Ухвала від 12.11.2025 по справі 183/7765/15

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/8463/25 Справа № 183/7765/15 Суддя у 1-й інстанції - Наумова О. С. Суддя у 2-й інстанції - Космачевська Т. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2025 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Космачевської Т.В.,

суддів: Агєєва О.В., Халаджи О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кирилішиної В.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Щербина Євген Миколайович, на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 березня 2023 року в цивільній справі номер 183/7765/15 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - ОСОБА_4 , про витребування майна та визнання права власності,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2015 року до суду звернулась ОСОБА_2 з позовом до ОСОБА_3 , третя особа - ОСОБА_4 , про витребування майна та визнання права власності.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 березня 2023 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_4 , про витребування у ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_1 , визнання за ОСОБА_2 право власності на вказану квартиру відмовлено.

Із вказаним рішенням не погодився ОСОБА_1 особа, яка не приймала участі у справі, в інтересах якого діє адвокат Щербина Є.М., подав апеляційну скаргу, просив скасувати рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 березня 2023 року та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

В судовому засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_1 особи, яка не приймала участі у справі, адвокат Щербина Є.М. доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.

В судовому засіданні апеляційного суду представник позивачки ОСОБА_2 адвокат Гудименко В.Г. апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.

В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача ОСОБА_3 адвокат Колошин В.П. заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважав її безпідставною, заявив клопотання про закриття апеляційного провадження, оскільки рішення суду першої інстанції не порушуються права та інтереси ОСОБА_1 .

В судове засідання апеляційного суду третя особа ОСОБА_4 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 209, 211, том 17).

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Тому апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю нез`явившихся осіб.

Заслухавши суддю доповідача, представника особи, яка не приймала участі в справі, представників сторін, дослідивши матеріали справи, клопотання про закриття апеляційного провадження, перевіривши апеляційну скаргу в частині доводів про можливість порушення прав та інтересів ОСОБА_1 , апеляційний суд вважає, що апеляційне провадження у справі підлягає закриттю.

Судом встановлено, що рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 березня 2023 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_4 , про витребування у ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_1 , визнання за ОСОБА_2 право власності на вказану квартиру відмовлено.

В обґрунтування апеляційної скарги на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 березня 2023 року ОСОБА_1 , який не брав участі в розгляді справи, стверджував, що під час розгляду справи суд першої інстанції без його відома, не залучивши його до участі у справі, вирішив питання, зокрема, щодо належної йому спірної квартири, в результаті чого рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 березня 2023 року вплинуло на його права та інтереси, він був позбавлений можливості захищати свої права власника об`єкта нерухомого майна, оскільки спірна квартира була придбана у шлюбі та є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Досліджуючи доводи апеляційної скарги про те, що вказане рішення суду першої інстанції стосується прав та інтересів ОСОБА_1 , апеляційний суд керується наступним.

У статті 15 Цивільного кодексу України зазначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У постанові Верховного Суду від 24 лютого 2021 року у справі №351/592/18 вказано, що на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

При цьому, судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків.

Аналогічні за змістом висновки висловлені Верховним Судом у постанові від 13 січня 2021 року у справі №466/5766/13-ц, відповідно до яких рішення є таким, що прийняте про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, лише тоді, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

З аналізу рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23.03.2023 року вбачається:

в мотивувальній частині рішення суд першої інстанції не встановлював жодних преюдиційних фактів щодо ОСОБА_1 ; не викладав висновки про його права та обов`язки;

в резолютивній частині суд першої інстанції також прямо не вказав про права, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_1 .

Відтак, апеляційний суд доходить висновку, що не заслуговують на увагу посилання ОСОБА_1 на необхідність його обов`язкової участі у справі, оскільки майно, яке є предметом позову, набувалось подружжям у період шлюбу.

Позивачка ОСОБА_2 є дружиною ОСОБА_1 , що не заперечується сторонами.

У постанові від 15 вересня 2021 року у справі №754/4108/18 Верховний Суд зазначав, що право подружжя на розпорядження майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя врегульовано в статті 65 Сімейного кодексу України. Дружина, чоловік розпоряджуються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Законодавець у вказаній нормі передбачив як загальне правило так звану презумпцію згоди одного з подружжя на укладення другим з подружжя договорів щодо спільного майна, за винятком тих, що потребують обов`язкового нотаріального посвідчення (частина третя статті 65 СК України). Права одного з подружжя, який надавав тільки згоду на відчуження спільного майна, але не був стороною договору, у разі розгляду справи про визнання договору відчуження (дарування, міни, купівлі-продажу) майна недійсним і позовних вимог до нього не пред`явлено, не порушуються, оскільки ці права захищаються тим з подружжя, який уклав договір, і є відповідачем у справі.

Отже, подаючи позовну заяву, неодноразово уточнюючи позовні вимоги, оскаржуючи судові рішення в апеляційній та касаційній інстанції ОСОБА_2 здійснювались дії щодо захисту майна в інтересах подружжя, що відповідає презумпції спільності інтересів подружжя.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що оскаржуваним рішенням суд вирішив його права, свободи, інтереси та (або) обов`язки є необґрунтованими.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження у справі, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

З огляду на наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 підлягає закриттю за відсутністю підстав для перевірки законності та обґрунтованості рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 березня 2023 року.

Керуючись статтями 255, 362, 381 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Щербина Євген Миколайович, на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 березня 2023 року в цивільній справі номер 183/7765/15 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - ОСОБА_4 , про витребування майна та визнання права власності закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Судді:

Повне судове рішення складено 17 листопада 2025 року.

Суддя:-