Рішення

від 26.12.2007 по справі 12/547-22/190/07-7/339/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Запорізької

області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

26.12.07                                                                                       

Справа № 

12/547-22/190/07-7/339/07

Суддя   Кутищева Н.С.

Позивач     Комерційний акціонерний банк  “Слов'янський”, м. Запоріжжя

Відповідач Відкрите

акціонерне товариство “Запоріжтрансформатор”, м. Запоріжжя 

Суддя

Кутіщева Н.С.

Представники:

позивача:       Самаріна С.М.,

дов. № 03/12 від 05.11.2007р.

відповідача:  Сокрут М.М., дов. №

1/05-н від 18.12.2006р.

          До господарського суду звернувся  КАБ “Слов'янський”  з позовною заявою  про стягнення з відповідача вартості

безпідставно придбаного майна в сумі 742456 грн. 28 коп. 

         Позивач обґрунтував свої вимоги обставинами,

викладеними в позовній заяві, як на нормативне та документальне обґрунтування

позовних вимог посилається  на ст. 469 ЦК

України, ст. 50 ЗУ “Про власність”, на договір 

від 06.10.1998р., зокрема на його п. 7.3.                     

          Розпорядженням голови господарського

суду Запорізької області № 1498 від 01.10.2007р. справа №  12/547-22/190/07 була передана  на розгляд судді Кутіщевій Н.С.

Ухвалою суду від 01.10.2007р.

справа  №12/547-22/190/07 була прийнята

до провадження, справі присвоєно №12/547-22/190/07-7/339/07, розгляд справи

призначено в судовому засіданні 11.10.2007р. В судовому засіданні оголошувалась

перерва до 22.11.2007р.,   судове

засідання відкладалось до 27.11.2007р.

В судовому засіданні 27.11.2007р.

представниками сторін надано узгоджене клопотання про продовження строку

розгляду спру  до 31.12.2007р.

Клопотання  подано згідно зі ст.ст. 22,

69 ГПК України, судом задоволено. 

Ухвалою суду від  27.11.2007р. судове засідання відкладалось до

26.12.2007р. 

Згідно із заявою про уточнення

позовних вимог № 286 від 23.08.2005р. позивач 

зменшив розмір позовних вимог, просить стягнути  з відповідача 

487568 грн. 81 коп.  вартості

витрат на поліпшення нерухомого майна, на підставі ст.ст. 1212, 1213 ЦК

України, як набутих безпідставно. 

На момент розгляду справи по

суті  на адресу суду від позивача  будь-яких 

інших заяв про уточнення позовних вимог не надходило, не надходило від

сторін і будь-яких інших заяв і клопотань.

             Відповідач не визнав заявлені

позовні вимоги, вважає їх необґрунтованими та не підтвердженими належними

документальними доказами, вказує, що позивач обґрунтував позовні вимоги

приписами ст.ст. 1212, 1213 ЦК України, згідно з якими, особа, яка набула майно

або зберегла  його у себе  за рахунок 

іншої особи  без достатньої

правової підстави (безпідставне набуте майно), зобов'язана повернути  потерпілому це майно. Вказані статті

Цивільного кодексу можуть бути застосовані лише у випадку набуття саме без

достатньої правової  підстави і тільки

майна, а не робіт, послуг та інше (відзив та доповнення до нього долучені до

матеріалів справи). Крім того, 

відповідач зазначає, що  у

звіті  про оцінку майна, який був  наданий 

КАБ “Слов'янський”, як доказ підтвердження сум в наданой заяві про

уточнення позовних вимог, в об'єкт оцінки включений  комплекс робіт по ремонту та зазначає, що

приміщення знаходиться в робочому стані. Але в документах, наданих  суду ВАТ 

“ЗТР”,   за наслідками  виконання 

рішення по справі № 22/32-14/6, вказано, що в  будівлі 

по вул.Кремлівська, б. 8 відсутні або зруйновані будь-які

локально-обчислювальні мережі та пожежно-охоронна сигналізація.  Відповідач 

в відзиві на позов зазначив, що 

ВАТ “ЗТР” не  отримувало від КАБ

“Слов'янський” будь-які  матеріали або

устаткування, тому у  ВАТ “ЗТР” відсутній  обов'язок не тільки повернути їх, але й

відшкодовувати їх вартість,   згідно з п.

4.1. договору від 6 жовтня 1998р. право власності мало перейти до покупця з

моменту передачі векселя, тобто виконання п. 3.1. договору, як наслідок

порушення даної умови -  відсутність

переходу права власності на будівлю до КАБ «Слав'янський».  

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони 

зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними

правами, виявляти взаємну повагу до прав 

і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до

всебічного, повного  та об'єктивного

дослідження всіх обставин справи.

            Згідно ст. 33 ГПК України, кожна

сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу

своїх вимог і заперечень.

           Докази додаються сторонами та іншими

учасниками судового процесу.  

           За 

клопотанням представників сторін судовий процес ведеться без

застосування засобів технічної фіксації.

          Судовий процес завершено 26.12.2007р.

оголошенням вступної та резолютивної частин рішення.

            Розглянувши матеріали справи та

вислухавши пояснення представників сторін, 

суд 

ВСТАНОВИВ:  

         06  жовтня 1998р. між Комерційним акціонерним

банком “Слов'янський” (далі-позивач) та ВАТ “Запоріжтрансформатор”

(далі-відповідач) був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна.

Відповідно до предмету  договору  ВАТ “ЗТР” продав, а  КАБ 

“Слов'янський”  купив

будівлю, яка розташована за адресою:  м.

Запоріжжя,  вул.Кремлівська,б. 8.

            Відповідно до п. 2.1 договору, ціна

продажу будівлі склала 516 000 гривень.

            Позивач по даній справі посилається

на договір, згідно якого перехід права власності на будівлю був обумовлений

моментом виконання п. 3.1. договору. Відповідно до цього пункту, протягом трьох

днів з моменту вступу в силу договору КАБ «Слов'янський», в якості оплати

будівлі, повинен був передати ВАТ «ЗТР»простий вексель номіналом 516 000

гривень з терміном оплати 1 вересня 2001 року, а також підписаний акт про

вексельний платіж та акт прийому-передачі векселя.

            З причини не виконання зобов'язань

з оплати будівлі, ВАТ «ЗТР»звернулось до господарського суду з позовною заявою

про розірвання договору купівлі-продажу від 6 жовтня 1998р. Постановою Дніпропетровського

апеляційного господарського суду від 16 липня 2002р. по справі № 02-5/9-5/26

(4/3/105д)  договір купівлі-продажу від 6

жовтня 1998р. був розірваний. У цій постанові судом був встановлений факт

невиконання КАБ «Слов'янський» зобов'язання по оплаті прийнятої будівлі,

оскільки виданий КАБ «Слов'янський»документ не є векселем, через його дефекти

одержати платіж по ньому неможливо.

           Постановою Запорізького апеляційного

господарського суду від 8 липня 2005р. по справі № 22/32-14/6, предметом

розгляду якої були вимоги ВАТ «ЗТР»з повернення будівлі, встановлено, що

«відповідачем (КАБ «Слав'янський») зобов'язання за договором щодо сплати

грошової суми за прийняте майно не виконані, отже, право власності до

відповідача (КАБ «Слов'янський») не перейшло». Аналогічного висновку дійшов

раніше господарський суд Запорізької області в рішенні від 16 березня 2005р. по

цій же справі. 

           Реєстрацію права власності на

об'єкти нерухомості майна проводить Бюро технічної інвентаризації на  підставі правовстановлюючих документів.

Позивачем  не надано доказів в

підтвердження набуття ним права власності на нежитлове приміщення розташоване

за адресою:  м. Запоріжжя, вул. Кремлівська,

б. 8. в установленому законом порядку. Копія свідоцтва, що долучена до

матеріалів справи, судом не може бути прийнята, як належний доказ реєстрації

права власності за КАБ “Славянський”, поскільки, не наданий оригінал даної

копії, відсутнє її належне завірення. Як пояснив представник позивача в

судовому засіданні 26.12.2007р., оригінал у 

позивача відсутній. 

           Згідно з п. 7.3 договору, на

який  посилається позивач, в разі

порушення продавцем (відповідачем) умов п.п.5.1, 5.2 договору купілі-продажу

від 06.10.1998р., а також, якщо в результаті пред'явлення ким небуть позову до

покупця (позивач)  про визнання договору

недійсним продавець (відповідач) даний договір буде визнаний недійсним,

продавець  (відповідач) відшкодовує

позивачу затрати на покращення предмету договору  (реконструкція, ремонт, пристройки і т.п.),

які були понесені  покупцем (позивач)

після вступу в силу даного договору.  

        Підтвердження настання наслідків,

зазначених в п. 7.3 договору, позивач не надав.

        Таким чином, враховуючи те, що згідно

із п. 4.1. договору від 6 жовтня 1998р. право власності мало перейти до покупця

з моменту передачі векселя, тобто виконання п. 3.1. договору. Порушення такої

умови щодо сплати за набуте майно має наслідком відсутність переходу права

власності на будівлю до КАБ «Слов'янський». 

Даний факт встановлено рішенням суду 

№ 22/32 від 17.03.2004р., в якому зазначено, оскільки  вексель не був переданий продавцю покупцем,

право власності  до КАБ “Словянський” не

перейшло. 

           Згідно зі ст. 35 ГПК України,

рішення суду  з цивільної справи, що

набрало законної сили, є обов'язковим для 

господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення

для вирішення спору.  

            В процесі виконавчого провадження

щодо виконання рішення суду по справі № 22/32-14/6 будівля, яка була предметом

спору, була повернута ВАТ «ЗТР», як законному власнику, про що 29 липня 2005р.

старшим державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Ленінського

районного управління юстиції був складений відповідний акт та постанова про

закінчення виконавчого провадження. При отриманні будівлі представники ВАТ

«ЗТР»також склали акт, в якому вказали технічний стан будівлі, що передається

за рішенням суду.

         Уточненням до позовних вимог № 286 від

23 серпня 2005р. КАБ «Слав'янський» обґрунтував свої вимоги приписами ст. 1212,

1213 Цивільного кодексу України, згідно з якими особа, яка набула майно або

зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави

(безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Вказані статті Цивільного кодексу України можуть бути застосовані лише у

випадку набуття саме без достатньої правової підстави і тільки майна, а не

робіт, послуг та інше.   

            Згідно ст. 33 ГПК України, кожна

сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу

своїх вимог і заперечень.

           Докази додаються сторонами та

іншими учасниками судового процесу.

           Згідно зі ст. 43 ГПК України,

господарський суд  оцінює докази за

своїми   внутрішніми переконаннями, що

ґрунтується на всебічному, повному  і

об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи і їх сукупності.

          Враховуючи не доведення позивачем

безпідставного отримання зазначеної суми грошових коштів відповідачем відсутні

підстави для застосування  до відповідача

умов, зазначених у  ст. 1212 ЦК України

           З урахуванням вищевикладеного,

позовні вимоги є недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

 В позові слід відмовити.

 На підставі викладеного, керуючись  ст. ст. 3, 22, 33, 34, 35, 43,  44, 

49, 82, 84, 85 ГПК України, суд:                                                                           

ВИРІШИВ:

           В позові відмовити.

 Рішення вступає в законну силу через 10

днів з дня його підписання.

 Дата підписання “02” січня 2008р.

          Суддя                                                                            

Н.С. Кутіщева