Ухвала від 10.11.2025 по справі 320/23657/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

10 листопада 2025 року № 320/23657/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Щавінський В.Р., розглянувши клопотання представника Державної судової адміністрації України в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Житомирського окружного адміністративного суду, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної судової адміністрації України (Відповідач 1), Житомирського окружного адміністративного суду (Відповідач 2), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України щодо не забезпечення Житомирського окружного адміністративного суду в повному обсязі бюджетними асигнуваннями для проведення видатків з виплати суддівської винагороди ОСОБА_1 за період з 01 березня 2024 року по 30 квітня 2024 року виходячи із встановленого на 01 січня 2024 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028,00 грн.;

- зобов`язати Державну судову адміністрацію України забезпечити Житомирський окружний адміністративний суд бюджетними асигнуваннями для здійснення видатків з виплати суддівської винагороди ОСОБА_1 за період з 01 березня 2024 року по 30 квітня 2024 року, нарахованої виходячи із встановленого на 01 січня 2024 прожиткового мінімуму для працездатних осіб розмір якого становить 3028,00 грн.;

- визнати протиправними дії Житомирського окружного адміністративного суду щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01 березня 2024 року по 30 квітня 2024 року, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, в розмірі 2102,00 грн.;

- зобов`язати Житомирський окружний адміністративний суд нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суддівську винагороду за період з 01 березня 2024 року по 30 квітня 2024 року, обчисливши її розмір виходячи у 2024 році з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028,00 грн., із урахуванням виплачених сум та із проведенням відрахування загальнообов`язкових платежів .

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.06.2024 відкрито провадження в адміністративній справі.

До суду від представника Державної судової адміністрації України надійшло клопотання про залучення до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Міністерство фінансів України, Кабінет Міністрів України.

В обґрунтування клопотання зазначає, що головні розпорядники бюджетних коштів здійснюють обрахунки своїх потреб з суми, яку доведено Міністерством фінансів України до відома, у цій сумі вже закладено розмір прожиткового мінімуму на відповідний рік. Окрім цього, в статті Судово-юридичної газети за 01.10.2023 року зазначено, що суддівський оклад у розмірі 2102 грн це позиція Міністерства фінансів України та Уряду. Питання виділення з державного бюджету бюджетних коштів вирішується тільки Міністерством фінансів України.

Дослідивши матеріали справи, при вирішенні вказаного клопотання суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 50 КАС України якщо в результаті ухвалення судового рішення сторона може набути право стосовно третьої особи або третя особа може пред`явити вимоги до сторони, така сторона зобов`язана сповістити цю особу про відкриття провадження у справі і подати до суду заяву про залучення її до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. До такої заяви повинні бути додані докази про направлення її копії особі, про залучення якої як третьої особи подана заява.

Так, положеннями ст. 49 КАС України визначено наступні статуси третіх осіб: треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору та треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні позивача або відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Згідно з ч. 4 ст. 49 КАС України у заявах про залучення третіх осіб та у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Частиною 5 ст. 49 КАС України визначено, що про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Частиною першою статті 42 КАС України визначено, що учасниками справи є сторони, треті особи.

Інститут третьої особи спрямований на створення умов для захисту прав, свобод та інтересів такої особи, які можуть бути порушені при вирішенні спору між позивачем і відповідачем за відсутності третьої особи. Участь третьої особи сприяє всебічному розгляду справи, зібранню більшої кількості доказів, правильному вирішенню справи, запобігає ситуації, коли у справах з одних правовідносин ухвалюються протилежні за змістом рішення.

Інтерес третьої особи щодо задоволення позову (якщо вона бере участь на стороні позивача) або щодо відмови у задоволенні позову (якщо вона бере участь на стороні відповідача) збігається з інтересами відповідно позивача або відповідача. Це відрізняє третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, від третьої особи, яка заявляє такі вимоги.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 09.02.2023 року у справі №160/1472/21.

Суд зауважує, що відносини між Державною судовою адміністрацією України, Міністерством фінансів України та Кабінетом Міністрів України щодо надання бюджетних асигнувань, затвердження і виконання кошторису тощо за своєю правовою природою є бюджетними правовідносинами, які виникають між учасниками бюджетного процесу стосовно реалізації їхніх бюджетних повноважень (прав та обов`язків з управління бюджетними коштами), безпосередньо не стосуються позивача, що не дає підстав для залучення державних органів, які беруть участь у процесі формування і використання фінансових ресурсів.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 06 квітня 2023 року у справі №260/3564/22.

Враховуючи обставини цієї справи та предмет спору, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання, в зв`язку з чим у його задоволенні належить відмовити.

Керуючись ст. ст. 49, 50, 248, 250, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання Державної судової адміністрації України про залучення третіх осіб у справі №320/23657/24 - відмовити.

Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Суддя Щавінський В.Р.