Постанова від 04.11.2025 по справі 120/17359/24

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/17359/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Свентух В.М.

Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П.

04 листопада 2025 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Драчук Т. О. Смілянця Е. С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Вiнницький завод «Кристал» на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області до Акціонерного товариства «Вiнницький завод «Кристал» про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області звернулось до суду з позовом до Акціонерного товариства "Вінницький завод "Кристал" про стягнення заборгованості.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 23.04.2025 позов задоволено.

Стягнуто з Акціонерного товариства "Вінницький завод "Кристал" на користь Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених за віком на пільгових умовах за грудень 2024 року в загальній сумі 365334,09 грн. (триста шістдесят п`ять тисяч триста тридцять чотири гривні 09 копійок).

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволення позовних вимог повністю.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з`ясування усіх фактичних обставин у справі. Апелянт наголошує, що долучені позивачем розрахунки на виплату та доставку пільгових пенсій не є належними доказами понесення позивачем витрат на виплату та доставку пільгових пенсій через те, що вони не є розрахунковими документами, які підтверджують факт сплати органом Пенсійного фонду України пільгових пенсій та витрат на їх доставку, а тому кожна сума повинна має бути обґрунтована та підтверджена первинними документами.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що Акціонерне товариство "Вінницький завод "Кристал" перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та має обов`язок щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Згідно картки особового рахунку за відповідачем рахується заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначеної за Списком № 2 за грудень 2024 року в загальній сумі 365334,09 грн.

Оскільки, заборгованість добровільно не сплачено, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Особливості відшкодування підприємствами витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, врегульовані Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), Законом України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР) та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, що затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 (далі - Інструкція № 21-1).

Відповідно до положень статті 5 Закону №1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного та соціального страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом та Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Згідно з пунктом 2 розділу XV Закону №1058-IV передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку:

- підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком;

- за рахунок коштів Державного бюджету України пенсії, призначені особам відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (стосовно осіб, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пунктів 2-8 частини другої статті 114 цього Закону (стосовно осіб, які працювали у сільськогосподарських товаровиробників, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та частини третьої статті 114 цього Закону.

Відповідно до абзацу 4 пункту 1 статті 2 Закону №400/97-ВР передбачено, що для платників збору, визначених пунктами 1 і 2 частини першої статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та призначених після дня набрання чинності зазначеним Законом відповідно до пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у період до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 Закону №400/97-ВР, встановлюються ставки збору на обов`язкове державне пенсійне страхування в таких розмірах: 100 відсотків від об`єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону (абзац 3 пункт 1 статті 4 Закону №400/97-ВР).

Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1 встановлює обов`язок підприємств здійснювати відшкодування витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV.

Згідно з пунктом 6.1 Інструкції визначено, що для підприємств та організацій (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України) відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування":

- особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

- особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до підпункту 6.4 пункту 6 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Розрахунки формуються програмними засобами Інтегрованої комплексної інформаційної системи (ІКІС) Пенсійного фонду України до 01 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (підсистема «Призначення та виплата пенсій на базі електронної пенсійної справи» (ППВП ЕПС)) за даними відомостей, сформованих згідно з додатком 8. Уповноважені особи підписують розрахунки та передають їх підрозділам, відповідальним за направлення їх платникам (п. 6.5 Інструкції).

За приписами пункту 6.7 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Вищевказаними положеннями, визначено обов`язок підприємств відшкодовувати витрати на виплату та доставку пенсій особам, яким такі призначені на пільгових умовах.

При цьому, відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій здійснюється на підставі розрахунку сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком №1 та Списком № 2.

Обов`язок визначення сум відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій покладено на позивача, а відповідач зобов`язаний здійснити відшкодування зазначених витрат в розмірах визначених позивачем. Підставою для відшкодування вказаних сум є розрахунки цих витрат, який надсилається підприємству.

З матеріалів справи вбачається, що за АТ "Вінницький завод "Кристал" рахується заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених за віком на пільгових умовах по Списку №2 громадянам: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 за грудень 2024 року в загальній сумі 365334,09 грн.

При цьому, станом на день розгляду справи, суду не надано доказів погашення відповідачем в добровільному порядку вказаної суми заборгованості.

До матеріалів справи позивачем додано розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та докази їх надіслання відповідачу.

Також, позивачем в підтвердження зазначеного надано суду також картку особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Доказів, які спростовували б доводи позивача, відповідачем не надано.

Суд першої інстанції вірно не взяв до уваги доводи відповідача щодо відсутності підстав для відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, з огляду на те, що таким особам мала б бути призначена пенсія у відповідності до статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на підставі раніше діючого законодавства.

Суд звертає увагу, що предмет спору у даній справі не стосується перевірки законності раніше призначених пенсій на пільгових умовах, а тому вирішуючи справу по суті, суд не може робити висновки щодо наявності чи відсутності у осіб права на отримання пільгової пенсії.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 12.03.2019 року в адміністративній справі №802/1426/16-а за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці до Державного підприємства "Вінницький завод "Кристал" про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, зазначивши, що призначення пенсії відповідно до законодавства про пенсійне забезпечення здійснюється за заявою фізичної особи, а тому оспорювання підстав, з яких призначена пенсія (за статтею 13 чи статтею 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення") є виключним правом лише фізичної особи, якій ця пенсія призначена.

Щодо доводів відповідача про те, що розрахунки на виплату та доставку пільгових пенсій не є належним доказом понесення витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, то суд зазначає, що відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", здійснюється відповідно до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підлягають відшкодуванню за відповідний період.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 14.09.2022 року №817/1943/17.

Крім того, Верховний Суд неодноразово висловлювався, що обов`язок з відшкодування повністю витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», в частині пенсій призначених у порядку статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», покладений на підприємства, тобто відповідача (такий висновок міститься, зокрема, у постановах від 20 грудня 2018 року у справах №804/7025/17, № 804/2506/17).

У постанові Верховного Суду від 23 червня 2022 року у справі № 804/2793/18 наголошено, що оцінка наявності пільгових умов праці, атестації робочих місць, відповідного стажу, тощо надається органами Пенсійного фонду при призначенні пенсії особам, а тому не підлягає оцінці при розгляді подібних справ.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі №826/8883/17.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що обов`язок визначення сум відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій покладено на органи Пенсійного фонду. У свою чергу, відповідач підприємство зобов`язане здійснити відшкодування зазначених витрат у розмірах, визначених позивачем.

Підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період. При цьому матеріали справи не свідчать про те, що відповідач має пільги щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. Пенсії, призначені його колишнім працівникам, фінансуються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та підлягають відшкодуванню підприємством.

З урахуванням наведених норм колегія суддів вважає, що Акціонерне товариство "Вінницький завод "Кристал" має законодавчо визначений обов`язок відшкодовувати витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

При цьому, оскільки розрахунки та протоколи про призначення колишнім працівникам Акціонерного товариствп "Вінницький завод "Кристал" наразі у судовому порядку не скасовані, то колегія суддів вважає безпідставним твердження відповідача про відсутність правових підстав для задоволення позову у повному обсязі.

З огляду на викладене та враховуючи те, що на час розгляду судом адміністративної справи заборгованість по сплаті невідшкодованих фактичних витратах на виплату і доставку пенсії призначених на пільгових умовах за Списком №2 відповідачем не сплачена, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених за віком на пільгових умовах за грудень 2024 року в загальній сумі 365334,09 грн. (триста шістдесят п`ять тисяч триста тридцять чотири гривні 09 копійок).

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення, з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції про задоволення позову, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Вiнницький завод «Кристал» залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Драчук Т. О. Смілянець Е. С.