Вирок від 06.11.2025 по справі 953/480/23

Справа№ 953/480/23

н/п 1-кп/953/324/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2025 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

за участі:

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисників - адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинуваченого - ОСОБА_6 ,

розглянувши в судовому засіданні в приміщенні Київського районного суду м. Харкова в залі судового засідання, направлений з Харківської обласної прокуратури обвинувальний акт за результатами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42022220000000287 від 23.07.2022, за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Чемужівка Зміївського району Харківської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, раніше не судимого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 Кримінального кодексу України,

УСТАНОВИВ:

22.09.2022 директор «Скрипаївське навчально-дослідне господарство» ОСОБА_6 , перебуваючи у службовому кабінеті №14 Спеціалізованої екологічної прокуратури Харківської обласної прокуратури за адресою: м. Харків, вул. Студентська, буд 5, маючи умисел на надання неправомірної вигоди, звернувся до ОСОБА_7 - старшого групи прокурорів - начальника спеціалізованої екологічної прокуратури Харківської обласної прокуратури з пропозицією надання неправомірної вигоди без визначення її розміру за прийняття рішення про закриття кримінального провадження № 420222200000002760 від 18.07.2022, на що ОСОБА_7 відмовився від вказаної пропозиції.

26.09.2022 ОСОБА_6 , перебуваючи у службовому кабінеті №14 Спеціалізованої екологічної прокуратури Харківської обласної прокуратури за адресою: м. Харків, вул. Студентська, буд 5, реалізуючи свій злочинний умисел, повторно висловив ОСОБА_7 пропозицію щодо надання неправомірної вигоди за закриття кримінального провадження № 420222200000002760 від 18.07.2022 та зазначив, що пропонує неправомірну вигоду у сумі 2000 доларів США за прийняття вказаного рішення, на що ОСОБА_7 повторно відмовився від вказаної пропозиції.

27.09.2022 приблизно о 14:10 ОСОБА_6 , перебуваючи у службовому кабінеті №14 Спеціалізованої екологічної прокуратури Харківської обласної прокуратури за адресою: м. Харків, вул. Студентська, буд 5, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на надання неправомірної вигоди, надав ОСОБА_7 неправомірну вигоду у сумі 2000 доларів США та 1000 Євро за закриття кримінального провадження № 420222200000002760 від 18.07.2022.

Вказаними діями ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 369 ч. 3 КК України, а саме надання службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того хто надає таку вигоду дій з використання наданої йому влади та службового становища.

До суду подано угоду між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості, укладену та підписану 06.11.2025 між прокурором відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 , обвинуваченим ОСОБА_6 та його захисником - адвокатом ОСОБА_4 .

Прокурор в судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості, призначити ОСОБА_6 узгоджене покарання.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 вину у вчиненні інкримінованого його кримінального правопорушення визнав у повному обсязі, розкаявся у вчиненому та пояснив, що під час укладення угоди діяв добровільно, розуміє свої права та наслідки укладення угоди про визнання винуватості, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості судом, дав згоду на застосування узгодженого виду покарання.

Захисник ОСОБА_4 просив затвердити угоду про визнання винуватості, зазначив, що умови угоди не суперечать вимогам КПК України та відповідають інтересам обвинуваченого ОСОБА_6 .

Із змісту угоди про визнання винуватості від 06.11.2025 вбачається, що прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо всіх істотних обставин даного кримінального провадження. Обвинувачений ОСОБА_6 зобов`язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі обвинувального акту у судовому провадженні та здійснити благодійний внесок на підтримку ЗС України у розмірі 100 тис грн.

При цьому сторони вважають за можливе призначити покарання ОСОБА_6 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України у вигляді позбавлення волі строком 5 років з конфіскацією майна. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з іспитовим строком. Застосувати спеціальну конфіскацію, шляхом вилучення у власність держави грошових коштів у сумі 2000 (дві тисячі) доларів США та 1000 (одна тисяча) Євро, які були предметом неправомірної вигоди.

Суд не вправі перевіряти фактичні обставини вчиненого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, оскільки не здійснює оцінку доказів у кримінальному провадженні під час проведення судового засідання, виходячи з того, що межі розгляду встановлюються лише змістом угоди про визнання винуватості.

При вирішенні питання про відповідність угоди про визнання винуватості від 06.11.2025 вимогам ст. ст. 469, 474 КПК України, суд враховує, що умови угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам КПК України, зокрема щодо змісту та порядку укладення угод, а також щодо узгодженої між сторонами міри покарання, яка відповідає загальним правилам призначення кримінальних покарань, встановленим КК України, ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, правова кваліфікація дій кримінального правопорушення вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб. Не встановлені підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, не є очевидною можливість невиконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань за угодою, фактичні підстави для невизнання винуватості відсутні.

При цьому суд враховує, що в судовому засіданні обвинувачений визнав повністю вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні, щиро розкаявся.

Згідно ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Відповідно до п. 2-1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо тяжких корупційних злочинів у разі відсутності ознак вчинення цих кримінальних правопорушень у співучасті, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, і за умови повного відшкодування підозрюваним або обвинуваченим завданого збитку або заподіяної шкоди (якщо таких збитків або шкоди було завдано).

Судом встановлено, що дана угода про визнання винуватості за своїм змістом та порядком укладення відповідає вимогам ст.ст. 468-470, 472 КПК України, а також відповідає положенням КК України щодо правової кваліфікації злочинів та узгодженої міри покарання, яка передбачена санкцією ч. 3 ст. 369 КК України.

Сумніву у добровільності та істинності позиції обвинуваченого ОСОБА_6 не встановлено.

В судовому засіданні суд переконався у добровільності укладення сторонами угоди і що угода про визнання винуватості від 06.11.2025 не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок, дії будь-яких інших обставин ніж ті, які передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб і є наявні фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченого.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 369 КК України, а саме надання службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того хто надає таку вигоду дій з використання наданої йому влади та службового становища.

Судом враховуються дані про особу ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який раніше до кримінальної відповідальності не притягався, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває; відповідно до медичної документації має транзиторну ішемічну атаку в вертебро-базилярному басейні від 30.07.2024 (наслідки інфаркту мозку), на підставі чого з 30.01.2025 йому призначено другу групу інвалідності та рекомендовано оперативне втручання для видалення утворення в правої тім`яної кістки (ознаки злоякісної пухлини); має на утриманні неповнолітню дитину - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2.

Узгоджене сторонами в угоді покарання відповідає вимогам статей 63, 65, 66, 69, 75, 76, 77 КК України.

Згідно з ч. 5 ст. 65 КК у випадку затвердження вироком угоди про визнання вини суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК при призначенні покарання, обставиною які його пом`якшують, визнаються, у тому числі, щире каяття.

Згідно з судовою практикою, під щирим каяттям розуміється, що особа визнає свою вину за усіма пунктами висунутого проти неї обвинувачення, дає правдиві свідчення, щиро жалкує про вчинене, негативно оцінює кримінальне правопорушення, бажає виправити ситуацію, яка склалася, демонструє готовність понести покарання.

Беручи до уваги викладене, суд зазначає, що поведінка та ставлення ОСОБА_6 до вчиненого ним кримінального правопорушення вказує на наявність щирого каяття. До таких висновків суд доходить з огляду на: беззастережне визнання обвинуваченим своєї вини; надання ним відповідей на всі запитання суду щодо обставин вчинення інкримінованого кримінального правопорушення; негативне ставлення та жаль обвинуваченого щодо вчинення такого кримінального правопорушення; готовність понести покарання, обумовлене в угоді.

Отже, обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття, яке полягає у повному визнанні своєї вини обвинуваченим, осуді своїх дій, наявності відчуття жалю за скоєне, розуміння наслідків своїх дій, здійснення благодійного внеску на підтримку ЗС України у розмірі 100 тис грн, про що також зазначено стороною обвинувачення.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Згідно зі ст.ст. 50, 65 КК України особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинне бути адекватним характеру скоєних дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують та обтяжують.

Узгоджена між сторонами міра покарання за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 369 КК України, є достатньою для виправлення обвинуваченого і відповідає загальним засадам призначення покарання.

Враховуючи викладене, беручи до уваги тяжкість вчиненого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, особу винного, наявність декількох обставин, що пом`якшують покарання, про які зазначено вище, суд доходить висновку про можливість виправлення останнього без відбування покарання та про можливість його звільнення від відбування покарання з випробуванням, згідно зі ст. 75 КК України з іспитовим строком та покладенням на обвинуваченого обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням на підставі угоди про визнання винуватості, суд призначає йому додаткове покарання у виді конфіскації майна, оскільки така умова узгоджена сторонами угоди.

Отже, за наслідками розгляду угоди в судовому засіданні під час судового провадження, суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, приходить до висновку про наявність правових підстав для прийняття рішення про затвердження угоди про визнання винуватості між сторонами кримінального провадження: прокурором та обвинуваченим і призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання за вчинення вказаного кримінального правопорушення.

За таких обставин суд вважає, що виправленню обвинуваченого ОСОБА_6 може сприяти покарання, узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості.

Враховуючи викладене, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального законодавства, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження та роз`яснивши їм наслідки укладення та затвердження угод, передбачені ст. 473 КПК України, а саме, відповідно до ч. 2 ст. 473 КК України, наслідком укладення та затвердження угоди про визнання винуватості для прокурора, підозрюваного чи обвинуваченого є обмеження їх права оскарження вироку згідно з положеннями ст.ст. 394, 424 КПК України, а для обвинуваченого - також його відмова від здійснення прав, передбачених абз. 1 та 4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, суд вважає, що угода, укладена 06.11.2025 між прокурором відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 , обвинуваченим ОСОБА_6 та його захисником - адвокатом ОСОБА_4 , про визнання винуватості, відповідає вимогам КПК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, обвинувачений ОСОБА_6 визнав вину, фактичні підстави для визнання вини наявні, узгоджені вид та міра покарання відповідають загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, у зв`язку із чим суд вважає, що угода підлягає затвердженню.

За наведених обставин, угоду належить затвердити, а ОСОБА_6 визначити узгоджену міру покарання в угоді про визнання винуватості.

Суд встановив, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Це в судовому засіданні підтвердив обвинувачений, його захисник та прокурор. Будь-яких заяв чи скарг, які б свідчили про зворотнє матеріали справи не містять.

Обвинувачений підтвердив можливість виконання всіх взятих на себе зобов`язань згідно з угодою, а суд не встановив об`єктивних перешкод до зазначеного.

Відповідно до ст. ст. 118, 122, 124 КПК України, судові витрати за проведення судової технічної експертизи документів №СЕ-19/121-22/13004-ДД від 21.10.2022 у розмірі 2831, 70 гр.; за проведення судової економічної експертизи №СЕ-19/121-22/13956-ВЗ від 05.12.2022 у розмірі 24 163, 84 гр., підлягають стягненню з ОСОБА_6 на користь держави.

Згідно ч. 1 ст. 96-1 КК України, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених КК України, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною КК України, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Як встановлено вище, ОСОБА_6 27.09.2022 приблизно о 14:10, перебуваючи у службовому кабінеті №14 Спеціалізованої екологічної прокуратури Харківської обласної прокуратури за адресою: м. Харків, вул. Студентська, буд 5, реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на надання неправомірної вигоди, надав начальнику Спеціалізована екологічна прокуратура (на правах відділу) Харківської обласної прокуратури ОСОБА_7 неправомірну вигоду у сумі 2000 доларів США та 1000 Євро за закриття кримінального провадження № 420222200000002760 від 18.07.2022.

Враховуючи викладене, грошові кошти у сумі 2000 (дві тисячі) доларів США та 1000 (одна тисяча) Євро, були предметом неправомірної вигоди.

Вказане кримінальне правопорушення є умисним кримінальним правопорушенням та за його вчинення передбачено основне покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років, тому вказані грошові кошти у сумі 2000 (дві тисячі) доларів США та 1000 (одна тисяча) Євро, підлягають спеціальній конфіскації у власність держави на підставі ст. ст. 96-1, 96-2 КК України.

Крім того, ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 28.09.2022 (справа № 953/5367/22 н/п 1-кс/953/3571/22), накладено арешт на майно, яке вилучене у ОСОБА_6 , 27.09.2022 під час огляду приміщення - кабінету №14 за адресою: м. Харків, вул. Студентська, буд. 5, а саме: грошові кошти в сумі 8298 гр. та мобільний телефон торгівельної марки «Iphone X» серійний номер НОМЕР_1 , IMEI НОМЕР_2 , з сім-картою оператора мобільного зв`язку з номером НОМЕР_3 , які підлягають конфіскації на користь держави.

Долю речових доказів суд вважає за необхідне вирішити на підставі ст. 100 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 374, 376, 395, 472, 473, 474, 475 КПК України, суд,-

ухвалив:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 06.11.2025, укладену між прокурором відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 , обвинуваченим ОСОБА_6 та його захисником - адвокатом ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42022220000000287 від 23.07.2022.

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від призначеного покарання у виді позбавлення волі звільнити з іспитовим строком на 1 (один) рік, поклавши на нього обов`язки у відповідності до ст. 76 КК України:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;

-не виїжджати за межі України без погодження з представником уповноваженого органу з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судові витрати за проведення судових експертиз: судової технічної експертизи документів №СЕ-19/121-22/13004-ДД від 21.10.2022 у розмірі 2831 (дві тисячі вісімсот тридцять одну) гр. 70 коп.; судової економічної експертизи №СЕ-19/121-22/13956-ВЗ від 05.12.2022 у розмірі 24 163 (двадцять чотири тисячі сто шістдесят три) гр. 84 коп. у загальному розмірі 26 995 (двадцять шість тисяч дев`ятсот дев`яносто п`ять) гр. 54 коп.

На підставі ст. ст. 96-1, 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію та конфіскувати у власність держави грошові кошти у сумі 2000 (дві тисячі) доларів США та 1000 (одна тисяча) Євро.

Вилучені у ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 8298 (вісім тисяч двісті дев`яносто вісім) гр. та мобільний телефон торгівельної марки «Iphone X» серійний номер НОМЕР_1 , IMEI НОМЕР_2 , з сім-картою оператора мобільного зв`язку з номером НОМЕР_3 конфіскувати на користь держави.

Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з підстав, передбачених частиною 4 статті 394 Кримінального процесуального кодексу України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1