Рішення

від 20.12.2007 по справі 17/427-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.12.07

          Справа № 17/427-07.

За

позовом: ОСОБА_1

до

відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремвзуття»

про

стягнення 60 322 грн. 00 коп.

Суддя  КОВАЛЕНКО О.В.

          Представники:

Від

позивача       ОСОБА_2

Від

відповідача: Фесенко М.І., Рижкова В.А.

        У засіданні брали участь: секретар

судового засідання Котенко Н.М.

СУТЬ

СПОРУ: Позивач просить суд стягнути з відповідача вартість належної йому частки

в майні товариства (25,6%) в сумі 60 322 грн. 00 коп., а також судові витрати

по справі.

Відповідач

в письмовому відзиві позовні вимоги визнав частково - в розмірі 10 316 грн. 90

коп., посилаючись на те, що законодавством не передбачено виплату учаснику

товариства, який вибув, частини прибутку, отриманого товариством в наступні

роки.

Крім

того, 07.12.2007 р. позивачем було подано зміни до позовної заяви, в яких він

просить стягнути з відповідача на свою користь 212 199 грн. 35 коп., з яких:

140 390 грн. 40 коп. в рахунок вартості належної йому частки в статутному

капіталі ТОВ «Рем взуття» в розмірі 25,6%, інфляційні збитки в розмірі 67 948

грн. 95 коп., 3 860 грн. 00 коп. - 3% річних, а також судові витрати по справі.

Разом

зі змінами позивач подав суду клопотання про відстрочення сплати державного

мита, яке він мотивує тим, що він є малозабезпеченою особою.

Суд

вважає клопотання позивача необґрунтованим і таким, що задоволенню не підлягає,

оскільки відповідно до ч.2 ст. 46 ГПК України в разі збільшення розміру

позовних вимог недоплачена сума державного мита оплачується чи стягується

згідно з новою ціною позову, а тому згідно з вимогами п.4 ч.1 ст. 63 ГПК

України суд вважає за доцільне повернути зміни позовних вимог позивачу,

оскільки ним не було подано доказів сплати державного мита у встановлених

порядку та розмірі. 

Розглянувши

матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін та

дослідивши наявні докази по справі, суд встановив:

Товариство

з обмеженою відповідальністю фабрика «Надія», основним видом діяльності якого є

об'єднання економічних інтересів, матеріальних, трудових, фінансових та

інтелектуальних ресурсів учасників для здійснення господарської діяльності, яка

не заперечує законодавству України з метою одержання прибутку було створено

відповідно до установчого договору від 12.03.1993 р., який був затверджений

рішенням зборів учасників товариства №12 від 12.03.1993 р. та зареєстрований

рішенням виконавчого комітету міської Ради народних депутатів м. Суми №191 від

31.03.1993 р. 

Товариство

з обмеженою відповідальністю «Ремвзуття» було створено згідно установчого

договору «Про створення товариства з обмеженою відповідальністю «Ремвзуття» від

06.12.1994 р. та рішення учасників товариства від 06.12.1994 р. шляхом

об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку та

перереєстроване розпорядженням Голови виконавчого комітету Сумської міської

Ради народних депутатів №71-р від 23.02.1995 р.

З

матеріалів справи вбачається, що серед учасників товариства з обмеженою

відповідальністю «Ремвзуття» знаходилась і ОСОБА_1, частка у статутному фонді

якої становила 25,6%, про що свідчать зміни до установчого договору про

створення ТОВ «Ремвзуття», а також лист державного реєстратора Семенникової

О.А. (а.с. 35).

Відповідно

до ст. 63 Закону України «Про господарські товариства» контроль за діяльністю

дирекції (директора) товариства з обмеженою відповідальністю здійснюється

ревізійною комісією, що утворюється загальними зборами учасників товариства з

їх числа, в кількості, передбаченій установчими документами, але не менше 3

осіб. Члени дирекції (директор) не можуть бути членами ревізійної комісії.

Перевірка

діяльності дирекції (директора) товариства проводиться ревізійною комісією за

дорученням зборів, з власної ініціативи або на вимогу учасників товариства.

Ревізійна комісія вправі вимагати від посадових осіб товариства подання їй усіх

необхідних матеріалів, бухгалтерських чи інших документів та особистих пояснень.

Ревізійна

комісія доповідає результати проведених нею перевірок вищому органу товариства.

В

матеріалах справи містяться акт №1 від 29.04.1997 р. ревізійної комісії ТОВ

«Ремвзуття»; довідка Сумської філії ТОВ «Аудиторська фірма «УКООП-АУДИТ» від

12.12.1997 р. та висновок спеціаліста консультаційної юридичної фірми «Глобус».

Згідно

відомості долі засновників ТОВ «Ремвзуття» у зв'язку з зарахуванням в статутний

фонд товариства дивідендів окремих його засновників для учасника товариства

ОСОБА_1 визначено такі показники: доля до зарахування дивідендів, визначених

перевіркою - 4,222%, зарахована сума дивідендів - 713 грн. 79 коп.; слід було

зарахувати згідно долі, визначеної перевіркою - 117 грн. 72 коп.; доля в

сумарному визначенні після зарахування дивідендів - 2 794 грн. 88 коп.; доля в

% в майні після зарахування дивідендів в статутний фонд - 4,378%.

Відповідно

до відомості про долі працівників орендного підприємства фабрики «Ремвзуття»,

які були засновниками ТОВ «Надія», в майні приватизованого підприємства фабрики

«Ремвзуття» на дату приватизації доля учасника цього товариства ОСОБА_1 повинна

була складати ся з таких показників: прибуток за 4-12 місяців 1993 р. - 251

грн. 66 коп.; прибуток за 1990 р. - 1 квартал 1993 р. - 1827 грн. 00 коп.;

сертифікат - 10 грн. 50 коп.; внесені кошти - 588 грн. 00 коп.; всього - 2 677

грн. 16 коп., питома вага /частка/ - 4,222%.

В

відомості відхилення визначених сум дивідендів від розрахункових для учасника

ОСОБА_1 зазначено: питома вага - 4,222%; слід було нарахувати - 1572 грн. 18

коп.; фактично нараховано - 9178 грн. 17 коп. (відхилення -/+ 7605 грн. 99 коп.

З

відомості працівника орендного підприємства фабрики «Ремвзуття» і засновників

ТОВ «Надія» вбачається, що в майні приватизованого підприємства фабрика

«Ремвзуття» на дату приватизації для ОСОБА_1 зазначено такі показники: питома

вага (належна учаснику частка) - 2,209%.

Рішенням

загальних зборів учасників ТОВ «Ремвзуття» від 15.12.1997 р. (протокол №4)

затверджено результати вищезазначених перевірок, а також: скасовано рішення

зборів учасників організації орендарів фабрики «Надія» від 12.03.1993 р. у

зв'язку з тим, що збори не проводились; скасовано рішення зборів учасників ТОВ

«Надія» від 23.12.1993 р. у зв'язку тим, що збори не проводились; скасовано

рішення зборів учасників ТОВ «Надія» від 16.03.1994 р. (протоколи №1 та №2) у

зв'язку з тим, що збори не проводились; скасовано рішення зборів учасників ТОВ

«Надія» від 06.12.1994 р. (протокол №2) у зв'язку з тим, що такі збори не

проводились; скасовано рішення зборів учасників ТОВ «Ремвзуття» від 13.03.1995

р. (протокол №4) у зв'язку з тим, що збори не проводились, а також затверджені

частки учасників ТОВ «Ремвзуття» згідно розрахунків, визначених аудиторською

фірмою від 12.12.1997 р. Дане рішення загальних зборів позивачем не

оскаржувалось, а тому є чинним.

Таким

чином, на підставі аудиторського висновку розраховані та затверджені рішеннями

зборів учасників товариства за протоколами №4 від 15.12.1997 р. , №6 від

25.03.2003 р. та №11 від 27.03.2007 р. частки учасників ТОВ «Ремвзуття»,

прийнято та зареєстровано 26.07.2007 р. статут ТОВ «Ремвзуття» в новій

редакції.

З

матеріалів справи вбачається, що нотаріально завірена заява про виключення зі

складу учасників ТОВ «Ремвзуття» була подана ОСОБА_1 15.11.2002 р.

Згідно

ст. 64 Закону України «Про господарські товариства» учасника товариства з

обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином

виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства,

може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували

учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості

голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) у

голосуванні участі не бере.

Відповідно

до протоколу №5 загальних зборів учасників ТОВ «Ремвзуття» від 17.12.2002 р.

ОСОБА_1 виключена зі складу учасників ТОВ «Ремвзуття» за невиконання установчих

документів товариства, порушення ст.ст. 11, 51, 53, 58, 59, 60, 61, 62, 63

Закону України «Про господарські товариства», ст. 23 Закону України «Про

власність», ст. 4.8 абз.3 Статуту ТОВ «Надія», «Ремвзуття», п. 6.7. Положення

про організацію орендарів фабрики «Надія» (при приватизації підприємства»,

розбазарювання майна товариства та спричинену товариству матеріальну шкоду. Крім

того, зазначено, що питання виплати належної позивачці частки необхідно

вирішити після затвердження річного балансу за 2002 рік.

Зі

змісту ст. 54 Закону України «Про господарські товариства» при виході учасника

з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини

майна товариства, пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі.

Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з

товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за

згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній

формі. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку,

одержаного товариством в даному році до моменту його виходу.        

Протоколом

зборів учасників №6 ТОВ «Ремвзуття» затверджене раніше прийняте рішення про

виключення учасника товариства ОСОБА_1 Також прийнято рішення виплатити належну

їй частку в майні товариства у встановлені законодавством строки у такому

порядку: у грошовій формі - частку у Статутному фонді Товариства та частину

прибутку товариства;  у майновій формі -

рухомим майном Товариства.

Рішенням

Зарічного районного суду м. Суми від 18.05.2004 р. у справі №2-217/2004 р. за

позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Ремвзуття» про спонукання до виконання дій, необхідних

для реалізації прав учасника, пов'язаних з виходом із складу учасників

товариства, загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю

«Ремвзуття» були зобов'язані на чергових зборах виконати дії, необхідні для

реалізації прав учасника товариства, пов'язані з виходом ОСОБА_1 із складу

учасників товариства.

На

виконання даного рішення суду 14.12.2004 р. було проведене позачергове

засідання ТОВ «Ремвзуття» (протокол №8), на якому були розглянуті наступні

питання: підтверджені ще раз рішення загальних зборів членів ТОВ

«Ремвзуття»  від 17.12.2002 р. та від

25.03.2003 р. «Про виключення ОСОБА_1 зі складу членів товариства з обмеженою

відповідальністю «Ремвзуття» та вирішено виплатити частину майна ТОВ

«Ремвзуття» згідно частці, визначеній аудиторами та затвердженій товариством -

4,378%.

Рішенням

Зарічного районного суду м. Суми від 01.02.2006 р. у справі №2-98/2006 за

позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремвзуття» про

визнання рішення загальних зборів учасників товариства недійсним позов

задоволено частково та визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ

«Ремвзуття» від 25.03.2003 р. в частині виключення ОСОБА_1 зі складу учасників

товариства з виплатою частки в товаристві у грошовій та натуральній формі по

протоколу №6; визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ

«Ремвзуття» від 14.12.2004 р. в частині виключення ОСОБА_1 зі складу учасників

товариства з  виплатою частки в

товаристві у грошовій та натуральній формі, виходячи з частки в статутному

фонді в розмірі 4,378%, по протоколу №8; в іншій частині в позові відмовлено за

необґрунтованістю.  

З

листа ТОВ «Ремвзуття» №17 від 30.03.2005 р., адресованому позивачу,  вбачається, що відповідач визнає позовні

вимоги в межах суми 10 316 грн. 90 коп.(т.1 а.с. 51)

Враховуючи

складність визначення вартості частки позивача в статутному фонді товариства з

обмеженою відповідальністю «Ремвзуття» 13.09.2007 р. господарським судом була

призначена судово-бухгалтерська експертиза та визначений наступний перелік

питань, що потребуються висновку експерта: - Яка сума грошових коштів підлягає

виплаті ОСОБА_1, виключеній зі складу учасників ТОВ «Ремвзуття» 17.12.2002 р.,

в рахунок її частки в майні ТОВ «Ремвзуття» в розмірі 25,6%?

Відповідно

до висновку №1617 від 31.10.2007 р. експерт повідомив, що дати відповідь на

поставлене питання не видається за можливе, у зв'язку з тим, що фінансові звіти

ТОВ «Ремвзуття» станом на дату виходу ОСОБА_1 зі складу учасників ТОВ

«Ремвзуття» 17.12.2002 р., станом на 30.09.2002 р. (квартальна звітність),

станом на 01.12.2002 р. (місячна звітність), на дослідження не надані.

На

запит господарського суду від 16.11.2007 р. Державна податкова інспекція в м.

Суми (т.2 а.с. 19) повідомила, що надання балансу та фінансової звітності

підприємства регулюється ст. 14 Закону України «Про бухгалтерський облік та

фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. та подання фінансової

звітності до податкових  органів

законодавством не передбачено. Головне управління статистики у Сумській

області, в свою чергу, повідомило, що квартальну звітність ТОВ «Ремвзуття»

станом на 30.09.2002 р. надати неможливо через те, що закінчився термін її

зберігання у справах тимчасового архіву.

Згідно

змісту ст. 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за

своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і

об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності,

керуючись законом.

Таким

чином, на підставі викладеного вище, суд дійшов до висновку про те, що немає

можливості точно визначити частку ОСОБА_1 та її вартість  в статутному фонді ТОВ «Ремвзуття», а тому

вважає за доцільне позовні вимоги задовольнити частково - в межах суми,

визнаної відповідачем, а саме - 10 316 грн. 90 коп.  

Відповідно

до ст. 33 ГПК України кожна сторона має довести ті обставини, на які вона

посилається в обґрунтування своїх доводів і заперечень, а відповідно до ч. 2

ст. 34 ГПК України обставини справи, які за законодавством мають

підтверджуватися певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись

іншими засобами доказування.

Позивачем

при зверненні в господарський суд Сумської області з позовом було сплачено

державне мито в  розмірі 604 грн. 00 коп.

згідно квитанції №283 від 20.07.2007 р.

У

відповідності до  п. п. “а” п.2 ст.3 Декрету

Кабінету Міністрів України “Про державне мито” зі змінами та доповненнями, із

заяв майнового характеру, державне мито сплачується в розмірі 1 відсотку від

ціни позову, але не менше 6 (шести) неоподаткованих мінімумів доходів громадян

(102 грн. 00 коп.)  і не більше 1 500

(тисячі п'ятисот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян (25 500 грн. 00

коп.).

Таким

чином суд вважає за доцільне відповідно до вимог ст. 47 ГПК України повернути

позивачу 00 грн. 78 коп. зайво сплаченого державного мита.

Згідно

ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з

відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись

ст. ст.  82 - 85 Господарського

процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1.          Повернути позивачу - ОСОБА_1 зміни до

позовної заяви від 07.12.2007 р. з доданими до них матеріалами.

2.

Позов задовольнити частково. 

3.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремвзуття» (40021, м. Суми,

вул. Кірова, 98, код 14018438) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) 10

316 грн. 90 коп. вартості частки у статутному капіталі товариства з обмеженою

відповідальністю «Ремвзуття», 103 грн. 17 коп. витрат по сплаті державного мита

та 20 грн. 18 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового

процесу.

4.

Повернути з державного бюджету на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) 00

грн. 78 коп. зайво сплаченого державного мита, про що видати відповідну

довідку.

5.

В іншій частині в позові відмовити.

6.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                        О.В.

КОВАЛЕНКО