Ухвала від 12.11.2025 по справі 368/1912/25

Справа № 368/1912/25

1-кс/368/252/25

УХВАЛА

Іменем України

"12" листопада 2025 р. Слідчий суддя Кагарлицького районного суду Київської області ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 ,

слідчої ОСОБА_4

захисника адвоката ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кагарлику клопотання слідчого СВ Обухівського РУП ГУ НП в Київській області майора поліції ОСОБА_4 в кримінальному провадженні №12025111230001970 від 09.11.2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, українцю, уродженцю м. Київ, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимому, який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Клопотання обґрунтовано наступним.

Відповідно до ст. 3 Загальної Декларації прав людини кожна людина має право на життя, свободу та особисту недоторканність.

Згідно з положеннями ст. 6 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, прийнятого 16 грудня 1966 року Генеральною Асамблеєю ООН та ст. 2 Конвенції по захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікованою Україною 17 липня 1997 року та такою, що набула чинності для неї 11 вересня 1997 року, право на життя є невід`ємним правом людини, яке охороняється законом. Зазначені положення міжнародних правових стандартів мають універсальний характер і відображені в Конституції України.

Зокрема, у ст. 3 Конституції України закріплено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Відповідно до ст. 27 Конституції України кожна людина має невід`ємне право на життя, ніхто не може бути свавільно позбавлений життя, а обов`язок держави захищати життя людини. Формою державного захисту життя та особистої недоторканності людини є встановлення кримінальної відповідальності за злочини проти життя і здоров`я.

Згідно ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Проте, у порушення вищевказаних вимог законодавства а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», ОСОБА_6 вчинив умисний злочин проти здоров`я особи.

08.11.2025, у період часу з 22:00 до 24:00 год., точний час слідством не встановлено, ОСОБА_7 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходився в одній з кімнат будинку за місцем проживання в АДРЕСА_2 , де в нього виник словесний конфлікт з бабою ОСОБА_8 . В цей час, з метою врегулювання конфлікту до кімнати зайшов співмешканець його матері ОСОБА_6 , де між ним та ОСОБА_7 виник словесний конфлікт, який в подальшому переріс в штовханину та бійку. Після цього, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 вийшли на вулицю, де перебуваючи поблизу веранди будинку у останнього виник злочинний умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 .

Після чого, ОСОБА_6 , реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно, в ході продовження конфлікту з ОСОБА_7 дістав з кишені одягу належний йому розкладний ніж та тримаючи його в лівій руці наніс один удар в область живота справа ОСОБА_7 , внаслідок чого останній отримав тілесне ушкодження у вигляді проникаючого ножового поранення черевної порожнини без ушкоджень внутрішніх органів.

ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння - злочин, передбачений ч. 1 ст. 121 КК України.

Підозра ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України обґрунтовується наступними доказами:

- Протоколом прийняття заяви про вчинення злочину від 09.11.2025;

- Протоколом ОМП від 09.11.2025 місця вчинення злочину в АДРЕСА_2 ;

- Протоколом огляду місця події від 09.11.2025, яким у потерпілого ОСОБА_7 вилучено футболку зі слідами РБК та прорізу;

- Протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 09.11.2025, який прямо вказує на те, що саме ОСОБА_6 наніс йому удар ножем в область черевної порожнини;

- Протоколом допиту свідка від 09.11.2025 ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_7 , яка повідомила, що 08.11.2025, близько 23 год., за місцем проживання між сином ОСОБА_7 та співмешканцем ОСОБА_6 виник конфлікт та бійка в будинку, яка продовжилась на вулиці. Коли син повернувся до будинку, то в нього було поранення живота і він повідомив, що ОСОБА_6 на вулиці наніс йому удар ножем. ОСОБА_6 повідомив, що він наніс удар ножем сину, бо захищав її матір. Момент нанесення удару ножем вона не бачила;

- Протоколом допиту свідка від 09.11.2025 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 бабу ОСОБА_7 , яка повідомила, що 08.11.2025, близько 23 год., за місцем проживання між онуком ОСОБА_7 та співмешканцем дочки ОСОБА_6 виник конфлікт та бійка в будинку, яка продовжилась на вулиці. Коли онук повернувся до будинку, то в нього було поранення живота і він повідомив, що ОСОБА_6 на вулиці наніс йому удар ножем. ОСОБА_6 повідомив, що він наніс удар ножем онуку, але що в нього маленький ножик і що йому нічого сер`йозного не спричинив. Момент нанесення удару ножем вона не бачила;

- Постановою про визнання речовими доказами від 09.11.2025;

- Протоколом затримання від 11.11.2025 в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_6 , в ході якого в останнього виявлено та вилучено знаряддя вчинення злочину ніж;

- Повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 11.11.2025;

- іншими доказами, зібраними під час досудового розслідування кримінального провадження, у їх сукупності.

11.11.2025 ОСОБА_6 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

09.11.2025 слідчим надане доручення оперативному підрозділу Обухівського РП ГУНН в Київській області про проведення оперативно-розшукових заходів з метою встановлення місця перебування ОСОБА_6 , який після вчинення кримінального правопорушення залишив місце вчинення злочину та переховався.

Згідно рапортів о\у СКП Обухівського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_10 від 09.11.2025 та 10.11.2025 проведеними оперативно-розшуковими заходами на території с. Черняхів Обухівського району та поза його межами встановити місце знаходження ОСОБА_6 не представилось можливим. За місцем проживання, місцем реєстрації по АДРЕСА_1 , за місцем проживання родичів в с. Черняхів ОСОБА_6 відсутній.

Згідно рапорту о\у СКП Обухівського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_10 від 11.11.2025 ОСОБА_6 був виявлений в с. Черняхів Обухівського району в занедбаному будинку по вул. Народна, де він переховувався в період з 09.11.2025 по 11.11.2025.

Запобіжні заходи - це превентивні заходи процесуального примусу попереджувального характеру, які за наявності підстав та в порядку, встановленому законом, застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого, з метою забезпечення їх належної процесуальної поведінки.

У відповідності до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Також метою застосування запобіжних заходів є запобігання спробам вчинити дії, або не виконувати покладені на підозрюваного, обвинуваченого процесуальні обов`язки.

У відповідності до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Підозрюваний ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від п`яти до восьми років.

На наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, (переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду), вказує те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до восьми років, що може спонукати його залишите місце проживання та переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення подальшого покарання. Крім того, після вчинення даного злочину ОСОБА_6 з місця вчинення злочину втік та протягом трьох днів переховувався. 11.11.2025 працівниками Обухівського РУП ГУНП в Київській області був виявлений в АДРЕСА_3 в занедбаному покинутому будинку.

- п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому кримінальному провадженні) оскільки ОСОБА_6 проживає в одному будинку разом із потерпілим ОСОБА_7 , а також двома свідками - співмешканкою ОСОБА_9 та її матір`ю ОСОБА_8 , а тому може вплинути на них шляхом умовлянь чи залякування з метою зміни їх показів або відмови від своїх показів.

Згідно зі ст. 178 КПК України обставинами, що враховуються при прийнятті рішення про обрання запобіжного заходу є:

1. Вагомість наявних доказів про вчинене підозрюваним кримінальне правопорушення.

Сукупність зібраних у кримінальному провадженні доказів дає достатні підстави підозрювати у вчиненні вказаного кримінального правопорушення ОСОБА_6 .

Тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні.

ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, за вчинення яких передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.

3. Міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців.

ОСОБА_6 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 в цивільному шлюбі з ОСОБА_9 .

4. Наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання.

ОСОБА_6 офіційно ніде не працює, періодично працює по найму.

5. Репутацію підозрюваного.

За місцем проживання згідно наданої характеристики ОСОБА_6 характеризується посередньо. Зловживає спиртними напоями, працює по найму. Скарг від жителів не надходило.

6. Майновий стан підозрюваного.

ОСОБА_6 офіційно ніде не працює, періодично працює по найму.

7. Наявність судимостей у підозрюваного.

ОСОБА_6 раніше не судимий.

Обґрунтування неможливості запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні застосуванням більш м`яких запобіжних заходів:

У відповідності до ч.1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 КПК України.

Наведені вище обставини, свідчать що застосування більш м`яких окрім як тримання під вартою запобіжних заходів не може запобігти виникненню ризикам, існування яких обґрунтовано слідчим.

Зокрема, зважаючи на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, такий запобіжний захід у виді як особисте зобов`язання чи домашній арешт, не здатні забезпечити дієвість кримінального провадження та запобігти ризикам, передбачених п.1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України.

З точки зору ч. 2 ст. 177 КПК України, в якій визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, визначальними пунктами ст. 184 КПК України будуть п. 3,5,6,7 ч. 1 ст. 184 КПК України. Тобто, саме виклад обставин, які дають змогу обґрунтовано підозрювати особу у скоєнні злочину, та зробити висновок про наявність ризиків, обґрунтування неможливості запобігти ризикам при застосуванні більш м`яких запобіжних заходів та обґрунтування обов`язків.

Вважається, що застосування запобіжних заходів вже можливо при наявності ризиків. Ризик же в свою чергу це не визначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.

Беручи до уваги вищевикладене, зважаючи на доведеність наявності ризиків, передбачених п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, то застосування більш м`якого запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 , окрім як тримання під вартою, не зможе забезпечити дієвості кримінального провадження та запобігти виникненням ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Прокурор Кагарлицького відділу Обухівської окружної прокуратури ОСОБА_3 підтримав клопотання слідчого та просив його задовольнити.

Слідча слідчого відділу Обухівського районного управління поліції ГУ НП в Київській області майор поліції ОСОБА_4 підтримала клопотання та просила задовольнити.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 вважав, що слід обрати домашній арешт.

Підозрюваний ОСОБА_6 пояснив, що він дістав з кишені одягу належний йому розкладний ніж з метою налякати потерпілого ОСОБА_7 який в цей час стояв спиною до нього та різко розвернувся до нього і отримав ножове поранення в кімнтаті житлового будинку . Просив обрати йому домашній арешт.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий та прокурор обґрунтовують доводи клопотання, заперечення захисника та додані документи до нього, приходжу до висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню відповідно до ст..ст. 177, 178, 183, 194, 196, 197 КПК України .

ОСОБА_6 підозрюється у тому, що 08.11.2025, у період часу з 22:00 до 24:00 год., точний час слідством не встановлено, ОСОБА_7 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходився в одній з кімнат будинку за місцем проживання в АДРЕСА_2 , де в нього виник словесний конфлікт з бабою ОСОБА_8 . В цей час, з метою врегулювання конфлікту до кімнати зайшов співмешканець його матері ОСОБА_6 , де між ним та ОСОБА_7 виник словесний конфлікт, який в подальшому переріс в штовханину та бійку. Після цього, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 вийшли на вулицю, де перебуваючи поблизу веранди будинку у останнього виник злочинний умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 .

Після чого, ОСОБА_6 , реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно, в ході продовження конфлікту з ОСОБА_7 дістав з кишені одягу належний йому розкладний ніж та тримаючи його в лівій руці наніс один удар в область живота справа ОСОБА_7 , внаслідок чого останній отримав тілесне ушкодження у вигляді проникаючого ножового поранення черевної порожнини без ушкоджень внутрішніх органів.

ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння - злочин, передбачений ч. 1 ст. 121 КК України.

Запобіжні заходи на стадії досудового розслідування можуть застосовуватися лише до підозрюваного.

За змістом ч. 1 ст. 42 КПК України, статус підозрюваного має, зокрема, особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру.

Частиною 1 статті 276 КПК України визначено, що повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: (1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; (2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; (3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 278 КПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_6 інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема, копіями наступних документів: - Протоколом прийняття заяви про вчинення злочину від 09.11.2025;

- Протоколом ОМП від 09.11.2025 місця вчинення злочину в АДРЕСА_2 ;

- Протоколом огляду місця події від 09.11.2025, яким у потерпілого ОСОБА_7 вилучено футболку зі слідами РБК та прорізу;

- Протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 09.11.2025, який прямо вказує на те, що саме ОСОБА_6 наніс йому удар ножем в область черевної порожнини;

- Протоколом допиту свідка від 09.11.2025 ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_7 , яка повідомила, що 08.11.2025, близько 23 год., за місцем проживання між сином ОСОБА_7 та співмешканцем ОСОБА_6 виник конфлікт та бійка в будинку, яка продовжилась на вулиці. Коли син повернувся до будинку, то в нього було поранення живота і він повідомив, що ОСОБА_6 на вулиці наніс йому удар ножем. ОСОБА_6 повідомив, що він наніс удар ножем сину, бо захищав її матір. Момент нанесення удару ножем вона не бачила;

- Протоколом допиту свідка від 09.11.2025 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 бабу ОСОБА_7 , яка повідомила, що 08.11.2025, близько 23 год., за місцем проживання між онуком ОСОБА_7 та співмешканцем дочки ОСОБА_6 виник конфлікт та бійка в будинку, яка продовжилась на вулиці. Коли онук повернувся до будинку, то в нього було поранення живота і він повідомив, що ОСОБА_6 на вулиці наніс йому удар ножем. ОСОБА_6 повідомив, що він наніс удар ножем онуку, але що в нього маленький ножик і що йому нічого сер`йозного не спричинив. Момент нанесення удару ножем вона не бачила;

- Постановою про визнання речовими доказами від 09.11.2025;

- Протоколом затримання від 11.11.2025 в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_6 , в ході якого в останнього виявлено та вилучено знаряддя вчинення злочину ніж;

- Повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 11.11.2025;

- іншими доказами, зібраними під час досудового розслідування кримінального провадження, у їх сукупності.

11.11.2025 ОСОБА_6 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

09.11.2025 слідчим надане доручення оперативному підрозділу Обухівського РП ГУНН в Київській області про проведення оперативно-розшукових заходів з метою встановлення місця перебування ОСОБА_6 , який після вчинення кримінального правопорушення залишив місце вчинення злочину та переховався.

Згідно рапортів о\у СКП Обухівського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_10 від 09.11.2025 та 10.11.2025 проведеними оперативно-розшуковими заходами на території с. Черняхів Обухівського району та поза його межами встановити місце знаходження ОСОБА_6 не представилось можливим. За місцем проживання, місцем реєстрації по АДРЕСА_1 , за місцем проживання родичів в с. Черняхів ОСОБА_6 відсутній.

Згідно рапорту о\у СКП Обухівського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_10 від 11.11.2025 ОСОБА_6 був виявлений в с. Черняхів Обухівського району в занедбаному будинку по вул. Народна, де він переховувався в період з 09.11.2025 по 11.11.2025.

Запобіжні заходи - це превентивні заходи процесуального примусу попереджувального характеру, які за наявності підстав та в порядку, встановленому законом, застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого, з метою забезпечення їх належної процесуальної поведінки.

У відповідності до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Також метою застосування запобіжних заходів є запобігання спробам вчинити дії, або не виконувати покладені на підозрюваного, обвинуваченого процесуальні обов`язки.

У відповідності до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Підозрюваний ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від п`яти до восьми років.

На наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, (переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду), вказує те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до восьми років, що може спонукати його залишите місце проживання та переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення подальшого покарання. Крім того, після вчинення даного злочину ОСОБА_6 з місця вчинення злочину втік та протягом трьох днів переховувався. 11.11.2025 працівниками Обухівського РУП ГУНП в Київській області був виявлений в АДРЕСА_3 в занедбаному покинутому будинку.

- п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому кримінальному провадженні) оскільки ОСОБА_6 проживає в одному будинку разом із потерпілим ОСОБА_7 , а також двома свідками - співмешканкою ОСОБА_9 та її матір`ю ОСОБА_8 , а тому може вплинути на них шляхом умовлянь чи залякування з метою зміни їх показів або відмови від своїх показів.

Згідно зі ст. 178 КПК України обставинами, що враховуються при прийнятті рішення про обрання запобіжного заходу є:

1. Вагомість наявних доказів про вчинене підозрюваним кримінальне правопорушення.

Сукупність зібраних у кримінальному провадженні доказів дає достатні підстави підозрювати у вчиненні вказаного кримінального правопорушення ОСОБА_6 .

Тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні.

ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, за вчинення яких передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.

У відповідності до ч.1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 КПК України.

Наведені вище обставини, свідчать що застосування більш м`яких окрім як тримання під вартою запобіжних заходів не може запобігти виникненню ризикам, існування яких обґрунтовано слідчим.

Зокрема, зважаючи на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, такий запобіжний захід у виді як особисте зобов`язання чи домашній арешт, не здатні забезпечити дієвість кримінального провадження та запобігти ризикам, передбачених п.1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України.

З точки зору ч. 2 ст. 177 КПК України, в якій визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, визначальними пунктами ст. 184 КПК України будуть п. 3,5,6,7 ч. 1 ст. 184 КПК України. Тобто, саме виклад обставин, які дають змогу обґрунтовано підозрювати особу у скоєнні злочину, та зробити висновок про наявність ризиків, обґрунтування неможливості запобігти ризикам при застосуванні більш м`яких запобіжних заходів та обґрунтування обов`язків.

Менш суворий запобіжний захід, не пов`язаний з тимчасовою ізоляцією підозрюваної, може негативно відобразитися на здійсненні швидкого та ефективного досудового розслідування, якого можливо досягнути лише за умов нівелювання ризиків кримінального провадження. За встановлених слідчим суддею обставин, необхідним є саме тримання під вартою, оскільки з урахуванням індивідуальних обставин підозрюваного який за місцем проживання характеризується посередньо, зловживає спиртними напоями, офіційно не працевлаштований, тобто застосування домашнього арешту, як основного запобіжного заходу, буде недостатнім стримуючим фактором від реалізації встановлених ризиків і створить можливості для вчинення ним поза процесуальних дій з метою перешкоджання кримінальному провадженню. Домашній арешт, у тому числі який полягає в забороні підозрюваній залишати житло цілодобово, пов`язаний з доступом підозрюваного до технічних засобів комунікації, що також може завадити виконанню завдань кримінального провадження на даному його етапі.

При цьому, слідчим суддею не встановлено законодавчих обмежень щодо застосування до підозрюваного вказаного запобіжного заходу, оскільки п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Вирішуючи питання про строк дії 60 діб такого запобіжного заходу, слідчий суддя враховує інтенсивність встановлених ризиків, обсяг обставин, що підлягають доказуванню, з огляду на правову кваліфікацію, а також введений на всій території України воєнний стан, який поза залежністю від волі сторони обвинувачення може ускладнити проведення слідчих та процесуальних дій, а тому вважає за доцільне визначити строк тримання під вартою в межах строку досудового розслідування та з урахуванням часу фактичного затримання 11.11.2025 року.

Згідно із ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Так, пунктом 2 ч. 4 ст. 183 КПК України визначено, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.

За наведених вище обставин, слідчий суддя не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні, оскільки підозрюваний ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочину, який спричинив тяжкі тілесні ушкодження небезпечні для життя потерпілого в момент заподіяння.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 183, 193, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя, -

ухвалив:

Клопотання задоволити.

Обрати підозюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, українцю, уродженцю м. Київ, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимому, запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» МЮУ на 60 діб, тобто до 09 січня 2026 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів.

Слідчий суддя ОСОБА_1