Ухвала від 11.11.2025 по справі 640/6617/20

УХВАЛА

11 листопада 2025 року

м. Київ

справа №640/6617/20

адміністративне провадження № К/990/39538/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Васильєвої І.А.,

суддів: Яковенка М.М., Хохуляка В.В.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03.04.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.07.2025 у справі №640/6617/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Енерджі» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 03.04.2025, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.07.2025, задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Енерджі» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.12.2019 №0392930409 про застосування штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних у розмірі 1233234,43 грн. Справа розглядалася в порядку загального позовного провадження.

До Верховного Суду 26.09.2025 надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03.04.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.07.2025 у справі №640/6617/20.

Ухвалою Верховного Суду від 16.10.2025 касаційну скаргу залишено без руху, встановлено скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання обґрунтованого клопотання про поновлення пропущеного строку касаційного оскарження, належного викладення підстав касаційного оскарження.

На виконання вимог вказаної ухвали контролюючим органом надіслано клопотання про усунення недоліків касаційної скарги, уточнену касаційну скаргу, заявлено клопотання про поновлення строку касаційного оскарження.

В обґрунтування заявленого клопотання скаржником вказано, що вперше касаційну скаргу було подано у встановлений законом строк, повторно касаційну скаргу подано у найкоротший термін, з урахуванням зауважень Верховного Суду.

Розглянувши вказане клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження Верховний Суд зауважує, що воно є необґрунтованим, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною 2 статті 329 Кодексу учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Відповідно до частини 3 статті 329 КАС України строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною 5 статті 333 цього Кодексу.

Касаційну скаргу подано вдруге 26.09.2025, первинну касаційну скаргу повернуто ухвалою Верховного Суду від 15.09.2025.

Верховний Суд зазначає, що право на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення не є абсолютним. Вчасна первинна подача касаційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності. Повернення касаційної скарги не зупиняє та не перериває строк на касаційне оскарження і не дає права скаржнику у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення повторно.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту касаційної скарги. Частиною 1 статті 45 КАС України регламентовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, слід зазначити, що таке право не є безумовним. Це обґрунтовується змістом частини 8 статті 169 КАС України, відповідно до якої повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Відтак скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 06.10.2025 про залишення касаційної скарги без руху контролюючим органом надіслано уточнену касаційну скаргу, вказано підставою касаційного оскарження

Скаржником вказано підставою касаційного оскарження пункти 3 та 4 частини 4 статті 328 КАС України, зазначено про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування положень пунктів 9-12 Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 року №557 (далі - Порядок №557), у правовідносинах, які виникли в межах розгляду даної адміністративної справи. На думку скаржника, судами попередніх інстанцій не взято до уваги, що податкові накладні №70 від 30.09.2019 та №71 від 30.09.2019 направлені на реєстрацію 15.10.2022 в останню хвилину роботи реєстру, тим самим накладна була зареєстрована на наступний день, тим самим не порушуючи процедуру прийняття накладної.

Верховний Суд зауважує, що податковим органом не обґрунтовано, в чому саме полягала помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Головним управлінням ДПС у м. Києві не спростовано висновки суду апеляційної інстанції, що пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України прямо передбачений строк реєстрації податкових накладних до 15 календарного дня (включно), наступних за датою виникнення податкових зобов`язань. Та обставина, що такі накладні направлені на реєстрацію в ЄРПН під кінець операційного дня (о 19:56 та о 19:58) не свідчать про порушення встановленого законом строку, оскільки це є правом платника, тому ні суд, ні контролюючий орган не може звужувати строки, встановлені законодавством для реєстрації податкових накладних. Позивач, надіславши податкові накладні на реєстрацію до ЄРПН в останній день для такої реєстрації та у межах операційного дня, своєчасно виконав свої зобов`язання, передбачені податковим законодавством з реєстрації відповідних податкових накладних. Водночас реєстрація податкових накладних ДПС України 16.10.2022 не може слугувати підставою для покладення на позивача відповідальності за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, оскільки позивач не несе відповідальність за надходження на технічному рівні податкових накладних до контролюючого органу, адже на нього покладений лише обов`язок щодо їх надіслання до ДПС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем.

Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Уточнена касаційна скарга є подібною до попередньої та не усуває встановлених недоліків.

Разом з тим, у скаржника було достатньо часу для приведення своєї касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України, проте, звертаючись повторно до суду з касаційною скаргою, скаржник не усунув недоліків, які стали підставою для повернення попередньої касаційної скарги.

Слід зауважити, що приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження, а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частини 1, 3 статті 341 КАС України).

Недотримання особою вимог процесуальних норм щодо форми та змісту касаційної скарги за загальним правилом не є підставою для поновлення строку на касаційне оскарження. Це правило ще в більшій мірі стосується суб`єкта владних повноважень, щодо якого презюмується, що в його розпорядженні є достатньо засобів, зокрема організаційного характеру, для виконання покладених завдань.

Невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 КАС України дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в касаційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

З урахуванням вищевикладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що скаржником не наведено поважних підстав для поновлення пропущеного строку касаційного оскарження.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 328, 329, 330, 332, 333, 355, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними причини пропуску строку касаційного оскарження та відмовити у задоволенні клопотання скаргою Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення строку касаційного оскарження рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03.04.2025 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.07.2025 у справі №640/6617/20.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03.04.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.07.2025 у справі №640/6617/20.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіІ.А. Васильєва М.М. Яковенко В.В. Хохуляк