постачальник, зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій сторони - покупцеві товар, а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Стаття 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Відповідно до ст. 599 ЦК України та ст. 202 ГК України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до п. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Частиною першою ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 599 ЦК України та ст. 202 ГК України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.

Як вбачається з матеріалів справи, Лохвицька районна державна лікарня ветеринарної медицини,Пирятинська районна державна лікарня ветеринарної медицини, Пирятинська районна державна лікарня ветеринарної медицини, Хорольська районна державна лікарня ветеринарної медицини належним чином виконали зобов`язання за вищезазначеними Договорами щодо здійснення ними попередньої оплати. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань за вказаними Договорами поставки та приписів ст. 662, ст. 663 ЦК України не поставив товар у встановлені у Договорах поставки строки, суму передоплати не повернув. Дана обставина відповідачем не спростована. Сама по собі поставка талонів на пальне (без забезпечення реальної можливості отримати пальне в натурі) не вважається належним виконанням поставки. Зі змісту укладених договорів випливає, що з моменту передання талонів покупець набуває лише право на отримання пального в обсягах, зазначених у видатковій накладній; передача талонів не звільняє відповідача від обов`язку поставити придбаний товар.

За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи, зокрема, є: позовна заява; відзив на позовну заяву.

Відповідач контррозрахунку ціни позову не надав, незгоди щодо арифметичної правильності розрахунку у відзиві не висловив, вимогу не заперечив.

Згідно з приписами частини 4 статті 165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті.

Отже матеріалами справи підтверджується наявність складу господарського правопорушення щодо невиконання відповідачем поставки товару у встановлений Договорами строк та в узгодженій кількості, відтак, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (стаття 549 ЦК України).

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання, що передбачено частиною першою статті 550 ЦК України.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (ст. 551 ЦК України).

Господарським кодексом України (був чинним на момент виникнення спріних правовідносин) закріплено право сторін на власний розсуд формулювати умови договору про штрафні санкції (з дотриманням правил ч. 1 ст. 231), їх розмір, спосіб обчислення, підстави застосування, співвідношення із збитками.

Як зазначалося судом вище, п.5.2 укладених договорів поставки сторони погодили, що у випадку порушення строків виконання зобов`язань Продавцем стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт,послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф згідно абз.3 п.2 статті 231 Господарського Кодексу України ( штраф у розмірі 7% від суми заборгованості).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України (в ред.на час існування правовідносин) нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Таким чином, законодавець передбачив право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов`язання. У разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України.

Згідно з ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі сплином якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Статтею 252 ЦК України передбачено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

У постанові від 20.08.2021 у справі №910/13575/20 Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, уточнюючи правову позицію Верховного Суду щодо застосування ч. 6 ст. 232 ГК України, зазначив, що у кожному конкретному випадку господарські суди повинні належним чином проаналізувати умови укладених між сторонами договорів щодо нарахування штрафних санкцій, та встановити, чи містить відповідний пункт договору або певний термін, шляхом вказівки на подію (день сплати заборгованості, день фактичної оплати), або інший строк, відмінний від визначеного ч. 6 ст. 232 ГК України, який є меншим або більшим шести місяців. Верховний Суд у постанові від 20.08.2021 у справі №910/13575/20 зазначив, що, належним чином дослідивши умови договору, суди попередніх інстанцій правильно встановили, що у справі, яка переглядається, п. 7.2. Договору не містить ні іншого строку, відмінного від встановленого ч. 6 ст. 232 ГК України, який є меншим або більшим шести місяців, ні вказівки на подію, що має неминуче настати, ні зазначення «до дати фактичного виконання» тощо.

У даній справі суд встановив, що умови укладених сторонами договорів також не містять вказівки на інший, відмінний від ч.6 ст.232 ГК України, строк нарахування неустойки, а конструкція «за кожен день прострочення» вказує на спосіб встановлення (обрахування) неустойки, а не на строк її нарахування в розумінні ч.6 ст.232 ГК України.

Водночас Законом України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 02.04.2020, розділ ІХ «Прикінцеві положення» Господарського кодексу України доповнено пунктом 7 такого змісту: « 7. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Проаналізувавши приписи статті 232 Господарського кодексу України з урахуванням положень пункту 7 розділу ІХ «Прикінцеві положення» Господарського кодексу України, суд констатує, що приписи пункту 7 розділу ІХ «Прикінцеві положення» Господарського кодексу України продовжували на строк дії карантину можливість нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання більше ніж за шість місяців.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» встановлено карантин з 12.03.2020 на всій території України. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України відмінено карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Відтак: відсутні підстави для застосування строку, визначеного ч. 6 ст. 232 ГК України та відповідно обмеження нарахування неустойки 6-ма місяцями з дня, коли зобов`язання мало бути виконане, в період дії карантину; водночас враховуючи, що 30.06.2023 відмінено карантин, суд зазначає, що необхідно здійснити перерахунок заявленої до стягнення пені, з урахуванням вищевикладено та ч.6 ст.232 ГК України.

Отже:

- за зобов"язаннями перед Лохвицькою районною державною лікарнею суд визнає обгрунтованими нарахований штраф 2193,07 грн + пеня за період з 01.12.2022р. по 30.06.2023р. в сумі 6 641,88 грн;

- за зобов"язаннями перед Пирятинською районною державною лікарнею суд визнає обгрунтованими нарахований штраф 2631,64 грн + пеня за період з 30.04.2023р. по 30.10.2023р. в сумі 6 917,44 грн;

- за зобов"язаннями перед Хорольською районною державною лікарнею суд визнає обгрунтованими нарахований штраф 817,82 грн + пеня за період з 12.12.2022р. по 30.06.2023р. в сумі 2348,32 грн;

- за зобов"язаннями перед Чорнухинською районною державною лікарнею суд визнає обгрунтованими нарахований штраф 452.47 грн + пеня за період з 29.12.2022р. по 30.06.2023р. в сумі 1189,34 грн;

Загальна сума, що підлягає задоволенню за даним позовом, становить 87 071,40 грн основного боргу, 6095,00 грн штрафу, 17 096,98 грн пені, всього - 110 263,38 грн.

Стосовно розподілу судових витрат:

Пунктом 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України визначено, що у спорах, що виникають при укладенні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача у розмірі 1544,87 грн.

Керуючись статтями 129, 232-233, 236-238, 240, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Татнєфть-АЗС-Україна" (вул. Чумацький шлях, 62, м. Полтава, Полтавська область, 36010, код ЄДРПОУ 38194448) на користь Полтавської обласної державної лікарні ветеринарної медицини (36020, м. Полтава, вул. Воскресенський узвіз, 7, код ЄДРПОУ 00719725) 87 071,40 грн основного боргу, 6095,00 грн штрафу, 17 096,98 грн пені, 1544,87 грн. судового збору.

Видати наказ із набранням рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Рішення надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Рішення підписано 03.11.2025 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 256 ГПК України). Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Суддя О.С.Мацко