Постанова від 18.11.2025 по справі 679/96/21

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2025 року

м. Хмельницький

Справа № 679/96/21

Провадження № 22-ц/820/2394/25

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії

суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), П`єнти І.В., Талалай О.І.,

секретар судового засідання Плінська І.П.,

з участю боржника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Нетішинського міського суду Хмельницької області від 22 вересня 2025 року про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншою особою,

встановив:

1.Описова частина

Короткий зміст вимог подання державного виконавця

У серпні 2025 року в.о. начальника Нетішинського відділу державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Пеліх М.О. (далі - державний виконавець) звернувся до суду з поданням про визначення частки майна боржника.

Державний виконавець зазначив, що 27 червня 2022 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження НОМЕР_1 щодо примусового виконання виконавчого листа Нетішинського міського суду Хмельницької області №2/679/181/2021 від 22 квітня 2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу за борговою розпискою від 22 грудня 2019 року в сумі 6 000 євро та 5 000 доларів США, що еквівалентно за офіційним курсом НБУ 351 090 грн на момент подачі позову до суду. Станом на 27 серпня 2025 року заборгованість за виконавчим документом становить 1 336 євро 35 євроцентів та 5 000 доларів США, що еквівалентно за офіційним курсом НБУ 271 492 грн 26 коп. Боржнику на праві власності належать: квартира АДРЕСА_1 (далі - квартира) та житловий будинок по АДРЕСА_2 (далі - житловий будинок), - які він набув за час шлюбу з ОСОБА_3 . Згідно з рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 26 грудня 2024 року у справі №679/3/24 квартира та житловий будинок є об`єктами права спільної сумісної власності подружжя, а частки сторін у цьому майні є рівними (водночас судом не було встановлено підстав для відступу від засад рівності часток подружжя).

За таких обставин державний виконавець просив суд визначити частку боржника ОСОБА_1 у майні, яким він спільно володіє з ОСОБА_3 , визнавши за ним право власності на частину квартири та частину житлового будинку.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 22 вересня 2025 року подання державного виконавця задоволено.

Визначено частку боржника ОСОБА_1 у розмірі частини у праві власності на квартиру та житловий будинок.

Суд першої інстанції керувався тим, що квартира та житловий будинок набуті ОСОБА_1 і ОСОБА_3 за час шлюбу, належать їм на праві спільної сумісної власності подружжя та підлягають поділу між ними в рівних частках. Оскільки рішення суду про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу за договором позики не виконане, то слід визначити частку боржника у спільному майні.

Короткий зміст і узагальнені доводи апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити ухвалу про відмову у задоволенні подання державного виконавця посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що на час звернення державного виконавця з поданням про визначення частки майна боржника заборгованість ОСОБА_1 у виконавчому провадженні НОМЕР_1 становила 95 155 грн 33 коп., а оціночна вартість квартири та житлового будинку значно перевищує вказану суму боргу. Водночас державний виконавець не обґрунтував доцільність звернення до суду з поданням про визначення частки майна боржника, а суд безпідставно відхилив клопотання боржника про зупинення розгляду цього подання до вирішення його скарги на дії державного виконавця.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу державний виконавець просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, вказавши на її законність та обґрунтованість.

Стягувач ОСОБА_2 і подружжя ОСОБА_3 не висловили своєї позиції щодо апеляційної скарги.

2.Мотивувальна частина

Позиція суду апеляційної інстанції

Статтею 375 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши учасника судового процесу та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини

З 6 липня 1986 року ОСОБА_1 і ОСОБА_3 перебувають у зареєстрованому шлюбі.

За час шлюбу ОСОБА_1 і ОСОБА_3 за спільні кошти придбали квартиру та житловий будинок, які зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на ім`я ОСОБА_1 .

Рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 17 березня 2021 року у справі №679/96/21 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 борг за борговою розпискою від 22 грудня 2019 року в сумі 6 000 євро та 5 000 доларів США, що еквівалентно за офіційним курсом НБУ 351 090 грн на момент подачі позову до суду.

На підставі цього рішення 22 квітня 2021 року Нетішинський міський суд Хмельницької області видав виконавчий лист №2/679/181/2021, який перебуває на примусовому виконанні у Нетішинському відділі державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (виконавче провадження НОМЕР_1).

Наразі ОСОБА_1 не виконав рішення суду.

Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до статті 18 Закону України від 2 червня 2016 року №1404-VІІІ «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VІІІ) виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

За змістом частини шостої статті 48 Закону №1404-VІІІ стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

В силу частини третьої статті 50 Закону №1404-VІІІ у разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності/спеціальному майновому праві, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.

Статтею 60 Сімейного кодексу України (далі - СК України) визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно з частиною першою статті 61 СК України об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Із положень частини першої статті 70 СК України слідує, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Як передбачено статтею 443 ЦПК України питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного чи приватного виконавця. Суд у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з повідомленням сторін та заінтересованих осіб. Неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами.

Обов`язковість судового рішення є однією з основних засад судочинства.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені законом. До заходів, які необхідні для своєчасного та повного виконання рішення, зокрема, належить звернення стягнення на майно боржника.

За загальним правилом усе майно, яке набуте подружжям за час перебування у шлюбі, є його спільною сумісною власністю. У разі поділу такого майна частки сторін є рівними.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 6 жовтня 2020 року у справі №2-24/494-2009 зазначила, що якщо боржнику разом з іншими особами належить майно на праві спільної власності, але частка боржника в праві власності не визначена, то наявність спору між співвласниками щодо розміру такої частки не може бути перешкодою для звернення стягнення на частку боржника, бо у світлі практики Європейського суду з прав людини це означало би порушення права на справедливий суд у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Виконавець вправі звернутися до суду з поданням про визначення частки майна боржника в майні, яким він володіє спільно з іншими особами, незалежно від того, чи відсутній спір про право, чи він наявний. Водночас в останньому випадку виконавець звертається з таким поданням (позовною заявою) в порядку позовного провадження.

У майже аналогічній справі №643/16464/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 22 грудня 2020 року погодився з висновком суду апеляційної інстанції про те, що на момент звернення державного виконавця до суду з поданням про визначення частки майна боржника квартира була спільною сумісною власністю подружжя, оскільки була придбана ними під час шлюбу. На думку Верховного Суду, врахувавши, що за встановленим загальним правилом частки дружини та чоловіка у спільному майні є рівними, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення подання державного виконавця шляхом визначення частки, яка належить боржнику у спільній сумісній власності на квартиру.

Також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 січня 2020 року у справі №367/6231/16-ц виснувала, що частка у праві спільної часткової власності є самостійним об`єктом цивільних прав, яка може бути об`єктом продажу з публічних (електронних) торгів, передачі стягувачу в рахунок погашення боргу, без її виділу в натурі з об`єкта нерухомого майна; у разі виявлення державним виконавцем майна, яким боржник володіє спільно з іншими особами, і частка боржника у якому не визначена, для звернення стягнення на частку боржника державний виконавець звертається до суду з поданням про визначення частки боржника у такому майні.

Зібрані докази достовірно вказують на те, що квартира та житловий будинок належать ОСОБА_1 і ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності подружжя, а їх частки у цьому майні є рівними.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що судове рішення є невиконаним, а державним виконавцем не виявлено іншого рухомого майна та грошових коштів ОСОБА_1 . Отже визначення частки майна боржника у майні, що перебуває у спільній сумісній власності, є необхідним для здійснення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа про стягнення заборгованості.

Доводи апеляційної скарги не спростовують указаний висновок суду.

Суд першої інстанції з`ясував усі обставини справи, а його висновки відповідають цим обставинам. Також суд правильно визначився з правовими нормами, які регулюють вирішення питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами. Доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального та процесуального права є безпідставними. Процесуальні дії суду не вплинули на правильність вирішення питання, пов`язаного з виконанням судового рішення.

3.Висновки суду апеляційної інстанції

Ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням вимог закону, а тому підстави для її скасування відсутні.

Керуючись статтями 374, 375, 381, 382, 384, 389 ЦПК України,

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Нетішинського міського суду Хмельницької області від 22 вересня 2025 року про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншою особою залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 19 листопада 2025 року.

Судді: О.І. Ярмолюк

І.В. П`єнта

О.І. Талалай

Головуючий у першій інстанції - Стасюк Р.М.

Доповідач - Ярмолюк О.І. Категорія 27