Рішення від 21.11.2025 по справі 120/4016/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

21 листопада 2025 р. Справа № 120/4016/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Томчука А.В., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій України у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовною заявою до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача вказує про бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з урахуванням базового місяця січень 2008 року.

Вказані обставини слугували підставою для звернення до суду із цим позовом.

Ухвалою від 01.04.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в порядку визначеному статтею 262 КАС України. Встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

08.04.2025 представником відповідача подано до суду клопотання про заміну первісного відповідача в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області належним відповідачем в особі 1Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій України у Вінницькій області.

Ухвалою від 14.04.2025 позивачеві запропоновано висловити свої доводи, міркування або заперечення щодо заміни відповідача.

23.04.2025 представником позивача подано до суду клопотання про заміну первісного відповідача в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області належним відповідачем в особі Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій України у Вінницькій області.

Ухвалою від 28.04.2025 суд замінив первісного відповідача Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області належним відповідачем в особі Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій України у Вінницькій області.

07.05.2025 від 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій України у Вінницькій області до суду надійшов відзив на позовну заяву. Обґрунтовуючи такий відзив, цей відповідач вказав на те, що у період з 2012-2017 років позивач проходив службу в двох різних юридичних особах - територіальному управлінні Міністерства надзвичайних ситуацій України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 38135031) та Головному управлінні ДСНС України у Вінницькій області ( код ЄДРПОУ 38635397). Указом Президента України від 24 грудня 2012 року № 726/2012 «Про деякі заходи з оптимізації центральних органів виконавчої влади» утворено Державну службу України з надзвичайних ситуацій, реорганізувавши Міністерство надзвичайних ситуацій України та Державну інспекцію техногенної безпеки України. Відповідно до постанови Кабінетів Міністрів України від 21 січня 2013 № 33 «Про утворення територіальних органів Державної служби з надзвичайних ситуацій та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з надзвичайних ситуацій, реорганізувавши територіальні органи Міністерства надзвичайних ситуацій та Державної інспекції техногенної безпеки в Автономній республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі. Зокрема, територіальне управління МНС у Вінницькій області та Управління Держтехногенбезпеки у Вінницькій області реорганізовано в новоутворене Управління ДСНС України у Вінницькій області. Наказом МНС України від 13 лютого 2013 року № 55 «Про припинення територіального управління Міністерства надзвичайних ситуацій України у Вінницькій області шляхом злиття», призначено голову з припинення юридичної особи з відповідними повноваженнями щодо проведення процедури припинення юридичної особи, зокрема повідомити про наступне вивільнення працівників та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту ТУ МНС України у Вінницькій області.

Таким чином, як зазначає представник цього відповідача, позивач був звільнений із займаної посади в територіальному управлінні МНС у Вінницькій області та направлений для подальшого проходження служби до ДСНС України. При цьому 14 березня 2013 року зареєстровано Управління ДСНС України у Вінницькій області як юридичну особу публічного права з організаційно-правовою формою - «орган державної влади» (код ЄДРПОУ 38635397). В подальшому наказами новоствореної юридичної особи - Управління ДСНС України у Вінницькій області особовий склад, котрий був зарахований в кадри ДСНС, призначався на запропоновані посади у підрозділи Управління ДСНС України у Вінницькій області. Зокрема наказом Управління ДСНС України у Вінницькій області від 01 червня 2013 року № 39 (по о/с) старшого прапорщика служби цивільного захисту ОСОБА_2 призначено на посаду командира відділення караулу 3 державної пожежно-рятувальної частини 1 державного пожежно-рятувального загону Управління ДСНС України у Вінницькій області. Згідно з листом Міністерства соціальної політики України від 14 червня 2016 року № 263/10/136-16 у випадку, якщо працівника прийнято на новостворену посаду обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації має здійснюватись з наступного після створення посади місяця.

За наведених обставин представник Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій України у Вінницькій області просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Ухвалою від 04.06.2025 суд відмовив у задоволенні клопотання сторони відповідача про залишення без розгляду позовної заяви у справі № 120/4016/25.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 в період з 30.12.2015 по 30.07.2018 проходив службу у Аварійно-рятувальному загоні спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій України у Вінницькій області.

Позивач звернувся із заявою до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області, у якій просив нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення з січня 2016 року по липень 2018 року з урахуванням базового місяця січень 2008 року.

У відповідь на заяву Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області листом від 24.12.2024 повідомило про те, що у зв`язку із збільшенням розміру грошового забезпечення з січня 2016 року (відповідно до наказу ДСНС від 31.12.2015 № 670 "Про окремі питання грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту у 2016 році" не менше ніж на 3000 гривень) та з січня 2017 року (відповідно до наказу ДСНС від 29.12.2016 № 707 "Про окремі питання грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту у 2017 році" підвищення порівняно з 2016 року розміру місячного грошового забезпечення у розмірі не менш як на 2000 гривень) кошторисні призначення були спрямовані виключно на виплату підвищеного грошового забезпечення. Тобто, усі кошти, заплановані у кошторисі на 2016-2017 роки на виплату грошового забезпечення, були виплачені в повному обсязі.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли, суд зважає на таке.

Статтею 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.

Відповідно до частин 1 - 4 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Водночас правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України врегульовано Законом України "Про індексацію грошових доходів населення".

Статтею 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення (стаття 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення").

Відтак основною метою індексації грошових доходів населення є забезпечення достатнього життєвого рівня населення України за рахунок відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до положень частини 1 статті 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Статтею 6 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" передбачено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

При цьому в силу вимог статей 18 та 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" індексація доходів населення відноситься до державних соціальних гарантій, які є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення.

Згідно з пунктом 2 вказаного Порядку індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу.

Відповідно до пункту 4 цього Порядку індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства (абзац 8 пункту 4 Порядку).

Відтак індексація доходів громадян, зокрема грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних соціальних гарантій, а проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Судом встановлено, що у період з 01.01.2016 по 28.02.2018 індексація грошового забезпечення позивачеві не нараховувалася та не виплачувалася.

Вказані обставини не спростовано відповідачем.

Водночас відповідно до пункту 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 06 лютого 2003 року № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Згідно з пунктом 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Відтак аналіз вказаних приписів свідчить про те, що підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення, зокрема, посадового окладу особи. У разі підвищення тарифних ставок (окладів) значення індексу у місяці підвищення береться за 1 або 100 %, тобто місяць підвищення вважається базовим і індексація в цьому місяці не проводиться, якщо сума підвищення заробітної плати перевищить суму індексації.

Суд зазначає, що на момент виникнення спірних правовідносин визначення розміру посадових окладів військовослужбовців здійснювалося відповідно до постанови Кабміну України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07 листопада 2007 року № 1294 (надалі - Постанова № 1294), якою затверджено нові схеми посадових окладів військовослужбовців.

Відповідно до пункту 13 Постанови № 1294 вказана постанова набирає чинності з 01.01.2008.

Відтак з врахуванням приписів пункту 5 Порядку № 1078 саме січень 2008 року є місяцем, в якому відбулося підвищення грошових доходів військовослужбовців та є базовим при проведенні індексації.

За таких обставин суд відхиляє посилання представника 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області на те, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації має здійснюватись з наступного після створення посади місяця (червень 2013 року).

Крім того, 30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою збільшив розмір грошового забезпечення військовослужбовців.

Відповідно до пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103) ця постанова набирає чинності з 01.03.2018.

Отже, з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 (з 01.03.2018), якою змінені (збільшені) розміри грошового забезпечення військовослужбовців, базовим місяцем для розрахунку індексації є відповідно березень 2018 року.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 29.03.2023 у справі № 420/5493/21 та ряду інших.

За наведених обставин слід дійти висновку, що 1 державним пожежно-рятувальним загоном Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій України у Вінницькій області безпідставно не здійснено нарахування та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 , за періоди з 01.01.2016 по 28.02.2018, враховуючи базовий місяць січень 2008 року, а тому таку бездіяльність цього органу влади слід визнати протиправною.

Наслідком визнання протиправною бездіяльності відповідача є покладення на нього обов`язку вчинити певні дії, які б відповідали вимогам закону. Такими діями у спірних правовідносинах є нарахування та виплата ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за періоди з 01.01.2016 по 28.02.2018 із встановленням для обчислення індексації місяця підвищення тарифної ставки (окладу) січень 2008 року.

Щодо вимоги позивача про компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, то суд зазначає наступне.

Згідно з п. 3 вказаного Порядку (у редакції чинній станом на момент спірних правовідносин) виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби, що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Пункти 4 та 5 Порядку № 44 визначають, що виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.

Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

З огляду на викладене, вимоги позивача про проведення нарахування та виплати грошового забезпечення із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку № 44 підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог у частині нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати, а саме за період з 01.01.2016 по день фактичної виплати заборгованості з грошового забезпечення, суд зазначає наступне.

Так, право на захист - це суб`єктивне право певної особи, тобто вид і міра її можливої (дозволеної) поведінки із захисту своїх прав. Воно випливає з конституційного положення: "Права і свободи людини і громадянина захищаються судом" (ст. 55 Конституції України).

Отже, кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання у сфері цивільних, господарських, публічно-правових відносин та за наявності неврегульованих питань.

Порушення права означає необґрунтовану заборону на його реалізацію або встановлення перешкод у його реалізації, або значне обмеження можливостей його реалізації тощо.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Із системного аналізу вказаних норм випливає, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

За таких обставин, вимоги позивача про зобов`язання здійснити нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення (індексації), на думку суду, є передчасними, адже спір в цій частині фактично не існує, оскільки індексація грошового забезпечення позивача, обрахунок якої був спірним у цій справі, ще не перерахована та не виплачена.

До того ж, положеннями ст. 4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" чітко визначено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Таким чином, обов`язок відповідача нарахувати компенсацію втрати частини доходів під час виплати заборгованості по виплаті грошового забезпечення (індексації грошового забезпечення, прямо передбачений положеннями ст. 4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати".

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню частково.

Враховуючи відсутність судових витрат у даній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій України у Вінницькій області, що полягає у непроведенні нарахування та виплати ОСОБА_1 у період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно індексації грошового забезпечення з урахуванням базового місяця січень 2008 року.

Зобов`язати Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій України у Вінницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно, враховуючи базовий місяць січень 2008 року, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, врахувавши раніше виплачені суми.

В задоволенні решти вимог, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України надзвичайних ситуацій у Вінницькій області ("Комплекс будівель і споруд № 7", с. Якушинці, Вінницька область, 23222, код ЄДРПОУ 35346311)..

Повний текст рішення складено та підписано суддею 21.11.2025.

Суддя Томчук Андрій Валерійович