Ухвала від 05.11.2025 по справі 489/8961/25

Справа № 489/8961/25

Номер провадження 2-з/489/42/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2025 року місто Миколаїв

Інгульський районний суд м. Миколаєва у складі судді Кокорєва Вячеслава Валентиновича, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Опіка-Капітал" про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Опіка-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення боргу

встановив

Заявник звернувсядо судуз заявоюпро забезпеченняпозову уцивільній справіза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Опіка-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення боргу. В обгрунтування вимог зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Опіка-Капітал» звернулося до Інгульського районного суду м. Миколаєва з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики в сумі 1 690 176,00 грн. (один мільйон шістсот дев`яносто тисяч сто сімдесят шість гривень 00 копійок) та судового збору в сумі 25352,64 (двадцять п`ять тисяч триста п`ятдесят дві гривні 64 копійки). Предметом позову є стягнення із Відповідача суму боргу за договором позики. На теперішній час боржник за договором позики має не обмежені права щодо розпорядження належними йому коштами та майном протягом часу розгляду справи у суді. Можливість розпорядження Відповідачем належними йому грошовими коштами та майном до вирішення спору по суті може ускладнювати виконання прийнятого рішення суду.

Тому представник заявника просив суд вжити заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на всі грошові кошти та все майно, що належить ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) в межах суми ціни позову у розмірі 1 690 176,00 грн. (один мільйон шістсот дев`яносто тисяч сто сімдесят шість гривень 00 копійок), заборонити його відчуження у будь-який спосіб.

Суд, дослідивши заяву та додані до неї матеріали, дійшов до наступного.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Відповідно до частини 1 статті 149 Цивільного процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150цього Кодексу заходів забезпечення позову.

За змістом частини 3 статті 150 цього Кодексу, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Положеннями частини 1 статті 150ЦПК України встановлені види забезпечення позову, в тому числі, накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; заборона вчиняти певні дії; заборона іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання, тощо.

Частина 8 статті 153ЦПК України передбачає, що в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову.

Виходячи з вказаних норм, підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення позивача, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів про забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.

Слід також зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Судом встановлено, що предметом спору є стягнення заборгованості за договором позики з ОСОБА_1 в сумі 1690176,00 грн.

При цьому у заяві про забезпечення позову, заявник просить накласти арешт на всі грошові кошти та на все майно, що належить відповідачу, без конкретизації такого.

Суд враховуєпозицію ВерховногоСуду впостанові від06.08.2025ц/с№ 759/22148/24 та позицію Верховного Суду в постанові №444/1646/24 від 23.04.2025 та приходить до висновку, що в даному випадку, беручи до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких підлягають обмеженню й можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів, суд позбавлений можливості за відсутності відомостей про наявність у відповідача рухомого і нерухомого майна надати оцінку співмірності заходів забезпечення позову заявленим позовним вимогам, а, отже, і застосувати такі заходи.

Проаналізувавши вищевказані постанови Верховного Суду, суд бере до уваги постанову Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17, в якій зазначено, що при забезпеченні позову суд повинен враховувати збалансованість інтересів сторін та виходити зі співмірності заходів забезпечення позову заявленим позовним вимогам.

Як встановлено судом, заявником не надано будь-яких відомостей щодо належного відповідачу рухомого і нерухомого майна, наявності чи відсутності обтяжень такого майна, наявності/відсутності рахунків, відкритих на ім`я відповідача у банках, у зв`язку із чим, із урахуванням принципу диспозитивності, не довів співмірності заходів забезпечення позову, на застосуванні яких наполягав, заявленим позовним вимогам.

Окрім того, суд звертає увагу, що, звертаючись до суду з позовом про стягнення боргу за договором позики, позивач свої вимоги обґрунтовує, зокрема, укладеним між сторонами договором зворотньо - фінансової допомоги №13/2017 від 31.07.2017, проте самого договору до матеріалів позову не долучає. Зазначене виключає можливість перевірити судом обумовлений, за наявності, строк виконання такого зобов`язання та наявність підстав звернення до суду з вимогами про повернення коштів, у разі коли строк виконання настав.

Приймаючи до уваги наведені норми процесуального та матеріального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості, співмірності і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, а відсутність відомостей про наявність у відповідача рухомого/нерухомого майна, відкритих рахунків в банках, суд вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

В той же час, суд вважає за необхідне роз`яснити, що законодавством не обмежено право позивача на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову у випадку наявності підстав для такого звернення з одночасним обґрунтуванням необхідності вжиття запропонованих заходів забезпечення та їх співмірності заявленим вимогам.

Керуючись ст. ст. 149, 150, 157 ЦПК України, суд

ухвалив

В задоволенні заяви відмовити.

Копію ухвали направити заявнику для відома.

Інформація про учасників справи:

Заявник (позивач): Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Опіка-Капітал", код ЄДРПОУ 33804530, адреса: 36019, м. Полтава, вул. Колективна, 10.

Відповідач (боржник): ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Особа, щодо якої вжито заходи забезпечення позову без її повідомлення, може подати до суду мотивовану заяву про їх скасування, яка розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.

Повний текст ухвали складено 05.11.2025.

Суддя В. В. Кокорєв