Рішення від 19.11.2025 по справі 520/9359/25

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2025 р. Справа № 520/9359/25

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Комунального закладу "Харківська гуманітарно-педагогічна академія" Харківської обласної ради про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (далі також позивач, ГУ ДСНС) з позовом до Комунального закладу "Харківська гуманітарно-педагогічна академія" Харківської обласної ради (далі також відповідач, КЗ «ХГПА»), в якому просить суд:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення (заборони) експлуатації нежитлової будівлі літ. «Б-3» (навчального корпусу) КЗ «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради (код ЄДРПОУ 02125591), за адресою: м. Харків, пров. Руставелі, 7 шляхом її знеструмлення, опечатування пристроїв відключення джерел електропостачання та зобов`язання припинити використання цієї будівлі до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері (з питань) пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

В обґрунтування позовних вимог ГУ ДСНС зазначає, що за фактом пожежі у навчальному корпусі КЗ «ХГПА» складено акт про пожежу та висновок про пожежу, якими встановлено, що попередній припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки відповідачем не виконано, а тому відповідний об`єкт продовжує експлуатуватися з порушення вимог законодавства, що є підставою для застосування судом невідкладних (попереджувальних) заходів реагування шляхом його знеструмлення, опечатування пристроїв відключення джерел електропостачання та зобов`язання припинити використання цієї будівлі до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері (з питань) пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження у справі та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Копію ухвали про відкриття провадження надіслано представникам сторін та ними отримано.

Представником відповідача надіслано відзив на позов разом з доданими до нього документами, в якому він заперечує проти задоволення позовних вимог, зазначаючи, що припис, на який посилається позивач, КЗ «ХГПА» виконав частково, пункти 1, 2, 5, 13 залишилися до виконання; відсутність належного фінансування є причиною невиконання вимог припису в повному обсязі; на цей час КЗ «ХГПА» розглядається питання щодо продовження відповідних робіт за рахунок економії коштів за іншими напрямками.

У зв`язку із зазначеним просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Як убачається з матеріалів справи, в нежитловій будівлі літ. «Б-3» (навчальному корпусі) КЗ «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради, за адресою: м. Харків, пров. Руставелі, 7 (далі - Об`єкт), 24.01.2025 виникла пожежа на площі 4 кв. м. Більшу частину Об`єкту вдалося врятувати, однак вогнем все ж було знищено вікно, стіл, холодильник, електроустаткування, оздоблення, трубу тепломережі, а також пошкоджено комп`ютерну техніку, меблі. Причина пожежі - коротке замикання електромережі.

За фактом пожежі, відповідно до вимог частини 10 статті 80, частини 2 статті 131 Кодексу цивільного захисту України, пунктів 7 та 8 Порядку обліку пожеж та їх наслідків, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2003 за №2030, розділу V Порядку спільних дій Національної поліції України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій та Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України під час проведення огляду місця пожежі, виявлення, припинення, попередження та розслідування кримінальних правопорушень та інших подій, пов`язаних з пожежами, затвердженого Наказом МВС України від 24.07.2017 за №621 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.2017 за №998/30866), ГУ ДСНС складено Акт про пожежу від 24.01.2025 (далі - Акт) та Висновок про причини виникнення пожежі від 27.01.2025 (далі - Висновок), які для подальшого провадження направлені до територіального підрозділу Національної поліції, а також для інформації - керівництву Об`єкта.

ГУ ДСНС під час огляду місця пожежі встановлено (пункт 8 Висновку), що попередній припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 19.03.2021 за №30 не виконано, а тому Об`єкт продовжує експлуатуватися з порушеннями вимог законодавства у сфері пожежної безпеки.

На думку позивача наявність порушень вимог законодавства у сфері (з питань) пожежної безпеки, що були виявлені під час огляду місця пожежі, є підставою для застосування судом невідкладних запобіжних (попереджувальних) заходів реагування до Об`єкту, який більше не може експлуатуватися до повного усунення порушень та ліквідації загрози для життя і здоров`я людей, що зумовило звернення до суду з позовом у цій справі.

По суті спірних правовідносин суд зазначає таке.

Положеннями статті 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Організаційно-правові засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон №877-V).

Відповідно до абзацу 2 статті 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

За приписами частини першої статті 3 Закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами: пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; підконтрольності і підзвітності органу державного нагляду (контролю) відповідним органам державної влади; рівності прав і законних інтересів усіх суб`єктів господарювання; гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання; об`єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб`єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв; здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю); неприпустимості дублювання повноважень органів державного нагляду (контролю) та неприпустимості здійснення заходів державного нагляду (контролю) різними органами державного нагляду (контролю) з одного й того самого питання; невтручання органу державного нагляду (контролю) у діяльність суб`єкта господарювання, якщо вона здійснюється в межах закону; відповідальності органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб за шкоду, заподіяну суб`єкту господарювання внаслідок порушення вимог законодавства, порушення прав та законних інтересів суб`єкта господарювання; дотримання умов міжнародних договорів України; незалежності органів державного нагляду (контролю) від політичних партій та будь-яких інших об`єднань громадян; наявності одного органу державного нагляду (контролю) у складі центрального органу виконавчої влади; презумпції правомірності діяльності суб`єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків суб`єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); орієнтованості державного нагляду (контролю) на запобігання правопорушенням у сфері господарської діяльності; недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб`єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.

Частиною першою статті 4 Закону №877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини сьомої статті 7 Закону №877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

В силу приписів статті 47 Кодексу цивільного захисту України (далі КЦЗ України) державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відповідно до частин першої та другої статті 64 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Згідно зі статтею 66 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Відповідно до пункту 12 частини першої статті 67 КЦЗ України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Згідно з частиною першої статті 68 КЦЗ України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом (частина друга статті 68 КЦЗ України).

Згідно з вимогами статті 70 КЦЗ України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Системний аналіз правових норм у цій справі дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей (такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 16.02.2022 у справі №640/10135/20, від 29.02.2024 у справі №420/1984/20 та інших).

У постанові від 23.06.2022 у справі № 560/670/21 Верховний Суд зазначив, що захід реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг є виключним (крайнім) заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування позивачем, як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли, та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами (аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 21.10.2019 у справі № 810/4274/17, від 30.09.2020 у справі № 580/34/19, від 01.12.2021 у справі № 826/9226/16).

Суд також ураховує, що у постанові від 16.06.2022 у справі № 640/10140/20 Верховний Суд, окрім іншого, зазначив, що під час прийняття судового рішення мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб`єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення судового рішення.

В протилежному випадку застосування заходів реагування, як виключного заходу, в судовому порядку поширюватиметься на всіх суб`єктів господарювання, відносно яких проведено перевірку і встановлено порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей. Втім, за своїм змістом і суттю застосування такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров`ю людей (частина п`ята статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»), у зв`язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування (аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №815/6365/17).

Судом установлено, що за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання,Комунальним закладом "Харківська гуманітарно-педагогічна академія" Харківської обласної ради,вимог законодавства техногенної та пожежної безпеки, 19 березня 2021 року складено акт № 32 та припис №30.

Так, в ході перевірки позивачем встановлено, що об`єкти відповідача експлуатуються з порушенням норм пожежної та техногенної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей.

Приписом №30 від 19 березня 2021 року(далі також Припис) позивач визначив перелік порушень, які необхідно усунути відповідачу (а.с. 23-24).

Вказаний припис отриманий уповноваженим представником Комунального закладу "Харківська гуманітарно-педагогічна академія" Харківської обласної ради 19.03.2021, що відповідачем не заперечується.

Відповідно до пункт 8 Висновку про причини виникнення пожежі припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 19.03.2021 за №30 не виконано, а тому Об`єкт продовжує експлуатуватися з порушеннями вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, а саме:

1) коридори на першому поверсі корпусу №2 не відокремлено від сходових маршів дверима, які мають пристрої для самозачинення та ущільнення в притворах (пункт 2.23 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в України, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 р. за № 252/26697 (далі - ППБУ)) - пункт №1 Припису;

2) на вікнах приміщень першого поверху корпусу №2 встановлені глухі грати (пункт 2.16. глави 2 розділу III ППБУ) пункт №2 Припису;

3) двері на шляхах евакуації (центральний вхід корпусу №2) не відчиняються в напрямку виходу людей з будівлі (пункт 2.27 глави 2 розділу III ППБУ) пункт №5 Припису.

4) приміщення корпусу №2 не обладнані системою протипожежного захисту (пункт 1.2. глави 1 розділу V ППБУ) - пункт №13 Припису.

На час розгляду справи відповідачем не надано доказів, які б свідчили про повне усунення порушень, встановлених за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства в сфері техногенної та пожежної безпеки.

Так, з відзиву на позов судом установлено, що залишилися неусуненими порушення, що стосуються правил пожежної безпеки, а саме залишились невиконаними пункти 1, 2, 5, 13 Припису.

Згідно зі сталою правовою позицією, яка неодноразово була висловлена Верховним Судом у своїх постановах, поняття «загрози життю та здоров`ю» є оціночним.

Виходячи зі встановлених обставин цієї справи та конкретних неусунених порушень в сфері пожежної безпеки у приміщенні відповідача, суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування заходів реагування.

Виявлені позивачем порушення, що залишались не усунутими, не є формальними, адже відсутність необхідної системи заходів для уникнення пожежі, забезпечення своєчасного її виявлення та гасіння, попередження людей про небезпеку - створюють реальну загрозу життю та здоров`ю необмеженої кількості людей.

В контексті наведеного встановлені у цій справі порушення, як то необладнання приміщення відповідача системою протипожежного захисту, за об`єктивним критерієм є такими, що створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Суд зазначає, що відсутність системи протипожежного захисту не дає можливості своєчасно виявити загоряння у приміщенні.

Система пожежної сигналізації може суттєво знизити збитки від пожежі, зберегти життя та здоров`я людей, що є найвищою соціальною цінністю.

Забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.

Відповідно до статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення (такі висновки викладено у постановах Верховного Суду від 24.10.2023 у справі №160/3791/22 та від 26.10.2023 у справі №140/12199/21).

Існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійно достатньою правовою підставою для застосування до відповідача відповідних заходів реагування (такий висновок узгоджується із позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 05.05.2022 у справі № 160/4988/19, від 19.07.2023 у справі №200/2315/20-а, від 29.02.2024 у справі №420/1984/20, від 15 травня 2024 року у справі №280/11719/21).

Щодо посилання відповідача на відсутність фінансування для виконання вимог Припису, то суд уважає за доцільне звернути увагу на ту обставину, що перевірка дотримання відповідачем правил техногенної та пожежної безпеки при експлуатації приміщення була проведена позивачем ще у 2021 році, і станом на 2025 рік у повному обсязі виявлених порушень так і не усунуто.

На переконання суду у відповідача було достатньо часу для вирішення питання усунення виявлених позивачем порушень.

Водночас суд зазначає, що стаття 68 Кодексу цивільного захисту України визначений вичерпний перелік заходів реагування, про застосування яких може просити позивач, і які можуть бути застосовані судом, а саме - повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів.

Відповідно до пп.48-1 п.4 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 р. № 1052, ДСНС звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг у разі, коли такі порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, з інших підстав, визначених законом.

З викладеного суд констатує відсутність у позивача повноважень щодо застосування заходів реагування шляхом знеструмлення будівлі, опечатування пристроїв відключення джерел електропостачання та припинення використання будівлі.

Разом з цим, станом на момент розгляду справи доказів, які б свідчили про усунення відповідачем порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не було надано, встановлені обставини підтверджують наявність порушень вимог пожежної і техногенної безпеки, допущених відповідачем та, відповідно, існування підстав для застосування заходів реагування з метою усунення небезпеки заподіяння шкоди життю та здоров`ю людей.

Отже, позовні вимоги в частині способу застосування заходів реагування, а саме шляхом знеструмлення, опечатування пристроїв відключення джерел електропостачання та зобов`язання припинити використання цієї будівлі до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері (з питань) пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не підлягають задоволенню, оскільки приписами статті 68 Кодексу цивільного захисту України не визначено такого способу зупинення, а відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Окрім того, вказаний захід реагування є надмірним, оскільки тягне за собою значно більші наслідки, аніж просто зупинення експлуатації будівель, що унеможливлює доступ до об`єктів (будівель) відповідача з метою технічної підтримки і обслуговування, в тому числі для усунення виявлених порушень.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог шляхом застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення (заборони) експлуатації нежитлової будівлі літ. «Б-3» (навчального корпусу) КЗ «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради за адресою: м. Харків, пров. Руставелі, 7 та заборони її використання (експлуатації) відповідачем до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки.

Суд зазначає, що такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення (до таких висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, у постанові від 28.02.2019 у справі №810/2400/18).

Водночас суд зауважує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень. Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення відповідачем виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 26 жовтня 2023 року у справі №140/12199/21.

З урахуванням приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-262, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (вул. Шевченка, буд. 8,м. Харків, 61013, код ЄДРПОУ: 38631015) до Комунального закладу "Харківська гуманітарно-педагогічна академія" Харківської обласної ради (пров. Руставелі, буд. 7, м. Харків, 61001, код ЄДРПОУ 02125591) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду - задовольнити частково.

Застосувати заходи реагування державного нагляду (контролю) шляхом повного зупинення (заборони) експлуатації нежитлової будівлі літ. «Б-3» (навчального корпусу) за адресою: м. Харків, пров. Руставелі до повного усунення Комунальним закладом "Харківська гуманітарно-педагогічна академія" Харківської обласної ради (код ЄДРПОУ 02125591)порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Шевченко О.В.