Постанова від 19.11.2025 по справі 480/1985/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2025 р. Справа № 480/1985/25Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.,

Суддів: Перцової Т.С. , Макаренко Я.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (суддя на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 04.06.2025 (суддя Шаповал М.М.; м. Суми) по справі № 480/1985/25

за позовом ОСОБА_1

до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - відповідач, в/ч НОМЕР_1 ), в якому просила суд:

- визнати протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів за період з 01.12.2015 по 26.02.2025 у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 31.12.2022 включно та з 01.01.2024 по 09.02.2024 включно виплаченої 26.02.2025 на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23.09.2024 у справі № 480/3521/24;

- зобов`язати в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 01.12.2015 по 26.02.2025 у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 31.12.2022 включно та з 01.01.2024 по 09.02.2024 включно виплаченої 26.02.2025 на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23.09.2024 у справі № 480/3521/24.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідачем на виконання рішення суду у справі № 480/3521/24 протиправно не нараховано компенсацію втрати частини доходів за період з 01.12.2015 по 26.02.2025 у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 31.12.2022 включно та з 01.01.2024 по 09.02.2024 включно, яка була виплачена 26.02.2025, у зв`язку з чим позивачка звернулася до суду із вказаним позовом.

Сумський окружний адміністративний суд, рішенням від 04 червня 2025 року, задовольнив позов ОСОБА_1 ..

Визнав протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів за період з 01.12.2015 по 26.02.2025 у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 31.12.2022 включно та з 01.01.2024 по 09.02.2024 включно виплаченої 26.02.2025 на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23.09.2024 у справі № 480/3521/24.

Зобов`язати в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 01.12.2015 по 26.02.2025 у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 31.12.2022 включно та з 01.01.2024 по 09.02.2024 включно виплаченої 26.02.2025 на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23.09.2024 у справі № 480/3521/24.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду по справі № 480/1985/25 від 04 червня 2025 року та відмовити у задоволенні вимог позивача в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що при вирішенні спору суд першої інстанції проігнорував, що до 14.04.2021 питання компенсації втрати доходу у частині індексації не регулювалося належним чином, і лише з внесенням змін Постановою КМУ № 355 до Порядку № 159 з`явилась пряма норма.

Позивач не реалізувала своє процесуальне право подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до ч. 4ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Враховуючи подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження, справа розглядається в порядку письмового провадження, відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 15.05.1997 по 09.02.2024 проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України.

Відповідно до наказу від 09.02.2024 № 31 позивача 09.02.2024 звільнено з військової служби за станом здоров`я.

Проте у період з 01.12.2015 по 09.02.2024 нарахування грошового забезпечення відповідачем здійснювалося не в повному обсязі.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 23.09.2024 у справі № 480/3521/24 з урахуванням постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2025 зобов`язано в/ч НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року у сумі 85 531,19 грн; нарахувати та виплатити на користь позивача індексацію різницю грошового забезпечення, виходячи з її розміру 3956,68 грн за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 включно та з 01.01.2024 по 09.02.2024 включно у сумі 234672,06 грн відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

Згідно з довідкою банківського рахунку про виплату коштів, 26.02.2025 позивачу, на виконання рішення суду, було виплачено суму індексації грошового забезпечення позивача у розмірі 81254,63 грн.

Згідно з довідкою банківського рахунку про виплату коштів, 26.02.2025 позивачу, на виконання рішення суду, було виплачено суму індексації грошового забезпечення позивача у розмірі 222938,46 грн.

Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем порушено строки виплати позивачу індексації грошового забезпечення за періоди з 01.12.2015 по 28.02.2018, з 01.12.2015 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 09.02.2024, у зв`язку з чим дійшов висновку, що позивач має право на виплату йому компенсації втрати частини грошових доходів за період з 01.12.2015 по 26.02.2025, у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за вказаний період.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, враховуючи межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, апеляційний суд зазначає таке.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" (далі - Закон № 2050, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 1 Закону №2050 підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Згідно з частинами 1, 2 статті 2 Закону №2050 компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, сума індексації грошових доходів громадян.

Відповідно до статті 3 Закону № 2050 сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Згідно зі статтею 4 Закону № 2050 виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Суд зазначає, що індексація є складовою заробітної плати та у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до діючого законодавства.

Використане у статті 3 Закону № 2050 формулювання, що компенсація обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 вказаного Закону № 2050 дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

У випадку бездіяльності власника або уповноваженого ним органу щодо нарахування та виплати громадянину індексації заробітної плати, така особа має право на компенсацію втрати доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за умови зобов`язання власника або уповноваженого ним органу здійснити донарахування належних громадянину сум доходів.

Вказана правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 22.06.2018 у справі № 810/1092/17, від 13.01.2020 у справі № 803/203/17, від 15.10.2020 у справі №240/11439/19 та від 29.04.2021 у справі № 240/6583/20.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 затверджений Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок № 159).

Пунктами 1-3 Порядку № 159 визначено, що дія цього Порядку поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат); соціальні виплати (допомога сім`ям з дітьми, державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, страхові виплати дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо); стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 159, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держстатом.

Таким чином, провівши правовий аналіз зазначених законодавчих норм, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої ст. 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком № 159, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі грошового забезпечення та допомоги на оздоровлення). Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер.

Дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру.

Виплата компенсації втрати частини доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його (доходу) нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення, а право на отримання такої особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Так, у випадку бездіяльності власника або уповноваженого ним органу щодо нарахування та виплати громадянину грошового забезпечення, така особа має право на компенсацію втрати доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за умови зобов`язання власника або уповноваженого ним органу здійснити донарахування належних громадянину сум доходів.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 09 серпня 2022 року у справі № 460/4765/20.

Як встановлено судом, на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23.09.2024 у справі № 480/3521/24 відповідач 26.02.2025 виплатив позивачу 81254,63 грн та 222938,46 грн індексації грошового забезпечення.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що порушення відповідачем строків виплати індексації грошового забезпечення позивача зумовлює його право на отримання компенсації, передбаченої Законом № 2050-III, що прямо передбачено статтею 2 цього Закону.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 21 березня 2023 року у справі № 620/7687/21, застосовуючи висновок Верховного Суду у справі №240/11882/19, з урахуванням наявності факту невиплати позивачу сум індексації грошового забезпечення за заявлений у цій справі період, у зв`язку з бездіяльністю власника або уповноваженого ним органу щодо нарахування та виплати громадянину індексації заробітної плати, дійшов висновку, що така особа має право на компенсацію втрати доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за умови зобов`язання власника або уповноваженого ним органу здійснити донарахування належних громадянину сум доходів.

Крім того, як зазначив Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 17 липня 2019 року у справі № 825/2023/16, основною умовою для виплати громадянину компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Оскільки несвоєчасне нарахування та виплата позивачу індексації грошового забезпечення за періоди з 01.12.2015 по 28.02.2018, з 01.12.2015 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 09.02.2024 відбулось у зв`язку з протиправними діями відповідача, тобто з вини органу, що нараховує і виплачує грошове забезпечення, що встановлено судовим рішенням, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у позивача права на одержання компенсації втрати частини грошових доходів за період з 01.12.2015 по 26.02.2025, у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 23.12.2020 у справі № 640/7975/15-а, від 05.07.2022 у справі № 420/7633/20, від 09.08.2022 у справі № 460/4765/20.

Посилання відповідача на виплату сум індексації на виконання судового рішення не спростовує порушення ним строків виплати грошового забезпечення, яке належало позивачу під час проходження служби, а відтак не спростовує наявність права позивача на отримання компенсації втрати доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати та не звільняє відповідача від обов`язку здійснити нарахування та виплату таких сум.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності підстав для нарахування і виплати компенсації втрати частини доходів відповідно до Закону № 2050-ІІІ та Порядку № 159, є необґрунтованими та спростовуються висновками суду у цій справі.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване судове рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України - залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 04.06.2025 по справі № 480/1985/25 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя С.П. Жигилій Судді Т.С. Перцова Я.М. Макаренко