Ухвала від 03.11.2025 по справі 910/10187/15

УХВАЛА

03 листопада 2025 року

м. Київ

cправа № 910/10187/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г.О. - головуюча, Губенко Н.М., Кондратова І.Д.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Азот"

на ухвалу Господарського суду міста Києва (Шкурдова Л.М.)

від 09.07.2025

та постанову Північного апеляційного господарського суду (Владимиренко С.В., Демидова А.М., Ходаківська І.П.)

від 08.09.2025 (повний текст складено 08.09.2025)

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Азот"

до Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"

про визнання недійсним правочину та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

1. У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа №910/10187/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Азот" (наразі -Приватне акціонерне товариство "Азот") (далі - Позивач, Скаржник) до Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" (наразі - Акціонерне товариство "Укртрансгаз") (далі - Відповідач) про визнання недійсним правочину та зобов`язання вчинити дії.

2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.11.2015 у справі №910/10187/15 позовні вимоги задоволено повністю:

- визнано правочин про відбір в односторонньому порядку Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" природного газу Публічного акціонерного товариства "Азот" в обсязі 87714,890 тис. куб. м., оформлений актом приймання-передачі природного газу при відборі з ПСГ №161/02-14 від 25.12.2014, - недійсним.

- зобов`язано Відповідача поновити в обліку в підземному сховищі газу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" природній газ Позивача в об`ємі 87714,890 тис. куб. м., про відбір якого було складено акт приймання-передачі природного газу при відборі з ПСГ №161/02-14 від 25.12.2014.

- стягнуто з Відповідача на користь Позивача судовий збір у розмірі 2436,00 грн.

3. 22.07.2016 року на виконання рішення Господарського суду міста Києва, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2016, було видано відповідні накази.

4. 10 червня 2025 року Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із скаргою на дії Заступника начальника Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) Коваль Любові Іванівни. У вказаній скарзі Позивач просив суд визнати протиправною та скасувати постанову Заступника начальника Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) Коваль Любові Іванівни від 22.05.2025 про закінчення виконавчого провадження №51816727 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 22.07.2016 №910/10187/15, а також зобов`язати Заступника начальника Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) Коваль Любов Іванівну відновити виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 22.07.2016 №910/10187/15.

5. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2025, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2025 у справі №910/10187/15, у задоволенні скарги Позивача на дії Заступника начальника Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) Коваль Любові Іванівни у справі №910/10187/15 - відмовлено.

6. 29 вересня 2025 року Скаржник із використанням підсистеми "Електронний суд" подав касаційну скаргу на вищезазначені судові рішення, в якій просить:

- прийняти до розгляду дану касаційну скаргу та відкрити касаційне провадження;

- скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.07.2025 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2025 року у справі №910/10187/15, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити скаргу Позивача, визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваль Л. І. від 22.05.2025 про закінчення виконавчого провадження №51816727 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 22.07.2016 №910/10187/15, зобов`язати заступника начальника Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваль Любов Іванівну відновити виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 22.07.2016 №910/10187/15;

- витрати по оплаті судового збору покласти на орган Державної виконавчої служби.

7. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

8. Відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на: ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

9. За текстом касаційної скарги, предметом касаційного оскарження у цій справі є ухвала, передбачена пунктом 25 частини першої статті 255 ГПК України (ухвала про розгляд скарги на рішення, дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби, державного виконавця, приватного виконавця).

10. За змістом абзацу 2 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

11. Відповідно до приписів статті 290 ГПК України у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

12. Водночас, у тексті касаційної скарги, Скаржник зазначає, що підставою касаційного оскарження в даній справі є пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, а саме: суди попередніх інстанцій, при винесенні оскаржуваних рішень, не врахували правових висновків, викладених у:

- постанові Верховного Суду від 20.01.2021 у справі №619/562/18 (стосовно того, що належним доказом вжиття усіх передбачених Законом заходів з примусового виконання рішення суду, що свідчить про повноту виконавчих дії, є повне виконання рішення суду)

- постановах Верховного Суду від 13.12.2021 у справі №520/6495/2020, від 19.01.2022 у справі №179/110/21 (стосовно того, що невиконання боржником рішення після накладення на нього штрафу не може свідчити про вичерпання заходів примусового виконання рішення й не свідчить про неможливість його виконання)

- постановах Верховного Суду від 13.12.2022 у справі №340/5200/21, від 08.12.2022 у справі №457/359/21, від 27.03.2019 у справі №750/9782/16-а, від 07.08.2019 у справі №378/1033/17, від 04.09.2019 у справі №286/1810/17, від 07.10.2020 у справі №461/6978/19, від 25.11.2020 у справі №554/10283/18, від 13.12.2021 у справі №520/6495/2020, від 16.11.2022 у справі №910/7310/20, від 18.06.2019 у справі №826/14580/16 (стосовно того, що накладення штрафу на боржника не є належним і достатнім заходом виконання судового рішення)

- постановах Верховного Суду від 30.08.2018 у справі №916/4106/14, від 25.09.2020 у справі №924/315/17 (стосовно того, що обов`язковість судового рішення, яке набрало законної сили, не дає підстав для висновку про можливість ставити його виконання в залежність від волевиявлення боржника або будь-яких інших осіб на вчинення чи не вчинення дій щодо його виконання).

13. У тексті касаційної скарги, Скаржник також вказує на те, що судами попередніх інстанцій не з`ясовано чи відповідають дії державного виконавця під час здійснення виконавчого провадження приписам статей 10, 33 Закону України "Про виконавче провадження", статті 7 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

14. Скаржник вважає, що оскаржувана ухвала та постанова не ґрунтуються на засадах верховенства права тому не є законними в розумінні статті 236 ГПК України.

15. Скаржник, у тексті касаційної скарги, зазначає, що суди першої та апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваних рішень, порушили норми матеріального (стаття 129-1 Конституції України) та процесуального права (стаття 236 ГПК України), не з`ясувавши належним чином усі обставини, що мають значення для справи.

16. Беручи до уваги обов`язок суду сприяти учасникам справи у реалізації їх процесуальних прав з дотриманням принципу розумності та пропорційності, з метою уникнення надмірного формалізму, із додержанням балансу між метою забезпечення належної процесуальної поведінки сторони та забезпеченням її права на касаційне оскарження судового рішення, Суд дійшов висновку про достатність наведених Скаржником доводів та обґрунтувань на підтвердження підстави касаційного оскарження, передбаченої абзацом 2 частини другої статті 287 ГПК України.

17. Згідно з практикою ЄСПЛ при застосуванні процедурних правил варто уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та порушення принципу правової визначеності (рішення ЄСПЛ у справі "Волчлі проти Франції", ТОВ "Фріда" проти України").

18. За приписами частин першої, четвертої статті 294 ГПК України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. До відкриття касаційного провадження учасники справи мають право подати заперечення проти відкриття касаційного провадження.

19. Правом на подання заперечень проти відкриття касаційного провадження згідно з частиною другою статті 294 ГПК України учасники справи не скористались.

20. З урахуванням зазначеного, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга відповідає вимогам статті 290 ГПК України, отже відповідно до правил статті 294 ГПК України необхідно відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Позивача на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.07.2025 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2025 року у справі №910/10187/15 на підставі абзацу 2 частини другої статті 287 ГПК України.

21. Порядок розгляду касаційної скарги урегульовано статтею 301 ГПК України, згідно з частиною першої якої у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 300 цього Кодексу. Частиною п`ятою цієї ж статті встановлено, що перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи.

22. Частиною тринадцятою статті 8 ГПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

23. Текст цієї ухвали складено в межах розумного строку, враховуючи перебування головуючої судді Вронської Г.О. у відрядженні та відпустці.

24. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

25. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини розумність тривалості провадження повинна бути оцінена в світлі обставин справи та з огляду на такі критерії: правову та фактичну складність справи; поведінку заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінку органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (рішення в справах "Федіна проти України" від 02.09.2010, заява №17185/02, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, заява №36655/02, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, заява №19567/02, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004, заява №62771/00).

Керуючись статтями 234, 235, 287, 290, 294, 301 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Азот" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.07.2025 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2025 року у справі №910/10187/15.

2. Призначити касаційну скаргу до розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

3. Встановити Відповідачу строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання його копії та копій доданих документів Позивачу до 27 листопада 2025 року. У разі закінчення п`ятнадцятиденного строку з дня вручення цієї ухвали вже після встановленої судом дати, останнім днем строку для подання відзиву на касаційну скаргу є день, в який спливає п`ятнадцятиденний строк. У разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами.

4. Витребувати з Господарського суду міста Києва та / або Північного апеляційного господарського суду справу №910/10187/15.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуюча Г. Вронська

Судді Н. Губенко

І. Кондратова