Ухвала від 10.11.2025 по справі 902/196/19

УХВАЛА

10 листопада 2025 року

м. Київ

cправа № 902/196/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Картере В.І.,

розглянувши заяву ОСОБА_1

про відвід судді Студенця В.І. від розгляду справи № 902/196/19

за позовом ОСОБА_2

до ОСОБА_3 , Фермерського господарства "Ланецького", ОСОБА_4

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Державний реєстратор Погребищенської районної державної адміністрації Вінницької області

про визнання недійсними рішень засновників та відновлення правового становища,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся 17.10.2025 до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.10.2025 про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Вінницької області від 18.07.2019 у справі № 902/196/19.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 20.10.2025 для розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.10.2025 у справі №902/196/19 визначено такий склад колегії суддів: Студенець В.І. - головуючий, судді: Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.

Від ОСОБА_1 06.11.2025 до відкриття касаційного провадження у справі № 902/196/19 надійшла заява про відвід судді - Студенця В.І. від розгляду даної справи.

Заяву про відвід мотивовано тим, що оскаржуване рішення Господарського суду Вінницької області від 18.07.2019 вже переглядалось раніше в касаційному порядку за касаційною скаргою дружини скаржника ОСОБА_1 та за результатами такого перегляду ухвалою від 26.07.2021 було відмовлено ОСОБА_5 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Господарського суду Вінницької області від 18.07.2019 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.12.2019 у справі № 902/196/19. При цьому, така ухвала була прийнята колегією суддів у складі: головуючий суддя: Студенець В.І., судді: Мамалуй О.О., Стратієнко Л.В. Отже, суддя Студенець В.І., раніше вже був у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, яка розглядала по суті касаційну скаргу іншого учасника справи на те саме рішення суду першої інстанції (рішення Господарського суду Вінницької області від 18.07.2019), яка наразі оскаржується й ОСОБА_1 .

Ухвалою Верховного Суду від 06.11.2025 у справі № 902/196/19 доводи, викладені у заяві про відвід судді Студенця В.І. визнано необґрунтованими, матеріали заяви про відвід суддів у справі № 902/196/19 разом з матеріалами касаційної скарги ОСОБА_1 передано на автоматизований розподіл для визначення судді з розгляду заяви про відвід.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного господарського суду від 07.11.2025 заяву ОСОБА_1 про відвід судді Студенця В.І., у справі №902/196/19 передано на розгляд судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Картере В.І.

Розглянувши матеріали заяви про відвід судді Студенца В.І., Верховний Суд відмовляє в її задоволенні з огляду на таке.

Відповідно до приписів частин восьмої та одинадцятої статті 39 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Статтями 38, 42 ГПК України закріплені права та обов`язки учасників справи, серед яких, право подавати заяви, зокрема і про відвід колегії суддів.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтями 35, 36 ГПК України.

Відповідно до частин другої та третьої статті 38 ГПК України, з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи.

Порядок визначення суддів для розгляду справ врегульовано, зокрема, статтями 6, 32, Розділом ХІ ГПК України, Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженим рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 № 39 (далі - Положення), Засадами використання автоматизованої системи документообігу суду у Верховному Суді, затверджених постановою Пленуму Верховного Суду від 21.03.2025 № 7, рішенням зборів суддів КГС ВС від 08.01.2024 № 1.

Частиною другої статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.

Частинами 1, 2 статті 32 ГПК України встановлено, що визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другої статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

Відповідно до частини третьої статті 32 ГПК України справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов`язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою суддя-доповідач. Персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду.

Порядок визначення суддів для розгляду справ врегульовано, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України, Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженим рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 № 39 із змінами, внесеними рішенням Ради суддів України від 26.03.2025 № 15 (далі - Положення про автоматизовану систему документообігу суду), Засадами використання автоматизованої системи документообігу суду у Верховному Суді, затвердженими постановою Пленуму Верховного Суду від 21.03.2025 № 7 (далі - Засади використання АСДС у Верховному Суді), Особливостями визначення складу суду в Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду, затвердженими рішенням зборів суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.03.2025 № 6 із змінами, внесеними рішенням зборів суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.05.2025 № 7 (далі - Особливості визначення складу суду в Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду).

Згідно із частинами 1, 2, 3 статті 6 ГПК України у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система. Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до господарського суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в день надходження документів. Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).

Відповідно до підпункту 17.4 пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи такі дії вчиняються в такому порядку: до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, але не довше, ніж три місяці з дня набрання чинності цією редакцією Кодексу, - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу; після приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, встановленими цією редакцією Кодексу.

Пунктом 2.3.2 Положення про автоматизовану систему документообігу суду визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою шляхом: автоматизованого розподілу судових справ під час реєстрації відповідної судової справи; пакетного автоматизованого розподілу судових справ після реєстрації певної кількості судових справ; розподілу судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді; визначення складу суду з метою заміни судді (суддів); повторного автоматизованого розподілу судових справ. Збори суддів відповідного суду мають право визначати особливості автоматизованого розподілу судових справ у випадках, прямо передбачених цим Положенням.

Постановою Пленуму Верховного Суду від 21.03.2025 № 7 затверджено Засади використання автоматизованою системою документообігу суду (далі - АСДС) у Верховному Суді, що введені в дію з 01.04.2025.

Згідно з пунктом 1.3 Засад використання АСДС у Верховному Суді збори суддів касаційного суду для забезпечення здійснення автоматизованого розподілу судових справ між суддями, зокрема, визначають особливості застосування Положення про автоматизовану систему документообігу суду відповідними касаційними судами з урахуванням положень процесуального законодавства.

Визначення судді-доповідача (колегії суддів) для розгляду судових справ здійснюється АСДС під час реєстрації документів відповідальною особою секретаріату відповідного касаційного суду або Великої Палати - користувачем АСДС, який має відповідні функціональні обов`язки та права, а також в інших випадках необхідності визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу з урахуванням спеціалізації (за наявності) (пункт 1.7 Засад використання АСДС у Верховному Суді).

Для розгляду судової справи колегією суддів АСДС визначає суддю-доповідача в порядку, передбаченому пунктом 1.7 цих Засад. Після визначення судді-доповідача АСДС визначає інших суддів з числа постійно діючої колегії суддів, визначеної зборами суддів, до якої входить суддя-доповідач, без урахування повноважень для здійснення процесуальних дій, на момент автоматизованого розподілу, якщо інше не встановлено зборами суддів (пункт 2.3 Засад використання АСДС у Верховному Суді).

Пунктом 2.12 Засад використання АСДС у Верховному Суді визначено, що в разі коли відповідно до Положення передбачається передача судової справи раніше визначеному судді-доповідачу (складу суду), під раніше визначеним суддею-доповідачем (складом суду) слід розуміти суддю-доповідача (склад суду) відповідного касаційного суду. Зазначене не поширюється на склад палати, об`єднаної палати касаційного суду чи Великої Палати, якщо справа була раніше передана на їх розгляд.

Підпунктом 2.3.39.7 пункту 2.3.39 Положення про автоматизовану систему документообігу суду передача судової справи раніше визначеному судді, судді-доповідачу проводиться щодо апеляційних та касаційних скарг (в тому числі й тих, які подані в рамках однієї справи, але на різні судові рішення), що надійшли до суду апеляційної чи касаційної інстанції після визначення судді-доповідача у цій судовій справі, якщо провадження не закінчено.

Відповідно до підпункту 1 пункту 4 Особливостей визначення складу суду в Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду передаються раніше визначеному для розгляду конкретної справи складу суду (судді-доповідачу, колегії суддів (три і більше суддів)) касаційні (апеляційні) скарги, що надійшли до Касаційного господарського суду після визначення судді-доповідача у цій справі, у тому числі після направлення справи для продовження розгляду судом нижчої інстанції, крім випадків надходження судової справи після нового її розгляду судом нижчої інстанції.

За загальним правилом після визначення судді-доповідача у справі касаційні (апеляційні) скарги, що надійшли до Касаційного господарського суду, передаються раніше визначеному для розгляду справи складу суду.

Отже, законодавець передбачив формування колегії суддів для розгляду справ виключно АСДС, а тому судді не впливають на формування складу суду для розгляду конкретної справи, що сприяє забезпеченню реалізації учасниками справи права на судовий захист незалежним та безстороннім судом, встановленим законом, як складової права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд зазначає, що згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.01.2020 для розгляду справи № 902/196/19 за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.12.2019 та рішення Господарського суду Вінницької області від 18.07.2019 визначено колегію суддів у складі: Студенець В.І. - головуючого, Стратієнко Л.В., Баранець О.М.

Ухвалою Верховного Суду від 25.06.2020 було закрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Господарського суду Вінницької області від 18.07.2019 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.12.2019 у справі №902/196/19 на підставі пункту 1 частини першої статті 296 ГПК України.

В подальшому, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 902/196/19 за касаційною скаргою ОСОБА_5 було визначено колегію суддів у складі: Студенець В.І. - головуючого, Стратієнко Л.В., Баранець О.М., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 22.07.2021.

У зв`язку з відпусткою судді Баранця О.М., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 902/196/19 було визначено колегію суддів у складі: Студенець В.І. - головуючого, Стратієнко Л.В., Мамалуй О.О., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 26.07.2021.

Ухвалою Верховного Суду від 26.07.2021 закрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_5 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.12.2019 та рішення Господарського суду Вінницької області від 18.07.2019 у справі № 902/196/19 на підставі пункту 3 частини першої статті 293 ГПК України.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.05.2023 для розгляду справи №902/196/19 за касаційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.03.2023 визначено такий склад колегії суддів: Студенець В.І. - головуючий, судді: Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.

Касаційна скарга ОСОБА_6 була переглянута Верховним Судом та за результатом її розгляду 13.06.2023 було ухвалено постанову у справі № 902/196/19 (колегія суддів: Студенець В.І. - головуючий, судді: Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.), якою залишено без змін ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.03.2023 про закриття апеляційного провадження у справі №902/196/19 за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Господарського суду Вінницької області від 18.07.2019 у справі № 902/196/19 на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України.

Отже, для розгляду справи № 902/196/19 за касаційної скаргою ОСОБА_6 останній визначений склад суду протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.06.2023 : Студенець В.І. - головуючий, судді: Бакуліна С.В., Кібенко О.Р. Тому касаційна скарга ОСОБА_1 у справі № 902/196/19 відповідно до підпункту 2.3.39.7 пункту 2.3.39 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, підпункту 1 пункту 4 Особливостей визначення складу суду в Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду, пункту 2.3 Засад використання автоматизованою системою документообігу суду у Верховному Суді була передана складу суду, визначеному раніше.

З огляду на викладене, розподіл справи № 902/196/19 між суддями було здійснено відповідно до чинного порядку автоматизованого розподілу, відповідно до приписів ГПК України, Положення, Засад та рішень зборів суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. Доказів, що підтверджують порушення цього порядку, ОСОБА_1 не надано.

Крім того, слід зазначити, незгода ОСОБА_1 із постановленням ухвали Верховного Суду від 26.07.2021 у справі № 902/196/19, не є підставою для відводу, оскільки частина четверта статті 35 ГПК України містить імперативний припис, відповідно до якої незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Отже, висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя і у протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.

Оцінивши доводи, викладені у заяві ОСОБА_1 про відвід судді Студенця В.І. від розгляду справи № 902/196/19, враховуючи положення статті 35 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку, що доводи заявника про порушення порядку визначення складу суду для розгляду справи є необґрунтованими і підстав для задоволення вказаної заяви не має.

Керуючись статтями 35, 38, 39, 234, 235, 314 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Студенця В.І. від розгляду справи № 902/196/19.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В. Картере