Постанова від 12.11.2025 по справі 640/6567/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/6567/20

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н.П.

Суддів:Беспалова О.О., Кобаля М.І.

За участю секретаря: Мірошниченко С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року, суддя Смішлива Т.В., у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Керченський стрілочний завод" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними, скасування податкової вимоги та рішення про опис майна,-

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Керченський стрілочний завод" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просило:

- скасувати податкову вимогу № 10273-10 від 17.02.2020, рішення про опис майна у податкову заставу № 10273-10 від 17.02.2020, видані Головним управлінням ДПС в м. Києві;

- зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві привести заборгованість в інтегрованій картці особового рахунку ТОВ «Керченський стрілочний завод» у відповідність діючому законодавству, забезпечивши списання безнадійного податкового боргу, що виник з початку тимчасової окупації внаслідок обставин непереборної сили, та підтверджений Сертифікатами Торгово-промислової палати України, до зміни місцезнаходження ТОВ «Керченський стрілочний завод» на іншу територію України на підставі пункту 15.1 статті 15 Закону №1636, підпункту 4 пункту 2 статті 101 ПКУ, підпункту 4 пункту 2.1 розділу II та підпункту 1 пункту 4.1 розділу IV «Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків», затвердженим Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 577, а саме: зобов`язати відповідача скасувати (вилучити) відомості про нарахування зобов`язань, штрафних санкцій та пені, шляхом внесення відповідних змін в інтегровану картку платника з податку на прибуток.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ТОВ «КСЗ» зареєстровано 20.05.2002 рішенням Керченської міської ради, номер реєстрації 1 141 120 0000 000172, за адресою Автономна Республіка Крим, вул. Бери Бєлік, буд. 12, та знаходилося на обліку у ДПІ у м. Керчі Автономної Республіки Крим.

У зв`язку з політичною та економічною ситуацією, що склалася в країні в 2014 році, виникла необхідність зміни місцезнаходження Товариства. 24.02.2015 ТОВ «КСЗ» змінило своє місцезнаходження на місто Київ, вулиця Кловський узвіз, будинок 5.

27.02.2020 ТОВ «КСЗ» отримало від Головного управління ДПС у місті Києві податкову вимогу від 17.02.2020 № 10273-10 про сплату 11 035 437,43 грн податкового боргу та рішення № 10273-10 про опис майна у податкову заставу від 17.02.2020.

Оскільки податковий борг виник з моменту тимчасової окупації Автономної Республіки Крим, де був зареєстрований позивач, і до дати зміни реєстрації підприємства у м. Києві, що підтверджується відповідними Сертифікатами Торгово-промислової палати, податковий борг ТОВ «Керченський стрілочний завод» за вказаний період мав бути списаний на підставі п. 15.1 ст. 15 Закону № 1636 як безнадійний.

Крім того, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.10.2018 у справі № 826/1979/17 визнано протиправною та скасовано податкову вимогу ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві № 9170-17 від 24.06.2016, та визнано протиправним та скасовано рішення про опис майна у податкову заставу ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві № 9170-17 від 24.06.2016.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.04.2020 позов прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі №640/6567/20.

Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» (далі - Закон № 3863-ІХ) пункт 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (Відомості Верховної Ради України, 2023 р., № 29, ст. 111) викладено в новій редакції.

Приписами пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" установлено, що інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

На виконання вимог Закону № 3863-ІХ наказом ДСА України від 16.09.2024 № 399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі - Порядок № 399).

Пунктом 22 Порядку № 399 встановлено, що на підставі отриманих примірників протоколу та переліку судових справ відповідальною особою протягом семи робочих днів після завершення автоматизованого розподілу судових справ передаються судові справи до судів, визначених за результатами автоматизованого розподілу.

Адміністративну справу № 640/6567/20 передано до Луганського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 прийнято справу до розгляду, здійснено заміну первісного відповідача у справі - Головне управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 43141267) на належного - Головне управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 44116011), вирішено продовжити розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року адміністративним позов задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано податкову вимогу № 10273-10 від 17.02.2020 та рішення про опис майна у податкову заставу № 10273-10 від 17.02.2020.

Зобов`язано Головне управління ДПС у м. Києві провести коригування інтегрованих карток платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «Керченський стрілочний завод» шляхом внесення змін:

- до інтегрованої картки платника податків з податку на прибуток підприємств та виключення податкового боргу, визначеного на підставі податкових декларацій з податку на прибуток підприємств за 2015, 2016 та 2017 роки, а також пені, нарахованої на таку заборгованість;

- до інтегрованої картки платника податків з податку на додану вартість та виключення податкового боргу, визначеного на підставі податкових декларацій з податку на додану вартість за період з жовтня 2015 року по грудень 2017 року, а також пені, нарахованої на таку заборгованість.

В решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головне управління ДПС у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Керченський стрілочний завод» понесені ним судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 23122,00 грн (двадцять три тисячі сто двадцять дві гривні 00 коп.).

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши осіб, що з`явились в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Керченський стрілочний завод» (далі також - ТОВ «КСЗ») (код ЄДРПОУ 31929136) зареєстровано 20.05.2002 рішенням Керченської міської ради, номер реєстрації 1 141 120 0000 000172, за адресою: Автономна Республіка Крим, вул. Вери Бєлік, буд. 12, та знаходилось на обліку у ДПІ у м. Керчі Автономної Республіки Крим.

24 лютого 2015 року, у зв`язку з тимчасовою окупацією АР Крим, ТОВ «Керченський стрілочний завод» змінило своє місцезнаходження на місто Київ, вулиця Кловський узвіз, будинок 5.

Станом на час виникнення спірних правовідносин та на момент звернення позивача до суду ТОВ «КСЗ» знаходилось на обліку в Головному управлінні ДПС у м. Києві та зареєстровано за адресою: вул. Є. Коновальця 32-Г, оф. 8, м. Київ, що підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

27.02.2020 року ТОВ «КСЗ» отримало від Головному управлінні ДПС у м. Києві податкову вимогу від 17.02.2020 № 10273-10 про сплату податкового боргу у розмірі 11 035 437,43 грн та рішення про опис майна у податкову заставу № 10273-10 від 17.02.2020 (том 1 арк.спр. 17-19).

Не погоджуючи з зазначеною податковою вимогою та рішенням про опис майна в податкову заставу, вважаючи їх протиправними та такими, що прийняті всупереч нормам податкового законодавства, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

У відповідності до п. 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 57.3 статті 57 Кодексу встановлено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Як зазначалося вище, ТОВ «Керченський стрілочний завод» з 2002 року було зареєстровано на території Автономної Республіки Крим та з 24 лютого 2015 року, у зв`язку з тимчасовою окупацією АР Крим, ТОВ «КСЗ» змінило своє місцезнаходження на підконтрольну Україні територію.

Так, Верховною Радою України 12.08.2017 прийнято Закон України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» № 1636-VII (далі - Закон № 1636), який є спеціальним законом, що визначає особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України згідно із статтею 13 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", створює вільну економічну зону "Крим" (далі - ВЕЗ "Крим"), та врегульовує інші аспекти правових відносин між фізичними і юридичними особами, які знаходяться на тимчасово окупованій території або за її межами.

Вказаний Закон був чинним на час винесення відповідачем оскаржуваної податкової вимоги та рішення про опис майна, а тому застосовується судом.

Згідно з п.п.11 п.12.3 статті 12 Закону № 1636 до платників податків, які на початок тимчасової окупації мали місцезнаходження на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, не застосовуються починаючи з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому розпочалась тимчасова окупація, фінансові та штрафні санкції за порушення вимог порядку подання, обчислення, правильності заповнення податкових декларацій та повноти сплати податків і зборів.

Пунктом 2 статті 1 Закону України від 15 квітня 2014 року № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визначено, що датою початку тимчасової окупації є 20 лютого 2014 року.

Відповідно до пп. «а» п. 15.1 ст. 15 Закону № 1636 передбачено, що будь-якій юридичній особі, яка змінила своє місцезнаходження з тимчасово окупованої території на іншу територію України списується податковий борг, що виник з моменту тимчасової окупації.

Згідно абз. 2 пп. «а» п. 15.1 статті 15 вказаного Закону не застосовуються до платників податків фінансові санкції, штрафні санкції та пені за порушення порядку подання, обчислення, правильності заповнення податкових декларацій та повноти сплати сум податків і зборів, допущені під час здійснення господарської діяльності на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя.

При цьому, пунктом 26 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України встановлено, що на період дії Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово купованій території України» цей Кодекс застосовується з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України».

Як вірно зазначено судом першої інстанції, вищевказані Закони та норми Податкового кодексу України в повній мірі стосуються позивача оскільки ТОВ «КСЗ» до початку окупації було зареєстровано на території Автономної Республіки Крим, і лише 24 лютого 2015 року, у зв`язку з тимчасовою окупацією АР Крим, ТОВ «КСЗ» змінило своє місцезнаходження на підконтрольну територію України, а саме на місто Київ.

З матеріалів справи вбачається, що 27.02.2020 року ТОВ «КСЗ» отримало від Головному управлінні ДПС у м. Києві податкову вимогу від 17.02.2020 № 10273-10 про сплату податкового боргу у розмірі 11 035 437,43 грн та рішення про опис майна у податкову заставу № 10273-10 від 17.02.2020.

Відповідно до оскаржуваної вимоги сума податкового боргу складається:

- з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 10683996,57 грн (10673714,77 грн - основний платіж, 10281,80 грн - штрафні санкції);

- з податку на додану вартість із випроблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сімі 351440,86 грн (346509,46 грн - основний платіж, 4931,40 грн - штрафні санкції).

Разом з тим, податковим органом 24.06.2016 вже було сформовано та направлено позивачу податкову вимогу № 9170-17 та рішення про опис майна у податкову заставу № 9170-17 (том 1 арк.спр. 22-23), які були оскаржені в судового порядку.

Так, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.10.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2019 у справі № 826/1979/17, визнано протиправною та скасовано податкову вимогу ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві № 9170-17 від 24.06.2016, визнано протиправним та скасовано рішення про опис майна у податкову заставу ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві №9170-17 від 24.06.2016 (том 1 арк.спр. 14-37).

Окрім того, ТОВ «Керченський стрілочний завод» 07.11.2016 звернулось до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (податковий орган, на обліку у якому позивач перебував на той час) із заявою про списання податкового боргу, що виник унаслідок обставин непереборної сили (окупація території Автономної республіки Крим), а саме: 379848,00 грн з податку на додану вартість по декларації за травень 2014 року, 30807,19 грн пені та 8429,80 грн штрафу, а також 7879212,00 грн з авансових внесків з податку на прибуток, визначених у декларації за 2013 рік, 2233675,90 грн пені, 1056532,00 грн штрафу. До заяви додано копії відповідних сертифікатів Торгово-промислової палати від 02.11.2016 та від 04.11.2016 (том 1 арк.спр. 43-45).

Листом № 40871/10/26-55-17 від 06.12.2016 ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві відмовило ТОВ «Керченський стрілочний завод» у списанні податкового боргу (том 1 арк.спр. 42).

27.02.2016 позивачем подано до податкового органу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2015 рік, у якій визначено суму податку на прибуток у розмірі 962430,00 грн, яку перераховано до бюджету згідно платіжного доручення № 31 від 09.03.2016 (том 1 арк.спр. 46-49).

04.05.2016 ТОВ «КСЗ» подано до податкового органу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за перший квартал 2016 року, у якій визначено податок на прибуток, нарахований за результатами останнього звітного періоду у розмірі 4268821,00 грн, яку перераховано до бюджету згідно платіжного доручення № 70 від 18.05.2016 (том 1 арк.спр. 50-53).

05.08.2016 позивачем подано до податкового органу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за півріччя 2016 року, у якій визначено суму податку на прибуток у розмірі 51409,00 грн, яку перераховано до бюджету згідно платіжного доручення № 115 від 12.08.2016 (том 1 арк.спр. 54-57).

07.11.2016 ТОВ «КСЗ» подано до податкового органу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за третій квартал 2016 року, у якій визначено податок на прибуток, нарахований за результатами останнього звітного періоду у розмірі 1768026,00 грн, яку перераховано до бюджету згідно платіжного доручення № 186 від 18.11.2016 (том 1 арк.спр. 58-61).

28.12.2016 позивачем сплачено до бюджету аванс з податку на прибуток у сумі 1352946,00 грн, що підтверджено платіжним дорученням № 203 від 28.11.2016 (том 1 арк.спр. 62).

08.02.2017 ТОВ «КСЗ» подано до податкового органу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2016 рік, у якій визначено податок на прибуток, нарахований за результатами останнього звітного періоду у розмірі 3064854,00 грн. 15.02.2017 товариством подано уточнюючу декларацію з податку на прибуток за 2016 рік, у якій зменшено податкові зобов`язання звітного періоду на 1352946,00 грн, а також визначено податок на прибуток, нарахований за результатами останнього звітного періоду у розмірі 1711908,00 грн, яку перераховано до бюджету згідно платіжного доручення № 19 від 16.02.2017 (том 1 арк.спр. 63-69).

03.05.2017 ТОВ «КСЗ» подано до податкового органу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за перший квартал 2017 року, у якій визначено податок на прибуток, нарахований за результатами останнього звітного періоду у розмірі 2035755,00 грн, яку перераховано до бюджету згідно платіжного доручення № 74 від 17.05.2017 (том 1 арк.спр. 70-73).

У податковій декларації з податку на прибуток підприємств за півріччя 2017 року, подану позивачем до податкового органу 04.08.2017, визначено негативний фінансовий результат та відсутність суми податку на прибуток, а саме - 2035755,00 грн (том 1 арк.спр. 74-76).

08.11.2017 ТОВ «КСЗ» подано до податкового органу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за третій квартал 2017 року, у якій визначено податок на прибуток, нарахований за результатами останнього звітного періоду у розмірі 276216,00 грн (том 1 арк.спр. 77-79).

27.02.2017 позивачем подано до податкового органу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2017 рік, у якій визначено податок на прибуток, нарахований за результатами останнього звітного періоду у розмірі 2313214,00 грн (том 1 арк.спр. 80-82).

Платіжним дорученням № 25 від 06.03.2018 перераховано до бюджету 553675,00 грн, а платіжним дорученням № 137 від 14.12.2018 перераховано до бюджету 44,06 грн (том 1 арк.спр. 83-84).

Тобто, позивачем сплачено податок на прибуток підприємств за 2017 рік у сумі 2589430,00 грн та саме таку суму податку на прибуток задекларовано ТОВ «КСЗ» у 2017 році.

У 2018 році позивачем подавались податкові декларації з податку на прибуток підприємств, однак, товариство декларувало збитковість своєї діяльності, а тому податок на прибуток підприємств не визначався та не сплачувався (том 1 арк.спр. 85-99).

Відповідно до детального розрахунку боргу ТОВ «КСЗ» з податку на прибуток, включеного до оскаржуваної податкової вимоги у сумі 10683996,57 грн, то він складається з податкових зобов`язань позивача, визначених ним у податкових деклараціях, а також донараховані зобов`язання згідно податкового повідомлення-рішення № 0018281206 від 30.09.2016.

З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що податкове повідомлення-рішення № 0018281206 від 30.09.2016, яким зобов`язано ТОВ «КСЗ» сплатити штраф у сумі 10281,80 грн (20%), у зв`язку з затримкою сплати узгодженого грошового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 51409 грн на суму 10280,80 грн оскаржено позивачем в судовому порядку.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.11.2017 у справі № 826/3631/17 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0018281206 від 30.09.2016. Зазначене рішення набрало законної сили.

Щодо податку на додану вартість судом встановлено наступне.

ТОВ «КСЗ» у 2015 році щомісяця подавались до податкового органу податкові декларації з ПДВ, однак, до жовтня 2015 року податкові зобов`язання та податковий кредит не декларувались (том 1 арк.спр. 100-111).

У податковій декларації з ПДВ за жовтень 2015 року задекларовано суму ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 7742,00 грн (том 1 арк.спр. 112-115).

У листопаді 2015 року позивачем податкові зобов`язання з ПДВ не декларувались (том 1 арк.спр. 116-117), а у грудні 2015 року задекларовано зобов`язання з ПДВ у сумі 511,00 грн (том 1 арк.спр. 118-119).

Платіжним дорученням № 6 від 28.01.2016 перераховано до бюджету ПДВ у сумі 511,00 грн (том 1 арк.спр. 216).

У 2016 році ТОВ «КСЗ» у податкових деклараціях з ПДВ декларувались зобов`язання таким чином (том 1 арк.спр. 120-136):

- січень 2016 року - 9167,00 грн;

- лютий 2016 року - 0 грн;

- березень 2016 року - 8551,00 грн;

- квітень 2016 року - 3364,00 грн;

- травень 2016 року - 3482,00 грн;

- червень 2016 року - 3520,00 грн;

- липень 2016 року - 3513,00 грн;

- серпень 2016 року - 3509,00 грн;

- вересень 2016 року - 3499,00 грн;

- жовтень 2016 року - 59557,00 грн;

- листопад 2016 року - 54200,00 грн;

- грудень 2016 року - 7231,00 грн.

Всього задекларовано за 2016 рік - 159593,00 грн.

Платіжними дорученням № 25 від 02.03.2016 перераховано до бюджету 10089,00 грн ПДВ за січень 2016 року, а від 01.06.2016 № 79 перераховано до бюджету ПДВ за березень 2016 року у сумі 9578,00 грн (том 1 арк.спр. 217, 219).

ТОВ «КСЗ» у 2016 році здійснювало поповнення електронного рахунку ПДВ такими платіжними дорученнями (том 1 арк.спр. 218, 220-228):

- № 76 від 31.05.2016 - 3364,00 грн з призначенням ПДВ за березень 2016 року;

- № 92 від 29.06.2016 - 3482,00 грн з призначенням ПДВ за травень 2016 року;

- № 107 від 29.07.2016 - 3520,00 грн з призначенням ПДВ за червень 2016 року;

- № 122 від 23.08.2016 - 3513,00 грн з призначенням ПДВ за липень 2016 року;

- № 137 від 09.09.2016 - 12000,00 грн;

- № 149 від 29.09.2016 - 3509,00 грн з призначенням ПДВ за серпень 2016 року;

- № 163 від 12.10.2016 - 35000,00 грн;

- № 180 від 07.11.2016 - 5000,00 грн;

- № 187 від 23.11.2016 - 37027,00 грн;

- № 201 від 27.12.2016 - 54200,00 грн.

Всього за 2016 рік - 180282,00 грн.

У 2017 році ТОВ «КСЗ» у податкових деклараціях з ПДВ декларувались зобов`язання таким чином (том 1 арк.спр. 137-143):

- січень 2017 року - 3761,00 грн;

- лютий 2017 року - 3802,00 грн;

- березень 2017 року - 7215,00 грн;

- квітень 2017 року - 0,00 грн;

- травень 2017 року - 45340,00 грн;

- червень 2017 року -0,00 грн;

- липень 2017 року - 0,00 грн;

- серпень 2017 року - 0,00 грн;

- вересень 2017 року - 0,00 грн;

- жовтень 2017 року - 0,00 грн;

- листопад 2017 року - 0,00 грн;

- грудень 2017 року - 3808,00 грн задекларовано як суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду.

ТОВ «КСЗ» у 2017 році здійснювало поповнення електронного рахунку ПДВ такими платіжними дорученнями (том 1 арк.спр. 229-232):

- № 10 від 01.02.2017 - 8000,00 грн;

- № 28 від 01.03.2017 - 3761,00 грн;

- № 48 від 29.03.2017 - 3802,00 грн;

- № 63 від 26.04.2017 - 7215,00 грн;

- № 98 від 27.06.2017 - 45340,00 грн.

У податкових деклараціях з ПДВ у 2018 році (том 1 арк.спр. 144-157) ТОВ «КСЗ» декларувало виключно податковий кредит та збільшувало суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду. У декларації з ПДВ за грудень 2018 року сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду визначена у розмірі 18861,00 грн.

У 2019 році позивач також декларував лише податковий кредит та у податкових деклараціях з ПДВ збільшував суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду. У декларації з ПДВ за грудень 2019 року сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду визначена у розмірі 32724,00 грн (том 1 арк.спр. 158-184).

У податковій декларації з ПДВ за січень 2020 року ТОВ «КСЗ» задекларовано 1171,00 грн податкового кредиту та суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у розмірі 33895,00 грн (том 1 арк.спр. 185-186).

Відповідно до детального розрахунку боргу ТОВ «КСЗ» з податку на додану вартість, включеного до оскаржуваної податкової вимоги у сумі 351440,86 грн, то він складається з податкових зобов`язань позивача, визначених ним у податкових деклараціях, а також штрафні санкції згідно податкового повідомлення-рішення №0027861206 від 30.09.2016 та податкового повідомлення рішення № 0335601213 від 19.04.2019 на суму 170 грн (том 2 арк.спр. 16)

З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачаєтьсч, що податкове повідомлення-рішення № 0027861206 від 30.09.2016, яким зобов`язано ТОВ «КСЗ» сплатити штраф в сумі 4701,40 грн (20%), у зв`язку з затримкою сплати узгодженого грошового зобов`язання в розмірі 23807,00 грн на 760, 702, 785, 730, 701 календарних днів оскаржено позивачем в судовому порядку.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.11.2017 у справі № 826/3630/17 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0027861206 від 30.09.2016. Зазначене рішення набрало зконної сили.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що в рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.10.2018 у справі № 826/1979/17, яким визнано протиправною та скасовано податкову вимогу ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві № 9170-17 від 24.06.2016 та рішення про опис майна у податкову заставу № 9170-17 від 24.06.2016, судом встановлено, що сторонами у справі не оспорюється, що стосовно податку на прибуток приватних підприємств згідно з п.49.18 ст.49 та п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України позивачем подано податкову декларацію з податку на прибуток приватних підприємств 26.02.2014 № 9090685821 за 2013 рік, в якій самостійно розраховано авансові внески з податку на прибуток на 12 місяців 2014 року, починаючи з березня 2014 року по лютий 2015 року у розмірі 656601,00 грн щомісячно, які позивачем не сплачувались. Станом на 28.02.2015 заборгованість зі плати авансових внесків з податку на прибуток становила 7879212,00 грн. Тобто, щодо податку на прибуток відповідачем сформовано податкову вимогу згідно заборгованості, яка виникла після початку тимчасової окупації Автономної Республіки Крим (20.02.2014) та, як наслідок, мала бути списана на підставі п.15.1 ст.15 Закону № 1636.

Аналогічні висновки здійснено судом і щодо відсутності у позивача заборгованості з податку на додану вартість, що і стало підставою для скасування податкової вимоги № 9170-17 від 24.06.2016.

Так, частиною 4 статті 78 КАС України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.10.2018 у справі № 826/1979/17, що набрало законної сили, встановлено відсутність в ТОВ «КСЗ» податкового боргу станом на 24.06.2016 з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств.

Разом з тим, судом першої інстанції запропоновано представнику відповідача надати докази існування у позивача податкового боргу з податку на прибуток до 20.02.2014 (до окупації Автономної Республіки Крим), натомість відповідачем надано 09.04.2025 через підсистему Електронний суд Інтегровану картку платника податків ТОВ «КСЗ», згідно якої нарахування податку на прибуток здійснено 06.10.2015 за декларацією № 9090685821 вiд 01.12.2013 та № 9090685821 вiд 26.02.2014, тобто збільшено грошові зобов`язання з авансових внесків з податку на прибуток за період реєстрації позивача на окупованій території.

Окрім того, під час апеляційного розгляду справи, ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2025 та від 11.10.2025 витребувано від Головного управління ДПС у м. Києві наступні докази:

- дані щодо наявного боргу, який рахується за ТОВ «Керченський стрілочний завод» із зазначенням конкретного періоду утворення боргу, помісячно, року, із визначенням конкретних сум боргу, нарахованих пені, штрафів, а у разі наявності залишку боргу за попередні звітні періоди, зазначити коли він утворився та також вказати помісячно рік, суми, пеню, штрафи;

- дані, чи поступали від ТОВ «Керченський стрілочний завод» кошти в рахунок сплати ПДВ та податку на прибуток за період 2018-2020 роки, які суми, за які періоди і куди були направлені (у разі наявності за минулі роки боргу);

- інформацію про те, чи враховувався борг, що виник станом з 30.06.2014 у розрахунку визначення суми боргу в оскаржуваній податковій вимозі, а також повідомити, чи було враховано під час розрахунку сум боргу рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 листопада 2017 року у справі №826/3630/17, яким визнано протиправним та скасовано ППР №0027861205 від 30.09.2016 та рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 жовтня 2018 року у справі №826/1979/17, яким визнано протиправною та скасовано податкову вимогу №9170-17 від 24.06.2016.

Проте, на виконання ухвал суду, відповідачем не надано доказів та розрахунку щодо наявності в ТОВ «КСЗ» податкового боргу, а подано лише Інтегровану картку платника податків ТОВ «КСЗ».

При цьому, в матеріалах справи, наявні податкові декларації з податку на прибуток підприємств за період з 2015 по 2019 роки, з яких слідує, що ТОВ «КСЗ» декларувались податкові зобов`язання з податку на прибуток за період з 2015 по 2017 роки, які своєчасно сплачувались до бюджету, що також підтверджено долученими до матеріалів справи копіями платіжних доручень.

Окрім того, як зазначалося вище, податкове повідомлення-рішення № 0018281206 від 30.09.2016, яким зобов`язано ТОВ «КСЗ» сплатити штраф у сумі 10281,80 грн (20%), у зв`язку з затримкою сплати узгодженого грошового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 51409 грн на суму 10280,80 грн скасовано рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.11.2017 у справі № 826/3631/17.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що станом на 16.02.2020 у ТОВ «КСЗ» був відсутній податковий борг з податку на прибуток у сумі 10683996,57 грн, який був включений до оскаржуваної податкової вимоги від 17.02.2020 №10273-10.

Разом з тим, у податковій вимозі № 10273-10 від 17.02.2020 визначено наявність у ТОВ «КСЗ» станом на 16.02.2020 податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 351440,86 грн.

Відповідно до даних Інтегрованої картки платника податків ТОВ «КСЗ» з податку на додану вартість, наданої представником відповідача 09.04.2025 через підсистему Електронний суд, станом на 31.12.2014 за позивачем обліковується податковий борг у сумі 374779,46 грн, проте інформацію щодо періоду виникнення боргу та підстав його виникнення відповідачем не надано ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанцій.

При цьому, з податкових декларацій ТОВ «КСЗ» з податку на додану вартість за період з квітня 2015 року по січень 2020 року вбачається, що позивач декларував податкові зобов`язання з ПДВ за період з жовтня 2015 року по травень 2017 року.

За вказаний період податкові зобов`язання ТОВ «КСЗ» сплачувались у повному обсязі як безпосередньо до бюджету, так і шляхом поповнення електронного рахунку.

У деклараціях з ПДВ за червень- листопад 2017 року позивачем декларувались нульові показники, а в декларації з ПДВ за грудень 2017 року позивачем задекларовано - 3808,00 грн як суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду.

З грудня 2017 року по січень 2020 року ТОВ «КСЗ» декларувалось виключно від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду.

Так, згідно детального розрахунку боргу заборгованість з ПДВ складається крім заборгованості, самостійно визначеної у податкових деклараціях, також зі штрафних санкцій, визначених податковим повідомленням-рішенням № 0027861206 від 30.09.2016, яким зобов`язано ТОВ «КСЗ» сплатити штраф в сумі 4701,40 грн (20%), у зв`язку з затримкою сплати узгодженого грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 23807,00 грн на 760, 702, 785, 730, 701 календарних днів, а також податковим повідомленням-рішенням № 0335601213 від 19.04.2019 на суму 170,00 грн (том 2 арк. спр. 16).

Разом з тим, податкове повідомлення-рішення № 0027861206 від 30.09.2016, яким зобов`язано ТОВ «КСЗ» сплатити штраф в сумі 4701,40 грн (20%), у зв`язку з затримкою сплати узгодженого грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 23807,00 грн на 760, 702, 785, 730, 701 календарних днів скасовано рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.11.2017 у справі № 826/3630/17, що набрало законної сили.

Таким чином, як вірно встановлено судом першої інстанції, станом на 16.02.2020 за період з 24.02.2015 по 16.02.2020 позивач фактично мав податковий борг з ПДВ у сумі 170,00 грн - штраф, нарахований податковим повідомленням-рішенням № 0335601213 від 19.04.2019.

Так, згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Згідно з пунктом 5 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Так, станом на 17.02.2020 розмір податкового боргу для направлення платнику податків податкової вимоги повинен був складати понад 1020,00 грн, проте як свідчать матеріали справи та встановлено судом позивач мав заборгованість з податку на додану вартість у сумі 170,00 грн.

Отже, враховуючи встановлені обставини суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність податкової вимоги № 10273-10, оскільки в ТОВ «КСЗ» відсутній податковий борг, достатній для винесення податкової вимоги.

Щодо рішення про опис майна в податкову заставу, то колегія суддів вважає, що воно підлягає скасуванню, з наступних підстав.

Так, рішення про опис майна в податкову заставу приймається з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом. При цьому майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу (стаття 88 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 89.2 статті 89 Податкового кодексу України право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи, що податковий борг з податку на прибуток та податку на додану вартість не перевищував 1020,00 грн, у податкового органу були відсутні підстави для прийняття рішення № 10273-10 від 17.02.2020 про опис майна ТОВ «КСЗ» в податкову заставу.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання Головне управління ДПС у м. Києві привести заборгованість в інтегрованій картці особового рахунку ТОВ «Керченський стрілочний завод» у відповідність діючому законодавству, забезпечивши списання безнадійного податкового боргу, що виник з початку тимчасової окупації внаслідок обставин непереборної сили, та підтверджений Сертифікатами Торгово-промислової палати України, до зміни місцезнаходження ТОВ «Керченський стрілочний завод» на іншу територію України на підставі пункту 15.1 статті 15 Закону №1636, підпункту 4 пункту 2 статті 101 ПКУ, підпункту 4 пункту 2.1 розділу II та підпункту 1 пункту 4.1 розділу IV «Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків», затвердженим Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №577, а саме: зобов`язати відповідача скасувати (вилучити) відомості про нарахування зобов`язань, штрафних санкцій та пені, шляхом внесення відповідних змін в інтегровану картку платника з податку на прибуток, колегія суддів зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать, що з метою вирішення питання щодо списання безнадійного податкового боргу позивачем отримано:

- Сертифікат Торгово-промислової палати № 6978, яким засвідчено форс-мажорні обставини, зокрема, щодо обов`язку платника податків і зборів в строки та у розмірах, встановлених нормативно-правовими актами зі сплати авансових внесків з податку на прибуток за березень-грудень 2014 року, січень-лютий 2015 року у граничний строк до 30 числа кожного місяця, які унеможливили його виконання в зазначений термін. Дата настання - 01.03.2014, дата закінчення - 24.02.2015 (том 1 арк. спр. 44);

- Сертифікат Торгово-промислової палати № 6979, яким засвідчено форс-мажорні обставини, зокрема, щодо обов`язку платника податків і зборів в строки та у розмірах, встановлених нормативно-правовими актами зі сплати податку на додану вартість за травень 2014 року у граничний строк - до 30.06.2014, які унеможливили його виконання в зазначений термін. Дата настання - 01.03.2014, дата закінчення - 24.02.2015 (том 1 арк. спр. 45).

07.11.2016 ТОВ «КСЗ» подано до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві заяву про списання безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) з наданням вищевказаних сертифікатів Торгово-промислової палати (том 1 арк. спр. 43).

Проте, листом від 06.12.2016 позивачу відмовлено у списанні безнадійного податкового боргу на підставі того, що у сертифікатах Торгово-промислової палати не наведено конкретних обставин дії непереборної сили (том 1 арк. спр. 42).

При цьому, відповідачем зазначено, що податковий орган має право приймати рішення про списання безнадійного податкового боргу і це є саме правом, а не обов`язком контролюючого органу, що визначено підпунктом 20.1.29 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг, про що зазначено у пункті 101.1 статті 101 Податкового кодексу України.

Згідно з підпунктом 101.2.3 пункту 101.2 статті 101 Податкового кодексу України під терміном «безнадійний» розуміється податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу.

У відповідності до пункту 102.4 статті 102 Податкового кодексу України (в редакції, яка діє на час розгляду справи Верховним Судом) у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Водночас, як вірно зауважено судом першої інстанції, норми податкового законодавства неодноразово змінювались, проте строк, протягом якого може бути стягнутий податковий борг залишився незмінним, а саме: 1095 днів.

Відповідно до положень пунктів 3.1, 3.2 Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року № 577, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за № 1844/24376 (далі - Порядок), визначення суми безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню контролюючим органом, здійснюється на підставі даних інформаційних систем органів доходів і зборів станом на день виникнення безнадійного податкового боргу. Днем виникнення безнадійного податкового боргу у випадку, визначеному в підпункті 3 пункту 2.1 розділу II цього Порядку (податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений статтею 102 Податкового кодексу України) є дата прийняття рішення керівника контролюючого органу.

Згідно з пунктами 4.3 - 4.5 Порядку у випадках, передбачених підпунктами 1, 2, 3, 5 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, орган доходів і зборів здійснює процедури щодо проведення списання безнадійного податкового боргу відповідно до вимог пункту 4.2 цього розділу. Структурний підрозділ органу доходів і зборів, до функцій якого належить списання безнадійного податкового боргу, здійснює таке списання щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації (розрахунку) за звітний (податковий) квартал. Рішення про списання безнадійного податкового боргу вноситься до інформаційних систем не пізніше наступного робочого дня після підписання такого рішення.

Отже, списання безнадійного податкового боргу, в тому числі податкового боргу, стосовно якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

Разом з тим, звернення платника податків про списання безнадійного податкового боргу є обов`язковим лише у випадку, якщо такий податковий борг виник внаслідок непереборної сили (форс-мажорних обставин), як це встановлено нормою пункту 4.1 Порядку. В інших випадках, передбачених пунктом 101.2 статті 101 Податкового кодексу України, пунктом 2.1 розділу ІІ Порядку, розгляд питання про списання безнадійного податкового боргу ініціюється контролюючими органами щоквартально та проводиться автоматично, без участі платника податків.

Згідно наданої відповідачем Інтегрованої картки платника податків ТОВ «КСЗ», до 06.10.2015 податковий борг з податку на прибуток у позивача був відсутній, а 06.10.2015 податковим органом відображено операції з нарахування податкового боргу за декларацією № 9090685821 вiд 01.12.2013 та № 9090685821 вiд 26.02.2014, тобто збільшено грошові зобов`язання з авансових внесків з податку на прибуток на 2014 рік та за перший квартал 2015 рік, а саме, за період реєстрації позивача на окупованій території.

Водночас, як було встановлено в рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.10.2018 у справі № 826/1979/17, зазначений податковий борг підлягав списанню відповідно до пп. «а» п. 15.1 ст. 15 Закону № 1636 на підставі заяви ТОВ «КСЗ» від 07.11.2016.

При цьому, відповідачем не надано суду інформацію стосовно періоду виникнення податкового боргу, який обліковується в ІКП з податку на додану вартість станом 31.12.2014 у сумі 374779,46 грн.

Разом з тим, як зазначалося вище рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.10.2018 у справі № 826/1979/17 встановлено відсутність у позивача податкового боргу станом на 24.06.2016 з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств.

Так, пунктом 74.1 статті 74 Податкового кодексу України визначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Наказом Міністерства фінансів України від 12 січня 2021 року № 5, який діє з 05.04.2021, затверджено Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Порядок № 5).

У відповідності до вимог пункті 4-6 розділу 1 Порядку № 5 відображення/занесення первинних показників у підсистемах інформаційної системи здійснюється працівниками структурних підрозділів територіальних органів ДПС за напрямами роботи.

Моніторинг повноти та своєчасності внесення первинних показників у підсистеми інформаційної системи забезпечується керівниками структурних підрозділів територіального органу ДПС за напрямами роботи.

Загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, що здійснює облік платежів.

Дії працівників територіальних органів ДПС під час відображення в інформаційній системі первинних показників фіксуються із зазначенням ідентифікатора користувача, дати та часу дії.

Згідно пункту 1 глави розділу 2 Порядку № 5 з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.

Облікові показники, які відображаються в ІКП, залежать від форми обліку, яка передбачена умовами адміністрування відповідного платежу, що відкриваються для юридичних та фізичних осіб (далі - Перелік форм ІКП).

Податковому органу, в якому перебуває платник за основним місцем обліку, надається доступ до ІКП, відкритих за основним місцем обліку, для внесення відповідної інформації, а за неосновним місцем обліку - в режимі перегляду.

За приписами пункту 7 глави 2 розділу 3 Порядку № 5 в інформаційній системі щодекадно формується Журнал сум помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань, що обліковуються більше 1095 календарних днів без руху.

Журнал сум помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань, що обліковуються більше 1095 календарних днів без руху, є доступним підрозділам, що здійснюють облік платежів, адміністрування платежів, контрольно-перевірочні заходи, погашення боргу, адміністративне та судове оскарження.

Підрозділи, які здійснюють облік платежів, адміністрування платежів, погашення боргу, контрольно-перевірочні заходи, судове оскарження не пізніше двох робочих днів після формування Журналу сум помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань, що обліковуються більше 1095 календарних днів без руху, підтверджують повноту відображення в інформаційній системі первинних показників за напрямами роботи шляхом встановлення відповідної відмітки.

Аналогічні положення щодо відкриття та коригування ІКП за кожним платником та кожним видом платежу безпосередньо територіальними органами ДПС містив і Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422, який був чинним до 05.04.2021.

Отже, з аналізу вищезазначених правових норм слідує, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов`язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу щодо вірного та об`єктивного відображення в інтегрованій картці фактичного стану розрахунків з бюджетом.

У разі скасування податкової вимоги та встановлення судом відсутності податкового боргу на певну дату, контролюючий орган зобов`язаний вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов`язань перед бюджетом.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 19 лютого 2019 року у справі № 825/999/17, від 26 лютого 2019 року у справі № 805/4374/15-а, від 25 березня 2020 року у справі № 826/9288/18.

Таким чином, враховуючи, що облік відповідачем в ІКП позивача податкового боргу є безпідставним, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог шляхом зобов`язання відповідача привести у відповідність інтегровану картку платника податків ТОВ «КСЗ» шляхом зобов`язання Головне управління ДПС у м. Києві провести коригування інтегрованих карток платника податків товариства з обмеженою відповідальністю «Керченський стрілочний завод» внести зміни: до інтегрованої картки платника податків з податку на прибуток підприємств та виключення податкового боргу, визначеного на підставі податкових декларацій з податку на прибуток підприємств за 2015, 2016 та 2017 роки, а також пені, нарахованої на таку заборгованість; до інтегрованої картки платника податків з податку на додану вартість та виключення податкового боргу, визначеного на підставі податкових декларацій з податку на додану вартість за період з жовтня 2015 року по грудень 2017 року, а також пені, нарахованої на таку заборгованість.

Щодо рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, то рішення суду в цій частині не оскаржується та відповідач в апеляційній скарзі не наводить доводів та міркувань в частині незаконності рішення в цій частині, а тому у відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, так як суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Луганського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Луганського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк, визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Беспалов О.О.

Кобаль М.І.

Повний текст виготовлено:13 листопада 2025 року.