Постанова від 04.11.2025 по справі 916/2621/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2025 рокум. ОдесаСправа № 916/2621/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Філінюка І.Г.

суддів: Аленіна О.Ю., Богатиря К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Реденської Даріни Матвіївни

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 09.07.2025

по справі №916/2621/24

за позовом: ОСОБА_1

до відповідачів:

1. ОСОБА_2 ;

2. ОСОБА_3 ;

3. Товариства з додатковою відповідальністю «ОДЕСЬКЕ СПЕЦІАЛЬНЕ КОНСТРУКТОРСЬКЕ БЮРО СПЕЦІАЛЬНИХ ВЕРСТАТІВ»;

4. Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕСТАРТ ТРЕЙД ПЛЮС»

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів:

1. ОСОБА_4 ;

2. ОСОБА_5 ;

3. ОСОБА_6

про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі, визнання недійсним акту приймання-передачі частки у статутному капіталі, скасування реєстраційних дій та визначення розміру часток учасників товариства.

суддя суду першої інстанції Малярчук І.А.

місце винесення ухвали: м. Одеса, Господарський суд Одеської області, пр.-т Шевченка, 29,

повний текст ухвали складено та підписано: 10 липня 2025 року

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.06.2024 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з додатковою відповідальністю «ОДЕСЬКЕ СПЕЦІАЛЬНЕ КОНСТРУКТОРСЬКЕ БЮРО СПЕЦІАЛЬНИХ ВЕРСТАТІВ», Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕСТАРТ ТРЕЙД ПЛЮС», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі, визнання недійсним акту приймання-передачі частки у статутному капіталі, скасування реєстраційних дій та визначення розміру часток учасників товариства.

20.05.2025 до суду від Арбітражного керуючого Селезньова Олександра Вікторовича надійшло клопотання за вих.№ 16056/25 про передачу справи № 916/2621/24 на розгляд за підсудністю до Господарського суду Одеської області на розгляді якого перебуває справа №916/1271/25 про банкрутство ТОВ «Рестарт Трейд Плюс», так як в ході перегляду Єдиного державного реєстру судових рішень розпорядником майна ТОВ «Рестарт Трейд Плюс» арбітражним керуючим Селезньовим О.В. було встановлено, що у проваджені Господарського суду Одеської області перебуває на розгляді справа № 916/2621/24 де боржник є співвідповідач.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.07.2024 передано справу №916/2621/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з додатковою відповідальністю «ОДЕСЬКЕ СПЕЦІАЛЬНЕ КОНСТРУКТОРСЬКЕ БЮРО СПЕЦІАЛЬНИХ ВЕРСТАТІВ», Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕСТАРТ ТРЕЙД ПЛЮС», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі, визнання недійсним акту приймання-передачі частки у статутному капіталі, скасування реєстраційних дій та визначення розміру часток учасників товариства для розгляду Господарським судом Одеської області в рамках справи №916/1271/25 про банкрутство ТОВ «РЕСТАРТ ТРЕЙД ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 45485254).

В мотивах прийнятого рішення, суд першої інстанції зазначив, враховуючи, що наслідком задоволення вимог, заявлених у справі №916/2621/24, може бути зміна розміру або складу ліквідаційної маси боржника, беручи до уваги, що майнові спори за участю боржника концентруються виключно в межах справи про банкрутство, що дозволяє здійснювати ефективний судовий контроль щодо повернення майнових активів боржника у його розпорядження, з метою відновлення платоспроможності такого боржника або належного формування ліквідаційної маси банкрута, справа №916/2621/24, стороною у якій є ТОВ «РЕСТАРТ ТРЕЙД ПЛЮС», підлягає передачі для розгляду Господарського суду Одеської області судді Демешина О.А. в межах справи про банкрутство №916/1271/25.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 звернулась до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 09.07.2025 у справі № 916/2621/24 та відмовити в задоволенні клопотання арбітражного керуючого Селезньова Олександра Вікторовича про передання справи № 916/2621/24 за підсудністю для розгляду в межах справи № 916/1271/25 про банкрутство ТОВ «Рестарт Трейд Плюс».

Узагальнені доводи апеляційної скарги:

Скаржник зазначає, що помилковим є висновок суду першої інстанції про майновий характер спору у справі № 916/2621/24.

У випадку задоволення позову скаржник не зможе одразу отримати право власності на спірну частку в статутному капіталі ТДВ «Одеське спеціальне конструкторське бюро спеціальних верстатів», а лише матиме можливість успадкувати її після свого батька ОСОБА_7 , котрий був протиправно позбавлений статусу учасника ТДВ «Одеське спеціальне конструкторське бюро спеціальних верстатів» шляхом укладення Договору купівлі-продажу частки від 21.10.2021.

Скаржник зазначає, що позовні вимоги у справі № 916/2621/24 спрямовані на відновлення становища яке існувало до порушення прав Позивача шляхом приведення відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТДВ «Одеське спеціальне конструкторське бюро спеціальних верстатів» у попередній стан (зокрема, відомостей щодо власника частки в статутному капіталі вказаного Товариства в розмірі 34,43%).

В оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції не навів жодного обґрунтування (крім посилання на постанову Верховного Суду від 28.09.2022 по справі № 910/4277/21) свого висновку про майновий характер спору у справі № 916/2621/24.

На думку скаржника, вказана ухвала не може вважатись обґрунтованою та не відповідає вимогам ч. 5 ст. 236 ГПК України.

Також, суд першої інстанції не надав оцінку змісту заявлених скаржником позовних вимог про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників та не звернув увагу на те, що позовні вимоги спрямовані не на набуття права власності на спірну частку в статутному капіталі, а на відновлення складу учасників ТДВ «Одеське спеціальне конструкторське бюро спеціальних верстатів», який існував до порушення прав та інтересів скаржника.

Процесуальний рух справи у суді апеляційної інстанції.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Філінюк І.Г. судді Аленін О.Ю., Принцевська Н.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.07.2025.

На момент надходження апеляційної скарги матеріали справи №916/2621/24 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.07.2025 доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №916/2621/24 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Реденської Даріни Матвіївни на ухвалу Господарського суду Одеської області від 09.07.2025 по справі №916/2621/24 до надходження матеріалів справи з суду першої інстанції.

09.09.2025 матеріали справи №916/2621/24 надійшли на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

У зв`язку з перебуванням судді Принцевської Н.М. з 09.09.2025 до 10.10.2025 у відпустці, розпорядженням керівника апарату суду № 390 від 16.09.2025 призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.09.2025, для розгляду справи №916/2621/24 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді - Філінюка І.Г., судді: Аленіна О.Ю., Богатиря К.В.

Ухвалою Південно західного апеляційного господарського суду від 16.09.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Реденської Даріни Матвіївни на ухвалу Господарського суду Одеської області від 09.07.2025 по справі №916/2621/24.

Визначено розгляд апеляційної скарги Реденської Даріни Матвіївни на ухвалу Господарського суду Одеської області від 09.07.2025 по справі №916/2621/24 здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Відзив на апеляційну скаргу, а також інших додаткових клопотань чи заяв, в порядку статті 207 ГПК України до суду апеляційної не надходило.

Згідно з частини 13 статті 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно пункту 12 частини першої статті 255 Господарського процесуального кодексу України, окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, про передачу справи на розгляд іншого суду.

Відповідно до частини другої статті 271 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Згідно з частиною другою статті 270 ГПК України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Відповідно до часини другої статті 273 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції у відповідності до вимог статті 282 ГПК України, зазначає, що встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини даної справи є наступними.

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про передання справи №916/2621/24 для розгляду Господарським судом Одеської області в рамках справи про банкрутство ТОВ «РЕСТАРТ ТРЕЙД ПЛЮС», з огляду на наступне.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття суд, встановлений законом включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Юридично обґрунтоване розмежування повноважень кожної ланки судової системи, а також однойменних судів однієї ланки щодо розгляду і вирішення господарських справ гарантує безпомилковість діяльності всієї судової системи, здійснення покладених на неї завдань та є однією з юридичних гарантій належного та справедливого здійснення судочинства.

У постанові від 27.10.2020 у справі №635/551/17 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово визначала критерії розмежування судової юрисдикції. Такими критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, визначала: суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Виснувала, що крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ (див., зокрема постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.10.2020 у справі № 635/551/17, від 12.01.2021 у справі №127/21764/17, від 23.03.2021 у справі 367/4695/20).

Господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах (стаття 1 Господарського процесуального кодексу України).

Положеннями Господарського процесуального кодексу України визначено такі види юрисдикції (підсудності): предметна та суб`єктна юрисдикція господарських судів (статті 20-23 Господарського процесуального кодексу України), інстанційна юрисдикція (статті 24-26 Господарського процесуального кодексу України) та територіальна юрисдикція (підсудність) (статті 27-31 Господарського процесуального кодексу України).

Справи, що відносяться до господарської юрисдикції, наведені в статті 20 Господарського процесуального кодексу України, серед яких, зокрема, є справи про банкрутство як одна з категорії спорів, що підсудні господарським судам.

Так, у пункті 8 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України закріплена юридична норма, відповідно до якої до справ, що належать до юрисдикції господарських судів, входять справи про банкрутство (неплатоспроможність) та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника.

Особливості порядку та процедури розгляду справ про банкрутство в межах господарської юрисдикції, визначеної Господарським процесуальним кодексом України, регламентуються Кодексом України з процедур банкрутства.

Згідно з преамбулою Кодексу України з процедур банкрутства цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Відповідно до статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства банкрутством є визнана господарським судом нездатність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника; боржником для цілей цього Кодексу є юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав.

Отже, банкрутством як різновидом процедур, що здійснюються в межах спеціалізації господарського судочинства, є судова процедура, яка регламентує правовідносини, що виникають внаслідок нездатності боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів через процедури санації чи ліквідації, які визначені Кодексом України з процедур банкрутства. Цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи, передбачаючи ряд процесуальних норм, які регулюють порядок здійснення судочинства в цих процедурах (відкриття провадження у справі про банкрутство, види судових рішень у банкрутстві та порядок їх оскарження тощо).

Статтею 7 цього Кодексу визначено порядок розгляду спорів, стороною в яких є боржник.

Відповідно до частини першої, абзацу 1 частини другої статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України.

Метою, яку переслідував законодавець у вказаній нормі закону, є концентрація майнових спорів за участю боржника, щодо якого господарським судом здійснюється розгляд справи про банкрутство, оскільки вирішення таких спорів впливає на зміну - збільшення/зменшення конкурсної, ліквідаційної маси боржника і, як наслідок, впливає на права самого боржника, кредиторів у справі про банкрутство на можливість погашення/непогашення їх кредиторських вимог у справі про банкрутство.

Верховний Суд неодноразово зауважував, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №918/420/16, постанови Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі №911/2043/20, від 23.09.2021 у справі №904/4455/19).

Провадження у справі про банкрутство, на відміну від позовного, призначенням якого є визначення та задоволення індивідуальних вимог кредиторів, одним із завдань має задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможним боржником. При цьому обов`язковим завданням провадження у справі про банкрутство є справедливе задоволення усієї сукупності вимог кредиторів в порядку черговості, встановленої законом. Тому провадження у справах про банкрутство об`єктивно формується на засадах конкуренції кредиторів.

Дотримання цього принципу забезпечується, зокрема, концентрацією судових спорів, стороною яких є боржник, у межах справи про його банкрутство відповідно до пункту 8 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України та кореспондуючими цій нормі правилами статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства.

Таким чином, з прийняттям Кодексу України з процедур банкрутства законодавцем фактично було сконцентровано майнові та ряд немайнових вимог в межах однієї судової процедури банкрутства в судах господарської юрисдикції, задля повного та комплексного вирішення усіх правових проблем неплатоспроможної особи (як фізичної, так і юридичної), яка може бути визнана банкрутом (ліквідована) за наслідком такої процедури, що матиме наслідком закриття (припинення) провадження з розгляду спорів у всіх інших юрисдикційних органах з вимогами до неї.

Системний аналіз змісту приписів статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства у сукупності із зазначеними нормами Господарського процесуального кодексу України щодо предметної та територіальної юрисдикції (підсудності) свідчить, що принцип концентрації в межах справи про банкрутство спорів, у яких стороною є боржник, є універсальним, та поширюється, зокрема, на спори з позовними вимогами немайнового характеру до боржника. Цей підхід є дієвим механізмом забезпечення реалізації принципу конкурсного імунітету, а також судового контролю у відносинах неплатоспроможності та банкрутства, за яким усі рішення чи дії, що можуть вплинути на майнові активи боржника, мають бути підконтрольні суду, що здійснює провадження у справі про банкрутство.

Так, на розгляді Господарського суду Одеської області перебуває справа №916/1271/25 про банкрутство ТОВ «Рестарт Трейд Плюс» (код ЄДРПОУ 45485254), а саме ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.04.2025 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Рестарт Трейд Плюс» (вул. Бугаївська, 35, оф. 412, м. Одеса, 65005, код 45485254), накладено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном, призначено розпорядником майна ТОВ «Рестарт Трейд Плюс» арбітражного керуючого Селезньова Олександра Вікторовича (свідоцтво № 258 від 18.07.2013).

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.09.2025 задоволено заяву від 12.09.2024 за вх.№ 33226/24 про зміну предмету позову, доповнену заявою від 16.09.2024 за вх.№ 33556/24.

Доповнено заявлені позивачем позовні вимоги вимогами: «Визначити розмір статутного капіталу Товариства з додатковою відповідальністю «ОДЕСЬКЕ СПЕЦІАЛЬНЕ КОНСТРУКТОРСЬКЕ БЮРО СПЕЦІАЛЬНИХ ВЕРСТАТІВ» (ідентифікаційний код: 00224871) у розмірі 271 035,00 грн (двісті сімдесят одна тисяча тридцять п`ять гривень) та визначити розмір часток учасників Товариства з додатковою відповідальністю «ОДЕСЬКЕ СПЕЦІАЛЬНЕ КОНСТРУКТОРСЬКЕ БЮРО СПЕЦІАЛЬНИХ ВЕРСТАТІВ» (ідентифікаційний код: 00224871) наступним чином: ОСОБА_7 , АДРЕСА_1 . Розмір частки засновника (учасника): 93 330,00 грн; Спектор Ілля Натанович, АДРЕСА_2 . Розмір частки засновника (учасника): 62 836,00 грн; ОСОБА_5 , АДРЕСА_2 . Розмір частки засновника (учасника): 27 808,00 грн; ОСОБА_8 , АДРЕСА_2 . Розмір частки засновника (учасника): 23 255,00 грн; ОСОБА_6 , АДРЕСА_3 . Розмір частки засновника (учасника): 19 052,00 грн; ОСОБА_9 , АДРЕСА_4 . Розмір частки засновника (учасника): 44 754,00 грн»; «Припинити право Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕСТАРТ ТРЕЙД ПЛЮС» (ідентифікаційний код: 45485254, адреса реєстрації: 65005, Україна, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Бугаївська, будинок, 35, офіс, 412) на участь у Товаристві з додатковою відповідальністю «ОДЕСЬКЕ СПЕЦІАЛЬНЕ КОНСТРУКТОРСЬКЕ БЮРО СПЕЦІАЛЬНИХ ВЕРСТАТІВ» (ідентифікаційний код: 00224871). ».

Залучено в якості співвідповідача по справі №916/2621/24 - Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕСТАРТ ТРЕЙД ПЛЮС» (65005, Україна, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Бугаївська, будинок, 35, офіс, 412, код ЄДРПОУ 45485254).Як зазначив сам позивач у заяві про зміну предмету позову, що ТОВ «Рестарт Трейд Плюс», наразі є учасником, який володіє спірною часткою, а тому, внаслідок задоволення позову, буде позбавлений цієї частки.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з позицією місцевого господарського суду, що оскільки наслідком задоволення вимог, заявлених у справі №916/2621/24, може бути зміна розміру або складу ліквідаційної маси боржника Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕСТАРТ ТРЕЙД ПЛЮС», беручи до уваги, що майнові спори за участю боржника концентруються виключно в межах справи про банкрутство, що дозволяє здійснювати ефективний судовий контроль щодо повернення майнових активів боржника у його розпорядження, з метою відновлення платоспроможності такого боржника або належного формування ліквідаційної маси банкрута, справа №916/2621/24, стороною у якій є ТОВ «РЕСТАРТ ТРЕЙД ПЛЮС», підлягає передачі для розгляду Господарського суду Одеської області в межах справи про банкрутство №916/1271/25.

Механізм реалізації приписів пункту 8 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України, частини першої, абзацу першого частини другої статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства законодавець конкретизував у частині третій цієї статті Кодексу України з процедур банкрутства, установивши, що матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у частині другій цієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

Зі змісту наведених вище норм убачається, що законодавець захищає не лише права банкрута, а й права інших осіб, які мають вимоги до банкрута. Захист таких осіб полягає у тому, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство після відкриття провадження в інших справах, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті. При цьому таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який здійснює провадження у справі про банкрутство відповідача.

Таке урегулювання процедури розгляду спорів до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, встановлює зрозумілу і справедливу процедуру закінчення розгляду справи належним судом, дотримання принципу визначення юрисдикції справи та підсудності спорів одному господарському суду, який акумулює усі вимоги до відповідача, щодо якого порушено процедуру банкрутства.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 31 Господарського процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо, зокрема, справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Отже, імперативний припис частини третьої статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства про передачу справи, стороною якої є боржник, до суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника, підлягає реалізації в порядку статті 31 Господарського процесуального кодексу України невідкладно, після отримання судом, що розглядає справу позовного провадження, інформації про відкриття провадження у справі про банкрутство сторони у спорі (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 01.04.2022 у справі №925/162/20(711/6697/19)).

З огляду на викладене вище, Господарський суд Одеської області, передаючи справу №916/2621/24 на розгляд Господарському суду Одеської області для її розгляду в межах справи №916/1271/ про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕСТАРТ ТРЕЙД ПЛЮС», правильно застосував норми процесуального права, які регулюють правила підсудності.

Таким чином, доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм процесуального права під час прийняття оскаржуваної ухвали не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування законної та обґрунтованої ухвали колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду не вбачає.

Доводи апеляційної скарги також жодним чином не спростовують висновків, до яких дійшла колегія суддів та не доводять неправильність чи незаконність рішення, прийнятого судом першої інстанції.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України»).

Висновки апеляційного господарського суду.

Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Будь-яких підстав для скасування ухвали Господарського суду Одеської області від 09.07.2025 про передачу справи в рамках справи №916/1271/25 про банкрутство ТОВ «РЕСТАРТ ТРЕЙД ПЛЮС», за результатами її апеляційного перегляду, колегією суддів не встановлено.

За вказаних обставин оскаржувана ухвала Господарського суду Одеської області від 09.07.2025 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга залишенню без задоволення із віднесенням витрат на оплату судового збору за подачу апеляційної скарги на скаржника.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Реденської Даріни Матвіївни залишити без задоволення

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 09.07.2025 у справі № 916/2621/24 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Київську обласну прокуратуру.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, передбачені статтею 288 ГПК України.

Головуючий суддяІ.Г. Філінюк

Суддя О.Ю. Аленін

Суддя К.В. Богатир