Ухвала від 05.11.2025 по справі 916/542/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"05" листопада 2025 р. Справа № 916/542/18Господарський суд Одеської області у складі судді Нікітенка С.В., розглянувши заяву від 04.11.2025 про відвід судді (вх. № 2-1715/25 від 04.11.2025) та заяву про самовідвід, у справі

за позовом: Заступника прокурора Одеської області (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3; код ЄДРПОУ 03528552) в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (65026, м. Одеса, площа Думська, № 1, код ЄДРПОУ 43015722),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Морський клуб ТЦФ (65026, м. Одеса, вул. Приморська, 6; код ЄДРПОУ 30256779),

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державне підприємство Адміністрація морських портів України (01135, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 14, код ЄДРПОУ 38727770),

про стягнення 1438952,58 грн, розірвання договору оренди нерухомого майна та зобов`язання повернути майно,

за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_1 ),

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю Морський клуб ТЦФ (65026, м. Одеса, вул. Приморська, 6; код ЄДРПОУ 30256779),

до відповідача-2: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (65026, м. Одеса, площа Думська, № 1, код ЄДРПОУ 43015722,

до відповідача-3: Прокуратури Одеської області (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3; код ЄДРПОУ 03528552),

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Державне підприємство Адміністрація морських портів України (01135, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 14, код ЄДРПОУ 38727770),

про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Одеської області 26.03.2018 звернувся до Господарського суду Одеської області в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області (на теперішній час Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях) з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю Яхт клуб Одеса-2009 (на теперішній час товариство з обмеженою відповідальністю Морський клуб ТЦФ) з вимогами про:

- Стягнення з ТОВ Яхт клуб Одеса-2009 на користь державного бюджету України заборгованості за договором оренди нерухомого майна від 20.09.2005 в розмірі 1162880,45 грн та пені в розмірі 276072,13 грн;

- Розірвання договору оренди державного нерухомого майна, укладеного 20.09.2005 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та ТОВ Яхт клуб Одеса-2009;

- Зобов`язання ТОВ Яхт клуб Одеса-2009 повернути державі в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області передане у строкове платне користування за договором оренди від 20.09.2005 р. державне нерухоме майно, а саме: 54/1000 комплексу будівель морського вокзалу: літ. Б: 81 - малий елінг, 96 - великий елінг, 83, 84, 85, 86, 87, 88, 89, 90, 91, 92, 97, 98, 99, 100 - рундуки на першому поверсі, 52, 53, 54, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62 - рундуки на другому поверсі, 16 - магазин, 20- склад магазину, 41,42 - вмивальня, 43, 44, 45, 48, 49 - душова, 50, 46, 47 - туалети; 38 - кладова, 34, 24 - диспетчерські, 15, 16, 17, 25 - офіс, 23 - коридор, 26, 27, 28 - приміщення, 12 - кімната для переговорів, 13 - кухня, 11- кают-компанія, 18, 22 - вмивальня, 19, 21 - туалети, 20 - ванна, загальною площею 2084,8 кв.м; 54/1000 холлу 8, площею 4,96 кв.м, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Приморська, 6.

Також до Господарського суду Одеської області із позовом до ТОВ "Морський Клуб ТЦФ", РВ ФДМУ та прокуратури Одеської області звернувся ОСОБА_1 як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, в якому (з урахуванням заяви про зміну предмету позову) просив застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину до заявленої прокурором в інтересах РВ ФДМУ заборгованості ТОВ "Морський Клуб ТЦФ" за договором оренди від 20.09.2005 у загальному розмірі 1438952,58 грн, з яких: 1162880,45 грн основного боргу та 276072,13 грн пені.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 21.11.2024, яке постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.06.2025 залишено без змін, позов заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях задоволено повністю. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю Морський клуб ТЦФ на користь Державного бюджету України заборгованість за договором оренди нерухомого майна від 20.09.2005 в розмірі 1162880,45 грн та пеню в розмірі 276072,13 грн. Розірвано договір оренди державного нерухомого майна, укладений 20.09.2005 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області і Товариством з обмеженою відповідальністю ЯХТ КЛУБ Одеса-2009. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю Морський клуб ТЦФ повернути державі в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях передане у строкове платне користування за договором оренди від 20.09.2005 державне нерухоме майно, а саме: 54/1000 комплексу будівель морського вокзалу: літ. Б: 81 - малий елінг, 96 - великий елінг, 83, 84, 85, 86, 87, 88, 89, 90, 91, 92, 97, 98, 99, 100 - рундуки на першому поверсі, 52, 53, 54, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62 - рундуки на другому поверсі, 16 - магазин, 20- склад магазину, 41, 42 - вмивальня, 43, 44, 45, 48, 49 - душова, 50, 46, 47 - туалети; 38 - кладова, 34, 24 - диспетчерські, 15, 16, 17, 25 - офіс, 23 - коридор, 26, 27, 28 - приміщення, 12 - кімната для переговорів, 13 - кухня, 11 - кают-компанія, 18, 22 - вмивальня, 19, 21 - туалети, 20 - ванна, загальною площею 2084,8 кв.м.; 54/1000 холлу - 8, площею 4,96 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_2 . Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Морський клуб ТЦФ на користь Одеської обласної прокуратури суму судових витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 25108,29 грн, суму судових витрат по сплаті судового збору за подання апеляційних скарг у розмірі 75324,88 грн та суму судових витрат по сплаті судового збору за подання касаційних скарг у розмірі 100433,18 грн.

27 грудня 2024 року Господарським судом Одеської області на виконання рішення від 21.11.2024 у справі № 916/542/18, що набрало законної сили 27.12.2024, було видано накази про примусове виконання рішення суду.

Ухвалою Верховного Суду від 02.09.2025 закрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.06.2025 та рішення Господарського суду Одеської області від 21.11.2024 у справі № 916/542/18.

03 листопада 2025 року до Господарського суду Одеської області від ОСОБА_1 надійшла заява (вх. № 2-1712/25 від 03.11.2025) про перегляд рішення Господарського суду Одеської області від 21.11.2024 за нововиявленими обставинами у справі № 916/542/18.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 03.11.2025 заяву по справі № 916/542/18 передано на розгляд судді Нікітенку С.В.

04 листопада 2025 року до Господарського суду Одеської області від ОСОБА_1 надійшла заява (вх. № 2-1715/25) про відвід судді, в якій заявник просить суд відвести суддю Господарського суду Одеської області Нікітенка С.В. від розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі № 916/542/18.

Обґрунтовуючи заяву про відвід, ОСОБА_1 посилається на те, що суддя, який вже ухвалював рішення у справі, не має права переглядати це саме рішення за нововиявленими обставинами, бо це означає, що він перевіряє власну законність, а це конфлікт інтересів і порушення принципу безсторонності.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість (ч. 2 ст. 39 ГПК України).

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу (ч. 3 ст. 39 ГПК України).

Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження (ч. 7 ст. 39 ГПК України).

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Нікітенка С.В. від розгляду заяви (вх. № 2-1712/25 від 03.11.2025) про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у справі № 916/542/18, суд дійшов таких висновків.

Частиною 3 ст. 38 ГПК України встановлено, що відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Судом встановлено, що 03.11.2025 Бондаренко А.В. подав до суду заяву (вх. № 2-1712/25 від 03.11.2025) про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у справі № 916/542/18.

04 листопада 2025 року ОСОБА_1 стало відомо, що його заяву (вх. № 2-1712/25 від 03.11.2025) про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у справі № 916/542/18 передано на розгляд судді Нікітенку С.В.

Отже, Бондаренко А.В. заявив відвід у встановлений законом строк.

Підстави для відводу (самовідводу) судді встановлені ст. 35 ГПК України. Так, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Статтею 36 ГПК України встановлено недопустимість повторної участі судді у розгляді справи, а саме:

1) суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі;

2) суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення;

3) суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції;

4) суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції;

5) суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі;

6) суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у цій справі.

За висновком суду, посилання заявника на підставу для відводу, що суддя який ухвалював рішення у справі, не може переглядати це саме рішення за нововиявленими обставинами є помилковим та таким що не відповідає чинному законодавству.

Крім того, незгода позивача з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.

Побоювання та твердження заявника щодо можливої упередженості судді є чуттєвими припущеннями, які не мають під собою об`єктивного підґрунтя.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, оскільки на думку суду, ОСОБА_1 не наведено обґрунтованих підстав для відводу судді, які встановлені ст.ст. 35, 36 ГПК України.

Суд звертає увагу, що заява про відвід подана 04.11.2025, а судове засідання по заяві ще не призначено. Тобто заява про відвід надійшла до суду більше ніж за три робочі дні до судового засідання у справі № 916/542/18.

З огляду на викладене, відповідно до ст. 39 ГПК України, заява підлягає передачі на розгляд іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу.

Проте, суд враховує наступне.

Згідно із частинами першою, третьою статті 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Відповідно до частини першої статті 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Згідно із пунктом 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зав`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що спливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості чи впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежності судової влади буде підірвано.

Відповідно до пункту 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Тому при розгляді заяви про відвід судді слід виходити саме з суб`єктивної оцінки сторони у справі щодо дій головуючого у справі. Іншими словами, якщо сторона має сумнів в безсторонності судді, навіть тоді, коли об`єктивно це нічим не підкріплено, то практика Європейського суду з прав людини наголошує на необхідності задоволення такої заяви про відвід, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд.

Таким чином, сам факт недовіри особи може створити враження необ`єктивності та упередженості судді при розгляді справи, а відтак в майбутньому стане причиною сумнівів в об`єктивності, справедливості, неупередженості та законності судового рішення у справі та зможе поставити під сумнів забезпечення реалізації права особи на справедливий судовий розгляд.

Згідно із частиною дев`ятою статті 39 ГПК України питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Враховуючи вищевикладене, вважаю за необхідне заявити самовідвід від розгляду заяви (вх. № 2-1712/25 від 03.11.2025) ОСОБА_1 про перегляд рішення Господарського суду Одеської області від 21.11.2024 за нововиявленими обставинами у справі № 916/542/18 з підстав того, що в рамках розгляду вказаної справи ОСОБА_1 вже подавались заяви про відвід судді Нікітенка С.В., а також те, що 09.02.2025 ОСОБА_1 подавалась скарга до Вищої ради правосуддя на суддю Нікітенка С.В.

За таких обставин, проаналізувавши вищенаведені обставини, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України, суддя Нікітенко С.В. вважає за необхідне заявити самовідвід від розгляду заяви про перегляд рішення від 21.11.2024 за нововиявленими обставинами у справі № 916/542/18 з метою недопущення сумнівів у неупередженості або об`єктивності судді.

У відповідності до ч. 1 ст. 40 ГПК України у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу.

З огляду на викладене, самовідвід судді Нікітенка С.В. від розгляду заяви про перегляд рішення від 21.11.2024 за нововиявленими обставинами у справі № 916/542/18 підлягає задоволенню, а відповідна заява передачі уповноваженому працівнику Господарського суду Одеської області для вирішення питання про повторний автоматизований розподіл заяви.

Керуючись ст.ст. 32, 35, 38, 39, 40, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Визнати заяву ОСОБА_1 (вх. № 2-1715/25 від 04.11.2025) про відвід судді Нікітенка С.В. від розгляду заяви у справі № 916/542/18 необґрунтованою.

2. Самовідвід судді Нікітенка С.В. від розгляду заяви (вх. № 2-1712/25 від 03.11.2025) про перегляд рішення від 21.11.2024 за нововиявленими обставинами у справі № 916/542/18 задовольнити.

3. Заяву (вх. № 2-1712/25 від 03.11.2025) про перегляд рішення від 21.11.2024 за нововиявленими обставинами у справі № 916/542/18 передати для повторного автоматизованого розподілу.

Ухвала набирає законної сили відповідно до приписів ст. 235 ГПК України та не підлягає оскарженню.

Ухвалу підписано 05.11.2025.

Суддя Нікітенко С.В.