Ухвала від 06.11.2025 по справі 991/11394/25

Справа № 991/11394/25

Провадження 1-кс/991/11482/25

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2025 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1 (далі - слідчий суддя чи суд),

отримавши клопотання арбітражного керуючого -

розпорядника майна товариства з обмеженою відповідальністю «Спецкомунтех» ОСОБА_2

про повернення застави

у кримінальному провадженні №72024031050000007 від 13.09.2025

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий опис судового провадження.

06.11.2025 до ВАКС надійшло клопотання про повернення застави арбітражного керуючого-розпорядника майна товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Спецкомунтех» ОСОБА_2 (далі- заявник), для розгляду якого відповідно до статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі-КПК) і протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду визначено слідчого суддю ОСОБА_1 .

2. Короткий виклад питання.

Заявник у клопотанні просив: «Вирішити питання щодо заміни ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) запобіжного заходу встановленого ухвалою Волинського апеляційного суду у справі №161/7918/25 від 12.05.2025 у зв`язку із його неналежним виконанням. Повернути заставодавцю ТОВ «Спецкомунтех» (код ЄДРПОУ: 41898871) на рахунок №: НОМЕР_2 , відкритий в АТ «ОТП Банк» заставу у розмірі 2 128 000,00 грн (два мільйони сто двадцять вісім тисяч гривень 00 копійок), сплачену на рахунок Волинського апеляційного суду №UA838201720355219002000082775, відкритого у Державній казначейській службі України, м. Київ (код ЄДРПОУ - 42255369) на у зв`язку із її перерахуванням без належної правової підстави»,

що обґрунтовувалось зокрема таким: «12.05.2025 ухвалою Волинського апеляційного суду №161/7918/25 відносно ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) було обрано запобіжний захід у вигляді застави визначивши її в розмірі 1000 (однієї тисячі) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 028 000 (три мільйони двадцять вісім тисяч) у національній грошовій валюті, яка може бути внесена як самим підозрюваний, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок Волинського апеляційного суду. На виконання вказаної ухвали суду 12.05.2025 року з рахунку ТОВ «СПЕЦКОМУНТЕХ» № НОМЕР_2 , відкритого в АТ «ОТП Банк», було безпідставно, незаконно та з перевищенням службових повноважень, здійснено платіж на рахунок Волинського апеляційного суду №: UA838201720355219002000082775, відкритого у Державній казначейській службі України, м. Київ (код ЄДРПОУ - 42255369).

Призначенням платежу зазначено: «оплата застави як запобіжного заходу за ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1 ), без ПДВ».

Сума перерахування склала - 2 128 000,00 грн (два мільйони сто двадцять вісім тисяч гривень 00 копійок).

Вказані кошти, 12.05.2025 були перераховані ОСОБА_4 як директором ТОВ «Спецкомунтех» без належної правової підстави та всупереч положенням Законів України та Статуту ТОВ «Спецкомунтех» із перевищенням службових повноважень, що містить ознаки кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 358 Кримінального кодексу України, з огляду на наступне:

Ухвалою господарського суду Волинської області від 10.10.2025, було відкрито провадження в справі №:903/852/25 про банкрутство ТОВ «СПЕЦКОМУНТЕХ» (43005, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Карпенка-Карого, буд. 10, код ЄДРПОУ: 41898871) розпорядником майна призначено арбітражного керуючого ОСОБА_2 (Свідоцтво Міністерства юстиції України про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 310 від 12.03.2013, адреса: вул. Галицького Данила, буд. 14, м. Луцьк, 43016)….

Таким чином, обраний ухвалою Волинського апеляційного суду запобіжний захід фактично не було виконано ОСОБА_4 оскільки частина застави у розмірі - 2 128 000,00 грн (два мільйони сто двадцять вісім тисяч гривень 00 копійок) була фактично ним незаконно викрадена з рахунку ТОВ «Спецкомунтех» та з огляду на призначення мене розпорядником майна та в силу положень Кодексу України з процедур банкрутства я зобов`язаний вживати заходів для захисту майна боржника та повернення таких коштів на рахунок боржника. На підставі вищевикладеного, у зв`язку із безпідставністю та незаконністю подальшого перебування грошових коштів ТОВ «Спецкомунтех» (код ЄДРПОУ - 42255369) у розмірі - 2 128 000,00 грн (два мільйони сто двадцять вісім тисяч гривень 00 копійок) на рахунку Державної казначейської служби України у м. Київ (код ЄДРПОУ - 42255369) UA838201720355219002000082775, у зв`язку із неналежним виконанням встановленого ухвалою Волинського апеляційного суду запобіжного заходу»

3. Обґрунтування позиції суду.

3.1. Згідно із частиною 1 статті 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, і пунктом 9 частини 2 статті 131 визначено зокрема, що заходами забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.

Частиною 1 статті 176 КПК визначено, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Згідно з частиною 1 статті 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 частини 1 цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до частини 1 статті 182 КПК застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (а саме постановою КМУ від 11.01.2012 №15), з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами 3 або 4 статті 183 цього кодексу.

Частиною 6 статті 182 КПК визначено, що підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Згідно з частиною 11 статті 182 КПК, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

3.2. Згідно з частиною 1 статті 200 КПК, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.

Відповідно до частини 1 статті 201 КПК, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною 5 статті 194 цього кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

З огляду на вищенаведене, обґрунтованість застосованого раніше запобіжного заходу може піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за наявності яких такий запобіжний захід було застосовано, або внаслідок виникнення інших обставин, які можуть бути підставами зміни запобіжного заходу в сторону його продовження чи пом`якшення, зміни чи скасування, оскільки тривала дія запобіжного заходу без врахування конкретних обставин справи може призвести до порушення прав, свобод чи інтересів учасників кримінального провадження.

Разом з тим КПК визначає можливими суб`єктами подання клопотання про зміну запобіжного заходу винятково таких учасників кримінального провадження як прокурора чи слідчого за погодженням з прокурором (стаття 200) або підозрюваного, обвинуваченого, до якого застосовано запобіжний захід, та його захисника (стаття 201).

Подане заявником, який не є учасником кримінального провадження, клопотання про повернення застави фактично є клопотанням про зміну запобіжного заходу підозрюваному у кримінальному провадженні, однак арбітражний керуючий - розпорядник майна не може бути суб`єктом подання такого клопотання.

3.3. КПК безпосередньо не передбачає процесуальний порядок дій суду щодо клопотання, яке подано неналежним суб`єктом.

Проте частиною 6 статті 9 КПК визначено, що у випадках, коли положення цього кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною 1 статті 7 цього кодексу, якими серед інших є засади змагальності та диспозитивності.

Відповідно до статті 7 КПК зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, належать змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, що відповідно до статті 28 КПК передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим кодексом.

Також до загальних засад кримінального провадження належить диспозитивність, зміст якої розкрито статтею 26 КПК, а саме, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

З огляду на таке, подане заявником клопотання належить залишити без розгляду, а провадження за таким належить закрити. Водночас належить зазначити, що статтею 309 КПК не передбачено можливість оскарження такої ухвали слідчого судді під час досудового розслідування.

Керуючись статтями 7, 9, 22, 26, 200, 201, 309, 369-372, 532КПК, суд

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту постановлення.

Слідчий суддя ОСОБА_1