Рішення від 04.11.2025 по справі 760/15583/25

760/15583/25

СОЛОМ`ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2025 року Солом`янський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Кицюк В.С., розглянувши заяву представника позивача - адвоката Шестакова Віталія Юрійовича про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕССО»</a>, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігоря Вікторович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Фесик Марія Олексіївна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 16 жовтня 2025 року задоволено позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕССО»</a>, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігоря Вікторович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Фесик Марія Олексіївна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Визнано виконавчий напис №1720 від 29 січня 2020 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем таким, що не підлягає виконанню. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕССО»</a> на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

20.10.2025 через систему «Електронний суд» надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення, а саме про стягнення з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 7000,00 грн та судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч.3 ст.270 ЦПК).

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 16 жовтня 2025 року задоволено позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕССО»</a>, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігоря Вікторович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Фесик Марія Олексіївна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Визнано виконавчий напис №1720 від 29 січня 2020 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем таким, що не підлягає виконанню. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕССО»</a> на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Відповідно до ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно зі ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №751/3840/15-ц від 20 вересня 2018 року на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

Так, у матеріалах справи міститься: копія договору від 23 травня 2025 року про надання правничої допомоги №23/05-25; копія прибуткового касового ордеру №25 від 06 червня 2025 року на суму 9000,00 грн; копія акту від 06 червня 2025 року до договору від 23 травня 2025 року про надання правничої допомоги №23/05-25 на суму 9000,00 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п.268).

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини у справах «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), «Двойних проти України» (Заява №72277/01), «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у рішенні в справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

На ці ж обставини та критерії посилається Верховний Суд у справі №756/2114/17 від 13 лютого 2019 року, зменшивши розмір судових витрат, зважаючи на те, що заявлений розмір був неспівмірний зі складністю справи.

Враховуючи предмет позову, складність та обсяг самої справи, співмірність складності справи із наданими адвокатом послуг, витраченого представником часу, враховуючи те, що справа розглядалась у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, крім того, така категорія справ не відноситься до складних, а є малозначною, від адвоката не вимагалось проведення значної кількості юридичної роботи, відтак суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 1500,00 грн правової допомоги.

Також, відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, при поданні заяви про забезпечення позову позивач сплатив судовий збір у розмірі 605,60 грн квитанцією від 05 червня 2025 року, відтак вказаний судовий збір підлягає стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.133, 141, 142, 270 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву представника позивача - адвоката Шестакова Віталія Юрійовича про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕССО»</a>, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігоря Вікторович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Фесик Марія Олексіївна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕССО»</a> / код ЄДРПОУ 41146462 / на користь ОСОБА_1 / РНОКПП НОМЕР_1 / витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1500,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕССО»</a> / код ЄДРПОУ 41146462 / на користь ОСОБА_1 / РНОКПП НОМЕР_1 / судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Додаткове рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

Учасник справи, якому повне додаткове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на додаткове рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.

Суддя Вікторія КИЦЮК