Постанова

від 18.01.2008 по справі 6/60а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/60а

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                        Тел. 698-166, факс 7-44-62

Іменем України

П О С Т А Н О В А

                    "18" січня 2008 р.          11 год. 35 хв., м. Чернігів          Справа № 6/60а

Господарський суд Чернігівської області у складі:

судді                                          Блохіної Ж.В.

при секретарі                           Зеленко Л.М.

за участю представників:

позивача                                   Лященко Я.О., довіреність № 11 від  15.01.2008р.,

відповідача                              Сидоренко Н.В., довіреність № б/н від 08.01.2008р.,

третьої особи                           Маковки О.П., довіреність №07/01 від 03.01.2008р.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні позов     Підприємства споживчої кооперації “Центр інформаційних

                                                  технологій” Чернігівської обласної спілки споживчих

                                                  товариств, м. Чернігів, проспект Перемоги, 139

до відповідача                        Деснянського відділу державної виконавчої служби

                                                  Чернігівського міського управління юстиції,

                                                  вул. Шевченка, 118, м. Чернігів,

за участю

третьої особи на стороні

відповідача                             Управління Пенсійного фонду України в Деснянському

                                                  районі м. Чернігова, м. Чернігів, проспект Перемоги, 141,

про                                            визнання недійсною постанови,

                                                           ВСТАНОВИВ:

Підприємством споживчої кооперації “Центр інформаційних технологій” Чернігівської обласної спілки споживчих товариств подано позов до Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції про визнання недійсною постанови від 18.12.2007р. про відкриття виконавчого провадження з виконання вимоги про сплату боргу від  04.08.2006р. №Ю-47.02/487  на суму 128224,06 грн., пред'явленої до виконання Управлінням Пенсійного фонду України в Деснянському районі  м. Чернігова.

Ухвалою від 15.01.2008р. суд залучив до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі  м. Чернігова.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, обґрунтовуючи їх тим, що позивачем вимога про сплату боргу від  04.08.2006р. №Ю-47.02/487 була оскаржена в судовому порядку: постановою господарського суду Чернігівської області від 22.02.2007р. по справі №6/347а/20а у позові було відмовлено; ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.08.2007р. постанову від 22.02.2007р. залишено без змін. Проте позивачем було подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду, а тому позивач вважає, що згідно п.1 ч. 5 ст. 215 Кодексу адміністративного судочинства України та Розпорядження Кабінету Міністрів України „Про деякі питання спрощеної системи оподаткування” від 10.03.2005р. №58-р, виконання вимоги про сплату боргу від  04.08.2006р. №Ю-47.02/487 повинно бути зупинено. Окрім того, позивач вважає, що в нього відсутній борг перед Управлінням Пенсійного фонду України в Деснянському районі  м. Чернігова, оскільки нарахування здійснені  останнім з порушенням чинного законодавства. За таких обставин, позивач вважає постанову від 18.12.2007р. про відкриття виконавчого провадження необґрунтованою та прийнятою з порушенням законодавства України.    

Представник відповідача позовні вимоги не визнає, вважає, що постанова від 18.12.2007р. про відкриття виконавчого провадження винесена державним виконавцем на підставі пред'явленої до виконання вимоги від  04.08.2006р. №Ю-47.02/487 та відповідає ст.ст. 3, 19 Закону України „Про виконавче провадження”.

Представник третьої особи позовні вимоги вважає безпідставними, посилаючись на те, що вимога про сплату боргу від  04.08.2006р. №Ю-47.02/487 оскаржувалась позивачем, але на момент пред'явлення її до виконання вона є дійсною та такою, що відповідає вимогам законодавства.

Вислухавши представників сторін,  дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд  встановив наступне.

        Згідно ч. 1-3 п. 3 ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058 територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату, яка є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Управлінням Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова в зв'язку з наявністю боргу по сплаті страхованих внесків, який обліковується за Підприємством споживчої кооперації “Центр інформаційних технологій” Чернігівської обласної спілки споживчих товариств, було сформовано та направлено позивачу вимогу про сплату боргу від  04.08.2006р. №Ю-47.02/487  на суму боргу 128224,06 грн.

Відповідно до абз. 8 ч. 3 ст. 106 Закону № 1058 у разі, якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом  десяти  робочих  днів  після  її  отримання  не  сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу,  але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду  також  має  право  звернутися  до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

Підприємством споживчої кооперації “Центр інформаційних технологій” Чернігівської обласної спілки споживчих товариств вимога Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі  м. Чернігова про сплату боргу від  04.08.2006р. №Ю-47.02/487 була оскаржена в судовому порядку: постановою господарського суду Чернігівської області від 22.02.2007р. по справі №6/347а/20а у позові було відмовлено; ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.08.2007р. постанову від 22.02.2007р. залишено без змін.

    Згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

  Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

  У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

 Отже, вимога Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі  м. Чернігова про сплату боргу  від  04.08.2006р. №Ю-47.02/487  на суму боргу 128224,06 грн.  визнана судом такою, що відповідає  вимогам Законів України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”, "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та підлягає виконанню.

Згідно ст. 3 Закону  України  "Про  виконавче  провадження" ВВР, 1999 р., N 24 примусове виконання   рішень   державною  виконавчою  службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

    Відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи:

    1) виконавчі листи, що видаються судами, та накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду;

    2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах у випадках, передбачених законом;

    3) судові накази;

    4) виконавчі написи нотаріусів;

    5) посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень цих комісій;

    6) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

    7) рішення органів державної влади, прийняті з питань володіння і користування культовими будівлями та майном;

    8) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу;

    9) рішення інших органів державної влади у випадках, якщо за законом їх виконання покладено на державну виконавчу службу;

    10) рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та   застосування практики Європейського суду з прав людини".

Відповідно до ст. 19 Закону України  "Про  виконавче  провадження" у виконавчому документі повинні бути зазначені:

    1) назва документа, дата видачі та найменування органу, посадової особи, що видали документ;

    2) дата і номер рішення, за яким видано виконавчий документ;

    3) найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і  боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо;

    4) резолютивна частина рішення;

    5) дата набрання чинності рішенням;

    6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

    Виконавчий документ має бути підписаний уповноваженою посадовою особою і скріплений печаткою.

    Законом можуть бути встановлені також інші додаткові вимоги до  виконавчих  документів.

   Державним виконавцем на підставі вимоги від  04.08.2006р. №Ю-47.02/487, пред'явленої до виконання Управлінням Пенсійного фонду України в Деснянському районі  м. Чернігова, та згідно ст.ст. 3, 19 Закону України „Про виконавче провадження” винесена постанова від 18.12.2007р. про відкриття виконавчого провадження.

Тобто виконавче провадження відкрито після набрання законної сили постановою господарського суду від 22.02.2007р., якою вимога Управління Пенсійного фонду України в Деснянському район м. Чернігова про сплату боргу  від  04.08.2006р. №Ю-47.02/487  на суму боргу 128224,06 грн.  визнана такою, що відповідає  вимогам законодавства.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги  є необґрунтованими  і  задоволенню не підлягають.

       Керуючись ст. ст. 94, 158, 160 - 163, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, -

С У Д         В И Р І Ш И В:    

       1. У позові відмовити.

    2.  Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

3. Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд  першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

 Постанова в повному обсязі виготовлена 22.01.2008р.

Суддя                                                                                                       Ж.В. Блохіна