Постанова від 11.11.2025 по справі 921/75/25

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2025 р. Справа №921/75/25

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого суддіБонк Т.Б.,

СуддівЗварич О.В.,

Якімець Г.Г.,

секретар судового засідання Шатан Т.О.

представники сторін:

позивача: Молень Р.Б.,

відповідача: Фільварочна О.Б.,

третьої особи: не з`явився,

розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 б/н від 15.08.2025 (вх. суду від 18.08.2025 №01-05/2526/25)

на додаткову ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 05.08.2025 (суддя Гевко В.Л.)

у справі №921/75/25

за позовом: ОСОБА_1 , м. Теребовля

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Збережемо наш дім", м. Теребовля

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Теребовлянська міська рада, м. Теребовля

про: визнання недійсними рішення установчих зборів, оформлене протоколом від 13.07.2021; скасування державної реєстрації номер запису: 10063/1020000001387 від 16.07.2021; ліквідування Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Збережемо наш дім",

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Господарського суду Тернопільської області перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Збережемо наш дім" про визнання недійними рішення установчих зборів, оформлене протоколом від 13.07.2021; скасування державної реєстрації номер запису: 10063/1020000001387 від 16.07.2021; ліквідацію Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Збережемо наш дім".

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилався на порушення законодавчих вимог при підготовці та проведенні установчих зборів співвласників багатоквартирних будинків, що призвело до незаконної реєстрації юридичної особи - ОСББ "Збережемо наш дім".

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 04.03.2025 відкрито провадження у справі №921/75/25 за правилами загального позовного провадження.

02.07.2025 позивач звернувся до суду першої інстанції із заявою про залишення позову без розгляду.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 02.07.2025 у справі № 921/75/25 заяву про залишення позовної заяви без розгляду задоволено, позов залишено без розгляду.

29.07.2025, представник відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Збережемо наш дім" адвокат Фільварочна О.Б. звернулася до Господарського суду Тернопільської області з заявою від 28.07.2025 про винесення додаткової ухвали щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 921/75/25.

Заявник просив суд першої інстанції вирішити питання щодо стягнення з позивача на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Збережемо наш дім" судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000 грн 00 коп.

Додатковою ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 05.08.2025 заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Збережемо наш дім" про ухвалення додаткового рішення у справі № 921/75/25, задоволено. Присуджено до стягнення з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Збережемо наш дім" 6 000 (шість тисяч) грн 00 коп. витрат на правничу допомогу.

Суд попередньої інстанції зазначив, що беручи до уваги наявність необґрунтованих дій з боку позивача, які полягали у поданні позовної заяви, а в подальшому поданні заяви про залишення позову без розгляду, та те що витрати відповідача на професійну правничу допомогу були фактичними, а сума витрат в розмірі 6 000,00 грн є документально підтвердженою, суд дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Збережемо наш дім" 6 000 (шість тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Не погодившись з додатковою ухвалою, ОСОБА_1 звернулась до Західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить скасувати додаткову ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 05.08.2025 у справі №921/75/25 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Збережемо наш дім» про ухвалення додаткового рішення.

Скаржник стверджує, що висновки суду першої інстанції є необґрунтованими, оскільки матеріалами справи не доведено необґрунтованість дій позивача, а також помилковими, оскільки ГПК України не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача.

Також апелянт зауважує, що саме по собі звернення позивача до суду із позовом не може розцінюватися як необґрунтовані дії позивача, оскільки наявність або відсутність порушеного права особи, яка звернулась до суду з позовом, повинен встановити суд під час розгляду справи по суті та з`ясування фактичних обставин справи.

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Збережемо наш дім" та Теребовлянська міська рада відзиву на апеляційну скаргу не подали.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 19.08.2025 у складі колегії суддів: головуючого - судді Малех І.Б., суддів Бойко С.М., Галушко Н.А. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 б/н від 15.08.2025 (вх. суду від 18.08.2025 №01-05/2526/25) на додаткову ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 05.08.2025 у справі №921/75/25; витребувано матеріали справи з місцевого господарського суду.

Ухвалою від 24.09.2025 розгляд справи № 921/476/25 призначено на 06.10.2025.

На підставі розпорядження керівника апарату від 29.09.2025 №302, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.09.2025 визначено наступний склад суду: Малех І.Б. - головуючий суддя, судді Зварич О.В. та Галушко Н.А.

Ухвалою від 02.10.2025 розгляд справи призначено на 20.10.2025.

Ухвалою від 20.10.2025 справу № 921/75/25 прийнято до провадження колегією суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Бонк Т.Б., суддів Зварич О.В. та Галушко Н.А.; призначено справу № 921/75/25 до розгляду у судовому засіданні на 11.11.2025.

Враховуючи перебування у відпустці судді Галушко Н.А., на підставі розпорядження керівника апарату № 473 від 10.11.2025 проведено автоматизовану заміну складу суду для розгляду апеляційної скарги (вх. № 01-05/2526/25) у справі № 921/75/25.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.11.2025 для розгляду справи № 921/75/25 визначено такий склад суду: Бонк Т.Б. головуючий суддя, судді Зварич О.В., Якімець Г.Г.

У судовому засіданні 11.11.2025 апелянт підтримав доводи апеляційної скарги, представник відповідача заперечив такі доводи, сторони надали суду пояснення.

Теребовлянська міська рада, належним чином повідомлена про час і місце судового засідання, явки уповноваженого представника не забезпечила.

При перегляді ухвали місцевого господарського суду судова колегія Західного апеляційного господарського суду керувалась таким:

Предметом апеляційного оскарження у цій справі є ухвала суду першої інстанції про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000 грн.

У статті 130 ГПК України "Розподіл витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду" закріплений розподіл судових витрат, зокрема у разі залишення позову без розгляду.

Частина п`ята статті 130 ГПК України встановлює, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Зі змісту зазначеної норми можна дійти висновку, що у випадку залишення позову без розгляду, відповідач має право заявити про відшкодування позивачем понесених витрат.

Судові витрати це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи (пункт 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц).

Слід зазначити, що Господарський процесуальний кодекс України не містить норм, які встановлювали б критерії визначення необґрунтованості дій позивача в контексті застосування частини п`ятої статті 130 ГПК України, однак очевидно, що під такими діями не можна розуміти реалізацію позивачем своїх процесуальних прав; близька за змістом правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 23.07.2021 у справі №910/13025/19, від 02.09.2021 у справі №922/2568/20, від 23.12.2021 у справі №910/16777/20.

Так, відповідно до приписів частини 5 ст.130 ГПК України для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, необхідно довести, а суду встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони виражені, зокрема:

- чи діяв позивач недобросовісно, пред`явивши позов;

- чи систематично протидіяв правильному вирішенню спору;

- чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та

інтересів відповідача;

- чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.

Близька за змістом позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 922/3787/17, від 09.07.2019 у справі №922/592/17, від 24.03.2021 у справі № 922/2157/20, від 21.01.2020 у справі № 922/3422/18, від 26.04.2021 у справі № 910/12099/17, від 19.04.2021 у справі №924/804/20.

При цьому як зазначив Верховний Суд у постанові від 20.09.2023 у справі № 910/3063/23 принцип рівності господарського судочинства (ст.13 ГПК України) передбачає обов`язок кожної сторони довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (частина 3 статті 13 та частина 1 статті 74 ГПК України).

У постановах від 09.07.2019 у справі № 922/592/17, від 02.12.2024 у справі № 904/217/24, Верховний Суд зазначив, що обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Отже, відповідачу слід було довести, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується тощо.

Слід зазначити, що у заяві про відшкодування витрат на правничу допомогу (том 1, а.с. 178-180) відповідач зазначив законодавчі норми, які регулюють розподіл судових витрат та просив суд відшкодувати за рахунок позивача понесені витрати в розмірі 6 000 грн.

Відповідач не мотивував які саме необґрунтовані дії позивача є підставою для компенсації понесених відповідачем судових витрат.

На думку суду першої інстанції, необґрунтованість дій з боку позивача полягає виключно у поданні позовної заяви, а в подальшому поданні заяви про залишення позову без розгляду, жодних інших дій позивача, які б могли вважатись необґрунтованими суд не зазначив.

Апеляційний суд наголошує на тому, що реалізація позивачем своїх процесуальних прав, зокрема, таких як звернення до суду з позовом за захистом свої порушених чи оспорюваних прав, а в подальшому подання заяви про залишення позову без розгляду не є самостійною, безумовною підставою, яка свідчить про необґрунтованість дій позивача.

Суд враховує положення статей 2, 4, 14, 130, 226 ГПК України, зі змісту яких вбачається, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується, і ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Заява про залишення позову без розгляду є практичною реалізацією позивачем принципу диспозитивності господарського судочинства, адже саме учаснику справи належить право розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 29.04.2022 у справі № 914/2234/19, від 27.02.2024 у справі № 911/362/22.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.02.2025 позивач звернувся до суду з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Збережемо наш дім" про визнання недійними рішення установчих зборів, оформлене протоколом від 13.07.2021; скасування державної реєстрації номер запису: 10063/1020000001387 від 16.07.2021; ліквідацію Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Збережемо наш дім".

04.06.2025 позивач звернувся з заявою про зменшення позовних вимог, згідно якої, просив суд вважати предметом позову у даній справі одну позовну вимогу, а саме: ліквідування Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Збережемо наш дім".

З матеріалів справи слідує, що у цій справі відбулись судові засідання 02.04.2025, 23.04.2025, 04.06.2025 та 02.07.2025, у кожному з яких відповідач участі не брав, в той же час позивач забезпечував явку уповноваженого представника.

Слід зазначити, що позивач, крім позову та заяви про залишення позову без розгляду, подав суду першої інстанції відповідь на відзив, заяву про зменшення позовних вимог та клопотання про залучення третьої особи.

Матеріали справи не містять жодних клопотань позивача, які б могли бути розцінені судом як затягування розгляду справи, апеляційним судом не встановлено, що позивач протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору чи діяв недобросовісно.

Поряд з тим, незважаючи на те, що законодавцем в частині п`ятій статті 130 ГПК України імперативно встановлено, що у разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача, суд першої інстанції всупереч наведеній нормі, дійшов помилкового висновку про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу.

У постанові Верховного Суду від 02.12.2024 у справі № 904/217/24 вказано, що стягнення з позивача компенсації понесених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи (зокрема витрат на професійну правничу допомогу), у разі залишення позову без розгляду можливе лише у випадку доведення стороною та встановлення судом необґрунтованості дій позивача.

З огляду на те, що звернення до суду з позовом, а в подальшому подання заяви про залишення позову без розгляду не є єдиною, самостійною та безумовною підставою, яка свідчить про необґрунтованість дій позивача, колегія суддів зазначає, що доводи скаржника щодо помилкового правозастосування частини 5 статті 130 ГПК України судом першої інстанції знайшли своє підтвердження та слугують підставою для скасування ухвали суду першої інстанції.

Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Статтею 277 ГПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез?ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

На підставі викладеного, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 б/н від 15.08.2025 (вх. суду від 18.08.2025 №01-05/2526/25) підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Тернопільської області від 05.08.2025 у справі № 921/75/25 скасуванню.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 130, 236, 254, 269, 270, 275, 277, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 б/н від 15.08.2025 (вх. суду від 18.08.2025 №01-05/2526/25) задоволити.

2. Ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 05.08.2025 у справі № 921/75/25 скасувати. Прийняти нове судове рішення.

У задоволенні заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Збережемо наш дім від 28.07.2025 (вх.№5485 від 29.07.2025) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу- відмовити..

3. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.

4. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Повну постанову складено 12.11.2025.

Головуючий суддяТ.Б. Бонк

суддя О.В. Зварич

суддяГ.Г. Якімець