Ухвала від 17.11.2025 по справі 638/14687/17

Справа № 638/14687/17

Провадження № 1-кп/638/168/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2025 року Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні зали судових засідань суду клопотання про закриття кримінального провадження стосовно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, який має на утриманні неповнолітню дитину 2010 р.н., який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 365-2, ч.2 ст. 358, ч.4 ст. 358, ч.1 ст. 382 КК України, -

встановив:

В провадженні Шевченківського районного суду м.Харкова знаходиться судове провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 365-2, ч.2 ст. 358, ч.4 ст. 358, ч.1 ст. 382 КК України.

Зі змісту обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_4 , який не є державним службовцем, посадовою особою місцевого самоврядування, але у період часу з 18 листопада 2011 року здійснював на підставі ліцензії НОМЕР_4, виданої 18 листопада 2011 року Державним департаментом з питань банкрутства, та з 22 березня 2013 року до 16 червня 2016 року на підставі свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №655, виданого на підставі наказу Міністерства юстиції України від 18 березня 2013 року №457/5, свою професійну діяльність, пов?язану з наданням публічних послуг арбітражного керуючого, під час виконання якої вчинив зловживання повноваженнями арбітражного керуючого за наступних обставин: 20 лютого 2012 року постановою господарського суду Харківської області у справі №5023/9709/11 за заявою фізичної особи-підприємця (далі - ФО-П) ОСОБА_6 (ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ) про визнання ФО-П ОСОБА_7 (ІГН-НОМЕР_5), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , банкрутом, останнього визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Цією ж ухвалою суду арбітражний керуючий ОСОБА_4 призначений ліквідатором банкрута ФО-П ОСОБА_7 та зобов`язаний - виконати ліквідаційну процедуру банкрута, у тому числі подати оголошення до офіційних друкованих органів у п?ятиденний строк; - відкрити депозитний рахунок у нотаріальній конторі для проведення розрахунків з кредиторами, у тому числі реалізувати майно боржника; - надати суду обґрунтований звіт про виконану роботу, всі докази, що свідчать про виконання ліквідаційної процедури, у тому числі, акти інвентаризації майна, акти оцінки майна, звіт про виплачені кредиторам кошти, договори купівлі-продажу майна банкрута, копії повідомлень органу державної податкової служби, пенсійного фонду, центру зайнятості про закінчення ліквідаційної процедури, докази, що свідчать про стягнення дебіторської заборгованості або докази, що свідчать про неможливість стягнення дебіторської заборгованості, відшкодування витрат ліквідатора, інші документи, що свідчать про виконану ліквідатором роботу з ліквідації банкрута, надавати суду щомісячно звіти про хід ліквідаційної процедури, дані про фінансове становище і майно боржника, використання коштів, отриманих зід реалізації майна банкрута, виконати інші дії, передбачені статтями 25-34 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з урахуванням особливостей, встановлених ч.7 ст.48, ст.49

Під час виконання своїх обов?язків ліквідатора ФО-П ОСОБА_8 арбітражний керуючий ОСОБА_4 у травні 2012 року, розглянувши заяву кредитора - ПАТ «Укрсиббанк» від 14 березня 2012 року №26-52-459, визнав його вимоги у повному обсязі на загальну суму 2208665,52

грн. щодо заборгованості за наступними кредитними договорами:

- 24 жовтня 2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк» та ОСОБА_7 укладено договір про надання споживчого кредиту №11063120000 у сумі 60000 швейцарських франків, що еквівалентно 240954 грн., з метою забезпечення виконання зобов?язань за яким між ОСОБА_9 та АКІБ «Укрсіббанк» 24 жовтня 2006 року укладено договір іпотеки №1 1063120000/3 та передано в іпотеку нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_4 ;

- 29 серпня 2008 року між АКІБ «Укрсиббанк» та ОСОБА_9 укладено договір про надання споживчого кредиту №11389306000 у сумі 77300 доларів США, що еквівалентно

374572,61 грн., з метою забезпечення виконання зобов?язань за яким між

ОСОБА_7 та АКІБ «Укрсіббанк» 29 серпня 2008 року укладено договір іпотеки №11389306000/11389313000/3 та передано в іпотеку нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_5 ;

- 29 серпня 2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком

«Укрсиббанк» та ОСОБА_9 укладено договір про надання споживчого кредиту №11389326000 у сумі 74100 доларів США, що еквівалентно 359066,37 грн., з метою забезпечення виконання зобов?язань за яким між ОСОБА_9 та АКІБ «Укріббанк» 29 серпня 2008 року укладено договір іпотеки №11389326000/11389331000/3 та передано в іпотеку нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_6 .

Крім того, ліквідатором банкрута ФО-П ОСОБА_8 - арбітражним керуючим ОСОБА_4 визнано вимоги у сумі 1113 грн.: витрати на сплату судового збору - 1073 грн., витрати за внесення до Єдиної бази даних інформації щодо кредитора та його грошових вимог - 40,00 грн., а усього таким чином визнано вимог на загальну суму 2209778,52 грн., які включено до реєстру вимог кредиторів у третю чергу.

Заставне нерухоме майно за вказаними вище договорами, а саме: житлові квартири, розташовані за адресами: АДРЕСА_5 ; АДРЕСА_4 ; АДРЕСА_6 , включені арбітражним керуючим ОСОБА_4 до ліквідаційної маси банкрута ФО-П ОСОБА_10 .

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08 серпня 2012 року у задоволенні заяви заставного кредитора - ПАТ «Укрсиббанк» про виключення переліченого нерухомого майна зі складу ліквідаційної маси відмовлено.

Виконуючи свої обов?язки ліквідатора банкрута ФО-П ОСОБА_8 , арбітражний керуючий ОСОБА_4 , уклавши 29 листопада 2012 року з товарною біржею «Всеукраїнський торгівельний центр» угоду б/н на організацію та проведення аукціону, будучи достовірно обізнаним про те, що майно банкрута, а саме: житлові квартири, розташовані за адресами: АДРЕСА_5 ; АДРЕСА_4 ; АДРЕСА_6 , включено до складу ліквідаційної маси та до реєстру вимог кредиторів у третю чергу, а також про те, що вказане майно є заставним майном кредитора - ПАТ «Укрсиббанк», умисно зловживаючи наданими йому повноваженнями, передбаченими статтями 3', 25, 48 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції 2012 року, пов?язаними з наданням публічних послуг арбітражного керуючого та здійсненням обов?язків ліквідатора банкрута, діючи всупереч вимогам ч.5 ст.3' та ч.6 ст.3' Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у редакції 2012 року, згідно з якими:

- відповідно до положень ч.5 ст.3' Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у редакції 2012 року арбітражний керуючий зобов?язаний здійснювати заходи щодо захисту майна боржника; повідомляти кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, про час, місце та умови продажу заставного майна окремим рекомендованим листом з повідомленням про вручення;

- відповідно до положень ч.6 ст.3' Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у редакції 2012 року при реалізації своїх прав та обов?язків арбітражний керуючий зобов?язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів;

усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки у вигляді безоплатного вибуття зазначеного майна з власності банкрута і виключення його з ліквідаційної маси банкрута та бажаючи настання цих наслідків, діючи з метою отримання неправомірної вигоди для себе у вигляді отримання та обернення на свою користь грошових коштів від продажу вказаного вище заставного майна, діючи всупереч інтересів банкрута - ФО-П ОСОБА_8 , кредиторів, не повідомивши кредитора ПАТ «Укрсиббанк», вимоги якого забезпечені заставою, про час, місце та умови продажу заставного майна окремим рекомендованим листом з повідомленням про отримання, 21 грудня 2012 року реалізував заставне майно банкрута, а саме: житлові квартири, розташовані за адресами: АДРЕСА_5 ; АДРЕСА_4 ; АДРЕСА_6 , на аукціоні товарної біржі «Всеукраїнський торгівельний центр» (протоколи проведення аукціону від 21 грудня 2012 року №№3-5).

29 грудня 2012 року ліквідатор банкрута - ФО-П ОСОБА_7 арбітражний керуючий ОСОБА_4 , продовжуючи свої злочинні дії з метою отримання неправомірної вигоди для себе у вигляді обернення на свою користь грошових коштів, отриманих від продажу майна банкрута, діючи всупереч інтересів банкрута - ФО-П ОСОБА_8 , кредиторів, знаходячись в офісі приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_7 , на підставі протоколів №№ 3-5 проведення аукціону на товарній біржі «Всеукраїнський торгівельний центр» від 21 грудня 2012 року уклав з ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Х.О.Г.» договори купівлі-продажу житлової квартири за адресою: АДРЕСА_5 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_12 за реєстровим номером 1953; житлової квартири за адресою: АДРЕСА_6 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_13 за реєстровим номером 1958; житлової квартири за адресою: АДРЕСА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_13 за реєстровим номером 1963, відповідно, на загальну суму 302 тис. 530 гривень.

Після цього, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ліквідатор банкрута ФО-П ОСОБА_8 - арбітражний керуючий ОСОБА_4 , діючи всупереч вимогам ч.7 ст.48 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у редакції 2012 року, згідно з якими кошти, отримані від продажу майна громадянина-підприємця, визнаного банкрутом, а також наявні у ліквідатора кошти у готівковій формі вносяться на депозитний рахунок нотаріальної контори або приватного нотаріуса та використовуються за рішенням господарського суду, який визнав громадянина-підприємця банкрутом та всупереч вимогам ч.7 ст. 3-1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у редакції 2012 року, відповідно до яких під час реалізації своїх прав та обов?язків арбітражний керуючий зобов?язаний додержуватися вимог Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» щодо обмеження своїх повноважень з метою одержання неправомірної вигоди, отримані від продажу заставного нерухомого майна банкрута - ФО-П ОСОБА_8 кошти на депозитний рахунок нотаріуса не перерахував, а утримав їх на свою користь, розпорядившись ними на власний розсуд та привласнивши їх таким чином.

В результаті вказаних вище дій та зловживань повноваженнями ліквідатора банкрута ФО-П ОСОБА_8 - арбітражного керуючого ОСОБА_4 охоронюваним законом правам та інтересам банкрута - ФО-П ОСОБА_7 (ІПН НОМЕР_2 ) спричинено тяжкі наслідки у вигляді безоплатного виключення з ліквідаційної маси банкрута належного йому нерухомого майна, що унеможливлює у подальшому реалізацію цього майна банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, внаслідок чого банкруту - ФО-П ОСОБА_7 спричинено майнову шкоду на суму 302 тис. 530 гривень, що у 563 рази перевищує розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на час вчинення злочину.

Таким чином, вказаними умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 3 ст. 3652 КК України - зловживання своїми повноваженнями особою, яка здійснює професійну діяльність, пов?язану з наданням публічних послуг арбітражного керуючого, з метою отримання неправомірної вигоди для себе, що завдало тяжкі наслідки охоронюваним законом правам та інтересам окремого громадянина.

Крім того, продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який не є державним службовцем, посадовою особою місцевого самоврядування, але у період часу з 18 листопада 2011 року на підставі ліцензії НОМЕР_6, виданої 18 листопада 2011 року Державним департаментом з питань банкрутства, та з 22 березня 2013 року до 16 червня 2016 року на підставі свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №655, виданого на підставі наказу Міністерства юстиції України від 18 березня 2013 року №457/5, здійснював свою професійну діяльність, пов?язану з наданням публічних послуг арбітражного керуючого, постановою господарського суду Харківської області від 20 лютого 2012 року у справі №5023/9709/11 за заявою ФО-П ОСОБА_6 (ІНН НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ) про визнання ФО-П ОСОБА_7 (ІНН НОМЕР_2 ), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , банкрутом, призначено ліквідатором банкрута - ФО-П ОСОБА_8 та зобов?язано надавати суду щомісячно звіти про хід ліквідаційної процедури, дані про фінансове становище і майно боржника, використання коштів» отриманих від реалізації майна банкрута.

Арбітражний керуючий ОСОБА_4 , виконуючи у період часу з 20 лютого 2012 року до 30 липня 2013 року обов?язки ліквідатора банкрута - ФО-П ОСОБА_8 , при невстановлених досудовим розслідуванням час та обставинах у червні 2013 року, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою привласнення грошових коштів, отриманих від продажу майна банкрута, склав завідомо підроблений офіційний документ - звіт ліквідатора банкрута - ФО-П ОСОБА_8 про хід ліквідаційної процедури, до якого вніс завідомо неправдиві відомості щодо вчинених ним як ліквідатором дій у процедурі ліквідації банкрута, приховавши та не зазначивши у даному звіті факт продажу ним 29 грудня 2012 року заставного майна банкрута, а саме: житлових квартир, розташованих за адресами: АДРЕСА_5 ; АДРЕСА_4 ; АДРЕСА_6 , факт виключення цього майна з ліквідаційної маси та отримання грошових коштів від його продажу, з метою використання даного офіційного документа для надання суду у господарській справі №5023/9709/11 за заявою ФО-П ОСОБА_6 про визнання ФО-П ОСОБА_8 банкрутом, яка розглядається господарським судом Харківської області.

Таким чином, вказаними умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 2 ст. 358 КК України - складання особою, яка здійснює професійну діяльність, пов?язану з наданням публічних послуг, завідомо підробленого офіційного документа, який посвідчує факти, що мають юридичне значення.

Крім того, продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який не є державним службовцем, посадовою особою місцевого самоврядування, але у період часу з 18 листопада 2011 року на підставі ліцензії НОМЕР_4, виданої 18 листопада 2011 року Державним департаментом з питань банкрутства, та з 22 березня 2013 року до 16 червня 2016 року на підставі свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №655, виданого на підставі наказу Міністерства юстиції У країни від 18 березня 2013 року №457/5, здійснював свою професійну діяльність, пов?язану з наданням публічних послуг арбітражного керуючого, постановою господарського суду Харківської області від 20 лютого 2012 року у справі №5023/9709/11 за заявою ФО-П ОСОБА_6 (ІНН НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ) про визнання ФО-П ОСОБА_7 (ІНН НОМЕР_2 ), зареєстрованого за адресою:

АДРЕСА_3 , банкрутом, призначено ліквідатором банкрута ФО-П ОСОБА_8 та зобов?язано надавати суду щомісячно звіти про хід ліквідаційної процедури, дані про фінансове становище і майно боржника, використання коштів, отриманих від реалізації майна банкрута.

Арбітражний керуючий ОСОБА_4 , виконуючи у період часу з 20 лютого 2012 року до 30 липня 2013 року обов?язки ліквідатора банкрута - ФО-П ОСОБА_8 , діючи з умислом на привласнення грошових коштів, отриманих від продажу майна банкрута, тобто з корисливих мотивів, з метою приховування факту продажу 29 грудня 2012 року заставного майна банкрута, а

саме: житлових квартир, розташованих за адресами: АДРЕСА_5 ; АДРЕСА_4 ; АДРЕСА_6 , а також факту виключення цього майна з ліквідаційної маси та отримання ним грошових коштів від його продажу, 18 червня 2013 року надав до господарського суду Харківської області у справі №5023/9709/11 ФО-П ОСОБА_8 банкрутом завідомо підроблений офіційний документ - звіт ліквідатора про хід ліквідаційної процедури, до якого ним були внесені завідомо неправдиві відомості щодо вчинених ним як ліквідатором дій у процедурі ліквідації банкрута, зокрема: приховано та не зазначено у даному звіті факт продажу ним 29 грудня 2012 року заставного майна банкрута, а саме: житлових квартир, розташованих за адресами: АДРЕСА_5 ;

АДРЕСА_4 ; АДРЕСА_6 , а також факт виключення цього майна з ліквідаційної маси та отримання грошових коштів від його продажу, внаслідок чого вказаний завідомо підроблений офіційний документ був долучений судом до матеріалів господарської справи №5023/9709/11 для використання під час її судового розгляду.

Таким чином, вказаними умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 4 ст. 358 КК України - використання завідомо підробленого офіційного документа. України - використання завідомо підробленого офіційного документа.

Крім того, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який не будучи державним службовцем, посадовою особою місцевого самоврядування, але у період часу з 18 листопада 2011 року здійснював на підставі ліцензії НОМЕР_4, виданої 18 листопада 2011 року Державним департаментом з питань банкрутства, та з 22 березня 2013 року до 16 червня 2016 року на підставі свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №655, виданого на підставі наказу Міністерства юстиції України від 18 березня 2013 року №457/5, свою професійну діяльність, пов?язану з наданням публічних послуг арбітражного керуючого, продовжуючи свою злочинну діяльність, вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 1 ст. 382 КК України - умисне невиконання ухвали суду, що набрала законної сили, за наступних обставин:

20 лютого 2012 року постановою господарського суду Харківської області у справі №5023/9709/11 за заявою фізичної особи-підприємця (далі - ФО-П) ОСОБА_6 (IПН НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ) про зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , банкрутом, останнього визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Цією ж ухвалою суду арбітражний керуючий ОСОБА_4 29 грудня 2012 року ліквідатор банкрута - ФО-П ОСОБА_8

29 грудня 2012 року ліквідатор банкрута ФО-П ОСОБА_7 - арбітражний керуючий ОСОБА_4 , знаходячись в офісі приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_7 , на підставі протоколів №№3-5 проведення аукціону на товарній біржі «Всеукраїнський торгівельний центр» від 21 грудня 2012 року уклав з ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Х.О.Г.» договори купівлі-продажу житлової квартири за адресою: АДРЕСА_5 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_13 за реєстровим номером 1953; житлової квартири за адресою: АДРЕСА_6 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_13 за реєстровим номером 1958; житлової квартири за адресою: АДРЕСА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_12 за реєстровим номером 1963, відповідно, на загальну суму 302 тис. 530 гривень.

Після цього ліквідатор банкрута - ФО-П ОСОБА_8 - арбітражний керуючий ОСОБА_4 , діючи всупереч вимогам 4.7 ст.48 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у редакції 2012 року, згідно з якими кошти, отримані від сосення платоспроможності боржника або визнан його банкрутом» у редакції 2012 року, згідно з якими кошти, отримані в продажу майна громадянина-підприємця, визнаного банкрутом, а також наяв у ліквідатора кошти у готівковій формі вносяться на депозитний рахун нотаріальної контори або приватного нотаріуса та використовуються рішенням господарського суду, який визнав громадянина-підприєм банкрутом, отримані від продажу заставного нерухомого майна банкрута ФО-П ОСОБА_8 кошти на депозитний рахунок нотаріуса не перерахував, а утримав їх на свою користь, привласнивши їх таким чином.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30 липня 2013 р у справі №5023/9709/11 за заявою ФО-П ОСОБА_6 визнання ФО-П ОСОБА_7 банкрутом, арбітражний керую ОСОБА_4 усунутий від виконання обов?язків ліквідатора банкрута ФО-П ОСОБА_8 та цією ж ухвалою ліквідатором банкрут ФО-П ОСОБА_7 призначено арбітражного керуючого ОСОБА_14 .

Під час судового розгляду господарським судом Харківської області справі №5023/9709/11 достовірно встановлено факт розпорядження арбітражним керуючим ОСОБА_4 під час виконання ним обов' ліквідатора банкрута - ФО-П ОСОБА_15 заставним нерухомим майном банкрута, включеним до ліквідаційної маси банкрута, та факт отримання грошових коштів від продажу цього майна.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05 квітня 2016 року колишнього ліквідатора банкрута - ФО-П ОСОБА_8 - арбітражного керуючого ОСОБА_4 зобов`язано перерахувати заставному кредитору - АТ «Укрсиббанк» кошти, отримані від продажу майна банкрута.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17 серпня 2016 року ухвала господарського суду Харківської області від 05 квітня 2016 року в частині зобов?язання колишнього ліквідатора банкрута - ФО-П ОСОБА_8 - арбітражного керуючого ОСОБА_4 перерахувати заставному кредитору - АТ «Укрсиббанк» кошти, отримані від продажу майна банкрута, залишена без змін, у зв?язку з чим набула чинності.

Згідно з положеннями ч. 5 ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов?язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 4-5 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов?язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Положення ч. ч. 2, 4 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» визначають, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов?язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об?єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену цм Кодексом та іншими законами України.

Всупереч наведеним положенням закону, ОСОБА_4 , достовірно знаючи про набрання законної сили ухвалою господарського суду Харківської області від 05 квітня 2016 року, якою його зобов?язано перерахувати заставному кредитору - АТ «Укрсиббанк» кошти, отримані від продажу майна банкрута - ФО-П ОСОБА_8 , маючи умисел, спрямований на невиконання вказаного рішення суду, незважаючи на зобов?язання його судом діяти певним чином і маючи реальну можливість виконати вказаний судовий акт, від виконання обов?язку за судовим рішенням, яке набрало законної сили, ухилився і грошові кошти у сумі 302 тис. 530 гривень від продажу майна банкрута не перерахував заставному кредитору - АТ «Укрсиббанк».

Таким чином, вказаними умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 1 ст. 382 КК України - умисне невиконання ухвали суду, що набрала законної сили.

Крім того, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не є державним службовцем, посадовою особою місцевого зрядування, але у період часу з 22 березня 2013 року до 16 червня 2016 здійснював на підставі свідоцтва про право на здійснення діяльності ражного керуючого №655, виданого на підставі наказу Міністерства дії України від 18 березня 2013 року №457/5, професійну діяльність, зану з наданням публічних послуг арбітражного керуючого, повторно вчинив зловживання повноваженнями арбітражного керуючого за наступних обставин:

09 квітня 2013 року постановою господарського суду Харківської області у справі N?922/952/13-г за заявою ТОВ «Аккобудсервіс» (код ЄДРПОУ-30137817, юридична адреса: м. Харків, вул. Котельниківська, 2) про визнання вказаного товариства банкрутом ТОВ «Аккобудсервіс» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29 травня 2014 року Інноваційно-комерційну товарну біржу (код ЄДРПОУ-36372688, юридична адреса: М. Харків,

вул. Культури, буд.11, фактичне місцезнаходження: м. Харків, вул. Чичибабіна, буд.7, кв.83) визнано учасником провадження у справі №922/952/13-г про банкрутство ТОВ «Аккобудсервіс» - організатором аукціону.

Постановою апеляційного господарського суду Харківської області від 18 червня 2015 року у справі №922/952/13-г про банкрутство ТОВ «Аккобудсервіс» арбітражний керуючий ОСОБА_4 призначений ліквідатором ТОВ «Аккобудсервіс», у зв?язку з чим йому достовірно стало відомо про здійснення процедури ліквідації банкрута - ТОВ «Аккобудсервіс» та здійснення процедури продажу на аукціоні майна ТОВ «Аккобудсервіс», а саме: нежитлової будівлі літера «A-2» загальною площею 3270,4 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_9, та нежитлової будівлі літера «Б-1» загальною площею 398,2 кв.м., розташованої за адресою: м. Харків, вул. Котельниківська, буд.2, які є предметом забезпечення за договорами іпотек (майнової поруки), укладеними 14 грудня 2006 року та 13 грудня 2006 року відповідно між ЗАТ «ОТП-Банк» (код ЄДРПОУ 21685166, юридична адреса: м. Київ, вул. Жилянська, 43) як іпотекодержателем та ТОВ «Аккобудсервіс» як іпотекодавцем у забезпечення договору про надання кредитної лінії від 13 грудня 2006 року №CR 06-516/700, укладеного 13 грудня 2006 року між ПАТ «ОТП-Банк» та ТОВ «АЛК ІНВЕСТ (код ЄДРПОУ-30137639, юридична адреса: м. Харків, вул. Клочківська, 370) і ЗАТ «АККО ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ-22709517, юридична адреса: м. Харків, вул. Петра Широніна, 2) на суму 2 млн. 83 тис. доларів США.

Незважаючи на вказане, ліквідатор банкрута - ТОВ «Аккобудсервіс» - арбітражний керуючий ОСОБА_4 , достовірно знаючи про те, що організатором аукціону - Інноваційно-комерційною товарною біржею на сайті Міністерства юстиції України та Вищого господарського суду України розміщено оголошення №18673 про проведення 13.07.2015 другого повторного аукціону з продажу нерухомого майна боржника - ТОВ «Аккобудсервіс», який не був скасований та мав відбутись у період часу з 10 до 11 години за адресою: м. Харків, вул. Примерівська, буд.26, умисно зловживаючи наданими йому повноваженнями, передбаченими статтями 41, 98 Закону України « про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», пов`язаними з наданням публічних послуг арбітражного керуючого та здійсненням обов`язків ліквідатора банкрута, діючи всупереч вимогам ч.1 ст. 49 ч.1 ст. 44, ч.6 ст. 44 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», згідно з якими

- відповідно до положень ч.1 ст.49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів;

- відповідно до положень ч.1 ст.44 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ліквідатор здійснює продаж майна банкрута після проведення інвентаризації та оцінки цього майна;

- відповідно до положень п.2 ч.6 ст.44 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ліквідатор може здійснювати безпосередній продаж тих активів, що не продані на аукціоні,

усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки у вигляді вибуття зазначеного майна з власності банкрута та бажаючи настання цих наслідків, діючи з метою отримання неправомірної вигоди для інших осіб у вигляді набуття права власності на вказане вище нерухоме майно боржника поза процедурою його реалізації на аукціоні, діючи всупереч інтересів банкрута - ТОВ «Аккобудсервіс», його засновників, кредиторів, 09 липня 2015 року, знаходячись в офісі приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_16 за адресою: м. Харків, вул. Данилевського, 22, порушуючи встановлений законом порядок реалізації майна боржника - без проведення інвентаризації та оцінки майна, не забезпечивши продаж майна банкрута на аукціоні, діючи як ліквідатор ТОВ «Аккобудсервіс», здійснив продаж цього майна від імені вказаного товариства шляхом укладання прямих договорів купівлі-продажу безпосередньо фізичній особі - ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , IПН НОМЕР_3 , а саме уклав: договір купівлі-продажу частини нежитлової будівлі загальною площею 3270,4 кв.м. літера «A-2», розташованої за адресою: АДРЕСА_9, посвідчений 09 липня 2015 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_16 за реєстровим номером 926, договір купівлі-продажу частини нежитлової будівлі загальною площею 3270,4 кв.м. літера «A-2», розташованої за адресою: АДРЕСА_9, посвідчений 09 липня 2015 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_16 за реєстровим номером 933, договір купівлі-продажу частини нежитлової будівлі загальною площею 398,2 кв.м. літера «Б-1», розташованої за адресою: АДРЕСА_8 , посвідчений 09 липня 2015 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_16 за реєстровим номером 930, на загальну суму 18 млн. 617 тис. 908 гривень 62 копійки.

Після цього, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ліквідатор ТОВ «Аккобудсервіс» - арбітражний керуючий ОСОБА_4 , всупереч вимогам ч.8 ст.41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», згідно з якими кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника, отримані від продажу вказаного нерухомого майна банкрута грошові кошти не перерахував на основний рахунок боржника - НОМЕР_7, що був відкритий 24 березня 2006 року у ПАТ «УкрСиббанк», МФО 351005.

В результаті вказаних вище дій та зловживань повноваженнями ліквідатора ТОВ «Аккобудсервіс» - арбітражного керуючого ОСОБА_4 охоронюваним законом правам та інтересам ТОВ «Аккобудсервіс» (код ЄДРПОУ-30137817) спричинено тяжкі наслідки у вигляді неправомірного вибуття з власності банкрута - ТОВ «Аккобудсервіс» належних даній юридичній особі вказаних вище нежитлових будівель вартістю, відповідно до висновку судової оціночно-будівельної експертизи №12748/2147 від 27 лютого 2017 року на загальну суму 19 мільйонів 376 тисяч 295 гривень, внаслідок чого ТОВ «Аккобудсервіс» спричинено майнову шкоду на вказану суму.

Таким чином, вказаними умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 3 ст. 365 КК України - зловживання своїми повноваженнями особою, яка здійснює професійну діяльність, пов?язану з наданням публічних послуг арбітражного керуючого, з метою отримання неправомірної вигоди для інших осіб, вчинене повторно, що завдало тяжкі наслідки охоронюваним законом правам та інтересам юридичної особи.

В судовому засіданні обвинувачений та його захисник заявили клопотання про закриття кримінального провадження за ст. 49 КК України.

Прокурор не заперечував проти закриття кримінального провадження за закінченням строків давності, передбачених ст.49 КК України, та звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за ч.3 ст. 365-2, ч.2 ст. 358, ч.4 ст. 358, ч.1 ст. 382 КК України.

Судом обвинуваченому роз`яснено, що застосування до нього положень статті 49 КК України не є реабілітуючою підставою звільнення його від кримінальної відповідальності, з чим останній погодився, підтримав клопотання та просив суд його задовольнити.

Розглянувши клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали провадження, суд дійшов наступного.

З обвинувального акту вбачається, що обвинуваченому ОСОБА_4 інкриміновано: 29.12.2012р., вчинення злочину передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України; у період часу з 20 лютого 2012 року до 30 липня 2013 року вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 358 КК України; 18.06.2013р. вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України; 05.04.2016р. вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України; 09.07.2015р. вчинення злочину передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України.

У відповідності до Ухвали господарського суду Харківської області від 05.04.2016р. дії було зобов`язано вчинити, саме арбітражного керуючого ОСОБА_4 . Тобто виконання вказаної ухвали нерозривно пов`язане виконанням ОСОБА_4 своїх обов`язків, саме як арбітражного керуючого.

Злочин, передбачений ч. 1 ст. 382 КК України, є триваючим злочином, оскільки особа, будучи зобов`язаною рішенням суду, яке набрало законної сили, вчинити певні дії, умисно утрималася від їх учинення, тобто об`єктивна сторона злочину полягає у формі протиправної бездіяльності, яка тривала протягом певного періоду часу.

Об`єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 вказаного Кодексу, полягає в одному з таких, альтернативно зазначених у диспозиції діянь, як: невиконання (ухилення від виконання) вироку, ухвали, постанови, рішення суду або перешкоджання їх виконанню. За цією нормою матеріального права склад злочину є формальним, адже його об`єктивна сторона вичерпується вчиненням одного із зазначених у законі діянь дії (перешкоджання) чи бездіяльність (невиконання). І саме з цього моменту злочин визнається закінченим.

Невиконання судового акту це бездіяльність, що полягає в незастосуванні заходів, необхідних для його виконання, за умови, якщо суб`єкт був зобов`язаний і мав реальну можливість виконати судовий акт (постанова ВС по справі №319/841/16 від 14.05.2019р., постанова ВС по справі №664/2551/18 від 13.07.2021р).

Умовами кримінальної відповідальності за будь-яку суспільно-небезпечну поведінку, зокрема і за невиконання судового рішення за ч. 1 ст. 382 КК, України, є встановлена і доведена наявність у особи обов`язку вчинити певні дії (виконати судове рішення), а також реальна можливість виконати покладений на неї обов`язок.

Отже, встановлення підстави кримінальної відповідальності за умисне невиконання судового рішення обов`язково передбачає з`ясування питання про наявність реальної можливості його виконати (постанова ВС по справі № 659/1012/18 від 20.02.2020р., постанова ВС по справі № 746/448/21 від 26.03.2025р.)

Перебіг строку давності (визначеного ст. 49 КК України), у такій категорії злочинів починає свій перебіг з моменту коли кримінально-карне діяння припиняється (тобто рішення суду виконано) чи з моменту коли особа яка мала обов`язок виконати рішення суду втратила таку можливість (втратила певні повноваження, була звільнена з певної посади, анульовано документ який надавав їй право здійснювати певну діяльність).

Так, що обов`язок визначений ухвалою господарського суду Харківської області від 05.04.2016р., був покладений на арбітражного керуючого. Виключно арбітражний керуючий мав правові підстави та можливості для вчинення дій визначених судовим рішенням. Більш того, зважаючи на специфіку ухвали, її виконання нерозривно пов`язане із реалізацією тих чи інших специфічних повноважень, якими був наділений арбітражний керуючий ОСОБА_4 без наявності статусу арбітражного керуючого, здійснювати його функції незаконно та неможливо.

Наказом Міністерства юстиції України від 16.06.2016р. за № 1696/5 свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 655 було анульоване. Зазначена інформація міститься Єдиному реєстрі арбітражних керуючих України (далі реєстр), розміщеному на офіційному сайті Міністерства юстиції України, посилання: https://asbn.minjust.gov.ua/ak/list.

Таким чином із 16.06.2016р. ОСОБА_4 втратив можливість виконувати будь-які дії як арбітражний керуючий.

Таким чином, строк давності визначений ст. 49 КК України, у даному випадку, розпочав свій перебіг 16.06.2016 р.

У ст. 12 КК України наведено класифікацію тяжкості кримінальних правопорушень.

Згідно із класифікацією наведеною у ст. 12 КК України:

Кримінальне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 365-2 КК України - відноситься до тяжких злочинів.

Кримінальні правопорушення передбачені ч. 2 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України - відносяться до проступків.

Кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 382 КК України - відноситься до нетяжких злочинів.

У відповідності із вимогами ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: 1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; 2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років; 3) п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини; 4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину; 5) п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Отже відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа, яка вчинила кримінальний проступок, звільняється від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, якщо з дня вчинення нею злочину минуло 3 роки.

Відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України особа, яка вчинила нетяжкий злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, якщо з дня вчинення нею злочину минуло 5 років.

Також відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України особа, яка вчинила тяжкий злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, якщо з дня вчинення нею злочину минуло 10 років.

За змістом ст. 49 КК України звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є обов`язковим і застосовується за таких умов:

1) вчинення особою кримінального правопорушення;

2) з дня вчинення кримінального правопорушення до набрання вироком законної сили минули визначені ч.1 ст.49 КК України строки давності;

3) особа не ухилялася від досудового слідства або суду;

4) особа до закінчення зазначених у ч.1 ст.49 цього Кодексу строків не вчинила нового злочину, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Наявність цих умов є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності.

З урахуванням наведеного приймаючи до уваги дати події кримінального правопорушення наведені стороною обвинувачення в обвинувальному акті очевидним є, що:

10-річний строк давності за кримінальне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 365-2 КК України вчинене 21.12.2012р. закінчився 21.12.2022р.

3-річний строк давності за кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 358 КК України вчинене 30.06.2013р. закінчився 30.06.2016р.

3-річний строк давності за кримінальне правопорушення передбачене ч. 4 ст. 358 КК України вчинене 18.06.2013р. закінчився 18.06.2013р.

5-річний строк давності за кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 382 КК України вчинене 16.06.2016р та закінчився 16.06.2021р.

10-річний строк давності за кримінальне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 365-2 КК України вчинене 09.07.2015р. закінчився 09.07.2025р.

Тому, об`єктивно, наявні підстави для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності відповідно до вимог ст.49 КК України.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

У відповідності до ч.1 ст.285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч.ч.1,4 ст.286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

При цьому, підсудний ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень не визнав.

Суд вважає, що невизнання підсудним ОСОБА_4 свої вини у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеньне має правового значення при вирішенні питання щодо звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі приписів ст. 49 КК України з наступних підстав.

За змістом статей 284-288 КПК України підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.

Отже, наявність цих умов є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Визнання підозрюваним, обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення як обов`язкової умови такого звільнення кримінальним процесуальним законом не передбачено.

Суд зауважив, що відповідно до положень ст. 63 Конституції України та ст. 18 КПК України жодну особу не може бути примушено визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення або примушено давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для її підозри, обвинувачення у вчиненні нею кримінального правопорушення.

Тому визнання винуватості є правом, а не обов`язком підозрюваного, обвинуваченого, а отже невизнання вказаними особами своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності не може бути перешкодою в реалізації ними свого права на таке звільнення та правовою підставою для відмови судом у задоволенні заявленого клопотання.

Суд зазначає, що передбачений законом (ст. 49 КК України) інститут звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов`язує таке звільнення із визнанням ними своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення.

Суд вважає, що невизнання підозрюваним, обвинуваченим вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності у передбачених законом випадках за умови роз`яснення їм судом суті підозри чи обвинувачення, підстав звільнення від кримінальної відповідальності та права заперечувати проти закриття кримінального провадження не є правовою підставою для відмови в задоволенні клопотання сторони кримінального провадження про таке звільнення. ( Зазначена правова позиція викладена у Постанові ККС ВС від 26.03.2020 у справі № 730/67/16-к, провадження № 51-6463км19).

Згідно до вимог ч.3 ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності, у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що клопотання про закриття кримінального провадження та звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності підлягає задоволенню, оскільки строки давності притягнення до кримінальної відповідальності, передбачені ст.49 КК України закінчилися.

Одночасно із цим суд роз`яснює представникам потерпілих їх право звернутись із цивільним позовом в загальному порядку в рамках цивільного судочинства.

Суд вважає, що дані документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експертів не підлягають стягненню з підсудного ОСОБА_4 і підлягають віднесенню на рахунок держави, тому що у відповідності до ст. 124 КПК України, витрати на проведення експертизи, підлягають стягненню із засудженого на користь експертної установи, лише при ухвалені судом обвинувального вироку.

Вказаний правовий висновок викладений в Постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 12.09.2022 у справі № 203/241/17 (провадження № 51-4251кмо21).

На підставі викладеного, ст.ст.12, 49 КК України, керуючись ст.ст. 217, 284-286, 288, 369-372 КПК України, суд, -

постановив:

Клопотання захисника обвинуваченого - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 365-2, ч.2 ст. 358, ч.4 ст. 358, ч.1 ст. 382 КК України на підставі статті 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 365-2, ч.2 ст. 358, ч.4 ст. 358, ч.1 ст. 382 КК України - закрити.

Процесуальні витрати на залучення експертів у розмірі 8666 гривень, - віднести на рахунок держави.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м.Харкова протягом семи днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя: